Безвиїзний нагляд та виїзне інспектування банків

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Безвиїзний нагляд та виїзне інспектування банків

Методи ефективного банківського нагляду та їх взаємозв'язок

безвиїзний нагляд інспектування банк

Відповідно до вимог Базельських принципів ефективна система банківського нагляду в країні повинна передбачати застосування відповідних методів банківського нагляду (принципи 20--22):

-- ефективна система банківського нагляду має складатись з певних форм виїзного та безвиїзного нагляду, а також передбачати регулярні контакти з керівництвом банків;

-- органи нагляду повинні мати засоби збору, розгляду та аналізу статистичної та іншої звітності банків, що подається до органу нагляду, на неконсолідованій і консолідованій основі, а також засоби незалежної перевірки достовірності цієї інформації шляхом проведення виїзних перевірок або залучення зовнішніх експертів;

-- органи нагляду повинні пересвідчитися в тому, що кожний банк належним чином здійснює бухгалтерський облік операцій відповідно до положень та практики ведення бухгалтерського обліку, що широко застосовується в світовій практиці, та оприлюднює на регулярній основі фінансову звітність, яка достовірно відображає його фінансовий стан та прибутковість.

Безвиїзний нагляд -- це дистанційний моніторинг діяльності окремих банків і банківської системи в цілому, а також застосування наглядовими органами певних заходів з метою реагування на проблеми і недоліки, виявлені в діяльності банків. Він ґрунтується на аналізі звітності, що подається органам банківського нагляду на регулярній основі і дає їм можливість постійно поновлювати інформацію про фінансовий стан банків, зокрема про їх капітальну позицію, ліквідну позицію, рентабельність, а також певною мірою і про якість активів. Дані звітності аналізуються і зводяться у статистичні звіти, за якими розраховуються різноманітні стандартні показники. Такі звіти дають змогу: виявляти, чи дотримуються банками економічні нормативи; досліджувати тенденції в діяльності банків за певний період; проводити порівняльний аналіз за групами банків. Безвиїзний нагляд використовується як система раннього застереження, що дає змогу наглядовим органам ухвалювати рішення про застосування до банків коригувальних заходів до загострення ситуації або до проведення інспекційної перевірки на місці.

Інспекційні перевірки банків на місцях мають проводитися кваліфікованими спеціалістами банківського нагляду, які здатні оцінити ступінь ризиків, можливих у діяльності того чи іншого банку, і визначити якість управління цими ризиками.

Інспектування дає змогу органам банківського нагляду перевіряти такі аспекти діяльності банків: достовірність звітності; дотримання законів і нормативних актів; надійність управління банком; стійкість фінансового стану банку. Порівняно з безвиїзним наглядом інспекційні перевірки надають наглядовим органам більше можливостей щодо виявлення реальної якості банківських активів, якості управління банком і взагалі реального фінансового стану банку. Проте цей метод нагляду є більш трудомістким, потребує більшої кількості персоналу.

Оптимальний варіант банківського нагляду передбачає координацію зусиль безвиїзного нагляду та інспектування, тому що ці наглядові методи є взаємодоповнювальними (рис. 3.1).

У світовій практиці використовуються різні підходи щодо здійснення банківського нагляду.

Так, у країнах континентальної Європи велика увага приділяється безвиїзному нагляду. Що стосується виїзного інспектування, то в деяких європейських країнах інспекційні перевірки банків делегуються зовнішнім аудиторам, що мають відповідні сертифікати. При цьому банківські наглядові органи визначають сферу, напрями проведення та методику аудиторських перевірок, форму та зміст аудиторських звітів, забезпечують ліцензування аудиторських організацій, що здійснюють аудит банків.

Правовою основою взаємовідносин між аудиторською організацією, органом банківського нагляду і банком, що перевіряється, є тристороння угода, згідно з якою банк уповноважує аудитора надавати наглядовому органу інформацію, необхідну для здійснення пруденційного нагляду. Водночас за наглядовими органами залишається право в будь-який час перевірити первісну документацію банку чи провести певні дослідження діяльності банку власними силами.

