Аналіз фінансових результатів діяльності банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз фінансових результатів діяльності банків

Прибуток - це різниця між доходами та витратами банку

Аналіз структури базується на відсоткових значеннях кожного рядку по відношенню до загального підсумку. Зміни відносної важливості статей протягом часу показують зміни питомої ваги операцій банку.

Наприклад, підвищена залежність доходу від комісії може сигналізувати про проблеми банку щодо основних надходжень від процентної різниці і про те, що керівництво, можливо, намагається підняти дохід від плати за послуги через надання нетрадиційних послуг.

Коефіцієнтний аналіз передбачає аналіз структури за рахунок віднесення доходів та видатків до відповідних статей балансу

ROA = Чистий прибуток * 100 % / Середні загальні активи

ROA (показник рентабельність активів) характеризує ефективність використання всіх ресурсів, які банк отримав у своє розпорядження

ROE = Чистий прибуток * 100 % / Середній капітал

ROE (показник рентабельності капіталу) характеризує дохідність капіталу учасників

При цьому узагальнюючим показником банківської діяльності є дохід на капітал, а показник доходу на активи є частковим показником, який відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його апарату, який підтримує оптимальну структуру активів та пасивів з точки зору доходів та витрат.

Для збільшення доходу на активи застосовуються такі заходи:

збільшується ставка відсотків за активними операціями та зменшується ставка відсотків за залученими коштами

збільшується частка власних коштів банку в загальній сумі його коштів (показник платоспроможності)

зменшується співвідношення власних та залучених коштів

Вимірювання ефективності діяльності банку визначається за допомогою таких показників:

Чистий спред (%) = (Проценти отримані * 100 % / Позики) -- (Проценти сплачені * 100 % / Процентні депозити)

Цей коефіцієнт повинен враховувати тільки активи та пасиви, до яких застосовуються процентні ставки. Таким чином, він виключає вплив безпроцентних депозитів "до запитання", капіталу та невиконаних вимог резервування на чисті отримані проценти, і - звідси - на прибутки банку. Це ізолює вплив процентної ставки на прибуток банку і цим самим дає більш глибоке розуміння джерел прибутку банку та наслідків уразливості надходжень доход банк маржа

Чиста процентна маржа (%) = (Доходи від процентів Витрати на проценти) * 100 % / Середні загальні активи

Цей коефіцієнт визначає здатність банку приносити прибуток - його дохід від процентної різниці як процент середніх загальних активів

Інший операційний доход до загальних активів (%) = Інший операційний доход * 100 % / Середні загальні активи

Цей коефіцієнт показує залежність від "нетрадиційного доходу". Збільшення цього коефіцієнта може показувати здорову диверсифікацію в платні фінансові послуги чи нездорове намагання досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського доходу від процентів

Чистий операційний доход до загальних активів (%) = (Чистий операційний доход + Інший операційний доход) * * 100 % / Середні загальні активи

Цей коефіцієнт відрізняється від коефіцієнта доходу на активи на розмір непроцентних операційних витрат, сплачених податків та непередбаченого доходу чи збитку

Чистий доход на одного працюючого = Прибуток після оподаткування / Загальна чисельність працівників

Цей показник суттєво відрізнятиметься при співставленні банку з невеликою кількістю працівників (але з високою заробітною платою) і банку з великою чисельністю низько кваліфікованих працівників (з низькою заробітною платою)

Чиста операційна маржа (%) = (Доход на доходні активи + + Відповідна комісія) / 100 % / Всі фінансові активи - Витрати на проценти * 100 / Всі пасиви, що фінансуються

Посередницька (операційна) маржа може бути визначена як різниця між вартістю залучення коштів та доходом на доходні активи, плюс дохід від відповідних комісійних та зборів. Різниця визначає кількість коштів, що виділені банківською системою на посередництво між тими, хто надає кошти, і тими, хто їх використовує

Чистий доход до витрат на утримання персоналу = Прибуток після оподаткування / Витрати на утримання працівників

Цей коефіцієнт вимірює окупність витрат на утримання працівників. Він дає змогу деяким чином порівнювати організації різного типу. Він показує чистий ефект рішень щодо працівників, незважаючи на те, чи ці рішення спрямовані на низьку кваліфікацію та низьку заробітну плату (або на високі видатки для висококваліфікованих працівників)

Аналіз ефективності діяльності комерційних банків

Приймаючи за ефект національний дохід (НД), розраховують показники ефективності економіки в цілому:

За ефект приймається ВНП як узагальнюючий показник соціально-економічного розвитку країни, що характеризує кінцеві результати економічної діяльності

При визначенні ефективності банківської системи як складової інституціонального сектору "фінансові корпорації" системи національних рахунків за ефект приймається величина відповідної доданої вартості, що дорівнює різниці між сумою одержаних процентів, за виключенням виплачених процентів, з одного боку, та проміжним споживанням у вигляді поточних витрат на придбання товарів і послуг - з іншого.

