План рахунків бухгалтерського обліку в банках

Размещено на http://www.allbest.ru/

План рахунків бухгалтерського обліку в банках

облік бухгалтерський банк

Зміст

1. Характеристика та особливості побудови плану рахунків бухгалтерського обліку в банках

2. Необхідність запровадження контррахунків та їх використання під час обліку операцій за принципами оцінки та обачності

3. Банківська документація

1. Характеристика та особливості побудови плану рахунків бухгалтерського обліку в банках

План рахунків банку - систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій і для забезпечення потреб складання фінансової звітності.

Нова редакція плану рахунків затверджена ПП НБУ від 17.06.04 № 280. Постанова набрала чинності з 1 січня 2005 року.

Балансові рахунки в Плані рахунків класифікуються за типами контрагентів, характером операцій і ступенем ліквідності активів і зобов'язань.

План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій, суть якого полягає в обліку операцій в іноземній валюті за тими самими рахунками, що і операцій у гривні.

У структурі Плану рахунків можна виділити три частини, які логічно пов'язані між собою:

балансова частина;

частина доходів і витрат;

позабалансова частина.

Балансова частина включає перші п'ять класів(від першого до п'ятого) рахунків. Рахунки першого -- четвертого класів призначені для обліку активів та зобов'язань, а за рахунками п'ятого класу обліковують джерела власного капіталу. На підставі рахун-ків перших п'яти класів складається балансовий звіт комерційного банку.

Друга частина охоплює класи доходів та витрат (шостий та сьомий класи). На базі рахунків шостого та сьомого класів складається звіт про фінансові результати.

У плані рахунків банку на відміну від підприємств в одному класі об'єднані різні за характером рахунки. Кожний клас включає як активні, так і пасивні рахунки.

Третя частина містить клас позабалансових рахунків (дев'ятий клас), на рахунках якого обліковуються позабалансові операції банку. До особливої риси позабалансових операцій слід віднести те, що в момент їх здійснення не змінюється фінансовий стан банку. Наприклад, відкриття кредитної лінії банком на користь підприємства не супроводжується водночас видачею йому кредиту і тому не впливає на зміну фінансової позиції банку.

У Плані рахунків бухгалтерські рахунки розміщені у порядку зростання їх номерів.

За ознакою план рахунків поділено на 9 класів (рис. 1.1).

Клас 1 Плану рахунків призначений для відображення в обліку взаємовідносин між НБУ та банками України, між банками України та іноземними банками, у тому числі операції з готівкою, банківськими металами, кредитами, депозитами та ЦП , що рефінансуються НБ України, тощо.

У цьому класі обліковуються казначейські та міжбанківські операції банків.

До міжбанківських операцій належать кредитні та депозитні операції між банками, ведення кор-ських рахунків, безготівкові розра-ки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов'яз-ями одного банку перед іншим та ін. операціями згідно із закон-вом України.

У класі 2 Плану рахунків відображаються операції з клієнтами, зокрема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими вкладами (депозитами). Рахунки цього класу використовуються для обліку операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків) - суб'єктами господарювання, органами державної влади та самоврядування, фізичними особами. За рахунками суб'єктів господарювання обліковуються кошти юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За класом 3 Плану рахунків відображаються операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України, та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії), обліковуються запаси ТМЦ, сформовані банківські резерви, субординований борг, розрахунки між філіями одного банку, позиція банку за ін. валютою та банківськими металами тощо.

Рис. 1.1 - Структура плану рахунків

У класі 4 відображаються інвестиції банку в асоційовані та дочірні компанії, операції з основними засобами і нематеріальними активами.

За рахунками класу 5 відображається капітал банку, який включає статутний капітал, емісійні різниці, загальні резерви та інші фонди, результати минулих років, результати переоцінки.

Доходи та витрати банку відображаються відповідно за рахунками класу 6 "Доходи" та класу 7 "Витрати" незалежно від порядку їх оподаткування.

