Вексельні операції: бухгалтерський облік та оподаткування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВЕКСЕЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ: БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ТА ОПОДАТКУВАННЯ

Олена Іванівна Коблянська, доцент кафедри обліку і аудиту Інституту банківських технологій та бізнесу Вищого навчального закладу Університету банківської справи,кандидат економічних наук.

Гаркава Юлія Олександрівна, магістр кафедри обліку і аудиту Інституту банківських технологій та бізнесу Вищого навчального закладу Університету банківської справи.

Анотація. Стаття присвячена теоретичним, методичним та практичним питанням бухгалтерського та податкового обліку вексельних операцій. Розглянуто питання актуальності застосування векселів як засобу платежу між підприємствами. Проведено дослідження типових вексельних операцій із застосуванням методики їх відображення в обліку на практичних прикладах. Розглянуто останні зміни, що передбачені Податковим кодексом, з питання оподаткування вексельних операцій, наведено відповідні приклади.

Ключові слова: простийвексель, переказний вексель, придбання вексельних бланків, видача та погашення простого векселя, видача і погашення переказного векселя, Національні положення стандарти бухгалтерського обліку, Податковий кодекс України.

Постановка проблеми. В сучасних умовах діюче законодавство дозволяє для суб'єктів підприємницької діяльності використовують векселі у своїй діяльності для вирішення ряду виробничих питань. Проте, в переважній більшості, підприємства не застосовують при розрахунках векселі, оскільки,не всі суб'єкти господарської діяльності готові працювати з таким способом розрахунків: в умовах сучасності відчувається необхідність в наявності грошових коштів перш за все на виплату заробітної плати, купівлю сировини та сплату податків. Малоінформованість про переваги та недоліки використання векселів, методики відображення операцій в обліку є однією з причин незначного застосування розрахунків векселями. Як наслідок, існує проблема, обумовлена необхідністю узагальнення інформації про типові вексельні операції та їх відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичні та методичні аспекти обліку та контролю вексельних операцій розкрито в дослідженнях наступних вітчизняних вчених:І. Басова,Д. Вінокуров, А. Клименко, М. Коцупатрий, О. Кушина та інші; особливості обліку векселів як фінансових інструментів розглянуто у працях закордонних вчених (В. Галанов, Я. Міркіз, Г. Марковіц, П. С. Роуз, Дж. Тобін, Д. Швагер та багатьох інших), що розкривають дане питання, ґрунтуючись на засадах розвиненої ринкової економіки.

Формування цілі статті. Метою написання статті є дослідження особливостей бухгалтерського та податкового обліку вексельних операцій, узагальнення методики та організації обліку згідно законодавства України, що є чинним.

Виклад основного матеріалу. Запропонований діючим законодавством порядок обліку цінних паперів (у тому числі векселів) потребує більш змістовних роз'яснень, оскільки мають місце протиріччя у нормах, зокрема це стосується питання оподаткування вексельних операцій, що здебільшого викликає перешкоди для суб'єктів підприємницької діяльності у використанні векселів для вирішення багатьох питань виробничої діяльності.

Кожна вексельна операція має свої особливості. Серед типових вексельних операцій виділяють: придбання вексельних бланків, видача та погашення простого векселя, видача і погашення переказного векселя.

Придбання вексельного бланку є початковим етапом подальшого обігу векселя. Типографічним способом виготовляється два види вексельних бланків типової форми: прості та переказні, форми зразків подані в Додатку1.

Згідно з вимогами рішення «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків» від 03.09.2013 № 1681 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку кожен бланк векселя має голографічний захисний елемент, наскрізну нумерацію, що виконано захисною фарбою. Нумерація складає серію з двох літер та семизначний номер (літери серій визначаються окремо для бланків простого та переказного векселя). Система захисту вексельних бланків від можливих фактів шахрайства повинна включати в себе елементи захисту паперу та елементи захисту, які здобуваються за допомогою використанням спеціальних засобів друку, елементів дизайну, спеціальних фарб та голографічного захисного елемента [5]. Вимоги до дизайну вексельних бланків наведено у табл.1

вексель облік оподаткування

Таблиця 1

Вимоги до дизайну виготовлення бланків векселя

Виготовлення бланків векселя самостійно, згідно чинного законодавства, неможливе. Згідно Указу Президента України «Про сплату державного мита за вексельні бланки» вексельні бланки купуються підприємствами в комерційних банках[6]. При придбанні сплачується вартість бланку, державне мито та податок на додану вартість. Дане придбання повинну супроводжуватись рядом документів:

- заява на придбання (вказано вид вексельних бланків та їх кількість);

- документ, який підтверджує сплату державного мита;

- платіжне доручення (за вимогою банку).

