Присутність іноземного та російського капіталу в банківській системі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИСУТНІСТЬ ІНОЗЕМНОГО ТА РОСІЙСЬКОГО КАПІТАЛУ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

Н.Р. Галайко,

к.е.н., доцент, доцент кафедри банківської справи

Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ)

В статті обґрунтовано питання доцільності присутності іноземного банківського капіталу в банківській системі України. Розглянуто позитивні та негативні фактори впливу на банківську систему і економіку та висвітлено проблему зростання частки іноземного капіталу. Виокремлено розгляд впливу російського капіталу на вітчизняний банківський сектор, з яким пов'язано ризик «залежного розвитку». Запропоновано шляхи вдосконалення регулювання та нагляду за діяльністю банків з іноземним капіталом в Україні.

In the article the appropriateness of the foreign bank capital in the banking system of Ukraine are grounded. Positive and negative impacts on the banking system and the economy, the problem of increase the share of foreign capital are considered. The impact of the Russian capital in the domestic banking sector, which is associated with the risk of «dependent development» are determined. Ways to improve the regulation and supervision of banks with foreign capital in Ukraine are offered.

Ключові слова: банк з іноземним капіталом, іноземний банк, банківська система, рух іноземного капіталу, експансія.

Key words: bank with a foreign capital, foreign bank, banking system, movement of foreign capital, expansion.

Постановка проблеми. Прихід іноземних інвесторів на ринок банківських послуг України уже давно став темою гарячих дискусій між прихильниками та скептиками фінансової лібералізації. Кожна сторона наводила сотні доказів щодо правильності своїх міркувань. Сьогодні маємо прекрасний шанс виявити істинне обличчя іноземного банківського капіталу і відповісти на низку важливих питань.

Іноземний капітал займає дедалі більше місце в банківській системі України. Підвищення його ролі в цілому позитивно впливає на розвиток банківської системи, зокрема через механізми міжбанківської конкуренції, створення якісно нового фінансово-економічного середовища, покращення фінансового та організаційного менеджменту банку, збільшення капіталізації вітчизняних банків, здешевлення вартості фінансових ресурсів для банків, розширення асортименту банківських послуг та підвищення їх якості, впровадження міжнародного досвіду ведення банківської справи, використання новітніх банківських технологій, покращення якості обслуговування клієнтів.

Однак присутність іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі має низку негативних моментів: прихід іноземних банків, які не мають високих міжнародних рейтингів, надійності, достатнього обсягу капіталу; ускладнення банківського нагляду; ймовірність збільшення спекулятивних операцій; чутливість вітчизняних банків до коливань на світових фінансових ринках; можливість захоплення іноземними банками банківського ринку України та посилення іноземного контролю; посилення нерівноправної конкуренції між національними та іноземними банками; підвищення ймовірності відпливу українського капіталу до зарубіжних країн [ 3 ].

Аналіз останніх досліджень. Питаннями дослідження даної проблематики займалися вітчизняні науковці та практики серед яких необхідно відзначити: Т. Смовженко, О. Сугоняко, О. Другов, Б. Пшик, В. Рисін та інші.

Слід наголосити, що в умовах глобалізації проблема регулювання ступеня відкритості внутрішнього банківського сектору для іноземних банків актуальна для будь-якої країни.

Участь іноземного капіталу в банківській системі України сприяє підвищенню якості банківської системи та дозволяє активізувати економічні процеси за рахунок підвищення якості обслуговування, удосконалення технологій, збільшення обсягу фінансових ресурсів, розвитку фондового ринку (через вихід банків на вітчизняний і зарубіжні фондові ринки), підвищення міжнародного фінансового рейтингу, прискорення процесів інтеграції у світову економіку.

Проте необхідно усвідомлювати можливі ризики прискорених процесів іноземного інвестування в банківський сектор країни: втрата суверенітету в галузі грошово-кредитної політики, несподівані коливання ліквідності банків, спекулятивні зміни попиту і пропозиції на грошово-кредитному ринку, можливий відплив фінансових ресурсів.

Основною метою статті є розкриття суті присутності іноземного та російського капіталу в банківській системі України, та їх вплив на подальший стан діяльності банківських установ.

