Дослідження та удосконалення сутності банківського ризику

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження та удосконалення сутності банківського ризику

Постановка проблеми. Проблема сутності банківського ризику, його класифікації та управління ним - сьогодні одна з найактуальніших. Розвиток економіки України на сучасному етапі тісно пов'язаний із розширенням і зміцненням ринкових принципів господарювання, а процеси розвитку ринкових відносин посилилися невизначеністю та конкуренцією. Щоб ефективно працювати за таких умов, керівникам банків потрібно впроваджувати нові технології, приймати сміливі та нетрадиційні рішення, а це, в свою чергу, підвищує ступінь банківського ризику.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні в Україні ризик досить вагомо впливає практично на всі процеси, що відбуваються в політичній та економічній сферах. Проблеми ризику в діяльності як банківської системи України в цілому, так і в окремих її структурах - банках - постійно привертають увагу науковців, особливо економістів. Дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених з питань ризиків у банківській діяльності знайшли відображення у працях І. А. Бланка, В. В. Вітлінського, О. В. Дзюблюка, О. Д. Заруби, А. М. Мороза, О. В. Пернарівського, Л. О. Примост- ки, П. С. Роуза, М. І. Савлука, Дж. Сінкі, Е. Б. Ши- рінської та інших. Це цілком закономірно, адже виникнення, формування та становлення банківської системи в умовах ринкової економіки, особливо в Україні, завжди супроводжується ризиками втрат та банкрутства банків.

Мета статті. Працюючи в умовах нестабільності та не володіючи всією інформацією про контрагентів і клієнтів, комерційні банки вимушені приймати ризик у повсякденній діяльності. Тому без глибокого аналізу та оцінки ризику банки не зможуть ефективно здійснювати свою діяльність і підтримувати свій імідж серед своїх конкурентів, акціонерів, засновників та клієнтів. Більше того, банки повинні постійно управляти ризиком, прогнозувати та планувати його на стратегічному рівні свого розвитку і розвитку всієї банківської системи в цілому. Тому вирішення означеної вище проблеми вимагає вдосконалення сутності поняття «банківський ризик».

Виклад основного матеріалу

ризик економічний банківський

Слід відзначити, що поняття «ризик» має достатньо тривалу історію. Так, на думку І. Т. Балабанова, ризик як історична категорія виник на найнижчих щаблях цивілізації з появою у людини відчуття страху перед смертю [1, с. 22]. Але найбільш активно почали вивчати різноманітні аспекти ризику в кінці - на початку XX століття.

Зазначимо, що у західній економічній науці існують дві теорії ризику - класична та неокласична. Основними представниками класичної теорії були Дж. Міль та Н. У. Сеньйор, які розглядали ризик як математичне очікування втрат, що можуть виникнути в результаті реалізації обраного рішення [2, с. 46]. Тобто ризик тут визначається як збитки, заподіяні реалізацією певного рішення.

Засновники неокласичної теорії підприємницького ризику, розробленої в 20-30-х роках ХХ ст., А. Маршал та А. Пігу дотримувались інших поглядів. Вони вважають, що ризик - це ймовірність відхилення від поставлених цілей [3, с. 445]. Розвиток неокласичної теорії ризику продовжив Дж. М. Кейнс, який виділив поняття «схильність до ризику», як специфічну якість підприємця [4, с. 109 - 110].

Подальший розвиток теорії ризику продовжили у своїх працях американські вчені Дж. Нейман та О. Моргенштерн [5], а також угорські економісти Т. Бачкаї, Д. Мессен [6]. Значний вклад у розвиток теорії та практики ризику внесли американські економісти, лауреати Нобелівської премії Г. Марковіц, У. Шарп, Ф. Найт [7, с. 122].