Операції з придбання та списання з балансу вексельних бланків в обліку відображаються в такому порядку:

Приклад1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вечірня зірка» придбало 20 вексельних бланків у ПАТ «КБ «Обрій» за ціною 60 грн. за 1 бланк (у т.ч. ПДВ). Державне мито було сплачено одночасно з придбанням вексельних бланків. У звітному періоді було використано 5 вексельних бланка. (Таблиця 2 та 3):

Таблиця 2

Таблиця 3

Порядок, згідно яким здійснюється видача векселів, зазначено в Законі України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. №2374, згідно якого, видавати прості та переказні векселі можливо в разі оформлення грошового боргу за фактично здійснені операції: поставлені товари, виконані роботи, надані послуги [4].

Вексель, який видано в Україніта з місцем платежу, що знаходиться на території України, складається державною мовою. Платіж за векселем здійснюється виключно у безготівковій формі [4]. Згідно вітчизняного законодавство, заборонено поповнення статутного капіталу за рахунок векселів.

Видача векселя, як простого так і переказного, припиняє зобов'язання з оплати товарів (робіт, послуг). Це відбувається за рахунок зміни зобов'язання за договором на вексельне зобов'язання. Видача векселя супроводжується оформленням наступних документів:

1. запис до реєстру виданих векселів (векселедавець зобов'язаний вести такий реєстр відповідно до ст.10 Закону України «Про обіг векселів в Україні» у порядку, затвердженому Державною комісією з цінних паперів та фондовому ринку від 03.07.2003 р. № 296) [8]. Форма такого реєстру наведена у Додатку 2;

2. акт прийому-передачі векселів (може мати форму наведену у Додатку 3).

Видача і погашення простого векселя. Простий вексель передбачає собою зобов'язання векселедавця сплатити векселеодержувачу в майбутньому в зазначений строк визначену суму грошей[2].

Реквізити простого векселя наступні: назва «простий вексель»; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму; строк платежу; місце, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; дата та місце складання такого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець). В момент видачі простого векселя, векселедавець повинен мати зобов'язання перед особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за простим векселем.

Існує відмінність у відображенні операцій з випуску і погашення простого векселя в обліку продавця і покупця: у продавця закривається дебіторська заборгованість за кредитом рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» і виникає заборгованість, яка відображається за дебетом рахунку 341 «Короткострокові векселі, отримані у національній валюті»; у покупця одночасно закривається кредиторська заборгованість за рахунком 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» і виникає заборгованість за кредитом рахунку 621 «Короткострокові векселі, видані у національній валюті».

Приклад 2. Підприємство-продавець (векселедержатель) відвантажило продукцію А на суму 24000 грн. (в тому числі ПДВ 4000 грн.) 1 жовтня 2014 року.

Підприємство-покупець (векселедавець) видало продавцю простий відсотковий вексель. Відсотки за векселем нараховано за ставкою 18 відсотків, що будуть сплачені підчас погашення основної суми векселя. 30 червня 2015 року вексель і нараховані за ним відсотки було погашено в повній сумі.

Облік у придбання продукції буде відображено наступною системою проведень (див. табл. 4)

Таблиця 4

Система проведень, що відображає факт продажу буде мати наступний вигляд (див. табл. 5)

Таблиця 5

Видача і погашення переказного векселя. Переказний вексель містить письмовий наказ однієї особи (юридичної чи фізичної) у зазначений строк сплатити визначену суму грошей другою особою третій.

Реквізити переказного векселя: назва «переказний вексель»; безумовний наказ сплатити визначену суму грошей; найменування особи, яка повинна платити (трасат); строку платежу; місце, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; дата та місце складання векселя; підпис особи, яка видає вексель (трасант)[2].

Особа, вказана у векселі як трасат, на момент видачі такого векселя, повинна мати перед трасантом зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем[4].

Приклад 3. Підприємство-продавець (векселедержатель-1) відвантажило продукцію Б на суму 24000 (у тому числі ПДВ - 4000 грн.) 1 липня 2015 року. Підприємство-покупець (векселедавець) видало продавцю безвідсотковий переказний вексель на повну суму заборгованості. Строк погашення векселя припадав на 7 листопада 2015 року.

