Види страхування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Обов'язкове страхування каско повітряних суден

Цей вид страхування здійснюється на основі Постанови Кабінету Міністрів України № 1535 від 12.10.2002 р. "Про обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації" і з метою захисту майнових інтересів власника повітряного судна,що пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням повітряний судном.

Застрахованими вважаються ризики, що виникають під час руху, у повітрі чи на землі.

Страхова сума, встановлена договором обов'язкового страхування, має бути не меншою, ніж балансова вартість повітряного судна.

На повітряне судно, що підлягає обов'язковому страхуванню, мають бути в наявності:

1. посвідчення про державну реєстрацію цивільного повітряного судна;

2. документи, що підтверджують право власності на повітряне судно або його оренди.

Страхувальники мають право під час укладання договорів обов'язкового страхування призначати громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхового відшкодування.

Якщо повітряне судно е власністю кількох осіб, кожна особа отримує страхове відшкодування пропорційно її частці у праві власності на повітряне судно.

Розміри максимальних страхових тарифів на один рік для повітряних суден із максимальною злітною масою до 15000 кілограмів мають не перевищувати восьми відсотків, від 15001 кілограма і більше - шести відсотків, для вертольотів - десяти відсотків страхової суми.

Страховим випадком є повна загибель повітряного судна, а також пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції Страхування каско суден.

Страхування каско суден вид морського страхування, що забезпечує захист судновласників та інших осіб, пов'язаних з експлуатацією суден, від ризиків заподіяння збитку через загибель належних їм суден.

Договір страхування може бути укладений на будь-який термін. У морському страхуванні прийнято укладати договір на термін 1 рік або на рейс (перехід судна від місця відправлення до місця призначення, а у випадку необхідності і зворотний перехід).

Договір страхування чинний у межах певного географічного регіону. Правила страхування передбачають п'ять різновидів умов страхування суден, але за будь-яких умов підлягають обов'язковому відшкодуванню збитки:

а) від повної загибелі судна (фактичної або конструктивної) унаслідок вогню, блискавки, бурі, вихру та інших стихійних лих, катастрофи, посадки на мілину, зіткнення з іншим судном або яким-небудь нерухомим або плавучим об'єктом, включаючи криги, або внаслідок того, що судно перекинеться або затоне, а також унаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладанні і вивантаженні вантажу або прийомі палива, вибуху на борті судна, вибуху котлів, недбалості або помилки капітана, механіка або інших членів команди або лоцмана;

б) від пропажі судна безвісті.

2. Різновиди умов страхування каско суден

1. Страхування на умовах "З відповідальністю за загибель і пошкодження". Найбільш широкий обсяг відповідальності страховика по цих умовах виявляється, по-перше, у тому, що по страхових ризиках, перерахованим вище, страховик відшкодує збитки як від повної загибелі, так і від ушкодження судна; по-друге, у тому, що коло страхових ризиків при цих умовах значно ширше, ніж при інших, і містить:

збитки від ушкодження судна внаслідок заходів, вжитих для порятунку або гасіння пожежі;

збитки, внески і витрати по загальній аварії;

збитки, що страхувальник зобов'язаний оплатити власникові іншого судна внаслідок зіткнення суден;

усі необхідні і доцільні витрати з порятунку судна, по зменшенню збитку і по встановленню його розміру, якщо збиток підлягає відшкодуванню за умовами страхування.

2. Страхування на умовах "Без відповідальності за ушкодження крім випадків катастрофи". Дані умови зобов'язують страховика лише до відшкодування збитків від повної загибелі судна. Збитки від ушкодження підлягають відшкодуванню тільки якщо їх причинами явилися катастрофа, посадка на мілину, пожежа або вибухи на борту судна, зіткнення суден або судна з усякими нерухомими або плавучими предметом (включаючи лід), перевертання або затоплення судна, заходи, вжиті для рятування або для гасіння пожежі. По цих умовах страхування відшкодовуються також:

збитки від пропажі судна безвісті;

збитки, внески і витрати по загальній аварії;

збитки, що страхувальник зобов'язаний оплатити власникові іншого судна внаслідок зіткнення суден; с> усі необхідні і доцільно зроблені витрати по рятуванню судна.

