Еволюція банківської справи

Аналіз основних етапів побудови банківської системи України. Становлення та розвиток самостійної банківської системи України від моменту проголошення незалежності та виходу зі складу СРСР у 1991 р. Національний банк України та грошово-кредитна політика.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2017
Размер файла 1,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

31

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еволюція банківської справи

Історичні дані свідчать, що перші банківські операції з обміну грошей існували ще за дві тисячі років до нашої ери у Стародавній Греції (IV ст. до н. е.), у Стародавньому Вавилоні, Стародавньому Єгипті та Римі (VI ст. до н. е.).

В XVI ст. з'явилися перші банкірські доми (Медичі в Італії), купецькі гільдії Амстердаму, Венеції, Генуї, Мілану створили навіть спеціалізовані банки - "жиробанки", які здійснювали безготівкові розрахункові операції між купцями.

Поява першого російського банку відноситься до 1733р., коли указом імператриці Ганни Іоанівни був створений державний позичковий банк, який значною мірою функціонував як казенний ломбард.

Кредитна система в Україні була започаткована в 1781 році, коли Російський Асигнаційний банк відкрив свої банківські контори у Києві, Ніжині, Харкові, а в 1782 році у Херсоні. У 1839 році в Києві засновується місцева контора державного комерційного банку, а в 1843 р. в Харкові - контора комерційного банку.

Після реформи 1861 року в Україні було створено ряд місцевих банків:

20 травня 1864 року був утворений Херсонський земський банк, що діяв на підставі принципу взаємного кредитування для надання довгострокових позик під заставу поземельної власності;

4 травня 1871 року - Харківський земельний банк, який видавав позики під заставу нерухомості в українських і російських губерніях.

На початку XX ст. в Україні фактично діяли 3 контори Державного банку Росії та 19 його філій, існувала розгалужена система акціонерних банків, широкого розповсюдження набули товариства взаємного кредиту (26), міські суспільні банки (38), селянські банки (148), казначейства (112), позичкові каси (66). Крім цього функціонували приватні банківські контори, які здійснювали значну кількість банківських операцій.

Певний інтерес становить досвід побудови банківської системи України в період державності (1917-1919 p. p.). Після проголошення 20 листопада 1917р. Третім Універсалом утворення Української Народної Республіки важливим завданням Центральної Ради була реорганізація банківської системи та формування національної грошової системи.

5 січня 1918 р. почався випуск перших українських грошей (введено в обіг державний кредитний білет вартістю 100 крб.).10 серпня 1918р. було підписано Закон "Про затвердження Статуту Українського Державного банку і асигнування коштів до його основного капіталу"

У радянський період правове положення банків неодноразово змінювалось. Декретом ВЦВК від 14 грудня 1917 р. та Декретом Тимчасового робітничого селянського уряду України від 22 січня 1919 р. всі банки та приватні кредитні установи були націоналізовані, а банківська справа була оголошена державною монополією.

Серйозні зміни у правовому становищі банків відбулись у результаті кредитної реформи 1930-1932 рр. Було ліквідовано банки, засновані на недержавній формі власності.

Уроки Другої світової війни зберігалося централізоване державне управління кредитною системою і всіма її ланками і аж до другої половини 60-років Україна не мала автономної кредитно-банківської системи.

У 1987 р. у СРСР було проведено банківську реформу яка зумовила реорганізацію банківської системи: новоутворені 6 банків (Держбанк СРСР; спеціалізовані банки - Агропромбанк СРСР; Промбудбанк СРСР, Житлосоцбанк СРСР, Ощадний банк СРСР, Зовнішньоекономічний банк СРСР).

В Україні в цей період існувала широка мережа установ Держбанку і Будбанку, трудових ощадних кас.

Фундамент нової банківської системи в Україні було закладено створенням перших кооперативних комерційних банків на підставі закону СРСР "Про кооперацію" (1988р.).

Перший кооперативний банк "Таврія" зареєстровано в листопаді 1988 року, а перший комерційний банк - Український інноваційний банк заснований в січні 1989 р. в м. Києві.

Становлення та розвиток банківської системи України

Створення банківської системи України розпочалося з проголошенням незалежності і виходом зі складу СРСР у 1991 р. До цього часу в Україні не було необхідних передумов для існування самостійної банківської системи. Більшість банківських установ, що діяли на її території Радянського Союзу наприкінці 80-х років, були не самостійними банками, а філіями союзних банків.

Після проголошення курсу на перебудову з 1988 р. розпочалося активне реформування банківської системи СРСР.

