Управління валютним ризиком

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління валютним ризиком

Оскільки ринкові умови і структури банків є різними, не існує єдиної системи управління ризиками, прийнятної для всіх банків. Кожна установа має розробити свою власну програму та системи управління ризиками, відповідно до своїх потреб і обставин. Наприклад, банк, більший за розміром, із складнішими операціями, що має підрозділи в різних географічних регіонах, повинен мати більш досконалу та розвинену систему управління ризиками. Однак усі ефективні системи управління ризиками мають декілька спільних основних характеристик. Наприклад, ефективні системи управління ризиками мають бути незалежними від діяльності, пов'язаної з прийняттям ризиків. Згідно Методичних вказівок Правління національного банку з інспектування банків "Система оцінки ризиків" (розд. Категорії ризику) від 15.03.2004 N 104 незалежно від своєї структури, кожна система управління ризиками має включати такі елементи:

- виявлення ризику. Належне виявлення ризику - це, в першу чергу, визнання та розуміння наявних ризиків або ризиків, що можуть виникнути у зв'язку з новими діловими ініціативами. Виявлення ризику має бути постійним процесом, що має здійснюватися як на рівні окремої операції, так і на рівні портфелів;

- вимірювання ризику. Точне і своєчасне вимірювання ризиків є надзвичайно важливим компонентом ефективного управління ризиками. Банк, який не має системи вимірювання ризиків, має обмежену здатність контролювати ризики або здійснювати їх моніторинг. Крім того, розвиненість інструментів управління ризиками, які використовує банк, мав бути адекватною складності і рівню ризиків, які він узяв на себе. Банк має періодично перевіряти надійність інструментів вимірювання, які він використовує. Належні системи вимірювання ризиків передбачають оцінювання як окремих операцій, так і портфелів;

- контроль ризику. Банк має встановити обмеження і довести їх до виконавців за допомогою положень, стандартів та/або процедур, які визначають обов'язки і повноваження працівників. Ці контрольні обмеження мають бути дійовими інструментами управління, які можна уточнювати в разі зміни умов або рівня толерантності до ризику. Банк має визначити послідовність процесу надання дозволів на виключення або зміни обмежень ризику, якщо вони є обгрунтованими;

- моніторинг ризику. Банки мають здійснювати моніторинг ризиків для забезпечення своєчасного відстеження рівнів ризиків і винятків із тих чи інших правил. Звіти про моніторинг мають бути регулярними, своєчасними, точними та інформативними і надаватися відповідним посадовим особам для вжиття необхідних заходів.

Ефективне управління ризиками вимагає інформування спостережної ради банку. Спостережна рада банку має скеровувати стратегічний напрям розвитку банку. Ключовим компонентом формування стратегічного напряму є визначення рівня толерантності банку до ризику шляхом затвердження положень, що встановлюють стандарти, усно або письмово. Належним чином розроблені системи моніторингу дозволяють спостережній раді банку покладати на керівництво банку відповідальність за проведення операцій у межах встановлених рівнів толерантності до ризику.

Суттєвими чинниками ефективного управління ризиками є високий професійний рівень керівництва і відповідна комплектація персоналом. Керівництво банку несе відповідальність за впровадження, надійність і забезпечення функціонування систем управління ризиками. Керівництво також має достатньою мірою інформувати спостережну раду банку. До обов'язків керівництва банку належить таке:

- реалізовувати стратегічний напрям розвитку банку;

- розробляти положення, формальні або неформальні, що визначають толерантність банку до ризику та відповідають стратегічним цілям банку;

- наглядати за розробленням і забезпеченням функціонування інформаційних систем управління з метою забезпечення їх своєчасності, точності та інформативності;

- забезпечувати, щоб стратегічний напрям і толерантність до ризику були ефективно доведені до виконавців і дотримувалися на всіх організаційних рівнях.

Під час оцінки системи управління ризиками беруть до уваги положення, процеси, персонал і системи контролю. Значні недоліки в одному або декількох із цих компонентів розглядаються як недоліки в управлінні ризиками. Усі ці системи є важливими, але розвиненість і складність кожної з них є різною залежно від складності операцій банку. Менші за розміром банки, які не здійснюють складних операцій, як правило, мають менш формалізовані положення, процеси і системи контролю, ніж більші банки. Проте це не означає, що системи управління ризиками є менш важливими для банків з нескладними операціями. Це просто означає, що формалізація процесу є менш вираженою. Усі банки мають бути в змозі чітко визначити і продемонструвати ефективність своїх власних систем управління ризиками.

Ефективне управління ризиками передбачає наявність послідовних положень, процесів, кваліфікованого персоналу і систем контролю:

- положення відображають намір банку досягти бажаних результатів. Вони визначають стандарти і дії, що мають бути застосовані для виконання певних конкретних завдань. Ретельно розроблені положення спираються на відповідно сформульовані місію, цінності та принципи діяльності банку. Вони також чітко визначають рівень толерантності банку до ризику. Мають бути впроваджені механізми внесення змін до положень у разі зміни характеру діяльності банку або рівня його толерантності до ризику. Положення мають бути письмовими та враховувати складність операцій, розгалуженість організаційної структури тощо. Положення мають бути чітко сформульовані та виконуватися в практичній діяльності;

- процеси - це процедури, програми і практика, що визначають, як банк виконуватиме свої завдання. Процеси визначають, як здійснюється поточна діяльність банку Належним чином розроблені процеси ґрунтуються на положеннях банку, є ефективними, а їх функціонування спирається на відповідні повноваження виконавців;

- персонал - це працівники і керівники, які власне виконують процеси або контролюють їх функціонування. Працівники і керівники мають бути кваліфікованими, компетентними і належним чином виконувати свої обов'язки. Вони мають розуміти місію, цінності, положення і процеси, що є в банку. Програми оплати праці в банку мають бути розроблені таким чином, щоб можна було залучати та утримувати кваліфікований персонал, а також забезпечувати його постійне професійне зростання;

- системи контролю - це засоби та інформаційні системи, які використовують керівники банку для оцінки результатів діяльності працівників, підрозділів та банку в цілому, прийняття рішень і визначення ефективності існуючих у банку процесів. Вони ґрунтуються на принципі зворотного зв'язку і мають бути своєчасними, точними та інформативними. Вони дозволяють оцінити результати діяльності банку і допомагають приймати рішення.