Виклад основного матеріалу. Іноземна банківська експансія була звичним явищем під час економічного зростання,проте слід зауважити, що за останній рік ці показники знизились, а саме кількість банків з іноземним капіталом в 2014 році скоротилося на 4 банки і на 1 січня 2015 року становила 49, кількість банків з 100% іноземним капіталом скоротилася на 3 банки до 19. Іноземний капітал у статутному капіталі банків України складає 34%. Особливістю присутності іноземного капіталу у банківському секторі України є те, що він може бути представлений частково та повністю.

Стосовно реальних змін, які вже відбулися під впливом іноземного капіталу, слід зазначити, що прихід іноземного капіталу в банківський сектор призвів до перерозподілу ринку міжбанківського кредитування. Справа в тому, що іноземні інвестори дотримуються консервативнішої політики у відкритті лімітів на міжбанківське кредитування, відбувається їх зниження для деяких банків, установлюються великі розміри мінімальних лотів за міжбанківським кредитом, що суттєво обмежує коло потенційних позичальників і підвищує якісні вимоги до них. На думку експертів, експансія іноземних банків призведе до подальшого розшарування ринку міжбанківського кредитування. Очікується, що близько 90% ринку міжбанківського кредитування буде сконцентровано в 20-23 найбільших фінансових установах. А дрібні банки можуть виявитися відрізаними від кредитів великих фінансових установ і підтримки НБУ.

Крім того, відбулися зміни структури активних операцій за рахунок того, що іноземні банки орієнтуються в основному на рітейл (роздрібний бізнес) і, як наслідок, сфера кредитування зміщується від виробника до покупця. А також слід зазначити, що іноземці контролюють більш ніж 65% іпотеки.

Вітчизняна фінансова система розраховувала на істотне здешевлення кредитних ресурсів у результаті припливу засобів материнських іноземних банків. Проте досі цього не сталося. Справа в тому, що вартість кредитних коштів у країні багато в чому залежить від рівня інфляції, який не дає можливості знизити ставки за депозитами, а отже, і за кредитами (табл. 1) [3].

Якщо поділити всі банки за національною приналежністю їх інвесторів, то банківський ринок України є досить розконцентрованим. В Україні іноземний капітал належить інвесторам з таких країн як: Росія, Франція, Австрія, Польща, Нідерланди, Швеція та інші.

Таблиця 1

Позитивні та негативні моменти присутності іноземного банківського капіталу в Україні

Проте структура банківського ринку є досить мобільною і процеси злиттів та поглинань можуть з часом суттєво змінювати картину власності. Насичення банківського сектору іноземним капіталом практично відбулось.

На зростаючому ринку місця вистачало усім, а от в теперішній час зазвичай відбувається процес перерозподілу власності. Питання полягає в тому, який із інвесторів найбільше зацікавлений в українських банках, чи в змозі він збільшити свою частку на ринку і які це матиме наслідки для економіки України.

Російський капітал впевнено входить в Україну, представляючи інтереси «північного сусіда». Тому російські банки стрімко розвиваються. При цьому вони не відмовляються від традиційних видів роздрібного банківського бізнесу - іпотечних, споживчих та автокредитів. Російський капітал в Україні представлений 14 банками, що за даними Асоціації українських банків контролюють приблизно 15,5% активів банківської системи України і постійно зростає. Проте на банківському ринку працювали та продовжують працювати наступні банки з походженням російського капіталу, а саме Сбєрбанк Росії, Альфа банк, ВТБ, VSбанк, Промінвестбанк, Російський стандарт, Траст, БМ банк, Енерго банк, Петрокомерцбанк, Перший інвестиційний банк. Проводячи активну кредитну політику, банки з російським капіталом надають кредити юридичним особам стратегічного значення. В результаті таких дій можемо втратити фінансову незалежність. Оскільки сьогодні вже маємо територіальні та енергетичні залежності.

Протягом останніх п'яти років відбувалось невпинне розширення російської частки в загальних активах. Враховуючи нещодавні події , пов'язані з політичними заворушеннями в Україні та від'єднанням Криму, позиція російських банків може змінитися.

