Визначення чинників формування інтелектуального капіталу українського банку (на прикладі АТ "Райфайзен Банк Аваль")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

Красюк І.В., заступник керівника відділення ПАТ КБ ПриватВанк

В статті розглянуто теоретичні аспекти дослідження інтелектуального капіталу та проблеми його регулювання у банківській системі України. Встановлено, що важливим завданням в розрізі вартісноорієнтованого банківського менеджменту є оцінка інтелектуального капіталу, визначення та оцінка факторів його росту, тобто визначення суттєвих характеристик діяльності банку, впливаючи на які банківський менеджмент може підвищувати вартість установи. Досліджено фактори, що впливають на формування інтелектуального капіталу банку. Розраховано коефіцієнт Тобіна в якості критерію оцінки зміни інтелектуального капіталу. За допомогою рівняння багатофакторної регресійної моделі доведено суттєвий вплив інтелектуального капіталу на зростання вартості банку для акціонерів. Дослідженнями встановлено, що найсуттєвішими чинниками формування інтелектуального капіталу виступають доля прострочених кредитів у кредитному портфелі банку та ефективність витрат на адміністративний персонал, що підтверджується розрахованими коефіцієнтами еластичності.

Ключові слова: інтелектуальний капітал, нематеріальні активи, вартість банку, коефіцієнт Тобіна, фактори впливу, регресійна модель

Annotation

Determining factors of formation of intellectual capital ukrainian bank (on the example of JSC "Raiffeisen Bank Aval")

Krasiuk I.V., DeputyHead ofDepartament of PJSC CB PriyatBank

The article focuses on the theoretical aspects of the study of intellectual capital and the problems of its regulation in the banking system of Ukraine. It is established that an important task in the context of value-based bank management is the assessment of intellectual capital, the identification and assessment of factors of its growth that is the definition of the essential bank performance characteristics, having effect on which bank management can increase cost of institution. The factors, influencing the formation of the bank intellectual capital, have been investigated. Tobin's Q ratio as a criterion of evaluating changes in intellectual capital has been calculated. The significant influence of intellectual capital on the growth of the bank's value for shareholders has been proved using equation of multivariate regression model. The research has shown that the most significant factors in the formation of intellectual capital are the share of overdue loans in the advances portfolio and the effectiveness of administrative costs, which are confirmed by the calculated coefficients of elasticity.

Keywords: intellectual capital, intangible assets, bank's value, Tobin's Q ratio, influencing factors, regression model

Актуальність проблеми. Інтелектуальний капітал в умовах сучасного бізнесу стає домінуючим ресурсом в процесі створення економічних цінностей. Матеріальні активи, як і досі, залишаються важливим фактором виробництва продуктів і послуг. Однак їх відносне значення знизилось в той час як роль нематеріальних і пов'язаних з володінням знаннями і навичками активів зросла. Такі зміни у співвідношенні між впливом двох груп активів на створення цінності як продукту, так, відповідно, і компанії в цілому обумовлює зростання актуальності проблематики управління інтелектуальним капіталу і його оцінки. На сьогодні загальною важливою складовою є ріст капіталізації компаній, що відбувається в результаті процесів, які неможливо було б передбачити декілька десятиліть назад. Сучасні організації, зокрема, банківські, мають справу з абсолютно новими бізнес-моделями, новими продуктами та послугами. Протягом останніх років в банківському секторі спостерігається тенденція до посилення спеціалізації у сфері надання послуг, як корпоративним так і приватним клієнтам. В тому числі і по цій причині нематеріальні активи, такі як знання, бренди, людські ресурси, комп'ютерні системи, репутація стають все більш важливими і значимими для створення цінності комерційного банку. Ці активи підсилюють активи інших трьох традиційних груп, у результаті чого виникають нові можливості, нові бізнес-моделі і способи ведення підприємницької діяльності.

Аналіз останніх наукових досліджень. Фундаментальні дослідження питання інтелектуального капіталу знайшли своє відображення у роботах Л. Едвинсона [1], Т. Стюарта [2], К.-Е. Свейбі [3], Е. Брукінга [4]. Саме в даних дослідженнях сформовано комплексну теорію інтелектуального капіталу фірми. Значного розвитку проблеми інтелектуального капіталу в цілому та банку зокрема набули в роботах таких російських вчених як В. Іноземцев [5], С. Шубаев [6]. Серед вітчизняних дослідників варто виділити А. Чухно [7], О. Грішнова [8], О. Євнух [9]. Особливої уваги заслуговують дослідження І. Івасіва [10], який дослідив коло можливих стейкхолдерів вітчизняного банку та визначив, що саме рівень відносин із ними може суттєво впливати на ринкову вартість відповідного банківського бізнесу. Незважаючи на певні наукові здобутки в питанні відносин банку із його не фінансовими стейкхолдерами, відкритим залишається питання управління інтелектуальним капіталом вітчизняних банків в рамках вартісноорієнтованого банківського менеджменту.