Рахунки у класі 8 відкриваються банками для ведення упр-го обліку та кореспондують тільки між собою. Залишки за рахунками класу 8 не враховуються під час складання фін. звітності банку.

У класі 9 обліковуються позабалансові операції. Б/о операцій за позабалансовими рахунками ведеться за системою подвійного запису. Позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою.

За кожним класом виділено:

· двозначні рахунки як розділи конкретного класу, які, по суті, дублюють статті активу та пасиву балансу банку;

· тризначні рахунки характеризують групу за розділом;

· чотиризначні -- синтетичні рахунки, за якими в підсистемі фінансового обліку через подвійний запис відображається зміст господарських операцій банку.

Двозначні рахунки розділів указують на напрям банківської діяльності у розрізі операцій, визначених класом.

Наприклад:

розділ 20 -- напрям діяльності «Кредити, що надані суб'єк-там господарювання»;

розділ 21 -- «Кредити, що надані органам державної влади»;

розділ 22 -- «Кредити, що надані фізичним особам».

Ясна річ, наведені як приклад розділи стосуються опер-й з клієнтами,що їх згруповано у класі 2.

Група рахунків, а це тризначні рахунки, деталізують інформацію щодо напряму банківської діяльності, узагальненого розділом.

Для прикладу скористаємося групами рахунків розділу 20 «Кредити, що надані суб'єктам господарювання».

Група несе інформацію щодо видів кредитування суб'єктів господарювання, а саме:

201 «Кредити, що надані суб'єктам господарювання за опе-раціями РЕПО»;

202 «Кредити, що надані за врахованими векселями суб'єк-там господарювання»;

203 «Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єк-тами господарювання»;

206 «Кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання»;

207 «Кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єк-там господарювання»;

209 «Сумнівна заборгованість за кредитами, що надані суб'єк-там господарювання».

Такий підхід характерний для кожного розділу всіх дев'яти класів Плану рахунків.

За кожною групою передбачено певну кількість рахунків, які забезпечують повну облікову процедуру конкретної банківської операції від початку її здійснення і до завершення.

Для прикладу візьмемо групу 206 «Кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання». За цією групою передбачено таку номенклатуру рахунків:

2062 «Короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання»;

2063 «Довгострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання»;

2066 «Неамортизований дисконт за кредитами в поточну діял-ть, що надані суб'єктам госп-ня»;

2067 «Прострочена заборгованість за кредитами в поточну ді-ть, що надані суб'єктам госп-ня»;

2068 «Нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані СГ ».

Як видно, кожен рахунок за назвою нагадує назву групи, до якої він належить.

Номенклатуру рахунків плану рахунків сформовано з урахуванням нових облікових принципів, що їх запроваджено в банківську облікову практику в процесі її реформування. Ідеться про принципи нарахування, резервів, переоцінки.

За кожною групою рахунків, де обліковуються операції, за якими можливе отримання доходу, передбачено рахунки нарахованих доходів. Усі вони в номері рахунка мають останню цифру 8.

1528 «Нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам» і т. д.

2078 «Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання»;

3218 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку до погашення»;

Такий самий підхід стосується і рахунків «Нараховані витрати».

1608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу інших банків»

2608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання»

3308 «Нараховані витрати за короткостроковими ЦП власного боргу, емітованими банком»

Визнанням у балансі банку активу «Нараховані доходи» чи зобов'язання «Нараховані витрати» бухгалтерська процедура за операціями нарахування доходів чи витрат не завершується.

Банківська операція цього самого змісту переходить у стадію «Незавершене виробництво» із такими етапами реалізації:

1) погашення чи сплата відповідно доходів (витрат);

2) визнання нарахо-ваних доходів простроченими;

3) визнання нарахованих доходів безна-дійними до отримання.

Перший етап реалізації завершують рахунки грошових коштів.

Для другого етапу за такими самими групами, за якими передбачено рахунки «Нарахованих доходів», відкрито також рахунки «Прострочені нараховані доходи» (мають цифру 9 у кінці номера).

