Зміцнення стабільності банку та вдосконалення якості обслуговування

7. ОРГАНІЗАЦІЯ КАСОВОЇ РОБОТИ В БАНКАХ ТА ОПЕРАЦІЙ З БЕЗГОТІВКОВИМИ РОЗРАХУНКАМИ

“Операційний день банку” (ОДБ) - програмне забезпечення, яке обслуговує внутрішню поточну діяльність банку (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо). Іноді ОДБ включає внутрішню платіжну систему (ВПС) банку.

Бухгалтерський облік - це визначена система постійного, безперервного, взаємопов'язаного документального контролю за господарською діяльністю підприємства (у тому числі і банку) в грошовій формі. Предметом бухгалтерського обліку є стан власних (капітал) залучених коштів(пасиви) та їх розміщення в кредитні та інші активні операції (активи).

ВПС - програмно-технічний комплекс із власними засобами захисту інформації, який експлуатується банком і здійснює платіжний обіг між підрозділами банку та іншими банківськими установами. Головне завдання ОДБ - ведення всіх рахунків бухгалтерського обліку, включаючи розрахункові і кореспондентські рахунки клієнтів. Усі зміни в рахунках здійснюються на підставі первинних документів. Для ОДБ первинним є грошовий документ у паперовому чи електронному вигляді, що ініціює платіж. Це може бути розпорядження на платіж, касовий або меморіальний ордер, платіжне доручення, реєстр назарахування чи списання та ін.

Важливим напрямом діяльності банків є касові операції. Вони полягають у прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки на вимогу клієнтів. Особливо важливим і відповідальним для банку є своєчасне і повне задоволення вимог клієнтів на видачу готівки. Від цього залежить довіра клієнтів до банку, їх можливість вільно розпоряджатися своїми коштами, своєчасно виконувати свої зобов'язання з оплати праці та інших платежів, що здійснюються готівкою.

Касові операції мають велике значення для самих банків, для їх клієнтів і для банківської системи загалом. Так, приймаючи готівку від клієнтів -- юридичних та фізичних осіб, банки збільшують свої резерви, за рахунок чого розширюють активні операції та забезпечують зростання своїх доходів. Видаючи готівку клієнтам, банки стягують комісійну плату, яка поповнює їхні доходи. В операціях з готівкою банки можуть надавати своїм клієнтам чимало додаткових послуг (з інкасації, самообслуговування тощо), які також дають додаткові доходи.

Клієнти банків через касові операції надають своїм грошовим коштам депозитну форму, що сприяє їх кращому збереженню та використанню, одержанню додаткових доходів за рахунок депозитних процентів.

Банківська система, регулюючи касові операції, залучає готівку у внутрішньобанківський обіг. Завдяки цьому вона збільшує свої резерви та скорочує витрати на готівковий обіг, поліпшує структуру грошової маси, підвищує урегульованість і прозорість грошового обігу, обмежує використання грошей для обслуговування тіньових доходів.

Касове обслуговування клієнтів банки здійснюють через спеціальний підрозділ -- операційну касу, в складі якої можуть створюватися кілька окремих кас: прибуткова, видаткова, вечірня каси, каса перерахунку. Крім цього, обов'язково створюють сховище для зберігання грошей.

Для здійснення касових операцій установи банків організовують, насамперед, прибуткові каси, які здійснюють приймання готівки від клієнтів, при цьому касир оформляє прибутковий касовий ордер та видаткові каси, які здійснюють видачу готівки, при цьому касир оформляє видатковий касовий ордер ,які він заносить до Журналу-реєстру прийнятих та виданих касових ордерів.

Бучанське відділення має об'єднану касу, тобто прибутково-видаткову, оскільки обсяг виконуваних операцій замалий, щоб створювати окремі каси. Ведення каси супроводжується записами в Головній книзі та Журналі-реєстрі прийнятих та виданих касових ордерів. Відділення банку здійснює інкасацію виручки клієнтів інкасаторською службою, то воно створити, крім прибуткової каси, ще й касу перерахунку, в якій перераховується вміст інкасаторських сумок. Банки можуть організовувати також вечірні каси для приймання від клієнтів виручки, яка надходить після закінчення операційного дня банку. Вечірні каси не здійснюють видаткові операції.

