Система нормативних засобів регулювання банківського капіталу: проблеми функціонування та напрями розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.717.18

СИСТЕМА НОРМАТИВНИХ ЗАСОБІВ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ: ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ

Банківські установи та їхні капітали є важливим засобом і джерелом для економічного зростання країни. Роль банків у виконанні цих функцій обумовлюється фінансовою стійкістю на основі наявності власного банківського капіталу. Капітал (фр., англ. capital - багатство) - це цінні папери, грошові кошти, майно, які в процесі розширеного відтворення, обороту капіталу створюють додану вартість. Власним капіталом є спеціально створені фонди й резерви для забезпечення фінансової стійкості, господарської та комерційної діяльності, відшкодування можливих збитків при подоланні передбачуваних та непередбачуваних ризиків, які перебувають у користуванні банками протягом усього періоду його функціонування [1, с. 73]. Наукові трактування цього поняття різними дослідниками практично не суперечать і доповнюють одне одного та можуть застосовуватися залежно від цілей діяльності. Розмір власного капіталу в сукупному капіталі комерційних банків становить 8-10 % і призначений переважно для страхування інтересів вкладників та меншою мірою - для фінансового забезпечення оперативної діяльності. На промислових підприємствах власний капітал становить 40-60 % сукупного обсягу та призначений для забезпечення платоспроможності й виконання оперативних функцій підприємництва. Розмір власного капіталу контролюється органами регулювання банківської діяльності.

Визначені види власного капіталу: приватний, колективний, державний. Залежно від резидентності вирізняють національний та іноземний капітал, а за характером використання - нагромаджуваний та такий, що споживається. За способом розрахунку виокремлюють балансовий (різниця між балансовою вартістю активів і зобов'язань) і регулятивний (балансовий зменшується на ризики діяльності). Обчислення та постійне коригування регулятивного капіталу здійснюється Національним банком України.

З огляду на порядок і джерела формування розрізняють статутний і резервний капітал, спеціальні фонди і резерви, нерозподілений прибуток і су- бординований капітал.

Головними функціями власного капіталу банку згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність” [2] встановлено захисну, оперативну й регулюючу. Є інший підхід до визначення функцій та їх поділ на поточні (інвестиційна, мобільна, дохідна, оціночна, координаційна, сукупна) і стратегічні (комунікаційна, індикативна, мобілізаційна, стимулююча).

Основні засади банківського правового забезпечення формування та використання капіталу в Україні обумовлені законами України "Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 № 2121-ІІІ, "Про Національний банк України” від 20.05.1999 № 679-XIV, Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 № 23, Методикою розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні, схваленою постановою Правління Національного банку України від 02.06.2009 № 315, а також Законами України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 № 2664-III, "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” від 14.10.2014 № 1702-VII, "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 № 4452-VI, "Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 № 3480-IV, "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996 № 448/96-ВР, "Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 № 3125-XII.

Положення наведених нормативно-правових актів із питань банківського регулювання та нагляду орієнтовані на надійний захист інтересів вкладників і кредиторів, на забезпечення їхньої довіри до вітчизняної банківської системи та сприяння її вдосконаленню та зміцненню.

Невід'ємною і визначальною складовою державного інструментарію регулювання банківської діяльності є економічні нормативи [3]. Вони становлять основу стабільного розвитку банківських установ та використовуються органами регулювання для виявлення відхилень від установлених вимог, розроблення превентивних заходів для покращання ситуації, а дотримання їхніх значень є передумовою отримання кредитів Національного банку України [4, с. 33].

