Банківська система Японії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра фінансів, грошового обігу і кредиту

Реферат

З навчальної дисципліни: «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн»

На тему: «Банківська система Японії»

Виконала студентка

Групи ЕКФ -32с Дмиш Юлія

Перевірила: доц. Петик М.І

Львів 2016

Зміст

Вступ

1. Історичні передумови розвитку банківської системи

2. Центральний банк Японії

3. Особливості діяльності комерційних банків

4. Найбільші сучасні банки Японії

Висновки

Вступ

Особливістю банківської системи Японії, на відміну від розвитку банківських систем інших країн з ринковою економікою, є те, що вона була історично одним із основних інструментів формування сучасної структури економіки. Історія розвитку банківської системи Японії сягає багатьох століть. Так, виникнення перших банків у Японії відносять до XVII століття. Це було зумовлено необхідністю обслуговування банківським капіталом торгівлі, яка розвивалася на той час, промисловості та сільського господарства. Однак у Японії бізнес був в основному зосереджений у замкнених структурах дзайбацу (фінансово-промислових групах). З цієї причини пряме фінансування (через випуск цінних паперів) у країні так і не одержало широкого розвитку. До останнього часу в Японії переважало непряме фінансування (через банки).

1. Історичні передумови розвитку банківської системи

У 1617 році в м. Осака вперше були випущені паперові гроші, забезпечені сріблом, і утворена Асоціація банкірів, що гарантувала забезпеченість банкнот. До середини XIX століття зросла відкритість економіки Японії. В епоху Мейдзі (1868-1912) відбувався бурхливий розвиток банківської системи при активному впливі держави. У цей період були організовані найбільші банківські інститути, які спеціалізувалися на декількох видах позичок.

Перші банки у сучасному розумінні з'явилися після 1872 року як приватні "національні банки". Як комерційні вони мали філії по всій країні і мали право емісії банкнот. "Національні банки" інтенсивно випускали неконвертовані банкноти і тим самим сприяли розвитку інфляції, що було основною перешкодою для економічного розвитку. У цих умовах усе гостріше поставала необхідність створення центрального банку Японії.

У1880 р. був створений Йокогамський банк золота і срібла. У1882 р. почав діяти Банк Японії. Інші державні банки були перепрофільовані в звичайні (комерційні) кредитні інститути, які почали діяти паралельно з приватними банками, які також розпочали створюватися (комерційними й ощадними, що утворилися з торгово-лихварських контор). Подібні приватні структури були "легалізовані" Законом "Про банки" від 1890 року. Усі ці банки займалися звичайною комерційною діяльністю, залученням вільних грошових ресурсів, видачею кредитів і розрахунками між підприємствами.

У 1949 році була створена рада директорів Банку Японії, що підсилило незалежність центральної банківської установи країни. Тоді ж була сформована мережа урядових фінансових корпорацій (малого бізнесу, сільського господарства, розвитку окремих регіонів, медичних установ тощо). У 1950 році всі спеціалізовані банки були перетворені в звичайні (комерційні). У першій половині п'ятидесятих років мудзін були перетворені в банки взаємного кредитування, кредитні кооперативи - у кредитні асоціації, створені нові системи банків довгострокового кредитування і трастових банків. У 1954 році, відповідно до Закону "Про валютну банківську діяльність", були розширені можливості банків у сфері фінансування зовнішньоекономічної діяльності.

Особливістю розвитку банківської системи Японії в післявоєнний період стало утворення фінансово-промислових груп. На чолі кожної з них стоїть великий приватний комерційний банк, а довкола нього групуються промислові компанії. Саме на банки було основне навантаження щодо фінансування бурхливого індустріального розвитку Японії. Усередині груп сформувалися стійкі зв'язки, засновані на партнерських відносинах.

2. Центральний банк Японії

Банківську систему Японії очолює Центральний банк - Банк Японії, 55 % акцій якого належать державі. Центральний банк Японії створено 1882 р. строком на ЗО років. Згодом цей термін було продовжено ще на ЗО років, а в 1942 році банк отримав безстроковий статус. Йому надано монопольне право емісії банкнот.

Функції Банку Японії визначено спеціальним Законом "Про центральний банк Японії" від 1942 року, який у 1979 р. було оновлено. Згідно із законом від 1942 р. основний капітал банку було встановлено у розмірі 100 млн ієн. У новій редакції закону, що потім набрав чинності, він не змінився. 55 % капіталу належить державі, 45 % - приватним акціонерам (приватним особам, фінансовим установам, страховим компаніям тощо). Акціонерам було гарантовано дивіденди в розмірі 4 %, які за умови надзвичайно високих прибутків банку зростали до 5 %. Решта прибутку надходила до державного бюджету.З 1971 року Банк Японії почав проводити операції на вексельному ринку, потім почав здійснювати активні операції з облігаціями державних позичок. Таким чином, був сформований ринок цінних паперів і розпочаті масові операції на інших ринках короткострокового капіталу.