Експерти вважають, що у найближчому майбутньому зберігатиметься тенденція до збільшення експансії російських банків. При цьому стратегія приходу російських банків на ринок банківських послуг України у сучасній науковій спільноті вважається подвійною: з одного боку - це можливість здійснювати політичний вплив, з іншого - через кредитування найпривабливіших промислових активів, зокрема стратегічних, сприяти їх переходу під контроль російського капіталу або навіть держави (через російські державні банки). Йдеться про те, що посилення позицій російського капіталу в банківській системі України може призвести до підвищення загрози економічній безпеці держави та вимагає реалізації виваженої державної політики з метою мінімізації негативних проявів та стимулювання позитивних зрушень від поглиблення українсько-російських відносин у банківській сфері.

Дослідивши аналітичну інформацію, яку опублікувало Національне рейтингове агентство «Рюрік» стосовно прибутковості банків на ринку України за підсумками 2014 року, то в ТОП-10 входять аж 4 російських банки, а саме Сбербанк Росії, ВТБ банк, Промінвестбанк, Альфа банк. Вони займають позиції, уступаючи лише таким гігантам банківського сектору України як Приватбанк, Ощадбанку, Укрексімбанку, Райфайзенбанк Аваль та. Що ж стосується рейтингу найефективніших банків України, то за рейтингом журналу Forbes , який був опублікований у лютому 2013 року то тут лідерську позицію зайняв Кредо банк, який є представником польського банку PKOBPSA. З українських банків у першійтрійці лише Ощадбанк та Укрексімбанкмає виключно українського власника - ним володіє держава [5].

Також слід відмітити, що Україна займала особливе місце в інтересах австрійців. Про це свідчить той факт, що саме вони розпочали бум на ринку банківських продаж, придбавши другий за розмірами активів банк країни АППБ «Аваль», який станом на 2013 рік був третім найприбутковішим банком України. До початку кризи австрійські аналітики були сповненні оптимізму щодо росту нових європейських ринків. Проте спад економік Центрально-Східної Європи, що розпочався в 4 кварталі 2008 року і триває досі, завдав віденським стратегам серйозних проблем. Сьогоднішня ситуація в Україні підштовхує австрійських інвесторів скоротити банківський бізнес в Україні на 30%.

Французькі інвестори в Україні володіють системним універсальним Укрсиббанком, спеціалізованим на корпоративному секторі Каліонбанком, а також дрібнішими Індексбанк та Профінбанк. Укрсиббанк, після входження в міжнародну фінансову групу BNP Paribas, відзначався агресивною політикою на секторах, які найбільше постраждали від кризи іпотечного кредитування та залучення депозитів до запитання. Займаючи 14 місце в рейтингу НБУ за обсягом активів, Укрсиббанк сконцентрував на своєму балансі більше 20% усіх кредитів під заставу нерухомості [ 4 ].

Як бачимо, криза та напружена ситуація в Україні протягом 2013-2014 років, в один момент знижує зацікавленості іноземних інвесторів в українському банківському секторі, а в інший період підвищує зацікавленість. Тому зараз спостерігатимемо великий перерозподіл на ринку банківських послуг. В основному це будуть банкрутства банків, злиття та поглинання. Широко обговорюються питання обмеження присутності іноземного капіталу на вітчизняному ринку. За словами представництва НБУ, останній ставить питання введення обмежень наявності іноземного капіталу в банківській системі України на рівні 50%. Якщо такі заходи буде прийнято, то це унеможливить не тільки прихід нових інвесторів, але й подальший розвиток наявних на ринку іноземних інвесторів.

Вищий управлінський склад вітчизняних та іноземних банків (І. Францкевич, Феделе Ді Маджіо) вважають, що введення обмежень на наявність іноземного капіталу в банківському секторі зменшить можливості зростання економіки. Проте це їх особиста думка, яка може не збігатись з національною думкою. Кожен інвестор зацікавлений у власному бізнесі та отриманні надприбутків. Інвестор приходить з технологією, яка вже працює або відпрацювала в іншому середовищі або ринку. Сьогодні нам необхідно вивчивши зарубіжний досвід, врахувавши українську ментальність застосовувати та розробляти нові банківські продукти та технології в банках з українським капіталом.

