Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет

Кафедра фінансів

Звіт

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ПРАКТИКИ

студента 2 курсу магістратури

Чучупи Андрія Віталійовича

Науковий керівник: к.т.н., доцент

Шелудько Валентина Миколаївна

Київ 2015

Зміст

Вступ

1. Індивідуальний графік проходження науково-дослідної практики

2. План-звіт проходження практики

3. Бібліографічний опис опрацьованих джерел

4. Список використаних джерел

5. Відзив на автореферат кандидатської дисертації за науковою проблематикою дослідження

6. Рецензія на наукову статтю у фаховому виданні за науковою проблематикою дослідження

7. Наукова оглядова стаття з обраної проблематики дослідження

8. Рецензія на наукову оглядову статтю з обраної проблематики дослідження

9. Рекомендації до державних органів влади та управління, що містять конкретні пропозиції щодо вдосконалення впровадження кредитної політики комерційними банками

10. Переклад іншомовної наукової публікації

11. Аналіз та оцінка стану об'єкту дослідження

12. Індивідуальне завдання з науково-дослідної практики на тему: «Порядок надання кредиту комерційним банком та контроль за його поверненням»

13. Уточнення теми магістерської роботи та чітке визначення предмету, об'єкту, мети, завдань дослідження, а також попереднього плану роботи

Вступ

стаття відзив рецензія магістерська

В умовах формування ринкового середовища, значного спаду промислового та сільськогосподарського виробництва велика увага в організаційній та структурній перебудові економіки приділяється комерційним банкам та банківській системі в цілому.

Провідна роль у вирішенні значних проблем належить саме кредитним відносинам та банкам, що пояснюється не лише збільшенням їхньої ролі в розвитку економіки, але й наявною можливістю швидко і ефективно реагувати на впроваджувані нові механізми господарювання.

В той же час однією з проблем здійсненні реформування та становлення фінансово - кредитного механізму, а отже і розвитку банківської системи в цілому, є досить висока ризикованість кредитних операцій. Зазначимо, що першопричинами є: теоретична недосконалість питання захисту інтересів кредитора від кредитних ризиків, незадовільний фінансово-господарський стан суб'єктів підприємництва, невисока кадрова підготовка працівників банківської системи тощо.

Проведений об'ємний аналіз ситуації, яка склалася в банківській сфері, свідчить, що банки зазнають фінансового краху в зв'язку з надзвичайно ризикованою кредитною політикою.

Основна причина банківських банкрутств - неповернення раніше виданих кредитів. За наявними даними більше половини виданих сум неповністю чи невчасно повертаються позичальникам. Усі зусилля банку щодо повернення кредитів зводяться нанівець через недосконалість нашого законодавства. Тому застосовувані в даний час і рекомендовані заходи щодо запобігання кредитних ризиків зводяться до того, щоб не допустити неповернення позички. Через це доцільно контролювати якість роботи конкретного кредиту ще на стадії його використання, постійно перевіряти здатність позичальника повернути кредит, а також перевіряти забезпечення позички чи гарантії її повернення третьою особою. З огляду на економічну та політичну нестабільність в Україні, найкращою гарантією повернення кредиту є його забезпечення оскільки при виникненні негативних явищ, єдиним джерелом повернення кредиту для банку є реалізація заставленого майна. Використання кожної окремої форми забезпечення повернення кредиту залежить від різних обставин, серед яких можна виділити такі проблемні для банку як: перевірка платоспроможності гарантів та поручителів, прийняття в якості застави неліквідного майна, звернення стягнення на заставу, можливість погашення боргу страховою компанією з огляду на нерозвиненість страхового бізнесу в Україні та його слабку економічну базу тощо.

І все ж необхідність забезпечення повернення наданих кредитів змушує кредитні установи звертатися до такої форми, як застава. Останнім часом саме застава стала найбільш популярною формою забезпечення зобов'язань, але через малий досвід роботи з нею та недосконалість законодавства змушують ставитись до неї досить обережно, тобто приймати тільки те майно позичальника, яке відповідає вимогам ринкових відносин. Для цього потрібно також враховувати те, що вартість майна постійно змінюється, тому на цьому етапі важливо якомога точніше визначити його вартість в майбутньому.

В подальшому послаблений контроль за цільовим використанням кредиту може призвести до негативних наслідків для всієї банківської системи і економіки України в цілому.

З огляду на існуючи труднощі з наданням кредиту та перелічених проблем, обрана тема є досить актуальною. Адже вивчення джерел і форм гарантованості погашення позичок, розробка методів зниження питомої ваги неповернених позичок в загальному обсязі наданих кредитів, ефективне використання результатів аналізу наданих кредитів, ефективне використання результатів аналізу кредитоспроможності клієнтів, а отже і впровадження якісних форм забезпечення та контролю за цільовим використанням позички справляють регулюючий вплив на банківську діяльність. Визначення кредитоспроможності позичальника, віднесення його до відповідного класу надійності, а отже і формування банком резерву покриття на можливі втрати за позиками є ще однією проблемою на шляху здійснення кредитних операцій.

Цим пояснюється потреба у всебічному вивченні вітчизняного та частково іноземного досвіду щодо надання кредитів, застосування ефективних форм забезпечення, повернення управління кредитним портфелем банку, дослідження сучасного стану по даній темі, висвітлення нових методів, концептуальних підходів, науково-методичних рекомендацій з питання проблем оцінки заставленого майна, страхування ризиків неповернення кредиту та удосконалення законодавства в області кредитування.

Проблема забезпеченості повернення кредитів, реалізації заставного права та формування резерву покриття на можливі втрати, а також оцінки та страхування майна знайшли своє відображення в працях Лаврушина О.М., Мороза А.Н., Г.Таскі, О.Куценко, С.Івасів., Галасюка В.М., Костюченко В.М. та інші.

