Поняття та види забезпечення в системі соціального страхування

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Київський національний торговельно-економічний університет

Поняття та види забезпечення в системі соціального страхування

Андріїв B.B.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри

фінансового та інформаційного права

Анотація

У статті досліджуються та аналізуються види забезпечення в системі соціального страхування, проблеми їх визначення та розмежування. Акцентовано увагу на недоліках правового регулювання страхових виплат у законодавстві України.

Ключові слова: пенсійні виплати, пенсії, пенсійне страхування, допомоги, види страхових виплат, система загальнообов'язкового державного соціального страхування.

соціальний страховий виплата

Аннотация

В статье исследуются и анализируются виды обеспечения в системе социального страхования, проблемы их определения и разграничения. Акцентировано внимание на недостатках правового регулирования страховых выплат в законодательстве Украины.

Ключевые слова: пенсионные выплаты, пенсии, пенсионное страхование, пособия, виды страховых выплат, система обязательного государственного страхования.

Annotation

THE CONCEPT AND TYPES OF MAINTENANCE THE SYSTEM SOCIAL INSURANCE

The article explores and analyzes the types of security the system social insurance, the problem of their determination and differentiation. The attention is focused on shortcomings of legal regulation of insurance payments of the legislation of Ukraine.

Key words: pension payments, pensions, pension insurance, assistance, types of insurance payments, system of obligatory state social insurance.

Постановка проблеми. Соціальне страхування є одним із головних механізмів соціальної політики в державі, оскільки передбачає підтримку та забезпечення значної частини населення. За останній час проблеми загальнообов'язкового соціального страхування набувають особливої актуальності в нашій державі. Адже дефіцит коштів у соціальному забезпеченні вимагає пошуку нових підходів до соціального захисту громадян, а система соціального страхування передбачає піклування кожної особи про своє матеріальне забезпечення у випадку настання несприятливих обставин, які призводять до втрати засобів існування самої особи чи її сім'ї.

У багатьох законах із соціального страхування та підзаконних нормативно-правових актах застосовуються різні підходи до визначення і розмежування видів страхових виплат і послуг, що ускладнює правозастосування, праворозуміння окремих видів соціального забезпечення науковцями, пересічними громадянами, практиками. Попри наявність відповідних нормативно-правових актів із соціального страхування, термінологічна база в цій сфері залишається недосконалою. Зокрема, відсутнє законодавче визначення таких основоположних і часто вживаних термінів, як «страхові виплати», «соціальна допомога», «соціальні виплати», «матеріальне забезпечення» та «страхові послуги». Іншим недоліком законодавства із соціального страхування є розпливчастість формулювань і поняття окремих видів соціального забезпечення. Водночас у правовій науці також бракує детальних наукових досліджень, присвячених видам страхових виплат і послуг у системі соціального страхування.

Стан опрацювання. Проблеми соціального страхування за останній час розглядалися в публікаціях багатьох науковців Кучми О.Л., Оклей І.В., Москаленко О.В., Прилипка С.М., Сільченка С.О, Синчук С.М., Тищенко О.В., Шумило М.М., Юровської В.В., Ярошенко О.М. та ін. Аленезважаючи на доволі значну кількість наукових праць та враховуючи нещодавні значні зміни до законодавства України у сфері соціального страхування, можемо стверджувати, що у вітчизняній юридичній науці бракує загальновизнаної концепції надання страхових виплат і послуг по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Метою статті є дослідження видів страхових виплат та послугу системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, їх розмежування та недоліки правового регулювання.

Виклад основного матеріалу. Система соціального страхування виступає одним із головних елементів державної соціальної політики в нашій країні і полягає в наданні застрахованій особі за рахунок соціальних страхових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків, матеріального забезпечення в разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від неї обставин, старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України [1]. Аналізуючи дане визначення, можемо зазначити, що в даному нормативно-правовому акті виділено такі види соціального забезпечення, як: матеріальне забезпечення; страхові виплати та соціальні послуги застрахованим особам. Окремо законодавець не визначає, що потрібно розуміти під матеріальним забезпеченням і страховими виплатами та чим вони відрізняються одне від одного. По своїй суті, матеріальне забезпечення включає в себе і страхові виплати, і в законі їх не потрібно розмежовувати. У вищезазначеній статті визначено і види соціального страхування: у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; медичне. Але на даний час медичне страхування є не загальнообов'язковим, але законодавець його вже включив як загальнообов'язкове, що дещо ускладнює праворозуміння видів соціального страхування в нашій державі.

У вищезазначеному нормативно-правовому акті в ст. 36, де визначені правові засади страхування у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, законодавець оперує терміном «страхові виплати» і під ними розуміє грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, в разі настання страхового випадку [1].

Ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає соціальні виплати непрацездатним, відносячи до них (крім пенсійних виплат) ще й доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію [2]. Але по своїй суті ці виплати не відповідають принципам соціального страхування і повинні забезпечуватися за рахунок коштів державного бюджету як державна соціальна допомога. Визначення терміну «соціальні виплати» в цьому нормативно-правовому акті законодавець не дає, і, на думку автора, до них можна віднести всі види грошових виплат у системі соціального забезпечення: пенсії, державні та страхові допомоги, компенсації, надбавки та ін.

У статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійні виплати це грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати [2].

Стаття 9 вищезазначеного закону визначає види пенсійних виплат і відносить до соціальних послуг допомогу на поховання, яка є грошовою виплатою і не може бути послугою. Пенсійний фонд на даний час не здійснює поховання померлих пенсіонерів (тобто не надає цих соціальних послуг і не відшкодовує їх), а тільки надає грошову виплату допомогу на поховання, тому доцільно виправити назву «Види пенсійних виплат і соціальних послуг» на «Види страхових виплат», які будуть включати в себе пенсійні виплати та допомогу на поховання. Визначення соціальних послуг у системі пенсійного страхування є в статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і до них віднесено послуги, що надаються особам за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, визначених цим Законом. Дуже складно із цього визначення зрозуміти, які саме соціальні послуги надаються за рахунок Пенсійного фонду і що під ними розуміє законодавець.

Законодавець до видів соціальних послуг, згідно зі ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» [3] та Закону України «Про зайнятість населення», крім безпосередньо страхових послуг, відносить і надання компенсації роботодавцям, які працевлаштовують певні категорії громадян, і надання ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності. Тобто в даному випадку згідно із законодавством до соціальних послуг віднесено компенсацію і надання ваучера. Компенсація надається в грошовій формі і не зовсім зрозуміло, чому законодавець відносить її до послуг, адже соціальні послуги це дія чи комплекс дій зобов'язаних осіб на користь застрахованих осіб (особи), які не надаються грошима. Слід зазначити, що і ваучер, згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці» від 20.03.2013 р. № 207, надається на певну суму гривень.

Згідно із Законом України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 р. № 966-ІУ соціальні послуги комплекс заходів із надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем. Звичайно, таке визначення соціальних послуг є недосконалим, і на це вказують багато науковців із соціального забезпечення, тому що воно вносить плутанину в поняття та розмежування окремих видів соціального забезпечення. Законодавцю доцільніше було б вказати, що соціальні послуги це комплекс заходів із надання підтримки особам, а не допомоги. Адже допомога це окремий вид соціального забезпечення. Через те в одному нормативно-правовому акті законодавець соціальну допомогу називає послугами, а в іншому, навпаки, соціальні послуги є допомогою.

На думку автора, в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є такі основні види забезпечення, як страхові виплати та послуги. До страхових виплат потрібно віднести тільки виплати в грошовій формі, а це пенсії, допомоги, компенсації, одноразові виплати та ін.

Визначення терміну «страхова виплата» в законодавстві із соціального страхування відсутнє, а дефініція, визначена в Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІУ, не дає чіткого розуміння, що таке «страхові виплати» і які види до них потрібно відносити.

Основна мета надання страхових виплат полягає в забезпеченні населення при настанні страхових випадків і втраті заробітної плати (доходу), її компенсації шляхом отримання еквіваленту, адекватного втраті. Для досягнення ефективності системи соціального страхування має бути забезпечено певний рівень заміщення втраченої заробітної плати при настанні страхового випадку, не менше реального прожиткового мінімуму будь-якому учаснику цієї системи. Водночас під час надання страхових виплат мають значення і елементи солідарного перерозподілу, оскільки єдиний соціальний внесок сплачують всі застраховані особи, а страховий випадок в однієї особи може і не відбутися, а в іншої вимагатиме більше коштів, ніж сума сплаченого страхового внеску.

Підставою надання страхових виплат та послуг є:

1) пряма чи опосередкована участь особи в сплаті страхових внесків як нею самою, так і роботодавцем чи державою; 2) настання страхового випадку, визначеного законодавством; 3) рішення відповідного органу про призначення виплат чи надання (оплати) послуг.

До характерних ознак страхових виплат потрібно віднести такі: виплата в грошовій формі, яка здійснюється щомісячно, на певний термін, до досягнення певного віку або одноразово; в більшості випадків розмір виплати співвіднесений із заробітком і страховим стажем застрахованої особи; залежить від участі в системі соціального страхування; підставою надання є визначений законодавством страховий випадок; фінансуються з фондів соціального страхування та ін.

Страхові виплати можна класифікувати за видами соціального забезпечення на: пенсії; допомоги; компенсаційні виплати (втраченого заробітку чи його частини та ін.). За періодичністю страхові виплати можна поділити на одноразові, періодичні, щомісячні або довічні.

Також можна класифікувати страхові виплати за колом осіб, які їх отримують, а це: застраховані особи; незастраховані або особи, які мають на ці виплати право при настанні страхового випадку. Наприклад, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р., № 1533-ІІІ передбачається право на матеріальне забезпечення і незастрахованих осіб. Але виплата забезпечення незастрахованим особам не відповідає принципам соціального страхування.

