Кредитний ринок

3.2 Дослідження тенденції розвитку та вирішення проблем кредитного ринку

Дослідження тенденцій розвитку та проблем кредитного ринку України засвідчує потребу більш ефективного розвитку та забезпечення нормалізації банківської системи та вдосконалення законодавчої бази кредитного ринку. Цього можна досягти, встановивши досконалі механізми регулювання кредитного ринку, а саме: 1. Національному банку України в найближчій перспективі доцільно ініціювати прийняття Верховною Радою Закону України "Про кредит і кредитні відносини", який би законодавчо врегулював усі кредитні взаємовідносини між кредиторами та боржниками; 2. Розробити механізми, які б не давали змоги банкам кредитувати фізичних осіб без наявності інформації про їх доходи, що б позитивно вплинуло на якість кредитних портфелів комерційних банків. Таким заходом, наприклад, міг бути нормативний акт, який би впровадив суттєве підвищення норми відрахувань у резерви за такими кредитами. 3. Запровадити публікацію в доступних широкому колу суб'єктів ринку засобах масової інформації даних про рейтингові оцінки банків, які встановлені за результатами інспектувань Національного банку України, що забезпечить більш зважений підхід банків до допустимого рівня ризиків та дозволить більш зважено обирати позичальникам банка-партнери; 4. Здійснити масові перевірки банківських установ щодо дотримання ними вимог "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", які впроваджені Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. №168; 5. Національному банку України необхідно запровадити кваліфікаційні вимоги до працівників, які безпосередньо працюють на точках продажу кредитів (так званих "віддалених робочих місць"), які беруть участь у виборі кола позичальників банку, що повинно зменшити обсяг проблемних кредитів; 6. З цілю забезпечення доступності житла для всіх категорій громадян необхідно створення такого фінансово-кредитного механізму: для залучення в будівництво приватних інвестицій і для полегшення накопичення громадянами власних коштів на придбання житла використовувати випуск муніципальних і приватних позик на житлове будівництво (житлових сертифікатів). Об'єднати можливість придбання житлових сертифікатів на частину вартості житла й одержання кредиту на відсутню частину; надання банками середньострокових кредитів (1-1, 5 року) на будівництво житла забудовникам (у першу чергу, будівельним організаціям, можливо індивідуальним забудовникам) із виплатою в період будівництва лише відсотків по кредиту і поверненням суми основного боргу по закінченні будівництва (у випадку, коли позичальником є будівельна організація) або переоформленням у довгостроковий (10-25 років) іпотечний кредит (у випадку, коли позичальником є індивідуальний забудовник); надання банками довгострокових кредитів (10-25 років) на придбання індивідуальних будинків фізичними особами під заставу цих будинків і прилягаючих земельних ділянок. Використовуваний кредитний інструмент - кредит із відстрочкою платежу. Розмір одержуваного кредиту залежить від рівня прибутку позичальника таким чином, що щомісячні платежі по кредиту складають 25-30 відсотків від рівня щомісячного прибутку позичальника (членів його сім'ї); заохочення підприємств і організацій у наданні кредиторам гарантій по поверненню кредитів, наданих їхнім робітникам.

За допомогою SWOT-аналізу оцінимо вплив мегарегулятора (створеного на самостійній основі) на кредитний ринок України (табл.4). Вважаємо, що створення єдиного наглядово-регулюючого органу позитивно відобразиться на функціонуванні всіх сегментів кредитного ринку, підвищить ефективність кредитної діяльності його суб'єктів завдяки удосконаленню макропруденційного нагляду, стандартизації інструментів роботи з неефективними суб'єктами ринку, стимулювання розвитку інструментів кредитного ринку, удосконаленню механізму захисту прав кредиторів та позичальників, удосконаленню порядку розкриття звітності тощо.

У травні 2015 р. НБУ на вимогу МВФ задекларував створення центрального кредитного реєстру позичальників - Кредитного реєстру Національного банку України. Ним має бути державний законодавчо регламентований орган фінансового ринку, створений під егідою НБУ та підзвітний йому.

Сьогодні вже розроблено та зареєстровано у ВРУ законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України" №3111 від 16 вересня 2015 р., який визначає, що "кредитний реєстр Національного банку України - це інформаційна система, яка забезпечує збір, накопичення, обробку та зберігання інформації про кредитні операції юридичних та фізичних осіб, здійснені банком, та про стан виконання зобов'язань за ними".

Даний реєстр НБУ створюється як важливий інструмент банківського нагляду для моніторингу концентрації кредитного ризику, покращення його оцінки банками та зниження у середньостроковій перспективі частки проблемних кредитів.

