Претензійно-позовна робота банку з проблемними кредитами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Претензійно-позовна робота банку з проблемними кредитами

Якщо немає домовленості між позичальником і банківською установою про відстрочення платежу за кредитом, то банк може стягувати кредитну заборгованість з позичальника у претензійно-позовному порядку. При цьому не пізніше наступного робочого дня несплачена сума переноситься працівником бек-офісу на відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості за кредитами (доходами тощо), про що інформується керівник кредитного підрозділу банку та керівник філії чи відділення, в якому обслуговується позичальник, а також інші особи, якщо це зазначено в посадових інструкціях.

Після отримання інформації від бек-офісу про виникнення простроченого зобов'язання відповідальний працівник кредитного підрозділу банку повинен здійснити такі дії:

1. У день виникнення простроченої заборгованості чи невиконання вимог договору або наступного дня з моменту виникнення такої заборгованості провести телефонну або особисту бесіду з позичальником щодо погашення простроченої заборгованості та отримати чітку відповідь щодо перспектив її погашення.

2. Протягом встановленого банком періоду (наприклад, п'яти календарних днів) з моменту виникнення простроченої заборгованості направити листа (повідомлення, претензію), який інформує позичальника про виникнення простроченої заборгованості чи факту невиконання вимог договору та містить вимогу щодо погашення такої заборгованості.

Претензія - письмова вимога банку про виконання позичальниками (поручителями, гарантами, страховиками) у добровільному порядку зобов'язань перед банком, яка пред'являється до зобов'язаних осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Право пред'явлення претензії до позичальника виникає у банку, коли його права і законні інтереси порушено, тобто мають місце факти неповернення кредиту чи несплати процентів у строки, встановлені кредитним договором, невиконання інших, зазначених у договорі умов.

Проект претензії готується кредитним працівником. У разі виникнення невпевненості щодо змісту претензії при самостійній його підготовці він має право звернутися до співробітника юридичного підрозділу для отримання фахової допомоги. Надання претензії до юридичного відділу банку для здійснення правового оцінювання має здійснюватися протягом встановленого банком періоду після порушення позичальником строків погашення кредиту чи сплати процентів, визначених у кредитному договорі.

У претензії має бути зазначена така інформація:

- повна назва, поштові реквізити банку та позичальника;

- номер претензії та дата її написання;

- номер і дата укладеного кредитного договору;

- сума кредиту;

- проценти за користування кредитом;

- строк повернення кредиту;

- розрахунок заборгованості (сума кредиту, процентів, комісій, пені тощо);

- перелік документів, що додані до претензії.

Після надсилання банківською установою претензії боржнику щодо виконання взятих на себе зобов'язань можливі такі подальші дії з боку позичальника:

а) визнати борг і подати пропозиції щодо методів погашення кредиту;

б) визнати борг та подати пропозиції щодо погашення заборгованості за рахунок звернення стягнення на заставлене позичальником майно;

в) не відсилати відповідь банківській установі протягом установленого банком періоду з моменту вручення претензії (у цьому разі банк звернеться з позовною заявою до суду);

г) надіслати банкові негативну відповідь.

При отриманні від боржника відповіді про визнання претензії банку, якщо у цій відповіді боржник не повідомив про перерахування визнаної ним суми, банк має право по закінченні встановленого періоду (наприклад, 20 днів) після одержання такої відповіді виставити до боржника платіжну вимогу про списання визнаної суми. До платіжної вимоги додається оригінал відповіді боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми, то до неї додається також копія претензії. На основі платіжної вимоги з поточного рахунка позичальника стягується заборгованість.

3. Протягом визначеного банком періоду (наприклад, 7 календарних днів) винести питання щодо плану дій відносно ситуації, що склалася, на розгляд кредитного комітету банку й надати до підрозділу управління ризиками (ризик-менеджменту) службову записку інформаційного характеру з відомостями про причини виникнення простроченої заборгованості чи факту невиконання вимог договору та перелік запланованих заходів щодо її погашення.