Система оцінки ризиків містить перелік факторів оцінки, які будуть враховувати під час визначення оцінок. Ці фактори є рекомендованими критеріями здійснення оцінки ризиків; у разі потреби можуть розширювати цей перелік, збільшуючи кількість факторів оцінки.

Оцінка ризику в системі оцінки ризиків має відображати як дійсні, так і потенційні параметри ризику банку. На цій оцінці базується стратегія і дії служби банківського нагляду.

Система оцінки ризиків надає можливість в послідовний спосіб вимірювати ризики і визначати, яких наглядових процедур необхідно вжити. Для шести категорій ризику - кредитного ризику, ризику ліквідності, ризику зміни процентної ставки, ринкового ризику, валютного ризику та операційно-технологічного ризику - оцінюють кількість ризику, якість управління ризиком, сукупний ризик і напрям ризику. Для ефективного використання системи оцінки ризиків мають враховувати як поточний стан банку, так і фактори, які можуть вказувати на зростання ризиків. Згідно із системою оцінки ризиків існує чотири основних компоненти визначення параметрів ризику банку:

- кількість ризику, тобто рівень або обсяг ризику, на який наражається банк, характеризується як незначна, помірна або значна;

- якість управління ризиком, тобто наскільки добре здійснюється виявлення, вимірювання, контроль і моніторинг ризиків; характеризується як висока, така, що потребує вдосконалення, або низька;

- сукупний ризик, тобто узагальнений висновок, який відображає рівень занепокоєння органів нагляду, зважаючи як на кількість ризику, так і на якість управління ризиком, з урахуванням відносного значення кожного з цих аспектів. Сукупний ризик оцінюється як високий, помірний або низький за кожною з дев'яти категорій ризику. Пом'якшувальні фактори (наприклад, страхування) можуть вплинути на оцінку сукупного ризику. Оцінка сукупного ризику визначає стратегію нагляду, тобто які конкретні заходи щодо цього банку будуть вжиті банківським наглядом Національного банку і які ресурси будуть для цього виділені. Перелік факторів оцінки доповнюють складові оцінок;

- напрям ризику, тобто ймовірна зміна сукупного рівня ризику протягом наступних 12 місяців. Характеризується як такий, що зростає, стабільний або такий, що зменшується. Напрям ризику впливає на стратегію нагляду, зокрема на те, які додаткові наглядові заходи можуть бути вжиті. Якщо напрям ризику такий, що зменшується, це вказує на те, що на основі наявної інформації протягом наступних 12 місяців можна очікувати зменшення сукупного ризику. Стабільний напрям вказує на те, що сукупний ризик, ймовірно, залишиться незмінним. Якщо напрям ризику такий, що зростає, це свідчить про те, що, за очікуваннями, сукупний ризик через 12 місяців збільшиться.

Кількість ризику і якість управління ризиком мають оцінюватися незалежно одна від одної. Тому, визначаючи рейтинги окремих факторів оцінки за системою оцінки ризиків, необхідно пам'ятати, що якою б високою або низькою не була якість управління ризиком, вона не повинна впливати на оцінку кількості ризику. Крім того, значний розмір капіталу або високі показники фінансової діяльності не повинні розглядатися як пом'якшувальні фактори для неадекватної системи управління ризиками, не повинні робити висновок, що "високий" рівень ризику - це погано, а "низький" рівень ризику - це добре. Кількість ризику просто відображає рівень ризику, який банк бере на себе в процесі здійснення своєї діяльності, і добре це чи погано - залежить від того, чи забезпечують системи управління ризиками банку виявлення, вимірювання, моніторинг і контроль цієї кількості ризику.

Решта ризиків - стратегічний ризик, ризик репутації та юридичний ризик - впливають на капітал і надходження банку, але їх важко точно виміряти кількісно. Тому Національним банком було вирішено, що за цими ризиками будуть оцінюватися лише сукупний ризик і напрям ризику. Характеристики сукупного ризику і напряму ризику ті самі, що й для інших шести ризиків.

Органи нагляду здійснюють оцінку ризиків за системою оцінки ризиків у кінці кожного циклу нагляду (як правило, цикл дорівнює 12 місяцям). Така оцінка може уточнюватися в будь-який час, коли органам нагляду стає відомо про зміни параметрів ризиків на проміжних етапах.

Для оцінки валютного ризику мають враховувати викладені нижче фактори. Ці фактори є рекомендованими критеріями; їх перелік може бути розширений наглядовцями в разі потреби. Вони є оглядом моментів, які можуть допомогти наглядовцю приймати рішення в межах системи оцінки ризиків. Фактичні дані наявної в банку постійно діючої системи оцінки та контролю ризиків мають забезпечувати прийняття керівництвом адекватних та ефективних рішень і враховуються наглядовцями під час оцінки ризику банку.

Це такі фактори:

- існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління валютним ризиком, затвердженої відповідними органами банку виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;

- обсяг балансових та позабалансових статей, які підлягають переоцінці у зв'язку зі змінами поточного валютного курсу та строкового валютного курсу;

- структура балансових та позабалансових статей за такими факторами:

- валюта;

- продукти;

- строк існування або очікуваний строк подальшого утримання позицій;

- розмір і строк неузгоджених грошових потоків;

- розмір позицій у валютах, обсяги торгівлі якими є обмеженими;

- потенційна величина втрати капіталу у зв'язку з перерахуванням валютних позицій у їх гривневий еквівалент у разі зміни валютних курсів, враховуючи останні тенденції та прогнози;

- наявність своєчасної, точної та інформативної управлінської інформації;

- рівень і кваліфікація керівництва та персоналу;

- наявність відповідних механізмів контролю для моніторингу точності інформації, належних облікових підходів і дотримання внутрішніх положень, нормативно-правових актів або законів.

