Закономірності виникнення, сутність і механізм формування акціонерного капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закономірності виникнення, сутність і механізм формування акціонерного капіталу

Акціонерний капітал, на відміну від промислового, торгового та позичкового, функціонує не в певній сфері економіки, а в кожній із її сфер, тому він є не особливим видом капіталу, а особливою формою організації капіталу, що функціонує в будь-якій сфері економіки.

Названа особливість дає нам право стверджувати, що акціонерний капітал:

по-перше, втілює в собі сутнісні властивості капіталу, як самозростаючої вартості;

по-друге, втілює властивості тих особливих видів капіталу, формою організації яких він є;

по-третє, якщо акціонерний капітал є формою організації одночасно і промислового, і товарного, і позичкового капіталів, то він втілює в собі всі їхні властивості і функції.

Водночас акціонерний капітал має свої особливі сутнісні властивості, форми їхнього прояву, функції, які утворюють власний зміст акціонерного капіталу і не притаманні особливим видам капіталу.

По-перше, певний особливий вид капіталу (промисловий, торговий, позичковий) має саме акціонерну, а не якусь іншу форму своєї організації. Основою акціонерного капіталу є акціонерна власність - найрозвинутіша форма спільної власності.

По-друге, власний зміст акціонерного капіталу утворюється сукупністю таких складових:

- властивості капіталу як зростаючої вартості;

- властивості певного виду капіталу;

- властивості акціонерного капіталу як особливої форми організації будь-якого виду капіталу

Акціонерний капітал формується шляхом об'єднання розрізнених грошових засобів в один великий грошовий капітал через утворення акціонерних товариств, випуск і розміщення ним своїх цінних паперів - акцій, облігацій тощо (рис. 14.5).

Основою і рушійною силою створення акціонерних товариств є суперечності, притаманні приватній власності (суперечність між потребою у все більших розмірах грошових ресурсів та обмеженими можливостями одноосібного власника підприємства).

Причиною виникнення акціонерного капіталу є обмеженість способу залучення капіталу за допомогою паїв.

Суперечність між потребою та обмеженими можливостями концентрації капіталу розв'язується за допомогою акціонерних товариств, у яких централізація розрізнених коштів здійснюється шляхом випуску акцій - цінних паперів, що засвідчують внесення їхніми власниками своєї частки в статутний капітал акціонерного товариства (АТ).

На відміну від паїв, акція не дає права її власнику вимагати повернення внеску в капітал АТ. акціонерний капітал біржа цінний

Економічне життя акції припиняється разом з припиненням існування АТ. Акціонерний капітал функціонує у формі реального і фіктивного капіталів. Реальний капітал - гроші, засоби виробництва та інше майно АТ, які використовують для виробництва матеріальних благ.

Форми економічної реалізації реального капіталу:

- валовий продукт як сукупність матеріальних благ і послуг;

- валовий дохід;

- чистий дохід.

До свого розподілу ці форми є об'єктом спільної (колективної) власності АТ.

В процесі розподілу і перерозподілу ці форми розщеплюються на функціональні особливі складові:

- амортизаційний фонд;

- фонд заробітної плати (фонд споживання);

- фонд накопичення;

- резервний фонд;

- фонд виплати дивідендів і відсотків.

Фіктивний капітал - цінні папери АТ, що відображають його реальний капітал і надають право на одержання відповідних доходів. Особливістю фіктивного капіталу є те, що він:

- належить окремим акціонерам і перебуває в їхньому безпосередньому володінні і використанні;

- не створює ні вартості, ні додаткової вартості, а є лише титулом власності (правом власності) на реальний капітал.

Основною формою економічної реалізації фіктивного капіталу індивідуальним власником є дивіденд як перетворена форма додаткової вартості. Розрізняють:

- дивіденди на прості акції;

- дивіденди на привілейовані акції;

- дивіденди у грошовій формі;

- дивіденди у натуральній формі;

- дивіденди у формі акцій АТ;

- екстра-дивіденди;

- кумулятивні дивіденди;

- нетрудові дивіденди.