Інтернаціоналізація банківської діяльності, а також необхідність контролю банківського бізнесу на міжнародному рівні зумовили потребу в створенні наддержавного наглядового органу при Банку міжнародних розрахунків. У 1974 р. у м. Базелі (Швейцарія) засновано Базельський комітет з питань банківського нагляду. Головним завданням його діяльності є гармонізація світової практики регулювання банківського бізнесу шляхом розроблення та впровадження єдиних стандартів регулювання та нагляду. Видані директиви та рекомендації є обов'язковими для використання лише наглядовими органами, але вже в 130 країнах світу вони імплементовані в національне законодавство. У 1988 р. Базельським комітетом було прийнято директиви "Міжнародна конвергенція щодо вимірювання та вимог до капіталу” (Базель I) як перший стандарт міжнародного рівня щодо забезпечення стабільності міжнародної банківської системи та створення рівних конкурентних умов, який набув значного поширення серед наглядових органів. Головні постулати Базеля I: капітал банку основний і додатковий; банки повинні визначати і формувати достатній розмір капіталу для покриття кредитного ризику; співвідношення між капіталом банку та його активами в будь-який момент не повинно бути меншим 8 % [5].

У 2005 р. була представлена нова версія Угоди про капітал - Базель II, практичне впровадження якої розпочалося з 2007 р. із зосередженням уваги на розширенні спектра банківських ризиків та вдосконаленні методики їхніх розрахунків із метою стимулювання розвитку ризик-менеджменту банку, взаємодії банків і наглядових органів із питань забезпечення і підтримки капіталу на достатньому рівні, дотримання ринкової банківської дисципліни. Компоненти Базеля II взаємодоповнюючі та жоден із них не можна виконувати окремо: мінімальний розмір капіталу для покриття кредитного, операційного та ринкового ризиків; адекватність капіталу, яка ґрунтується на принципах оцінки ризиків; процес нагляду; капітал понад мінімальні вимоги; нагляд на ранніх стадіях задля попередження проблем; прозорість та ринкова дисципліна, що передбачає публікацію інформації щодо ризиків та капіталу для масового використання і відкритої банківської конкуренції на фінансовому ринку [6].

Проблеми фінансового ринку світового масштабу підтвердили необхідність реформування старих підходів за допомогою рекомендацій Базеля III [7]. Головними новаціями цього документа 2010 р. були: збільшення статутного капіталу з 2 до 4,5 % від активів; зростання основного капіталу до 6 %; співвідношення між капіталом та активами - 8 %; створення буферного капіталу - 2,5 % статутного капіталу [8, с. 128].

Шляхом установлення нормативних вимог в Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні передбачені обсяги забезпечення захисної та операційної функцій: норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (500 млн грн), що має становити не менше 10 %, коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (не менше 9 %), норматив співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань (не менше 10 %).

Наше дослідження орієнтоване на вивчення рівня впровадження вимог Базельського комітету в законодавстві України щодо регулювання діяльності банківських установ. Дослідження суті положень відповідних нормативно- правових актів засвідчило, що вони не містять підходів стосовно врахування та використання категорії "економічний капітал" В Інструкції про порядок регулювання діяльності банків основна увага зосереджена на порядку визначення регулятивного капіталу (розділ II) та економічних нормативів, що є обов'язковими до виконання всіма банками. Навіть у розділі VI "Нормативи кредитного ризику” чи розділі VII "Нормативи інвестування” не йдеться про економічний капітал як ресурс для покриття непередбачуваних ризиків та передумову функціонування у форсмажорних обставинах запропонованої системи економічних нормативів. Те саме стосується і положень розділу VIII "Спеціальні вимоги щодо діяльності банків та спеціальних значень економічних нормативів” та розділу IX "Контроль за дотриманням банками економічних нормативів”, де в методики розрахунку економічних нормативів доцільно включити механізм дії та врахування впливу економічного капіталу.

З огляду на зазначені передумови щодо необхідності імплементації рекомендацій Базельського комітету в чинному законодавстві та нагальної потреби в їх практичному використанні пропонується внести насамперед у Закони України "Про національний банк України', "Про банки та банківську діяльність” та в Інструкцію про порядок регулювання діяльності банків в Україні зміни та доповнення в частині визначення потреби в економічному капіталі й моделі його розрахунку.