1529 «Прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам»

2079 «Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані СГ »

3219 «Прострочені нараховані доходи за борговими ЦП в портфелі банку до погашення»

Третій етап реалізації пов'язаний із рахунками класу 9 «Позабалансові рахунки».

9600 «Списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами за операціями з банками»;

9601 «Списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»;

Номенклатура рахунків класу 6 «Доходи» та класу 7 «Витрати» побудована з урахуванням потреби формування звіту про результати діяльності банку.

Визначено такі класифікаційні групи доходів і витрат, що їх узагальнюють розділи:

Групи доходів і витрат	Клас 6 «Доходи»	Клас 7 «Витрати»
Процентні	60	70
Комісійні	61	71
Результати від торговельних операцій	62	--
Інші операційні доходи (витрати)	63	73
Інші доходи	64	--
Загальні адміністративні витрати	--	74
Повернення списаних активів	67	--
Відрахування в резерви	--	77
Податок на прибуток	--	79

Загалом рахунки класу 6 «Доходи» -- пасивні, а класу 7 «Витрати» -- активні. Допущено окремі винятки, пов'язані з методиками обліку конкретних банк-х операцій.

Так, рахунки «Процентних доходів» -- активно-пасивні. Зрозуміло, що й рахунки для обліку результатів від торговельних операцій (група 620) також активно-пасивні. Відповідно, активно-пасивними визнано рахунки «Процентні витрати» та рахунки 770 групи «Відрахування в резерви».

Слід зазначити, що рахунки 6 і 7 класів забезпечують процеду-ру обліку доходів і витрат за принципом нарахування на накопи-чувальній основі протягом фінансового року (з 1 січня по 31 груд-ня). Станом на 1 січня наступного року за звітним різниця між загальною сумою доходів і сумою витрат банку формує фінан-совий результат діяльності банку за звітний період, а саме прибу-ток чи збиток.

Цій процедурі відповідають рахунки класу 5 «Капітал»:

5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»;

5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження».

Для обліку сум розподіленого прибутку за рішенням зборів акціонерів призначено рахунки:

5020 «Загальні резерви»;

5021 «Резервні фонди»;

5022 «Інші фонди банку»;

5030 «Нерозподілені прибутки минулих років»;

5031 «Непокриті збитки минулих років».

Окремим класом у плані рахунків виокремлено клас 8 «Управлін-ський облік». Усі рахунки цього класу банки відкривають само-стійно з огляду на власну політику щодо ведення управлінського обліку. Рахунки 8-го класу можуть кореспондувати тільки між собою. Залишки за рахунками управлінського обліку не враховуються під час складання фінансової звітності банку.

Значне навантаження у Плані рахунків несуть рахунки класу 9 «Позабалансові операції». Усі рахунки згруповано за розділами 90, 91, 92, 93, 95, 96, 97, 98, 99.

Позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою. Подвійний запис між рахунками забезпечується через контррахунки розділу 99. У межах груп 990 «Контррахунки для рахунків розділів 90--95» і 991 «Контррахунки для рахунків розділів 96--98» контррахунки відкриваються в аналітичному обліку в будь-якому розрізі на розсуд банку. Позабалан-сові рахунки поділено на активні та пасивні. Ця ознака конкретизується буквами А або П справа після чотиризначного номера рахунка.

Позабалансовий рахунок є активним, якщо під час переведення його на баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок 9100 А "Зобов'язання з кредитування, що надані банкам" - активний, тому що в разі надання кредиту банк дебетуватиме балансовий рахунок групи 152 "Кредити, що надані іншим банкам".

Позабалансовий рахунок є пасивним, якщо під час переведення його на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок 9110 "Зобов'язання з кредитування, що отримані від банків" - пасивний, тому що в разі отримання коштів за кредитною лінією банк кредитуватиме балансовий рахунок групи 162 "Кредити, що отримані від інших банків".