Відомості про надання інформації (здійснення заходів) передаються в кредитну справу у вигляді копій (оригіналів) документів, поштових корінців тощо. кредитний прострочений зобов'язання претензія

У разі наявності простроченої заборгованості (факту невиконання вимог договору) строком понад встановлений банком період (наприклад, понад 7 календарних днів) з дати її виникнення, відповідальний працівник кредитного підрозділу банку (філії, відділення) готує службову записку для залучення до роботи з простроченою заборгованістю служби безпеки.

За наявності простроченої заборгованості строком понад визначений банком період (наприклад, понад 10 календарних днів) з дати її виникнення, відповідальний працівник кредитного підрозділу, на якого покладено обов'язки із супроводу кредитної справи, інформує юридичну службу банку та управління з роботи з проблемними активами службовою запискою з інформацією щодо причин виникнення простроченої заборгованості та договірного оформлення зобов'язання, за яким виникла прострочена заборгованість, а також стосовно договірного оформлення забезпечення простроченого зобов'язання. Директор банку (філії) за результатами розгляду юридичною службою документів щодо простроченої заборгованості та документів щодо договірного оформлення забезпечення основного зобов'язання (за наявності забезпечення) вирішує питання щодо доцільності початку позовної роботи юридичною службою.

У разі наявності проблемної заборгованості (прострочень виконання зобов'язань) понад 30 календарних днів кредитні підрозділи банку (філії, відділення) зобов'язані винести справу на розгляд кредитного комітету головного банку зі звітом про виконані етапи роботи з повернення проблемної заборгованості та планові строки і можливості щодо її погашення для вирішення питання щодо передачі проблемного активу до управління з роботи з проблемним" активами або здійснення судового провадження.

Для винесення інформації за визначеною проблемною заборгованістю на розгляд кредитного комітету головного банку до юридичного департаменту надається пакет копій документів, який містить:

- наявні документи в розрізі забезпечення, у тому числі право-встановлювальні, та документального (договірного) оформлення основного зобов'язання та забезпечення;

- висновок юриста щодо правильності оформлення основного зобов'язання та забезпечення;

- службову записку із переліком та результатами заходів щодо повернення простроченої заборгованості.

Відповідний кредитний департамент банку після отримання службових записок від юридичного відділу та управління з роботи з проблемними активами ініціює винесення питання щодо подальших дій з простроченою заборгованістю на розгляд кредитного комітету головного банку. Остаточне рішення про здійснення судового провадження приймається кредитним комітетом головного банку.

У разі прийняття рішення про здійснення судового провадження юридичний відділ самостійно вирішує питання щодо здійснення позовної роботи (про що службовою запискою повідомляє директора та юриста банку (філії)) або проводить позовну роботу за проблемною заборгованістю, яка виникла у філії із залученням фахівців головного банку. Підрозділи банківської установи зобов'язані на першу вимогу юридичної служби надавати всю необхідну інформацію та належним чином засвідчені копії документів, а за необхідності - оригінали документів, які потрібні для здійснення позовної роботи.

Кредитна справа виноситься на розгляд кредитного комітету головного банку для прийняття рішення щодо доцільності її передачі до управління (підрозділу) з роботи з проблемною заборгованістю відразу після виявлення чинників, що призвели до виникнення проблемної заборгованості. При цьому (у разі наявності факту смерті, ситуації, коли розпочато провадження у справі про банкрутство, розподілу спадщини тощо) необхідно отримати від юридичного відділу висновок (у відповідь на службову записку кредитного підрозділу) щодо визначення строків пред'явлення вимог до спадкоємців померлого позичальника (поручителя, заставодавця тощо) або суб'єкта господарювання, стосовно якого розпочато провадження про банкрутство, для непропущення таких строків. Для цього кредитним підрозділом надасться службова записка до юридичного відділу банку з підтверджувальними документами наявності факту смерті чи порушення провадження про банкрутство відповідно та документами (договорами), що підтверджують наявність заборгованості.

Після передачі кредитної справи до підрозділу з роботи з проблемними активами банку подальша робота з повернення проблемної заборгованості здійснюється у порядку, визначеному відповідними внутрішніми положеннями банку. При цьому, у разі, якщо майна при зверненні на нього стягнення недостатньо або з інших підстав кредитна заборгованість не погашена і позов до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором не подавався (у зв'язку з тим, що одразу ж здійснювались заходи щодо звернення стягнення на майно, припустимо, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на забезпечувальному договорі або у разі отримання рішення суду про погашення заборгованості за рахунок заставленого майна тощо), необхідно відстежувати строки позовної давності для недопущення пропуску подачі позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором (за іншим договором, який містить основне зобов'язання).

Позовна заява - письмова вимога кредитора щодо спонукання позичальника (поручителя, гаранта, страховика) до виконання зобов'язань перед банком, що подається до судових органів у передбаченому чинними нормативними актами порядку.

Подача позовної заяви в межах строків позовної давності є обов'язковою з огляду на забезпечення можливості в майбутньому списувати в податковому обліку безнадійну заборгованість за кредитним договором за рахунок сформованого резерву. Такі строки позовної давності відстежуються або філією, яка здійснює стягнення заборгованості, або управлінням з роботи з проблемними активами, якщо стягнення заборгованості здійснюється ним.

Залежно від фактичних обставин, юридичний департамент самостійно вирішує можливість здійснення позовного провадження фахівцями головного банку або направляє службову записку на ім'я директора філії та юриста щодо необхідності подачі відповідного позову про стягнення заборгованості за проблемним активом філії банківської установи.

У разі, якщо платіж за основним боргом прострочений понад 180 днів або проценти за ним прострочені понад 60 днів, працівник бек-офісу, що відповідає за супровід кредиту, ініціює за погодженням із керівником кредитного підрозділу винесення питання про визнання кредитної заборгованості сумнівною на розгляд кредитного комітету відповідного рівня. У разі передачі кредитної справи до підрозділу з роботи з проблемними активами банку процедура визнання заборгованості сумнівною виконується фахівцями цього підрозділу через повноважний кредитний комітет головного банку.

Процедури щодо стягнення простроченої та сумнівної заборгованості за кредитами та нарахованими доходами здійснюються відповідно до умов укладених договорів (кредитних, застави, іпотеки, поруки, гарантії) та вимог чинного законодавства підрозділом, який супроводжує кредит, за участі юридичної служби (до моменту передачі до спеціалізованого підрозділу), управління з роботи з проблемною заборгованістю та іншими службами (підрозділами) згідно з вимогами внутрішніх положень банківської установи.

Рішення про визнання заборгованості за кредитом та нарахованими за ним доходами безнадійною приймається правлінням банку за поданням кредитного комітету головного банку.

Порядок пред'явлення претензій і позовних заяв банківською установою, розподіл обов'язків між структурними підрозділами при проведенні претензійно-позовної роботи визначаються внутрішньобанківськими положеннями та затвердженими правлінням банку рекомендаціями щодо порядку здійснення претензійно-позовної роботи, якими необхідно користуватися в практичній банківській діяльності.

Якщо заборгованість не погашено протягом визначеного терміну у передбачених законодавством випадках є підстави для звернення до арбітражного суду із заявою щодо порушення справи про банкрутство боржника.

Банкрутство - визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Справа про банкрутство боржника може бути порушена арбітражним судом, якщо безспірні вимоги банку до боржника (окремо чи пазом з безспірними вимогами інших кредиторів) сукупно становлять не менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Якщо справу про банкрутство боржника вже порушено за заявою іншого кредитора (наприклад, органу державної податкової служби), банк має право у вищезазначених випадках звернутися до арбітражного суду з заявою про грошові вимоги до боржника незалежно від наявності забезпечення. Строк для звернення - місяць з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. До заяви необхідно додати документи, що підтверджують грошові вимоги банку до боржника. Копії зазначеної заяви та доданих до неї документів необхідно надіслати боржнику.

Отож, якщо позичальник систематично не виконує зобов'язань щодо сплати боргу відповідно до кредитної угоди, банк може звернутися у передбаченому законом порядку із заявою про порушення справи про банкрутство та вживати заходів претензійно-позовного характеру.

Размещено на Allbest.ru