За словами президента АУБ О. Сугоняки, ізоляціонізм, відмова від іноземних інвестицій не принесуть користі державі. Водночас світова практика демонструє яскраві приклади, коли країни не тільки зберегли власну банківську систему, а й за рахунок виконання нею транзитних, накопичувальних та інших функцій, створили додатковий ресурс для розвитку національних економік та задоволення необхідних суспільних потреб. Це передусім стосується США, Індії, Японії та інших країн. Натомість досвід країн Центральної Європи переконливо свідчить, що розкриття власних фінансових систем для іноземного капіталу призводить до його небезпечної та швидкої концентрації порівняно з параметрами національних економік, внаслідок чого економічні процеси у таких країнах позбавляються власної ініціативи та набувають залежного характеру [1].

З огляду на все вищезазначене вважаємо, що Україні сьогодні потрібно активніше проводити заходи щодо підвищення рівня концентрації національного банківського капіталу, розширювати регулятивний капітал, оптимізувати інституційну структуру вітчизняної банківської системи, прагнути до стандартів країн з розвиненою економікою, зміцнювати позиції державних банків.

Допуск іноземного капіталу в банківський сектор можливий лише до того рівня, за якого зберігається національний контроль за банківською системою. Характерно, що подібні обмеження здійснюють більшість розвинених країн світу, а деякі зовсім заборонили приплив іноземного капіталу в банківський сектор. І це не вважається ігноруванням ринкових засад міжнародного співробітництва в економічній сфері чи порушенням вимог Світової організації торгівлі. Цікаво відзначити, що коли в США у кінці 20 століття іноземні банки заволоділи лише 12 відсотками банківських активів, в керівних колах цієї країни виникли серйозні побоювання щодо встановлення іноземного контролю над банківською системою США. Поглинання національної банківської системи та залучення зовнішніх інвестицій - далеко не тотожні поняття.

Проаналізувавши позиції науковців та практиків, а також зробивши відповідні висновки можна сказати наступне, а саме «з одного боку, відкритість фінансової системи збільшує можливості залучення ресурсів на іноземних ринках та відкриває нові шляхи підвищення капіталізації банківської системи, а з іншого - така ситуація може призвести до надмірної залежності українських банків від кон'юнктури світових фінансових ринків, а держава втратить важелі впливу на банківський сектор» [2].

Тому, підхід до регулювання доступу іноземного капіталу в банківський сектор України має базуватися передусім на засадах: підтримки конкурентоспроможності банків із національним капіталом; використанні позитивних структурних і технологічних переваг банків з іноземним капіталом для підвищення інвестиційного потенціалу вітчизняного банківського сектору та соціально-економічного розвитку країни за рахунок підвищення монетизації економіки; прискореного розвитку фінансових ринків; оптимізації інституційної структури вітчизняного банківського сектору і наближення його до стандартів країн із розвиненою економікою.

Висновки. Цілком очевидно, що регулювання доступу іноземного капіталу в банківський сектор України потребує системного підходу і має базуватися передусім на заходах збалансованих інтересів стосовно підтримки конкурентоспроможності українських банків. А досвід банків з іноземним капіталом, використати їх технологічні та організаційні переваги для підвищення інституційного потенціалу вітчизняної банківської системи загалом.

Отже, на сучасному етапі розвитку банківської системи й економіки України прихід іноземних інвесторів у фінансовий сектор цілком закономірний і природний. І тепер саме від державної політики в галузі регулювання даних процесів залежить можливість використання всіх переваг від іноземних інвестицій у банківську систему та нівелювання вірогідними ризиками.

іноземний капітал банківський україна

Список використаної літератури

1. Сугоняко О. Експансія іноземного капіталу: пошук міри [Електронний ресурс] / О. Сугоняко - Режим доступу до ресурсу: http://aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=162&menu=119&Itemid=74..

2. Чуб О. Становлення та розвиток банківської системи України в контексті присутності іноземного капіталу / О. Чуб. // Банківська справа. - 2008. - №6. - С. 86.

3. Шкура І. С. Іноземний капітал в банківському секторі України / І. С. Шкура. // Вісник Академії митної служби України. - 2007. - №3. - С. 17.

4. Корнилюк Р. Українські банки в тенетах іноземного капіталу [Електронний ресурс] / Р. Корнилюк // Економічна правда. - 2010. - Режим доступу до ресурсу: http://www.epravda.com.ua/publications/2009/05/12/192705/.

5. Аналітичний огляд банківської системи України за 2014 рік [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://rurik.com.ua/.

Размещено на Allbest.ru