"Базель ІІІ": етапи впровадження та методика оцінки

Стандарти Базельського комітету з банківського нагляду, їх запровадження в банківських системах. Основні аспекти "Базеля ІІІ", методичні рекомендації щодо оцінки його ефективності для вітчизняної банківської системи та етапи впровадження в Україні.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.11.2017
Размер файла 35,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

12

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Базель ІІІ": етапи впровадження та методика оцінки

В.В. Шпачук, к. держ. упр.,

доцент Національної Академії статистики, обліку та аудиту

В статті розглянуто особливості та основні аспекти "Базеля ІІІ", розроблено методичні рекомендації щодо оцінки його ефективності для вітчизняної банківської системи, визначено етапи впровадження "Базеля ІІІ" в Україні.

В статье рассмотрено особенности и основные аспекты "Базеля ІІІ", разработано методические рекомендации для оценки его эффективности для отечественной банковской системы, определены этапы внедрения "Базеля ІІІ" в Украине.

In the article considered the basic features and aspects of the "Basel III", developed guidelines for evaluating its effectiveness towards the domestic banking system, sets out steps for the introduction of "Basel III" in Ukraine.

Актуальність проблеми. Світова фінансова криза 2007-2009 років нанесла суттєвого удару по світовій банківській системі. Як результат, ситуація, що склалась після світової фінансової кризи 2007-2009 років вимагала від світової спільноти, урядів країн, державних та недержавних, фінансових та нефінансових установ відповідних змін, реформування та перегляду засад, принципів регулювання та управління банківськими системами та установами, запровадження вкрай необхідних інновацій. Таким документом стала нова редакція положень "Міжнародної конвергенції визначення капіталу та стандартів капіталу: нові підходи" ("Базель ІІІ"). Водночас, зазначені стандарти не є панацеєю і потребують від урядів, центральних банків та інших державних органів країн кропіткої роботи з питань адаптації нормативно-правової бази, вдосконалення методів контролю для визначення ефективності "Базеля ІІІ", розробки графіку запровадження Базельських рекомендацій, методик оцінки, тощо.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Питанням дослідження та вивчення стандартів Базельського комітету з банківського нагляду, їх запровадження та визначення ефективності в банківських системах присвячено багато праць не лише вітчизняних, закордонних науковців, дослідників та банківських спеціалістів, але й фахівців світових фінансових організацій, таких, як Світовий банк або Міжнародний валютний фонд, міжнародних рейтингових та аудиторських компаній ("Moody's Investors Service", "PricewaterhouseCoopers", "KPMG"). Особливу зацікавленість представляють праці А. Лемана, С. Волтера; П. Бондарчука, І. Ларіонової, А. Тавасієва, П. Труніна; Я. Белінської, О. Іваницької, І. Клименко, В. Коваленко, В. Кочеткова, О. Куценка, В. Міщенка, О. Хаб'юк, С. Хвалінського та інших.

Мета даної статті. На підставі дослідження основних цілей та засад "Базеля III", особливостей та ризиків функціонування та регулювання вітчизняної банківської системи, діючої нормативно-правової бази визначити основні етапи запровадження "Базеля III" у вітчизняній банківській системі та засади оцінки його ефективності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Нова редакція положень "Міжнародної конвергенції визначення капіталу та стандартів капіталу: нові підходи" ("Базель ІІ"), яка отримала назву "Базель ІІІ" не є одноосібним документом. Вона складається з цілого ряду документів, правил та рекомендацій, об'єднання, симбіозяких і становить основу "Базеля ІІІ" (табл.1).