Урахування викладених далі факторів надає можливість оцінити кількість валютного ризику.

Таблиця 15.1. Кількісні параметри валютного ризику

Незначна	Помірна	Значна
Величина відкритих валютних незахеджованих позицій в окремих валютах є обмеженою	Величина відкритих валютних незахеджованих позицій в окремих валютах є помірною	Величина відкритих валютних незахеджованих позицій в окремих валютах є значною
Потоки грошових коштів є передбачуваними, добре узгодженими або захеджованими	Невідповідності потоків грошових коштів є передбачуваними, розміри таких невідповідностей є помірними	Банк має позиції у неконвертованих валютах, що ускладнює процес, швидкість та вартість хеджування
Вплив змін валютних курсів на величину надходжень та/або капіталу незначний	Вплив змін валютних курсів на величину надходжень та/або капіталу помірний	Вплив змін валютних курсів на величину надходжень та/або капіталу значний

Урахування викладених нижче факторів надає можливість оцінити якість управління валютним ризиком.

Висока	Потребує вдосконалення	Низька
Внутрішня нормативна база, що затверджена відповідними органами банку згідно з принципами корпоративного управління, чітко та обгрунтовано визначає обмеження валютних позицій за валютами, строками та інструментами	Внутрішня нормативна база, що затверджена відповідними органами банку згідно з принципами корпоративного управління, загалом визначає обмеження валютних позицій за валютами, строками та інструментами	Внутрішньої нормативної бази щодо валютного ризику немає або вона неадекватна обсягу та характеру операцій банку, зважаючи на досвід керівництва, капітальну базу банку та/або обсяг активів і зобов'язань, номінованих в іноземний валюті. Обов'язки розподілені нечітко
Керівництво, відповідальні посадові особи та відповідні структурні підрозділи повністю розуміють всі аспекти валютного ризику	Керівництво, відповідальні посадові особи та відповідні структурні підрозділи повністю розуміють основні аспекти валютного ризику	Керівництво, відповідальні посадові особи та відповідні структурні підрозділи не розуміють або вирішили ігнорувати основні аспекти валютного ризику
Керівництво та відповідальні посадові особи передбачають зміни ринкових умов і своєчасно та належним чином реагують на них	Керівництво та відповідальні посадові особи адекватно реагують на зміни ринкових умов	Керівництво та відповідальні посадові особи не передбачають змін ринкових умов та/або не вживають своєчасних і належних заходів у відповідь на них
Інструменти та методи кількісної оцінки ризику є досконалими, зважаючи на розмір і складність діяльності	Інструменти та методи кількісної оцінки ризику можуть мати незначні недоліки, але є достатніми з огляду на розмір і складність діяльності	Інструменти та методи кількісної оцінки ризику є неадекватними розміру і складності діяльності
Управлінська інформація є достатньою для чіткої оцінки потенційної волатильності (мінливості) ринку і оцінки сукупного ризику, узятого банком на себе	Управлінська інформація є в цілому достатньою для оцінки потенційної волатильності (мінливості) ринку і оцінки сукупного ризику, узятого банком на себе	Управлінська інформація не точно характеризує потенційну волатильність (мінливість) ринку або сукупний ризик, узятий банком на себе

Для оцінки кредитного ризику мають враховувати викладені нижче фактори. Ці фактори є рекомендованими критеріями; їх перелік може бути розширений наглядовцями в разі потреби. Вони є оглядом моментів, які можуть допомогти наглядовцю приймати рішення в межах системи оцінки ризиків. Фактичні дані наявної в банку постійно діючої системи оцінки та контролю ризиків мають забезпечувати прийняття керівництвом адекватних та ефективних рішень і враховуються наглядовцями під час оцінки ризику банку.

Фактори оцінки такі:

- існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавши внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління кредитним ризиком, затвердженої відповідними органами банку, виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;

- склад портфелів активів (кредитний, інвестиційний тощо) та існування концентрацій. Суттєві фактори включають такі:

- продукти;

- види економічної діяльності;

- класифікація/рейтинги ризику;

- походження заборгованості;

- клієнти;

- розмір кредитів;

- географічні регіони;

- непов'язані/споріднені контрагенти;

- джерела погашення;

- застава;

- рівень забезпечення кредитного ризику заставою. Під час оцінки застави мають аналізувати вид застави, якість, рівень покриття заборгованості заставою, адекватність та періодичність переоцінки застави, можливість реалізації, а також рівень і характер винятків у документації;

- обсяг умовних зобов'язань банку (гарантій, непокритих і резервних акредитивів, кредитних ліній, обов'язкових та не обов'язкових до надання тощо);

- тенденції щодо зростання обсягів активних операцій, прострочень, негативно класифікованих кредитів і збитків від активних операцій;

- достатність резервів банку під можливі втрати за активними операціями;

- наявність своєчасної, достовірної та повної управлінської інформації;

- ефективність кредитного адміністрування, включаючи кредитний аналіз, моніторинг, роботу з проблемними активами, оцінку застави і документальне оформлення застави;

Якість управління валютним ризиком

- адекватність методів, що використовуються для визначення кредитних проблем;

- рівень комплектації і кваліфікація кадрів, зважаючи на обсяг та складність активних операцій банку;

- чи застосовуються належні облікові підходи щодо балансових та позабалансових активів та резервів;

- наявність належних механізмів контролю (аудит, внутрішні перевірки кредитної діяльності, відповідні процедури тощо) для класифікації портфелів, забезпечення точності даних і моніторингу дотримання положень або законів.

Урахування нижчезазначених факторів надає можливість оцінити кількість кредитного ризику.