Однак векселедержатель-1 передав 3 серпня вексель за індосаментом у забезпечення своєї заборгованості перед іншим підприємцем-постачальником (векселедержателем-2) у сумі 27960 грн. (у тому числі ПДВ - 4660 грн.). Вексель було передано векселедержателю-2 з дисконтом 1200 грн., усього на суму 22800 грн. (24000 грн. - 1200 грн.), а різницю між вартістю передачі векселя та заборгованістю - погашено грошима.

Платник за векселем сплатив вексельну суму повністю в строки погашення векселя.

Система проведень, що буде застосована для обліку операцій з переказ ним векселем, в даному випадку, буде мати наступний вигляд (див. табл. 6).

Таблиця 6

Згідно з вимогами податкового законодавства України до 01.01.2015 р. операції з векселями підлягали оподаткуванню: особливим податком на операції з відчуження цінних паперів, податку на додану вартість та податку на прибуток. Та за результатами податкової реформи внесено ряд змін, що стосуються порядку оподаткування операцій цього типу.

Відповідно Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII [8], який набрав чинності 01.01.2015 р.: справляння особливого податку на операції з відчуження цінних паперів було відмінено.

Розглянемо податковий облік у векселедавця. Векселедавець, відповідно до пункту 189.7 статті 189 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку здійснює операції постачання товарів або ж послуг, що є об'єктом оподаткування, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, що надані платнику податку у формі векселя (простого чи переказного), що випущений покупцем чи третьою стороною, базою оподаткування є договірна вартість товарів та послуг, що були продані.

Відповідно до пункту 189.7 статті 189 Податкового кодексу України, якщо за номіналом векселя нараховано дисконт (або ж інші знижки) податкові зобов'язання з ПДВ, що виникли внаслідок операції продажу, не підлягають зменшенню. Проте, в випадку видачі покупцем процентного векселя, податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються на договірну вартість товарі (послуг) при цьому сума має бути збільшеною на суму нарахованих відсотків.

При цьому, номінальна вартість векселя не є об'єктом податкових зобов'язань з ПДВ.

Відповідно до змін податкової реформи, починаючи з 01.01.2015 р. для обчислення податку на прибуток необхідно визначати річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), розрахований за правилами бухгалтерського обліку за останній рік (пункт 134.1.1, стаття 134 Податкового кодексу України). В випадку, якщо сума такого доходу не перевищує двадцяти мільйонів гривень, як об'єкт оподаткування платник податків має право приймати фінансовий результат до оподаткування, що визначений відповідно до правил національних стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. В випадку, якщо фінансовий результат до оподаткування, що сформований відповідно до правил національних стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, дорівнюватиме чи перевищуватиме двадцяти мільйонну суму, необхідно здійснити всі податкові корегування передбачені розділом ІІІ Податкового кодексу України. При цьому, якщо платник податку має право на те, щоб не коригувати фінансовий результат, необхідно прийняти відповідне рішення та повідомити податкові органи щодо прийнятого рішення та зазначити в податковій декларації. Дане рішення не може підлягати зміні на протязі року.

Отже, платники податку на прибуток, граничний розмір доходу до оподаткування яких не буде перевищувати граничного критерію, повинні лише слідкувати за правильністю обчислення такого доходу відповідно до правил бухгалтерського обліку (національних стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності). Сума такого фінансового результату і буде об'єктом оподаткування з метою обчислення податку на прибуток, у векселедавця в сумі такого фінансового результату буде враховано відсотки до сплати, нараховані відповідно до номіналу векселя, та врахований дисконт за векселем.

В іншому випадку, коли дохід до оподаткування зрівнявся з сумою двадцяти мільйонів, або ж перевищив дане значення: для таких платників необхідно, перш за все, сформувати свій фінансовий результат відповідно до правил бухгалтерського обліку, потім необхідно здійснити коригування (збільшення або зменшення) відповідно до правих розділу ІІІ Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 141.2.3, статті 141 - платники податку повинні окремо визначати фінансовий результат від продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних правил бухгалтерського обліку або ж згідно з міжнародними стандартами. Та дане правило не поширюється на «векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів» (пункт 141.2.6), підчас здійснення операцій випуску та погашення векселя, векселедавці не повинні окремо від фінансового результату від решти операцій формувати фінансовий результат від проведення операцій з цінними паперами.