Розмір дивіденду повинен завжди перевищувати банківський відсоток. Дивіденд - один із чинників, що визначає курс акцій, курс - це ціна акції, за якою вона купується і продається на вторинному ринку ЦП:

На курс акцій впливають і інші чинники, залежно від яких ринкова ціна акції може бути значно вищою або нижчою від її номінальної вартості. Курс акцій має тенденцію до відбиття реального стану справ в акціонерній компанії й економіці в цілому.

Ринок цінних паперів та фондова біржа

Економічна реалізація фіктивного капіталу здійснюється через економічні відносини АТ шляхом їх емісії і обігу на ринку ЦП.

Основними суб'єктами цих фінансових відносин є АТ, акціонери - інвестори, фінансові, кредитні та інші установи фондового ринку ( ринку ЦП) .

Ринок цінних паперів (РЦП) - механізм взаємодії попиту і пропозиції цінних паперів, що регулює відносини між суб'єктами купівлі-продажу акцій, облігацій та їхніх похідних інструментів (рис. 14.4).

Ринок цінних паперів поділяють на первинний і вторинний Суб'єктами РЦП є: - акціонерні товариства;

- фізичні особи;

- фінансові посередники.

На первинному ринку ЦП відбувається розміщення нових випусків ЦП. Найпоширенішими способами їх розміщення є:

- посередництво фірм андерайтерів (фінансові інститути як гаранти розміщення і реалізації ЦП).

- продаж варантів (передплатні сертифікати);

- торгівля опціонами;

- торгівля ф'ючерсами.

На вторинному ринку ЦП здійснюють операції з ЦП особи, що не є їхніми первинними власниками.

Структурним елементом вторинного ринку ЦП є фондова біржа - постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля ЦП.

Членами фондової біржі є:

- фізичні особи;

- фізичні особи, які мають власну фірму.

Члени фондової біржі поділяються на такі категорії:

- брокери (приватні особи, компанії);

- дилери;

- фахівці бірж (найуніверсальніші посередники).

Фондова біржа має переважно акціонерну форму організації і функціонування. Характерною ознакою ФБ є її некомерційний характер, їй заборонено займатися підприємницькою діяльністю. Форми доходів біржі:

- грошові надходження акціонерів;

- біржові збори;

- внески;

- комісійні відрахування тощо.

На фондовій біржі обертаються тільки цінні папери тих емітентів, що включенні в біржовий список і пройшли процедуру лістингу.

Складовою вторинного ринку є позабіржовий обіг. Він являє собою купівлю-продаж ЦП через посередницькі фірми, обминаючи фондові біржі.

Позабіржовому ринку належить важливе місце в обслуговуванні обігу ЦП. Він має суттєві переваги перед фондовими біржами, а саме:

- менш тверді правила регулювання фондових операцій;

- неоднорідність ЦП, що обертаються на ньому;

- велика гнучкість;

- відносна свобода здійснення угод;

- здійснення операцій на позабіржовому ринку коштує дешевше, ніж на фондовій біржі. Проте компанії, як правило, прагнуть того, щоб їхніми цінними паперами торгували на біржі. Обіг цінних паперів на біржі підвищує престиж компанії в інвесторів, поліпшує купівлю-продаж паперів на ринку, тобто підвищує їхню ліквідність, поліпшує умови кредитування під заставу цінних паперів.

Формування моделей ринку цінних паперів у нашій країні, їх пріоритетні напрями і принципи цілісності визначені Концепцією функціонування та розвитку фондового ринку України.

Ринок цінних паперів (РЦП)

Ринок цінних паперів (фондовий ринок) - особливий сегмент фінансового ринку, на якому складаються відносини між суб'єктами з приводу вільного продажу спеціальних грошових документів (цінних паперів), які мають власну вартість

Рис. 14.1. Ринок цінних паперів

Цінні папери

Цінні папери (ЦП) - це грошові документи, які визначають взаємовідносини між суб'єктами, що їх випустили, і тими, хто їх придбав

Рис. 14.2. Цінні папери

Размещено на Allbest.ru