Використовується така схема розрахунку ефекту у вигляді чистого прибутку:

1. Процентний дохід.

2. Процентні витрати.

3. Чистий процентний дохід (або процентна маржа): 3 = 2 - 1.

4. Непроцентний дохід.

5. Поточний дохід: 5 = 4 + 3.

6. Непроцентні витрати.

7. Поточний результат (ефект) до виключення резерву на покриття витрат по позиках: 7 = 5 - 6.

8. Резерв на покриття витрат по позиках.

9. Доходи (збитки) від операції з цінними паперами.

10. Прибуток до оподаткування: 10 = 7 - 8 ± 9

11. Податки.

12. Непередбачені доходи (збитки).

13. Чистий прибуток (збиток) - ефект діяльності: 13 = 10 - 11 ± 12

А. Абсолютні

Назва показника	Позначення
1. Загальні активи	ЗА
2. Кошти на коррахунках	ККР
3. Кошти в касі	КА
4. Кошти на поточних рахунках	КПР
5. Зобов'язання	З
6. Процентні доходи
7. Процентні витрати	V
8. Активи ризикові	АР
9. Доходи	Д
10. Витрати	В
11. Прибуток	Пр
12. Позики	Кр
13. Капітал	К

Б. Відносні



Джерелами підвищення ефективності банківської діяльності є:

1. Підвищення дохідності банку шляхами оптимізації структури балансу - активів і пасивів.

2. Оптимізація структури доходів і витрат.

3. Оптимізація співвідношення показників щодо структури капіталу банку (власні та залучені кошти).

4. Визначення мінімально допустимої процентної маржі.

5. Виявлення тенденцій у дохідності кредитних операцій.

6. Планування мінімальної дохідної маржі для прогнозування орієнтовного рівня процентів за активними та пасивними операціями.

7. Оптимізація співвідношення наданих кредитів і фондів.

8. Регулювання чисельності персоналу.

9. Підтримка ліквідності.

10. Управління банківським ризиком і його мінімізація згідно з обраною стратегією "дохідність о ризик".

11. Підвищення числа та еластичності банківських послуг, їх якості, швидкості, безпеки, зручності й гарантованості щодо клієнта.

Необхідність у проведенні аналізу ефективності діяльності банку виникає:

1. При фінансовому плануванні.

2. При здійсненні аудиту.

3. При визначенні платоспроможності за напрямками:

- оцінка якості менеджменту в банку;

- ситуацій на ринку;

- фінансового стану в самому банку.

4. Під час прийняття рішень про санацію чи банкрутство банку або перед проведенням реорганізації.

5. Під час прийняття рішень про емісію облігацій чи акцій.

6. В рамках внутрішнього фінансового контролінгу для потреб керівництва, щоб знати реальний стан справ у банку.

Напрями аналізу:

І. Аналіз динаміки середнього рівня ефективності (Е) в розподілі по банківських установах за допомогою індексів:

1) змінного складу:

2) фіксованого складу: (вплив на динаміку середнього рівня ефективності змін її рівня в окремих банківських установах):

3) структурних зрушень (вплив на динаміку середнього рівня ефективності змін у розподілі витрат по банківських установах):

II. Отримання додаткового ефекту за рахунок більш інтенсивного використання витрат (економії ресурсів і поточних витрат).

Розмір відносної економії:

o ресурсів - РС 1 - РС 0 х І0;

o поточних витрат - Впот 1 - Впот 0 * Ід;

o капіталу банку - К 1 - К 0 х Іс. де І0 - індекс зміни доходу банку.

Від'ємний результат розрахунку показує відносну економію, додатний - перевитрати.

III. Вплив на динаміку ефекту (доходу) змін ефективності та ви трат (капіталу).

IV. У ході аналізу ефективності використовується взаємозв'язок частинних показників ефективності з відповідними мультиплікаторами.

