Національний Банк України в системі регулювання банківської діяльності

- визначення документів, які мають подаватися до Національного банку України, щодо джерел походження коштів, що використовуватимуться для набуття та/або збільшення істотної участі у банку;

- підвищення вимог до професійної придатності та ділової репутації керівників банку;

- удосконалення порядку подання банками відомостей про структуру власності [8].

3.3 Нагляд Національного банку України, інспектування та припинення діяльності банків

Банківський нагляд є моніторингом процесів, що мають місце в банківській сфері на різних стадіях функціонування банків: створення нових банків та їхніх установ, діяльності банків, їх реорганізації та ліквідації. Це своєчасне реагування на порушення та негативні тенденції у діяльності комерційних банків з метою їх нормалізації, укріплення фінансового стану, підтримки стабільності та надійності як кожного банку зокрема, так і банківської системи в цілому [29, с. 146].

Застосовування регулятивно-наглядовими органами до банків певних коригувальних дій, а також заходи примусового впливу з метою регулювання їхньої діяльності. Ці заходи можуть розглядатися одночасно як елемент банківського нагляду і як елемент банківського регулювання.

Види перевірок, порядок їх планування, періодичність і порядок проведення, права та обов'язки інспекторів регламентує "Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок", затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 276 (зі змінами та доповненнями) [10].

Нагляд за виконанням банками встановлених вимог - це процес, за якого наглядовий орган, який виступає як контролер, перевіряє відповідність діяльності банківських установ правилам і нормам регулювання та нагляду. Останні ж можуть мати як кількісний, так і якісний характер, а це означає, що нагляд за виконанням установлених вимог має елементи як нагляду за виконанням кількісних вимог, так і нагляду за дотриманням вимог якісного характеру. Регулювання і нагляд, що базуються на кількісних вимогах, спрямовані на виконання банками вимог, значення яких можна виміряти кількісно [30, с. 11].

Нижче подано перелік банків, які перебувають у стадії реорганізації, банків, що визнані неплатоспроможними та до яких Фондом гарантування вкладів фізичних осіб введено тимчасову адміністрацію, банків у стадії ліквідації.

Таблиця 3.2

Перелік банків, які перебувають у стадії реорганізації, банків, що визнані неплатоспроможними та до яких Фондом гарантування вкладів фізичних осіб введено тимчасову адміністрацію, банків у стадії ліквідації, 2016 рік

Джерело: складено автором за даними [36]

Порядок припинення діяльності комерційних банків визначений Законами України "Про банки і банківську діяльність" [2], "Про господарські товариства" [4], "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" [3] та іншими нормативними актами. Ліквідація комерційного банку може відбуватися як добровільно, так і примусово. Добровільна ліквідація здійснюється тільки за рішенням загальних зборів засновників, примусова -- у разі порушення банками банківського законодавства, здійснення ризикових операцій, що спричинило значну втрату активів або доходів, а також у разі настання ознак неплатоспроможності банку. В цих випадках НБУ має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку.

Особливості процедури ліквідації банків передбачені в гл. 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність" [2]. Банк може бути ліквідований з ініціативи власників банку та Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства, з урахування особливостей, передбачених Законом України "Про банки та банківську діяльність" та за згодою Національного банку України.

Ліквідація банку з ініціативи НБУ здійснюється відповідно до банківського законодавства. Право звернення до господарського суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним та його ліквідацію мають:

а) кредитори банку;

б) Національний банк України.

Кредитори банку направляють рекомендованим листом до НБУ заяву Про ліквідацію. банку в разі настання ознак неплатоспроможності банку з доданням документально підтверджених доказів наявності невиконаних грошових зобов'язань банку перед ними. Якщо впродовж одного місяця з дня направлення, заяви зазначені особи не отримали відповідь НБУ, вони мають право звернутися до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним. При підготовці справи до розгляду суддя повинен мати обґрунтований висновок НБУ щодо доцільності ліквідації банку або рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора. НБУ зобов'язаний надати один із зазначених документів протягом місяця з дня отримання запиту суду.