Касові операції банку полягають в тому, що вони здійснюють прийом від клієнтів готівки, її видачу з кас банків, а також організацію обігу готівки між клієнтом і банком.

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), всі підприємства та індивідуальні підприємці мають одержувати виключно з кас банків. При цьому ними повинна забезпечуватись систематична і повна сплата податків та обов'язкових платежів до державних цільових фондів. Підприємства, що мають готівкову виручку, зобов'язані здавати її до банку для зарахування на їх рахунки.

Здавання виручки може здійснюватися шляхом:

а) безпосередньої передачі коштів самим клієнтом до кас установ банку, які можуть бути денними і вечірніми;

б) інкасації виручки інкасаторським апаратом НБУ або комерційних банків;

в) здачі готівки на підприємство зв'язку і подальшим переказом її на поточні рахунки підприємств.

Як було зазначено вище, підприємствам дозволяється тримати готівку у своїй касі в межах встановлених лімітів залишку готівки. Такі ліміти встановлюються банком усім підприємствам, які мають рахунки в банку і здійснюють операції з готівкою, щорічно протягом першого кварталу. Ліміт регламентує залишки готівки в касі на кінець робочого дня.

Колективні сільськогосподарські підприємства, колгоспи, селянські спілки самостійно визначають розміри готівки, що може постійно знаходитися в їх касах, з відповідним повідомленням банку, що їх обслуговує.

Готівка, видана під звіт на відрядження, але не витрачена, має бути повернена до каси підприємства не пізніше трьох робочих днів після закінчення відрядження, а готівка, видана на будь-які інші цілі, - десяти робочих днів з дня видачі її під звіт і здана до каси банку не пізніше наступного дня.

У разі неповернення у зазначений строк готівка, починаючи з наступного дня, включається до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня, і одержана сума порівнюється із встановленим лімітом залишку готівки в касі.

Приймання готівки касами підприємств проводиться за прибутковими касовими ордерами, видача - за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.

Прибуткові касові ордери або видаткові документи реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Усі надходження і видачі готівки в національній валюті підприємства обліковують у касовій книзі, відділення зв'язку - у касовому щоденнику. Підприємства торгівлі, громадського харчування та сфери послуг здійснення розрахунків з населенням проводять із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів або товарно-касових книг.

Кожне підприємство, що має касу, веде одну касову книгу, аркуші якої мають бути пронумеровані, прошнуровані й опечатані сургучною або мастиковою печаткою.

Записи в касову книгу виконуються касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером чи видатковим документом. В кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає до бухгалтерії другий відривний аркуш (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими і видатковими документами під розписку в касовій книзі. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.

Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому документі, як вмотивування залишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира. Готівка, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком каси і зараховується у дохід підприємства.

Оскільки Бучанське відділення займається лише мінімальними операціями по безготівкових розрахунках, а саме переказ готівки та операції з картками, розглянемо це питання на прикладі філії Київське ГРУ ПАТ КБ Приватбанк.

Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обороту.

В системі юридичних і економічних наук виділяється таке поняття, як спосіб безготівкових розрахунків.

Спосіб безготівкових розрахунків у широкму розумінні - це економічно і фінансово обумовлений порядок здійснення грошових відносин між постачальником (продавцем) і платником (покупцем). Спосіб розрахунків визначаються конкретними умовами виконання господарськими суб"ектами своїх грошових зобов"язань один перед одним. різні форми економічної організації сфери грошового обороту зумовлюють і різні способи платежу за продукцію.

Спосіб платежу у вузькому розумінні характеризує порядок списання коштів з рахунків платників.

У сучасній системі безготівкових розрахунків господарські суб"єкти використовують два основних способи платежу:

- перерахування коштів з банківського рахунка на рахунок одержувача коштів шляхом відповідних записів щодо них.