Метою роботи є теоретичні аспекти дослідження інтелектуального капіталу та проблем його регулювання у банківській системі України на прикладі АТ «Райфайзен банк Аваль».

Викладення основного матеріалу дослідження. Інтелектуальний капітал є важливим об'єктом вартісноорієнтованого управління банком та окреслює можливості формування вартості установи для стейкхолдерів. Тому важливим завданням в розрізі вартісноорієнтованого банківського менеджменту є оцінка його інтелектуального капіталу, визначення та оцінка факторів його росту, тобто визначення суттєвих характеристик діяльності банку, впливаючи на які банківський менеджмент може підвищувати вартість установи.

Серед дослідників даного питання часто можна помітити підхід, згідно якого прийнято вважати, що інтелектуальний капітал є різницею між бухгалтерською та ринковою вартістю корпоративних прав банку. Розпочавши досліджувати питання вартісної оцінки бізнесу науковці помітили, що ринкова та балансова вартість власного капіталу фірм значно відрізняється. Причому найбільша різниця спостерігалась у таких галузях економіки, як виробництво медичних препаратів, різноманітних високотехнологічних електронних засобів та новітніх програмних продуктів, надання консалтингових та інформаційних послуг та ін. Тобто найбільша різниця спостерігалась саме в сферах, в яких інтелектуальний капітал за визначенням має відігравати першочергову роль.

Не виключенням є й банківський бізнес, вартість якого може зростати в рази саме за рахунок інтелектуального капіталу. Використовуючи вищенаведений підхід можна дослідити історію придбань на вітчизняному ринку банківського бізнесу та порівняти ринкову вартість вітчизняних банків із балансовою вартістю їх власного капіталу (табл. 1).

Таблиця 1. Ринкова та балансова вартість українських банків під час придбання їхніх корпоративних прав

Як видно з таблиці 1, в усіх випадках придбання пакету акцій проходило по ринковому курсу вищому за балансову вартість корпоративних прав, що в першу чергу пов'язане із інтелектуальним капіталом банку. Інколи перевищення ринкової вартості власного капіталу над балансовою коливалось від 1,75 до 7,15 разів, що вказує на існування інтелектуального капіталу в українських банках, який є різним для кожної установи, а отже відображає відповідні особливості діяльності кожної. Це підтверджує, що функціонуючий банківський бізнес - це не лише фінансові та інші матеріальні ресурси, але й певна команда фахівців, усталена сукупність зв'язків як в середині установи, так і зв'язків із іншими учасниками ринку, в цілому це є налагоджений механізм використання матеріальних ресурсів на кредитному ринку.

Для визначення впливу різноманітних факторів на інтелектуальний капітал вітчизняного банку було побудовано багатофакторну регресійну модель на основі фінансових даних про діяльність АТ »Райффайзен Банк Аваль», оскільки даний банк входить до числа лідерів вітчизняного ринку банківських послуг, а на вітчизняному фондовому ринку постійно здійснюється торгівля його акціями. В якості критерію оцінки зміни інтелектуального капіталу було обрано коефіцієнт Тобіна, який розраховується як відношення ринкової вартості власного капіталу до вартості його заміщення. Для розрахунку коефіцієнта Тобіна для АТ »Райффайзен Банк Аваль», на нашу думку, необхідно визначити співвідношення ринкового курсу акцій та їхньої балансової вартості, як показника суми власного капіталу на одну акцію. Зважаючи на те, що дані про можливі чинники, які формують обсяг інтелектуального капіталу банку, будуть формуватися на основі річних звітів фінансової установи, необхідно співставити ринковий курс акцій АТ «Райффайзен Банк Аваль» на кінець року та суму власного капіталу на ту ж дату.