Згідно пункту 140.1, статті 140: під борговим зобов'язанням для цілей цього пункту слід розуміти «зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їхнього юридичного оформлення». Так як вексель є борговим цінним папером на нього поширюються спеціальні відсоткові обмеження відповідно до пункту 140.2, статті 140, відповідно до якої «для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов'язаними особами-нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, - більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів». При цьому сума боргових зобов'язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов'язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів.

Крім того, згідно з пунктом140.3, статті 140 «проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті». Нараховані раніше відсотки беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування згідно з пунктом 20 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Облік у векселедержателя: продавець у звичайному порядку нараховує податкові зобов'язання за проданими товарами (наданими послугами), виписує податкову накладну та реєструє відповідно до пункту 189.7, статті 189 Податкового кодексу України, та дисконт та інші знижки, що нараховані за номіналом векселя, не зменшують ці податкові зобов'язання. Та в ситуації видачі процентного векселя, податкові зобов'язання з ПДВ у векселедержателя нараховуються на договірну вартість товарів (послуг), що збільшена на суму відсотків, що нараховуються на номінал векселя.

Відповідно загальні норми ІІІ розділу ПКУ розповсюджуються і на векселедержателя. Векселедержатель, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), розрахований за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує двадцяти мільйонів гривень за останній звітний рік, податком на прибуток буде оподатковуватись фінансовий результат, що визначений за правилами національних стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 134.1.1, статті 134 Податкового кодексу України).

Та якщо дохід до оподаткування обрахований відповідно до правил бухгалтерського обліку дорівнює або ж перевищує двадцять мільйонів гривень, необхідно враховувати наступні пункти Податкового кодексу України. Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат від продажу або ж іншого відчуження цінних паперів звітного періоду (пункт 141.2.3, стаття 141). Відповідно до пунктів 141.2.1-141.2.2 статті 141 вказано правила роботи із загальним фінансовим результатом до оподаткування в цілому по підприємству: передбачено, що фінансовий результат до оподаткування має бути збільшено на збиток, а потім зменшено на прибуток від операцій з окремими цінними паперами.

Пункти 141.2.4, 141.2.5, статті 141 регулюють питання, щодо перенесення збитків від операцій з цінними паперами минулих років: збитки минулих років зменшують фінансовий результат від операцій з цінними паперами поточного періоду, та у випадку, якщо такий фінансовий результат буде позитивним: відбувається збільшення фінансового результату до оподаткування, що сформований за іншими операціями. Якщо фінансовий результат від операцій з цінними паперами буде мати від'ємне значення, то він переноситься на зменшення фінансового результату від операцій з цінними паперами в наступних роках.

Згідно пункту 141.2.6, статті 141 Податкового кодексу України, ці положення не поширюються на «операції РЕПО, операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними».

Отже, в будь-якому випадку, якщо вексель отримано від векселедавця і він погашається за номіналом, об'єкт оподаткування, сформований за операціями, що не є операціями з цінними паперами збільшується на нуль.

Висновки. Обіг векселів у господарській діяльності України регулюється спеціальними законодавчо-нормативними документами. Виходячи із цього вексель складається суворо відповідно до вимог, установлених законодавством до його форми і змісту. Вексель відноситься до числа формальних документів, тобто дійсність векселя визначається його формою.

Велика кількість реквізитів та особливі вимоги до оформлення підвищують ризик визнання векселя недійсним та можуть скасувати можливість пред'явлення його до платежу, за умови невірного заповнення можуть перетворити вексель на звичайний, а не цінний папір, а операції за ними відповідно визнають нелегітимними. Тому, з метою уникнення непорозумінь, які можуть виникнути між векселедавцем та векселедержателем доцільно звертати особливу увагу на процес оформлення векселя та документів, які супроводжують його видачу, передачу чи пред'явлення до платежу, а в окремих випадках, залучати до цього процесу кваліфікованих фахівців.

Існує позитивна роль вексельних операцій для суб'єктів господарської діяльності, особливо у період кризового стану економіки, оскільки векселі не знецінюються, в обігу перебувають визначений договором час, скорочують потреби в готівці, зменшують витрати кругообороту капіталу підприємства і прискорюють його.