3. Страхування на умовах "Без відповідальності за окрему аварію". Специфіка цих умов порівняно з попередніми полягає у подальшому обмеженні випадків, що стосуються відшкодування збитків при частковому пошкодженні судна. Збитки, що відносяться до загальної аварії, відшкодовуються тільки в тому випадку, якщо ушкодження заподіяні устаткуванню, механізмам, машинам і котлам, але не корпусові судна і керму. По цих умовах відшкодовуються тільки збитки від ушкодження судна, заподіяні гасінням пожежі або зіткнення з іншим судном під час рятувальних операцій, і не відшкодовуються збитки, викликані посадкою судна на мілину, пожежею або вибухом на борті судна, зіткненням суден між собою (не вчасно здійснених рятувальних операцій) або судна з рухливим або нерухомим предметом (включаючи крижину), перекиданням або затопленням судна.

4. Страхування на умовах "З відповідальністю тільки за повну загибель судна, включаючи витрати по рятуванню".Ці умови страхування гарантують відшкодовування збитків тільки від повної загибелі судна і пропажі його безвісті (що прирівнюється до повної загибелі судна), а також розумні і необхідні витрати по рятуванню судна. Ніякі інші збитки, у тому числі ті, що відносяться до загальної аварії, не підлягають відшкодуванню.

5.Страхування на умовах "З відповідальністю тільки за повну загибель судна". Ці умови забезпечують відшкодовування збитків від повної загибелі судна і пропажі його безвісті. Не відшкодовуються навіть необхідні і доцільні витрати по рятуванню судна.

Страхування вантажів (cargo insuranse) -- передбачає страхування вартості вантажів на всіх видах транспорту, без урахування страхового захисту самого транспортного засобу.

При здійсненні зовнішньоторговельних операцій суб'єкти підприємницької діяльності використовують угоди, встановлені відповідно до Правил ІНКОТЕРМС. Ці угоди розподіляють зобов'язання між продавцями й покупцями, в тому числі визначають сторону, на яку покладається обов'язок страхування вантажу.

Усі торговельні умови згідно з ІНКОТЕРМС поділено на чотири групи: Е, F, С, D.

Група Е-продавець надає покупцеві товари безпосередньо у своїх приміщеннях.

Група F-продавець зобов'язаний надати товар у користування перевізника, який визначається покупцем.

Група С- продавець зобов'язаний укласти договір перевезення, проте без прийняття на себе ризику випадкового пошкодження товару або інших додаткових витрат після відвантаження товару.

Група D- продавець несе всі витрати і приймає на себе всі ризики до моменту доставки товару в країну призначення.

Доведено, що найширшого застосування набули чотири основні базиси поставки продукції:

I. CAF (Cost and Freight) Вартість і фрахт. Продавець зобов'язаний сплатити всі витрати і фрахт, необхідні для поставки товару у погоджений порт, проте ризик збільшення витрат, що виникає після перетину товаром борту судна переходить від продавця до покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Продавець здійснює митну очистку вартості товару.

2. CІF (Cost, Insurance and Freight). Вартість, страхування і фрахт. Продавець несе ті самі зобов'язання, що і за умовами CAF, проте він повинен забезпечити страхування від ризику пошкодження товару під час перевезення. Продавець здійснює митну очистку вартості товару перед експортом.

3. FOB (Free On Board ) Вільно на борту. Продавець виконав свою поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту всі витрати й ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Продавець здійснює митну очистку вартості товару для експорту.

4. FAS( Free Alongside Ship) Вільно вздовж борту судна. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки, коли товар розміщений уздовж борту судна на причалі. З цього моменту покупець несе всі витрати й ризики втрати або пошкодження товару. Продавець здійснює процедуру митної очистки вартості товару.

Самі умови страхування вантажів визначаються правилами страхування, що розробляються індивідуально кожною страховою компанією. Різниця між правилами різних страховиків полягає у визначенні обсягу відповідальності.

Ризики перевезення, як правило, досить докладно описано в правилах (умовах) страхування будь-якої страхової компанії, що страхує вантажі.