Таблиця 1. Перелік основних документів Базельского комітету з банківського нагляду, які складають основу "Базеля III"*

№ п/п

Дата публікації

Назва документу

1

Apr 2009

FSF Principles for Sound Compensation Practices

2

Julу 2009

Enhancements to the Basel II framework

3

Julу 2009

Revisions to the Basel II market risk framework - final version

4

Julу 2009

Guidelines for computing capital for incremental risk in the trading book - final version

5

Oct 2010

Principles for Enhancing Corporate Governance

6

Aug 2010

Proposal to ensure the loss absorbency of regulatory capital at the point of non-viability - consultative document

6

Dec 2010

Results of the comprehensive quantitative impact study

7

Dec 2010

Guidance for national authorities operating the countercyclical capital buffer

8

Dec 2010

Basel III: International framework for liquidity risk measurement, standards and monitoring

9

Dec 2010

Capitalisation of bank exposures to central counterparties - consultative document

10

Jan 2011

Final elements of the reforms to raise the quality of regulatory capital issued by the Basel Committee

11

May 2011

Range of Methodologies for Risk and Performance Alignment of Remuneration

12

Junе 2011

Basel III: A global regulatory framework for more resilient banks and banking systems - revised version June 2011

13

Julу 2011

Basel III definition of capital - Frequently asked questions

14

Julу 2011

Basel III framework for liquidity - Frequently asked questions

15

Julу 2011

Pillar 3 disclosure requirements for remuneration

16

Julу 2011

Global systemically important banks: Assessment methodology and the additional loss absorbency requirement - consultative document

* Побудовано автором на підставі http://www.bis.org/

Згідно з рішенням Базельського комітету з банківського нагляду, зміни до Базельських рекомендацій ("Базель III") мали на меті такі основні цілі:

зміцнити міжнародні нормативи з управління капіталом та ліквідністю для створення більш стійкого банківського сектору;

покращити здатність банківського сектору долати наслідки фінансових та економічних криз і таким чином знизити ризик розповсюдження цих проблем з фінансового у реальний сектор економіки.

Хоча зміни, внесені в "Міжнародну конвергенцію визначення капіталу та стандартів капіталу: нові підходи" не є кардинальними, але їх запровадження має інноваційний характер, який полягає в наступному:

зміна підходів до фінансового управління та ризик-менеджменту шляхом підвищення стандартів управління ризиками, ступеня інтеграції управління фінансами та ризиками банківських установ;

забезпечення стабільної бази та необхідних резервів для протистояння всіляким ризикам та кризам;

можливість формування більш повної, консолідованої картини бізнесу для акціонерам та менеджменту.

Що стосується самих змін, то їх можна поділити на такі напрями:

підвищення якості та розміру капіталу - в документі суттєво посилюються вимоги до структури та якості капітальної бази банку для підвищення здатності банків поглинати збитки як при нормальному, так і при ліквідаційному сценарії, забезпечення антициклічними механізмами: пропонуються нові мінімальні вимоги до власного капіталу та капіталу першого рівня, нові вимоги до капіталу першого та другого рівнів, поступовий відхід від різноманітних гібридних інструментів, перелік можливих вирахувань з капітальної бази [1];

нові стандарти управління ліквідністю, підвищення покриття короткострокової ліквідності - "Базель ІІІ" визначає вимоги до ліквідності, стандарти ліквідності, мінімальні вимоги до ліквідності, систему моніторингових інструментів [2]

підвищення стабільного довгострокового фінансування - "Базель ІІІ" вводить коефіцієнт Net Stable Funding Ratio (NSFR) для стимулювання та мотивування банків на залучення стабільних джерел фінансування власних операцій, а також з метою зниження залежності від короткострокового фінансування;

повномасштабне охоплення ризиків та покриття ризиків - "Базель ІІІ" передбачає повне покриття ризиків, збільшуючи вимоги до капіталу на покриття ризиків, які недостатньо відображені у "Базелі II", передбачає збільшення вимог до торгових портфелів банків, сек'юритизаційних операцій та угод з похідними цінними паперами [3];

регулювання системних фінансових інститутів - "Базель ІІІ" вводить додаткові вимоги до рівня достатності капіталу системоутворюючих кредитних організацій для світової фінансової системи.

Слід також звернути увагу на той факт, що "Базель ІІІ" визначає конкретні строки запровадження розроблених ним новацій (табл.2). Необхідність такого чіткого графіку запровадження "Базеля ІІІ" можна пояснити тим, що розроблені Базельським комітетом нормативи перестають бути лише рекомендаціями для світової банківської спільноти, вони стають жорсткими вимогами до банківських установ, невиконання яких передбачає застосування жорстких санкцій з боку регуляторів.