Між тим,до теперішнього часу в Україні комплексного визначення видів кредитних ризиків, джерел їх виникнення, аналізу впливу на прибутковість - збитковість кредитних операцій в умовах переходу до ринку не проводилося. Таке становище пояснюється передусім обмеженим використанням товарно-грошових відносин протягом тривалого часу, а також характерними в минулому адміністративними методами управління. Це виключало необхідність забезпечення гарантії повернення виданих позик, оцінки кредитоспроможності позичальника та відповідно і страхування кредитів.

Тому, з причин складності та багатогранності проблеми, яка досліджується, чимало питань потребує поглибленого системного вивчення. Серед останніх розрізняють основи організації банківського кредитування в Україні, джерела та інструменти забезпечення повернення позичок, формування кредитної політики, практичні методи визначення оцінки майна та інші.

Отже метою роботи є вивчення теоретичних, методологічних та практичних аспектів визначення та оцінки форм забезпечення повернення кредитів, розробка рекомендації щодо удосконалення кредитування, зокрема при застосуванні такої форми забезпечення, як застава, та зменшення ризикованості кредитних операцій.

1. Індивідуальний графік проходження науково-дослідної практики

Завдання за планом	Рік, місяць, число	Фактичне виконання	Підписи наукового керівника та керівника від кафедри
1. Розробка індивідуального графіку проходження практики. Узгодження його з науковим керівником.	06.03.2015	06.03.2015
2. Вибір курсу для проведення лекційних та практичних занять.	06.03.2015	06.03.2015
3. Відвідування лекції наукового керівника	11.03.2015	11.03.2015
4. Відвідування практичного заняття	11.03.2015	11.03.2015
5. Розробка плану проспекту лекції та узгодження з науковим керівником	11.03.2015	11.03.2015
6. Розробка плану проспекту практичного (семінарського) заняття та узгодження з науковим керівником	11.03.2015	11.03.2015
7. Розробка завдань для самостійної роботи студентів при роботі з матеріалом курсу та узгодження з науковим керівником	11.03.2015	11.03.2015
8. Проведення лекційного заняття на тему «Акції, як вид цінних паперів» для студентів 1курсу магістратури з дисципліни «Ринок цінних паперів» спеціальності Економічна теорія	18.03.2015	18.03.2015
9. Проведення практичного (семінарського) заняття на тему «Акції, як вид цінних паперів» для студентів 1курсу магістратури з дисципліни «Ринок цінних паперів» спеціальності Економічна теорія	22.03.2015	22.03.2015
10. Проведення консультації для студентів	22.03.2015	22.03.2015
11. Відвідування лекції студента практиканта Нечай В.В., проведеної для студентів 1 курсу магістратури з курсу «Гроші та кредит»	13.03.2015	13.03.2015
12. Підготовка рецензії на проведене заняття студента практиканта Нечай В. В. проведеного для студентів 1 курсу магістратури з курсу «Гроші та кредит»	15.03.2015	15.03.2015
13. Відвідування практичного заняття студента практиканта Нечай В.В., проведеної для студентів 1 курсу магістратури з курсу «Гроші та кредит»	13.03.2015	13.03.2015
14. Підготовка рецензії на проведене заняття студентки практиканта Нечай В.В., проведеної для студентів 1 курсу магістратури з курсу «Гроші та кредит»	15.03.2015	15.03.2015
15. Оформлення звіту з практики	01.04.2015	01.04.2015

Узгоджено: 06.03.2015

Науковий керівник:

к.т.н., доцент Шелудько Валентина Миколаївна

Керівник практики від кафедри:

к.т.н., доцент Шелудько Валентина Миколаївна

2. План-звіт проходження практики

За час практики зроблено:

1. Вивчення нормативних документів, що регулюють питання науково-дослідної діяльності в Україні щодо організації, проведення і підведення підсумків науково-дослідної практики студентів магістратури економічного факультету Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка

2. Огляд друкованої літератури та бібліографічних джерел з наукової проблематики реалізації грошово-кредитної політики в України, її ефективності, проблем та перспектив.

3. Збір та обробку практичного та інформаційного матеріалу, що охоплює усі аспекти ринку цінних паперів України, його ефективності, проблем, суперечностей та шляхів їх вирішення.

4. Формування бібліографічного списку для написання магістерської роботи з проблематики реалізації кредитної політики комерційних банків в Україні на сучасному етапі економічного розвитку.

5. Підготовка:

5.1. Наукової оглядової статті «Кредитна політика комерційних банків в умовах ринкової нестабільності».

5.2. Тез доповіді на тему: «Кредитна політика комерційних банків в умовах ринкової нестабільності».

5.2. Рецензії на статтю Сомик А. В. на тему «Умови середовища реалізації кредитної політики банків в Україні»// Журнал «Фінанси України», 6'2010. кредит банк комерційний кредитування

5.3. Відзиву на автореферат дисертації Островської Олени Степанівни на тему: «Кредитна політика в умовах ринкових трансформацій в Україні»

5.4. Пропозиції до органів державної влади та управління щодо вдосконалення впровадження кредитної політики комерційними банками.

6. Виконання індивідуального завдання на тему: «Напрямки оптимізації кредитного портфелю банку».

До звіту додаються:

Календарний план-графік
Перелік нормативних документів щодо проблеми
Бібліографічний список з обраного напряму дослідження
Перелік інформаційного матеріалу
Наукова стаття
Участь у наукових конференціях
Рецензія на наукову статтю (зі статтею)
Відзив на автореферат (з авторефератом дисертації)
Пропозиції до органів влади
Індивідуальне завдання
Орієнтовна назва магістерської роботи

Магістрант ____________________ Дата ________________ 2015 року.