Ось найважливіші з них:

1. "З відповідальністю за всі ризики" (загальна аварія)

За цією умовою відшкодовуються:

а) збитки від пошкодження або повної загибелі всього або частини вантажу або багажу, що сталися з будь-якої причини, крім загальних винятків;

б) видатки та внески по загальній аварії вчинені для запобігання збитків із будь-якої причини, крім загальних винятків;

в) усі необхідні та доцільно вчинені видатки по рятуванню вантажу, а також по зменшенню збитку та встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування, крім загальних винятків.

2. "Із відповідальністю за окрему аварію".

За договором страхування, що укладений на цій умові, відшкодовуються, крім загальних винятків:

а) збитки від повної загибелі або пошкодження всього або частини вантажу, завдані пожежею, блискавкою, бурею, вихором та іншими стихійними лихами, загибеллю або зіткненням поїздів, суден, літаків та інших засобів перевезення між собою або ударом їх в нерухомі або плавучі предмети, посадкою судна на мілину, провалом або обвалом мостів, намокання водою з-за борту, а також унаслідок заходів, прийнятих для рятування вантажу або для гасіння пожежі;

б) збитки внаслідок зникнення транспортних засобів без вісті;

в) збитки від повної загибелі всього або пошкодження всього або частини вантажу внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладанні, вивантаженні й прийманні судном палива;

г) збитки від повної загибелі або пошкодження всього або частини вантажу внаслідок викидання на берег, затоплення або перекидання судна, перекидання або сходження з рейок наземного засобу транспортування, розвантаження вантажу в порту лиха, пожежі або вибуху на судні, літаку або іншому засобі перевезення;

д) видатки та внески по загальній аварії понесені для запобігання збитків за будь-якої причини, крім загальних винятків;

е) збитки від загибелі або пошкодження вантажу внаслідок викидання за борт при небезпеці аварії або змиву за борт, надходження води моря, озера або ріки усередину судна, засобу транспортування, контейнеру або місця зберігання, повної втрати любої упаковки, що впала за борт або була упущена під час навантаження або розвантаження судна, якщо вони не віднесені на рахунок загальної аварії;

є) всі необхідні і доцільно здійснені витрати по рятуванню й збереженню вантажу, а також запобіганню подальшого його пошкодження.

3. "Без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастроф"

За договором страхування, укладеним на цій умові, відшкодовуються, крім загальних винятків:

а) збитки від повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок вогню, блискавки, бурі, вихору та інших стихійних лих, катастрофи чи зіткнення суден, літаків та інших транспортних засобів між собою, або удару їх у нерухомі або плаваючі предмети, посадки судна на мілину, провалу мостів, вибуху, пожежі, пошкодження судна кригою, підмокання внаслідок дії забортної води, а також унаслідок дій, прийнятих для рятування або для гасіння пожежі;

б) збитки внаслідок пропажі судна або літака безвісті;

в) збитки від повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладці, вивантаженні вантажу та прийомі судном палива;

г) збитки від пошкодження вантажу внаслідок катастрофи або зіткнення суден, літаків та інших транспортних засобів між собою або з будь-яким нерухомим чи плаваючим предметом (включаючи кригу), посадки судна на мілину, пожежі або вибуху на судні, літаку чи іншому транспортному засобі;

д) видатки та внески по загальній аварії понесені для запобігання збитків за будь-якої причини крім загальних винятків;

е) збитки від загибелі вантажу внаслідок викидання за борт при небезпеці аварії або змиву за борт; проникнення морської, річкової або озерної води на судно, контейнер ,човен або підйомник; повної втрати будь-якої упаковки, що впала за борт або була упущена під час навантаження або розвантаження судна, якщо вони не віднесені на рахунок загальної аварії;

є) усі необхідні та доцільно вчинені видатки по рятуванню вантажу, а також по зменшенню збитку та встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.

Страховий поліс видається страховиком лише від свого імені і набирає чинності з моменту сплати страхувальником страхової премії. За терміном дії страхові поліси поділяють на рейсові, тобто вантаж страхується від одного пункту до іншого, та на визначений період часу. За умовами змішаного полісу страхування вантажу здійснюється одночасно за обома умовами.

Вантаж приймається на страхування в сумі, заявленій страхувальником. Страхова сума має відповідати дійсній страховій вартості вантажу.

