Економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" з метою захисту інтересів клієнтів і забезпечення фінансової надійності НБУ встановлює для всіх комерційних банків економічні нормативи. Порядок розрахунку економічних нормативів регламентується Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою Постановою НБУ № 368 від 28.08.2001 р.

Рис. 1

Розрахунок економічних нормативів банки проводять на підставі щоденних балансів. При цьому звітними є дані про дотримання економічних нормативів, що розраховані:

а) за щоденними розрахунками: Н1, Н7, Н8, Н9, Н10, Н4;

б) за формулою середньозваженої величини (за місяць): Н3, Н11, Н12;

в) за станом на 1-е, 11-е та 21-е число кожного місяця: Н2, Н5, Н6.

Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків

Регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу. Основний капітал вважається незмінним і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки. Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір піддається змінам.

Загальна сума капіталу, невідкоригованого на основні засоби, визначається за формулою:

де: ОК - основний капітал, ДК - додатковий капітал, В - відвернення.

При розрахунку сума додаткового капіталу не повинна перевищувати суму основного капіталу.

Відкоригований капітал банку визначається як:

де: ОЗ - основні засоби, (ОЗ - К1) - перевищення капітальних витрат над сумою капіталу банку.

Якщо ОЗ > К1, то до розрахунку приймається позитивна різниця. Якщо ОЗ < К1, до розрахунку приймається 0.

Отже, мінусування вартості основних засобів здійснюється тільки тоді, коли вони перевищують суму основного й додаткового капіталів за мінусом відвернень

Коефіцієнти ризику активів комерційного банку (у % ) поділяються на 5 груп, а саме:

0 - кошти на кореспондентському рахунку в НБУ, банкноти та монети в касі; банківські метали;

10 - кредити, надані центральним органам державного управління;

20 - кредити, надані місцевим органам влади, боргові цінні папери центральних органів державного управління та місцевих органів влади;

50 - кошти до запитання в інших банках, строкові депозити, які розміщені в інших банках;

100 - операції з цінними паперами, кредити, які надані клієнтам банку, пролонгована, прострочена та сумнівна заборгованість, дебітори, основні засоби та товарно-матеріальні цінності.

Якщо на умовах субординованого боргу кошти залучені строком на п'ять років, то сума субординованого боргу враховується до капіталу банку зі щорічним зменшенням розміру цих коштів на 20 відсотків на кінець кожного року за таким графіком:

Табл. 1

Якщо на умовах субординованого боргу кошти залучені на строк понад п'ять років, то банк може здійснювати часткове погашення субординованого боргу, але не раніше ніж через п'ять років від дати його залучення. Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, мають враховуватися до капіталу банку в останні п'ять років дії угоди з урахуванням розміру амортизації від залишкової суми субординованого боргу, що обліковується на рахунку 3660 "Субординований борг банку".

Наприклад:

Строк, на який залучено кошти, 7 років (з 01.02.2003 до 31.01.2010). Сума залучених коштів на умовах субординованого боргу, на яку отримано Дозвіл на врахування до капіталу банку, - 600 000 грн. Розрахунок суми, що враховується до капіталу, здійснюється так: з 01.02.2003 до 31.01.2005 - 100 % - 600 000 грн.; з 01.02.2005 до 31.01.2006 - 100 % - 600 000 грн.; з 01.02.2006 до 31.01.2007 - 80 % - 480 000 грн.; з 01.02.2007 до 31.01.2008 - 60 % - 360 000 грн.; з 01.02.2008 до 31.01.2009 - 40 % - 240 000 грн.; з 01.02.2009 до 31.01.2010 - 20 % - 120 000 грн.

Ліквідність банку - це його здатність забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та виконання зобов'язань банку.

Ліквідними активами є кошти в касі, які відкриті в НБУ та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Кредитоспроможність - наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його.

Кредитоспроможність позичальника визначається за показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.

Кредитний ризик, що прийняв банк на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів вважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, становить 10 % і більше регулятивного капіталу банку

Інсайдери - особи, які здатні здійснювати прямий або непрямий вплив на діяльність банку, може призвести до значних проблем, оскільки в цих випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється об'єктивно.

До інсайдерів - фізичних осіб належать:

а) власники істотної участі;

б) управлінський персонал банку, працівники внутрішнього аудиту; члени ревізійної комісії;

в) контролери; банківський ліквідність грошовий кредитоспроможність

г) асоційовані особи: рідні брати та сестри, батьки, чоловік, дружина або повнолітні діти тих керівників банку, контролерів банку і керівників установ - акціонерів банку, які є власниками істотної участі банку.

До інсайдерів - юридичних осіб належать:

а) власники істотної участі;

б) афілійовані особи: установа, що має істотну участь у банку; установа, в якій банк є власником істотної участі;

в) споріднені особи: установа, у якій власником істотної участі є особа, яка водночас є власником істотної участі в банку; установа, керівники якої є одночасно керівниками банку;

г) асоційована особа - юридична особа, в якій керівником є батьки, брати й сестри, дружина, чоловік або діти тих керівників і контролерів банку, а також установ - акціонерів банку, які є власниками істотної участі в банку.