Як приклад можна навести взаємозв'язок показників прибутковості акціонерного капіталу

ROE = ROA х МК:

o прибутковості активів:

o мультиплікатора акціонерного капіталу:

(показує співвідношення обсягу розміщених коштів банку та акціонерного капіталу).

Для розрахунку впливу на динаміку прибутковості акціонерного капіталу (ROE) пов'язаних з ним величин використовують метод ланцюгових підстановок. Так, динаміка ROE за рахунок обох факторів визначається за формулами:

Взаємозв'язок між показниками:

V. Роль окремих факторів у розвитку ефективності банківської діяльності визначається за допомогою виробничої функції:

де К - капітал банку;

L - чисельність зайнятих (витрати праці);

а і Р - характеризують залежність обсягу й динаміки доходів банку від обсягу та динаміки факторів банківської діяльності К та Ь (а - характеризує приріст доходу банку на одиницю зміни К при фіксованому Ь; Р - приріст доходу банку на одиницю зміни Ь при фіксованому К).

Збільшення К і Ь в п разів призведе до збільшення Д в п(а + Р) разів. Якщо:

(а + Р) > 1 - рівень доходу випереджає рівень факторів діяльності. Це свідчить про наявність інтенсивних джерел зростання результатів банківської діяльності.

o (а + Р) = 1 - рівень доходу відбувається в міру зростання факторів діяльності. Це екстенсивний шлях розвитку.

o (а + Р) < 1 - дохід банку зростає повільніше, ніж фактори банківської діяльності. Зменшується сумарна ефективність банківських ресурсів, що порушує нормальні умови функціонування банку.

Рейтинг банку за системою CAMEL (за кожним компонентом - оцінка від "1" до "5", де "1" означає найвищий з рейтингів, а "5" - найнижчий

Достатність капіталу (Capital Adequacy) дає змогу оцінити спроможність банку покрити збитки за рахунок власного капіталу

Якість активів (Assets Quality) дає оцінку рівня ризику портфеля активів і є індикатором обсягу надходжень та можливих потенційних збитків

Управління (Management) визначає достатність і адекватність положень, механізмів та контрольних функцій щодо управління ризиком і можливими збитками

Надходження (Earnings), їх обсяг і якість зумовлюють здатність виплачувати дивіденди акціонерам та підтримувати достатню базу капіталу

Ліквідність (Liquidity) відображає здатність банку задовольняти передбачувані та непередбачувані потреби у фінансуванні як індикатора довіри суспільства до банку та стабільності депозитів і вкладів

Для кожного з компонентів установлюються правила визначення числового рейтингу.

1. Відмінно (надійно) - відображає дуже високий рівень результатів діяльності без жодного дійсного чи потенційного недоліку.

2. Добре - відображає високий рівень результатів діяльності, що може підтримуватися у стабільному оточенні (середовищі). Існують лише незначні недоліки.

3. Гранично - відображає стан, який може бути серйозно вражений у нестабільному оточенні.

4. Погано - діяльність банку потенційно може завдавати шкоди його загальній платоспроможності.

5. Незадовільно - діяльність банку загрожує його загальній платоспроможності.

Комплексна оцінка "1" показує, що банк загалом надійний. Банк вважається стабільним та добре керованим, і через це очікується, що він в змозі протистояти коливанням у бізнесі.

Комплексна оцінка "2" загалом має те саме визначення, що й оцінка "1", хоча помічені вади істотніші за ті, що притаманні установам з оцінкою "1".

Комплексна оцінка "3" свідчить, що банк може протистояти несприятливим умовам, але в разі неефективності заходів щодо ліквідації недоліків перебуватиме під загрозою.

Комплексна оцінка "4" вказує на банк із серйозними проблемами, а також на існування потреби вжити невідкладних заходів щодо платоспроможності, яка перебуває під загрозою.

Комплексна оцінка "5" вказує на банк, близький до неплатоспроможності або фактично неплатоспроможний, щодо якого може розглядатися питання про ліквідацію чи реорганізацію.

Узагальнення результатів аналізу ефективності є базою статистичного прогнозування.

Економічне прогнозування - це спосіб науково обґрунтованого передбачення основних напрямів розвитку економічної системи або їх окремих елементів. При цьому з'ясовуються основні шляхи та перспективи розвитку, можливі структурні зміни, виявляються альтернативні шляхи розвитку, оцінюються наслідки.

