Размещено на http://www.allbest.ru/

Страхові послуги щодо довічної пенсії

Страхові послуги щодо довічної пенсії

В Україні з 1 січня 2004 р. почала діяти нова трирівнева пенсійна система: перший рівень -- солідарна система пенсійного забезпечення, другий -- накопичувальна, третій -- добровільне недержавне пенсійне забезпечення. Перший та другий рівні є обов'язковими для всього працюючого населення, третій -- добровільний. Страхові компанії відіграють важливу роль у системі недержавного пенсійного забезпечення.

Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, які здійснюють накопичення і виплату пенсій, згідно з Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення", є [6]:

недержавні пенсійні фонди (НПФ), яким надано право на укладення пенсійних контрактів і здійснення недержавного пенсійного забезпечення з моменту прийняття пенсійних внесків до моменту здійснення пенсійних виплат, крім виплат довічної пенсії;

банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень;

страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду. Довічна пенсія (довічний ануїтет) -- це пенсійні виплати, які здійснюються страховою організацією на підставі договору страхування довічної пенсії протягом життя фізичної особи періодично після досягнення нею пенсійного віку відповідно до законодавства про страхування.

Таким чином, кожному із вказаних суб'єктів закон визначає межі участі у системі недержавного пенсійного забезпечення. Викликають у нас інтерес страхові компанії і здійснення ними недержавного пенсійного забезпечення. Розглянемо детальніше.

При виході на пенсію громадянин за законодавством має три варіанти, як розпорядитися грішми, накопиченими в недержавному пенсійному фонді. По-перше, він просто може зняти всі гроші відразу, по-друге, укласти контракт із тим самим або іншим пенсійним фондом на виплату пенсій протягом певного періоду (не менше ніж 10 років). По-третє, передати накопичені пенсійні активи страховій компанії для того, щоб отримувати додаткову пенсію до кінця життя. Страховій компанії дозволяється укладати договори страхування довічної пенсії (виплати довічного ануїтету) винятково за рахунок коштів, які роками накопичувалися в НПФ.

Яка страхова компанія має право здійснення недержавного пенсійного забезпечення? Згідно з Законом "Про недержавне пенсійне забезпечення", це страховик, який отримав ліцензію на страхування життя, -- life-компанія. Законом України "Про страхування" не передбачено видачу ліцензії на такий вид страхування, як пенсійне страхування. Як зазначають фахівці, Закон України "Про страхування" формально включає страхування довічної пенсії у межі страхування життя [1, с. 22--23].

Страховик має право, згідно з чинним законодавством, займатися:

страхуванням довічної пенсії учасника пенсійного фонду;

страхуванням ризику настання інвалідності або смерті учасника пенсійного фонду.

Для укладання договору страхування довічної пенсії учасник фонду подає страховій компанії довідку адміністратора про обсяг належних йому пенсійних коштів. Учасник недержавного пенсійного фонду повідомляє адміністратора про обрану ним страхову компанію та подає письмову заяву про перерахування до цієї компанії належних йому пенсійних коштів. Страхова компанія розраховує розмір довічної пенсії на основі актуарних розрахунків.

За рахунок коштів, акумульованих у НПФ і перерахованих в обрану застрахованою особою страхову компанію, виплачуватимуться такі види довічних пенсій (ануїтетів):

-- довічна пенсія з установленим періодом: виплата здійснюватиметься щомісяця протягом життя пенсіонера, але не, менше 10 років з дня ЇЇ призначення. У разі смерті пенсіонера до закінчення цього 10-річного періоду право на одержання призначеної довічної пенсії матимуть спадкоємці померлої особи -- визначені в договорі страхування довічної пенсії або відповідно до законодавства;

- довічна обумовлена пенсія -- щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера. У разі, якщо загальна сума довічної обумовленої пенсії, виплачена пенсіонеру на момент смерті, є меншою, ніж сума вартості договору страхування довічної пенсії на час його укладення, різниця коштів між зазначеними сумами виплачується спадкоємцям, визначеним у договорі страхування довічної пенсії;

-- довічна пенсія подружжя -- щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера, а після його смерті -- його чоловіку (дружині), який (яка) досяг (досягла) пенсійного віку.