Страхові компанії не відшкодовують збитків від ушкодження вантажу за відсутності зовнішніх ушкоджень транспортного засобу, контейнера або тенту чи за наявності цілої пломби. Причиною таких збитків може бути лише неправильне розміщення вантажу. Відповідальність за порушення правил навантаження несе перевізник, а не страховик.

3. Страхування майна фізичних осіб

Страхування будівель

До переліку об'єктів, що підлягають страховому захисту,належать різні споруди: житлові, садові й дачні будинки, господарські (сараї, підвали, люки, гаражі) та зовнішні (тротуари, тераси, огорожі, ворота) будівлі, зведені на постійному місці, у тому числі ті, під заставу яких страхувальник отримав кредит в установі банку. Одночасно з будівлями приймається на страхування додаткове обладнання до них (газопровід, водяні, газові лічильники, грати на вікнах тощо).

При цьому страхувальник має право використати вибіркове страхування. Винятком із переліку об'єктів страхування є будівлі, що підлягають знесенню, дуже старі, аварійні, а також ті, що містяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені або інші стихійні лиха, якщо про це оголошено у встановленому порядку. У рамках страхування будівель не підлягає страхуванню рухоме майно, що там перебуває.

Відповідальність страховика зі страхування будівель полягає у відшкодуванні збитків, що виникли внаслідок стихійного лиха (буря, ураган, блискавка, злива, град, обвал, зсув, сель, вихід ґрунтових вод, осідання ґрунту, повінь, землетрус); нещасного випадку (пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу); неправомірних дій третіх осіб.

Страхування будівель не передбачає відшкодування збитків,що виникли через гниття, знос, ураження домовим грибком; конструктивні вади будівель, які були відомі страхувальникові до настання страхового випадку; навмисні дії страхувальника; ведення військових дій, виникнення громадських заворушень, конфіскацію майна, екологічні катастрофи.

Договір страхування укладається на підставі усної або письмово? заяви страхувальника терміном на 1 рік або на кілька місяців.

Під час укладання договору страхування будівель насамперед важливо визначити їхню вартість (страхову оцінку). На її підставі визначають розмір страхової суми, страхового платежу, а в разі знищення або ушкодження будівель - розмір збитку та страхового відшкодування.

В Україні страхова сума визначається окремо для кожної будівлі, що приймається на страхування, за домовленістю страхувальника зі страховиком, але не може перевищувати дійсної вартості будівлі (страхова оцінка). Коли договір укладено на страхову суму, що менша за страхову оцінку,страховик несе пропорційну відповідальність.

Страхові платежі визначаються за розміром страхової суми, терміном страхування та ступенем ризику з одночасним використанням граничних розмірів тарифних ставок. Сплата можлива готівкою -- представникові страховика або безготівково -- через бухгалтерію підприємства, де працює страхувальник.

Договір страхування набирає чинності з наступного дня, якщо він сплачується готівкою, або з дня надходження його на рахунок страховика - у разі безготівкового розрахунку.

Дія договору страхування припиняється через такий термін, на який його було укладено, у день, що передує числу, із якого договір набрав чинності. Водночас припиняється дія додаткового договору.

Передбачається також умова дострокового розірвання договору страхування з ініціативи страхувальника (наприклад, втрата права власності у разі продажу або дарування будівель та ін.). Тоді, якщо в період страхування не було страхового випадку, страхувальникові повертається частина сплаченого платежу:

де СП - премія, що підлягає поверненню у випадку дострокового розірвання договору страхування;

СП. - сплачена страхова премія;

К - коефіцієнт, який враховує пропорційність терміну страхування та частку витрат на ведення справи.

У випадку збільшення страхової суми страхувальник сплачує додаткову страхову премію, величину якої можна обчислити за формулою:

страхування каско договір ризик



де ДП - додаткова страхова премія; СП - премія, що визначена за меншою страховою сумою; СП, -- премія, що визначена за більшою страховою сумою; Т - кількість місяців, що залишилась до закінчення терміну страхування від моменту збільшення страхової суми. При зменшенні страхової суми страхувальник має право на повернення частки надмірно сплаченої страхової премії, величина якої розраховується за формулою:

де, ЧП - частина страхової премії, що підлягає поверненню страхувальникові у випадку зменшення страхової суми;

СП, - страхова премія, що обчислена за більшою страховою сумою;

СП, - страхова премія, що обчислена за меншою страховою сумою;

К, та К, - відповідні коефіцієнти, що враховують пропорційність терміну страхування та витрати на ведення справи залежно від моменту зменшення страхової суми.