Здійснення вексельних операцій було б неможливим без створення законодавчо-нормативного регулювання, яке, з одного боку, гарантує можливість більш широкого застосування даних операцій, а з іншого, - безумовне стягнення вексельного боргу. Однак, варто зазначити, що законодавчо-нормативна база з питань вексельного обігу в Україні є складною та несистематизованою, а подекуди носить суперечливий характер, тому вимагає подальшого вдосконалення, систематизації та гармонізації з європейською та світовою практикою регулювання вексельного обігу.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 № 655-VIII [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/655-19

2. Закон України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» від 06.07.1999 р. №826-XIV[Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Режим доступу :http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/826-14

3. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. №3480-IV[Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Режим доступу :http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3480-15

4. Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001р. №2374-ІІІ[Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2374-14

5. Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків» від 03.09.2013 № 1681[Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1639-13

6. Указ Президента України «Про сплату державного мита за вексельні бланки» від 02.11.1993р. №504/93[Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Режим доступу :http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/93

7. Порядок ведення реєстру виданих векселів,затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.07.2003р. №296[Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Режим доступу :http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0708-03

8. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.[Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Режим доступу :http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/71-19

9. Вінокуров Д.,Клименко А., Басова І. Вексель та вексельний обіг. - 2ге вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2008. - 384с.

10. Коцупатрий М. М. Облік і звітність в оподаткуванні у схемах і таблицях : навч. посіб. для студ. напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит» / М. М. Коцупатрий, С. І. Ковач, К. В. Безверхий. - К.: КНЕУ, 2015. - 196 с.

11. Левицька С. О. Облік і звітність в оподаткуванні : підручник / С. О. Левицька, С. В. Свірко, О. О. Осадча. - Рівне : НУВГП, 2013. - 298 с.

12. Хомутенко В. П. Оподаткування суб'єктів господарювання: навч. посіб. / [В. П. Хомутенко, І. С. Луценко, А. В. Хомутенко, О. Г. Волкова]; за заг. ред. В.П. Хомутенко. - Одеса: «ВМВ», 2014. - 418 с.

13. Кушина О. Вексель як засіб розрахунків: правові та облікові нюанси Безготівкові розрахунки: правова природа та облікова специфіка /Опубліковано в ЗСЗ / №3 2015 / С. 162-167

List of references.

1. Law of Ukraine "On Amendments to the Tax Code of Ukraine on reducing the tax burden on taxpayers" № 655-VIII dated 17.07.2015. Available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/655-19

2. Law of Ukraine "On Ukraine's accession to the Geneva Convention of 1930, which introduced a Uniform Law on Bills of Exchange and Promissory Notes" №826-XIV dated 06.07.1999. Available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/826-14

3. The Law of Ukraine "On securities and stock market" №3480-IV dated 23.02.2006. Available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3480-15

4. The Law of Ukraine "On circulation of bills in Ukraine" №2374-III dated 05.04.2001. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2374-14

5. The decision of the National Commission on Securities and Stock Market "On Approval of the requirements of the standard (default) forms manufacturing bill of forms" № 1681 dated 03.09.2013. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1639-13

6. Decree of the President of Ukraine "On state duty payment by bill blanks" №504 / 93 dated 02.11.1993. Available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/93

7. Conduct issued by the Register of bills approved by the State Commission on Securities and Stock Market №296 dated 03.07.2003. Available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0708-03

8. Law of Ukraine "On Amendments to the Tax Code of Ukraine and some other legislative acts of Ukraine on tax reform" № 71-VIII dated 12.28.2014. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/71

9. Vinokurov D., Klymenko A., Basova I. (2008).Veksel' ta veksel'nyy obih[Bill and circulation of bills]. Kh.: Faktor, 384.

10. Kotsupatryy M. M.(2015).Oblik i zvitnist' v opodatkuvanni u skhemakh i tablytsyakh: navch. posib. dlya stud. napryamu pidhotovky 6.030509 «Oblik i audyt» [Accounting in taxation schemes and tables teach. guidances. for the studio. training direction 6.030509 "Accounting and Auditing"]. K.: KNEU, 196.

11. Levyts'ka S. O., Svirko S. V., Osadcha O. O.(2013). Oblik i zvitnist' v opodatkuvanni [Accountingintaxation]. Rivne: NUVHP, 298.

12. Khomutenko V. P., Lutsenko I. S., Khomutenko A. V., Volkova O. H. Opodatkuvannya sub"yektiv hospodaryuvannya [Taxation of undertakings]. Odesa: «VMV», 418.

13. Kushyna O. (2015) Veksel' yak zasib rozrakhunkiv: pravovi ta oblikovi nyuansy Bez·hotivkovi rozrakhunky: pravova pryroda ta oblikova spetsyfika [Bill as a means of payment, accounting and legal nuances Cashless payments, accounting and legal nature specifics]. ZSZ, №3, 2015, 162-167

Размещено на Allbest.ru