Як бачимо, законодавство не дає права компанії зі страхування життя здійснювати накопичення пенсійних внесків у межах механізму недержавного пенсійного забезпечення, а life-компанія має право лише на здійснення виплати довічних пенсій. Механізм накопичення пенсійних коштів визначено тільки для НПФ.

Разом із тим законодавчі проблеми не заважають страховим компаніям приймати пенсійні внески від населення. Здійснюють вони це згідно із Законом "Про страхування". Типовий договір накопичувального страхування передбачає для застрахованої особи у разі настання страхового випадку (вихід на пенсію) такі варіанти використання накопичених коштів -- одноразова виплата, виплата пенсії протягом певного строку або довічна пенсія. До переваг пенсійного забезпечення за участю страхових компаній відносять:

відсутність прив'язки до пенсійного віку;

ширший асортимент страхових продуктів, у НПФ -- однотипні продукти;

сформовану агентську мережу, що дає можливість залучити більшу кількість клієнтів;

внески здійснюються у вільно конвертованій валюті, у недержавному пенсійному фонді -- в національній валюті.

На українському ринку існують значні суперечності між представниками страхових компаній і недержавних пенсійних фондів. Вітчизняні страховики намагаються стати учасниками системи пенсійного забезпечення ще на етапі накопичення коштів. Це різко засуджують представники НПФ. "Кожен повинен займатися своєю справою: страхові компанії -- страхуванням, а пенсійні фонди -- накопиченням", -- стверджує президент Національної асоціації недержавних пенсійних фондів Дмитро Пиріг [11, с. 45].

Страховики, відстоюючи свої позиції, пропонують таке [17, с. 27]:

ввести у Закон України "Про страхування" поняття "недержавне пенсійне страхування", використовувати не "договір страхування довічної пенсії", а "договір пенсійного страхування"; надати страховикам право управління активами недержавних пенсійних фондів;

у Законі "Про недержавне пенсійне забезпечення" законодавчо визначити, що: по-перше, страховик за умови укладання договорів недержавного пенсійного страхування автоматично набуватиме статусу повноцінного учасника системи недержавного пенсійного забезпечення; по-друге, страхувальник повинен мати можливість вільного вибору та заміни суб'єкта недержавного пенсійного забезпечення; по-третє, на страховика повинні поширюватися зобов'язання щодо збереження накопичувальних пенсійних внесків у системі недержавного пенсійного забезпечення до досягнення застрахованою особою пенсійного віку, тобто заборона страхувальникам достроково вилучати накопичені кошти.

Отже, недержавне пенсійне забезпечення лише зароджується. Його успіх залежатиме від низки чинників, і зокрема, від урегулювання відносин між суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, від сформованої у населення культури щодо страхових пенсійних послуг.

Страхові послуги у разі нещасних випадків

Постійною складовою суспільного розвитку були і залишаються численні нещасні випадки, що загрожують існуванню людини й суспільству загалом. Класифікують нещасні випадки так: нещасні випадки на виробництві та нещасні випадки невиробничого характеру.

Нещасний випадок на виробництві (англ. accident in production) -- це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

страховий послуга нещасний пенсійний

Нещасні випадки та їх класифікація

Нещасний випадок визнається пов'язаним з роботою працівника у таких випадках:

при виконанні трудових обов'язків, у тому числі під час відряджень, при перебуванні на робочому місці, на території підприємства або на іншому робочому місці протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

під час проїзду на роботу та з роботи на транспорті підприємства (на власному транспорті, який використовується в інтересах підприємства);

під час аварій, пожеж тощо та їх ліквідації на виробничих об'єктах.

Нещасні випадки на виробництві можуть виникати з різних причин, тому вітчизняне законодавство передбачає: загальне положення про розслідування та облік нещасних випадків, спеціальні розслідування нещасних випадків, особливості розслідування та облік професійних захворювань, отруєнь, аварій.

Нещасні випадки невиробничого характеру не пов'язані з виконанням трудових обов'язків, це травми, в тому числі внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіку, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого. Нещасними випадками невиробничого характеру є такі, що сталися під час:

прямування на роботу чи з роботи пішки, у громадському, власному чи іншому транспортному засобі, що не належить організації і не використовується в інтересах цієї організації;

переміщення повітряним, залізничним, автомобільним транспортом, метрополітеном та іншими видами транспорту;

участі в громадських акціях, спортивних змаганнях тощо;

використання газу в побуті;

вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

користування або контакту зі зброєю та вибуховими матеріалами;

виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

стихійного лиха тощо.

Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку невиробничого характеру встановлює і засвідчує лікарняний заклад.

В Україні кількість нещасних випадків, пов'язаних з транспортом, є такою: 1990 р. -- 14 000 ос, 1995 р. -- 9900 ос, 2000 р. -- 7200 ос, 2004 р. -- 9400 ос, 2005 р. -- 9900 ос [8, с 359]. У 2005 р. кількість нещасних випадків, пов'язаних з дією природних чинників, становила 5700 ос. [8, с. 359]. За вісім місяців 2006 р. на дорогах України сталося 115 392 ДТП, в яких 3935 осіб загинули, а 35 486 -- одержали травми [8, с 3].

Таким чином, у житті та діяльності людини можуть виникати нещасні випадки, які призводять до погіршення її здоров'я. Нинішній рівень соціального захисту населення України вимагає всебічного дослідження закономірностей розвитку страхового бізнесу.

Сутність та особливості страхових послуг громадянам у разі нещасних випадків

Активний розвиток страхових послуг громадянам у разі нещасних випадків розпочався в другій половині XIX ст. і пов'язаний з появою залізничного шляху, передусім в Англії. Першою компанією страхування від нещасних випадків була англійська Railway Passengers Company, що утворилася в 1849 р. Завдяки прийнятому у 1880 р. англійському акту про цивільну відповідальність підприємців це страхування почало розвиватися швидкими темпами: з 1881 р. до 1897 р. виникло близько 100 товариств зі страхування від нещасних випадків, а великі страхові компанії створили спеціальні відділення з цього виду страхування. В Україні інтенсивний розвиток цього виду страхування припав на кінець 80-х -- початок 90-х років XIX ст. На початку 90-х років XIX ст. в Одесі поширилося страхування робітників їх роботодавцями на випадок смерті, інвалідності, тимчасової втрати працездатності у місцевих страхових компаніях.

Таблиця 1. Галузева структура добровільного страхування від нещасних випадків у 2002 р.

На сучасному етапі страхова наука зараховує страхування від нещасних випадків до ризикових видів особистого страхування. На відміну від страхових накопичувальних послуг, у страхуванні від нещасних випадків повернення сплачених внесків після закінчення строку дії договору не передбачається.

З 1 квітня 2001 р. в Україні запроваджено загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Його основна мета -- це соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Страховиком є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Запровадження загальнообов'язкового страхування дещо пригальмувало розвиток добровільного страхування від нещасних випадків, і багато підприємців почали сприймати його як альтернативу. У полі зору нашого вивчення ті страхові послуги від нещасних випадків, що реалізовуються страховими компаніями.

Страхові послуги у разі нещасних випадків можуть мати добровільну або обов'язкову форму, є індивідуальними (страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи) та колективними (страхувальником є юридична особа, яка укладає договір страхування на користь своїх працівників). Страхове покриття з колективного страхування у разі нещасних випадків може обмежуватися тільки періодом професійної діяльності, а може й поширюватися на приватне життя застрахованої особи" Згідно з експертними оцінками, галузева структура розподілу вітчизняних страхувальників -- юридичних осіб, які уклали договори страхування від нещасних випадків, представлена у табл. 1.

Індивідуальне добровільне страхування у разі нещасних випадків можна класифікувати на:

повне страхування у разі нещасних випадків: страхування приватного і професійного життя особи протягом дії договору;

часткове страхування: страхування лише певного періоду життєдіяльності особи (наприклад, страхування від нещасних випадків під час поїздки);

-- додаткове страхування: використання його як складової різноманітних комбінованих чи пакетних страхових полісів (наприклад, страхування від нещасних випадків у межах автотранспортного страхування).

Основна мета страхування у разі нещасних випадків полягає у страховому захисті громадян у разі втрати здоров'я або смерті внаслідок нещасного випадку. Об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані із життям, здоров'ям і працездатністю страхувальника або застрахованої особи.

Особливості договору страхування у разі нещасних випадків є такими:

При укладенні договору страхування третіх осіб від нещасних випадків необхідна їх письмова згода.