Укладений договір страхування свідчить про те, що в разі настання страхового випадку страхувальникові буде відшкодовано збиток. Методика визначення збитку залежить від ступеню знищення або пошкодження будівлі. У випадку повного знищення нерухомого майна збиток дорівнює його дійсній вартості з урахуванням витрат на рятування, а у випадку часткового пошкодження - величина збитку підраховується на основі вартості відновлювальних робіт.

Страхування домашніх тварин.

Страхування тварин - вид майнового страхування, який забезпечує захист власником на випадок загибелі тварин. Договори добровільного страхування тварин укладаються з фізичними особами, які є власниками тварин.

Характер страхування спричиняє низку обов'язкових вимог до укладання договорів.

1) Визначається об'єкт страхування,це можуть бути здорові тварини (з певними віковими обмеженнями): велика рогата худоба, коні - віком від 1 місяця свині - від 6 місяців; мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки - від одного року; хутрові звірі: нутрії, кролі - із 45 - денного віку; собаки - від 6 місяців до 10 - 12 років; бджолосім'ї, коти, декоративні птахи: папуги, хом'яки; - екзотичні тварини, мавпи, змії та ін.

На страхування не приймаються тварини хворі, виснажені, а також ті, які перебувають у місцевості, де оголошено карантин (крім тварин тих видів, які до цього захворювання не сприйнятливі).

2) Такі тварини, як собаки, приймаються на страхування, якщо вони зареєстровані у спілці собаководів-аматорів. Українському товаристві мисливців і рибалок або в товаристві сприяння обороні України, бджолосім'ї - після перевірки ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

3) Власники тварин зобов'язані суворо дотримуватись встановлених у цій місцевості рекомендацій, щодо догляду за тваринами, їх годівлі і утримання, а також ужити всіх заходів, щоб запобігти їх захворюванню та загибелі. Якщо у господарстві не дотримують зазначених умов, договір страхування не укладається.

Ризики, пов'язані зі страхуванням тварин, можна поділити на чотири групи.

1) Страхування на випадок загибелі або падежу тварин від хвороб чи стихійного лиха, нещасних випадків.

2) Страхування на випадок вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок і це робить неможливим подальше її використання. Або якщо вимушений забій (за розпорядженням спеціальної ветеринарної служби) пов'язаний із вжиттям заходів, спрямованих на боротьбу з епізоотією або невиліковною хворобою, що також виключає подальшу можливість використання тварини.

3) Страхування на випадок лікування тварини від хвороби чи травми, отриманої внаслідок нещасного випадку.

4) Страхування на випадок викрадення або навмисних дій третіх осіб.

Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника зазвичай терміном на І рік, з обов'язковим оглядом тварин, за умови страхування всіх наявних у господарстві тварин цього виду. Якщо в господарстві є тварини різних видів, наприклад, за бажанням страхувальника можуть бути застраховані тварини всіх видів або лише один вид.

Страховий захист тварин обмежується територією, обумовленою як місце страхування, тобто за адресою, зазначеною у страховому свідоцтві. Якщо тварини не перебувають за місцем страхування, страховий захист припиняється.

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, причому її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вартості тварини (страхова оцінка). Для всіх тварин одного виду та вікової групи страхова оцінка має бути однаковою.

Страховий платіж страхувальник може сплатити готівкою представникові страховика одночасно з укладанням договору або безготівково через бухгалтерію підприємства, де він працює, на рахунок страховика в установі банку.

У разі настання страхового випадку збитки розраховуються на кожну тварину. Й у випадку загибелі чи викрадення дорівнюють її дійсній вартості, у випадку захворювання - вартості лікування, вимушеного забою--дійсній вартості за вирахуванням для деяких видів тварин вартості придатних для реалізації м'яса та шкіри. Якщо причиною вимушеного забою є інфекційне захворювання, то збиток дорівнює дійсній вартості.

Правила страхування домашніх тварин передбачають організацію страхового забезпечення за системою "першого ризику".