За цільовим призначенням страхові виплати повинні компенсувати: перш за все, втрачений з поважних причин заробіток; по-друге, обєктивно зумовлні витрати або як додаткову підтримку (наприклад, допомога на поховання осіб, які перебували на утриманні застрахованого).

Страхові виплати можна класифікувати за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. До них, згідно із законодавством, потрібно віднести:

1) пенсійні виплати та допомоги: 1) згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: а) з Пенсійного фонду: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника; допомога на поховання пенсіонерів; б) із Накопичувального фонду планується здійснювати такі пенсійні виплати: довічна пенсія з установленим періодом; довічна обумовлена пенсія; довічна пенсія подружжя; одноразова виплата; 2) згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення»: а) пенсія за вислугу років; б) пільгова пенсія за віком;

2) виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

3) виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу (але по своїй суті ці витрати це відшкодування соціальних послуг). Слід зазначити, що в чинному «Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат», затвердженому Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04. 2007 р. № 24 передбачено сім видів виплат застрахованим особам або членам їх сімей, які не співпадають із видами страхових виплат, перелікованих у ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІУ. Вищезгаданою постановою до страхових виплат віднесено: 1) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; 2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; 3) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого (щомісячна страхова виплата);

4) страхову виплату потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу; 5) страхову виплату потерпілому під час його професійної реабілітації; 6) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого; 7) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов'язаних із похованням померлого [4];

5) виплати по безробіттю: 1) згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»: допомога по безробіттю, в тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога на поховання в разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні; 2) згідно із Законом України «Про зайнятість населення»: допомога по частковому безробіттю; компенсації зареєстрованим безробітним із числа внутрішньо переміщених осіб; компенсації роботодавцям єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; оплата ваучера для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності деяким категоріям громадян.

Аналізуючи страхові виплати в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, потрібно відмітити, що в законодавстві чітко не визначено поняття «страхові виплати», «матеріальне забезпечення», ці питання потребують додаткового дослідження, уточнення, а також внесення змін до існуючого законодавства.

Недоліками правового регулювання видів забезпечення в системі соціального страхування є: а) нестабільність законодавчої бази, бо акти зазнають чисельних змін і доповнень; б) має місце безсистемність і брак єдиної термінології, коли одні й ті ж поняття формулюються по різному; в) порушується одностайність державної системи соціального страхування; г) не завжди відчувається внутрішньогалузевий і міжгалузевий зв'язки між правовими нормами, що регулюють відносини із соціального страхування та ін.

Висновки

Страхові виплати можна визначити як грошові суми, які надаються (виплачуються) в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що здійснюються у вигляді пенсій, допомог, компенсацій, ваучера застрахованим особам чи членам їх сімей (особам, які мають на них право) при настанні соціального випадку за рахунок коштів фондів соціального страхування при досягненні пенсійного віку, безробітті, втраті працездатності чи смерті застрахованої особи.

Страхові виплати можна визначити як грошові суми, які надаються (виплачуються) в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування застрахованим особам членам їх сімей (особам, які мають на них право) при настанні соціального випадку за рахунок коштів фондів соціального страхування при досягненні пенсійного віку, безробітті, втраті працездатності чи смерті застрахованої особи у вигляді пенсій, допомог, компенсацій, ваучера.

Основними напрямками реформування та вдосконалення системи страхових виплат і послуг є:

1) вдосконалення нормативно-правової бази, яка на сьогодні регулює питання соціального страхування і понятійного апарату в цій сфері;

2) визначення ієрархії нормативно-правових актів для усунення правових колізій, які виникають при призначенні і виплаті різних видів соціального забезпечення;

3) подолання тіньового ринку праці, яким охоплюється значна кількість працездатного населення України і як наслідок збільшення надходжень до фондів соціального страхування;

4) стимулювання роботодавців та працівників щодо недопущення недобросовісного ухилення від сплати єдиного внеску на соціальне страхування та забезпечення прозорості фінансових потоків у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

5) запровадження дієвої системи державного моніторингу, яка б відслідковувала вплив реформ на регулювання відносин із загальнообов'язкового державного соціального страхування і вплив їх на матеріальне становище громадян.

Таким чином, сьогодні актуально постає питання впорядкування видів виплат та законодавчої бази у сфері соціального страхування, усунення колізій і прогалин у нормативно-правових актах, групування їх в єдину узгоджену систему та забезпечення її дієвого правового регулювання шляхом прийняття Кодексу соціального страхування. Кодифікація законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування дасть змогу перш за все уніфікувати терміни правового регулювання і види виплат цієї сфери соціального забезпечення.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересні 1999 р. № 1105-ХІУ II Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1999. № 46-47. Ст. 403.

2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. II Відомості Верховної Ради України. 2003. № 28. Ст. 136.

3. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р., № 1533-111II Відомості Верховної Ради України. 2000. № 22. Ст. 171.

4. Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат. Затв. постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 р. № 24.

Размещено на Allbest.ru