Відгук на науково-дослідну практику магістра 2 курсу навчання спеціальності «Банківська справа», економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Чучупи Андрія Віталійовича

Під час проходження практики у період з 06 березня до 28 березня 2015 року студент робив дослідження у сфері ринку цінних паперів, а саме на тему «Акції, як вид цінних паперів». У процесі проходження практики студент проаналізував особливості, теоретичний зміст та проблематику теми.

У період проходження практики студент Чучупа А.В. ознайомився з великою кількістю необхідної інформації, а також з методикою проведення науково-дослідної практики, а також опрацював велику кількість нормативно-правових актів.

Зміст роботи повністю відповідає обраній темі та свідчить про ґрунтовність проведеного аналізу, знання автора з теоретичних та практичних питань і методологічних положень з даної проблематики.

Аналізуючи проведену студентом роботу, можна зробити висновок, що він не лише розібрався в комплексі складних теоретичних питань, але й добре орієнтується в практичному їх застосуванні.

Отже, робота студента Чучупи Андрія Віталійовича під час проходження науково-дослідної практики, а також звіт про її виконання можуть бути оцінені задовільною оцінкою.

Керівник практики від кафедри:

к.т.н., доцент Шелудько Валентина Миколаївна

3. Бібліографічний опис опрацьованих джерел

№	Автор, назва, видавник, місто видання, рік видання, загальна кількість сторінок	Короткий зміст відібраного матеріалу, який використовуватиметься в роботі (сторінки за кожною позицією)	Відібрані цитати (характеристика та сторінки за кожною позицією), на які будуть посилання	Зауваження (для якого розділу, вирішення якого завдання роботи відібраний матеріал)
1	Прокопенко І. Ф., Гопін В. І.. Соляр В. В. та ін. Основи банківської справи: Навч. посіб. -- К.: Центр навчальної літератури, 2005. -- 410 с.	У навчальному посібнику висвітлено сутність, види банків банківських операцій. Розглянуто порядок заснування комерційних банків, методику проведення розрахунково-касових, кредитно-інвестиційних операцій, операцій з цінними паперами, валютою, нетрадиційних банківських послуг. Викладено методику формування ресурсів банку, аналізу прибутковості та фінансової стійкості.	Викладено методику формування ресурсів банку, аналізу прибутковості та фінансової стійкості.	1.2. Основні принципи кредитної політики комерційних банків
2	Романова М. І, Устюгова М. В. Основи банківської справи: Навч. посіб. -- К.: Центр навчальної літератури, 2007. -- 168 с.	Навчальний посібник складено у вигляді курсу лекцій за окремими темами, а також рекомендацій щодо підготовки до семінарських занять та самостійного освоєння дисципліни. У ньому викладено основні аспекти діяльності комерційного банку у формуванні та розміщенні банківських ресурсів, роль банківських установ у обслуговуванні платіжного обігу країни.		1.1. Сутність та необхідність кредитної політики в банках.
3	Банківські операції: Навчальний посібник (третє видання) / Мороз А.М., Савлук М.І., Пуховкіна М.Ф. та ін. / За ред. Мороза А.М., К: Знання, 2008 - 608 c.	Розкрито суть банківської діяльності в умовах ринкових економічних відносин. Досліджується сутність банку; порівнюється банківська діяльність зарубіжних країн з банківською діяльністю України; описується банківський менеджмент і банківський маркетинг; аналізується банківська діяльність на основі традиційних операцій у сучасних умовах; приділена увага безготівковому платіжному обороту; акцентується увага на цінних паперах та валютних операціях		1.1. Сутність та необхідність кредитної політики в банках. 1.2. Основні принципи кредитної політики комерційних банків
4	Управління діяльністю банку: методологія і практика. / [О. В. Васюренко та ін.]; за заг. ред. О. В. Васюренко; Нац. банк України, Ун-т банк. справи. - К.: УБС НБУ, 2008. - 230 с.		Організація стратегічного і тактичного менеджменту операцій. Раціоналізація управління залученням банківських ресурсів на основі методу компаративних січень. Метод збалансованого динамічного управління активними операціями банків в сфері кредитування.	1.3. Державне регулювання кредитної діяльності банку.
5	Цінні папери: Підручник. Затверджено МОН / За ред. В.Д. Базилевича. -- К., 2011. -- 1094 с	Пропоноване видання фундаментальне системне дослідження цінних паперів та їх економічної природи. За змістом це якісно новий підручник, в якому застосовано новітні методичні прийоми викладу навчального матеріалу, чітко визначено ключові проблеми, систематизовано основні засади розміщення й обігу цінних паперів.	Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують, право володіння або відносин позик, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів.
6	Петрук О. М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. Ф. Ф. Бутинця -К.: Кондор, 2009. - 461с.с.	У посібнику розглянуто всі традиційні банківські операції, пов'язані з кредитуванням, розрахунками та фінансуванням інвестицій. Окремі теми присвячені вивченню нетрадиційних банківських операцій, серед яких факторинг, лізинг, банківські гарантії.		1.2. Основні принципи кредитної політики комерційних банків