Таблиця 4

SWOT-аналіз впливу діяльності мегарегулятора на кредитний ринок Україні

Висновки

Після дослідження теми моєї курсової роботи "Розвиток кредитного ринку України", можна зробити наступні висновки: 1. Національному банку України в найближчий час доцільно ініціювати прийняття Верховною Радою Закону України "Про кредит і кредитні відносини", який би законодавчо врегулював усі кредитні взаємовідносини між кредиторами та боржниками; 2. Зробити механізми, які б не давали змоги банкам кредитувати фізичних осіб без наявності інформації про їх доходи, що б позитивно вплинуло на якість кредитних портфелів комерційних банків. Таким заходом, наприклад, міг бути нормативний акт, який би впровадив більше підвищення норми відрахувань у резерви за такими кредитами. 3. Запровадити публікацію в доступних широкому колу суб'єктів ринку ЗМІ даних про рейтингові оцінки банків, які встановлені за результатами інспектувань Національного банку України, що забезпечить більш зважений підхід банків до допустимого рівня ризиків та дозволить більш зважено обирати позичальникам банка-партнери; 4. Здійснити масові перевірки банківських установ щодо дотримання ними вимог "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", які впроваджені Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. №168; 5. Національному банку України потрібно запровадити кваліфікаційні вимоги до працівників, які безпосередньо працюють на точках продажу кредитів (так званих "віддалених робочих місць"), які беруть участь у виборі кола позичальників банку, що повинно зменшити обсяг проблемних кредитів; 6. З цілю забезпечення доступності житла для всіх категорій громадян потрібно створення такого фінансово-кредитного механізму: для залучення в будівництво приватних інвестицій і для полегшення накопичення громадянами власних коштів на придбання житла використовувати випуск муніципальних і приватних позик на житлове будівництво (житлових сертифікатів). Об'єднати можливість придбання житлових сертифікатів на частину вартості житла й одержання кредиту на відсутню частину; надання банками середньострокових кредитів (1-1, 5 року) на будівництво житла забудовникам (у першу чергу, будівельним організаціям, можливо індивідуальним забудовникам) із виплатою в період будівництва лише відсотків по кредиту і поверненням суми основного боргу по закінченні будівництва (у випадку, коли позичальником є будівельна організація) або переоформленням у довгостроковий (10-25 років) іпотечний кредит (у випадку, коли позичальником є індивідуальний забудовник); надання банками довгострокових кредитів (10-25 років) на придбання індивідуальних будинків фізичними особами під заставу цих будинків і прилягаючих земельних ділянок. Використовуваний кредитний інструмент - кредит із відстрочкою платежу. Розмір одержуваного кредиту залежить від рівня прибутку позичальника таким чином, що щомісячні платежі по кредиту складають 25-30 відсотків від рівня щомісячного прибутку позичальника (членів його сім'ї); заохочення підприємств і організацій у наданні кредиторам гарантій по поверненню кредитів, наданих їхнім робітникам. Також, гарантії можуть передбачати повернення залишку кредиту підприємством у якості поручителя по кредитному зобов'язанню або забезпечення їм страхування життя позичальника; для полегшення процесу використання громадянами вартості наявного житла при придбанні або будівництві нового банками даються короткострокові (3-6 місяців) проміжні кредити під заставу старого житла; для фінансування будівництва інженерної інфраструктури житлової забудови залучаються банківські кредитні засоби або муніципальні позики, забезпечені частиною майбутніх платежів за відповідні комунальні послуги; пропонується звільнити фізичних осіб від сплати житлового податку з засобів, використовуваних на оплату житлового кредиту, на весь кредитний період, а також від сплати державного збору за реєстрацію договору застави житла, що одержується за допомогою кредиту.

Вихід України із кризового становища, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливий без розвиненого кредитного ринку. А для цього необхідно здійснити ряд невідємних заходів. До найважливіших тут можна віднести: привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку кредитного ринку України; більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку.

У сфері регулювання та нагляду за діяльністю фінансових компаній та інших кредитних установ забезпечення фінансової стабільності необхідно передбачити наступні кроки: встановлення вимог до якості їхніх активів; збільшення капіталізації фінансових компаній; запровадження елементів системи ризик-менеджменту в кредитних установах шляхом оцінки платоспроможності кредитора та контролю грошових потоків; створення системи прозорості діяльності та розкриття інформації щодо фінансового стану компаній шляхом запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності.

Саме централізований та регульований ринок стає універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й соціальні і навіть політичні відносини. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до кредитної системи, залучить іноземних інвесторів, а наявність єдиного центру котирування створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.

Список використаних джерел

1. Закону України "Про Національний банк України" від 20. 05. 1999 № 679-XIV.

2. Закон України "Про фінансові послуги та регулювання. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 р. - К., 2001.

3. Постанова Ради Національного банку України "Основних засад грошово-кредитної політики на 2016 - 2020 роки" від 18. 08. 15 року

4. Гроші та кредит: Навч. -метод. Посіб. / В. І. Пахомов, Л.В. Стрільчук. - К. : МАУП, 2014. - 56 с.

5. Карпенко Г.В. Кредитна діяльність вітчизняних банків та можливості їх інтеграції до світової фінансової системи. / Г.В. Карпенко // Фінанси України. - 2008. - № 2. - С. 89-96.

6. Маслова С.О., Опалов О.А. Фінансовий ринок: Навч. посіб. / С.О. Маслова, О.А. Опалов - К., Каравела, 2004 - 344с.

7. Напрями удосконалення державного регулювання ринку кредитних послуг України / А.П. Дука // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2008. - №2. - с. 48-53

8. "Організаційно-економічні проблеми функціонування кредитної системи України" // М. І. Хмелярчук, О.П. Павлишин - Науковий вісник НЛТУ України - 2009 - вип.. 19. 7 с. 206-211

9. Шелудько В. М- Фінансовий ринок. -Розділ 19. Кридитний ринок

10. www. bank. gov. ua

11. http: //nfp. gov. ua/files/sektor/ks_1% 20kv% 202015. pdf

12. http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/v0541500-15

Додаток 1.

Таблиця 1

Динаміка основних показників діяльності кредитних установ

Размещено на Allbest.ru