Оцінка кредитного рейтингу промислового підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка кредитного рейтингу промислового підприємства

Глушаченко С.С.

аспірант

Інституту економіки промисловості Національної академії наук України

АНОТАЦІЯ

У статті визначено роль рейтингових систем для оцінювання кредитоспроможності промислових підприємств, проаналізовано існуючі підходи до формування кредитного рейтингу, обґрунтовано необхідність урахування впливу галузевих характеристик на кредитоспроможність підприємства. Запропоновано перелік кількісних та якісних показників галузевих ризиків у діяльності промислових підприємств, визначено механізм їх розрахунку.

Ключові слова: кредитний рейтинг, кредитоспроможність підприємства, галузевий ризик, кількісні та якісні показники ризику.

АННОТАЦИЯ

В статье определена роль рейтинговых систем для оценки кредитоспособности промышленных предприятий, проанализированы существующие подходы к формированию кредитного рейтинга, обоснована необходимость учета влияния отраслевых характеристик на кредитоспособность предприятия. Предложен перечень количественных и качественных показателей отраслевых рисков в деятельности промышленных предприятий, определен механизм их расчета.

Ключевые слова: кредитный рейтинг, кредитоспособность предприятия, отраслевой риск, количественные и качественные показатели риска.

АNNOTATЮN

In this paper, the role of rating systems to assess the creditworthiness of the industry was determined, analyzed the existing approaches to the formation of credit rating, was justified by the need to consider the impact of industry characteristics on the creditworthiness of the company. The author proposed a list of quantitative and qualitative indicators of branch risks in the industry, the mechanism of their calculation.

Keywords: credit rating, the creditworthiness of the company, the industry risk, quantitative and qualitative indicators of risk.

Постановка проблеми. Проблема вдосконалення кредитного механізму є однією з пріоритетних задач як в Україні, так і за кордоном. Визначення кредитоспроможності позичальника -- завдання, яке щодня розв'язується працівниками кредитної організації, процедура проведення якої має чітко регламентовану схему. У той же час кредитоспроможність підприємства є одним з найбільш складних питань у механізмі повернення кредиту. Необхідність вивчення сутності кредитоспроможності промислових підприємства пояснюється як відсутністю єдиної думки серед різних авторів з приводу визначення самого поняття, так і подальшим розвитком банківської інфраструктури, яка, у свою чергу, впливає на формування та утримання даного терміну.

Процес розвитку сфери банківського обслуговування та економічних відносин у цілому вносить постійні корективи в критерії оцінки кредитоспроможності підприємства, у результаті чого виникає необхідність постійного контролю та внесення змін у процес аналізу кредитоспроможності позичальника.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальнотеоретичною базою дослідження сутності кредитоспроможності підприємства, а також проблем її оцінки є роботи зарубіжних вчених: Е. Альтмана, Г. Андерсона, У. Бівера, Дж. Сінгела, А. Сміта, Г. Спрінгейта, Д. Фулмера, Дж. Шима та ін.

Важливу роль у розробці методики оцінки кредитного рейтингу підприємства зіграло вивчення та критичний аналіз робіт А.В. Батуні- на, О.П. Зайцевої, Г.Г. Кадикова, Р.С. Сайфуліна, А.Ф. Черненко. У своїх працях питання методології та практики рейтингів в економіці розглядали такі відомі дослідники, як Г.М. Азаренкова, А.М. Кармінський, А.А. Пересецький, Н.П. Кондраков, Л.В. Донцова, Л.Є. Басовський, О.М. Юркевич [1--3]. У процесі підготовки роботи також використовувалися статистичні дані підприємств, згрупованих за галузевою належністю, інструктивні та методичні матеріали НБУ, методичні матеріали вітчизняних банків.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Однак залишається невирішеною проблема вибору показників і методу рейтингової оцінки промислового підприємства. Важливою умовою здійснення оцінки кредитоспроможності підприємства та визначення його кредитного рейтингу є аналіз зовнішнього середовища існування підприємства-позичальника та галузевих особливостей його діяльності. Наявність ліквідного забезпечення, відмінна кредитна історія та стійкий фінансовий стан часто не є безумовною гарантією повернення кредиту.