- зарахування взаємних вимог платника і одержувача коштів.

Призначення того чи іншого способу розрахунку полягає в погашені грошових зобов'язань юридичних і фізичних осіб.

Критерії вибору способу платежу пов'язані з вимогами прискорення самих розрахунків, їх терміновасті, зниження витрат на проведення платежів, нормалізації кругообороту коштів, забезпечення безперебійного ходу реалізації продукції.

В умовах платіжної кризи розширюється практика застосування такого неринкового способу розрахунків, як бартерні угоди, тобто взаємні таварооміні операції з передачею права власности на товари (натуральний обмін) без грошових розрахунків. Бартерні операції - це форми натурального заліку взємних вимог.

У сучасній кризовій економіці України на перший план виходить такий спосіб платежу, як - попередня оплата (гроші перераховуються одержувачеві до видвантаження товарів) на відміну від оплати фактично відвантажених товарів і наданих послуг.

Види безготівкових рахунків

1) Платіжне доручення -- розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача.

2) Платіжні вимоги-доручення-- це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

Верхня -- вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

нижня -- доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку «сума до оплати літерами».

3) Чеки - встановленої форми грошовий (фінансовий) документ, який містить безумовне письмове розпорядження чекодавця (власника рахунку у фінансовій установі) про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми.

4) Акредитив - це грошове зобов'язання банку, за дорученням і за рахунок його клієнта-імпортера, здійснити оплату на користь експортера, або забезпечити платіж іншим банком, у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.

Розрізняють такі їх види:

Відзивні - ануляція або зміна умов без повідомлення експерта;

Безвідзивні - ануляція або зміна умов з повідомленням експерта.

Покриті - резервуються валютні кошти шляхом відкриття депозиту у виконуючому банку.

Непокриті - валютні кошти не резервуються.

5) Вексель - це письмове боргове зобов'язання встановленої законом форми, в якому вказані величина грошового боргу, строки його сплати, а також право його власника (векселетримача) вимагати від боржника (векселедавця) сплати боргу після закінчення встановленого строку. Векселі бувають простими і переказними.

Простий вексель виписується боржником на ім'я кредитора із зобов'язанням виплатити йому в зазначений строк вказану суму і не може бути переданий третій особі.

Переказний вексель (тратта) - це вексель, який може передаватися третій особі (ремітенту) для отримання ним боргу з векселедавця у визначений строк. Передача векселя іншій особі оформляється передавальним надписом, що називається індосаментом.

8. КРЕДИТНІ ТА ДЕПОЗИТНІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ТА ЇХ ОБЛІК

Оскільки відділення не виконує ні кредитних ні депозитних операцій, розглянемо їх на прикладі Київської філії.

Кредитні операції

Основними специфічними рисами сучасної системи кредитування є:

* Система кредитування базується на ресурсах банку. Здається, що така схема природна, але на відміну від цієї, схема яка діяла раніше лише створювала враження того, що вона носить комерційний характер. Але вона працювала на кредитних ресурсах наданих зверху. В дійсності всі ці ресурси акумульовані низовими банками, централізовано направлялися в Правління Держбанку СРСР, звідки спускалися на місця у вигляді ліміту кредитування. В рамках цього ліміту впроваджувалось кредитування клієнтури того чи іншого району. Відділення банків не були зацікавлені в зборі коштів, тому що їх активи не залежали від пасивів. Сучасна система кредитування побудована на відмінній основі: об^єм кредитів, що видаються повністю залежать від залучених коштів. Це впливає на розміри виданих кредитів, а звідси - на розмір прибутку. На вільні кредитні кошти впливає також формування обов'язкових резервів у розмірі 17 % від суми залучених коштів не залежно від джерел та строків залучення вкладів та депозитів.

Особливістю сучасної системи кредитування є залежність не тільки від власних ресурсів, а і від економічних нормативів НБУ. Ще декілька років тому єдиним економічним нормативом, який визначав межі кредитування банком його клієнтури був вищезгаданий ліміт кредитування. Сучасні економічні нормативи НБУ роблять кредитний механізм залежним від ліквідності балансу КБ.

