Функції та операції міжнародних банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функції та операції міжнародних банків

Статья посвящена правовому анализу основных направлений деятельности международных банков. На основании правового анализа уставов международных банков определяются цели создания и основные функции их деятельности. Исследованы виды основных финансовых операций и принципы. стандарты их осуществления.

Ключевые слова: международные универсальные, региональные и субрегиональные банки, цели деятельности и финансовые операции международных банков.

I. Kudas

The functions and operations of international banks

International bank activity is carried out within the frames of the modern international banking system which is considered to be multifunctional nowadays. It provides the basic requirements of the transnational capital. Modern international banks, as subjects of the international public law, being created by the states and other subjects of the international law, provide financial services and resources to the states -- members under the conditions established by their founding documents. On trhe basis of the analysis of the international bank regulations two basic directions of their activity were established. According to them two groups of goals are defined in the international banks regulations.

The first direction presents the principal functions common to international economic and financial organizations. This is the development of economy, economic collaboration and integration in a region, economic progress, reconstruction and investing.

Each international banking establishment has its own specificity and structure, aims of their creation and basic functions which are determined by their regulations, rules and founding acts. The specificity of international banking institutions created the basis for their classification according to the principles of their activity: rules of accepting new members, spheres of activity, etc.

The other direction of activity of world international banks is connected with providing special financial services: granting loans, guarantees or participation in loans, stimulating and encouraging the development of capital markets, supporting equilibrium of payment balances, and others like that. According to them banks are defined as a special group not only among international economic organizations but also among international financial organizations.

Notwithstanding the different scope and subject of activity, status of states- members and circle of subjects-recipients of services the general direction of activity mentioned above stipulatedfixing in their regulations the analogious functions and operations which are nowadays executed by international banks.

The legal analysis of international banks regulations allows to draw a conclusion, that international banks reach their general aims such as stimulating and encouraging the development of capital markets, supporting the payment balances, etc, through realizing two principal operations: granting loans and guarantees.

Determining the aims of activity, functions and operations in their regulations, international banks develop their own internal rules of realization of the mentioned operations, principles of realization of the regulation activity, requirements of granting loans and guarantees, subjects of financial services. So within the frames of the MBRR the «General conditions of signing credit agreements and guarantees agreements» are developed. Being the basic types of financial operations of international banks loans and guarantees created the basis for the classification of international banks operations.

Agreements which are signed by international banks at the granting of loans and guarantees are characterized by a considerable legal specificity, conditioned by the features of legal relationships which arise up within the frames of these international financial institutions, selecting them from the circle of agreements of other organizations. The legal analysis of the list and classification of financial operations of international banks also causes the questions concerning the legal status of the mentioned agreements, theoretical and practical problems, correlation of the international public law and the private law.

Keywords: international universal, regional and subregional'ni banks, aims of activity and financial operations of international banks.

Міжнародна банківська діяльність здійснюється в межах сучасної міжнародної банківської системи, яка на сьогодні є багатофункціональною та забезпечує основні потреби транснаціонального капіталу. Сьогодні міжнародні банки -- суб'єкти міжнародного публічного права, створені державами та іншими суб'єктами міжнародного права, які надають фінансові послуги та ресурси державам-членам на умовах, визначених їх установчими документами. На думку В. М. Шумілова, «банки є головними поставщиками фінансових послуг» [1, с. 477].

Метою даного дослідження є правовий аналіз основних напрямів діяльності міжнародних банків, визначенню цілі їх створення та основні функції їх діяльності. На підставі правового аналізу статутів міжнародних банків розглядається питання реалізації зазначених у статутах цілей. Як один із засобів реалізації основних функцій визначаються види основних, спільних для міжнародних банків, фінансових операцій та принципи, стандарти їх здійснення. міжнародний банк фінансовий економічний

Міжнародні банки як вид міжнародних економічних організацій поєднує загальна мета -- розвиток співробітництва і забезпечення цілісності і стабілізації складного і суперечливого всесвітнього господарства, регулювання міжнародних економічних відносин, у тому числі валютно-кредитних і фінансових. До них належать: Банк міжнародних розрахунків, Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк, Міжнародна асоціація розвитку, регіональні банки розвитку, валютно-кредитні і фінансові організації ЄС та ін. Діяльність міжнародних банків пов'язана з виконанням певних функцій, які визначаються їх статутами. Фінансове забезпечення виконання цих функцій здійснюється через фонди грошових коштів, що формуються цими організаціями.

