Банківське споживче кредитування: регіональний вимір та основні тенденції розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

БАНКІВСЬКЕ СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

В.В. Виговська

Постановка проблеми. Дієвість функціонування банківської системи є необхідною умовою ефективного розвитку економіки будь-якої країни. Ринок банківських послуг поступово наближується до стадії насичення, що означає з одного боку, збільшення кількості клієнтів, які користуються банківськими послугами і продуктами, а з іншого, - вимагає від банківських установ постійної модернізації підходів щодо взаємодії з клієнтами, зокрема й в плані побудови довгострокових партнерських відносин та постійного переосмислення моделі продажу банківських продуктів.

Подальший розвиток банківської системи, зокрема, та економічне пожвавлення економіки в цілому, неможливо уявити без кредитування. Особливу соціальну роль виконує споживче кре-

дитування, оскільки воно сприяє підвищенню рівня поточного споживання благ населенням. Варто відмітити, що сьогодні важливим завданням є не лише формування у домогосподарств кваліфікованого попиту з огляду на адекватну оцінку корисності банківського споживчого кредитування, але й дослідження переваг і ризиків користування цим банківським продуктом. Все вище зазначене обумовлює необхідність виявлення перешкод та каталізаторів розвитку банківського споживчого кредитування в Україні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням окресленої проблематики займалися багато вітчизняних науковців, серед яких Ю. Вітка [1], А. Волков [2], С. Глущенко [3], Ю. Грищук [4], А. Харченко [5, 6], К. Черкашина [7], Н. Шабанова [8] та ін. Разом з тим, питання розвитку споживчого банківського кредитування в регіональному зрізі на теперішньому етапі залишаються малодослідженими. Окрім того, постійної актуалізації набувають вектори подальшого розвитку споживчого кредитування з огляду на зовнішні виклики, внутрішні загрози та неефективні дії влади, що в цілому викликають потребу у виявленні позитивних і негативних тенденцій для швидкого реагування та подолання кризових явищ у банківській діяльності.

Метою статті є дослідження сучасного стану банківського споживчого кредитування в Україні, з'ясування регіональної його архітектоніки та перспектив подальшого розвитку.

Виклад основного матеріалу. Вперше поняття споживчого кредиту виникло ще в VI ст. до нашої ери на території сучасного Ізраїлю. До теперішнього часу воно не зникло з науково- прагматичного обігу, а навпаки змушує як теоретиків, так і практиків постійно полемізувати над його змістовним навантаженням. Так, за переконаннями Н. Н. Шабанової, споживчий кредит спрямований безпосередньо на задоволення споживчих потреб населення [8]. Дещо розширює власне визначення розглядуваного поняття С. В. Глущенко, подаючи його як «грошові кошти, які надаються населенню на задоволення потреб кінцевого споживання» [3, с. 91].

Нерідко споживчий кредит ототожнюється із роздрібним. Але, не вдаючись до детального аналізу щодо відмінностей в трактуванні цих понять (оскільки це має бути окреме дослідження), погоджуємося із міркуваннями українського вченого А. М. Харченко. За ним споживчий кредит видається для задоволення лише особистих потреб фізичних осіб, тоді як роздрібний кредит надається як для задоволення поточних споживчих потреб, так і на інвестиційні цілі [6].

Рис. 1. Систематизація позитивних і негативних аспектів споживчого кредитування для основних учасників кредитної угоди

Джерело: складено автором

Проведемо аналітичне дослідження та виявимо основні тенденції розвитку банківського споживчого кредитування впродовж останніх років. В таблиці 1 наведено динаміку обсягів кредитів, виданих банками впродовж 2010-2014 років на задоволення потреб домогосподарств.

За даними таблиці 1 найбільша частка виданих кредитів домашнім господарствам традиційно припадає на Київську область та м. Київ. До речі, це вже сталою тенденцією як в частині зростання даної частки, так і її домінування. Так, у 2010 році частка кредитів, виданих домогоспо- дарствам Київської області та м. Києва становила 33,97% від усього обсягу кредитування, а у 2014 р. - вона вже збільшилася до 41,79%. Далі за часткою, з огляду на регіональний принцип, слідує Одеська область. Частка виданих кредитів домогосподарствам якої у 2014 р. становила 8,72%, що є меншою від 2010 р. на 0,62%. Хоча, як свідчать дані таблиці 1, абсолютний обсяг виданих кредитів домогосподарствам банківськими установами, характеризувався неоднозначними тенденціями: у 2010 р. цей показник складав 19561 млн грн, а за результатами наступних років спостерігається щорічне зменшення зазначеного показника відносно до попереднього періоду; лише у 2014 р. відмічається зміна такої тенденції на протилежну та спостерігаємо його зростання до 18419 млн грн (хоча обсягів 2010 р. ще не досягнуто).