Рахунки розділів 90 - 95 використовуються для обліку зобов'язань та вимог за укладеними, але ще не виконаними договорами, такими, як кредитні лінії, дозволений овердрафт, непокриті безвідкличні акредитиви, різні гарантійні зобов'язання, зобов'язання за цінними паперами, спотові, форвардні контракти та договори з купівлі-продажу іноземної валюти й інших фінансових інструментів. Рахунки розділів 90 - 95 можуть бути активними або пасивними.

Рахунки розділів 96 - 98 використовуються для обліку списаних активів, документів, цінностей, розрахунків за операціями з приватизації і довірчого управління.

Рахунки розділу 99 - це контррахунки, які використовуються для подвійного запису операцій за рахунками 90 - 98. Контррахунки відкр-ся в аналіт-му обліку в будь-якому розрізі на розсуд банку.

Слід зазначити, що ознака синтетичного рахунка: активний (А), пасивний (П), активно-пасивний (АП), контрактивний (КА), контр-пасивний (КП) -- вказана за всіма рахунками Плану рахунків, що значно спрощує сприйняття механізму облікової процедури за здійснюваними банком господарськими операціями.

1.2 Необхідність запровадження контррахунків та їх використання під час обліку операцій за принципами оцінки та обачності

Розглянемо, і при потребі запишемо деяку термінологію, що стосується Плану рахунків:

контрарні рахунки - це рахунки бухгалтерського обліку, показники яких використовуються для регулювання оцінки об'єктів обліку, які відображені в інших рахунках;

контрактивні рахунки - це контрарні рахунки, які використовуються для регулювання показників активних рахунків. Відображення операцій за цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за пасивними рахунками; Наприклад: резерв сумнівних боргів (рах.38) для підприємств, в банках, з огляду на специфіку діяльності рахунків резервів значно більше - резерви під видані кредити і нараховані доходи, резерви під дебіторську заборгованість, неамотртизовані дисконти за активними операціями.

контрпасивні рахунки - це контрарні рахунки, які використовуються для регулювання показників пасивних рахунків. Відображення операцій за цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за активними рахунками; Наприклад: неоплачений або вилучений капітал (рах 45, 46) для п-в, для банків - несплачений зареєстрований статутний капітал банку, власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів, неамортизовані дисконти за пасивними операціями.

Принципи оцінки та обачливості належать до основоположних принципів міжнародних стандартів б/о. Так, за принципом обачності активи й зобов'язання мають бути оцінені та відображені в обліку розумно, з достатньою мірою обережності. Це дозволить не переносити існуючі фінансові ризики, що потенційно загрожують фін. становищу установи, на наступні звітні періоди.

В українській практиці цей принцип реалізовано через процедури формування резервів під можливі втрати банків при здійсненні операцій. Для обліку резервів призначено контрактивні рахунки резервів. Вони є рахунками, які використовуються для регулювання показників активних рахунків. Відображення операцій за цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за пасивними рахунками.

Відрахування в резерви є витратною статтею для банку, що свідчить про об'єктивні зміни в капіталі через пропорційне зниження фінансового результату за звітний період у процесі закриття рахунків класу 6 «Доходи» та класу 7 «Витрати».

Суми відрахувань до резервів, що обліковуються за відповідними контррахунками резервів, спричиняють зменшення балансової вартості відповідного активу, а саме: кредитного портфеля, портфеля цінних паперів на продаж та до погашення, сумнівної заборгованості за нарахованими доходами, сумнівної дебіторської заборгованості.

Водночас відкоригована балансова вартість зазначених активів дає реальне уявлення про їхню вартість. Наприклад, сальдо рахунка 2400 КА «Резерви під кредити, що надані клієнтам та оцінюються на індивідуальній основі» або 2401 КА «Резерви під кредити, що надані клієнтам та оцінюються на портфельній основі» визначають розрахункову суму невпевненості банку в погашенні кредитної заборгованості позичальниками.

