Фінансовий облік електронних грошей: сучасний стан та перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансовий облік електронних грошей: сучасний стан та перспективи розвитку

Г.М. Воляник

В.П. Мороз

Розглянуто сучасний стан та перспективи розвитку систем електронних грошей в Україні, проаналізовано вітчизняне і зарубіжне нормативно-правове забезпечення та методичні підходи до фінансового обліку електронних грошей. Теоретично обґрунтовано й розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення організації та методики фінансового обліку електронних грошей.

Ключові слова: електронні гроші, електронний платіжний засіб, електронний гаманець, емітент, Інтернет-гроші, інтерактивна торгівля.

Постановка проблеми. Розвиток економічних відносин супроводжується виникненням нових форм розрахунків між суб'єктами економічних відносин. Позитивна динаміка збільшення Інтернет-аудиторії, розвиток та наростання темпів інтерактивної торгівлі спричиняють появу нових можливостей для ведення бізнесу - розраховуватися за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги електронними грошима. Електронні гроші є новим інструментом розрахунків. У зв'язку з цим актуальним стає дослідження питання фінансового обліку електронних грошей в системі управління фінансовими ресурсами підприємства.

Стан дослідження. Сьогодні найбільш поширеною формою розрахунків є безготівкова. Розвиток безготівкових розрахунків і особливості їх бухгалтерського обліку досліджували такі учені: Н.В. Агафонова, С.В. Ануреєв, Ф.Ф. Єфімова, Л.Г. Єфімова, Т.В. Кириченко, А.Т. Левандовський, Б.М. Нурумбетов, Л.А. Рибіна, Т.А. Семенцова, З.Л. Соіна, А.В. Чередніченко, О.А. Шевчук, Д. Блейк, Ф. Вуд, Е. Бригхем, Глен А. Уэлш, М. Дубер, Дэниел Г. Шортів, Дж. Євгеніус, С. Феленштейн, В. Звасс. Питання порядку здійснення і бухгалтерського обліку окремих форм безготівкових розрахунків розглядали в працях такі науковці, як А.В. Амелін, А.Ю. Большакова, Л.М. Гаврилівський, Н.В. Дубенко, С.З. Мошенський, С.П. Поліщук. Економічну сутність електронних грошей розглядають П.Ю. Грицюк, О.С. Олексюк, О.В. Мостіпака, В. Кравчук.

Особливостям організації обліку в Інтернет-магазинах, специфіці методики обліку розрахунків електронними грошима присвятили свої наукові праці такі вітчизняні вчені, як Я. Кавторева, П. Сиротинська та О.П. Лесик, В.А. Туржанський, І. М. Вигівська, С. Сеймон.

Аналіз праць дослідників цього напряму вказує на низку облікових проблем. А саме: є невизначеним порядок облікового відображення операцій з використанням специфічних платіжних інструментів (електронних грошей); потребує вирішення розробка первинного облікового забезпечення та методики розрахунків електронними грошима в інтерактивній торгівлі.

Дискусійність та актуальність цього напряму дослідження й обумовили цільову спрямованість нашої статті. В межах цієї статті розглянемо питання сучасного стану та перспектив розвитку фінансового обліку електронних грошей. електронний гроші фінансовий

Мета статті - визначення сутності електронних грошей як об'єкта обліку та дослідження особливостей фінансового обліку розрахунків електронними грошима в сучасних економічних умовах.

Виклад основних положень. У практиці господарських розрахунків все більшої популярності набувають не лише безготівкові розрахунки, але і така форма засобів платежу, як електронні гроші. Розвиток найсучаснішої форми грошей - електронної, призводить до того, що гроші втрачають предметно-речову форму і змінюються на інформаційний ресурс, стають віртуальною реальністю, створеною за допомогою технологічних засобів [1, с. 197-198].

Визначення терміну "електронні гроші" у вітчизняній фінансовій практиці є в Постанові НБУ № 481 "Положення про електронні гроші", згідно з якою останні - "це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, крім емітента, особами і є грошовим зобов'язанням емітента" [2]. Водночас зазначається, що електронні гроші можуть бути виражені лише в гривневому еквіваленті.

Електронні гроші (Electronic money) або електронні методи платежу (new electronic payments methods) - це різні платіжні механізми, створені в цілях здійснення поточних розрахунків споживачами товарів і послуг [3].