*Важливою ознакою сучасної системи кредитування є її договірна ознака.

Всі питання, які виникають з приводу кредитування, вирішуються між банком та позичальником. Згідно договору кожна із сторін приймає на себе обов'язки, набуває прав по контролю за дотриманням умов. Кредитні договори складались і раніше, але їх економічне значення проявлялось слабо. Тільки тоді, коли з'явились комерційні стимули, коли банк і підприємства пізнали наслідки розторгнення угоди між ними, кредитний договір стає тою силою, яка закріплює відповідальність як кредитора, так і позичальника.

*Сучасна система кредитування базується на традиційних принципах, в тому числі: строковість, забезпеченість, поверненість зі сплатою відсотків.

Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Спершу, як явище випадкове, зумовлене особливими взаємовідносинами між товаровиробниками - коли продавцю потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити. Виникла потреба передачі продавцем покупцеві товару з відстрочкою платежу, тобто - у кредит.

Кредит - це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотків. У кредитних відносинах беруть участь дві сторони: позичальник і кредитор. Ці сторони називаються суб'єктами кредитної угоди, а ті гроші чи матеріальні цінності на основі яких укладається кредитна угода, є об'єктами кредиту.

Депозитні операції Залучені кошти банків покривають понад 90% всієї потреби в грошових ресурсах для здійснення активних операцій, насамперед кредитних. Це депозити (внески), а також контокорентні й кореспондентські рахунки. Роль їх винятково велика. Мобілізуючи тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб на ринку кредитних ресурсів, комерційні банки з їхньою допомогою задовольняють потребу народного господарства в додаткових оборотних коштах, сприяють перетворенню грошей у капітал, забезпечують потреби населення в споживчому кредиті. Депозитні операції - поняття широке, оскільки до них відноситься вся діяльність банку, пов'язана із залученням коштів у внески. Особливістю цієї групи пасивних операцій є те, що банк має порівняно слабкий контроль над обсягом таких операцій, тому що ініціатива вкладання коштів виходить від вкладників. При цьому, як показує практика, вкладника цікавлять не тільки виплачені банком відсотки, але й надійність збереження довірених банку коштів.

Кошти, що залучаються банкам різноманітні по складу. Головними їхніми видами є кошти, залучені в процесі роботи із клієнтурою (так звані депозити), кошти, акумульовані шляхом випуску власних боргових зобов'язань (депозитних й ощадних сертифікатів, векселів, облігацій) і кошти, запозичені в інших кредитних установах за допомогою міжбанківського кредиту.

Депозитні рахунки можуть бути найрізноманітнішими й в основу їхньої класифікації можуть бути покладені такі критерії, як джерела внесків, їх цільове призначення, ступінь прибутковості, категорія вкладника й форми вилучення внеску.

Виходячи з категорії вкладників, розрізняють:

* депозити юридичних осіб (підприємств, організацій, інших банків);

* депозити фізичних осіб.

Депозити є джерелом утворення позичкового капіталу банку, що використовується на видачу кредитів, здійснення інвестицій і т.п. Ці банківські операції приносять банку доход. Тому банк оплачує клієнту його депозит. Відсоток на депозитні внески клієнта і є платою за вкладені гроші.

Загострення конкуренції між банками й іншими фінансовими структурами за внески фізичних й юридичних осіб привело до появи величезної розмаїтості депозитів, цін на них і методів обслуговування. По даним деяких закордонних фахівців, у розвинених країнах у цей час існує більше 50 видів банківських вкладів. При цьому кожний з них має свої особливості, що дозволяє клієнтам вибирати найбільш адекватним їхнім інтересам і можливій формі заощадження коштів й оплати за товари й послуги.

Депозити заведено поділяти на такі:

* до запитання;

* строкові на визначений термін;

* ощадні внески населення;

* ощадні (депозитні) сертифікати.