4. Список використаних джерел

Характеристика джерела	Назва джерела
Книга: Один автор	1. Снігурська Л.П. Банківські операції і послуги: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів - К: МАУП, 2006. - 456с. 2. Цінні папери: Підручник. Затверджено МОН / За ред. В.Д. Базилевича. -- К., 2011. -- 1094 с 3. Мещеряков А.А. Організація діяльності комерційного банку. Навчальний посібник. - К., 2007. - 608 с. 4. Васюренко О.В. Банківські операції: навчальний посібник / О. В. Васюренко. - 6-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 318 с. - (Вища освіта ХХI століття).
Два автори	1. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук; За ред. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с. 2. Банківська справа: Короткий словник - довідник / Укл. А.В. Калина, В.М. Кочетов. - //.: МАУП, 1998. - 132с. - Бібліогр.: с.129 3. Бугулов В.М., Бугулова Т.В. Національний банк та його операції: Конспект лекцій. - К.: МАУП, 1997. - 44 с 4. Пудовкіна та ін.; За заг. ред.. І. І. Савчука. - К.: КНЕУ, 2008. - 602с 5. Косова Т.Д., Циганов О.Р. Банківські операції: навч. посібник / Донецький держ. ун-т управління. -- Донецьк: Норд-Прес ; ДонДУУ, 2008. -- 350c.
Три автори	Єпіфанов А.О., Маслак Н.Г., Сало І.В. Операції комерційних банків.- Суми: ВТД "Університетська книга", 2007.- 523 c.
Наукові праці і публікації	Сомик А. В. «Умови середовища реалізації кредитної політики банків в Україні»//Журнал «Фінанси України»,6'2010
Закони та нормативно-правові акти	1. Закон України "Про національний банк України" № 679-ХІV від 20.05.1999 // Законодавчі і нормативні акти банківської діяльності. - 1999. - Вип. 7. - С. 3-23 2. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20.09.2001р.
Автореферати дисертацій	Островської Олени Степанівни на тему: «Кредитна політика комерційних банків в умовах ринкових нестабільності»

5. Відзив на автореферат кандидатської дисертації за науковою проблематикою дослідження

ВІДЗИВ на автореферат дисертації Островської Олени Степанівни на тему: «Кредитна політика комерційних банків в умовах ринкових нестабільності» за спеціальністю - банківська справа

Динамічні зміни, що відбуваються в економіці, кредитній та банківській системах обумовлюють постійний пошук механізмів реалізації кредитної політики в Україні. Стабілізація сфери обігу кредитних ресурсів як необхідної складової стійкого зростання банківської системи зумовлює потребу в розробці середньострокової стратегії проведення кредитної політики банками країни. Її формування в умовах ринкових трансформацій в Україні - досить складний процес, який вимагає пошуку оновлених механізмів реалізації відповідно до умов соціально-економічного розвитку нашої держави.. Тому потреба у теоретичному обґрунтуванні і формуванні цілісного уявлення щодо фінансового механізму інноваційного розвитку є основою ефективної фінансової банківської політики. З огляду на це актуальність обраної теми дисертаційного дослідження не викликає сумніву.

Як свідчить автореферат, проблеми дослідження характеризуються науковою новизною отриманих результатів. обгрунтовано та доведено доцільність переходу України до таргетування інфляції як найбільш ефективного режиму кредитної політики, який дозволяє створити умови для середньострокової підтримки макроекономічної стабільності економіки. Встановлено, що результатом успіху реалізації даного режиму в Україні виступає визначення пріоритетності інфляційної мети, а не її абсолютності стосовно до інших цілей, які можуть ставитись і досягатися як другорядні по відношенню до планових показників інфляції.

Науковий інтерес представляє обґрунтування необхідності удосконалення механізму реалізації кредитної політики комерційних банків, на основі розкриття недоліків в практиці використання інструментів діючої політики в банках України та виявленні протиріч між ними. Це дозволило довести доцільність використання операцій на відкритому ринку в якості основного інструменту кредитної політикию.

Оцінюючи загалом зміст автореферату, необхідно зазначити, що дисертація на тему «Кредитна політика комерційних банків в умовах ринкових нестабільності» має теоретичну та практичну цінність, виконана на належному рівні, являє собою закінчене самостійне наукове дослідження та відповідає вимогам ВАК України, що висуваються до кандидатських дисертацій. Її автор Островської Олени Степанівни заслуговує на присудження наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - Банківська справа.

Студент магістратури 2 року навчання

спеціальності «Банківська справа»

економічного факультету

Київського національного університету

Імені Тараса Шевченка

Чучупа Андрій Віталійович

6. Рецензія на наукову статтю у фаховому виданні за науковою проблематикою дослідження

РЕЦЕНЗІЯ на статтю Сомик А. В. Умови середовища реалізації кредитної політики банків в Україні// Журнал «Фінанси України»,6'2010

Сучасне середовище проведення кредитної політики формується під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Найнегативніший вплив на думку автора, має зовнішній чинник -- поширення світової фінансової кризи. Світова криза виявилася насамперед у погіршенні глобальної ліквідності, яка зумовила обмеження доступу до ринків капіталу для суб'єктів фінансового та нефінансового секторів вітчизняної економіки, зниження інтересу інвесторів до України та відплив іноземного капіталу.

Як свідчить зміст рецензованої статті, проблеми дослідження характеризуються науковою новизною отриманих результатів. До них слід віднести авторський аналіз сучасного середовища реалізації кредитної політики комерційних банків,узагальнено чинники,що його формують,та визначено особливості їх впливу на ефективність кредитної політики. Запропоновано напрями вдосконалення середовища реалізації кредитної політики в умовах фінансово-економічної кризи.

Науковий інтерес представляє ґрунтовний аналіз та узагальнення автором основних пріоритетів у сфері реалізації кредитної політики банків на сучасному етапі економічного розвитку України.

Оцінюючи загалом зміст наукової статті, необхідно зазначити, що вона має теоретичну та практичну цінність, виконана на належному рівні, являє собою закінчене самостійне наукове дослідження та відповідає вимогам ВАК України.