Законодавчим підґрунтям формування власної банківської системи був Закон України "Про банки і банківську діяльність", прийнятий 20 березня 1991 року Верховною Радою України, який визначав правові основи банків, порядок створення і основні принципи їх діяльності.

18 вересня 1991 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів". Згідно з цією постановою Національний банк створив дирекцію з будівництва необхідних об'єктів і вся відповідальність за організацію роботи по виготовленню власних національних грошей і купонів покладається на Національний банк України.

Одночасно з формуванням Національного банку України проводилась робота по створенню другого рівня банківської системи - комерційних банків.

У 1991-1992 рр. була проведена велика робота, в результаті якої створено дворівневу банківську систему: на першому рівні - Національний банк України з територіальними обласними відділеннями, а на другому - банки.

До кінця 1992 року банківська система України практично була сформована, завершився перший етап розвитку фінансово-банківської системи України - етап її формування та становлення. З переходом на ринкові засади діяльності українські банки трансформувались з вузькоспеціалізованих в універсальні комерційні фінансові установи, радикально розширили спектр своїх послуг, поліпшили якість обслуговування клієнтів, вдосконалили банківські технології.

На сьогодні банківська система України є ключовою частиною фінансової системи країни, важливим елементом господарського механізму, де реформування розпочалося раніше інших секторів економіки.

Функціонування банківської системи України як системи ринкового типу знаходиться в процесі розвитку і вимагає її подальшого вдосконалення. Механізм функціонування банківської системи постійно змінюється і залежить від обґрунтованого і ефективного визначення змісту діяльності банківської системи України, який розкривається в її головних напрямках. До таких напрямків належать:

Для нормальної діяльності банківської системи країни важливе значення має існування ефективної законодавчої бази, яка б регулювала правовий статус банків і банківську діяльність у відповідних сферах.

Дворівнева побудова - ключовий принцип побудови банківських систем у ринкових економіках, їх вирішальна якісна ознака, що відрізняє їх від інших систем. Однорівнева побудова можлива лише в тоталітарних економіках, де достатньо створити один державний банк і він може здійснювати на адміністративно-командних засадах і емісійно-касову функцію, і кредитно-розрахункове обслуговування господарської клієнтури, як це було в СРСР.

Банківська система України

Централізоване регулювання банківської діяльності як специфічна ознака банківської системи визначається її регулятивною функцією.

Централізоване регулювання руху банківських резервів зумовлюється насамперед емісійною функцією банківської системи.

Створення єдиного для всіх банків замкнутого на центральний банк і регульованого ним механізму руху банківських резервів є визначальною організаційно-правовою ознакою банківської системи як особливої структури.

Центральний банк у банківський системі країни

Центральні банки в зарубіжних країнах

Процес створення центральних банків тісно пов'язаний із процесом демонетизації золота і переходом від грошової системи золотомонетного стандарту до системи обігу кредитно-паперових грошей.

Створення центральних банків відбувається двома шляхами: еволюційним та директивним.

У формуванні органів управління центрального банку головну роль відіграє держава. За формою власності центральні банки можуть бути: державними, акціонерними, змішаними.

Виникнення перших центральних банків: 1668 р. - Центральний банк Швеції; 1694 р. - ЦБ Англії; 1816 р. - ЦБ Норвегії; 1860 р. - ЦБ Росії; 1875 р. - ЦБ Німеччини; 1880 р. - ЦБ Франції; 1893 р. - ЦБ Італії.

Всі функції, які виконують центральні банки можна розділити на регулюючі, контрольні і обслуговуючі.

Національний банк України та грошово-кредитна політика

Банківська система і Національний банк України створювалися протягом 1991р. Правовою основою банківської системи став Закон України "Про банки і банківську діяльність", ухвалений Верховною Радою України 20 березня 1991 року відповідно до постанови ВРУ, введеної в дію з 1 травня 1991 року, "Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Національний банк за своїм правовим статусом є однією з найважливіших інституцій держави. Він не входить до жодної з гілок влади. Свою діяльність здійснює на засадах незалежності та економічної самостійності. Проте цей головний орган банківської системи з ряду питань є залежним від Верховної Ради України, перед якою і звітує про свою діяльність.

банківська система україна незалежність

Рада НБУ відповідно до ст.100 Конституції України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.

Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Виконанням своєї функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності (ст.6 Закону України "Про Національний банк України").