Таблица 2. Терміни запровадження Базеля III в країнах - членах Базельского комітету*

Показник

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Базовий капітал першого рівня/RWA, %

3.5

4.0

4.5

4.5

4.5

4.5

4.5

Буферний капітал/RWA, %

0,625

1,25

1,875

2,5

2.5

Контрциклічний капітал, %

0,625

1.25

1.875

2.5

Акціонерний капітал + буфер, %

3,5

4,0

4,5

5,125

5,75

6,375

7,0

Коефіцієнт достат-ності капіталу, %

8,0

8,0

8,0

8,0

8,0

8,0

8,0

Достатність капіталу + буфер, %

8,0

8,0

8,0

8,625

9,25

9,875

10,5

Фінансовий буфер

Початок періоду спосте-режень

Тестування на рівні 3%, банки повинні розкривати інфор-маціюз 01.01.2015

Кори-гування

Уточнення даних

Норматив короткострокової ліквідності

Початок періоду спосте-режень

Запровад-ження мінімаль-

ного стандарту

Показник чистого стабільного фінансування

Поча-ток пе-ріоду спосте-режень

Запро-ваджен-ня міні-мально-го стан-дарту

* Побудовано автором на підставі http://www.bis.org/

Для вітчизняної банківської системи зазначені зміни є вкрай актуальними, зважаючи на особливості її побудови, наявні проблеми та ризики, дотримання вимог "Базель ІІІ" дозволить вирішити більшу частину зазначених проблем. Водночас, запровадження рекомендацій "Базеля ІІІ" не є гарантією автоматичного покращання ефективності діяльності вітчизняних банківських установ і стабільності банківської системи. Крім того, "Базель ІІІ" не може враховувати навіть основні особливості української банківської системи. Це вимагає коригувань регулятивної бази та засад діяльності банківських установ з боку державних органів України, здійснення оцінки банківської системи та її стабільності, результатів її діяльності після запровадження "Базеля ІІІ", що потребує відповідного методичного забезпечення.

За основу методики, за якою реально можна було б оцінити ефективність запровадження "Базеля ІІІ" у вітчизняній банківській системі, пропонуємо взяти "Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків", схвалених Постановою Правління НБУ від 15.03.2004 № 104 (далі - Методичні вказівки). На сьогодні оцінка ризиків у діяльності банків здійснюється НБУ саме на підставі методів, що визначені в зазначених Методичних вказівках. Вони дозволяють оцінювати фінансові та нефінансові ризики, кількісні та якісні аспекти їх проявів. Але, згідно з Методичними вказівками, визначаються лише три рівні ризику: "кількість ризику, тобто рівень або обсяг ризику, на який наражається банк, характеризується як незначна, помірна або значна". Здійснивши аналіз вітчизняних банківських установ за методикою, визначеною у Методичних вказівках, ми дійшли висновку, що більше 90% з них мали до часу настання кризи помірні рівні ризиків, а якість управління ними потребувала вдосконалення. Отже, така класифікація ризиків не дає реальну картину стану банківських установ та загроз, на які вони наражаються. На нашу думку, це робить зазначену методику доволі загальною і не дозволяє визначити реальні ризики вітчизняної банківської системи, отже, потребує доопрацювання.

Методика оцінки ризиків включає оцінку основних ризиків, що мають місце в діяльності банківських установ. Перелік ризиків, запропонований у Методичних вказівках, є цілком прийнятним. Зокрема, визначаються такі види ризиків:

кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання;

ризик ліквідності визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов'язання в належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат

ризик зміни процентної ставки - це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок;

ринковий ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі;

валютний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали;

операційно-технологічний ризик - це потенційний ризик для існування банку, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів оброблення інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи;

ризик репутації - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду;

юридичний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання банком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення;

стратегічний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі [4].