На противагу Європейським країнам у США банківський нагляд ґрунтується в основному на періодичних інспекційних перевірках, що проводяться інспекторами наглядових органів.

Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 69, 71) Національний банк України при здійсненні банківського нагляду застосовує метод безвиїзного нагляду та метод виїзного інспектування банків як взаємодоповнюючі один одного.

Рис. 3.1. Взаємозв'язок методів банківського нагляду

Проведення попереднього контролю на етапі безвиїзного нагляду за діяльністю банків

Діяльність безвиїзного нагляду в Україні спрямована на виявлення на ранньому етапі потенційних проблем у будь-якому напрямі діяльності банків і своєчасного на них реагування шляхом внесення відповідних рекомендацій керівництву банків щодо їх усунення, а також застосування адекватних заходів впливу до банків-порушників.

Безвиїзний нагляд полягає в проведенні попереднього контролю за діяльністю банків на підставі даних фінансової та статистичної звітності банків як на індивідуальній, так і консолідованій основі, та іншої інформації, що надходить до Національного банку.

Суб'єктами проведення попереднього контролю є Департамент безвиїзного банківського нагляду Національного банку України та територіальні управління Національного банку України (рис. 3.2).

Завданнями попереднього контролю є такі:

-- установлення контролю з боку Національного банку України за визначеними для банків обмеженнями та вимогами відповідно до розроблених періодичних форм звітності;

-- проведення комплексного аналізу звітності банків та їх розрахунків економічних нормативів;

-- створення інформаційної бази з метою використання її даних для прогнозування банківської діяльності та планування поточного контролю.

Проведення попереднього контролю дає можливість забезпечити перевірку дотримання банками встановлених вимог, розумне (з оптимальним ризиком) ведення ними власних справ. Водночас при проведенні попереднього контролю реалізується заборона або обмеження Національного банку щодо деяких видів банківської діяльності, здійснюється контроль за відрахуванням коштів до резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями банків, запроваджуються штрафні санкції щодо банків, які порушують економічні нормативи тощо.

Попередній контроль здійснюється на підставі звітності, яку Національний банк отримує від банків. Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 69) банки зобов'язані подавати Національному банку України фінансову і статистичну звітність щодо їх роботи, операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості, а також інформацію афілійованих осіб банків з метою оцінки фінансового стану банків.

Рис. 3.2. Проведення Національним банком України попереднього контролю на етапі безвиїзного нагляду за діяльністю банків

Також Національний банк має право вимагати від банків подання консолідованої фінансової звітності. При цьому Національний банк встановлює для банків: форми звітності та методику її складання; періодичність та строки подання звітності; структуру пояснювальної записки; мінімум відомостей, що підлягають опублікуванню, та строки їх подання; методику складання консолідованої звітності.

В окремих випадках Національний банк має право вимагати подання разової та тимчасової звітності.

Кожний власник істотної участі в банку, який є юридичною особою, зобов'язаний подати Національному банку України у встановлений ним строк річний звіт про свою діяльність. Звіт повинен містити таку інформацію: види діяльності, які здійснює юридична особа; інформація щодо суб'єктів господарювання, в яких особа має участь, що перевищує 10 %, зокрема: найменування та місцезнаходження юридичної особи, розмір частки, що знаходиться у власності цієї особи, види діяльності; баланс та звіт про прибутки цієї особи на кінець останнього фінансового року.

Національний банк України має право вимагати подання інших періодичних звітів чи інформації від власників істотної участі в банку з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю фінансового стану банку.

Фінансова звітність банків, що подається до Національного банку України, має бути щорічно перевірена аудитором. Аудиторська перевірка банку здійснюється аудитором, який має сертифікат Національного банку України на аудиторську перевірку банківських установ. Аудиторський звіт має містити: баланс банку; звіт про рахунки доходів та витрат; звіт про рух капіталу; таблицю строків активів та пасивів; інформацію стосовно достатності резервів та капіталу банку; інформацію стосовно адекватності бухгалтерського обліку, процедури внутрішнього аудиту та заходів контролю банку; висновок про те, чи відображає наданий банком фінансовий звіт дійсний фінансовий стан банку.