Більш повне визначення електронних грошей дає Європейський центральний банк, згідно з яким під терміном "електронні гроші" розуміють грошову вартість, що зберігається в електронному вигляді на технічному пристрої. Електронні гроші в Директиві 2000/46/ЄС розглядаються як замінник монет і банкнот, в основному призначений для здійснення платежів в обмежених сумах, і визначаються як грошова вартість, що є вимогою до емітента, яка: зберігається на електронному пристрої; емітується під час отримання грошей на суму, не меншу, ніж емітована грошова вартість; приймається як засіб платежу особами, іншими, ніж емітент [4, с. 22].

За висновком директора Української фінансово-банківської школи М. І. Савлука [5], "електронні гроші" не є аналогом готівки або третьою самостійною формою грошей, а є високотехнологічним аналогом депозитних грошей, які в перспективі повинні замінити чек.

Розвиток електронних грошей - це вдосконалення механізму зберігання, руху і функціонування депозитних грошей. Водночас ним [5] наголошено, що в науковій економічній літературі існують протилежні думки із цього приводу. Виникнення електронних грошей обумовлене:

1) розвитком інформаційних і криптографічних технологій, які дали змогу зберігати на технічних пристроях грошову вартість і передавати її;

2) потребами систем електронної торгівлі, яким необхідний інструмент для здійснення беззбиткових мікроплатежів.

Отже, можна констатувати, що електронні гроші є грошовими зобов'язаннями емітента в електронному вигляді та зберігаються на електронному пристрої утримувача. У системах, які здійснюють розрахунки електронними грошима, банківські рахунки використовуються тільки у процесі введення і виведення грошей з системи: зарахування грошей на рахунок емітента під час емісії електронних грошей і списання грошей з рахунку емітента у разі пред'явлення електронних грошей для погашення.

Електронні гроші (Інтернет-гроші) - це фактично електронний еквівалент звичайних грошей, які використовуються під час розрахунків між покупцем і продавцем в Інтернет-магазинах.

З технічного погляду електронні гроші - це електронний запис про певний обсяг вартості, який захищений відповідними криптографічними алгоритмами.

З юридичного погляду електронні гроші є грошовим зобов'язанням емітента, який повинен обміняти їх на традиційні гроші за вимогою пред'явника [8].

Не слід ототожнювати електронні гроші з безготівковими грошима, оскільки електронні гроші, як неперсоніфікований платіжний продукт, можуть мати окремий обіг, відмінний від банківського обігу грошей, однак можуть і обертатися в банківських платіжних системах.

Електронні гроші мають низку переваг перед готівкою [7] :

- чудова подільність - під час проведення платежу не виникає необхідність здачі;

- висока портативність - величина суми не пов'язана з габаритними або ваговими розмірами грошей, як із готівкою;

- низька вартість емісії електронних грошей - не треба чеканити монети й друкувати банкноти, використовувати метал, папір, фарбу тощо;

- зниження впливу людського фактора, оскільки момент платежу фіксується електронними системами;

- відкритість розрахунків (за проведення платежів через фіскалізований еквайринговий устрій торговцеві неможливо приховати кошти від оподаткування);

- відсутність витрат на упаковування, перевезення й організацію спеціальних сховищ для електронних грошей;

- збереженість унікальних властивостей - електронні гроші не втрачають своїх якостей із часом;

- ідеальна якісна однорідність - окремі екземпляри електронних грошей не мають унікальних властивостей;

- безпека - захищеність від розкрадання, підробки, зміни номіналу тощо.

У листі від 26 червня 2014 р. № 25-109/33434 НБУ розглянув питання: використання електронних грошей суб'єктами господарювання; використання електронних грошей, правила яких не узгоджені з НБУ; приймання електронних грошей суб'єктами господарювання як оплати за товари, роботи, послуги [9].