Основні етапи розробки прогнозу:

1. Окреслення періоду (горизонту) прогнозу

2. Добір і аналіз факторів, які впливають на ринок інвестицій

3. Кількісна оцінка ступеня впливу цих факторів

4. Моделювання процесу розвитку ринку

5. Прогнозування ринку

Методи прогнозування:

метод експертних оцінок, заснований на досвіді вчених і спеціалістів-практиків, які розробляють альтернативні оцінки і гіпотези, ідеї та концепції з визначенням шляхів їх реалізації

нормативний метод, який вказує на можливі шляхи та строки досягнення необхідного перспективного рівня показників ринку інвестицій відповідно до цільових нормативів

інформаційно-статистичні методи: екстраполяція на основі числових рядів, екстраполяція структур, економіко-математичне моделювання

Аналіз фінансової звітності підприємства

Значення, мета та задачі аналізу фінансової звітності підприємства

Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складених на основі даних бухгалтерського обліку з метою надання зовнішнім та внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень [7, с. 57].

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87. П(С)БО 1 встановлює: мету фінансової звітності; склад фінансової звітності; звітний період; якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансової звітності; вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності.

П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" передбачено керуватись при підготовці та наданні фінансової звітності усіма підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами (підприємствами) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Відповідно до П(С)БО 1 фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, яка відображує фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період [90].

Метою фінансової звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів під час прийняття різних рішень (табл. 8.1).

Для прийняття якісних управлінських та економічних рішень користувачам фінансової звітності необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства.

Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. Згідно з П(С)БО 1 до неї відносять: Баланс (ф. № 1); Звіт про фінансові результати (ф. № 2); Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3); Звіт про власний капітал (ф. № 4); Примітки до звітів (ф. № 5) [90, 92].

Таблиця 8.1. ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ ОСНОВНИХ КОРИСТУВАЧІВ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА ВІДОБРАЖЕНА У ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Користувачі інформації, яка відображена у фінансової звітності	Інформаційні потреби користувачів
Інвестори, власники	Інформація про придбання, продаж та володіння цінними паперами, участь у капіталі підприємства, оцінка якості управління, визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу
Керівництво підприємства	Інформація, яка стосується регулювання діяльності підприємства
Банки, постачальники та інші кредитори	Інформація про забезпечення зобов'язань підприємства, оцінка спроможності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання
Замовники	Інформація, необхідна для оцінки спроможності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання
Працівники підприємства	Інформація, необхідна для оцінки спроможності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання, забезпечення зобов'язань підприємства перед працівниками
Органи державного управління	Інформація, необхідна для формування макроекономічних показників

Компоненти фінансової звітності відображують різні аспекти основної діяльності підприємства за звітний та попередній періоди, розкривають сутність облікової політики, що робить можливим проведення якісного аналізу діяльності підприємства (табл. 8.2).

Такі складові фінансової звітності, як Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал та Звіт про рух грошових коштів, складаються зі статей, які об'єднуються у відповідні розділи. Форми, перелік статей фінансових звітів та їх зміст встановлено П(С)БО 2 - 5 [90,92].

Підприємство заносить інформацію до тієї чи іншої статті відповідного фінансового звіту тільки тоді, коли: існує ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних із цією статтею; оцінка статті може бути достовірно визначена.

Таблиця 8.2. ПРИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ КОМПОНЕНТІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ [90,92]

Складові фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
Баланс	Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу.	Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства, прогнозування майбутніх потреб у позиках, оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство, ймовірно, контролюватиме в майбутньому.
Звіт про фінансові результати	Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період.	Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства, структури доходів та витрат.
Звіт про власний капітал	Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.	Оцінка та прогноз змін у власному капіталі.
Звіт про рух грошових коштів	Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду.	Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.
Примітки до фінансової звітності	Обрана облікова політика, інформація не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов'язкова за П(С)БО, додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості.	Оцінка та прогноз: облікової політики, ризиків або непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов'язання, діяльності підрозділів підприємства тощо.

Відповідно до П(С)БО 1 фінансова звітність підприємства містить дані про: підприємство; дату звітності та звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру; показники (статті) за звітний та попередній періоди; облікову політику підприємства та її зміни; аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння активами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки та пов'язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів; іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО [90,92].

Фінансова звітність має бути підготовлена та надана користувачам у певні строки, які визначаються чинним законодавством. Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування.