У Методичних вказівках встановлено якісні та кількісні критерії, за якими визначається рівень ризику. Водночас, вважаємо, що кількість рівнів ризику та якість управління ним, за якими оцінюються банківські установи, має дорівнювати п'яти. Зокрема, пропонується така градація:

незначний рівень. Банківські установи з таким рівнем ризику є надійними за всіма факторами та показниками, здатні протистояти кризам та економічним спадам (навіть надзвичайним), вважаються стабільними і такими, що мають кваліфіковане керівництво;

низький рівень. Банківські установи з таким рівнем ризику є надійними за всіма факторами та показниками, здатні протистояти кризам та економічним спадам (крім надзвичайних), вважаються стабільними і такими, що мають кваліфіковане керівництво;

помірний рівень. Банківські установи з таким рівнем ризику мають помірний рівень ризиків, певні недоліки в управлінні ризиками та банківській діяльності, що не мають критично негативного впливу на платоспроможність і ліквідність, але повинні бути усунуті за визначений для цього час;

значний рівень. Банківські установи з таким рівнем ризику мають значні рівні ризиків, суттєві недоліки в управлінні ризиками та діяльності; якщо ці недоліки не будуть виправлені за короткий, обґрунтовано визначений для цього час, то вони призведуть до значних проблем, пов'язаних з платоспроможністю та ліквідністю;

надмірний рівень. Банківські установи з таким рівнем ризику мають великий рівень ризиків, їх загальна платоспроможність перебуває під загрозою, наявні ризики та проблеми вимагають спеціальних комплексних оздоровчих заходів.

Реалізація даних пропозицій дозволить уникнути надто загального підходу при виділенні трьох рівнів, яке це пропонується в Методичних вказівках При цьому використання саме п'яти рівнів є найбільш оптимальним для вітчизняних банківських установ та більш показовим для НБУ для оцінки системних ризиків банківської системи, недоліків та загроз в їх діяльності. На підставі визначених рівнів ризику ми будуємо карту ризиків банківських установ та банківської системи загалом, визначаємо сукупний рівень кожного ризику та напрям розвитку фактору ризику. З метою врахування особливостей діяльності банківських установ різних груп ми окремо створюємо карту ризиків за кожною групою (у вітчизняній банківській системі існують групи "великих", "найбільших", "середніх" та "малих" банків Для цілей банківського нагляду НБУ в кінці кожного року здійснює поділ банків на 4 групи. Першочергово поділ банків на групи здійснювався за такими критеріями: розмір активів та регулятивного капіталу банків. Поділ банків на групи у кінці 2011 року здійснювався лише на підставі розміру їх активів., в кожній з яких банківські установи мають свої, притаманні даній групі банків, особливості функціонування та недоліки).

Ми також пропонуємо здійснювати впровадження "Базеля ІІІ" та оцінки його ефективності у такій послідовності:

І етап - повний перехід Національним банком України до ризик-орієнтованого нагляду, апробація методики та внесення у разі необхідності до неї змін;

ІІ етап - здійснення оцінки вітчизняних банківських установ на підставі запропонованої методики для розробки змін до регулятивно-правової бази та графіку поступового впровадження "Базеля ІІІ", з урахуванням виявлених ризиків, особливостей функціонування банківських установ різних груп;

ІІІ етап - запровадження "Базелю ІІІ" у діяльність вітчизняних банківських установ;

ІV етап - здійснення оцінки вітчизняних банківських установ за підсумками кожного з етапів запровадження "Базелю ІІІ";

V етап - здійснення оцінки вітчизняних банківських установ, їх ефективності та стабільності за підсумками запровадження "Базелю ІІІ", порівняння результатів оцінки до та після впровадження "Базелю ІІІ".

Висновки і перспективи подальших досліджень. Одними з найголовніших цілей запровадження "Базеля ІІІ" в Україні є приведення банківського регулювання та нагляду до міжнародних стандартів та забезпечення стабільності вітчизняної банківської системи, підвищення її спроможності протистояти всіляким кризовим явищам. При цьому, процес запровадження рекомендацій "Базеля ІІІ" є доволі тривалим і, на нашу думку, він має здійснюватися в п'ять етапів. Даний процес також передбачає і значну, ґрунтовну, комплексну підготовчу роботу з боку державних органів і, в-першу чергу, з боку Національного банку України, на який покладено функції з державного регулювання банківської діяльності. Ця підготовча робота включає не лише внесення змін до нормативно-правової бази, а й вдосконалення та зміну засад регулювання та нагляду, розробку методичних засад оцінки ефективності "Базеля ІІІ", ризиковості вітчизняної банківської системи, тощо. Водночас, процес запровадження рекомендацій "Базеля ІІІ" не повинен бути відокремленим і повинен здійснюватись в межах стратегічних завдань та цілей розвитку вітчизняної банківської системи. І саме цей аспект є найбільш актуальним для подальшого вивчення та дослідження.