управління ризик кредитний валютний

Таблиця 15.3. Кількісні параметри кредитного ризику

Незначна	Помірна	Значна
Здійснюється ефективна диверсифікація кредитного ризику	Диверсифікація в цілому задовільна, але існують певні концентрації	Диверсифікація кредитного ризику незадовільною
Рівень наданих кредитів і зобов'язань про надання кредитів є низьким відносно загальних активів	Рівень наданих кредитів і зобов'язань про надання кредитів є помірним відносно загальних активів	Рівень наданих кредитів зобов'язань про надання кредитів високим відносно загальних активів
Відношення кредитів і кредитних зобов'язань до регулятивного капіталу є низьким	Відношення кредитів і кредитних зобов'язань до регулятивного капіталу є помірним	Відношення кредитів і кредитних зобов'язань до регулятивного капіталу є високим
Зростання активів, що генерують кредитний ризик, є плановим і відповідає досвіду та/ або операційним можливостям керівництва і персоналу	Певне зростання активів, що генерують кредитний ризик, не є плановим або перевищує заплановані рівні і, можливо, є випробуванням для досвіду та/ або операційних можливостей керівництва і персоналу	Зростання активів, що генерують кредитний ризик, не є плановим або перевищує заплановані рівні і є непосильним для досвіду та/ або операційних можливостей керівництва і персоналу. Зростання відбувається за рахунок нових продуктів або позичальників, що знаходяться поза межами традиційної для банку сфери бізнесу
У разі розширення обсягів кредитування застосовується консервативний підхід до структури, термінів, рівня зростання або способів розрахунків	Розширення обсягів кредитування є виправданим щодо структури, термінів, рівня зростання або способів розрахунків	Банк занадто високими темпами нарощує обсяги нового кредитування, запроваджує нові продукти, з точки зору їхньої структури, умов та практики погашення
Винятків із належних процедур та практики здійснення активних операцій немає, або вони робляться дуже рідко	Є обмежена кількість винятків із встановлених процедур та практики здійснення активних операцій	Є велика кількість винятків із встановлених процедур та практики здійснення активних операцій
Вартість та якість забезпечення є адекватною розміру кредитного ризику	Вартість та якість забезпечення захищає від кредитного ризику	Забезпечення є неліквідним або його вартість та якість є недостатньою

Урахування нижчезазначених факторів надає можливість оцінити якість управління ризиком.

Таблиця 15.4. Якість управління кредитним ризиком

Висока	Потребує вдосконаленим	Низька
Наявна внутрішня нормативна бала щодо активних операцій, затверджена згідно з принципами корпоративного управління, ефективно встановлює і доводить до виконавців цілі роботи портфелів, толерантність до ризику, процедури і практику здійсненим активних операцій та ви значення допустимого рівня ризику	Положення, затверджені згідно з принципами корпоративного управління, с, в основному, прийнятними. Удосконалення є бажаними в одній або декількох сферах, але загалом пес критичними. Особливості визначення толерантності до ризику, процедури і практика здійснення активних операцій або визначення допустимого рівня ризику, можливо, потребують удосконалення для повного відображення вимог положень	Полоненим маніть недоліки в одному або кількох відношеннях І вимагають значного удосконалення в одній або декількох сферах. Можливо, вони не с достатньо чіткими або с надто загальними і недостатньо визначають цілі роботи портфелів, толерантність до ризику, процедури і практику здійснення активних операцій та визначення допустимого рівнем ризику
Керівництво повністю розуміє всі аспекти кредитного ризику, платне передбачати і своєчасно та адекватно реагувати на зміни ринкових умов кредитування	Керівництво достатньо розуміє ключові аспекти кредитного ризику і б цілому адекватно реагує па зміни ринкових умов кредитування	Керівництво не розуміє або вирішило ігнорувати ключові аспекти кредитного ризику. Воно не в змозі передбачати зміни ринкових умов кредитування або несвоєчасно і неналежним чином реагує на них
Інформаційні системи управління забезпечують достовірну, своєчасну і повну інформацію про портфелі. Керівництво і спостережна рала банку отримують відповідні звіти для аналізування і розуміння параметрів кредитного ризику банку	Інформаційні системи управління, можливо, потребують певного удосконалення в одній або декількох сферах, але керівництво і спостережна рада банку, як правило, отримують відповідні звіти для аналізування і розуміння параметрів кредитного ризику банку. Інформаційні системи управління забезпечують звітування про винятки, і	Інформаційні системи управління мають недоліки, що потребують уваги. Достовірність і своєчасність інформації може бути суттєво недостатньою. Інформація про ризик портфеля, можливо, є неповною. У результаті керівництво і спостережна рада банку, можливо, не отримують адекватну або достатню інформацію для

Для оцінки ризику ліквідності мають враховувати викладені нижче фактори. Ці фактори є рекомендованими критеріями; їх перелік може бути розширений наглядовцями в разі потреби. Вони є оглядом моментів, які можуть допомогти наглядовцю приймати рішення в межах системи оцінки ризиків. Фактичні дані наявної в банку постійно діючої системи оцінки та контролю ризиків мають забезпечувати прийняття керівництвом адекватних та ефективних рішень і враховуються наглядовцями під час оцінки ризику банку.

Фактори оцінки такі:

- існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління ризиком ліквідності, затвердженої відповідними органами банку, виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;

- обсяг активів балансу та їх розподіл за ступенем ліквідності у відношенні до структури зобов'язань. Зокрема, слід звернути уваг}' на такі фактори:

- високоліквідні активи;

- цінні папери та інші активи, що можуть бути прийняті до операцій рефінансування (з урахуванням активності їх ринку);

- можливості продажу, у тому числі на умовах зворотного викупу (peno), або сек'юритизації, або можливість використання вторинного джерела ліквідності активів;

- обсяг, структура та рівень диверсифікації пасивів. Зокрема, слід звернути увагу на такі фактори:

- питома вага зобов'язань у пасивах банку;

- питома вага:

- строкових зобов'язань та зобов'язань до запитання;

- коштів фізичних та юридичних осіб;

- міжбанківських коштів;

- наявність нестабільних джерел коштів, чутливих до змін рівня

- ризику банку;

- концентрації:

- за постачальниками коштів;