Страхування домашнього майна

Страхуванням охоплюється різне майно,що належить по праву приватної власності страхувальникові і членам його родини, які разом із ним проживають і ведуть спільне господарство. Зокрема, це таке майно: меблі, радіо-, відео- і телеапаратура, електроприлади, килимові вироби, одяг, білизна, взуття, вироби з коштовних металів, предмети домашнього господарства та вжитку, господарський і спортивний інвентар; книжки, предмети образотворчого мистецтва тощо. На страхування приймаються не лише предмети домашньої обстановки, побуту та особистого споживання, а й будівельні матеріали, корми, паливо, сільськогосподарські культури, елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень у будинках державного, громадського фонду, житлово-будівельних кооперативів, приватизованих квартир.

На страхування може прийматися все домашнє майно, яке є в господарстві, окремі групи предметів або окремі предмети. Особливо цінне майно (вироби з коштовних металів, коштовне, напівкоштовне каміння, картини, колекції, унікальні та антикварні речі тощо) може прийматися на страхування за спеціальним договором.

Страховик відповідає за збитки, що виникли внаслідок таких причин:стихійне лихо, нещасний випадок (пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцій житлових або підсобних приміщень); викрадення або неправомірні дії третіх осіб.

Страховий захист не поширюється на різні документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, фотознімки, кімнатні рослини, запасні частини, деталі, приладдя до транспортних засобів та інше майно, страхування якого провадиться за іншими правилами. Крім того, не вважаються застрахованими предмети, які використовуються з комерційною чи професійною метою чи не належать страхувальникові або членам його родини на правах особистої власності (наприклад, речі взяті на прокат, у тимчасове користування або на зберігання від інших осіб). Крім того, не приймається на страхування домашнє майно, що перебуває в аварійних або дуже старих будівлях чи в зоні, якій загрожують повені, зсуви, обвали та інші стихійні лиха, із моменту оголошення у встановленому порядку про таку загрозу.

До обсягу страхової відповідальності не включаються збитки,які виникли внаслідок ведення бойових дій. введення військового стану, зносу, технічного браку, технічних поломок, перевищення терміну експлуатації домашнього майна, навмисних дій страхувальника або члена його родини.

Дія договору страхування у просторі обмежена місцем страхування. Страхова сума кожного застрахованого предмета домашнього майна має відповідати страховій оцінці. Страховою оцінкою може бути погоджена сторонами страхування дійсна або первісна вартість майна з урахуванням витрат, пов'язаних із його рятуванням або приведенням у порядок під час страхового випадку. За бажанням страхувальника майно може бути застраховано на повну дійсну (первісну) вартість або на певну частину від цієї вартості. Тільки колекції, картини, унікальні та антикварні речі приймаються на страхування в розмірі їх повної вартості згідно з експертною оцінкою відповідних компетентних органів.

Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника.

Термін страхування становить здебільшого 1 рік, але можуть бути встановлені інші терміни страхування згідно з конкретними запитами страхувальника.

Розмір тарифної ставки залежить від обсягу відповідальності страховика, виду домашнього майна, типу будівлі, в якій міститься майно, умов дотримання безпеки житла та інших факторів.

Порядок сплати страхових платежів і терміни договору здебільшого відповідають умовам, які передбачено в разі страхування будівель.

У розрахунку розміру збиткує такі особливості:

1) Розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна.

2) Збиток визначається окремо за кожним ризиком знищення або ушкодження домашнього майна (попри одночасність їх страхування), оскільки втрати в обох випадках будуть різні.

З огляду на сказане збиток визначається: у разі знищення майна - у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна з урахуванням залишків (якщо такі є); у разі викрадення -- у розмірі дійсної вартості; у разі пошкодження майна збиток дорівнює втраченій вартості, що визначається як різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знецінення, тобто втрати якості та цінності майна через страховий випадок.

За електропобутовими виробами у випадку їх часткового пошкодження збиток дорівнює вартості ремонту, зменшену на величину зносу.

У разі знищення чи пошкодження елементів оздоблення чи обладнання житлових та господарських приміщень збиток дорівнює вартості ремонту (відновлення) за розцінками, що діють на день страхового випадку.

Страхове відшкодування виплачується за системою першого ризику.