Стаття 7 Закону України "Про Національний банк України" визначає такі функції НБУ:

В Законі України "Про Національний банк України" статтею 42 визначено операції НБУ. Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:

За роки незалежності Україна зіткнулася з низкою кризових ситуацій, які спричинили пряму або непряму дію на банківську систему:

російський дефолт 1998 року;

банкрутство одного з найбільших банків "Україна" в 2001 році;

політична криза 2004 року;

криза іпотечного кредитування в США 2007-2008 року

Оцінка ефективності дій НБУ під час фінансових і економічних криз

Рік

Подія

Вплив на економіку і банківську систему

Дії НБУ

Оцінка ефективності

1998

Дефолт в Росії

Девальвація гривни на 80%. Падінню ВВП на 1,7 %. Зростання інфляції до 20 % Відшив капіталу нерезидентів, скорочення внесків фіз. осіб. Зростання дефіцит} бюджету до 2,2 % від ВВП. Зниження лік бідності банківської системи.

Проведення інтервенцій на валютному ринку (резерви НБУ знизилися на 70 % - до 700 млн. дол.). Встановлення нового валютного коридору - 2,5-3,5

Вдалося істотно пом'якшити наслідки кризи (девальвація гривни - 80 %, рубля - 246 %). Жоден український банк не збанкрутів. Збережена довіра до банківської системи.

2001

Банкрутство системного

банку "Україна"

Банкрутство одного з найбільших банків послабило довіру населення до банківської системи.

В основному заходи, направлені на виплату депозитів вкладникам банку "Україна". Посилення нагляду за банками.

Національному банку не вдалося запобігти банкрутству, оскільки він втрутився в роботу даної банківської установи лише на останній стадії кризи. Проте НБУ забезпечив погашення банком заборгованості перед більшою частиною вкладників і кредиторів.

2004

"Помаранчева революція"

Політична криза і невизначеність можливого розвитку подій (аж до розпаду країни) спровокували відплив капіталу з економіки, а також призвели до вилучення депозитів з банківської системи.

Жорсткі заходи адміністративного характеру. Мораторій на дострокове зняття внесків, подовження термінів проходження платежів, "ручний" відбір заявок на покупку валюти. Масова видача стабілізаційних кредитів.

За час революції жоден банк не збанкрутів. Банківська система зберігала свою працездатність. Після завершення революції були зняті всі обмеження.

2007-2008

Іпотечна криза в США. Криза ліквідності української банківської

системи.

Фактично закритий доступ на зовнішні ринки запозичень. Падіння ліквідності. Зростання ставок за кредитами. Скорочення обсягів їх видачі. Зростання ставок за міжбанківськими кредитами overnight до 30 % річних (квітень 2008).

Пріоритет НБУ - боротьба з інфляцією. Політика "дорогих" грошей. Підвищення облікової ставки. Зменшення обсягів рефінансування банків. Скорочення грошової бази. Ревальвація курсу гривни.

Падіння ліквідності створює реальну загрозу кризи неплатежів в економіці. Дефіцит кредитних ресурсів скорочує інвестиційну активність підприємств і знижує темпи зростання ВВП. Потенційна загроза банкрутства банків з низьким рівнем капіталізації.

2007 2012

Загроза кризи споживчого кредитування

Зниження якості кредитних портфелів. Розповсюдження практики видачі бланкових кредитів фіз. особам. Витіснення інвестиційних кредитів. Підсумок - масові неплатежі по кредитах можуть призвести до системної банківської кризи.

Ряд нормативних рішень, направлених на те, що збалансувало банківські активи і пасивів за строками. Посилення нормативів з формування резервів під споживчі кредити.

НБУ досить швидко відреагував на зростання проблемної заборгованості банків за споживчими кредитами, а також дуже високі темпи зростання обсягів кредитування фізичних осіб. Прийняті заходи призведуть до скорочення числа виданих кредитів.

Структура Національного банку України

Структура Національного банку України будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням

Банківська система України - дворівнева: перший (вищий) рівень у структурі банківської системи України займає Національний банк України - головний банк держави, другий (нижчий) рівень - всі банки, які зареєстровані НБУ у країні. Станом на березень 2011 року в Україні нараховується 195 банків.

Головним результатом функціонування грошової системи є розроблення і реалізація певної грошово-кредитної, або, як її ще називають, монетарної політики.

Основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на критеріях макроекономічних показників загальнодержавної програми економічного розвитку України на відповідний період, що включають:

прогнозні показники обсягу ВВП;

рівні інфляції;

розмір дефіциту державного бюджету та джерел його покриття;

платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Мета грошово-кредитної політики центрального банку - створити сприятливі умови для зайнятості робочої сили, стримування інфляції, регулювання темпів економічного зростання та збалансованості народного господарства і платіжного фонду.

Сутність грошово-кредитної політики полягає у зміні пропозиції грошей, тобто збільшення пропозиції в період спаду для заохочення витрат і зменшення - під час інфляції для зменшення витрат.

Процентні ставки рефінансування в Україні (ставки в річному обчисленні, %)

На кінець періоду.

2 До 1998 року - кредитні аукціони.

3 До 2001 року - ломбардні кредити.

З 23.03.2012 облікова ставка НБУ складає 7.50 % (Постанова Правління НБУ від 21.03.2012 №102)

Нормативи обов'язкового резервування

Грошова база в Україні

Період

Грошова база 1

у тому числі

готівкові кошти, випущені в обіг

переказні депозити 2 інших депозитних корпорацій

переказні депозити 2 інших секторів економіки

1

2 3 4 5

залишки коштів на кінець періоду, млн. грн.

2002

30 808

27 703

3 064

41

2003

40 089

36 048

3 999

42

2004

53 763

45 669

8 018

76

2005

82 760

65 409

17 252

98

2006

97 214

82 133

14 899

182

2007

141 901

122 470

19 050

381

2008

186 671

167 538

18 623

510

2009

194 965

170 536

23 183

1 246

2010

225 692

200 092

24 404

1 195

2011

вересень

234 351

207 502

25 690

1 159

жовтень

234 175

205 776

27 011

1 388

листопад

231 061

200 977

28 884

1 200

грудень

239 885

209 565

29 185

1 135

2012

січень

229 884

201 560

27 101

1 223

лютий

228 537

203 323

24 114

1 100

березень

233 128

204 918

26 967

1 243

квітень

236 802

212 175

23 493

1 135

травень

237 039

213 002

22 888

1 149

червень

243 224

218 330

23 751

1 142

липень

245 034

219 460

24 379

1 196

серпень

249 774

220 327

28 256

1 190

вересень

247 924

217 425

29 191

1 308

зміна у річному обчисленні, %

2003

30,1

30,1

30,5

3,2

2004

34,1

26,7

100,5

82,1

2005

53,9

43,2

115,2

28,8

2006

17,5

25,6

-13,6

85,3

2007

46,0

49,1

27,9

109,3

2008

31,6

36,8

-2,2

34,0

2009

4,4

1,8

24,5

144,3

2010

15,8

17,3

5,3

-4,1

2011

вересень

8,1

9,7

-2,9

8,0

жовтень

5,7

8,0

-9,5

16,9

листопад

7,1

6,3

13,0

9,7

грудень

6,3

4,7

19,6

-5,0

2012

січень

3,7

4,3

0,5

-21,2

лютий

5,1

5,2

6,8

-28,0

березень

4,3

4,9

0,6

-12,7

квітень

3,2

5,2

-11,9

-9,4

травень

4,0

5,5

-5,7

-35,1

червень

6,6

6,8

6,8

-20,6

липень

3,9

4,6

-1,7

-5,7

серпень

4,1

4,0

6,0

-9,3

вересень

5,8

4,8

13,6

12,9

Грошова база - сукупність готівкових коштів, випущених в обіг Національним банком України, коштів обов'язкових резервів, коштів на кореспондентських рахунках та інших коштів інших депозитних корпорацій (банків), коштів інших фінансових корпорацій, нефінансових корпорацій і домашніх господарств (працівників Національного банку) у Національному банку України.

2 Переказні депозити - фінансові активи, що за першою вимогою можуть бути обміняні на готівкові кошти за номіналом та безпосередньо використані для здійснення платежу.

Балансовий звіт Національного банку України (залишки коштів на кінець періоду, млн. грн.)