Усі сучасні міжнародні банки створені на основі міжнародного договору (угоди). Сторонами такого договору є суверенні держави, а в останній час учасниками міжнародних банків є також міжнародні міжурядові організації. Так, сьогодні ЄС є членом ЄБРР.

Договір про створення міжнародного банку, як правило, -- це установчий документ, який одночасно є статутом міжнародного банку, визначає правові основи міжнародно-правової легітимності банку, цілі, функції, систему органів та систему контролю банку. Згідно зі ст. 1 Статей Угоди про створення Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку цілями банку є:

а) надання допомоги в реконструкції і розвитку територій членів шляхом сприяння здійсненню капіталовкладень у продуктивних цілях, у тому числі для відновлення економіки, зруйнованої або постраждалої в результаті війни, реконверсії виробничих підприємств з урахуванням потреб мирного часу, а також стимулювання розвитку виробничих підприємств і ресурсів у менш розвинених країнах;

б) надання сприяння приватним іноземним інвестиціям шляхом надання гарантій або участі в позиках і інших капіталовкладеннях, наданих приватними інвесторами; а в тих випадках, коли приватний капітал недоступний на розумних умовах, доповнення приватних інвестицій через надання на відповідних умовах фінансування в продуктивних цілях зі свого власного капіталу, а також за рахунок створених ним фондів і інших його ресурсів;

в) сприяння перспективному збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та підтримку рівноваги платіжних балансів шляхом стимулювання міжнародних інвестицій з метою розвитку виробничих ресурсів членів, сприяючи тим самим підвищенню продуктивності, життєвого рівня і поліпшенню умов праці на їх територіях;

г) організація позик або їх гарантій, що надаються їм у зв'язку з міжнародними позиками через інші канали з тим, щоб забезпечити пріоритет здійснення найбільш корисних і невідкладних проектів, незалежно від їхніх масштабів;

д) здійснення операцій з належним урахуванням впливу міжнародних інвестицій на умови ділової активності, існуючі на територіях його членів, а також надання сприяння в перші післявоєнні роки в плавному переході від військової економіки до економіки мирного часу [2].

Ці цілі, вперше зазначені на універсальному рівні в статуті міжнародної міждержавної організації, яка включила в свою назву слово «банк», згодом були зазначені у статутах регіональних та субрегіональних міжнародних економічних організаціях.

У ст. 1 Угоди про заснування Чорноморського банку торгівлі та розвитку вказано, що «метою Банку є надання ефективного сприяння перехідному процесу в країнах-членах, спрямованого на забезпечення економічного розвитку регіону, фінансування та сприяння регіональним проектам та надання інших банківських послуг у межах проектів державного та приватного секторів країн-членів, сприяння торгівлі між країнами-члена- ми» [3]. «Метою банку є сприяння прискоренню процесу економічного розвитку країни-члена, індивідуально і колективно;

співпрацювати з країнами-членами; орієнтувати свою політику в галузі розвитку в бік кращого використання їх ресурсів та сприяння упорядкованому зростанню їх зовнішньої торгівлі; надання технічної допомоги для підготовки, фінансування та реалізації планів і проектів розвитку, в тому числі вивчення пріоритетів та розробки конкретних пропозицій щодо проектів», зазначається в Угоді про заснування Європейського банку реконструкції та розвитку [4].