- за інструментами (наприклад, депозитні сертифікати, депозитні рахунки, дебетові картки тощо);

- за термінами погашення;

- середньозважена вартість залучених коштів для визначеного

- банку в зіставленні з банками його порівняльної групи;

- чисті розриви фінансування із приділенням особливої уваги короткостроковим розривам, включаючи:

- прогнозовані потреби у фінансуванні;

- спроможність покривати потенційні розриви фінансування за прийнятними процентними ставками шляхом залучення додаткових ресурсів;

- ліквідність фінансових ринків, на яких можна залучити кошти;

- склад балансових та позабалансових портфелів, включаючи:

- відтоки та притоки грошових коштів;

- ліквідність застави та існування угод, які можуть бути достроково розірвані (наприклад, депозитні угоди тощо);

- ліквідність вторинних ринків, на яких можна отримати рефінансування;

- погіршення репутації банку на ринку, що виявляється через зниження кредитних рейтингів і підвищення процентних ставок під час залучення коштів цим банком;

- висновки офіційних або неофіційних рейтингових служб і аналітиків про установу, включаючи поточні рейтинги і тенденції рейтингів. Публікації в засобах масової інформації;

- наявність адекватного плану на випадок кризових обставин;

- існування своєчасної, точної та інформативної управлінської інформації;

- рівень і кваліфікація керівництва та персоналу;

- наявність відповідних механізмів контролю для моніторингу точності інформації, відповідних облікових підходів і дотримання положень або законів. Урахування цих факторів надає можливість оцінити кількість ризику ліквідності.

Таблиця 15.5. Кількісні параметри ризику ліквідності

Незначна	Помірна	Значна
Параметри ризику ліквідності (потоки грошових коштів, поточна позиція та потреби в ліквідності, стратегія управління ліквідністю) не становлять загрози для надходжень і капіталу	Параметри ризику ліквідності становлять контрольовану загрозу для надходжень і капіталу	Існує значний ризик втрати надходжень або капіталу у зв'язку з високою ціною залучення зобов'язань або потенційною незапланованою реалізацією активів нижче їх балансової вартості
Позиція ліквідності є достатньою, але очікується незначний ризик для надходжень та капіталу	Не очікується, що позиція ліквідності погіршиться найближчим часом	Позиція ліквідності є вкрай несприятливою, що призводить до значного ризику втрати надходжень або капіталу
Джерела залучення коштів створюють для банку конкурентну перевагу за витратами (вартість залучення коштів нижча за середню за порівняльною групою)	Банк може залучати кошти з помірним рівнем витрат (за середньою вартістю за порівняльною групою)	Джерела залучення коштів і структури портфелів вказують на поточні або потенційні труднощі із підтриманням низько-витратної ліквідності протягом тривалого періоду (вартість залучення коштів значно перевищує середню за порівняльною групою)
Джерела залучення коштів є значно диверсифікованими. Залежність від значних постачальників є незначною І	Джерела залучення коштів є диверсифікованими, однак лише незначна кількість постачальників коштів має спільні інвестиційні цілі, строки та економічний вплив	Існує концентрація джерел залучення коштів від обмеженої кількості постачальників або постачальників зі спільними інвестиційними цілями або економічним впливом
Потреба в ліквідних коштах для відповідного банку значно менша, ніж існуючі пропозиції, і не очікується жодних негативних змін	Уразливість банку до труднощів із залученням коштів у результаті погіршення його сприйняття ринком є незначною. Ризик для надходжень та капіталу є контрольованим	Банк практично не має доступу до ринку залучення коштів унаслідок його негативного сприйняття або ігнорування ринку
Материнська компанія надає сильну підтримку	Існують угоди про надання допомоги з боку материнської компанії, але на	Материнська компанія не надає належної підтримки

Урахування цих факторів надає можливість оцінити якість управління ризиком ліквідності:

Таблиця 15.6. Якість управління ризиком ліквідності

Висока	Потребує вдосконалення	Низька
Положення, що затверджені відповідними органами банку згідно з принципами корпоративного управління, ефективно доводять до відома працівників параметри управління ризиком ліквідності і розподіл обов'язків	Положення, що затверджені відповідними органами банку згідно з принципами корпоративного управління, у достатній мірі доводять до відома працівників параметри управління ризиком ліквідності і розподіл обов'язків. Можуть мати місце незначні недоліки	Внутрішня нормативна база є неадекватною або неповною. Положення мають недоліки в одному або декількох суттєвих відношеннях
Керівництво повністю розуміє всі аспекти ризику ліквідності	Керівництво в достатній мірі розуміє основні аспекти ризику ліквідності	Керівництво не розуміє або ігнорує основні аспекти ризику ліквідності
Керівництво передбачає зміни ринкових умов і добре реагує на них	Керівництво адекватно реагує на зміни ринкових умов	Керівництво не передбачає змін ринкових умов та/або не вживає своєчасних чи відповідних заходів у відповідь на них
Процеси управління ризиком ліквідності базуються на відповідних підходах, які довели свою ефективність протягом певного часу	Процеси управління ризиком ліквідності є адекватними	Процеси управління ризиком ліквідності мають значні недоліки
Управлінська інформація є своєчасною, точною, повною і достовірною	Управлінська інформація є загалом своєчасною, точною, повною і достовірною	Інформаційні системи управління не надають достатньої і н формації для управління ризиком ліквідності
Доступ до ринків фін висування належним чином оцінено і диверсифіковано	Доступ до ринків фінансування загалом належним чином оцінено і диверсифіковано, але не враховані всі ринкові можливості	Керівництво не оцінило реально доступу установи до джерел залучення коштів і не приділило достатньої уваги диверсифікації
Плани заходів на випадок кризових обставин є ефективними та враховують усі	Плани заходів на випадок кризових обставин є ефективними і відповідним чином враховують вартість	Планів заходів на випадок кризових обставин немає або вони є неповними. Недостатньо

Для оцінки ризику зміни процентної ставки мають враховувати викладені нижче фактори. Ці фактори є рекомендованими критеріями; їх перелік може бути розширений наглядовцями в разі потреби. Вони є оглядом моментів, які можуть допомогти наглядовцю прийняти рішення в межах системи оцінки ризиків. Фактичні дані наявної в банку постійно діючої системи оцінки та контролю ризиків мають забезпечувати прийняття керівництвом адекватних та ефективних рішень і враховуються наглядовцями під час оцінки ризику банку.