Рецензент

студент магістратури 2 року навчання

спеціальності «Банківська справа»

економічного факультету

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Чучупа Андрій Віталійович

7. Наукова оглядова стаття з обраної проблематики дослідження

А.В. Чучупа

Механізм реалізації кредитної політики комерційними банками

В статті розглянуто процес реалізації кредитної політики комерційних банків в сучасних умовах. Розкрито перелік проблем і суперечностей кредитної політики комерційних банків та запропоновано шляхи їх вирішення.

Вступ. Однією з найбільш необхідних умов ефективного розвитку банківської системи, являється формування чіткого механізму кредитного регулювання, який дозволяє банкам впливати на ділову активність. Кредитні важелі є одними з основних інструментів економічної політики прибутковості банків.

Актуальність і вагомість цієї теми обумовлена необхідністю формування і втілення такої кредитної політики, яка б відповідала сучасним викликам в світовій економіці, стимулювала розвиток банківської системи забезпечуючи тим самим розширене економічне відтворення та зростання національного багатства. Саме тому над вирішенням даної проблематики працює ряд спеціалістів, провідних економістів, науковці і фахівці у сфері економіки, фінансів та права.

Постановка проблеми. У 2009-2010 роках кредитна політика здійснювалась у складних умовах економічної та фінансової кризи і спрямовувалась на якнайшвидше подолання її наслідків. Значне зниження попиту на вітчизняну продукцію, згортання іноземних інвестицій, суттєве ускладнення доступу до зовнішніх фінансових ресурсів, викликало падіння виробництва, експорту та зменшення всіх видів доходів, особливо валютних. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Процесу реалізації кредитно політики комерційних банків присвячено багато досліджень закордонних і вітчизняних учених та економістів. Найвідомішими в цьому напрямку є роботи Е. Долан, К. Кемпбелл, Р. Кемпбелл, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, А. Даниленка, В.Лагутіна, В. Ющенко, В. Лисицький, А. Чухно, І. Лютий.

Однак зважаючи на умови відновлення економіки від однієї з найглибших за всю історію фінансових криз ці питання вимагають якомога більш детального і глибинного дослідження, аналізу та подальшого розв'язання.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та оцінка існуючої кредитної політик комерційних банків, а також визначення основних проблем, суперечностей та шляхів підвищення ефективності її реалізації на сучасному етапі економічного розвитку України.

Виклад основного матеріалу. В Україні сьогодні накопилось досить багато проблем, які стосуються проведення грошово-кредитної політики та її впливу на економічні процеси, а саме: дослідження теоретичних аспектів та загальних характеристик кредитної політики комерційних банків. У сучасній банківській теорії відсутнє однозначне тлумачення терміну "кредитна політика". Діапазон тверджень змінюється від "кредитна політика - система заходів центрального банку та держави в кредитній сфері з метою регулювання грошового обігу і досягнення інших економічних та соціальних цілей" до "кредитна політика повинна охоплювати склад кредитного портфеля і контроль над ним як єдиним цілим, а також встановлювати стандарти для прийняття конкретних рішень".

Кредитна політика виступає складовою частиною банківської політики, яка охоплює окрім кредитної, депозитну, валютну, процентну і інші види політики, які виражають основні функції комерційних банків. У цій частині кредитна політика на макроекономічному рівні підпорядкована державному грошово-кредитному регулюванню, розробка і втілення якої покладена на центральний банк.

Кредитну політику слід розглядати як на макроекономічному рівні - основу грошове - кредитного забезпечення та регулювання, і на мікрорівні - організацію процесу кредитування господарюючих суб'єктів. Розглядаючи кредитний механізм як організаційно-економічні заходи по організації процесу кредитування, які, відповідно, мають макро- і мікрорівні, можна констатовані, що кредитна політика виступає формою прояву організації і управління кредитним механізмом.

Всі важливі рішення в банках потребують, щоби метою його політики було підтримання оптимальних співвідношень між кредитами, депозитами та іншими зобов'язаннями і втаєним капіталом. Тому, правильна кредитна політика здатна підвищити якість кредитів, і, звісно, фінансовий стан банку. Все вищезазначене підкреслює необхідність кредитної політики в роботі банків, і в значній мірі при переході до ринкових умов, коли банки націлені на першокласних та багатих клієнтів, які ні кількістю, ні якістю не можуть забезпечити всю банківську індустрію.

Досліджуючи кредитні взаємовідносини між підприємствами і банками, необхідно науково обґрунтувати функціонування кредитної політики, цілі та напрями її розвитку, її вплив на економічний розвиток держави.

Хоча кредитну політику на даному етапі розвитку банківської системи доцільно вважати сформованою, але кожен її етап в умовах економічної невизначеності набуває своїх специфічних рис, які залежать від функціонування всіх його елементів, їх взаємозв'язку і взаємообумовленості.

Однак недосконалість методів та форм мобілізації ресурсів для активних операцій, діючої системи кредитування, методів оцінки та запобігання кредитних ризиків, управління кредитними портфелями, регулювання кредитного механізму взагалі - затрудняють процес формування повноцінних ринкових відносин.

Для того, щоб сформувати кредитний портфель банку необхідно здійснити відбір кредитів і досконало оцінити кредитоздатність позичальника.

На сьогодні в багатьох країнах існують різні системи оцінки кредитоздатності позичальника. Розглянемо деякі з них:

1. Система "П'ять С" Conditions - умови; Collateral - забезпечення; Capital - капітал; Capacity (або Cash flow) - потенційні можливості (або потік грошових коштів).

2. PARSER - від анг. "parse" - робити граматичний розбір. Ця система оцінки налічує шість компонентів: Person - особа; Amount - сума; Repayment - погашення; Security - забезпечення; Expediency - доцільність; Remuneration винагорода.

3. CAMPARI. Character - репутація; Ability - здатність; Means - засоби; Purpose - мета; Amount - сума; Repayment - погашення; Insurance - страхування.