Аналогічна тенденція характерна і для Дніпропетровської області. Тобто незважаючи на зменшення обсягів кредитів, виданих домогосподарствам області впродовж досліджуваного періоду, їх частка у 2014 р. становила 8,51%, що на 0,33% більше, ніж у 2010 р. До лідерів як за обсягами (13720 млн грн у 2014 р.), так і за часткою виданих кредитів домогосподарствам (6,5%), варто віднести і Донецьку область.

Серед аутсайдерів як за абсолютним, так і відносним індикаторами знаходяться Тернопільська та Чернігівська області. При цьому, частка виданих банківськими установами кредитів домогосподарствам зменшилася з 1,12% у 2010 р. до 0,86% у 2014 р., що є свідченням погіршення ділової активності економічних агентів. Стосовно оцінювання стану забезпечення домогоспо- дарств через банківське кредитування, то, на жаль, така низька частка коштів, що надаються домогосподарствам, є вже сталою тенденцією для Чернігівської області: у 2010 році - 0,88%, а у 2014 р. - 0,87% (в середньому за досліджуваний період - 0,86%).

Для повноти дослідження дамо відповідь на питання стосовно активності фізичних осіб в частині користування кредитними та депозитними банківськими послугами.

Аналіз даних рисунку 2 свідчить, що кількісне зростання обсягу банківського кредитування спостерігалося впродовж 2007-2008 років. Така тенденція обумовлювалася сприятливими економічним середовищем, яке спостерігалося фактично до 2008 року.

Але вже за підсумками 2009 року і до 2012 року характерною є тенденція до зниження обсягів кредитів, наданих фізичним особам. А вже починаючи з 2012 року відмічається незначне, але все ж таки пожвавлення кредитної активності банківських установ. Хоча вона, як і раніше, залишається низькою. Суттєве скорочення обсягів виданих кредитів порівняно із попереднім періодом спостерігалося у 2009 та 2010 роках відповідно на 46319 млн грн та 35998 млн грн. Варто відмітити, що на фоні щорічного зниження (2009-2012 роки) обсягів кредитів, виданих фізичним особам, простежується зростання обсягів депозитів фізичних осіб, зокрема найбільшого значення таке зростання порівняно з попереднім роком набуло у 2013 році, а саме на 69723 млн грн. При цьому, вагомим фактором зростання обсягу депозитів є, по-перше, прагнення частини населення створити «подушку безпеки» на непередбачені випадки; по-друге, зниження популярності альтернативних варіантів інвестицій; по-третє, капіталізація високих відсотків за депозитами та збереження позитивної прибутковості депозитів на тлі низької інфляції. Водночас, викликає занепокоєння результативність діяльності банків у 2014 році: на тлі зменшення величини депозитів на 17355 млн грн спостерігається зростання на 11267 млн грн обсягів кредитів, наданих фізичним особам. До того ж ситуація ще більш загострюється. Так, з початку 2014 року відтік коштів фізичних осіб склав еквівалент 148,8 млрд грн.

В цілому впродовж 2014 року роздрібний кредитний портфель банківських установ збільшився на 6,72% та станом на 01 січня 2015 року становив 179040 млн грн. Але необхідно зазначити, що таке збільшення відбулося насамперед за рахунок значної девальвації національної валюти, в результаті чого балансова вартість залишків за кредитами значно зросла. При цьому, загальні обсяги роздрібного кредитування в доларовому еквіваленті значно скоротилися.

На жаль, ті економічні, політичні та соціальні умови, в яких сьогодні працюють банківські установи не є сприятливими для повноцінного їх розвитку. Як наслідок, варто говорити про скорочення кредитної активності банків на фоні погіршення платіжної дисципліни позичальників, формування значного обсягу проблемної заборгованості за кредитними портфелями банків, тощо.