Це такі фактори:

- існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління ризиком зміни процентної ставки, затвердженої відповідними органами банку виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог,

- значення і стабільність динаміки чистої процентної маржі та її адекватність порівняльній групі банків;

- компонентний та сукупний рівень ризику зміни процентної ставки, включаючи ризик зміни вартості ресурсів, базисний ризик, ризик кривої дохідності та ризик, пов'язаний із правом вибору (опціону), відносно надходжень та капіталу;

- наскільки адекватно банк оцінює ризик процентної ставки як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі;

- уразливість надходжень та капіталу за умов суттєвих змін процентних ставок, таких як поступові зрушення ставок та зміни форми кривої дохідності. Прийнятність сценаріїв має оцінюватися в контексті поточних параметрів процентних ставок. Для забезпечення ґрунтовного аналізу потрібні сценарії змін процентних ставок достатньо широкого діапазону;

- характер ризику різних продуктів, тобто їх обсяг і рівень чутливості до змін процентної ставки;

- відносний обсяг і перспективи тривалого використання дешевих і стабільних джерел фінансування;

- наявність своєчасної, достовірної та інформативної управлінської інформації для моніторингу ризику зміни процентної ставки;

- наявність у банку практики періодичної перевірки обґрунтованості і чинності припущень та моделей оцінки ризику;

- чи розроблено процес незалежного вимірювання й аналізу, пов'язаного з ризиком зміни процентних ставок у всіх значних видах діяльності з використанням різних сценаріїв;

- чи має банк достатньо досвіду та чи адекватно реагує на зміни ринкових умов;

- чи має банк достатній доступ до ринків для гнучкого коригування рівня ризику;

- рівень і кваліфікація керівництва та персоналу;

- існування належних механізмів контролю для моніторингу достовірності інформації, належних облікових підходів і дотримання внутрішніх положень, нормативно-правових актів, законів.

Урахування викладених нижче факторів надає можливість оцінити кількість ризику зміни процентної ставки:

Таблиця 15.7. Кількісні параметри ризику зміни процентної ставки

Незначна	Помірна	Значна
Ризик зміни вартості ресурсів невеликий, базисний ризик і ризик кривої дохідності мінімальні. Позиції, що передбачають, чітко визначені та добре управляються	Ризик складається з ризику зміни вартості ресурсів, базисного ризику, ризику кривої дохідності і ризику, пов'язаного з правом вибору, які підтримуються на контрольованих рівнях	Ризик складаються із значного ризику зміни вартості ресурсів, високого базисного ризику, неприйнятного за наявних умов ризику кривої дохідності або значного ризику, пов'язаного з правом вибору
Неузгоджені позиції є короткостроковим и	Неузгоджені позиції можуть бути більш довгостроковими, але вони ефективно хеджуються	Неузгоджені позиції є більш довгостроковими, а їх хеджування є дорогим
Неузгоджені позиції, напевно, не викличуть нестабільності надходжень або капіталу через зміни процентних ставок	Не очікується значних коливань надходжень або капіталу у зв'язку зі змінами процентних ставок	Вірогідність значної нестабільності надходжень або капіталу у зв'язку зі змінами процентних ставок є високою
Ризики, пов'язані з довгостроковими неузгодженостями щодо зміни вартості ресурсів, і ризики, пов'язані з правом вибору, значно перекриті або повністю компенсуються дешевими стабільними ресурсами, залученими на невизначений термін	Деякі, але не всі ризики, пов'язані з довгостроковими неузгодженостями щодо зміни вартості ресурсів, і ризики, пов'язані з правом вибору, перекриваються дешевими стабільними ресурсами, залученими на невизначений термін	Ризики, пов'язані з довгостроковими неузгодженостями щодо зміни вартості ресурсів, і ризики, пов'язані з правом вибору, недостатньо перекриті або не повністю компенсуються дешевими стабільними ресурсами, залученими на невизначний термін

Урахування викладених нижче факторів надає можливість оцінити якість управління ризиком зміни процентної ставки.

Таблиця 15.8. Якість управління ризиком зміни процентної ставки

Висока	Потребує вдосконалення	Низька
Внутрішня нормативна база, що затверджена відповідними органами банку згідно з принципами корпоративного управління, є прийнятною та ефективно формулює вимоги щодо управління ризиком зміни процентної ставки, функціональних обов'язків і толерантності до ризику	Внутрішня нормативна база, що затверджена відповідними органами банку згідно з принципами корпоративного управління, загалом адекватно формулює вимоги щодо управління ризиком зміни процентної ставки, функціональних обов'язків і толерантності до ризику. Можуть мати місце незначні недоліки	Внутрішня нормативна база неадекватно формулює вимоги щодо управління ризиком зміни процентної ставки, функціональних обов'язків і толерантності до ризику
Керівництво, відповідальні посадові особи і відповідні структурні підрозділи повністю розуміють усі аспекти ризику процентної ставки	Керівництво, відповідальні посадові особи і відповідні структурні підрозділи в достатній мірі розуміють основні аспекти ризику процентної ставки	Керівництво, відповідальні посадові особи і відповідні структурні підрозділи НС розуміють або вирішили ігнорувати основні аспекти ризику процентної ставки
Керівництво передбачає зміни ринкових умов і вчасно та відповідно реагує на них	Керівництво загалом адекватно реагує на зміни ринкових умов	Керівництво не передбачає зміни ринкових умов та/ або не здійснює своєчасних і адекватних заходів у відповідь на них
Функція моніторингу лімітів ризиків і вимірювання розміру ризиків є незалежною від осіб, які виконують рішення про прийняття на банк ризиків		Функція моніторингу лімітів ризиків і вимірювання розміру ризиків не є незалежною від осіб, які виконують рішення про прийняття на банк ризиків
Інструменти і методи вимірювання ризику сприяють процесу прийняття рішень, надаючи суттєву і своєчасну інформацію за різними ви значеними і обгрунтованими сценаріями змін	Інструменти і методи вимірювання ризику мають незначні недоліки, але є прийнятними, зважаючи на розмір та складність балансових та позабалансових ризиків банку	Інструменти і методи вимірювання ризику є надто спрощеними, зважаючи на відносний розмір та складність балансових та позабалансових ризиків банку ,