4. MEMO RISK - це найбільша за кількістю компонентів з наведених систем оцінки.

Висновки.

До основних рекомендацій вдосконалення роботи комерційних банків слід віднести:

1. Письмове затвердження "Керівництва по кредитній політиці банку", який би включав кредитну політику, норми кредитування і інструкцію по кредитуванні.

2. Проведення кредитного аналізу, який дозволив би провести "профілактику" кредитного ризику (запобіганню кредитів з низьким ризиком).

3. Диверсифікація кредитного портфеля. Рівень втрат від неповернення боргу може бути зменшений за рахунок видачі кредитів більшій кількості незалежних позичальників.

4. Дотримання вимог НБУ щодо створення резерву на покриття можливих втрат від кредитної діяльності.

5. Створення резервів за рахунок високоліквідних активів.

6. Взяти в штат кредитного працівника-менеджера, який би займався диверсифікацією кредитного портфеля, лімітуванням активних операцій, формуванням резервів і контролем всіх факторів, які впливають на збільшення кредитного ризику.

7. Створення потенційного кредитного v портфеля. Передбачає створення резервного кредитного портфеля з необхідною якістю для своєчасної "санації"" кредитного портфеля, тобто заміну кредитів з низькою якістю на кредити з високою якістю, тобто кредити, які підвищують портфельну якість.

Література.

1. Живко З.Б. Банківська діяльність: навчальний посібник. - К.: Алерта, 2009. - 111 с.

2. Міщенко В.І. Банківські операції: підручник/ В.І.Міщенко, Н.Г.Слав`янська, О.Г.Коренєва.- 2-ге вид., перероб. і доп.- К.: Знання, 2007.- 796с.- (Вища освіта ХХІ століття)

3. Вовк В.Я., Хмеленко О.В. Кредитування і контроль: Навчальний посібник - К.: Знання, 2008. - 463 с.

4. Снігурська Л.П. Банківські операції і послуги: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів - К: МАУП, 2006. - 456с.

5. Банківські операції. Череп А. В., Андросова О. Ф.: Навчальний посібник -К.: Кондор, 2008 - 410с.

6. Банківські операції: Навчальний посібник (третє видання) / Мороз А.М., Савлук М.І., Пуховкіна М.Ф. та ін. / За ред. Мороза А.М., К: Знання, 2008 - 608 c.

7. Вовчак О.Д., Рущишин Н.М. Кредит і банківська справа: Підручник - К: Знання, 2008 - 564 с.

A.V. Chuchupa

The mechanism of monetary policy implementation by commercial banks

In the article the process of implementing credit policy of commercial banks in modern conditions. Reveals a list of problems and contradictions credit policy of commercial banks and the ways of their solution

8. Рецензія на наукову оглядову статтю з обраної проблематики дослідження

РЕЦЕНЗІЯ на статтю Чучупи А. В. «Механізм реалізації кредитної політики комерційними банками»

Тема статті Чучупи А.В. «Механізм реалізації кредитної політики комерційними банками» є надзвичайно актуальною в наш час, оскільки проблеми, що постають перед економікою України в умовах відновлення економіки від найбільшої за останній час фінансової кризи і подолання її негативних наслідків, питання ефективності кредитної політики комерційних банків є одним з найважливіших та значущих серед усього комплексу проблем банківської системи. Правильно обраний курс кредитної політики, її цілі та пріоритети подальшого розвитку- це основна умова ефективної боротьби з наслідками фінансової кризи і забезпечення економічного зростання.

Як свідчить зміст рецензованої статті, проблеми дослідження характеризуються науковою новизною отриманих результатів У статті автором проаналізовані основні проблеми і суперечності реалізації кредитної політики банками в Україні, а також запропоновані шляхи підвищення її ефективності на сучасному етапі економічного розвитку.

В цілому рецензована стаття є достатньо глибокою за рівнем досліджуваних проблем і виконана на високому професійному науково-теоретичному рівні, матеріал в ній викладено логічно, послідовно і комплексно, а сформульовані висновки і пропозиції є аргументованими.

Оцінюючи загалом зміст наукової статті, можна зазначити, що вона має теоретичну та практичну цінність, виконана на належному рівні, являє собою закінчене самостійне наукове дослідження і відповідає вимогам ВАК України.

Рецензент,

студентка 2 курсу магістратури

спеціальності «Банківська справа»

Економічного факультету

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Нечай В. В.

9. Рекомендації до державних органів влади та управління, що містять конкретні пропозиції щодо вдосконалення контролю за кредитною політикою банків країни

Заходи кредитної політики 2009-2010 років спрямовувалася на стримування збільшення ринку кредитування, забезпечення банківської сфери платіжними засобами, стимулювання відновлення процесів кредитування, а також запровадження пруденційних заходів щодо підвищення надійності функціонування банківської системи.

Серед основних заходів щодо стабілізації ситуації на валютному ринку необхідно відзначити активну політику інтервенцій, запровадження механізму валютних аукціонів, заміну нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банків на ліміти граничних значень відкритої валютної позиції, вдосконалення порядку використання лоро-рахунків та процедури отримання іноземних кредитів тощо. Для забезпечення належного рівня ліквідності, збільшення кредитування економіки та підтримки банків проводилася гнучка політика рефінансування з вдосконаленням відповідних механізмів, знижувалась облікова ставка, був визначений та почав реалізовуватися порядок рекапіталізації банків за участю держави та інші заходи.

Здійснювана антикризова політика мала міжнародну підтримку, що забезпечило отримання чергових траншів кредиту Міжнародного валютного фонду, частина яких спрямовувалися на фінансування дефіциту державного бюджету.