1. Активи

Період

Монетарне золото та СПЗ

Готівкові кошти та депозити

Цінні папери, крім акцій

Кредити

Акції та інші форми участі в капіталі

Похідні

фін. інструменти

Інша дебіторська заборгованість

Нефінансові активи

Усього активів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

2002

1 086

23 799

9 043

12 244

197

-

10 038

2 169

58 576

2003

1 214

34 424

10 858

13 117

266

-

11 415

2 283

73 577

2004

1 186

48 588

10 779

14 272

162

-

12 639

2 394

90 020

2005

1 398

78 735

20 578

10 410

145

-

10 521

3 213

124 999

2006

1 814

70 717

43 477

10 856

145

-

10 764

3 464

141 237

2007

2 489

87 754

77 710

10 787

150

-

11 034

8 409

198 333

2008

4 144

115 327

135 888

72 632

187

-

20 159

7 790

356 128

2009

5 942

98 020

165 352

91 332

217

-

18 144

9 249

388 257

2010

7 254

122 401

206 362

78 650

217

-

31 604

10 233

456 721

2011

вересень

9 289

112 859

231 646

72 040

239

-

23 168

10 574

459 815

жовтень

9 931

123 224

220 278

74 233

239

-

25 937

10 730

464 572

листопад

9 107

112 535

220 634

76 194

239

-

25 597

10 865

455 170

грудень

8 202

101 454

225 187

78 222

234

-

29 152

10 965

453 416

2012

січень

9 830

108 736

214 581

70 909

234

-

30 529

11 173

445 993

лютий

9 451

108 558

213 449

71 314

234

-

30 566

11 295

444 869

березень

8 882

106 925

215 597

71 381

234

-

19 793

11 373

434 187

квітень

9 496

107 842

218 069

71 795

234

-

20 811

11 548

439 796

травень

8 371

103 871

215 638

73 445

234

-

16 971

11 508

430 039

червень

8 616

92 429

217 570

77 607

260

-

17 363

11 624

425 469

липень

9 331

95 904

221 794

78 156

329

-

18 432

11 653

435 598

серпень

9 061

91 091

229 482

78 050

329

-

18 594

11 806

438 414

вересень

9 659

91 207

223 296

79 075

329

-

20 707

12 079

436 353

2. Пасиви

Період

Готівкові кошти,

випущені в обіг

Депозити

Цінні папери, крім акцій

Кредити

Похідні фін. інструменти

Інша кредиторська забор-ть

СПЗ, отримані в порядку розподілення

Акції та інші форми участі в капіталі

Усього пасивів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

2002

27 703

25 692

74

302

-

1 982

-

2 823

58 576

2003

36 048

30 144

53

386

-

1 702

-

5 244

73 577

2004

45 669

34 941

201

421

-

1 135

-

7 653

90 020

2005

65 409

52 374

2 427

335

-

1 090

-

3 364

124 999

2006

82 133

48 982

180

255

-

1 378

-

8 309

141 237

2007

122 470

48 308

3 117

156

-

2 186

-

22 096

198 333

2008

167 538

85 039

2 809

124

-

2 713

-

97 905

356 128

2009

170 536

91 944

3 421

59

-

16 271

1 020

105 005

388 257

2010

200 092

124 999

9 441

-

-

17 187

999

104 002

456 721

2011

вересень

207 502

132 492

1 815

-

-

18 071

1 014

98 922

459 815

жовтень

205 776

133 237

252

-

-

18 087

1 030

106 190

464 572

листопад

200 977

133 028

93

-

-

18 403

1 010

101 659

455 170

грудень

209 565

120 787

5 529

-

-

17 699

999

98 838

453 416

2012

січень

201 560

121 602

62

-

-

17 725

1 009

104 035

445 993

лютий

203 323

115 181

72

-

-

17 749

1 012

107 531

444 869

березень

204 918

116 326

167

-

-

17 728

1 008

94 040

434 187

квітень

212 175

110 218

2 379

-

-

17 729

1 008

96 286

439 796

травень

213 002

108 209

1 156

-

-

23 942

983

82 746

430 039

червень

218330

101 873

403

-

-

19 340

985

84 538

425 469

липень

219 460

111 221

68

-

-

17 634

982

86 233

435 598

серпень

220 327

110 304

71

-

-

17 660

991

89 060

438 414

вересень

217 425

107 783

23

-

-

17 494

1 004

92 623

436 353

Системи страхування банківських депозитів

Країна

Орган страхування

Розмір гарантій

Великобританія

Фонд захисту вкладників (федеральний)

75 % від суми вкладу, але не більше 20 000 ф. ст. на одного вкладника

Німеччина

Федеральна асоціація німецьких банків (недержавна)

30 % від суми вкладу

Канада

Канадська корпорація страхування депозитів

60 000 кан. дол. на одного вкладника

США

Федеральна корпорація страхування депозитів

100 000 дол. на одного вкладника

Японія

Корпорація страхування депозитів (федеральна)

