Размещено на http://www.allbest.ru/

механізм вексельних операцій. акцептні операції з векселями. економічна суть, види й функції акцепту

акцепт платник розрахунок вексель

Для гарантування повноти і своєчасності отримання платежу важливим є етап презентації тратти платникові для акцепту. Нагадаємо, що акцепт -- це засвідчена підписом платника згода своєчасно оплатити вексель у такому вигляді, в якому він йому пред'явлений. Акцепт може бути здійснений навіть тоді, коли деякі компоненти векселя ще не уточнені або взагалі відсутні.

Потреба в акцепті випливає із самого змісту тратти, яка передбачає, що зобов'язання платника за переказним векселем виникають лише після прийняття (акцепту) векселя, У протилежному випадку, тобто в разі неприйняття (неакцепту) векселя, платник згідно з вексельним правом залишається сторонньою особою. Аби з'ясувати ставлення платника до платежу, кредитор може попередньо зробити це шляхом презентації векселя до акцепту. Категорія "акцепт" відображає сукупність відносин, які пов'язані з розрахунками між учасниками господарського життя і охоплюють кілька аспектів: по-перше, згоду сплатити в строк і на умовах, зазначених в акцептованому векселі; по-друге, вексельну операцію, яка документально засвідчує зобов'язання виконати ці умови; по-третє, попередню дію з метою з'ясування якості векселя та рівня гарантованого отримання платежу за ним.

Акцептування векселів здійснюється за місцем проживання платників. Водночас будь-який суб'єкт господарювання може виставити вексель для акцепту у свій обслуговуючий банк, який за його дорученням виконає операцію акцепту, але за таких умов: клієнт надає банкові належну суму покриття до настання терміну платежу за векселем; банк бере на себе зобов'язання своєчасно виконати платіж, тому акцепт виконується лише для найавторитетніших клієнтів, оскільки фактично є особливою формою кредиту; за надання акцепту банк стягує комісійні, які залежно від термінів, суми зобов'язання і рівня ризику непогашення наданого кредиту можуть коливатися від 0,5 до 1,5 % вексельної суми.

Презентацію векселя платникові можуть здійснювати векселетримач або уповноважена ним особа чи особа, у котрої знаходиться вексель. Пред'явника векселя у даній операції іменують презентантом, а час, упродовж якого вексель має бути пред'явлений для акцепту, -- презентаційним строком.

Коли векселетримач упевнений в кредитоздатності трасанта і платоспроможності трасата, презентація векселя не є обов'язковою, в інших випадках вона може бути здійснена у будь-який час із дня його видачі.

Категорія "акцепт" стосується не лише вексельних операцій, вона використовується і в загальноекономічному значенні. В такому ширшому розумінні акцепт може означати: по-перше, згоду на пропозицію вступити до ділової угоди; по-друге, напис на рахунку або іншому фінансовому документі, що свідчить про прийняття Його для вчасної оплати; по-третє, згоду акцептанта (фізичної чи юридичної особи) власним коштом гарантувати оплату грошових, товарних і розрахункових документів тих учасників угод, на чию користь зроблено акцепт. Особа, що здійснює акцепт, є акцептантом. Він робить на векселі відповідний напис -- акцепт. Цей на перший погляд простий акт надзвичайно важливий для функціонування вексельного обігу. З боку акцептанта він має односторонній характер і означає, що той стає головним боржником і бере на себе чітко висловлене зобов'язання: сплатити вексельну суму з дотриманням указаного терміну. Якщо ж платіж не виконано, векселетримач має повне право пред'явити акцептантові прямий позов.

Для кредитора акцепт підтверджує дієздатність векселя і попередньо гарантує, що вексельна сума надійде йому своєчасно. Для боржника акцепт є певним захистом віл пред'явлення йому неправомірних вимог щодо виконання боргового зобов'язання і дає змогу заздалегідь прогнозувати свою діяльність, ураховуючи термін сплати вексельної суми. З того часу, коли акцептант повернув акцептований ним вексель, його зобов'язання за ним стає незворотним.

Пред'явлення векселя до акцепту, як зазначалося, здійснюється за місцем проживання платника. Якщо за вказаною адресою платника не вдалося розшукати, це фіксується нотаріусом і означає, що пред'явлення векселя відбулося, але отримано відмову, а сам вексель опротестовується.