Строк дії договору страхування є обмеженим -- у більшості випадків до 1 року. Крім цього, за необхідністю договори страхування укладаються на декілька годин, днів чи декілька місяців.

На величину страхового відшкодування, що виплачується застрахованій особі за наслідками нещасного випадку, впливає рівень стану здоров'я. Тобто встановлено пропорційний розмір виплати страхового відшкодування залежно від рівня стану здоров'я, працездатності або часу лікування.

Страхова відповідальність настає лише за наслідками нещасного випадку, який стався із застрахованою особою у період дії договору.

Страхові суми, розмір страхових платежів є невеликих розмірів, і страховики не схильні підписувати такі договори страхування з особами, які вимагають укласти їх на дуже великі страхові суми.

Договір страхування від нещасних випадків діє на території України, страхові компанії можуть встановлювати обмеження щодо місця дії договору страхування. Отже, страхові послуги громадянам у разі нещасних випадків є тими послугами, яким характерні певні особливості та які пропонуються страховою компанією на фінансовому ринку фізичним і юридичним особам.

Короткі підсумки

1. Страхування життя і пенсій, медичне страхування, страхування від нещасних випадків належать до особистого страхування. Серед них єдиною накопичувальною послугою е страхування життя і пенсій. На розвиток страхування життя впливають такі чинники: рівень життя населення, інфляційні процеси в країні, довіра громадян до life-компаній. Нині створено певні податкові пільги для розвитку страхування життя. Доходи страховика з довгострокового страхування життя не обкладаються податком. Підприємства можуть відраховувати на валові витрати платежі за довгостроковими договорами страхування життя своїх працівників у межах 15 % від фонду заробітної плати. Страхувальник -- фізична особа, яка за власний рахунок сплачує страхові внески, має право скористатися податковим кредитом.

Страхування життя -- це особистий вид страхування, за яким страховик здійснить страхову виплату у разі смерті застрахованої особи, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення дії договору або досягнення застрахованою особою віку, визначеного договором. Страховий внесок сплачується протягом дії договору страхування життя. Основою для розрахунку страхового тарифу і страхового внеску є таблиці смертності, які показують, скільки років у середньому може прожити одна людина з-поміж тих, хто народився, або тих, хто досяг потрібного віку.

За законодавством мінімальний розмір статутного фонду компанії зі страхування життя становить 1,5 млн. євро. Life-компанія має вести персоніфікований облік договорів страхування життя, може зменшити розмір страхової суми та страхових виплат у разі несплати страхувальником чергового страхового внеску, може надавати кредити страхувальникам, які уклали договір страхування життя у межах викупної суми та під заставу цієї викупної суми; у разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує викупну суму, яка розраховується математично на день припинення дії договору за відповідною методикою; після закінчення дії договору страхування життя застрахована особа, крім накопичувальної суми, має отримати інвестиційний дохід (бонуси).

До страхових послуг щодо захисту життя належать: змішане страхування життя, страхування дітей, весільне страхування. Страховими випадками за договором змішаного страхування життя є: дожиття до закінчення договору страхування; смерть застрахованої особи; втрата застрахованою особою здоров'я внаслідок нещасного випадку. Мінімальний строк укладання договору змішаного страхування життя становить 3 роки. При укладанні цього договору страхування важливе значення має стан здоров'я страхувальника. Страхувальник має визначити особу, що буде мати право отримати страхову суму, якщо застрахована особа помирає до часу настання страхового випадку.

У страхуванні дітей найчастіше страхувальниками є батьки та родичі дитини, які укладають договір страхування і сплачують страхові внески. Страховими випадками у цьому страхуванні є: дожиття дитини до закінчення строку страхування; смерть застрахованої дитини; втрата здоров'я дитини внаслідок нещасного випадку. Важливою особливістю такого договору є вік застрахованої дитини. Мінімальний строк страхування дітей становить 3 роки. Якщо страхувальник -- фізична особа, яка уклала договір страхування, помирає, то права й обов'язки за таким договором переходять до іншого страхувальника. За умови, якщо у разі смерті страхувальника ніхто не бере на себе його обов'язки, договір страхування припиняє свою дію, а застрахованій дитині повертається сума сплачених внесків.

6. Найчастіше договори весільного страхування можуть укладатися відносно дітей віком від дня народження до 15 років на випадок дожиття застрахованого до закінчення досягнення 21 року. У весільному страхуванні розрізняють строк страхування і вичікувальний період.