Банк Японії, штаб-квартира якого розташована в Токіо, має 45 філій та відділень у Японії та представництва у Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Франкфурті-на-Майні і в Гонконзі. Банк має необмежену монополію на випуск банкнот. Згідно із законом від 1979 року обсяг банкнотної емісії встановлювався Міністерством фінансів за згодою уряду. Банк Японії має право, якщо вважає за необхідне, випускати банкнот більше, ніж передбачено лімітом, за що сплачує відсоток у розмірі 3 % річних від отриманого прибутку. Емісія банкнот змушує банк тримати резерви, які складаються з основної частини (комерційні векселі й державні цінні папери всіх видів) та необов'язкової частини (іноземна валюта, золотий і срібний запас). Основне забезпечення емісії банкнот становить портфель державних зобов'язань.

3. Особливості діяльності комерційних банків

Другим рівнем банківської системи Японії є комерційні банки. Основою цього рівня є загальнонаціональні банки, обсяг наданих кредитів яких становить близько 80 % усього обсягу банківського кредитування.

Загальнонаціональні банки включають міські банки, регіональні банки, регіональні банки другого рівня, банки довгострокового кредитування, трастові банки. Центром кредитно-банківської системи виступають 11 міських банків, сумарний обсяг капіталу яких становить трохи більше 35 % від загального обсягу капіталів банківської системи Японії.

У Японії діє шість основних фінансово-промислових груп, ядром яких є найбільші міські банки - Mizuho Financial Group, Mitsubishi Tokyo Financial Group, Sumitomo Mitsui Financial Group, Fuji Bank, Dai-Ichi Kangyo Bank. Перші три займають відповідно З, 14, 17 місця в рейтингу найбільших світовий банків на початок 2007 року1. Більшість їхніх штаб-квартир розташовано в Токіо й Осаці. Другий рівень банківської системи Японії доповнюють кредитні асоціації, урядові фінансові інститути, а також філії іноземних банків. центральний банк торгівля капітал

Японія належить до тих країн, у яких особливо активно протікають процеси інтернаціоналізації банківської сфери. Перші відділення іноземних банків у Японії були відкриті на межі століть. Hong Kong & Shanghai Banking Corporation відкрила в Йокогамі своє відділення в 1865 р., за нею створив відділ Chartered Bank. Перший американський банк був відкритий у 1902 р. Найбільш активне формування відділень іноземних банків відбулося в повоєнний період. Ці банки були покликані зробити істотний вклад у відродження національної економіки.

Пізніше, аж до 1970 p., Японія була прикладом численних обмежень діяльності іноземних банків, їм чинилася протидія, яка заважала проникненню в країну. У 1970 р. було вирішено включити банківську систему в програму лібералізації іноземних капіталовкладень. Згідно з умовами лібералізації для іноземних банків відкривалися три шляхи проникнення в Японію: створення нового банку з іноземним чи змішаним капіталом, участь в управлінні існуючим банком та відкриття відділень.

Таким чином, поряд з національними комерційними банками, які займають провідні світові позиції, в країні функціонують і великі американські банки, які становлять конкуренцію на ринку банківських продуктів і послуг.

4. Найбільші сучасні банки Японії

Емкспортно-іммпортний бамнк Япомнії-- японська урядова фінансова організація, що існувала протягом 1950-1999 років. Заснована з метою розвитку японської торгівлі і сприяння розвитку іноземних економік. Завідував питаннями японської торгівлі, фінансовими питаннями експорту та імпорту, а також надавав кредити іноземним країнам для інвестування. 1999 року, за рішенням Кабінету міністрів Японії, був об'єднаний з Фондом закордонного економічного співробітництва. Нова установа отримала назву -- Банк Японії з міжнародного співробітництва.

Mitsubishi UFJ Financial Group, Inc. -- найбільший японський банківський холдинг та фінансова компанія, утворена у 2005 році шляхом злиття двох провідних банків Японії Tokyo Mitsubishi та UFJ. Входить у Mitsubishi Group. Банк обслуговує як приватних так і корпоративних клієнтів, операції з цінними паперами та ін. Має представництва у понад 40 країнах світу. Кількість приватних рахунків сягає 40 млн а корпоративними клієнтами є понад 0,5 млн юридичних осіб. Загальні активи Mitsubishi UFJ, станом на березень 2012 року, сягали майже 2 трильйони 700 мільярдів доларів.