Тим не менш не вдалося відновити обсяги кредитування економіки на рівні, достатньому для підтримування процесів відновлення економічного зростання. Дії Національного банку були обмежені необхідністю виконання закону про бюджет у частині фінансування його дефіциту. Головним каналом випуску в обіг коштів залишався кредитний, через який було випущено в обіг 59% від загального обсягу коштів. Через канал валютного ринку відбувалось переважно їх вилучення.

Найбільшу частину рефінансування банків НБУ у 2008 році здійснював через кредити «овернайт», надані через постійну діючу лінію рефінансування, а вже у 2009 році надано короткострокові кредити для підтримки ліквідності банків.

Головною метою кредитної політики у 2010-11 роках лишатиметься забезпечення стабільності грошової одиниці, що є основою для забезпечення збалансованого економічного розвитку, підвищення рівня зайнятості та відповідно платоспроможності по кредитним зобов'язанням.

У прийнятті монетарних рішень на 2011р. Національний банк насамперед спирається на прогноз розвитку реального сектору економіки, платіжного балансу та фінансового ринку, який робитиметься на підставі ретельного аналізу широкого спектра макроекономічних, бюджетних та монетарних показників, їх взаємозв'язку і впливу на стабільність гривні з урахуванням можливих змін у тенденціях в майбутньому. На підставі розгляду прогнозних оцінок розвитку визначатиметься потреба у прийнятті відповідних регулятивних заходів.Роблячи висновок можна зазначити,що враховуючи всі існуючі проблеми, для поліпшення стану фінансового банківської системи України доцільною є зміна кредитної політики на більш жорстку й послідовну, а саме:

1. зниження ставки рефінансування комерційних банків на 5-6% (становить 10,25%), що зробить кредити більш доступними. Разом із цим, необхідно запровадити контроль за виданими кредитами банкам, щоб запобігти ситуації, коли вони будуть отримувати кредити під 6-7%, а надавати підприємствам під 20-30%.

2. запровадження адміністративного регулювання процентних ставок задля запобігання корупції й зловживань, встановлення банківської маржі по операціях за кредитом, який виділяє держава, на рівні 2-3%;

3. виконання Національним банком функції «кредитора останньої інстанції» та забезпечення рефінансування вибірково, залежно від вкладу банку в розвиток економіки країни;

4. здійснення націоналізації активів проблемних банків. Для цього можна створити державну компанію з повернення активів (на зразок американського трастового фонду )

5. використання керованого плаваючого курсу з поступовим переходом до режиму вільного обмінного плаваючого курсу. Це сприятиме посиленню гнучкості обмінного курсу гривні через розширення діапазону його можливих коливань

Основним регулятором кредитної сфери виступає Національний банк України, то йому можна порекомендувати здійснення наступних заходів:

1) Забезпечити прозорість функціонування валютного сегменту ринку через удосконалення правил роботи на ньому учасників та дотримання чітких принципів і процедур можливого виходу на ринок та застосування відповідних регулятивних заходів з боку регулятора.

2) Створити та постійно вдосконалювати механізми хеджування валютних ризиків, зокрема підтримувати розвиток ринку валютних деривативів.

3) Впровадити комплексну систему моніторингу валютних ризиків, з послідовним удосконаленням механізмів контролю та протидії спекуляціям, які порушують стійкість валютного ринку.

4) Забезпечити зниження рівня доларизації економіки, зменшення зовнішніх ризиків та удосконалення засад функціонування валютного сегменту грошово-кредитного ринку.

5) Підтримувати валютні резерви на рівні, достатньому для забезпечення стійкості української валюти, за умов своєчасного виконання зовнішніх боргових зобов'язань.

6) Реалізовувати заходи з посилення ефективності контролю за добросовісністю здійснення валютних операцій.

7) Надавати державні кредити для погашення, рефінансування та обслуговування кредитів, одержаних вітчизняними банківськими установами та іншими суб'єктами господарювання в іноземних кредиторів.

8) Стимулювати здешевлення кредитування проектів малого та середнього бізнесу, зокрема таких, що впливають на підвищення рівня зайнятості населення.

10. Переклад іншомовної наукової публікації

УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ В СИСТЕМІ БАНКІВСЬКОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Марк Фабер

Методика Національного банку базується на визначенні класу позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями та стану погашення кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за ним. Метод скорингу аналізує анкетні дані позичальника, інформацію про нього з кредитного бюро та рух по рахунках. Результатом оцінки кредитного ризику з допомогою математичних методів (Credit metrics/ Credit VaR; Методика KMV; підхід Credit Suisse Financial Products (CSFP) з використанням Credit Risk+) є функція розподілу імовірності, що відбиває ступінь ризикованості позичальника. Базовою інформацією для оцінки виступає інформація рейтингових агентств, поточний стан рейтингу, імовірність переходу в інші рейтингові категорії; структура капіталу підприємства, зміна прибутковості, вартість активів у динаміці; інформація рейтингових агентств про імовірність дефолту потенційного позичальника.

Методика Базельського комітету включає Стандартизований підхід (Standardised Approach), Основний lRB-підхід (Foundation IRB (Internal ratings-based) Approach) та Розвинутий IRB-підхід (Advanced IRB Approach). Інформаційною базою аналізу виступають оцінки кредитного рейтингу зовнішніми рейтинговими агентствами, оцінки кредитного рейтингу Організацією економічного співробітництва і розвитку, імовірність дефолту позичальника, рівень втрат у випадку дефолту, сума позичкових втрат, термін, що залишився до погашення позички.