Основним фінансовим звітом підприємства є бухгалтерський баланс, який дає змогу зробити оцінку найсуттєвіших ознак його основної діяльності. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу.

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін у ньому, є: активи; зобов'язання; власний капітал.

Призначення Звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі звіту передбачено послідовне зіставлення його статей.

Процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділений на такі етапи:

Етап 1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

Етап 2. Розрахунок валового прибутку (збитку);

Етап 3. Визначення фінансового результату - прибутку (збитку) - від операційної діяльності;

Етап 4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;

Етап 5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності;

Етап 6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Наступним звітом, який складає підприємство, є Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3). Він містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період.

Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів і їх еквівалентів. Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій.

Рух коштів відображується у Звіті про рух грошових коштів у розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою.

Інвестиційна діяльність - це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність - це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу.

Негрошові операції - це операції, які не потребують грошових коштів або їх еквівалентів.

Для складання Звіту про рух грошових коштів використовують показники Балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку.

Наступним звітом є Звіт про власний капітал (ф. № 4). власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна (А - активи) і борговими зобов'язаннями (З).

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображує поточну вартість прав власників підприємства. На суму власного капіталу мають суттєвий вплив усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості. Вона може лише випадково збігатися із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства або з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Разом із фінансовою звітністю подаються Примітки до фінансової звітності.

Примітки до фінансової звітності - це сукупність показників і пояснень, що забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями (стандартами).

Мета аналізу фінансової звітності - дати оцінку результатів ефективності діяльності підприємства за звітний період і його поточного фінансового стану, своєчасно виявляти й усувати недоліки у основній діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та підвищення його платоспроможності.

Завдання аналізу:

1. Проаналізувати склад, структуру та динаміку майна підприємства та джерел його формування;

2. Оцінити ефективність використання майна та оптимальності структури капіталу підприємства;

3. Проаналізувати доходи, витрати та фінансові результати роботи підприємства;

4. Провести аналіз надходження та вибуття грошових коштів підприємства;

5. Оцінити структуру та динаміку власного капіталу підприємства, тощо.

За допомогою аналізу фінансової звітності проводять: попередню (загальну) оцінку фінансового стану підприємства; аналіз кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу; аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства; аналіз фінансових результатів підприємства; аналіз обігу оборотних коштів; оцінку потенційного банкрутства; аналіз дохідності (рентабельності); аналіз використання капіталу; аналіз рівня самофінансування; аналіз валютної самоокупності; аналіз ризиків; оцінку інвестиційної привабливості підприємства; прогнозування перспектив розвитку підприємства; аналіз потенціалу, тощо.

Аналіз надходження та вибуття грошових коштів підприємства

Успішне фінансування підприємства в ринкових умовах можливо лише за умови здійснення безперервного руху грошових коштів - їх находження (притік) і вибуття (відтік), забезпечення наявності постійно вільного залишку на рахунках у банку.

Для оцінки результатів фінансової діяльності підприємств найбільш важливе значення мають три показники:

- доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- прибуток;

- потік грошових коштів.

Абсолютна величина цих показників і динаміка їх зміни на протязі року характеризує ефективність роботи підприємства. Однак, в умовах хронічних неплатежів у народному господарстві України першорядного значення набуває потік коштів, що надходять підприємству від різних видів діяльності.

Аналіз надходження та вибуття грошових коштів дає можливість вивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходження над вибуттям (оплатою), що дозволяє робити висновки про можливість внутрішнього самофінансування.

Основна мета аналізу надходження та вибуття грошових коштів полягає у виявленні причин дефіциту (надлишку) коштів і визначенні джерел їх надходження й напрямків вибуття для контролю за поточною ліквідністю й платоспроможністю. Платоспроможність і ліквідність підприємства дуже часто залежить від реального грошового обігу у вигляді потоку грошових платежів, відображених на рахунках бухгалтерського обліку. Тому необхідність аналізу надходження та вибуття грошових коштів полягає у тому щоб у значній мірі доповнити методику оцінки платоспроможності й ліквідності підприємства. Це дасть можливість реально оцінити фінансово-економічний стан господарюючого суб'єкта.

Для досягнення цих цілей повинні бути вирішені наступні завдання: розрахунок часу обігу грошових коштів; проведення аналізу надходження та вибуття грошових коштів; прогнозування грошових потоків; визначення оптимального рівня грошових коштів.