Основною складовою роздрібного кредитного портфеля є споживчі кредити. На теперішній час споживче банківське кредитування залишається одним із перспективних напрямків розвитку банківської індустрії. Така позиція пояснюється й тим, що в структурі кредитування домогоспо- дарств найбільшу частку займають споживчі кредити, які залишаються лідерами на ринку кредитування фізичних осіб.

Найбільша частка споживчих кредитів у загальному обсязі кредитування домашніх господарств спостерігалася у 2007 році (71,7%). Впродовж 2008-2009 років відчутним було падіння частки даного виду кредитування до 56,8% у 2009 році. Такий тренд змінюється в протилежну сторону і за наслідками 2010 року знову ж таки активізується напрямок споживчого кредитування, в якому частка споживчих кредитів швидко зростає з 58,7% у 2010 році до 71,0% у 2013 році. Таке зростання на фоні розгортання фінансово-економічної кризи 2008-2010 років можна пояснити тим, що через відсутність джерел довгострокового фінансування розвиток саме споживчого кредитування став найбільш цікавим для банківських установ. За підсумками 2013 року частка споживчих кредитів, наданих домогосподарствам, практично зрівнялася з часткою 2007 року. А вже 2014 рік є свідченням спадної тенденції - зменшення частки споживчих кредитів практично до рівня 2011 року. Основним видом споживчого кредитування залишаються кредити в готівковій формі та кредитні картки. Саме ці продукти, на нашу думку, являють собою ідеальний симбіоз для банківських установ, які обирають та впроваджують ефективні технології.

З таблиці 3 видно, що лідерами в регіональній архітектоніці за обсягами виданих споживчих кредитів виступають Київська область та м. Київ (у 2014 р. обсяг виданих кредитів становив 46108 млн грн); Донецька область (у 2014 р. - 10368 млн грн) та Дніпропетровська область (у 2014 р. - 9586 млн грн). Стосовно областей, в яких за підсумками 2014 року було видано найменший обсяг споживчих кредитів порівняно з іншими регіонами, то тут варто відмітити Тернопільську область (у 2014 р. - 1162 млн грн), Чернігівську область (у 2014 р. - 1311 млн грн), Сумську область (у 2014 р. - 1369 млн грн) та Чернівецьку область (у 2014 р. - 1515 млн грн). До речі Тернопільська область, починаючи з 2012 року займає сталу позицію аутсайдера за обсягом виданих банками споживчих кредитів. При проведенні аналізу не беремо до уваги падіння досліджуваних показників по АР Крим, зважаючи на вихід українських банків із тимчасово анексованої території та на зменшення клієнтської бази в Донецькій та Луганській областях.

Аналіз даних таблиці 3 свідчить, що за підсумками 2011 року кількість областей, в яких були видані споживчі кредити в іноземній валюті, була найбільшою. Зокрема, це в основному області Західного регіону України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька та Одеська області). В наступні роки ситуація кардинально змінилася і на це вплинули такі фактори: по-перше, девальвація національної грошової одиниці, а, по-друге, свідоме ставлення позичальників до валютних кредитів. банк фінансовий споживчий кредитування

Сучасна економічна ситуація в країні актуалізує появу потреби населення в додатковому фінансуванні, що в свою чергу призводить до зростання затребуваності програм споживчого беззаставного кредитування. Разом з тим більшою популярністю користуються короткострокові кредити на задоволення більш нагальних потреб. Враховуючи складну фінансово-економічну ситуацію в країні, наслідком якої є падіння доходів населення (тут позначився і зростання інфляції, і знецінення національної грошової одиниці), більшість банків переглянули свою стратегію кредитування і переорієнтувалися більшою мірою на видачу короткострокових кредитів до одного року і в меншою мірою на видачу середньострокових кредитів до трьох років. Щодо довгострокових кредитів понад п'ять років, то на ринку залишилося одиниці банків, які надають їх. Тому варто констатувати, що на даний момент найбільш затребуваними є короткострокові кредити.

Теперішній стан споживчого кредитування характеризується також і значним підвищенням вартості таких кредитів (середньозважена ставка в річному обчисленні за даними НБУ зросла з 22,3% у 2009 р. до 26,8% у 2014 р.). А вже у вересні 2015 року процентна ставка за кредитами домогосподарствам становила 29,3%.