Вексель може пред'являтися до акцепту в будь-який час, починаючи із дня його складання та видачі і кінчаючи моментом настання терміну платежу. Акцептант, висловлюючи свою згоду на платіж, має право: вказати адресу, за якою буде здійснено платіж, якщо вона не була зазначена векселедавцем; прийняти не всю вексельну суму, а її частину; відмовитися від акцепту, якщо за його вимогою пред'явник векселя не зміг довести свою легітимність як законного векселетримача або та особа, котра виступає від імені презентанта, не засвідчить своїх повноважень.

В операціях з простими векселями акцепт переважно не застосовується, оскільки сама форма такого векселя містить пряме зобов'язання векселедавця виконати умови документа в установлений термін. Тобто векселедавець простого векселя є прямим боржником. Водночас прості векселі, виписані терміном "у такий-то час від пред'явлення", підлягають обов'язковому акцептуванню. Але різниця полягає в тому, що векселедавець у ході презентації відповідною позначкою на векселі не підтверджує оплату (адже він і так є платником), а вказує час, від якого починається відлік строку платежу. Тобто тут акцепт зводиться до засвідчення дати презентації та підпису векселедавця. Щодо переказних векселів, то їх акцептування стає необхідним у таких випадках: по-перше, якщо тратта містить вказівку векселедавця про обов'язковість презентації; по-друге, якщо тратта підлягає оплаті особою, яка не є боржником, або сплачується не за місцезнаходженням платника; по-третє, якщо вексель підлягає оплаті після збігу певного часу від дати його пред'явлення до акцепту; по-четверте, якщо в індосаменті векселетримач зазначив обов'язковість такого пред'явлення.

Останнє діє тоді, коли векселедавець не ввів до тексту векселя заборони його пред'явлення до акцепту. Така заборона може мати вигляд формули "Без відповідальності за акцепт". Нею векселедавець відкидає імовірність дострокового пред'явлення векселя до оплати на випадок неакцепту.

Конкретні умови акцепту тратт визначають векселедавець та індосант. Векселедавець може у тексті векселя вмістити такі застереження: про необхідність пред'явлення для акцепту в зазначений термін; про те, що ця акція не може здійснюватися раніше призначеного строку; про заборону пред'явлення для акцепту. Щодо індосанта, то він може зазначити, щоб вексель було пред'явлено для акцепту з призначенням терміну або без нього. При цьому застереження індосанта не можуть суперечити побажанням векселедавця, якщо тільки останній не порушує чинного законодавства.

А як же конкретно розуміти призначення терміну? Це означає, що в індосаменті може бути вказано: термін, що виражається точною календарною датою; термін, який охоплює певний період часу; термін, що настане не раніше вказаної дати. Вексель може пред'являтися до акцепту навіть після настання строку платежу і може бути акцептований, тому що це ніяк не впливає на відповідальність боржника за платіж. Як правило, презентує вексель для акцепту банк за адресою проживання платника.

Той день, коли акцепт було здійснено, проставляється як дата акцепту. Щодо векселів, що підлягають оплаті "у такий-то час від пред'явлення", або якщо це було застережено векселедавцем чи індосантами, датування акцепту є обов'язковим, оскільки відлік терміну платежу починається від цієї дати. В інших випадках зазначення дати акцептування є бажаним. Коли обов'язкова дата акцепту відсутня, то векселетримач, аби зберегти свої права проти індосантів і векселедавця, має засвідчити даний факт своєчасним опротестуванням векселя у недатуванні акцепту. Якщо своєчасного протесту не було вчинено, право вимоги до акцептанта все одно зберігається.

Згідно з нормами вексельного обігу, платник не може вимагати від векселетримача, щоб він залишив йому вексель для акцепту. Тобто векселетримач презентує, але не передає вексель. Якщо трасатові все-таки було передано вексель для акцепту, то він, здійснивши акцепт, повинен негайно повернути вексель його законному тримачеві. Водночас допускається, що платник може з першого разу не прийняти вексель і вимагати його повторного пред'явлення наступного дня. Зацікавлені особи мають тлумачити це як нормальний процес презентації.

Правові види акцепту

Відображаючи складну сукупність економічних відносин між учасниками господарського життя, акцепт має декілька видів.