Наявність у підприємства грошових коштів нерідко зв'язується з тим, чи є його діяльність прибуткової чи ні. Однак такий зв'язок не завжди очевидний. Події останніх років, коли різко загострилася проблема взаємних неплатежів, надала сумніву абсолютної непорушності зв'язку між прибутком і наявністю у підприємства вільних коштів. Виявляється, підприємство може бути прибутковим за даними бухгалтерського або податкового обліку й одночасно зазнавати труднощів в оборотних коштах. При аналізі фінансового стану підприємства необхідно розрізняти, що прибуток за звітний період і кошти, отримані підприємством протягом звітного періоду, не те й саме. Прибуток виражає приріст авансованої вартості, що характеризує ефективність управління підприємством. Тому, перед керівництвом підприємства виникає важливе завдання - ефективно використовувати грошові кошти, управляти ними.

Значимість такого виду активів, як грошові кошти визначається трьома основними причинами:

- рутинність - кошти використовуються для виконання поточних операцій, оскільки між вхідними й вихідними грошовими потоками завжди є часовий розбіг, тому підприємство змушене постійно тримати вільні кошти на поточному рахунку в банку;

- обережність - діяльність підприємства не носить жорстко визначеного характеру, тому кошти необхідні для виконання непередбачених платежів;

- спекулятивність - кошти необхідні за спекулятивних міркувань, оскільки постійно існує ймовірність того, що зненацька представиться можливість вигідного інвестування.

Разом з тим заморожування фінансових ресурсів у вигляді грошових коштів пов'язане з певними втратами - з деяких доль умовності їх величину можна оцінити розміром втраченої вигоди від участі у якому-небудь інвестиційному проекті. Тому, будь-яке підприємство повинне враховувати дві взаємно виключаючи обставини: підтримка поточної платоспроможності й одержання додаткового прибутку від інвестування вільних коштів. Таким чином, однієї з основних завдань управління грошовими ресурсами, як відзначалося раніше, є оптимізація їх середнього поточного залишку.

Аналіз надходження та вибуття грошових коштів проводиться за даними звітного періоду. Для того, щоб розкрити реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити стабільність їх надходження й використання, а також зв'язати величину отриманого фінансового результату зі станом коштів, потрібно провести аналіз надходження й використання коштів у розрізі основної (поточної), інвестиційної, фінансової й іншої діяльності, тобто зробити аналіз показників Звіту про рух грошових коштів.

Перелік джерел інформації для аналізу буде залежати від того, який метод застосовується для оцінки показників Звіту про рух грошових коштів.

У світовій практиці використовуються, як правило, один із двох методів аналізу, відомих як прямій і непрямий методи. Різниця їх складається в різній послідовності визначенні величини потоку коштів у результаті поточної діяльності а саме:

- прямий метод - ґрунтується на вирахуванні надходження (виручка від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, авансів отриманих і ін.) і відтоку (оплата рахунків постачальників, повернення отриманих короткострокових кредитів і позик і ін.) коштів, тобто вихідним елементом є виторг; джерелом інформації є аналітичні дані рахунків бухгалтерського обліку - 30 і 31 класу 3;

- непрямий метод ґрунтується на ідентифікації й обліку операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів, і послідовному коректуванні чистого прибутку, тобто вихідним елементом є прибуток.

Форма звіту 3 "Про рух грошових коштів", встановлена П(С)БО 4, у сучасний період передбачає використання прямого методу аналізу. Джерелом інформації для заповнення звітної ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів" є ф. № 1 "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", аналітичні дані рахунків бухгалтерського обліку за даними Головної книги.

Характеристика динаміки надходження та вибуття грошових коштів ЗАТ "Продмаш" з використанням ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів" за прямим методом за 2010 - 2011 р.р. за видами діяльності представлені у табл. 8.16-8.18.

Таблиця 8.16. З ДИНАМІКИ НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ РЕЗУЛЬТАТІ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ "ПРОДМАШ" ЗА 2010-2011 рр. тис. грн.