Значна частина кредитів перетворюється на проблемні саме внаслідок впливу зовнішніх факторів та неврахування певних особливостей діяльності підприємств різних галузей економіки, що є причиною недостатньої обізнаності банківського менеджменту щодо потенційних проблем, які можуть виникнути у позичальника. Взагалі, підприємствам різних сфер діяльності та галузей народного господарства притаманні визначені особливості організації фінансових відносин, формування та використання фінансових ресурсів, виробництва продукції, формування доходів, витрат та фінансових результатів, які потрібно враховувати при оцінці кредитоспроможності.

Однак слід зауважити, що в методичних та нормативних документах, які стосуються аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання, основні показники не враховують галузеві особливості діяльності промислових підприємств. Отже, виникає необхідність забезпечити порівнянність основних критеріїв і показників, що характеризують особливості фінансового стану підприємств різних галузей, із тими, котрі широко використовуються банками для оцінки фінансового стану позичальників.

Мета статті полягає у визначенні ролі рейтингових систем при оцінюванні стану промислового підприємства, аналізі існуючих підходів до формування кредитного рейтингу, обґрунтуванні необхідності врахування галузевих особливостей шляхом визначення галузевих ризиків у діяльності промислових підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження. Одним з інструментів взаємодії інвесторів і кредиторів з підприємствами виступає публічний рейтинг, або рейтингова оцінка, який є важливим інформаційним засобом, індикатором та інструментом підтримки ділових відносин. Рейтинг надає порівняльну оцінку значимості, масштабності підприємства та характеризується числовим показником, номером або класом. Рейтинг міжнародних рейтингових агентств дозволяє підприємству отримати ряд дуже цінних переваг, які мають стратегічне значення в довгостроковій перспективі розвитку.

У працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері формування методик об'єктивного оцінювання суб'єктів господарювання чимало уваги відведено обґрунтуванню сутності поняття «рейтинг» та відмінностям його від інших, схожих, на перший погляд, категорій, таких як «ранг», «ренкінг», «рейтингова система», «експертна система». Ретельніше розглядають термін «рейтинг» та суміжні з ним категорії науковці. Так, О.М. Кармінський, акцентуючи увагу на кількісній, вартісній природі рейтингу, визначає його як всеохоплюючу оцінку стану обраного об'єкта, що в результаті дає змогу віднести його до певного класу чи категорії [4, с. 16].

Дещо іншої думки дотримується П.В. Горський, який, по-перше, ототожнює поняття «ренкінг» та «рейтинг», уважаючи останній «впорядкованим списком визначених об'єктів, побудованим за спадання певної «якості» цих об'єктів». Окрім цього, комплексний впорядкований висновок фахівців стосовно стану того чи іншого об'єкта автор відносить до категорії власне рейтингів, а також виділяє групу аналітичних рейтингів, в яких об'єкти впорядковують за допомогою математичних моделей. Важливим аспектом при такому розмежуванні є те, що експертні рейтинги можуть опиратись на одну чи декілька моделей, а при розробленні аналітичних списків так чи інакше можуть використовуватись судження експертів [5].

І.П. Мігус та О.М. Урікова розцінюють рейтинг як основне джерело інформації про стан підприємства. І.П. Мігус відводить рейтингу роль «інформації до уваги», призначеної для вкладників, які володіють та управляють інвестиційними портфелями, а також для інших учасників ринку цінних паперів [6, с. 84]. О.М. Урікова при цьому підкреслює, що рейтинг дає змогу найкомпактніше відобразити комплексну інформацію про підприємство та особливості його діяльності [7].

У контексті вищезазначеного кредитний рейтинг підприємства -- це універсальний інструмент для оцінки його кредитоспроможності, надійності боргових зобов'язань і встановлення плати за відповідний кредитний ризик. Він дає можливість заявити потенційним інвесторам і партнерам про кредитоспроможність підприємства, не розголошуючи при цьому конфіденційної інформації, та зробити стосунки позичальника й інвестора максимально прозорими і ефективними.