У разі смерті страхувальника дія договору страхування не припиняється, він продовжує діяти без подальшої сплати внесків до кінця строку страхування і дає право застрахованому одержати страхову суму на підставі дожиття. Якщо у період дії договору страхування застрахована особа помирає, то договір припиняє свою дію, а страхувальнику повертаються всі сплачені внески.

7. Компанії зі страхування життя мають право лише на здійснення виплати довічних пенсій і укладання договору страхування довічної пенсії. За рахунок коштів, акумульованих у НПФ і перерахованих в обрану застрахованою особою страхову компанію, виплачуватимуться такі види довічних пенсій: довічна пенсія з установленим періодом; довічна обумовлена пенсія; довічна пенсія подружжя.

Основні поняття і терміни: особисте страхування, страхові послуги щодо захисту життя, таблиця смертності, редуціювання, викупна сума, інвестиційний дохід, кредит страхувальнику, змішане страхування життя, страхування дітей, весільне страхування, довічне страхування, договір страхування довічної пенсії, довічна пенсія з установленим періодом, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя.

Контрольні питання

1. Які чинники впливають на розвиток страхування життя і пенсій в Україні?

2. Назвіть особливості договору страхування життя.

3. Чим страхування дітей та весільне страхування відрізняються від змішаного страхування життя?

4. Які умови змішаного страхування життя?

5. Діяльність страхових компаній у системі недержавного пенсійного забезпечення.

6. На який строк можна укласти договір страхування життя, якщо страхувальнику (застрахованій особі) на день укладання договору виповнилось: 16 років: 25 років: 30 років: 46 років; 57 років: 67 років; 72 роки; 75 років; 80 років?

7. Які українські перспективи розвитку ринку страхових послуг щодо захисту життя громадян?

Тести

1. Страхування життя -- це:

а) підгалузь особистого страхування, в якій об'єктом страхування є майно застрахованого;

б) підгалузь особистого страхування, в якій об'єктом страхування є життя страховика;

в) підгалузь страхування відповідальності;

г) підгалузь особистого страхування, в якій об'єктом страхування є життя застрахованого.

2. На який мінімальний строк може укладатися договір змішаного страхування життя в Україні?

а) на 6 місяців;

б) на 5 років;

в) на 1 рік; г) на 3 роки.

3. У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику:

а) страховий платіж;

б) викупну суму;

в) страхове відшкодування;

г) цесію.

4. У страхуванні життя високим показникам смертності мають відповідати:

а) високі за розміром страхові премії;

б) низькі за розміром страхові премії;

в) високі показники ставки-брутто;

г) низькі показники страхового тарифу.

5. Яке з визначень є правильним:

а) редуціювання -- це збільшення страховиком в односторонньому порядку розміру страхової суми;

б) редуціювання -- це зменшення страховиком в односторонньому порядку розміру страхової суми та страхових виплат;

в) редуціювання -- це збільшення страховиком розміру страхового відшкодування;

г) редуціювання -- це діяльність страховика, спрямована на попередження або зменшення наслідків збитку.

6. У разі смерті страхувальника в період дії договору весільного страхування:

а) договір страхування продовжує діяти без подальшої сплати внесків і дає право застрахованій особі отримати страхову суму при реєстрації шлюбу;

б) договір страхування призупиняє свою дію;

в) сплачується викупна сума страховику;

г) виплачується грошова допомога.

7. За договором якого особистого страхування розрізняють строк страхування і вичікувальний період:

а) весільного страхування;

б) страхування від нещасних випадків;

в) страхування відповідальності;

г) медичного страхування.

8. Система пенсійного забезпечення в Україні є:

а) однорівневою;

б) дворівневою;

в) трирівневою;

г) п'ятирівневою.

9. Договір страхування довічної пенсії укладається між:

а) застрахованою особою і страхувальником;

б) застрахованою особою і страховиком;

в) застрахованою особою і недержавним пенсійним фондом;

г) недержавним пенсійним фондом і страховиком.

10. При укладанні договору довічного страхування:

а) враховується стаж роботи;

б) враховується спадщина страхувальника;

в) не можна змінювати вигодонабувача;

г) можна змінювати вигодонабувача.

Размещено на Allbest.ru