Рахунки резервів передбачено за всіма видами активних операцій, за здійснення яких банк наражається на ризик втрат.

Крім рахунків резервів за кредитними операціями, контрактив-ні рахунки передбачено за групами рахунків для обліку операцій банку з цінними паперами як у третьому, так і в першому класі. Вони стосуються процедури обліку неамортизованого дисконту.

Крім контрактивних у плані рахунків виділено також контрпасивні рахунки, які використовуються для регулювання показників пасивних рахунків. Відображення операцій за цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за актив-ними рахунками.

Контрпасивні рахунки передбачено в класі 5 «Капітал» за таким переліком:

5001 КП «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку»;

5002 КП «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)».

Механізм записів за контрпасивними рахунками резервів окрес-лює таке правило обліку статутного капіталу: облік статутного капіталу банку ведеться в розрізі таких елементів: несплаченого зареєстрованого статутного капіталу, власних акцій, викуплених у акціонерів, а загальний обсяг статутного капіталу обліковується за рахунком 5000 «Зареєстрований статутний капітал».

Крім того є ще контрпасивні рахунки неамортизованих дисконтів:

Їх внесення до Плану рахунків пов'язано зі змінами правил обліку кредитних операцій у частині дозволу отримувати суми комісій та (або) процентів за користування кредитами наперед, тобто на початкову дату здійснення кредитної операції.

Розглянемо на прикладі можливий підхід до формування номера аналітичного рахунка виходячи з наведеної інформації про контрагентів банку та бухгалтерські рахунки (табл. 1.17--1.19).

Таблиця 1.17

Характеристика та коди контрагентів

Характеристика контрагента	Значення параметра (сегмент С у номері рахунка)	Значення параметра (ідентифікаційний код контрагента)	Формат параметра	Примітка
Банк-резидент	1	Код МФО банку-контрагента	6 цифр	Довідник комерційних банків Ук-раїни
Банк-нерези-дент	2		До 10 цифр	Значення параметра визнач-ся банком самостійно
Інша юридична особа-рези-дент	3	Ідентифікаційний код СГД	8 цифр	Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України
Інша юридична особа-нере-зидент	4	Ідентифікаційний код суб'єкта госп-ї діяльності	8 цифр	Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України
Фізична особа-резидент	5	Ідентифікаційний код фіз.-ної особи	10 цифр	Державний реєстр фізичних осіб -- платників податків
Фізична особа-нерезидент	6		До 10 цифр	Значення параметра визнач-ся банком самостійно
Внутрішні рахунки	9		До 10 цифр	Значення параметра визнач-ся банком самостійно

Таблиця 1.19

Бухгалтерські рахунки (відповідно до плану рахунків)

Назва бухгалтерського рахунка	Номер бухгалтерського рахунка
Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності	2600
Поточні рахунки фізичних осіб	2620
Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями	2040
Нараховані проценти за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми операціями	2048
Прострочена заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями	2047
Кореспондентські рахунки в НБУ	1200
Кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках	1507
Банкноти та монети в касі банку	1001
Несплачені в строк проценти за кредитами клієнтів (позабалансовий)	9601

Згідно з наведеною у табл. 1.17--1.19 інформацією банк самостійно визначає параметри, які увійшли до сегмента С (*********) на схемі:

характеристика контрагента (один знак);

порядковий номер аналітичного рахунка (два знаки);

код контрагента (до шести знаків).

Особові рахунки включають такі обов'язкові реквізити:

- номер особового рахунка; - сума вхідного залишку; - дата останнього руху за рахунком;

- дата здійснення поточної операції; - номер документа, на підставі якого здійснюється запис;

- номер банку-кореспондента; - номер рахунка-кореспондента; - код операції; - код валюти;

- сума операції; - суми обігів за дебетом і кредитом; - сума вихідного залишку;

- реквізити банку, який веде рахунок.