10 млн. єн на одного вкладника

Системи обов'язкового резервування

Канада

10 % від суми депозитів до запитання, 3 % від депозитів

Франція

5 % від суми депозитів до запитання, 1 % від суми ощадних вкладів

Італія

25 % від суми депозитів (з виплатою відсотків на суму надлишку)

Японія

За строковими вкладами: 0,125 % при сумі 50-500 млрд. єн, 1,75 % при сумі 500-2500 млрд. єн

Люксембург

Резервних вимог немає

Швейцарія

2 % за ощадними вкладами, 9 % за строковими вкладами, 12 % за вкладами до запитання

Великобританія

0,45 % за депозитами

США

3 % за рахунками до запитання та іншими трансакційними рахунками сумою до 42,2 млн. дол., 10 % - за рахунками з більшою сумою коштів, 3 % за неособовими строковими рахунками строком до 1,5 року

Моделі та структура наглядових органів за діяльністю фінансового сектору в країнах ЄС за станом на 01.01.2010 р. [10]

Країна

Модель

Кількість наглядових органів

Відповідальність центробанку за прийняття остаточного рішення у сфері банківського нагляду

секторна

За завданнями

Єдиного нагляду

Австрія

+ 2000

1

+

Бельгія

+ 2003

1

Греція

*

3

+

Данія

+

1

Естонія

+ 2000

1

Ірландія

+ 2000

1

Іспанія

+

3

+

Італія

+

+

4

+

Кіпр

+

4

+

Латвія

+ 2000

1

Литва

+

3

+

Люксембург

+

2

Мальта

+ 2000

1

Німеччина

+ 2000

1

+

Нідерланди

+

2

+

Об'єднане Королівство

+ 2000

1

Польща

+ 2003

1

Португалія

+

+

3

+

Словаччина

+ 2003

1

+

Словенія

+

3

+

Угорщина

+ 2000

1

Фінляндія

+

2

Франція

+

+

4

Чехія

+ 2003

1

+

Швеція

+

1

Швейцарія

+ 2010

1

Болгарія

+

2

+

Румунія

+

4

+

ЄС-27

12

4

15

-

14

У практичній діяльності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором виділяють три моделі; секторну, на основі завдань і модель єдиного нагляду.

Секторна модель основана на чіткому розподілі завдань і функцій наглядових органів за діяльністю окремих секторів - банківського, страхового та фондового (інвестиційного).

Відповідно до другої моделі обов'язки наглядових органів розподілено на основі завдань (модель "двох вершин"), а функції нагляду - на пруденційний нагляд за діяльністю фінансових посередників і на регулювання бізнесу у фінансовому секторі.

Цю модель можна розглядати як перехідну від секторної до моделі єдиного нагляду.

За умови використання третьої моделі відбувається концентрація всіх наглядових функцій у єдиному наглядовому органі.

Характеристика механізмів співробітництва та обміну інформацією між центральними банками та наглядовими органами в країнах ЄС за станом на 01.10.2006 р. [10]

Країна

Механізм співпраці та обміну інформацією

Участь центробанку в управлінні банківським наглядом

Спільне використання персоналу

Спільні ресурси фінансового бюджету

Інше спільне використання ресурсів

Здійснення центробанком певних операційних завдань

Бельгія

М, К, У

+

+

+

+

Великобританія

М

+

+

Данія

М, К, У

Естонія

+

+

Ірландія

+

+

+

Латвія

У

+

+

+

+

+

Македонія

М, К

Польща

+

+

+

Угорщина

М, К, У

+

Фінляндія

М, К

+

+

Франція

+

+

+

+

Швеція

М, К

+

Примітки: М - меморандум про взаєморозуміння, К - комітети співпраці, У - угоди про співпрацю.

У зв'язку з ускладненням структури фінансового сектору та інституційних засад нагляду виключно важливого значення набуває налагодження ефективних комунікаційних та інформаційних зв'язків між окремими під секторами та їх регуляторами.

Найбільш поширеними способами досягнення необхідного рівня обміну інформацією між регуляторами є: взаємне представництво керівництва регулятора у колективних органах управляння та створення наглядової ради, яка об'єднує керівників регуляторів і може стати першим кроком до створення єдиного регулятора фінансового сектору [10].

На відміну від взаємодії національних регуляторів, у структурі транснаціональних механізмів співробітництва та комунікацій регуляторних і наглядових органів переважають меморандуми про порозуміння (79,8 %), неформальні контакти (79 %), спеціальні наради (69,4 %) та робота в регіональних групах (48,4 %) (табл.).