Особливості випуску електронних грошей і здійснення операцій із ними встановлені ст. 15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 р. № 2346 та Положенням про електронні гроші в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 4 листопада 2010 р. № 481 [2]. Згідно з вимогами цих документів суб'єкт господарювання може бути користувачем електронних грошей і приймати електронні гроші як оплату за товари, роботи, послуги. Для користувачів встановлені обмеження щодо суми електронних грошей на електронному пристрої, що перебуває у розпорядженні користувача: для поповнюваних електронних пристроїв сума не повинна перевищувати 8000 гривень, для непоповнюваних електронних пристроїв ця сума не повинна перевищувати 2000 гривень [п. 2.4, 2]. Для торговців (суб'єктів господарювання), які приймають від користувачів електронні гроші як оплату за товари, роботи, послуги, Законом та Положенням не встановлено обмежень щодо суми електронних грошей, яка може перебувати на електронному пристрої. Тому, коли суб'єкт господарювання має намір одночасно бути торговцем і користувачем, банк-емітент має розділити функції цього суб'єкта господарювання та відкрити йому окремі облікові записи (електронні гаманці): як торговцю (для приймання електронних грошей від користувачів як оплати за товари, роботи, послуги) та як користувачу (для купівлі електронних грошей і здійснення оплати господарських, виробничих потреб з урахуванням обмежень, установлених Законом та Положенням).

Сьогодні українці можуть продавати та купувати товари, переказувати кошти за допомогою таких систем, як WebMoney, "Яндекс. Деньги", RBK Money, E-Gold, LiqPay, Z-Payment, Paypal, Liberty Reserve, Moneybookers тощо [9]. Такий розвиток ринку електронних грошей є свідченням еволюції вітчизняного бізнесу, його поступового наближення до світових стандартів. Але широкому застосуванню електронних платіжних засобів в Україні перешкоджають певні труднощі. По-перше, це правове регулювання, яке не встигає за стрімким розвитком відносин у цій сфері, та законність обігу електронних платіжних засобів в Україні.

Суб'єкти, які здійснюють операції з електронними грошима (емітент електронних грошей, оператор, агенти, торговці та користувачі), мають право їх здійснювати лише за правилами, узгодженими з Нацбанком. Водночас Нацбанк не узгодив правила використання електронних грошей WebMoney Transfer, Інтернет. Гроші, VkrMoney, RBKMoney, Яндекс. Гроші, QJWI, E-gold. Отримані від користувачів електронні гроші торговець має право: обміняти на безготівкові кошти в агента з розрахунків або пред'явити до погашення емітенту в обмін на безготівкові кошти [9].

Згідно з останніми змінами до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування введено субрахунок 335 "Електронні гроші, номіновані в національній валюті" (зі змінами від 27 червня 2013 р.), на якому відображаються операції з електронними грошима.

У бухгалтерському обліку поповнення платіжної або мобільної старт-картки (електронного гаманця) з поточного рахунку відображається записом:

Дебет 335 "Електронні гроші, номіновані в національній валюті"

Кредит 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

За поповнення платіжної картки стягується комісія:

Дебет 92 "Адміністративні витрати"

Кредит 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті".

Оплата товарів за допомогою електронного гаманця з платіжної картки здійснюється підзвітною особою:

Дебет 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

Кредит 335 "Електронні гроші, номіновані в національній валюті".

У разі безпосереднього придбання товару карткою з використанням електронних грошей застосовується субрахунок 372, а використання субрахунка 335 суттєво обмежена, оскільки згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків рахунки 30, 31, 33 не кореспондують з рахунками класу 2, рахунок 33 не кореспондує з рахунком 64, щоб відобразити ПДВ чи сплату податків [10].

З погляду фінансового обліку субрахунок 335 використовується для відображення інформації про електронні гроші як такі, що записані, тобто зберігаються на електронному платіжному засобі та використовуються суб'єктом господарювання в обмін на безготівкові кошти та лише для розрахунків за товари в електронному вигляді [10].

Приклад 1. На електронний гаманець продавця надійшли електронні гроші (ЕГ) в розмірі 1000 одиниць. Продавець відвантажує товар Покупцю. Після чого Продавець пред'являє ЕГ в розмірі 1000 одиниць Банку-емітенту до погашення та отримує на свій поточний рахунок безготівкові кошти, за вирахуванням комісії Банку (в нашому прикладі комісія банку становить 5% - 50,00 грн.), в сумі 950,00 грн. (табл. 1).

Відображення у фінансовому обліку розрахунків електронними грошима після відвантаження товару Продавцем

Приклад 2. У разі, якщо погашення ЕГ відбулось раніше за відвантаження товару, то в момент отримання грошей на поточний рахунок Продавця, операції слід відображати як передоплату за товар, який ще не відвантажено Покупцю.

Відображення у фінансовому обліку розрахунків електронними грошима перед відвантаженням товару Продавцем