Які ж можна виділити стримуючі причини розвитку споживчого кредитування в Україні. Звичайно ж основною є зростання рівня зубожіння населення, оскільки в світовій практиці в переважній більшості користуються даним видом кредиту представники середнього класу. До інших причин варто віднести слабкий рівень довіри до банківських установ, відсутність можливості об'єктивної оцінки кредитоспроможності позичальника, невпевненість у завтрашньому дні більшої частини населення, а отже і неможливість планування і прогнозування спроможності повернути суму боргу, тощо. Перелічені чинники стосувалися споживачів банківських послуг. А якщо розглянемо причини гальмування розвитку споживчого кредитування з боку банків, то основним утримувачем є зростання кредитного ризику, пов'язаного з необ'єктивною оцінкою кредитоспроможності фізичних осіб-позичальників та зростання обсягів проблемної заборгованості.

За оцінками банкірів, кількість клієнтів, які можуть бути потенційними клієнтами банку - 17 млн чоловік [10]. За статистичними даними роздрібні активи становили 11 млрд доларів, серед них за оцінками банкірів 8 млрд доларів - неробочі активи пов'язані з сегментом: іпотеки, авток- редитування, малого та середнього бізнесу. Отже, залишається лише 3 млрд доларів робочих активів, які знаходяться в сегменті беззаставного роздрібного кредитування - кеш кредити або кредитні карти. Таким чином, якщо говорити про робочі активи в роздрібному сегменті 25-30% всіх активів роздрібу [10].

Висновки

Проведений аналіз споживчого банківського кредитування, зокрема в регіональному розрізі, дає можливість зробити висновок, що найголовнішим фактором, що зумовлює неоднорідний розвиток банківського споживчого кредитування в Україні є неоднаковий рівень соціально-економічного розвитку регіонів. В 2016 році, на жаль, немає підстав очікувати зростання рівня життя населення. Звідси зрозуміло, що спостерігатиметься уповільнення розвитку банківського роздрібного кредитування, зокрема іпотечного та автокредитування. Домінуючим, при цьому, залишиться споживче кеш-кредитування та задоволення споживчого попиту продуктом «кредитна картка». В перспективі звичайно спостерігатиметься тенденція до поступового зниження вартості банківських споживчих кредитів. Але, при цьому, варто зважити на дуже ризикові зовнішньоекономічні умови, тому про різке зниження ставок говорити не можна.

Незважаючи на зазначене споживче банківське кредитування залишатиметься одним із перспективних напрямків банківського бізнесу. Підтвердженням слугує і те, що, за дослідженнями банкірів, основним джерелом доходу банків у 2015 році стало кредитування населення [10].

Література

1. Вітка Ю. Правове регулювання споживчого кредиту: стан та перспективи / Ю. Вітка // Фінанси України. - 2013. - №10. - С. 75-86.

2. Волков А. В. О потребительском кредитовании / А. В. Волков // Банковское дело. - 2013. - №12. - С. 13-14.

3. Глущенко С. В. Кредитний ринок: інститути та інструменти : навч. посіб. / С. В. Глущенко; Нац. ун-т «Києво- Могилянська академія». - К. : ВД «Києво-Могилянська академія», 2009. - 158 с.

4. Ткаченко Н. В. Моніторинг проблемної заборгованості у роздрібному банківському кредитуванні / Н. В. Ткаченко, А. М. Харченко // Інноваційна економіка. - 2015. - №1. - С. 170-175.

5. Харченко А. М. Класифікація роздрібного банківського кредитування / А. М. Харченко // Схід. - 2014. - №6 (132). - С. 36-41.

6. Черкашина К. Ф. Теоретичні засади ідентифікації морального ризику у кредитних відносинах/ К. Ф. Черкашина // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - №2. - С. 73-85.

7. Шабанова Н. Н. Денежное обращение и кредит СССР: учебник / Н. Н. Шабанова. - Ташкент: Укитувчи, 1985. - 302 с.

Анотація

БАНКІВСЬКЕ СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Ключові слова: споживче кредитування, роздрібний кредит, домашні господарства, кредитна активність, роздрібний кредитний портфель, регіональний розподіл.