Прямі інвестиції банків - це внесення банками власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.

Банки мають право здійснювати прямі інвестиції (за рахунок власних коштів і від власного імені) лише на підставі письмового дозволу НБУ, що надається згідно з правилами, установленими відповідними нормативно-правовими актами НБУ.

Банки мають право здійснити інвестицію без письмового дозволу НБУ, якщо:

- інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5 % регулятивного капіталу банку;

- юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг;

- регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам для інвестицій, установленим нормативно-правовими актами НБУ.

Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, статутом яких передбачено повну відповідальність його власників.

НБУ здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків і встановлює спеціальні вимоги стосовно певного виду діяльності банків.

Банк набуває статусу спеціалізованого, якщо більше 50 % його активів є активами одного типу, пов'язаного з іпотекою, інвестиційною діяльністю, кліринговою діяльністю, а також статусу ощадного банку, - якщо більше 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Табл. 2. Спеціальні вимоги щодо діяльності банків

Банкам забороняється додаткове залучення вкладів фізичних осіб або продовження дії договорів з фізичними особами у разі порушення хоча б одного з економічних нормативів.

Співвідношення вкладів фізичних осіб до регулятивного капіталу для всіх новостворених банків має становити:

- протягом першого року діяльності - не більше ніж 50 % ;

- протягом другого року діяльності - не більше ніж 100 % .

Надалі, якщо банк має високий і стабільний рівень надходжень, що забезпечує його прибуткову діяльність, основні показники фінансової діяльності банку відповідають нормативним вимогам або перевищують їх, то він може залучати вклади фізичних осіб без цих обмежень.

Розрахунок економічних нормативів банки (юридичні особи) проводять на підставі щоденних балансів.

При цьому звітними є дані про дотримання економічних нормативів, що розраховані:

а) за щоденними розрахунками: Н1, Н7, Н8, Н9, Н10, Н4;

б) за формулою середньозваженої величини (за місяць): Н3, Н11, Н12;

в) за станом на 1-е, 11-е та 21-е число кожного місяця: Н2, Н5, Н6.

Форми звітності банків поділяються на щоденні, щодекадні, щомісячні, квартальні та річні.

1. До щоденної форми звітності належить форма N 1Д "Баланс банку".

Разом із щоденним балансом (файл 01) надається відповідна інформація за спеціальним файлом 42 для розрахунку таких економічних нормативів: Н1; Н7; Н8; Н9; Н10; Н11.

2. До щодекадних форм звітності належать такі:

"Звіт про залишки коштів, що розміщені в інших банках та залучені від інших банків";

"Звіт про структуру активів та пасивів за строками";

"Інформація про врахування субординованого боргу до розрахунку капіталу банку".

Щодекади надається відповідна інформація за спеціальними файлами 26 та A7 - для розрахунку таких економічних нормативів: Н2; Н5; Н6.

3. До щомісячних форм звітності належать такі:

"Звіт про дотримання економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції";

"Звіт про класифіковані кредитні операції та сформовані резерви за кредитними операціями";

"Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями";

"Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості";

"Звіт про операції банків з цінними паперами та сформовані під них резерви за звітний місяць";

"Звіт про формування банками резерву за простроченими та сумнівними до отримання нарахованими доходами";

"Звіт про двадцять найбільших кредиторів банку";

"Звіт про концентрацію ризиків за активними операціями банку з контрагентами та інсайдерами";

"Звіт про найбільших (прямих та опосередкованих) учасників контрагентів банку";

"Звіт про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку".

4. До квартальних форм звітності належать такі: "Звіт про афілійованих осіб банку";

"Звіт про двадцять найбільших учасників банку". "Інформація про суб'єктів господарської діяльності, у яких власник істотної участі в банку має участь, що перевищує 10 %".

5. До річних форм звітності належать такі:

"Звіт про дотримання економічних нормативів на основі консолідованої фінансової звітності".

Усі форми звітності, крім форми "Звіт про дотримання економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції", подаються електронною поштою.

Формування та дотримання комерційним банком обов'язкових резервів.

Обов'язкові мінімальні резерви - це один із активних інструментів, за допомогою якого НБУ визначає потребу та здійснює регулювання грошової маси в обігу. Також обов'язкові резерви дозволяють комерційним банкам підтримувати ліквідність на певному рівні та забезпечувати своєчасні платежі за вимогами клієнтів.

Обов'язковому резервуванню підлягають усі кошти юридичних та фізичних осіб, залучені комерційними банками на їх баланс як у національній, так і в іноземній валюті.

До залучених банками коштів належать кошти, що знаходяться на депозитних, розрахункових, поточних, бюджетних рахунках юридичних і фізичних осіб, а також кошти інших загально-банківських рахунків

НБУ зобов'язує комерційні банки тримати суму обов'язкових резервів у визначеному розмірі на коррахунках щоденно і забороняє зараховувати на покриття обов'язкових резервних вимог готівку в касі і облігації внутрішньої державної позики.

Обсяг обов'язкових резервів визначається комерційним банком кожен день у розмірі встановленого відсотку від середньоарифметичних залишків залучених банком коштів.

Размещено на Allbest.ru