9. ОПЕРАЦІЇ БАНКУ З ВАЛЮТОЮ

Операції з іноземною валютою ділиться на поточне, і такі, які пов'язані з рухом капіталу.

Банківські операції з іноземною валютою по мірі їх складності і ознак можна класифікувати таким чином:

-ведення валютних рахунків клієнтів;

* неторгівельні операції;

-налагодження прямих корсвязей з іноземними банками;

-операції по міжнародних торгівельних розрахунках;

-операції по торгівлі іноземною валютой на внутрішньому ринку;

-операції по залученню і розміщенню валютних засобів на внутрішньому і на міжнародному ринку;

-валютні операції здійснюються уповноваженими банками тобто банками, які мають ліцензію НБУ на здійснення операцій.

Отже, з цих операцій Бучанське відділення виконує лише одну операцію, тобто ведення валютних рахунків клієнтів у доларах та євро, і звичайно операцію, яку виконують всі відділення - обмін валюти. Тому решту операцій розглянемо по філії.

Банки які отримують ліцензію на здійснення операцій виконують функції агента валютного контролю по операціях своїх клієнтів. Порядок ведення неторгівельних операцій з іноземною валютою в обмінних пунктах і операційних касах дирекцією ПАТ КБ «Приватбанк» розроблено на основі Постанови Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93, вимог закону України «Про оподаткування», «Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками обмінних операцій в інвалюті і банківських металах» затверджених постановою Правління НБУ від 01.07.97 №238 і інших чинних нормативних актів з врахуванням змін. Цей порядок передбачає правила і норми купівлі і продажу готівкової іноземної валюти, операцій конверсії, операцій продажу дорожніх чеків в іноземній валюті за рахунок власних засобів громадян, виплати готівкових засобів по дорожніх чеках і пластикових картках міжнародній платіжній системі, які проводяться в обмінних пунктах і операційних касах дирекцій ПАТ КБ «Приватбанк» відповідно до тарифів на банківські послуги.

10. СОЦІАЛЬНА ПОЗИЦІЯ БАНКУ

Один з найбільших роботодавців України

Важко переоцінити значимість ПриватБанку як роботодавця на українському ринку праці. Сьогодні у нас працює понад 35 тис. чоловік. ПриватБанк - соціально відповідальний банк (приймає на роботу інвалідів - 4% із загальної кількості співробітників). Наші співробітники отримують зарплату в середньому на 10% більшу, ніж їх колеги в інших банках. До того ж ПриватБанк надає своїм співробітникам повний соціальний пакет, щорічну оплачувану відпустку на 24 календарних дні, систему пільгового кредитування, участь у програмі недержавного пенсійного фонду, пільгові путівки на відпочинок для дорослих і дітей.

ПриватБанк - зелений банк

У жодному іншому банку України не діє стільки програм із захисту оточуючого середовища! Увесь документообіг у банку електронний, тому ми практично не використовуємо папір. У нас працює екологічна технологія інкасації. Щороку ПриватБанк проводить суботники, стати учасником якого можуть усі бажаючі.

ПриватБанк навчає фінансовій грамотності

ПриватБанк не тільки сам постійно навчається чомусь новому, але й з радістю ділиться своїми знаннями з клієнтами. У нас діють освітні програми, в яких кожен може знайти щось цікаве для себе. ЮніорБанк навчає школярів фінансовій грамотності та програмуванню. Топ-менеджери ПриватБанку проводять бізнес-семінари для підприємців і діляться своїм досвідом. На плазмових екранах у відділеннях транслюються навчальні ролики з фінансовими споживчими порадами, наприклад, як розрахуватися банківською карткою в Інтернеті.

ПриватБанк займається благодійністю

ПриватБанк - соціально відповідальний банк. У нас працює власний благодійний фонд «Допомагати просто», який регулярно допомагає дитячим будинкам і школам-інтернатам, онкохворим дітям, а також постраждалим від стихійних лих чи терактів. Усі бажаючі можуть зробити благодійний внесок на будь-яку суму через касу ПриватБанку, банкомат або Інтернет-банк Приват24

Размещено на Allbest.ru