Для оцінки ринкового ризику мають враховувати викладені нижче фактори. Ці фактори є рекомендованими критеріями; їх перелік може бути розширений наглядовцями в разі потреби. Вони є оглядом моментів, які можуть допомогти наглядовцю приймати рішення в межах системи оцінки ризиків. Фактичні дані наявної в банку постійно діючої системи оцінки та контролю ризиків мають забезпечувати прийняття керівництвом адекватних та ефективних рішень і враховуються наглядовцями під час оцінки ризику банку.

Це такі фактори:

- існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління ринковим ризиком, затвердженої відповідними органами банку виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;

- джерела ринкового ризику, включаючи динаміку цін на інструменти процентних ставок, товари і пайові цінні папери, а також динаміку валютних курсів;

- розмір, термін дії та складність позицій;

- компоненти ринкового ризику та цінова чутливість різних продуктів, у тому числі за позабалансовими угодами (наприклад, свопами, форвардними та опціонними контрактами);

- стабільність реальних грошових надходжень від торговельних операцій;

- динаміка значень надходжень під ризиком і капіталу під ризиком;

- уразливість банку за імовірнісними сценаріями зміни процентних ставок і ринкових потрясінь (стрес-тестування);

- можливість хеджування або закриття позицій ризику, що існують на кожний момент часу, у тому числі професійна здатність керівництва здійснювати операції хеджування та доступ банку до відповідних ринків;

- розмір відкритих позицій порівняно з реальними очікуваними грошовими надходженнями (тобто ризик порівняно з винагородою);

- наявність своєчасної, точної та інформативної управлінської інформації;

- рівень і кваліфікація керівництва та персоналу;

- існування належних механізмів контролю для моніторингу точності інформації, належних облікових підходів і дотримання положень, обмежень, нормативно-правових актів або законів.

Урахування викладених нижче факторів дає можливість оцінити кількість ринкового ризику.

Таблиця 15.9. Кількісні параметри ринкового ризику

Урахування викладених нижче факторів дає можливість оцінити якість управління ринковим ризиком.

Таблиця 15.10. Якість управління ринковим ризиком

Для оцінки операційно-технологічного ризику мають враховувати викладені нижче фактори. Ці фактори є рекомендованими критеріями; їх перелік може бути розширений наглядовцями в разі потреби. Вони є оглядом моментів, які можуть допомогти наглядовцю приймати рішення в межах системи оцінки ризиків. Фактичні дані наявної в банку постійно діючої системи оцінки та контролю ризиків мають забезпечувати прийняття керівництвом адекватних та ефективних рішень і враховуються наглядовцями під час оцінки ризику банку.

Це такі фактори:

- існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління операційно-технологічним ризиком, затвердженої відповідними органами банку виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;

- кількість та складність обробки операцій порівняно з рівнем розвитку і потужністю операційних і контрольних систем, враховуючи попередні результати роботи цих систем, їх поточний стан та перспективи подальшого вдосконалення;

- ймовірність технологічних та операційних збоїв, перевищення повноважень персоналом, недоліки в попередньому аналізі операцій під час прийняття рішень, а також відсутність (у тому числі тимчасова) моніторингу або реєстрації операцій з клієнтами або контрагентами;

- наявність та дотримання банком технологічних карт здійснення операцій;

- наявність, кількість, причини та характер порушень процедур адміністративного і облікового контролю;

- потенційна можливість фінансових збитків унаслідок:

- помилки виконавців або шахрайства;

- низької операційної конкурентоспроможності банку;

- неадекватності наявних інформаційних систем;

- неповної інформації щодо контрагента або операції;

- операційних та технологічних збоїв;

- історія та характер скарг та звернень клієнтів до банку у зв'язку з недоліками роботи операційних систем та реакція на них банку;

- обсяги та адекватність засобів контролю за банківським програмним забезпеченням та його супроводженням та іншими послугами, які здійснюються із залученням третіх осіб (аутсорсингу);

- адекватність стратегії щодо інформаційних технологій, стратегія щодо інформаційних технологій має відповідати поточним та передбачуваним вимогам щодо діяльності банку і враховувати структуру технічних засобів, телекомунікаційних засобів, програмного забезпечення, даних і мереж, а також цілісність інформаційної бази даних;

- існування процесу для:

- визначення інформаційних потреб для ефективного управління банком;

- визначення архітектури інформаційних систем для обробки операцій і надання продуктів та послуг;

- забезпечення достовірності та збереження інформації (наприклад, створення, обробка, зберігання та надання даних). Це включає планування заходів забезпечення безперервної діяльності;

- забезпечення своєчасної підготовки і використання управлінської інформації;

- рівень кваліфікації та навичок менеджерів та працівників;

~ існування належних механізмів контролю для моніторингу точності інформації, належних облікових підходів і дотримання положень або законів.

Урахування викладених нижче факторів надає можливість оцінити кількість операційно-технологічного ризику.