З метою вдосконалення нагляду та контролю за станом справ у банках Національний банк України розробив "Методичні рекомендації щодо порядку здійснення аналізу фінансового стану банку та складання звіту про моніторинг банку -- юридичної особи". Методичні рекомендації мають на меті сприяти практичному впровадженню вимог Базельських принципів ефективного банківського нагляду (принципи 20--22) фахівцями служби банківського нагляду Національного банку України під час здійснення ними безвиїзного нагляду та практичного використання процедури аналізу фінансового стану банку, а також складання звіту про моніторинг банку -- юридичної особи (висновку щодо діяльності банку). Метою впровадження цих методичних рекомендацій є:

-- визначення єдиного й послідовного підходу до проведення аналізу фінансового стану банку;

-- своєчасне виявлення ризиків (потенційних проблем) у діяльності банку, запобігання втраті банком капіталу, активів, настанню неплатоспроможності, забезпечення захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку;

- нагляд за дотриманням банками законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України;

-- складання звіту, який має містити об'єктивні висновки та оцінку про діяльність (стан) банку, для підготовки пропозицій щодо подальшої стратегії нагляду за ним;

-- здійснення безперервного процесу нагляду за діяльністю банків, підвищення ефективності служби банківського нагляду Національного банку України і забезпечення стабільності банківського сектору;

-- моніторинг сфер діяльності банку, що потребують постійного нагляду або втручання служби банківського нагляду Національного банку України;

-- накопичення, систематизація та аналіз інформації, отриманої службою банківського нагляду Національного банку України, як шляхом виїзного, так і безвиїзного нагляду для своєчасного вжиття заходів з метою уникнення або подолання небажаних наслідків у діяльності банку;

-- розвиток наглядових підходів, що ґрунтуються на оцінці ризиків, та оцінка стійкості банку на основі збалансованого поєднання оцінок рівня дотримання банками пруденційних норм, установлених Національним банком України, з оцінками рівня прийнятих банком ризиків і якості управління цими ризиками.

Результати аналізу мають використовуватися під час визначення режиму нагляду за діяльністю банків, прийняття рішень про доцільність здійснення інспекційних перевірок, визначення їх тематики, а також характеру заходів впливу, що застосовуються до банків за поданням структурних підрозділів центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку України.

Для всебічного аналізу показників діяльності банків у Національному банку України створено інформаційну систему банківського нагляду. Вона містить: статистичну звітність, отриману за допомогою системи "New stat"; автоматизовану інформаційну систему "Досьє банків" (АІС "Досьє банків"); реєстр кореспондентських рахунків; єдину інформаційну систему обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за банківськими кредитами (ЄІС "Реєстр позичальників").

У складі автоматизованої інформаційної системи "Досьє банків" функціонують модулі: "Реєстрація банків", "Ліцензування банків", "Моніторинг банків", "Інспектування банків", "Узагальнена інформація по системі банків".

Модуль "Моніторинг банків" включає такі блоки: "Фінансовий стан банку", "Найбільші кредитори банку", "Картотека великих кредитів та інсайдерських позик". Цей модуль створено для забезпечення контролю за діяльністю банків на підставі даних звітності, максимальними розмірами великих кредитних ризиків і ризику на одного позичальника, а також для запобігання виникненню системних ризиків. Він розроблений на основі системи "New stat".

Блок "Фінансовий стан" містить основні показники діяльності банків у динаміці, обов'язкові економічні нормативи, показники раннього реагування та передбачає графічне зображення даних. Це сприяє здійсненню оперативного та стратегічного аналізу діяльності банків, формуванню ефективної політики нагляду за ними, вчасному застосуванню заходів впливу.

Основними завданнями щодо функціонування та розвитку автоматизованої інформаційної системи "Досьє банків" є створення нових модулів, розширення обсягів інформації, деталізація показників і застосування їх для виявлення системних ризиків, ефективності (результативності) діяльності банків тощо.

Размещено на Allbest.ru