№	Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилення
				Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
I. Надходження
1.1	Надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	7484,0	5752,0	-1732,0	-23,0
1.2	Надходження від покупців і замовників авансів	15,4	29,0	13,6	88,3
1.3	Надходження цільового фінансування	25,0	23,0	-2,0	-8,0
1.4	Інші надходження	13,0	17,0	4,0	30,0
ІІ. Витрачання
2.1	Витрачання на оплату матеріалів	2670,0	2546,0	-124,0	-6,0
2.2	Витрачання на оплату працівникам	2600,0	2892,0	29,2	11,2
2.3	Витрачання на оплату відрядження	12,0	13,0	1,0	8,0
2.4	Витрачання на оплату зобов'язань з податку на додану вартість	620,0	745,0	125,0	20,0
2.5	Витрачання на оплату відрахувань на соціальні заходи	820,0	917,0	97,0	11,9
2.6	Витрачання на оплату зобов'язань з інших податків і зборів	315,0	314,0	-1,0	-10,0
2.7	Інші витрачання	1050,0	1141,0	91,0	8,6
3	Чистий рух коштів до надзвичайних подій	550,0	(431,0)	-312,0	-100
4	Чистий рух коштів від операційної діяльності	550,0	(2747,0)	-2197,0	-100

Таблиця 8.17. ІЗ ДИНАМІКИ НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ РЕЗУЛЬТАТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ "ПРОДМАШ" ЗА 2010 - 2011 рр. тис. грн.

				Відхилення
№	Показник	2010 р.	2011 р.	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
1	Інші надходження	200,0	783,0	583,0	391,5
2	Придбання необоротних активів	-	213,0	213,0	100
3	Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	200,0	570,0	370,0	285,0

За аналізований період чистий рух надходження та вибуття грошових коштів від операційної діяльності ЗАТ "Продмаш" має від'ємний грошовий потік від операційної діяльності у сумі 2747,0 тис. грн., який знизився на 2197,0 тис. грн., або на 100 % від суми від'ємного грошового потоку підприємства за 2010 р. У той же час, за розділом І "Надходження" спостерігається ріст майже за усіма видами грошових коштів підприємства, виключення складає позиція надходжень цільового фінансування, де відмічено зниження на 2,0 тис. грн., або на 8%. За ІІ розділом - "Витрачання", спостерігається зниження обсягу грошових коштів за статтею "Витрачання на оплату матеріалів" на 124,0 тис. грн., або на 6% та за статтею "Витрачання на оплату зобов'язань з інших податків і зборів" на 1,0 тис. грн., або на 10 %. Цей факт свідчить про те, що підприємство ще не зовсім оговталось від наслідків фінансової кризи.

Аналіз динаміки надходження та вибуття грошових коштів від інвестиційної діяльності ЗАТ "Продмаш" за 2010 - 2011 рр. показав ріст чистого руху коштів від інвестиційної діяльності на 370,0 тис. грн., або на 285 %. На таке збільшення вплинули інші надходження від інвестиційної діяльності, де ріст відмічено у сумі 583,0 тис. грн. (або 391,5%). Тобто, за аналізований період ЗАТ "Продмаш" підвищило свою інвестиційну активність.

Надалі проаналізуємо рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності ЗАТ "Продмаш" за 2010-2011 р.р.

Проведений аналіз довів, що надходження та вибуття грошових коштів від фінансової діяльності ЗАТ "Продмаш" за 2010-2011 р.р. виріс на 181,0 тис. грн. і склав 9%. Це свідчить про підвищення активності підприємства на фондовому ринку України.

Таблиця 8.18. ДИНАМІКИ НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ РЕЗУЛЬТАТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ "ПРОДМАШ" ЗА 2010-2011 рр. тис. грн.

				Відхилення
№	Показник	2010 р.	2011 р.	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
1	Інші надходження	2011,0	2191,0	181,0	9,0
2	Чистий рух коштів від фінансової діяльності	2011,0	2191,0	181,0	9,0

Наступним етапом аналізу є оцінка загальної динаміки руху надходження та вибуття грошових коштів ЗАТ "Продмаш" за 2010 - 2011 рр.

Слід відзначити, що для повноти аналізу на даному етапі доцільно розрахувати і структуру грошових потоків підприємства, але з погляду на те, що за грошовими потоками від операційної діяльності спостерігається від'ємне значення, даний аспект проаналізувати неможливо, тому зупинимось тільки на аналізі динаміки (табл. 8.19).

Таблиця 8.19. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ РУХУ НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ ЗАТ "ПРОДМАШ" ЗА 2010-2011 рр.