Особові рахунки клієнтів складаються у двох примір-х, передруковуються за встановленими стандартами і вважаються вихідними документами банків. Другий примірник особового рахунка є випискою з цього рахунка і призначений для видачі клієнту. До виписок з особових рахунків додаються документи (їх копії), на підставі яких зроблено записи за кредитом рахунка.

На документах, що додаються до виписок, проставляється штамп банку, який оформляє виписки з особових рахунків, а також календарний штамп дати проведення документа за особовим рахунком, якщо ця дата не збігається з датою виписки документа.

1.3 Банківська документація

Усі банківські операції відбиваються в обліку тільки за наявності документального підтвердження. Банківські документи -- це письмове розпорядження клієнта чи відповідального працівника банку на проведення грошово-розрахункової операції або іншої операції в банку. За призначенням вони поділяються на розпорядчі, тобто такі, що містять дозвіл на виконання операції, і виконавчі. Документи надходять до банків від підприємств і установ, інших банків, а також складаються безпосередньо в банку і містять необхідну інформацію про характер операції, що дає змогу перевірити її законність і здійснити банківський контроль.

Таким чином, документ є письмовим підтвердженням виконання операції та підставою для відображення її в бухгалтерському обліку. Документ, який засвідчує операцію, називається первинним. На підставі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Сукупність документів, що використовуються банком для ведення бухгалтерського обліку і контролю, складає банківську документацію.

Документи за змістом операцій поділяються на:

касові;

меморіальні;

позабалансові та ін.

Касовими док-ми оформляються операції з приймання і видачі готівки. Вони поділяються на приб-ві та видаткові.До приб-х належать оголошення на внесення готівки в касу банку, прибутковий касовий ордер тощо; до видаткових -- грошовий чек на отримання готівки і видатковий касовий ордер.

Меморіальні документи використовуються для безготівкових переказів за рахунками. Це розрахункові документи, що надаються банку клієнтами (платіжні доручення, вимоги-доручення, розрахункові чеки), меморіальні ордери та ін.

До позабалансових документів належать прибуткові та видаткові позабалансові ордери. Цими док-ми оформляються приймання та видача коштовностей і док-тів, що зберігаються в касі та сховищі.

Форми документів, що підприємства подають банкам, а також документів, що вони отримують від банків на підтвердження виконання відповідних операції, включені в уніфіковану систему грошово-розрахункової документації. Вони затверджені Правлінням НБУ і стандартизовані. Для складання документів використовуються стандартні бланки встановленого зразка, виготовлені друкарським способом.

Банківські документи включають дані, які називаються реквізитами.

До обов'язкових реквізитів відносять:

- назву установи банку; - дату здійснення операції; - зміст операції; - суму операції;

- підписи відповідальних осіб.

Інші реквізити залежать від виду операції.

Усі грошово-розрахункові документи у своєму складі мають меморіальний ордер, у якому вказано бух-ке проведення, тобто визначені бух.рахунки, що підлягають дебетуванню і кредитуванню.

Реквізити в документах розміщені у відповідній послідовності: довідкові дані -- ліворуч, бухгалтерські і статистичні -- праворуч.

Кількість примірників документів має бути достатньою для відображення операції в обліку за всіма особовими рахунками всіх сторін-учасників, що беруть участь у виконанні банківської операції. Усі примірники заповнюють на друкарській машинці в один прийом або шляхом множення оригіналів. Чеки, об'яви на внесення готівкою, квитанції, прибуткові і видаткові касові ордери заповнюють власноручно.

Грошово-розрахункові документи підписують посадові особи, яким надано це право.

У банках установлені правила зберігання документів. Щоденно документи, на підставі яких у банку здійснювали господарські операції, групують та брошурують у папки, що мають назву «Документи дня». У таких папках меморіальні документи розміщують у порядку зростання номерів балансових рахунків, які дебетовані. Касові документи, що брошурують, розподіляють окремо на прибуткові і видаткові. Визначений порядок зберігання документів дає змогу у разі потреби швидко знаходити інформацію щодо операцій, здійснених банком.

Размещено на Allbest.ru

...