Якщо банк-боржник не спроможний виконати свої зобов'язання відповідно до рішення суду про примусове стягнення протягом 6 місяців і за цей час не досягнуто домовленостей щодо реструктуризації визначеного боргу, НБУ зобов'язаний відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку. Справа про визнання банку неплатоспроможним за заявою кредиторів банку може бути порушена лише після відкликання банківської ліцензії. Після відкликання банківської ліцензії санація банку не допускається.

Орган, що ініціював рішення про ліквідацію, призначає ліквідатора, який приступає до виконання обов'язків негайно після відкликання ліцензії [24, с. 103].

Висновки

Дослідження теоретичних засад регулювання Національним банком України банківської діяльності дало нам змогу зробити наступні висновки:

1. Центральні банки відіграють ключову роль у фінансовій та економічній політиці різних країн світу. Такою ж мірою це стосується й України. Тому вибір моделі побудови, ролі та місця Національного банку також має відбуватися з урахуванням світового досвіду. Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління.

2. Правовий статус Національного банку України на сьогодні є відображенням тих процесів, що відбуваються в економіці, рівня розвитку її політичних інститутів, демократичних традицій суспільства, його економічної культури тощо. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню та підтримки цінової стабільності в державі.

3. Згідно з чинним законодавством, за Національним банком України закріплено виконання значної кількості функцій (зокрема, Закон України "Про Національний банк України" визначає 19 функцій. Основним завданням НБУ як центрального банку держави є забезпечення стабільності національної грошової одиниці -- гривні.

Дослідження сучасної грошово-кредитної політику Національного банку України показало наступне:

1. Організаційна структура НБУ побудована за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. Вищим органом управління Національного банку України є Рада НБУ, яка складається з 14 членів. Основним керівним органом НБУ є Правління, яке, згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики, через відповідні монетарні та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організовує виконання інших функцій відповідно до законодавства та здійснює управління діяльністю НБУ.

2. Положеннями Закону України "Про Національний банк України" пріоритетною цілю грошово-кредитної політики визначено досягнення та підтримку цінової стабільності в державі. Грошово-кредитна політика Національного банку здійснюється на основі режиму монетарного таргетування. Контроль за кількісними параметрами грошової пропозиції сприятиме зниженню інфляційного тиску та поступовому створенню передумов для переходу до режиму інфляційного таргетування.

3. Правові засади валютного регулювання в Україні закладені Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. №15-93, згідно з яким Національний банк України було визначено головним валютним органом країни та покладено на нього виконання функцій щодо формування принципів та стратегії валютного регулювання, розробки системи курсоутворення та здійснення контролю за виконанням правил валютних операцій.

Аналіз наглядової та регулятивної діяльності Національного банку України показав наступне:

1. Держава в особі Національного банку України здійснює регулювання комерційних і державних банків на макрорівні шляхом впровадження в дію відповідних нормативно-правових актів. Розроблена НБУ система рейтингової оцінки банків CAMELS ставить за мету визначення банків, в яких незадовільний фінансовий стан, операції або менеджмент мають недоліки, що вимагають посиленого контролю з боку служби банківського нагляду Національного банку України і вжиття відповідних заходів.

2. Національний банк встановлює вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банку тільки на час створення і реєстрації банків для забезпечення стабільної діяльності банку та виконання ним банківських операцій.

3. Застосовування регулятивно-наглядовими органами до банків певних коригувальних дій, а також заходи примусового впливу з метою регулювання їхньої діяльності. Ці заходи можуть розглядатися одночасно як елемент банківського нагляду і як елемент банківського регулювання.

Список використаних джерел

1. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93.

2. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III.

3. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII.

4. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 № 1576-XII.

5. Закон України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 № 679-XIV.

6. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.

7. Постанова НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 03.03.2016 р. № 140.

8. Постанова Правління НБУ "Про затвердження Змін до Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів" від 05.03.2015 № 164.

9. Постанова Правління НБ" "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ" від 11.03.2016 р. № 150.

10. Постанова Правління НБУ "Про затвердження Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок" від 17.07.2001 № 276.

11. Постанова Правління НБУ "Про основні засади грошово-кредитної політики на 2016-2020 рр." від 18.08.2015 р. № 541.

12. Постанова Правління НБУ "Про структуру системи банківського нагляду Національного банку України та його повноваження щодо адекватного реагування на порушення в діяльності комерційних банків" від 17.11.1997 № 380.