В існуючих методиках оцінки кредитного рейтингу підприємства є відмінності, по-перше, у способі розрахунку фінансових коефіцієнтів, а по-друге, у виборі якісних показників кредитоспроможності. У зв'язку зі значною широтою діапазону наявних нормативних значень банки найчастіше розраховують фінансові показники попередніх років і відповідно до них проводять оцінку поточного становища позичальника. Як правило, це трудомістке завдання. На нашу думку, необхідно сформувати єдиний для всіх банків комплекс методів оцінки кредитного рейтингу підприємств-позичальників, який би враховував як кількісні, так і якісні складові, розраховані за цілим рядом напрямків.

Якісна оцінка кредитного рейтингу суб'єкта господарювання дозволяє прийняти зважене рішення щодо доцільності надання кредиту, а потім проводити зважену політику відносно конкретного позичальника. Крім того, урахування галузевих особливостей при визначенні кредитного рейтингу промислового підприємства на основі використання як традиційних критеріїв оцінювання, так і нових показників сприяє поглибленню аналізу та отриманню об'єктивнішої інформації про фінансовий стан не лише позичальника, а й галузі, до якої належить те чи інше підприємство, та вдосконаленню підходів до формування кредитної політики банку та оцінки кредитного ризику.

До факторів зовнішнього середовища, які підлягають аналізу, належать: перспективи економічного зростання; цикли ділової активності; вразливість до державного регулювання. Істотне значення для розуміння середовища, в якому працює підприємство, а також для виявлення основних факторів успіху в цьому середовищі має аналіз структури галузі. Щоб зробити висновок про структуру галузі, аналізуються наступні параметри: фактична кількість підприємств - конкурентів у галузі; частка декількох найбільш великих підприємств на ринку; механізми ціноутворення в галузі; динаміка цін на ринку та загальна тенденція їхньої зміни; диференціація продукції; експортний потенціал галузі.

Аналіз положення промислового підприємства в галузі необхідно починати з оцінки ринку та особливостей конкуренції. Тут важливо визначити географічні межі ринку: місцевий, регіональний, національний, міжнародний, глобальний. Від масштабу ринку залежить рівень диверсифікації споживачів, а від неї, у свою чергу, -- стабільність виручки підприємства. Чим більше диверсифіковані споживачі, тим більше та стабільніше виручка, тим стійкіше положення підприємства.

Крім того, у кожній галузі по-різному оцінюється рух фінансових потоків. При визначенні стійкості фінансових потоків підприємства-позичальника доцільно оцінити характер попиту: чи залежить він від сезонних і циклічних коливань. Чим ширше амплітуда коливання попиту, тим вище ризик. Якщо підприємство належить до тих галузей, для яких характерне сильне коливання попиту, потрібно визначити, яким чином компанія перешкоджає цим коливанням. Стійка динаміка попиту зазвичай визначається стадією життєвого циклу продукції та технологією виробництва. Необхідність визначати динаміку попиту обумовлена тим, що від неї залежить здатність підприємства генерувати прибуток і грошовий потік на тому рівні, який буде достатнім для своєчасного виконання фінансових зобов'язань.

Ризики, пов'язані з галузевою специфікою, включають в себе:

-- ризики ринку товарів і послуг: ризики, залежні від попиту (з його динамікою і циклічністю), пов'язані з особливостями ціноутворення, характером конкуренції на ринку;

— ризики в процесі виробництва: тривалість виробничого циклу, упровадження інноваційних технологій, плинність висококваліфікованих кадрів, капіталомісткість та ін.

Показники галузевої специфіки діляться на кількісні та якісні. До кількісних показників можна віднести фінансові коефіцієнти: поточної ліквідності, рентабельності, оборотності та інші, а до якісних показників відносяться рівень конкурентоспроможності підприємства всередині галузі та напрями розвитку галузі.

Якісні показники специфіки певної галузі для оцінки кредитоспроможності позичальника наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Якісні показники галузевої специфіки для оцінки кредитного рейтингу підприємства