Слід зауважити, що для вітчизняної економіки проблема ризику та його оцінки не є зовсім новою. Починаючи з 20-х років XX ст., таке поняття як «ризик» було нормативно закріплене у деяких законодавчих актах СРСР стосовно виробничої та раціоналізаторської діяльності. Однак уже в середині 30-х років термін «ризик» супроводжується означенням «буржуазний». Встановлення командно-адміністративної системи управління неминуче сприяло формуванню стереотипу щодо поступового відмирання економічного ризику в міру зміцнення планового господарства. Вважалось, що невизначеність і ризик у функціонуванні адміністративно-командної системи відсутні, оскільки економіка розвивається планово. Відтак у СРСР важлива економічна категорія «ризик» на багато десятиліть майже зникла з поля зору науки та практики управління економікою [8, с. 3; 9, с. 35]. В економічній літературі наголошувалося, що «через плановий характер економіки соціалістичного типу, господарські ризики мають тенденцію до відмирання» [6, с. 34].

Економічній політиці СРСР тривалий час відповідала орієнтація на переважно екстенсивний розвиток народного господарства країни і панування адміністративних методів управління. Все це призвело до того, що обґрунтовування ефективності господарської діяльності в умовах планової економіки і відповідно всі техніко-еко- номічні обґрунтовування будь-яких проектів обходилися без аналізу ризиків [10, с. 20].

Доказом ігнорування ризику як у соціальному житті, так і в управлінських системах є відсутність у радянських словниках самого поняття «ризик». Воно не розглядається ні в останніх виданнях «Великої вітчизняної енциклопедії», ні в «Радянському енциклопедичному словнику» та інших виданнях. Проте невиконання поставлених планів, прора- хунки у зовнішньоекономічній діяльності яскраво свідчать про присутність ризику у функціонуванні радянських підприємств [11, с. 44].

З початком реформаційних процесів в економіці України ситуація кардинально змінилася. Це закономірно, адже історичний досвід свідчить, що у складних економічних системах перехідні періоди завжди супроводжуються катакпізмами, які набувають форми політичних та економічних ризиків. Така ситуація спостерігається і в нашій країні, коли ризики перетворилися на невід'ємну складову будь-якої підприємницької діяльності [12, с. 18].

Слід відмітити, що до початку банківської реформи (до 1987 р.) робота вітчизняних банків рахувалась безризиковою сферою діяльності. Лише в процесі формування нової банківської системи, в ході економічних реформ початку 1990-х років, проблема оцінки банківських ризиків, як різновиду підприємницького ризику, постала з усією гостротою.

Зауважимо, що вивчення ризику на зламі XX - XXI століть відбувається з особливою увагою. Суспільство, яке попри всі уживані заходи не може запобігти глобальним конфліктам, міжнародним кризам, нескінченним помилкам і не передбачуваним ситуаціям, нарешті усвідомило про необхідність обов'язкової оцінки ризику у кожному виді підприємницької діяльності, перш ніж приймати рішення про будь-які кроки у напрямку її здійснення.

Аналіз економічної літератури, присвяченої проблемам ризику [1; 8; 9; 11; 12; 13; 14], свідчить, що серед дослідників не існує єдиної думки щодо розуміння сутності даного терміну. Це пояснюється тим, що ризик - складне явище, яке має безліч неспівпадаючих, а іноді протилежних реальних основ [15, с. 6]. Це зумовлює можливість існування декількох визначень сутності ризику з різних поглядів. Відтак, зупинимося на визначені ризику, котре, на наш погляд, найбільш повно відображає поняття «економічний ризик».

Отже, «економічний ризик» - це об'єктивно- суб'єктивна категорія, що пов'язана з подоланням невизначеності та конфліктності у ситуації неминучого вибору і відображає міру (ступінь) досягнення сподіваного результату, невдачі та відхилення від цілей з урахуванням впливу контрольованих та неконтрольованих чинників за наявності прямих та зворотних зв'язків» [8, с. 26].