Зміни структури наглядових органів обумовлені інституційним, технологічним, технічним, правовим та функціональним ускладненням бізнесу у фінансовій сфері, появою фінансових конгломератів, що об'єднують різні ринки фінансових послуг посилення взаємозв'язків між окремими складовими фінансового сектору, розширенням та інтеграцією міжнародних фінансових ринків, що вимагає координації зусиль та уніфікації відповідальності наглядових органів, які регулюють діяльність фінансових установ у різних сферах фінансового сектору.

Законодавством України не визначено відповідальність за стан справ на ринках фінансових послуг відповідних органів та посадових осіб цих органів.

Досить часто вжиття заходів безпосередньо зачіпає певні політичні чи приватні інтереси (прийняття рішення про обмеження діяльності ліквідацію банку або його ре капіталізацію).

Причиною існування цих недоліків є недостатність інституційної незалежності, під якою розуміють відокремленість регуляторного органу від впливу ви виконавчої та законодавчої гілок влади.

Інституційне незалежність складається з трьох елементів:

гарантії керівництву органу від необґрунтованого звільнення;

наявності в структурі органу комісії експертів;

відкритості та прозорості схвалення рішень.

Варіанти вирішення проблеми недостатнього ступеня незалежності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні [10]

Варіант 1

Варіант 2

Варіант 3

Варіант 4

Подальша розбудова існуючих регуляторів (НБУ, ДКЦПФР, Держфінпослуг

Створення окремо - го мегарегулятора

Створення мегарегулятора при НБУ

Запровадження діяльності двох окремих органів регулювання та нагляду (модель "twin peaks")

Внесення змін і доповнень до Закону України "Про НБУ" щодо:

Порядку призначення та звільнення з посади члена Правління НБУ, відповідального за банківське регулювання та нагляд

Прийняття окремих законів про ДКЦПФР і Держфінапослуг щодо:

визначення їх державними органами з особливим статусом, що не належать до системи центральних органів виконавчої влади;

порядку призначення та звільнення керівника (голови) комісії;

запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом.

Забезпечення прозорості у діяльності регуляторів, насамперед через розроблення загальної Стратегії комунікацій та її реалізації

Ухвалення рішення про створення мегарегулятора з покладенням на нього функцій щодо здійснення регулювання та нагляду за банківським, небанківськими фінансовим установами та ринком цінних паперів.

Внесення змін і доповнень до законодавства щодо:

визначення особливого статусу, основних завдань, повноважень новоствореного мегарегулятора;

визначення джерел фінансування мегарегулятора;

порядку призначення та звільнення з посади керівника мегарегулятора;

запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом.

Забезпечення прозорості у діяльності мегарегулятора, насамперед через розроблення та реалізацію Стратегії комунікацій

Внесення змін до Закону України "Про НБУ" щодо:

розширення переліку функцій НБУ як мегарегулятора фінансового сектору;

визначення основних завдань, повноважень та відповідальності мегарегулятора фінансового сектора;

посилення незалежності НБУ шляхом:

порядку призначення та звільнення з посади члена Правління НБУ, відповідального за банківське регулювання та нагляд;

запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом.

Забезпечення прозорості у діяльності мега...


Подобные документы

  • Становлення банківської системи України. Національний банк України – головний елемент банківської системи. Розвиток банківської системи, захист і стабільність валюти. Відповідальність за вирішення макроекономічних завдань в грошово-кредитній сфері.

    реферат [24,6 K], добавлен 10.11.2010

  • Розгляд історії розвитку (банківської системи Русі та СРСР) і характеристики основних елементів банківської системи України. Виникнення і характеристика центральних банків, які є головною ланкою банківської системи, оцінка їх незалежності та функції.

    дипломная работа [42,3 K], добавлен 03.03.2011

  • Історія становлення та розвитку банківської справи. Розвиток банківської діяльності в Україні. Національний банк України: розвиток та функції. Виникнення та функціонування українських комерційних банків. Розвиток банківської системи в розвинутих країнах.

    курсовая работа [177,1 K], добавлен 30.01.2011

  • Основні етапи формування та розвитку банківської системи України, її специфічні риси та особливості. Політика Національного Банку України. Аналіз банківської системи України, її поітики та стратегічних цілей. Стан банківської системи у 2008 році.

    курсовая работа [48,0 K], добавлен 12.07.2010

  • Становлення банківської системи. Загальна характеристика банківської системи. Формування ресурсів банківської системи. Розміщення ресурсів банків України. Фінансові результати діяльності банківської системи. Темпи зростання активно-пасивних операцій.