13. Постанова Правління НБУ "Про внесення змін до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів" від 31.03.2014 р. № 180.

14. Адамик Б. П. Національний банк і грошово-кредитна політика [Текст] : навчальний посібник / Б. П. Адамик. - Тернопіль : Карт-бланш, 2002. - 278 с.

15. Боришкевич О. В. Режими валютного курсу: пошук оптимальності/ О. В. Боришкевич // Банківська справа. - 2014. - № 3-4 (123). - C. 66- 73.

16. Дзюблюк О. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансових ринках // Вісник НБУ. - 2016. - № 3. - С. 20-32.

17. Дмитренко І.О. Монетарна політика НБУ у 1991-2015 рр. / І.О. Дмитренко // Регіональна економіка. - 2016. - № 3. - С. 12-19.

18. Дробот І.В. Монетарна політика НБУ / І.В. Дробот, А.О. Оленевич // Науковий вісник РДГУ. - 2016. - № 2. - С. 15-21.

19. Євчук О.І. Грошово-кредитна політика в Україні / О.І. Євчук, Н.Б. Савіна // Збірник наукових праць НУВГН. - 2016. - № 3(49). - С. 18-29.

20. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: теорія і практика : навч. посібник. / Д.І. Коваленко. - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

21. Ласкіна Н.І. Грошово-кредитна політика НБУ / Н.І. Ласкіна // Економічні науки. - 2012. - № 12. - С. 44-52.

22. Луців Б. Грошово-кредитна політика держави та інвестиційна діяльність банків // Економіка України. - 2001. - № 10. - С. 20-25.

23. Михайловська І.М. Гроші та кредит : навчальний посібник / І.М. Михайловська, К.Л. Ларіонова. - Львів : Новий світ-2000, 2006. - 432 с.

24. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. В.С. Стельмаха. - Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. - 404 с.

25. Нікіфоров П. Монетарна політика в системі економічної політики держави: теоретичні підходи та прикладні аспекти // Економіка України. - 2015. - № 12. - С. 25-31.

26. Осецький В. Грошово-кредитна політика - детермінанта інвестиційних змін // Банківська справа. - 2013. - № 1. - С. 22-26.

27. Островська Н. С. Грошово-кредитна політика в умовах ринкових трансформацій в Україні. - Ірпінь, 2005. - 171 с.

28. Островська Н.С. Грошово-кредитна політика в Україні у контексті світового досвіду // Фінанси України. - 2015. - № 5. - С. 107-110.

29. Пасічник. І.В. Роль інструментів грошово-кредитної політики / Пасічник І.В.. Галушко Ю.П., // Вісник Університету банківської справи Національного банка України. - 2016. - №1. - С.143-146.

30. Петрик О. Цілі та основні режими сучасної монетарної політики // Вісник НБУ. - 2016. - № 2. - С. 6-13.

31. Продан Т. Грошово-кредитна політика НБУ та її вплив на інфляцію та стабільність споживчих цін в Україні / Т. Продан // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. - 2015. - № 112. - С. 33-36.

32. Самсонова К.В. Напрями сучасної грошово-кредитної політики в умовах виходу з фінансової кризи / К.В. Самсонова, Н.В. Гаврилова // Економічна думка. - 2015. - № 2. - С. 2-7.

33. Суторміна А.М. Валютне регулювання у забезпеченні економічного розвитку України: дисертація на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / Суторміна Альона Миколаївна; КНЕУ ім. В. Гетьмана. - К.: КНЕУ ім. В. Гетьмана, 2015. - 225 с.

34. Храпкіна В.В. Основні інструменти грошово-кредитної політики України / Храпкіна В.В., Крутушкіна В.В., // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - № 9. - С. 30-38.

35. Шелудько С. А. Сутність, склад і класифікація інструментів валютного регулювання / С. А. Шелудько // Актуальні проблеми міжнародного економічного співробітництва: оцінки та стратегії: збірник тез наукових робіт учасників Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 17-18 липня 2015 р.) / ГО "Центр економічних досліджень та розвитку". - Одеса: ЦЕДР, 2015. - С. 123-126.

36. Національний Банк України // Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36081.

37. Юр О.М. Механізм реалізації монетарної політики Національного банку України / О.М. Юр [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/67403.doc.htm.

Размещено на Allbest.ru