Зазначимо, що уникнути економічного ризику неможливо, адже він залежить від об'єктивних, притаманних економіці конфліктних ситуацій, відсутності необхідного інформаційного забезпечення, що спричиняє недостатню обґрунтованість прогнозних рішень вищим керівництвом.

У зв'язку з цим слід зауважити, що не дивлячись на швидке розповсюдження практики управління ризиками в банках, дотепер не існує однозначного визначення банківського ризику. Практично будь-яке розуміння даного економічного поняття є законним, оскільки, так чи інакше, відображає різні очікування вищого керівництва банків та органів контролю. Але різноманітність визначень банківських ризиків ускладнює розробку єдиних норм і правил управління ними. Тому виникає необхідність вибору самого оптимального за точністю та повнотою визначення.

Розглянемо деякі характерні підходи до розуміння поняття «банківський ризик».

На думку сучасних вітчизняних і зарубіжних науковців та економістів, банківський ризик - це ймовірність події, котра може призвести до втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання запланованих доходів або спричинення додаткових витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій [13, с. 63; 16, с. 88; 17, с. 43; 18, с. 51; 19, с. 156]. Своєю чергою такі автори, як Романенко Л. Ф. та Коротеєва А. В. подають таке визначення: ризик у банківській діяльності є дії суб'єкта господарювання за непрозорих, невизначених обставин [7, с. 121].

Банківський ризик у наведених вище трактуваннях розглядається як явище, що призводить лише до негативних наслідків, тобто ці визначення є однобічними, хоча відомо, що відхилення може бути і в позитивний бік, що і спонукає менеджерів до прийняття ризикованих рішень.

Деякі фахівці під банківським ризиком розуміють сукупність різних взаємопов'язаних ризиків (кредитних, процентних, ліквідності тощо) [20, с. 391]. Але сукупність чого-небудь не можна розглядати як визначення, так як вона не встановлює поняття економічного терміну, а характеризує лише склад, структуру.

Такі науковці та економісти, як Примостка Л. О. і Осипенко Т. В. визначення банківських ризиків пов'язують, насамперед, з фінансовими втратами, що виникають у разі реалізації певних ризиків [21, с. 30; 22, с. 49]. Такий підхід більшою мірою наближує нас до суті банківського ризику, адже робота комерційного банку пов'язана з різноманітними ризиками, реалізуючи які він здійснює свою діяльність та отримує певний дохід, який може бути як позитивний, так і негативний. Останній і є причиною існування банківських ризиків.

Бор 3. М. та Пятенко В. В. дають наступне визначення банківського ризику: «Ризик - це специфічна риса процесу реалізації банківського товару - передача на термін права вкладення і використання частини позиченого фонду та інф- раструктурних послуг, необхідних для ефективного використання цієї частини» [23, с. 42]. Це визначення не зовсім повно відображає поняття банківського ризику, тут також не згадується той факт, що ризик (ризик невикористаних можливостей), як відомо, найчастіше має місце у випадку бездіяльності.

Вважаємо, що найбільш вдале та змістовне тлумачення банківського ризику здійснене Севрук В. Т.: «банківський ризик - це певна ситуаційна характеристика діяльності будь-якого виробника, у тому числі банку, що показує невизначеність результату та можливі небажані наслідки у разі невдачі. Такими наслідками, як правило, є недоотримання прибутку, виникнення збитків, наприклад, внаслідок невиплат контрагентами за отриманими кредитами тощо» [24, с. 3].

Слід також зазначити, що Постановою Правління Національного банку України № 361 «Про методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України» від 02.08.2004, у розділі I, главі 1 сформульовано таке визначення ризику: «Ризик (з точки зору банку) - це потенційна можливість недоотримання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх або внутрішніх факторів» [25].