Формування моделі визначення потреби в економічному капіталі як потенційного економічного капіталу чи загальної суми непередбачуваних ризиків базується на врахуванні зваження всіх видів активів на певні ризики, зокрема за сегментами банківської діяльності, та зіставленні з варіантами обсягів регулятивного капіталу як ресурсу економічного капіталу:

Z тахн (Лі ) = X тахга (А*) ^ Z Bj>

Список використаних джерел

1. Міщенко В. І., Слав'янська Н. Г. Банківські операції. Київ: Знання, 2006. 727 с.

2. Міщенко C. В. Визначення основних факторів розвитку та ефективності функціонування фінансового сектору України. Банківська справа. 2009. № 4. С. 31-47.

3. Міжнародні фінанси / І. І. Дьяконова, М. І. Макаренко, Ф. О. Журавка та ін. Київ: ЦУЛ, 2013. 548 с.

4. Мордань Є. Ю., ФедоренкоМ. В. Необхідність імплементації Базеля ІІІ в банківську систему України. Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика: збірник тез доповідей V! Міжнародної науково-практичної конференції (26-27 травня 2011 р.): у 2 т. / ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України'. Т. 2. Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ" 2011. С. 128-130.

Анотація

Визначено, що питання формування достатнього обсягу економічного капіталу для покриття непередбачуваних ризиків у банківській діяльності набули особливої актуальності в умовах стагнації економіки, інфляції національної валюти, викликів та загроз у фінансовому секторі, що зумовлює необхідність подальших пошуків засобів регулювання та нагляду, удосконалення нормативно-правового, методичного й організаційного забезпечення. Проаналізовано чинні нормативні акти, їхні положення та інструментарій державного впливу на діяльність банків. У зв'язку з інтернаціоналізацією банківської діяльності та потребою в контролі цього бізнесу на міжнародному рівні було створено наддержавний орган - Базельський комітет із питань банківського нагляду, рекомендації котрого як єдині стандарти впроваджені в національному законодавстві у більш як 130 країнах. Розглянуто проблеми імплементації цих стандартів в Україні, дієвості їх використання та напрями розвитку. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення чинних нормативних актів та оптимізаційну модель розрахунку потреби в економічному капіталі, обґрунтовано доцільність її апробації і впровадження. Практичне використання зазначених підходів дасть можливість банкам зменшувати та покривати в своїй діяльності непередбачу- вані ризики.

Ключові слова: капітал банку, регулятивний та економічний капітал, активи, нормативні акти, державне регулювання, проблеми і напрями розвитку, моделювання економічного капіталу.

Определено, что вопросы формирования достаточного объема экономического капитала для покрытия непредвиденных рисков в банковской деятельности приобрели особую актуальность в условиях стагнации экономики, инфляции национальной валюты, вызовов и угроз в финансовом секторе, что обусловливает необходимость дальнейших поисков средств регулирования и надзора, усовершенствования нормативно-правового, методического и организационного обеспечения. Проанализированы действующие нормативные акты, их положения и инструментарий государственного влияния на деятельность банков. В связи с интернационализацией банковской деятельности и потребностью в контроле этого бизнеса на международном уровне был создан надгосударственный орган - Базельский комитет по банковскому надзору, рекомендации которого как единые стандарты внедрены в национальном законодательстве в более чем 130 странах. Рассмотрены проблемы имплементации данных стандартов в Украине, действенности их использования и направления развития. Предложены рекомендации по усовершенствованию действующих нормативных актов и оптимизационная модель расчета потребности в экономическом капитале, обоснована целесообразность ее апробации и внедрения. Практическое использование указанных подходов позволит банкам уменьшать и покрывать в своей деятельности непредсказуемые риски.

Ключевые слова: капитал банка, регулятивный и экономический капитал, активы, нормативные акты, государственное регулирование, проблемы и направления развития, моделирование экономического капитала.

It is determined that ensuring the development of sufficient economic capital to cover unexpected risks in banking has become particularly relevant under economic stagnation, inflation of the national currency, challenges and threats in the financial sector and therefore necessitated further search for means of regulation and supervision, improving the legal, methodological and organizational support.

Keywords: bank capital, regulatory and economic capital, assets, regulations, government regulation, problems and directions, economic capital modeling.

Размещено на Allbest.ru