№	Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилення
				Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
1	Чистий рух коштів від операційної діяльності	550,0	(2747,0)	-2197,0	-100
2	Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	200,0	570,0	370,0	285,0
3	Чистий рух коштів від фінансової діяльності	2011,0	2191,0	181,0	9,0
4	Чистий рух коштів за звітний період	2760	14,0	-2746,0	-99,5
5	Залишок коштів на початок року	56,0	43,0	-13,0	-23,0
6	Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів	(23,0)	(49,0)	-26,0	+113,0
7	Залишок коштів на кінець року	2793,0	8,0	-2785,0	-99,5

Результати аналізу динаміки надходження та вибуття грошових коштів ЗАТ "Продмаш" за 2010 - 2011 р.р. показали, що у цілому за 2011 р. підприємство має позитивний грошовий потік у розмірі 14 тис. грн.

При цьому, позитивний грошовий потік отримано за результатами інвестиційної і фінансової діяльності, у той час як за результатами операційної діяльності отримано від'ємний грошовий потік у сумі 2747,0 тис. грн. у 2011 р. Даний від'ємний грошовий потік негативно вплинув на загальний позитивний грошовий потік підприємства. Так, за 2010 р. ЗАТ "Продмаш" отримало на кінець року позитивну суму грошових коштів у розмірі 2793,0 тис. грн. Загальне зниження обсягу грошових коштів на кінець 2011 р. склало 2785,0 тис. грн. або майже 100 %. Тобто, підприємству потрібно більш ретельно планувати процес надходження та вибуття грошових коштів за операційною діяльністю.

Аналіз структури та динаміки власного капіталу підприємства

Аналіз руху власного капіталу проводиться з метою визначення впливу на його склад, розмір і структуру:

- коригувань залишків власного капіталу на початок періоду;

- переоцінки активів;

- розподілу прибутку;

- внесків учасників;

- вилучення капіталу;

- інших змін.

Розглянемо основні складові власного капіталу підприємства з точки зору аналізу руху докладніше.

Статутний капітал - є одним із найважливіших показників, що дозволяє одержати уявлення про розміри і фінансовий стан економічних суб'єктів. Це один із найбільше стійких елементів власного капіталу організації, оскільки зміна його величини допускається в строго визначеному порядку, установленому законодавчо. Статутний капітал - це основне джерело формування майна підприємства, це стартовий капітал для операційної діяльності з метою одержання надалі прибутку. Статутний капітал являє собою засоби, вкладені власниками підприємства.

Додатковий капітал. У процесі основної діяльності в підприємства може з'явитися нове майно чи зрости облікова вартість наявного, тобто збільшуються розміри активів. Для обліку джерел такого майна чи приросту його вартості в бухгалтерському обліку введено поняття додаткового капіталу. Як об'єкт обліку він виник відповідно до зміни правил оцінки статей бухгалтерської звітності організацій для відображення інфляційних процесів.

Резервний капітал створюється відповідно до законодавства й установчих документів організації на покриття можливих у майбутньому непередбачених збитків, втрат. Резервний капітал - це так зване запасне фінансове джерело, що створюється як гарантія безперебійної роботи підприємства і дотримання інтересів третіх осіб.

Нерозподілений прибуток - прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати в бюджет податку на прибуток. Він виступає джерелом, який може бути використаний на цілі, обумовлені статутними документами чи відповідними рішеннями керівництва організації і засновників (акціонерів), у т. ч. на придбання нових майнових об'єктів чи майнових прав.

У табл. 8.20 проаналізовано структуру і динаміку власного капіталу ЗАТ "Продмаш".

Таблиця 8.20. АНАЛІЗ СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ЗАТ "ПРОДМАШ" тис. грн.

Власний капітал підприємства на початок року представлений статутним капіталом у сумі 9428 тис. грн. (178,9%) і непокритими збитками 4157 тис. грн. (-78,9%).

Протягом аналізованого періоду коригування власного капіталу, переоцінки активів, внесків учасників, вилучення капіталу і інших змін не відбувалося. Підприємство отримало чистий збиток у сумі 212 тис. грн., який збільшив розмір непокритого збитку до 4369 тис. грн. або (-86,4%) власного капіталу, який зменшився до 5059 тис. грн.

Таким чином, рух власного капіталу досліджуваного підприємства не є раціональним. Резервами покращення ситуації є перехід до прибуткової роботи, покриття збитків, залучення власного капіталу за рахунок їх внесків.

Размещено на Allbest.ru

...