Висновки

Таким чином, узагальнення викладених положень щодо сутності банківського ризику дозволяє нам удосконалити дане визначення. Отже, вважаємо, що банківський ризик - це об'єктивне явище, пов'язане з ймовірністю втрати банком частини своїх ресурсів, недоотриманням ним запланованих доходів, а також потенційною можливістю отримати додатковий прибуток у разі сприятливої зміни кон'юнктури фінансового ринку.

Список використаних джерел

1. Балабанов И. Т. Риск-менеджмент / И. Т. Балабанов. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 192 с.

2. Милль Дж. С. Основы политической экономии и некоторые аспекты их приложения к социальной философии / Дж. С. Милль. - М.: Прогресс, 1990. - 352 с.

3. Пигу А. Экономическая теория благосостояния / А. Пигу. - Т. 1. - М.: Прогресс, 1985. - 512 с.

4. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс. - М.: Прогресс, 1978. - 494 с.

5. Бачкаи Т. Хозяйственный риск и методы его измерения / Т. Бачкаи, Д. Мессен. - М.: Экономика, 1979. - 133 с.

6. Романенко Л. Ф. Ризики у банківській діяльності / Л. Ф. Романенко, А. В. Коротеєва // Фінанси України.2013. - № 5. - С. 121 - 127.

7. Вітлінський В. В. Ризик у менеджменті / В. В. Ві- тлінський, С. І. Наконечний. - К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996. - 336 с.

8. Вербицька Г. Л. Управління економічним ризиком / Г. Л. Вербицька // Фінанси України. - 2014. - № 4.С. 34 - 41.

9. Старостіна А. О. Ризик-менеджмент: теорія та практика: Навч. посіб. / А. О. Старостіна, В. А. Кравченко. - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2004. - 200 с.

10. Лапуста М. Г. Риски в предпринимательской деятельности / М. Г. Лапуста, Л. Г. Шаршукова. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 224 с.

11. Примостка Л. Економічні ризики в діяльності банків / Л. Примостка // Банківська справа. - 2004.№ 3. - С. 16 - 23.

12. Івченко І. Ю. Економічні ризики: навч. посібник / І. Ю. Івченко. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.304 с.

13. Синки Дж. Управление финансами в коммерческих банках / Дж. Синки. - М.: Catallaxy, 1994. - 820 с.

14. Шапкин А. С. Экономические и финансовые риски. Оценка, управление, портфель инвестиций: монографія / А. С. Шапкин. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2003. - 544 с.

15. Волкова Н. И. Управление банковской деятельностью: учебн. - практ. пособие / Н. И. Волкова. - Донецк: Юго-восток, 2003. - 338 с.

16. Кондратюк Е. А. Понятие банковских рисков и их классификация / Е. А. Кондратюк // Деньги и кредит.2016. - № 6. - С. 43 - 50.

17. Вощилко М. Основи управління ризиками у банківській справі / М. Вощилко // Вісник НБУ. - 2011.№ 12. - С. 51 - 52.

18. Аналіз банківської діяльності: підручник / [А. М. Герасимович, І. М. Парасій-Вергуненко, В.М. Кочетков та ін.]; за заг. ред. д-ра економ. наук, проф. А. М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2010. - 599 с.

19. Банковское дело / Под ред. О. И. Лаврушина.М.: Банковский и биржевой науч - консульт. центр, 1992. - 428 с.

20. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент у банку: підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб. / Л. О. Примостка. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.

21. Осипенко Т. В. Построение комплексной системы управления банковскими рисками / Т. В. Осипенко // Деньги и кредит. - 2013. - № 12. - С. 49 - 60.

22. Бор М. 3. Менеджемент банков: организация, стратегия, планирование / М. 3. Бор, В. В. Пятенко. - М.: ИКЦ «ДИС», 1997. - 288 с.

23. Севрук В. Т. Банковские риски / В. Т. Севрук. - М.: «Дело ЛТД», 1994. - 72 с.«Про методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України» Постанова Правління Національного банку України № 361 від 02 серпня 2004 року [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru