Нормативи ліквідності
Поняття та структура ліквідності банку, принципи контролю за його станом. Підходи до нормування показників. Динаміка дотримання банками даних нормативів. Ризик ліквідності як можливість недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу.
Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
Вид | лекция |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.07.2017 |
Размер файла | 71,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Нормативи ліквідності
Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).
Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов'язаннями у зв'язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат. У зв'язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх взятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів зі збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів та всіх інших клієнтів.
З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).
Норматив миттєвої ліквідності (Н4) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів.
Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов'язань банку, що обліковуються за поточними рахунками.
Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 20%.
Норматив поточної ліквідності (Н5) встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку. Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховуються вимоги і зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).
Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов'язань банку з відповідними строками виконання.
Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40%.
Норматив короткострокової ліквідності (Н6) встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати взяті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.
Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань. До розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються ліквідні активи та короткострокові зобов'язання з початковим строком погашення до одного року.
Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20%.
Динаміка дотримання банками України нормативів ліквідності, %
Норматив |
01.01.2004 |
01.01.2005 |
01.01.2006 |
01.01.2007 |
01.01.2008 |
01.01.2009 |
01.01.2010 |
|
Норматив миттєвої ліквідності (Н4) |
48,41 |
61,24 |
61,56 |
56,73 |
53,60 |
62,38 |
64,45 |
|
Норматив поточної ліквідності (Н5) |
62,42 |
74,34 |
73,87 |
70,19 |
75,31 |
75,16 |
72,90 |
|
Норматив короткострокової ліквідності (Н6) |
33,70 |
44,55 |
40,17 |
37,83 |
39,93 |
32,99 |
35,88 |
ліквідність банк грошовий
Нормативи кредитного ризику
До кредитних операцій належать активні операції банку, що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування або взяттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування, а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.
Кредитна діяльність банків пов'язана з кредитним ризиком або нездатністю контрагента виконувати частково або в повному обсязі свої зобов'язання згідно з угодою, тому банки зобов'язані оцінювати кредитоспроможність своїх контрагентів, вчасно ідентифікувати активи, за якими існує ймовірність отримання збитків, створювати необхідні резерви для списання безнадійних до погашення активів.
Надання кредитів у значних обсягах одному контрагенту або групі контрагентів призводить до концентрації кредитного ризику, тому банки зобов'язані дотримуватися таких вимог:
- під час надання кредитів, гарантій і поручительств, проведення інших кредитних операцій з установами, що вважаються асоційованими особами чи дочірніми установами банку, або належать до акціонерів (учасників) банку, персоналу та керівників банку чи іншого банку, що належить до тієї самої банківської групи або материнської компанії, банки не повинні застосовувати більш пільгові умови, ніж ті, що застосовуються при кредитуванні інших клієнтів банку, зокрема не встановлювати більш пільгові процентні ставки (комісійні);
- загальна сума кредитів, позик, авансів готівкою, гарантій, порук та індосаментів, наданих першим керівникам банку та іншому управлінському персоналу, не повинна бути більшою за 10% основного капіталу банку, а в кооперативних банках вона не повинна бути більшою 25% основного капіталу.
З метою обмеження кредитного ризику за операціями з пов'язаними особами надання банком кредиту, позики, гарантії чи поручительства здійснюється за таких умов: особі, яка належить до перших керівників банку, якщо загальна сума кредиту цій особі перевищує еквівалент 5 000 евро в гривнях, - за спільним письмовим рішенням правління та ради банку, шляхом таємного голосування більшістю у 2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів обох органів без участі зацікавленої особи (чи загальними зборами акціонерів);
- особі, яка належить до перших керівників банку, якщо загальна сума кредиту цій особі не перевищує еквівалент 5 000 евро в гривнях, - за письмовим рішенням, прийнятим правлінням банку шляхом таємного голосування більшістю у 2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів правління банку без участі зацікавленої особи;
- особі, яка належить до іншого управлінського персоналу банку, - за письмовим рішенням, прийнятим правлінням банку шляхом таємного голосування більшістю у 2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів правління банку.
Банки мають повідомити Національний банк про будь-яке надання кредиту, позики, авансу готівкою, гарантії, поручительств чи індосаменту (якщо в кожному окремому випадку вони перевищують еквівалент 30 000 евро в гривнях) фізичній особі (чи стороні, яка є асоційованою особою із нижчезазначеними особами), яка: належить до перших керівників та до управлінського персоналу банку; є керівником, контролером споріднених осіб; є акціонером (учасником) банку з істотною участю в капіталі банку або членом кооперативного банку.
Надання кредитів інсайдерам, які здатні здійснювати прямий або непрямий вплив на діяльність банку, може призвести до значних проблем, оскільки в цих випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється об'єктивно. Інсайдери поділяються на фізичних та юридичних осіб. До інсайдерів - фізичних осіб належать: власники істотної участі; управлінський персонал банку; контролери; керівники та контролери афілійованих і споріднених осіб; асоційовані особи. До інсайдерів - юридичних осіб належать: власники істотної участі; афілійовані особи; споріднені особи; асоційована особа.
Істотна участь у банку або іншій юридичній особі означає, що фізична або юридична особа прямо чи опосередковано, самостійно або спільно з іншими особами має: частку в статутному капіталі банку чи іншої юридичної особи (або має повноваження голосувати) в розмірі не менше ніж 10% і більше або незалежну від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи, зокрема має можливість впливати на визначення кредитної, інвестиційної та облікової політики, на прийняття рішень з основних напрямів діяльності банку або іншої юридичної особи через укладені угоди чи іншим шляхом, тобто здійснює контроль над банком або іншою юридичною особою.
Особа вважається такою, що здійснює контроль над банком або іншою юридичною особою, якщо: така особа прямо чи опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами має частку в статутному капіталі банку або іншої юридичної особи (або має повноваження голосувати) в розмірі не менше ніж 25%; така особа є першим керівником або належить до іншого управлінського персоналу банку чи іншої юридичної особи; відомі факти, що свідчать про здатність цієї особи будь-яким чином впливати на призначення перших керівників, або особа має принаймні одного представника в раді чи правлінні банку або іншої юридичної особи чи в рівноцінному спостережному органі; така особа може брати участь у прийнятті рішень з основних напрямів діяльності банку незалежно від того, чи обіймає вона керівну посаду або отримує винагороду чи іншу компенсацію за свою роботу; така особа прямо чи опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами має частку в статутному капіталі банку або іншої юридичної особи (або має повноваження голосувати) в розмірі не менше ніж 10% і водночас жодна інша особа не володіє часткою в статутному капіталі банку (юридичної особи) з правом голосу у розмірі 10% і більше.
Угоди, що укладаються з інсайдерами, не можуть передбачати більш сприятливих умов, ніж угоди, що укладені з іншими особами. Угоди, укладені банком з інсайдерами на умовах більш сприятливих за звичайні, визнаються судом недійсними з часу їх укладення. Більш сприятливими умовами визнаються такі: отримання активу низької якості від інсайдерів; викуп в інсайдера активу за вартістю, що є значно вищою, ніж та, яку банк сплатив би за придбання такого активу від неінсайдера; продаж інсайдеру активу за вартістю, що є значно нижчою, ніж та, яку банк отримав би від продажу такого активу неінсайдеру; укладання коштів у цінні папери інсайдера, в які банк в іншому випадку не вкладав би, у зв'язку з рівнем ризику таких паперів або видом економічної діяльності емітента-інсайдера; оплата за товари та послуги, що надані інсайдером, за тарифами вищими, ніж ті, за якими банк сплачував би за аналогічні товари та послуги неінсайдерам, або оплата таких товарів і послуг у тих ситуаціях, коли неінсайдеру взагалі оплата не надавалася б; прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж вимагається від інших клієнтів; надання кредиту інсайдеру для придбання акцій (паїв/часток) цього банку та під забезпечення акцій (паїв/часток) банку; строк сплати відсотків за користування кредитом не визначений або передбачений в кінці строку дії кредитного договору.
Банк може укладати з інсайдерами угоди, які передбачають нарахування відсотків і комісійних на здійснення банківських операцій, які менші від звичайних, та нарахування відсотків за вкладами і депозитами, які більші від звичайних, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового стану банку; однак інші умови цих угод не можуть бути більш сприятливими, ніж загальні умови проведення банківських операцій, що встановлені внутрішньобанківськими положеннями, що визначають кредитну, інвестиційну, управління активами і пасивами та облікову політику банку. Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для: погашення цією особою будь-яких зобов'язань перед пов'язаною особою банку; придбання активів пов'язаної особи банку; придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов'язаною особою банку, за винятком продукції, що виробляється цією особою.
У разі укладення банком угод з інсайдерами, які передбачають сприятливіші умови, ніж угоди, що укладені з іншими особами, на суму таких угод банк має зменшувати загальний розмір регулятивного капіталу до часу погашення таких угод. Крім того, такі угоди мають бути укладені на підставі рішення правління (ради) банку.
З метою зменшення банківських ризиків Національний банк установлює нормативи кредитного ризику, недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку.
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань.
Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку.
Банк, який є добре капіталізованим або достатньо капіталізованим, може надавати кредити та здійснювати вкладення в боргові цінні папери в обсягах, що перевищують установлений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), та виключати із загального обсягу кредитного ризику суму забезпечення (але не більше ніж сума основного боргу за окремою кредитною операцією) у разі:
- забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням за умови, що це зобов'язання було надане безпосередньо на користь банку: урядами або центральними банками держав, що належать до категорії А; Міжнародним банком реконструкції та розвитку чи Європейським банком реконструкції та розвитку; першокласними банками, що мають опублікований кредитний рейтинг не нижче інвестиційного класу, - за зобов'язаннями контрагентів зі строком виконання один рік і менше;
- грошового покриття кредиту у вигляді застави майнових прав на грошові кошти позичальника, що розміщені у вигляді депозиту в банку-кредиторі, або застави ощадних (депозитних сертифікатів, що випущені банком-кредитором, за умови відповідності строків надання кредиту строкам залучення депозиту).
Рішення про проведення банком операцій з одним контрагентом (позичальником) у розмірі, що перевищує 25% регулятивного капіталу банку має прийматися правлінням (радою) банку.
Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати 25%. Якщо банк перевищив норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), то він має коригувати (зменшувати) регулятивний капітал на розмір перевищення цього нормативу, починаючи з наступного дня після проведення операцій, що призвели до перевищення. У разі недотримання банком нормативу Н7 Національний банк має застосовувати до банку та керівників банку жорсткі заходи впливу.
Норматив великих кредитних ризиків (Н8) установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів.
Кредитний ризик, що прийняв банк на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів уважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, становить 10% і більше регулятивного капіталу банку.
Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку.
Рішення про надання великого кредиту приймається згідно з відповідним висновком кредитного комітету (комісії) банку, затвердженим його правлінням (радою).
Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку. Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) автоматично підвищуються: якщо перевищення становить не більше ніж 50%, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) подвоюються, якщо перевищення більше ніж 50%, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) потроюються.
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), установлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, не вигідних для банку, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо об'єктивно.
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та статутного капіталу банку.
Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5%. Якщо банк перевищив норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), то він має коригувати (зменшувати) регулятивний капітал на розмір перевищення цього нормативу, починаючи з наступного дня після проведення операцій, що призвели до перевищення. Якщо за результатами інспекційної перевірки (або на підставі статистичної звітності банку) установлені факти недотримання банком нормативу Н9, то він має відкоригувати (зменшити) регулятивний капітал на розмір перевищення нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), починаючи з наступного дня після дати виявлення такого порушення. У разі недотримання банком нормативу Н9 Національний банк має застосовувати до банку та керівників банку жорсткі заходи впливу.
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) у установлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку.
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед банком і 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та статутного капіталу банку.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття ліквідності. Оцінка ліквідності балансу комерційного банку. Основні напрямки аналізу ліквідності балансу банку. Механізм управління ліквідністю. Коефіцієнти ліквідності. Рекомендації по підвищенню ліквідності і платоспроможності банку.
реферат [52,5 K], добавлен 22.03.2004Аналіз ліквідності банків України та визначення факторів, що на неї впливають. Система управління та інформаційне забезпечення аналізу ліквідності банку. Апробація методичного підходу на прикладі аналізу ліквідності ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
курсовая работа [820,3 K], добавлен 29.04.2013Показники ліквідності і платоспроможності як складові фінансової стійкості банку. Еволюція вимог НБУ щодо нормативів ліквідності комерційного банку, її державне регулювання. Теорія і практика управління банківською ліквідністю на макро- і мікрорівні.
курсовая работа [487,8 K], добавлен 03.12.2010Сутність ліквідності банку та фактори, що на неї впливають. Аналіз в системі управління ліквідністю банку та його методичне забезпечення. Апробація моделі бінарних характеристик на прикладі аналізу ліквідності АТ "Банк "Фінанси та Кредит", ефективність.
дипломная работа [386,8 K], добавлен 22.12.2013Значення ліквідності та платоспроможності в діяльності комерційного банку. Методичні основи управління ліквідністю та платоспроможністю. Аналіз показників і детермінант платоспроможності та ліквідності комерційних банків на прикладі ВАТ "Мегабанк".
курсовая работа [357,1 K], добавлен 23.12.2013Сутність поняття ліквідності комерційного банку. Оцінювання рівня ліквідності АБ "Полтава-банк": загальна фінансово-економічна характеристика, коефіцієнтний аналіз ліквідності, GAP-менеджмент. Основні напрямки удосконалення управління ліквідністю.