Це не є рецепцією зазначеної статті Статей Угоди про створення Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку, але цілі, зазначені в цих Статтях Угоди, започаткували новий напрям діяльності міжнародних економічних організацій.

Аналізуючи статути міжнародних банків можна виділити два основних напрями діяльності міжнародних банків, які і зумовили наявність у статутах міжнародних банків дві групи цілей.

Перший напрям є спільним з основними функціями, які притаманні міжнародним економічним, фінансовим організаціям. Це розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні, економічний прогрес та реконструкція, інвестування.

Кожна міжнародна банківська установа має власну специфіку й структуру, цілі їх створення та основні функції, які визначаються їх статутами, правилами, засновницькими актами.

Специфіка міжнародних банківських установ створила підвалини їх класифікації за різними критеріями: за масштабом діяльності: а) універсальні -- їх членами є практично всі держави світу; б) регіональні -- їх членами є держави певного географічного регіону світу; в) субрегіональні -- їх членами є групи держав усередині географічного регіону; за порядком прийняття нових членів: а) відкриті -- відповідно до статутних документів їхнім членом може бути будь-яка держава без особливих для цього умов та згоди членів організації; б) закриті -- конкретні учасники цих організацій і їхня кількість заздалегідь обумовлюються в статутних документах, а також передбачені спеціальні умови та процедури вступу; за сферами діяльності: а) банки загальної компетенції -- вони надають широкий спектр фінансових послуг, б) спеціалізовані міжнародні банки -- перелік їх функцій заздалегідь обговорене у їхніх статутних документах і стосується певної сфери міжнародного фінансового співробітництва.

Мотивація, яка веде до створення міжнародної організації, теж різноманітна, як і можливі завдання вказаної організації, відмічає Вольфганг Граф Вітцтум [5, с. 360].

Другий напрям діяльності міжнародних банків -- це надання комплексу спеціальних фінансових послуг: надання позик, надання гарантій або участі в позиках, стимулювання та заохочення розвитку ринків капіталу, підтримка рівноваги платіжних балансів тощо, які виділяють банки в особливу групу не тільки серед міжнародних економічних організацій, а й серед міжнародних фінансових організацій.

Незважаючи на різні масштаби та предмет діяльності, статус держав-членів та коло суб'єктів-одержувачів послуг банка, вище зазначений спільний напрям діяльності зумовив закріплення в їх статутах аналогічних функцій та операцій, які сьогодні виконуються міжнародними банками. В межах однієї статті неможливо проаналізувати статути усіх сучасних міжнародних банків. Зупинимось на аналізі фінансових операцій окремих, різних за своїми масштабами, предметом, напрямами діяльності банків.

Згідно з Розділом 1 Статей Угоди про створення Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку Банк може надавати або сприяти наданню позик, що відповідають загальним умовам ст. III, будь-яким із таких способів: (і) надаючи або беручи участь у наданні прямих позик зі своїх власних фондів, відповідних його недоторканного сплаченого капіталу та прибутків і, з урахуванням положень Розділу 6 цієї статті, його резервів; (іі) надаючи або беручи участь у наданні прямих позик з фондів, одержаних на ринку якого-небудь члена або ж запозичених Банком іншим способом; (ііі) надаючи повні або часткові гарантії позик приватних інвесторів через звичайні інвестиційні канали; (b) Банк може позичати кошти згідно підпункту (іі) пункту (a) або ж гарантувати позики згідно підпункту (ііі) пункту (а) тільки зі схвалення того члена, на ринках якого отримані ці кошти, а також того члена, у валюті якої надається позика, і тільки в тому випадку, якщо ці члени погоджуються з тим, щоб ці надходження обмінювалися без обмежень на валюту будь-якого іншого члена.