    курсовая работа [164,9 K], добавлен 13.08.2008

  • Сутність банківської системи України та її складові. Аналіз динаміки розвитку банківської системи України та діагностування кредитного потенціалу банків. Модель покращення функціонування банківської системи України за допомогою кластерного аналізу.

    дипломная работа [787,7 K], добавлен 20.03.2011

  • Аналіз методологічних підходів до питання сутності банківської системи перехідного типу. Вивчення грошово-кредитного ринку України. Оцінка умов становлення та розвитку банківської системи України. Інституційні зміни діяльності комерційних банків.

    дипломная работа [551,8 K], добавлен 19.02.2015

  • Виникнення банків та еволюція банківської системи, правові та концептуальні аспекти її побудови в Україні. Аналіз діяльності ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" як елементу банківської системи України. Порівняння банківської системи України та зарубіжних країн.

    дипломная работа [332,0 K], добавлен 20.12.2011

  • Історія розвитку банківської справи, її місце в фінансовій системі сучасної держави. Використання системи федерального резерву в роботі банків розвинених країн. Опис банківської системи Канади, Великобританії та США. Аналіз банківської справи України.

    курсовая работа [562,0 K], добавлен 14.07.2009

  • Сутність банківської системи й грошової пропозиції. Функції Національного банку України та комерційних банків. Структура капіталу в банківській системі України. Надання послуг в банках. Державне регулювання банківської системи України, її саморегулювання.

    курсовая работа [76,2 K], добавлен 20.11.2010

  • Сутність та функції банківської системи. Зміна складових зобов'язань банків України за 2009-2011 роки. Особливості побудови банківської системи України. Проблеми її розвитку та недоліки. Перспективи та напрямки розвитку банківської системи України.

    курсовая работа [905,9 K], добавлен 07.11.2012

  • Базові поняття про банк та банківську систему. Види комерційних банків. Проблеми взаємовідносин Національного банку України та комерційних банків. Функції банківської системи. Проблеми інтеграції банківської системи України в світові фінансові структури.

    научная работа [45,4 K], добавлен 28.02.2010

  • Теоретико-методологічні основи банківської діяльності на світовому фінансовому ринку. Сучасний стан інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір. Розробка стратегії інтеграції банківської системи до світового фінансового ринку.

    дипломная работа [435,8 K], добавлен 10.04.2007

  • Сутність і основні функції банків, їх значення на сучасному етапі. Структура банківської системи України. Методи та інструменти впливу Центрального банку на ринкову економіку. Проблеми та шляхи удосконалення сучасної банківської системи в Україні.

    курсовая работа [37,2 K], добавлен 10.11.2010

  • Стан та тенденції розвитку банківської системи України: загальна характеристика, формування та розміщення ресурсів. Фінансові результати діяльності банківської системи. Оформлення основних банківських операцій: розрахунково-касові, депозитні, кредитні.

    курсовая работа [786,2 K], добавлен 13.08.2008

  • Структура банківської системи України та її динаміка. Національний банк України та його операції. Облік та аудит в банківській системі на сучасному етапі. Шляхи та напрямки розвитку операцій "електронних технологій" в банківській системі України.

    курсовая работа [80,6 K], добавлен 10.07.2010

  • Несвоєчасне реагування на причини виникнення банківської нестабільності як привід виникнення банківської паніки та кризи. Залежність банківської системи від політичної ситуації в країні. Сумарний збиток комерційних банків України в квітні 2014 року.

    реферат [14,6 K], добавлен 23.10.2014

  • Загальна характеристика банківської системи України та її розвиток. Державні та приватні кредитні та кредитно-фінансові заклади. Емісійні, комерційні, інвестиційні та іпотечні банки. Національний банк України. Динаміка банківського сектору України.

    курсовая работа [676,4 K], добавлен 21.12.2008

  • Проблеми розвитку та аналіз ризиків банківської системи України при євроінтеграції: ризики лібералізації руху капіталу, від дотримання критеріїв євроінтеграції, проведення грошово-кредитної політики, інституційні ризики, пов'язані зі вступом до ЄС.

    реферат [30,5 K], добавлен 17.08.2011

  • Сутність комерційного банку. Поняття банківської діяльності та банківського законодавства. Банківська система та її елементи. Характерні риси та особливості розвитку банківської системи України.

    курсовая работа [349,1 K], добавлен 04.09.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.