базель банківський нагляд стандарт

Використані джерела інформації

1. Basel III: A global regulatory framework for more resilient banks and banking systems - revised version June 2011. Електронний документ. - Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbs189. pdf.

2. Basel III: International framework for liquidity risk measurement, standards and monitoring, BCBS, Dec 2010. Електронний документ. - Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbs165. pdf.

3. Proposal to ensure the loss absorbency of regulatory capital at the point of non-viability - consultative document, BCBS, Aug 2010. Електронний документ. - Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbs174. pdf.

4. Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків", схвалені Постановою Правління Національного банку України від 15.03.2004 № 104. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Заходи, пов'язані з лібералізацією руху капіталу. Етапи впровадження системи Базель II для цілей євроінтеграції України. Розширення транскордонного співробітництва органів банківського нагляду та підвищення прозорості діяльності банківської системи.

    реферат [32,7 K], добавлен 17.08.2011

  • Економічна сутність, роль та методи банківського нагляду. Вимоги Базельського комітету з банківського нагляду. Особливості регулювання банківської діяльності. Проведення реєстрації та ліцензування банківської діяльності. Здійснення безвиїзного нагляду.

    дипломная работа [208,2 K], добавлен 14.05.2015

  • Сутність та особливості Директив Базельського комітету, які базуються на пруденційній перспективі, а не тільки на боротьбі з відмиванням грошей. Основні етапи рейтингової оцінки комерційного банку. Принципи розпорядження про зупинення виплати дивідендів.

    контрольная работа [28,0 K], добавлен 30.04.2012

  • Суть, будова та функції банківської системи. Банківське регулювання та механізм реалізації банківського нагляду. Сучасний стан банківської системи України. Світовий досвід здійснення банківського нагляду та перспективи його застосування в Україні.

    курсовая работа [56,7 K], добавлен 23.04.2012

  • Зміст і предмет аналізу банківської діяльності. Основні принципи, критерії та види аналізу банківського балансу. Організація аналітичної роботи в банку. Методи, прийоми, етапи та інформаційне забезпечення проведення аналізу банківської діяльності.

    презентация [85,6 K], добавлен 21.03.2014

  • Поняття та сутність фінансові інновації, їх класифікація та типи, формування стратегії та критерії оцінки її ефективності. Загальна характеристика діяльності банку, розробка та впровадження нових продуктів і послуг, впровадження інноваційних технологій.

    курсовая работа [75,0 K], добавлен 19.04.2015

  • Основні етапи формування та розвитку банківської системи України, її специфічні риси та особливості. Політика Національного Банку України. Аналіз банківської системи України, її поітики та стратегічних цілей. Стан банківської системи у 2008 році.

    курсовая работа [48,0 K], добавлен 12.07.2010

  • Банківський нагляд та організаційні структури банківського нагляду в країнах-членах ЄС, діяльність органів регулювання і нагляду, роль в забезпеченні захисту вкладників від збитків. Нагляд на основі ризиків. Система стандартів капіталу - Базель II.

    реферат [31,5 K], добавлен 17.08.2011

  • Види систем рейтингування банків, обґрунтування необхідності його проведення. Зарубіжна практика побудови рейтингових оцінок надійності комерційних банків. Методичні основи створення публічної системи комплексної оцінки банківських установ в Україні.

    курсовая работа [114,3 K], добавлен 07.09.2011

  • Види та методи банківського регулювання. Особливості банківського нагляду відповідно до законодавства України. Захист інтересів вкладників та створення конкурентного середовища у банківському секторі. Стабільність та надійність банківської системи.

    реферат [24,8 K], добавлен 20.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.