Визначивши залежну змінну як коефіцієнт Тобіна для банківської установи у конкретний момент часу, необхідно сформувати сукупність характеристик діяльності АТ «Райффайзен Банк Аваль», які впливають на ринкову вартість його акцій створюючи інтелектуальний капітал банку. Дослідивши загальні теоретичні підходи до визначення факторів формування інтелектуального капіталу банку та зваживши на рівень прозорості діяльності установи та сукупність даних, яка є доступною для стейкхолдерів було сформовано перелік чинників, які можуть впливати на інтелектуальний капітал банку в розрізі його структурних елементів (табл. 3).

Зважаючи на те, що перелік можливих факторів є широким, в першу чергу, необхідно його дослідити на мультиколінеарність. Для цього було використано алгоритм Фаррара-Глобера. На основі проведених досліджень було визначено фактори, які є мультиколінеарними між собою (табл. 4).

Розрахований коефіцієнт Тобіна наведений в табл. 2.

Таблиця 2. Коефіцієнт Тобіна АТ «Райффайзен Банк Аваль» на кінець року за період 2004 - 2013 рр. (розраховано за даними ПФТС)

Таблиця 3. Чинники інтелектуального капіталу банку

Таблиця 4. Мультиколінеарність факторів формування інтелектуального капіталу АТ «Райффайзен Банк Аваль»

Як свідчить табл. 4, в масиві даних існують мультиколінеарні незалежні змінні, які мають бути виключені при побудові багатофакторної регресійної моделі впливу вищезазначених чинників на інтелектуальний капітал АТ «Райффайзен Банк Аваль». Отже для уникнення мультиколінеарності були виключені наступні фактори:

- ринкова частка банку на ринку наданих фінансових ресурсів;

- ефективність рекламних витрат на ринку наданих фінансових ресурсів;

- задоволення поточних інтересів акціонерів;

- ефективість адміністративних витрат банку.

Таким чином, виключивши мультиколінеарні чинники, можна безпосередньо переходити до побудови багатофакторної регресійної моделі. Для цього було використано функцію «Регресія» пакету аналізу MS Excel. Результати аналізу наведені на рис. 1.

Рис. 1. Регресійний аналіз факторів інтелектуального капіталу АТ «Райффайзен Банк Аваль» засобами MS Excel

Як свідчать розрахунки, зображені на рис. 1 рівняння багатофакторної регресійної моделі має наступний вигляд:

Y = 20,99MSHD +112,02AD + 27,01M - 225,72OVC + 102,33ROA + 88,28LE - 29,24 (1)

Як свідчить наведене рівняння, на відміну від усіх інших факторів, доля прострочених кредитів у кредитному портфелі банку має обернений вплив на інтелектуальний капітал банку. Крім того, необхідно дослідити показники регресійної статистики, для того щоб оцінити статистичну значущість побудованої моделі. Як свідчить рис. 1, коефіцієнт множинної кореляції становить 0,999, що свідчить про дуже сильний зв'язок усього набору факторів із результативною ознакою, тобто рівнем інтелектуального капіталу АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Нескоригований коефіцієнт множинної детермінації становить 0,999 та оцінює долю варіації результату за рахунок представлених у рівнянні факторів у загальній варіації результату. У цьому прикладі ця доля складає 99,9 % і вказує на дуже високий ступінь обумовленості варіації інтелектуального капіталу варіацією виділених нами факторів, тобто свідчить про дуже тісний зв'язок факторів з результатом.

Скоригований коефіцієнт множинної детермінації визначає щільність зв'язку з врахуванням ступенів свободи загальної та залишкової дисперсій. Він дає таку оцінку щільності зв'язку, яка не залежить від кількості факторів і тому може порівнюватись по різних моделях з різною кількістю факторів. У даному прикладі обидва коефіцієнти вказують на дуже високу (більше 99 %) детермінованість рівня інтелектуального капіталу зазначеними факторами.

І на кінець проаналізуємо значення F-критерію Фішера, який дає оцінку надійності рівняння регресії в цілому і показника щільності для вказаної моделі та для отриманої моделі становить 153,198. Дане значення значно перевищує табличне (5,591), а отже отримана закономірність є не випадковою, а сформувалась під впливом суттєвих факторів, тобто підтверджуються статистична значущість усього рівняння і показника щільності зв'язку - коефіцієнта детермінації.

Побудувавши рівняння множинної регресії та визначивши, що воно є статистично значущим, необхідно дослідити вплив кожного фактору на формування інтелектуального капіталу. Показники, які характеризують вплив кожного фактору наведені в табл. 5.

Таблиця 5. Показники впливу досліджуваних факторів на інтелектуальний капітал АТ «Райффайзен Банк Аваль