Відповідно до Розділу 8 Банк також уповноважений: купувати і продавати випущені ним цінні папери, а також купувати і продавати гарантовані їм цінні папери та цінні папери, в які він здійснив інвестиції, за умови отримання Банком дозволу від того члена, на території якого купуються або продаються ці цінні папери; гарантувати цінні папери, в які він здійснив інвестиції, в цілях сприяння їх реалізації; позичати валюту будь- якого члена з дозволу цього члена; купувати і продавати такі цінні папери, які директора більшістю в три чверті від загального числа голосів визнають придатними для інвестування всього або частини спеціального резерву, передбаченого у Розділі 6 цієї Статті. У здійснення повноважень, наданих йому цим Розділом, Банк може здійснювати операції з будь-якою особою, товариством, асоціацією, корпорацією або іншою юридичною особою на території будь-якого члена [2].

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), створений у 1958 р., -- це фінансова організація, яка забезпечує довгострокові позики для капітальних інвестицій з метою зміцнення збалансованого економічного розвитку держав-членів та інтеграції. ЄІБ також сприяє виконанню фінансових аспектів політики співробітництва з країнами, які не є членами ЄС. Основне завдання банку -- підтримання регіонального розвитку. Більше ніж половина загальної суми позик виділяється для Інвестицій у виробництво в регіонах, які відстають у індустріальному розвитку чи переживають занепад промисловості, для покращання систем зв'язку та охорони довкілля.

Стаття 18 Протоколу про Статут Європейського інвестиційного банку від 25.03.1957 р. зазначає, що у межах завдань, сформульованих у ст. 267 цього Договору, Банкові належить надавати його членам чи підприємствам приватного чи публічного права позики на інвестиційні проекти, що їх плановано втілити на європейських територіях держав-членів у обсязі фондів, які неможливо отримати з інших джерел на розумних умовах [6].

Визначаючи основні операції, в ст. 20 закріплюються принципи здійснення операцій. У своїх операціях з надавання позик та гарантій Банкові належить дотримуватися таких принципів: забезпечити як найраціональніше використання фондів у інтересах Спільноти.

Крім того, Банк може надавати позики чи гарантії лише якщо у разі проектів, що їх здійснюють підприємства виробничого сектора, сплату відсотків чи амортизацію покриває виробничий прибуток, а в інших випадках -- якщо їх гарантує зобов'язання держави, в якій здійснювано проект, або гарантії надано у якийсь інший спосіб; та якщо виконання проекту сприяє зростанню економічної продуктивності взагалі та пришвидшує втілення спільного ринку.

Згідно зі ст. 2 Глави 1 Угоди про створення ЄБРР, яка набула чинності в 1991 р., для досягнення на довгостроковій основі своєї мети зі сприяння переходу країн Центральної та Східної Європи до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, і розвитку приватної та підприємницької ініціативи Банк сприяє країнам-реципієнтам, членам Банку у здійсненні структурних і галузевих економічних реформ, уключаючи демонополізацію, децентралізацію та приватизацію, щоб допомогти економіці в тому, щоб вони стали повністю інтегрованими у світову економіку. Статтею 11 держави-члени визначили способи проведення операцій Банком. Банк проводить свої операції відповідно до своєї мети і функцій, викладених у статтях 1 і 2 цієї Угоди, будь-яким або всіма переліченими нижче способами:

і) надання позик, або спільне з багатосторонніми інституціями, комерційними банками або іншими заінтересованими установами фінансування, або участь у позиках підприємствам приватного сектора, будь-якому державному підприємству, що діє в умовах конкуренції та переходить до участі в економіці, орієнтованій на ринок, і позик будь-якому державному підприємству з метою полегшення його переходу у приватну власність і під приватний контроль, зокрема, для того, щоб сприяти або полегшити участь приватного та (або) іноземного капіталу у таких підприємствах;

ii) a) інвестиції в акціонерний капітал підприємств приватного сектора;

b) інвестиції в акціонерний капітал будь-якого державного підприємства, що діє в умовах конкуренції та переходить до участі в економіці, орієнтованій на ринок, та інвестиції в акціонерний капітал будь-якого державного підприємства з метою полегшення його переходу в приватну власність і під приватний контроль, зокрема, для того, щоб сприяти або полегшити участь приватного та (або) іноземного капіталу в таких підприємствах; і