У найширшому розумінні розрізняють два види акцепту: посередницький, що відображає згоду сторонньої особи виконати доручення акцепту на основі відповідно оформленого договору; поручительський, коли особа, яка здійснила поручительський акцепт, бере на себе відповідальність за виконання вексельних зобов'язань якоюсь іншою особою, що підписала вексель.

Оскільки акцепт може робитися різними векселезобов'язаними особами, розрізняють акцепт векселедавця і акцепт векселетримача (індосанта).

Зазначимо ще два види акцепту: безумовний, що висловлює згоду акцептанта виконати наказ трасанта; обмежений, що свідчить про згоду задовольнити вимоги вексельного зобов'язання, але з певними змінами, які містяться у тексті акцепту.

При цьому різновидами обмеженого акцепту є такі:

* умовний акцепт, який передбачає вміщення певних умов. Але за вексельним правом це робить Його недійсним;

* акцепт із додаванням певних компонентів, що ускладнюють виконання вексельного зобов'язання. Такий акцепт також уважається недійсним;

* місцевий акцепт. Він означає, що платник приймає пропозицію сплатити і виконає її, але лише в указаному ним місці. Такий вид акцепту є дієздатним за умов: якщо платник указав іншу адресу в тому ж населеному пункті, де має виконуватися платіж; якщо платник, зазначивши іншу адресу платежу, не обумовлює ЇЇ лише цим місцем, а не якимось іншим;

* акцепт, що обмежує час платежу. Тобто платник висловлює згоду сплатити за векселем, водночас обумовивши це відповідним терміном;

* акцепт не всіх зазначених у векселі платників. Векселетримач може відхилити такий акцепт, а може і погодитися на Його умови. Тоді решта векселезобов'язаних осіб мають дати на це свою попередню згоду і підтвердити її після отримання повідомлення від векселетримача про цей акцепт упродовж належного періоду часу. Вказане положення не стосується часткового акцепту;

* частковий акцепт, яким акцептант приймає до сплати лише частину вексельної суми. Такий акцепт по суті базується на дії "провізо", коли кредитор виписує тратту на боржника у рахунок тих цінностей, що були йому передані у попередніх операціях.

Водночас боржник може взагалі не акцептувати вексель. Але така відмова має сенс лише тоді, коли вексельне зобов'язання, на його думку, не випливає з його стосунків з кредитором. Щоб уникнути розбіжностей і точніше відобразити зміст угоди, постачальник, відправляючи товар, разом із товарно-транспортними документами може передати до банку і вексель. Тоді покупець не зможе отримати адресовані йому товари і документи без своєї попередньої згоди на акцепт.

Якщо строк погашення векселя встановлений векселедавцем, то акцептант лише підписує його, а коли дата погашення не уточнена, то він, акцентуючи вексель, зазначає і дату платежу. Починаючи з даного моменту тримач акцептованого векселя вважає, шо його боргова вимога гарантується двома солідарно відповідальними дебіторами -- векселедавцем і акцептантом.

Платник може не лише обмежитись акцептом частини вексельної суми, а й зовсім не прийняти вексель. Неакце-птованим вексель вважається у таких випадках: якщо за вказаною у векселі адресою платника не виявлено; якщо платник збанкрутів; якщо платник помер; якщо на векселі є штампи "Неакцептований", "Не прийнято" тощо; якщо напис про акцепт закреслений.

Отже, акцептувавши вексель, платник-акцептант стає головним боржником. У разі неплатежу векселетримач може вчинити йому прямий позов. На відміну від векселедавця та індосантів акцептант першочергово відповідає за оплату векселя незалежно від того, своєчасно було пред'явлено Йому вексель до акцепту, чи він взагалі не пред'являвся.

Налагал акцептовані векселі є: більш авторитетними, вони приймаються як платіжний документ у першу чергу і мають вищу цінність та ліквідність.

Акцепт, підтверджуючи зобов'язання боржника, є одним із найважливіших засобів надання і руху кредиту. Банки за допомогою обліку акцептованих векселів отримують гарантовані боргові зобов'язання, а кредит за таких умов стає значно дешевшим і не потребує додаткових операцій. Ці та інші переваги вексельного кредиту -- наслідок того, що він має реальну матеріально-товарну основу і точно визначене завершення. Тобто вексельний кредит за допомогою акцепту не лише стає самоліквідним, а й легко піддається ліквідності.

Размещено на Allbest.ru