Таблиця 15.11. Кількісні параметри операційно-технологічного ризику

Незначна	Помірна	Значна
Ідентифікація клієнта, аналіз операції перед її здійсненням, процедури є стандартизованими	Ідентифікацію клієнта, аналіз операції перед її здійсненням і процедури важко стандартизувати через складність схем проведення операцій в рамках окремих продуктів	Ідентифікацію клієнта, аналіз операції перед її здійсненням і процедури неможливо стандартизувати через складність схем проведення операцій в рамках окремих продуктів
Кількість операцій та технологічна складність їх обробки є низькими і відповідають рівню розвитку операційних систем	Кількість операцій та технологічна складність їх обробки наражають банк на певний ризик. Рівень розвитку операційних систем достатньо забезпечує обробку операцій	Рівень технологічної обробки операцій та стан розвитку операційних систем є невідповідними і мають недоліки
Банк повністю виконує вимоги щодо розрахункових та касових операцій	Існують певні порушення розрахунково-касової дисципліни	Існують значні порушення розрахунково-касової дисципліни
Схеми проведення операцій прості та стандартизовані, середній розмір та кількість проведення операцій в різних часових зонах невеликі	Схеми проведення операцій характеризуються певною складністю, можуть мати місце відхилення від стандартних схем проведення операцій, середній розмір операцій значний, кількість їх проведення б різних часових зонах помірна	Схеми проведення операцій характеризуються як складні і практично не стандартизовані, середній розмір операцій великий, кількість їх проведення б різних часових зонах значна
Розширення кількості та спектру банківських послуг відповідає планам керівництва. Плани впровадження є чіткими і виконуються	Розширення кількості та спектру банківських послуг в цілому відповідає планам керівництва. Плани впровадження загалом чіткі, але не завжди носять комплексний характер	У банку немає адекватних планів розширення кількості та спектру послуг

Урахування викладених нижче факторів надає можливість оцінити якість управління операційно-технологічним ризиком.

Таблиця 15.12. Якість управління операційно-технологічним ризиком

Висока	Потребує вдосконалення	Низька
Положення банку, затверджені відповідними органами банку згідно 3 принципами корпоративного управління, де розглядається операційно-технологічний ризик, є добре розробленими і повністю достатніми	Положення банку, затверджені відповідними органами банку згідне з принципами корпоративного управління, де розглядається операційно-технологічний ризик, є загалом достатніми	- Положення банку не і враховують всіх аспектів операційно-технологічного ризику і не є адекватними йому
Керівництво повністю розуміє всі аспекти операційно-технологічного ризику	Керівництво в достатній мірі розуміє основні аспекти операційно-технологічного ризику	Керівництво не розуміє або ігнорує основні аспекти операційно-технологічного ризику
Керівництво передбачає та належним чином реагує на зміни величини операційно-технологічного ризику	Керівництво адекватно реагує на зміни величини операційно-технологічного ризику	Керівництво не передбачає або не вживає своєчасних та належних заходів у відповідь на зміни величини операційно-технологічного ризику
Стратегія і положення щодо інформаційних технологій повністю виконуються і забезпечені достатньою ресурсною базою	Стратегія і положення щодо інформаційних технологій загалом виконуються і забезпечені в цілому адекватною ресурсною базою	Стратегія і положення щодо інформаційних технологій не виконуються та/або не забезпечені належною ресурсною базою
Банк має історію відсутності операційних збоїв. Імовірність того, що банк не зможе відновити та обробити операцію надалі, є мінімальною завдяки наявності надійних засобів внутрішнього контролю	Банк має історію відсутності значних операційних збоїв. Імовірність того, що банк не зможе відновити та обробити операцію надалі, зведено до мінімуму завдяки існуванню загалом надійних засобів контролю	Існують факти значних (за кількістю та/або наслідками) операційних збоїв. Імовірність неспроможності відновлення та обробки операції надалі є високою через відсутність ефективних засобів внутрішнього контролю

Для оцінки ризику репутації мають ураховувати викладені нижче фактори. Ці фактори є рекомендованими критеріями; їх перелік може бути розширений наглядовцями в разі потреби. Вони є оглядом моментів, які можуть допомогти наглядовцю приймати рішення в межах системи оцінки ризиків. Фактичні дані наявної в банку постійно діючої системи оцінки та контролю ризиків мають забезпечувати прийняття керівництвом адекватних та ефективних рішень і враховуються наглядовцями під час оцінки ризику банку.

Це такі фактори:

- сприйняття ринком або суспільством менеджменту і фінансової стабільності банку;

- сприйняття ринком або суспільством продуктів або послуг, які пропонує банк;

- бажання та здатність керівництва банку коригувати бізнес-стратегії відповідно до змін у законодавстві, кон'юнктури ринку або інших факторів (наприклад, припинення або обмеження дії окремих пунктів ліцензії, зміна статусу банку тощо);

- практика роботи банку щодо аналізу перспектив розширення спектру продуктів та послуг та розроблення відповідної внутрішньої нормативної бази, у тому числі щодо перевірки клієнтів та отримання інформації про них. Перспективи збереження такої практики надалі;

- обсяг послуг довірчого управління та умови їх здійснення;

- характер та обсяг скарг та звернень від клієнтів і здатність та бажання керівництва відповідно реагувати на них;

- існування дуже гучної або помітної судової справи, яка негативно впливає на імідж банку;

- штрафи, пені та інші фінансові збитки, завдані банку в минулому в результаті притягнення банку (або його керівників) до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності;

- результати перевірок уповноважених органів державного регулювання, бажання та здатність керівництва відповідно реагувати на їхні рекомендації;

- участь банку у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. Урахування цих факторів надає можливість оцінити сукупний ризик репутації.

Таблиця 15.13. Сукупний ризик репутації

Для оцінки юридичного ризику наглядовці мають враховувати викладені нижче фактори. Ці фактори є рекомендованими критеріями; їх перелік може бути розширений наглядовцями в разі потреби. Вони є оглядом моментів, які можуть допомогти наглядовцю приймати рішення в межах системи оцінки ризиків. Фактичні дані наявної в банку постійно діючої системи оцінки та контролю ризиків мають забезпечувати прийняття керівництвом адекватних та ефективних рішень і враховуються наглядовцями під час оцінки ризику банку.

Це такі фактори:

- існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління юридичним ризиком, затвердженої відповідними органами банку виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;

...