Nanto Bank -- регіональний японський банк, діяльність якого в основному зосереджена в префектурах Нара і Осака. Також компанія має в своєму розпорядженні філії в Гонконзі і Шанхаї. Штаб-квартира розташовується в місті Нара. Традиційно Nanto Bank працював в префектурі Нара. Однак, в останні роки економіка префектури переживала застій і все більше орієнтувалася на більш успішну сусідню префектуру Осака. В в'язку з цим, Nanto Bank також став орієнтуватися у своїй стратегії розвитку на Осаку. Так, станом на 31 березня 2008, 20,5% кредитного портфеля банку припадає на Осаку.В 2008 Nanto Bank увійшов в систему регіонального банківського партнерства . Крім Nanto Bank, в системі беруть участь Joyo Bank, Hyakujushi Bank, Juroku Bank і Yamaguchi FG. Метою цієї програми є скорочення витрат пов'язаних з веденням бухгалтерського обліку, основних банківських операцій, а також поліпшення рівня сервісу банківських послуг.

Sumitomo Mitsui Banking Corporation-- один з найбільших японських банків.Штаб-квартира розташовується в Токіо, Японія. Входить до складу груп Sumitomo Group і Mitsui.

Sumitomo Mitsui Financial Group-- велика японська банківська корпорація, яка була заснована в 2002 році Sumitomo Mitsui Banking Corporation, другим за величиною банком Японії. SMFG має у своєму розпорядженні активи на суму $ 1,3 трийльонів, будучи однією з найбільших компаній в кейрецу Sumitomo Group. Центральний офіс розташований у районі Тійода .Основні конкуренти -- Mitsubishi UFJ Financial Group і Mizuho Financial Group. Компанія займає 189 місце в списку Fortune Global 500 (2011 рік).

Sumitomo Trust & Banking-- японський трастовий банк.Штаб-квартира компанії розташовується в Осаці. Входить до кейрецу Sumitomo Group.

The Bank of Tokyo-Mitsubishi UFJ-- банк, що був утворений у 1994 році в результаті злиття Токійського банку і банку «Міцубісі». Почав функціонувати 1 квітня 1995 р.У січні 2006 в результаті злиття двох банківських голдинґів -- Mitsubishi Tokyo Financial Group і UFJ Holdings з'явився об'єднаний банк Mitsubishi UFJ Financial Group. У грудні 2007 сумарні активи Mitsubishi UFJ Financial Group становили 170 трлн єн ($ 1,6 трлн). У філіальну мережу банку входить 81 дочірня компанія за кордоном, клієнти мають близько 40 млн рахунків. Standard & Poor's присвоїв Mitsubishi UFJ Financial Group довгостроковий рейтинг A, прогноз стабільний.

Висновки

1 квітня 1998 р. у Японії була оголошена реформа банківської системи, що збігалася за часом з початком нового фінансового року. Реформа скасовувала більшість обмежень на валютні операції, а також на банківські угоди, пов'язані з увезенням і вивезенням капіталу. Така реформа - це рятівний шанс для токійського фондового ринку, застій якого призвів до того, що за обсягом торгів він становив на той час лише 50 % від власного показника за 1989 p., а за реальною вартістю проданих акцій - навіть менше.

У результаті реформи відбулося загострення конкурентної боротьби між банками і брокерами. Розвиток ринку фондів суспільного споживання створив привабливі можливості для портфельних інвестицій як японських, так і західних компаній. Перелив величезної грошової маси особистих заощаджень з депозитних рахунків у цінні папери сприяло підйому ринку капіталу. Широкий спектр пропонованих на ринку фінансових продуктів зменшує залежність корпоративних клієнтів від конкретних банківських структур, змушує останніх здійснювати інноваційну політику, але дозволяє зробити стратегічні зміни від непрямого (банківського) фінансування до прямого, безпосередньо пов'язаного з ринком капіталу.

Незважаючи на те, що в динаміці спостерігається скорочення прибутку японських банків, японська банківська система залишається однією із самих могутніх у світі. А такі банки, як Mizuho Financial Group, The Bank of Tokyo-Mitsubishi ma Mitsubishi UFJ займають провідні позиції у світових рейтингах комерційних банків як за рівнем ринкової капіталізації, так і за розмірами консолідованих активів.

Размещено на Allbest.ru