дипломная работа [679,6 K], добавлен 15.01.2012Економічна сутність, види та класифікація активів і пасивів; державне регулювання ліквідності комерційних банків через нормативи НБУ. Управління активами та пасивами ПАТ КБ "Приватбанк", їх структура, динаміка, ГЕП-аналіз розривів за строками банку.
магистерская работа [1,6 M], добавлен 03.03.2013Розробка моделей аналізу ліквідності балансу комерційного банку як структурної складової фінансової стійкості. Роль аналізу фінансової стійкості в управлінні комерційним банком. Побудова інтегрального показника ліквідності балансу і аналіз його динаміки.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 18.11.2013Взаємозв'язок понять "ліквідність банківської системи", "ліквідність банку", "ліквідність балансу", "ліквідність активів і пасивів". Питання ліквідності як "запас" і як "потік". Сутність, мета, методи управління та регулювання ліквідності банку.
статья [20,9 K], добавлен 13.11.2017Поняття ліквідності банку, фактори, що впливають на неї. Механізм її регулювання з боку Національного банку України. Сутність кредитної діяльності та інструменти її зовнішнього регулювання. Переказ іноземної валюти за рахунок особистих коштів громадян.
контрольная работа [46,1 K], добавлен 13.02.2011Створення та організація діяльності комерційного банку. Нормативи ліквідності ПАТ "Банк Форум" за 2010-2012 рр. Коротка характеристика розрахунково-касових операцій. Головні принципи кредитування. Валютно-обмінні операції, надання банківських послуг.
отчет по практике [52,4 K], добавлен 10.10.2013Теоретичні і правові основи забезпечення фінансової стійкості комерційного банку. Система економічних показників ХФ АКБ "Правекс-Банк", фінансовий аналіз діяльності, оцінка і управління кредитним ризиком; аналіз впливу рівня ліквідності на прибутковість.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 05.12.2010Сутність ліквідності, сучасні підходи до її оцінювання. GAP-менеджмент банківської установи. Загальна фінансово-економічна характеристика банку. Прогнозування його потреби в ліквідних коштах. Аналіз сильних і слабких сторін у діяльності організації.
курсовая работа [542,4 K], добавлен 24.11.2014Види ризиків, які формуються в банківській діяльності і виникають у зв'язку із кредитуванням оборотних коштів підприємств. Положення щодо регулювання ліквідності в рамках процесу управління активами й пасивами. Напрямки вдосконалення ризик-менеджменту.
автореферат [40,5 K], добавлен 11.04.2009Вивчення класифікації банківського кредиту, принципів, етапів та умов кредитування. Аналіз шляхів та способів мінімізації кредитного ризику. Розрахунок нормативів миттєвої та поточної ліквідності банку, мінімального розміру регулятивного капіталу банку.
курсовая работа [85,9 K], добавлен 02.12.2011Загальнотеоретичні питання ліквідності та платоспроможності комерційного банку. Фінансово-економічна характеристика ПАТ "ОТП Банк". Аналіз статистичної інформації. Розрахунок економічних нормативів регулювання діяльності банку на прикладі ПАТ "ОТП Банк".
дипломная работа [1,8 M], добавлен 09.03.2013Банківські ризики у міжнародній практиці. Підвищений рівень ризиковості кредитних операцій сприяє погіршенню ліквідності банку й зменшенню прибутковості. Необхідність аналізу та управління кредитними ризиками для забезпечення фінансової стійкості.
реферат [29,0 K], добавлен 31.12.2008Сутність та основні види банківських ризиків, причини їх виникнення та методи оцінки. Аналіз кредитоспроможності клієнта за показниками ліквідності, заборгованості та рентабельності. Шляхи удосконалення та оптимізації кредитних ризиків комерційного банку.
дипломная работа [689,1 K], добавлен 15.06.2012Сутність та загальна характеристика методів управління активами і пасивами банку. Норматив миттєвої ліквідності. Активи, зобов’язання та власний капітал ПАТ АБ "Південний". Динаміка процентних доходів, витрат, середніх активів та чистої процентної маржі.
дипломная работа [266,2 K], добавлен 28.07.2014Поняття та зміст ліквідності комерційного банку, визначення головних факторів, що впливають на неї. Загальна хаpактеpистика діяльності банку, що вичається, методика проведення та удосконалення iнстpументаpiю аналiзу лiквiдностi даного підприємства.
дипломная работа [511,4 K], добавлен 22.12.2013