Гібридні інструмент у капіталі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Обмеження на присутність гібридних інструментів у капіталі

Fitch визначив ліміт на суму кредиту на капітал інструментів гібридного капіталу, який складає 30 % від можливого капіталу. Цей ліміт поширюється як на окремі фінансові компанії, так і на фінансові групи. Частка кредиту на капітал, що перевищує встановлену межу, вважається боргом.

Існує декілька причин щодо обмеження присутності інструментів гібридного капіталу в капіталі компанії.

Приклад розрахунку можливої гібридної складової в капіталі емітента[12]Припустимо, Емітент А має акціонерний капітал і нерозподілений прибуток 1000 у.о. Для даного прикладу будемо вважати це основним капіталом емітента. З метою розрахунку максимально можливого врахування гібридних цінних паперів у капіталі банку слід розділити 1000 на 70 % , оскільки ліміт на суму кредиту на капітал інструментів гібридного капіталу складає 30 % від можливого капіталу. Таким чином отримуємо 1429 у.о., що є максимальним обсягом регулятивного капіталу при основному капіталі в 1000 у.о. Отже, на 429 у.о. емітент може збільшити капітал за рахунок інструментів гібридного капіталу у разі здійснення емісії останніх, що відповідатиме необхідним умовам.

По-перше, більшість гібридних цінних паперів мають характеристики боргу незалежно від фінансового стану компанії емітента. Таким чином, з метою врахування інструментів гібридного капіталу в регулятивному капіталі, необхідно враховувати відповідальність керівництва компанії-емітента за виконання графіка періодичних (купонних) платежів. Це дозволить, незважаючи на умови відстрочки, уникнути можливої кризи ліквідності та/або зберегти доступ компанії-емітента на фінансові ринки до і після можливої реструктуризації.

По-друге, гібридні інструменти, як правило, мають або встановлений договором, або ефективний термін погашення порівняно із простими акціями, яким не притаманне право вимагати або очікувати погашення (викупу).

По-третє, більшість гібридних інструментів мають на меті отримати податкові переваги за діючого режиму оподаткування.

Таким чином компанія-емітент є дуже вразливою до змін існуючого режиму оподаткування, в результаті яких можуть утворитись несприятливі наслідки для неї. Отже, нехтування лімітами щодо врахування гібридних інструментів у капіталі може знизити маневреність компанії-емітента, враховуючи наведені вище їх характеристики.

2. Підхід R&I (Японія)

Рейтингове агентство R&I (Японія) виділяє п'ять класів гібридних цінних паперів, враховуючи такі чинники:

o фіксація терміну обігу цінного паперу;

o можливість відстрочки;

o черговість погашення у випадку банкрутства емітента.

З метою максимально об'єктивної оцінки гібридних цінних паперів рейтингове агентство R&I, крім безпосередньо характеристик даних інструментів, здійснює аналіз діяльності компанії-емітента, використовуючи кількісні та якісні параметри (наприклад, сфера діяльності, конкурентоздатність, позиція на ринку, можливість реагування на зміни в операційному середовищі - мобільність, якість активів, відповідність структури активів і пасивів компанії).

Таблиця 1 Розподіл гібридних інструментів за вмістом капіталу (підхід R&I) [12]

Відповідно до обсягів постійного розширення банківського бізнесу і нарощування їхніх активів виникає необхідність збільшення їх капіталу для забезпечення подальшого зростання. Значення показників достатності капіталу більшості банків України останніми роками знизилися. Хоча в більшості випадків показники достатності капіталу, як і раніше, вищі за регулятивні вимоги (мінімальні вимоги) до достатності капіталу, встановлені Базельською угодою, банкам необхідно підтримувати показники на високому рівні, що обумовлено досить високими ризиками операційного середовища, істотною концентрацією ризиків, у деяких випадках суттєвими ризиками за операціями з пов'язаними особами і високими темпами зростання. Порівнюючи темпи приросту чистих активів і капіталу, досить чітко відслідковується тенденція відставання капіталу, і як наслідок - зменшення показника достатності капіталу з 15,11 % у 2003 р. до 13,92 на 01.01.2008 р.

Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" (стаття 30. Структура капіталу банку) капітал банку включає: основний капітал і додатковий капітал.

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають й інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати визначеним у законодавстві критеріям. У законі зазначено, що Національний банк України має право визначати своєю постановою інші статті балансу банку для включення до додаткового капіталу, а також умови і порядок такого включення. Додатковий капітал не може бути більшим 100 % основного капіталу.

Порядок розрахунку регулятивного капіталу для українських банків визначено Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 28. 08.2001 р. № 368 (розділ ІІ. "Регулятивний капітал банку").

Згідно з Інструкцією регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.

Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки.

Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір піддається змінам.

Основний капітал, капітал 1-го рівня, складається з фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу.

Рис. 1 Регулятивний капітал та адекватність регулятивного капіталу банківського сектору України (01.01.2004 до 01.01.2008 р.) [12]

За підсумками року на підставі фінансової звітності розмір статутного капіталу коригується на індекс девальвації чи ревальвації гривні за рахунок і в межах валових доходів або валових витрат банку відповідно до методики, визначеної Національним банком.

Також до нього включаються розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності), зокрема дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці (емісійний дохід) - сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав); резервні фонди, що створюються згідно із законами України; загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій.

Ці складові включаються до капіталу 1-го рівня лише за умови, що вони відповідають таким критеріям:

o відрахування до резервів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;

o призначення резервів і фондів та рух коштів по цих резервах і фондах окремо розкрито в оприлюднених звітах банку;

o фонди мають бути в розпорядженні банку з метою необмеженого і негайного їх використання для покриття збитків;

o будь-яке покриття збитків за рахунок резервів і фондів проводиться лише через рахунок прибутків і збитків.

Загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням розміру можливих збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів і зменшується на суму: недосформованих резервів під можливі збитки за: кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю; простроченими понад 30 днів і сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або зареєстровані в офшорних зонах; нематеріальних активів за мінусом суми зносу; капітальних вкладень у нематеріальні активи; збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження; збитків поточного року.

Додатковий капітал, капітал 2-го рівня, включає:

o резерви під стандартну заборгованість інших банків;

o резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

o підтверджену аудитором (аудиторською фірмою) за результатами звітного фінансового року суму збільшення (за результатами переоцінки) вартості основних засобів, які є власністю банку і належать до нерухомого майна, що забезпечує технологічне здійснення банківських функцій. Повідомлення про суму збільшення вартості основних засобів, яку включено до регулятивного капіталу, банки зобов'язані подати Національному банку не пізніше п'яти робочих днів з часу такого включення. У розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу/ платоспроможності (Н2) до часу підтвердження аудитором (аудиторською фірмою) результату переоцінки основних засобів сума збільшення вартості основних засобів не враховується;

o результат поточного року (прибуток), що зменшений на суму доходів, неотриманих понад 30 днів з дати їх нарахування (крім доходів за державними цінними паперами та цінними паперами, емітованими Національним банком). У цьому разі сума неотриманих нарахованих доходів, що приймається до коригування, зменшується на суму сформованого резерву за простроченими і сумнівними до отримання нарахованими доходами. Якщо прибуток поточного року менше загальної суми коригування, то на суму такої різниці зменшується розмір основного капіталу банку;

Таблиця 2 Капітал 1-го рівня: нормативи європейських країн

Таблиця 3 Капітал верхнього 2-го рівня: нормативи європейських країн

капітал капіталізація банк

o субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал);

o нерозподілений прибуток минулих років;

o прибуток звітного року, що очікує затвердження.

З метою підвищення рівня капіталізації на умовах субординованого боргу, з подальшим урахуванням цих коштів до капіталу банку 2-го рівня, банки можуть залучати незабезпечені кошти юридичних і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів (далі - Інвестор).

Кошти залучаються як у національній, так і в іноземній валюті (валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют). Строк діяльності такого банку повинен становить не менше одного року.

Залучення коштів на умовах субординованого боргу у вигляді позик, кредитів, депозитів юридичних осіб може здійснюватися як шляхом укладення прямих договорів між банком-боржником та Інвестором (далі - угода), так і шляхом випуску банком-боржником облігацій (далі - договір). Проте заміна облігацій на прямі договори або, навпаки, не допускається протягом усього періоду дії угоди (договору) .

Мінімальна сума залучених коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій для врахування цих коштів до капіталу банку становить 100 тис. грн.

У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від однієї особи в сумі більше ніж 2 млн. грн. кошти залучаються шляхом укладення прямих договорів.

Банк має право залучати кошти на умовах субординованого боргу в іноземній валюті, якщо він отримав письмовий дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України та/або залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках України.

У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу банк зобов'язаний здійснити ідентифікацію особи, у якої залучає ці кошти, згідно з вимогами законодавства України.

У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від нерезидента в іноземній валюті такий договір підлягає обов'язковій реєстрації в Національному банку відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам.

Клопотання про надання дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку банк-боржник подає до НБУ.

Рішення про надання/скасування Дозволу приймає Комісія НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків із зазначенням конкретного строку дії Дозволу або його скасування.

У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій серед обмеженого кола юридичних осіб (розміщення облігацій шляхом закритого продажу) у Дозволі має міститися повний перелік цих осіб.

Размещено на Allbest.ru