c) у випадку, коли інші способи фінансування недоцільні, гарантоване розміщення цінних паперів, що випускаються як підприємствами приватного сектора, так і державними підприємствами, зазначеними у викладеному вище підпункті «Ь», для цілей, зазначених у цьому підпункті;

iii) полегшення доступу підприємств приватного сектора та інших підприємств, зазначених у підпункті «i» цього пункту, до внутрішніх і міжнародних ринків капіталу для досягнення цілей, зазначених у тому самому підпункті, шляхом надання гарантій, у випадку, коли недоцільно застосовувати інші засоби фінансування, а також шляхом надання фінансових консультацій і надання допомоги в інших формах;

iv) розміщення ресурсів спеціальних фондів відповідно до угод, що визначають їхнє використання; і

v) надання або участь у позиках і надання технічного сприяння для реконструкції або розвитку інфраструктури, зокрема природоохоронні програми, необхідні для розвитку приватного сектора і для переходу до економіки, орієнтованої на ринок [4].

Метою Міжамериканського банку розвитку (МАБР) відповідно до розділу 1 ст. 1 Угоди про його створення є надання допомоги в реконструкції і розвитку територій членів шляхом сприяння здійсненню капіталовкладень у продуктивних цілях, сприяння екологічно безпечному сталому економічному зростанню країн Латинської Америки та Карибського басейну (як кожної окремо, так і регіону в цілому). Розділом 2 ст. 1 Угоди функції банку визначаються в такому: допомога розбудові в країнах регіону конкурентного середовища, яке б стимулювало й адаптувало розвиток національних економік до умов інтернаціоналізації виробництва; модернізація державних інституцій шляхом підвищення ефективності й прозорості їхньої діяльності; фінансування соціальних програм боротьби зі злиднями; сприяння регіональній інтеграції. Підписний капітал, резервний капітал, а також кошти із інших запозичень використовуються банком для надання позик та гарантій. Кредити МАБР поділяються на дві групи залежно від джерела їхнього формування і ще на дві групи -- залежно від умов їхнього обслуговування та/ або повернення (сформовані зі статутного капіталу МАБР, утворені з коштів, залучених завдяки розміщенню облігацій банку на світових ринках капіталу, ті, що видаються із загальних фондів на ринкових умовах тощо). Відповідно до Угоди Банк може надавати кредити як державним установам (національним, регіональним і муніципальним органам влади), так і недержавним організаціям -- але під гарантії уряду [7].

Мета Африканського банку розвитку (АфБР), створеного в 1963 р., аналогічна -- сприяння економічному й соціальному прогресу африканських країн. Основними цілями АфБР держа- ви-члени визначили фінансування інвестиційних програм і проектів; сприяння державним і приватним інвестиціям; організація спільного фінансування (з іншими міжнародними організаціями розвитку); надання технічної допомоги країнам -- членам регіону в підготовці проектів розвитку.

За Статутом Банк може надавати позики та гарантії як державним установам (національним, регіональним і муніципальним органам влади), так і недержавним організаціям [6].

Особливе місце серед міжнародних банків займає Банк міжнародних розрахунків (БМР). БМР -- це міжнародна фінансова організація, яка об'єднує головні банки різних країн. Вона створена для врегулювання відносин між банками і спрощення міжнародних розрахунків між ними. Крім того, БМР проводить дослідження в області політики кредитно-грошових відносин та економіки розвинених країн. З багатосторонньої діяльністю БМР пов'язані практично всі європейські центральні банки. Банк міжнародних розрахунків допомагає розміщувати валютні запаси і є свого роду форумом для співробітництва між країнами. При цьому БМР здійснює інвестування з використанням стандартних фінансових інструментів (депозитів у комерційних банках, короткострокових вкладень у цінні папери і так далі). Такі операції на даний момент є основною діяльністю банку.

Згідно із затвердженим статутом, Банк міжнародних розрахунків не має права проводити операції з нерухомістю, крім того, йому не дозволяється надання кредитів урядам та відкриття ним окремих рахунків. У процесі проведення банківських операцій БМР обов'язково повинна враховуватися грошова політика центрального банку держави [8].

Правовий аналіз статутів міжнародних банків дозволяє зробити висновок, що спільні цілі: стимулювання та заохочення розвитку ринків капіталу, підтримка рівноваги платіжних балансів тощо міжнародні банки досягають через виконання двох основних операцій: надання позик та гарантій [2; 3; 4; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12].

Виступаючи основними видами фінансових операцій міжнародних банків, позики і гарантії створили початок класифікації операцій міжнародних банків.

Визначаючи в статутах цілі діяльності, перелік функцій і операцій, міжнародні банки розробляють власні внутрішні правила здійснення зазначених операцій, принципи здійснення статутної діяльності, вимоги по наданню позик та гарантій, суб'єктів отримання фінансових послуг. У свою чергу внутрішні правила вводять у міжнародну банківську діяльність розкриття змісту позик та гарантій, змінюючи їх на застосування терміна «кредит». У внутрішніх правилах міжнародні банки здійснюють подальшу класифікацію міжнародного кредиту за терміном, забезпеченням, джерелами тощо. Так, у рамках МБРР розроблені «Загальні умови укладання кредитних угод та угод про гарантії».

Сьогодні міжнародний кредит -- форма руху позичкового капіталу у міжнародній фінансовій сфері, де кредиторами і позичальниками виступають суб'єкти міжнародного права.

Глобалізація фінансових ринків створює широкі можливості для об'єднання різноманітних фінансових інституцій, значно посилила процеси транснаціоналізації капіталу та розвитку міжнародних банків, які сьогодні виступають супермаркетами фінансових послуг. Міжнародні банки, відчуваючи посилення конкуренції, вживають відповідних заходів до посилення конкурентоспроможності. Угоди, які укладаються міжнародними банками при наданні позик та гарантій, характеризуються значною правовою специфікою, обумовленою особливостями правовідносин, що виникають у рамках цих міжнародних фінансових установ, виділяючи їх із кола угод інших організацій. Правовий аналіз переліку та класифікації фінансових операцій міжнародних банків також ставить питання правового статусу зазначених угод, теоретичних та практичних проблем, які характеризують правову природу зазначених угод, співвідношення міжнародного публічного та приватного права.

Список використаних джерел

1. Шумилов В. М. Международное экономическое право / В. Л. Шумилов. -- М. : Юрайт, 2014. -- 612 с.

2. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://web.worldbank.org.

3. Угода про заснування Чорноморського банку торгівлі та розвитку [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/998_003.

4. Угода про заснування Європейського банку реконструкції та розвитку [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.ebrd.com.

5. Международное право / Вольфганг Граф Витцтум и др. -- М. ; Берлин : Инфотропик Медиа, 2011. -- 961 с.

6. Протокол про Статут Європейського інвестиційного банку [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:/zakon.rada.gov.ua.

7. Agreement Establishing the Inter-American Development Bank [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.jus.uio.no/.

8. Agreement Establishing the Asian Development Bank (ADB Charter) [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.adb.org/.

9. Устав Межгосударственного банка // Моисеев А. А. Международные кредитно-финансовые организации. -- М. : Изд-во МНИМП, 1999. - 271 с.

10. The African Development Bank [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: www.afdb.org.

11. Банк международных расчетов, План Юнга и Гаагская конференция 1929--1930 г. Документы и материалы. -- М. : Гос. соц. экон. изд-во, 1931. -- 240 с.

12. Статьи соглашения о Международном валютном фонде : сб. нормат. актов. -- М. : Юристъ, 1996. -- Т. 1. -- 478 с.

Размещено на Allbest.ru