Ризик є невід'ємною складовою в будь-якій сфері економічної діяльності. Недостатнє усвідомлення цього нерідко приводить до сумних наслідків. Що ж до банківської справи, то її неможливо уявити без ризику. Тобто при функціонуванні комерційних банків ризик є постійно притаманною складовою. Будь-яке рішення в банківській діяльності, що заслуговує на увагу, обтяжене ризиком, бо фінансова сфера взагалі, банківська справа зокрема, є дуже чутливою не лише до різноманітних економічних чинників, а й до соціальних, політичних тощо. Отже, в банківський діяльності йдеться не про те, щоб взагалі уникнути ризику, найважливіше завдання банківського менеджменту полягає в тому, щоб найти оптимальне співвідношення між прибутком, ризиком, ліквідністю. Відповідно постають проблеми кредитних ризиків та розробки напрямків їх подолання. Стосовно комерційних банків в Україні в нових умовах, то особливої актуальності набуває проблема ризиків неповернення кредиту. Банківські труднощі можна подолати, лише ґрунтуючись на системному підході до управляння банком у цілому та прогнозуючи і долаючи можливі кредитні ризики зокрема.

Кредитний ризик -- це потенційна можливість втрати сум основного боргу й відсотків по ньому, що виникає в результаті порушення цілісності руху звужуваної вартості під впливом різноманітних ризикостворюючих факторів (неповернення кредиту у зв'язку зі злиттям або поглинанням, банкрутством, шахрайством і ін.). Базуючись на теорії систем, кредитний ризик визначається як сукупність об'єкта, предмета, суб'єкта (суб'єктів), які управляють (управляються) за допомогою застосування комплексів взаємозалежних методів (установлення лімітів кредитування, визначення ціни кредиту, організація кредитної справи й т.д.) і використання достатнього ресурсного забезпечення (грошового, інформаційно-аналітичного, кадрового й ін.)

Конкретні заходи щодо управління кредитними ризиками включають три види директив: директиви, що спрямовані на обмеження або зменшення кредитних ризиків, наприклад визначальну концентрацію й розмір кредитів, кредитування пов'язаних з банком осіб або перевищення лімітів; директиви по класифікації активів, куди входить аналіз імовірності погашення портфеля кредитів і інших кредитних інструментів, включаючи нараховані й невиплачені відсотки, які піддають банк кредитному ризику; та нарешті, директиви по кредитному резервуванню -- не тільки по портфелі кредитів, але також по всіх інших активах, які можуть привести до збитків.

Аналіз загального кредитного портфеля і його характеристик звичайно дає досить повну картину діяльності банку, його пріоритетів, видів кредитних ризиків, яким він підданий і котрі готи на себе прийняти. При цьому потрібно проаналізувати: сукупність основних видів кредитів, включаючи інформацію про кількість клієнтів, середньому строку кредитів і середній кредитній процентній ставці; розподіл кредитного портфеля, включаючи аналіз загальної кількості й загальної суми кредитів у різних ракурсах, наприклад по валютах, по строках погашення (короткострокові, тобто менш одного року, і довгострокові - більше року), по видах діяльності, по виду власності (державні або частки), по виду кредитування (корпоративне або частка); кредити з урядовими або іншими гарантіями, кредити по видах ризиків;непрацюючі кредити.

Органи банківського нагляду завжди приділяли велику увагу концентрації ризиків банків. Їх ціль, з погляду керування кредитними ризиками, складається в перешкоджанні тому, щоб банки надмірно покладалися на один великого позичальника або групу позичальників, але в той же час вони не повинні диктувати банкам, кому можна дати кредит, а кому не можна. Сучасне банківське регулювання звичайно ставить умовою банку не провадити інвестиції, не надавати більші кредити або інші види кредитних інструментів будь-якій окремій юридичній особі або групі взаємозалежних юридичних осіб понад установлений відсоток від капіталу банку й резервів. Використовуючи даного обмеження, органи нагляду можуть контролювати як банківський сектор у цілому, так і структуру кредитних портфелів окремих банків, щоб захистити інтереси вкладників і запобігти критичним ситуаціям у банківському секторі.

Більшість країн встановлюють ліміт на суму кредитів одному клієнтові в розмірі не більше 10-25% капіталу банку, хоча в деяких країнах цей ліміт доходить до 30-40%. Базельський комітет з банківському нагляду рекомендує максимальне значення даного ліміту, рівне 25%, зі зниженням його до 10%, коли це доцільно. Нижня границя, при досягненні якої необхідно звітувати перед контролюючими органами, звичайно встановлюється трохи нижче максимального ліміту. Органи нагляду можуть, таким чином, приділяти особливу увагу кредитам, що перевищують дану границю, і пропонувати банкам вживати превентивних заходів до того, як ризик концентрації стане надмірно більшим.

Серед основних напрямків зниження ризиків кредитування виділяють наступні:

- введення обов'язкової вимоги з боку Центробанку про включення державних напрямків грошово-кредитної політики в кредитну політику кожної кредитної організації;

- створення й забезпечення єдиної для всіх банків нормативної бази;

- організація допомоги з боку Центробанку й інших державних структур у розробці обов'язкових нормативних вимог до методологічного забезпечення різних видів і форм кредитування;

- введення відповідного обов'язкового коефіцієнта сукупного кредитного ризику з розробкою граничних його значень при кредитуванні окремих галузей промисловості й народного господарства.

- установлення постійної доцільної взаємодії між керівництвом кредитуємого позичальника й відповідних служб кредитної організації: кредитним керуванням, керуванням ризиками й службами внутрішнього контролю кредитної організації, а також перерахованими службами кредитної організації один з одним.

Оцінивши рівень ризику, можна обрати методи для його управління. Останніми роками в галузі було розроблено спеціальні механізми управління ризиками. Проведений аналіз дав змогу об'єднати підходи до управління ними в чотири групи і виділити в рамках кожної із груп інструменти ризик-менеджменту: уникнення, локалізація (система лімітів), дисипація (розподіл ризику, диверсифікація) та компенсація.

...