Для допитливих. Розглядаючи тенденції розвитку міжнародних страхових ринків, слід зазначити, що останніми роками значного поширення у світовій спільноті набула практика мікрострахування, сутність якої полягає в захисті населення з низькими та нестабільними доходами від визначених подій в обмін на регулярні страхові платежі, пропорційні ймовірності настання ризиків. Вартість страхування невизначеного випадку набагато менша, ніж: вартість самострахування шляхом власного накопичення коштів [100].

До основних цілей мікрострахування залежно від суб'єктів можна віднести:

- для держави мікрострахування є ефективним способом забезпечення соціального захисту малозабезпеченого населення;

- суспільні організації стверджують, що мікрострахування може бути ефективним способом у боротьбі з бідністю;

- страховики розглядають мікрострахування як можливість увійти па новий сегмент ринку та забезпечити економічне зростання нерозвинутих країн світу.

Мікрострахування можна кваліфікувати як альтернативну можливість для малозабезпечених верств населення управляти своїми ризиками. Мікрострахуванню притаманна низка специфічних властивостей, чим воно і відрізняється від традиційного страхування (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльна характеристика традиційного страхування та мікрострахування

Критерій	Мікрострахування	Традиційне страхування
Цільовий ринок	Орієнтоване па малозабезпечене населення з нерозвинутих країн світу, що характеризується вкрай низьким рівнем знань у сфері страхування.	Страховими послугами користується населення з середнім та високим рівнем доходів з розвинутих країн та країн, що розвиваються.
Канали продажу	Страховий продукт реалізується зазвичай через непрофесійних посередників, які перебувають у тісному взаємозв'язку з населенням. А саме: церкви, профспілки, торговці та недержавні організації. Продаж страхових послуг може здійснюватись без ліцензії.	Страховики користуються послугами страхових агентів, страхових брокерів, банків, Інтернат каналами. Продаж страхових продуктів здійснюється лише через професійних посередників.
Сплата страхових платежів	Страхові платежі надходять від страхувальників нерегулярно. Оплата здійснюється готівкою або через Інші операції. А саме погашення кредиту, придбання майна тощо.	Страхові платежі сточуються готівкою чи безготівково на регулярній основі.
Договір страхувати!	Договір страхування складений мовою, доступною для страхувальника.	Ділова мова складання договору із зазначенням певних умов, термінів тощо.
Виплата страхового відшкодування	Простий та швидкий процес урегулювання страхового випадку. Обмежена документація.	Процес урегулювання питань щодо завданій: збитків є досить складним та тривалим і потребує значної кількості документів.

Дедалі частіше мікрострахування розглядають як величезний за обсягом невикористаний сегмент росту страхового бізнесу. Страховики націлені на мікрострахування не лише як на захист населення з низьким рівнем доходу, а також - задля забезпечення економічного та страхового зростання країн, що розвиваються.

Розглядаючи географію поширення мікрострахування, слід зазначити, що найбільший обсяг мікрозастрахованих (86%) припадає на Азіатський регіон. Так, в Індії нараховується близько ЗО, І мли осіб, що користується даним видом страхування. У країнах Центральної та Південної Америки мікрозастраховано близько 7,8 млн. осіб, або 10% загального обсягу.

Перший сегмент ринку, який є потенційно привабливим для мікрострахування знаходиться в діапазоні від 1.25 до 4.00 дол. США на день на думу населення і кількісно становить близько 2,6 млрд. осіб.

До цієї групи можна застосувати ринковий підхід до ведення страхової справи, тобто страхові продукти продаються за ціною, яка, з одного боку, усе ще є доступною для клієнта та, з іншого, рентабельною для компанії.

У світі близько 1,4 млрд. осіб проживають у день менше ніж на 1,25 дол. США. У зазначену групу потрапило населення з надзвичайно низьким рівнем доходу, недостатнього навіть для задоволення власних фізіологічних потреб. Для запровадження мікрострахування в даному сегменті необхідна стабільна державна підтримка за участю уряду та установ з питань розвитку (державно-приватне партнерство).

Фактично мікрострахові програми, профінансовані за рахунок держави, є альтернативним варіантом забезпечення соціального захисту населення.

Размещено на Allbest.ru

...