Подолання кризи банківської системи: світовий досвід та перспективи для України

Виклад основного матеріалу дослідження

Період 2014--2015 рр. є одним із найважчих в історії банківської системи України. Проаналізувавши роботи науковців, можна сміливо робити висновок, що банківська система України перебуває в стані кризи (табл. 1).

Таблиця 1

Визначення поняття «банківська криза»

Таблиця 2

ВВП у нашій країні зростає (рис. 2), проте залишається досить низьким у світі (рис. 3).

Рис. 2 Динаміка ВВП України (номінальний, млн. грн.) [8]

Рис. 3 Рівень ВВП країн світу, 2015 р. (млн. дол. США) [9]

Інфляція в Україні в 2015 р. досягла 143,3% порівняно з 2014 р. -- 124,9%, що свідчить про її галопуючий процес. Загальна динаміка індексу інфляції в Україні за останні 15 років показує, що цей показник зростає і призводить до багатьох негативних наслідків в економіці, зокрема і банківської кризи (рис. 4).

Рис. 4 Динаміка індексу інфляції України 2000-2015 рр. (%) [8]

Ще одним негативним чинником, який впливає на ситуацію, особливо в нашій країні, є нестабільність національної валюти (рис. 5).

Рис. 5 Динаміка зміни курсу ивБ (долар США) НБУ [11]

Офіційний курс гривні до долара на кінець 2015 р. становив близько 24 грн./дол. Тобто за підсумковим курсом гривня в минулому роціподорожчала на 8,24 грн., або в 1,5 рази, порівняно з підсумковим показником попереднього року -- 15,77 грн./дол. [10], та вже в 2016 р. курс знов підскочив, досягнувши в березні 26,10 грн./дол.

Проте за результатами роботи банківської системи в грудні 2015 р. простежуються такі тенденції на грошово-кредитному ринку України:

— обсяг депозитів фізичних та юридичних осіб у національній валюті за грудень 2015 р. збільшився на 6,7% (з початку року -- на 6,2%);

— обсяг депозитів в іноземній валюті за грудень зменшився на 5,2%;

— у грудні залишки за кредитами в національній валюті зменшилися на 4,8% (з початку року -- на 19,1%);

— залишки за кредитами в іноземній валюті за місяць зменшилися на 0,6% (з початку року -- на 20,3%) [7].

Проаналізувавши успішні досвіди розв'язання банківської кризи зарубіжних країн, слід звернути увагу на антикризову програму Швеції в 1991 р., яка до цього часу вважається однією з найефективніших в історії. На початку 1990-х років у Швеції різко впали ціни на активи, і банки, які в попередні роки слідували невиправдано ризикованим стратегіям, опинилися в жалюгідному стані. Реакція уряду на кризу була швидкою й ефективною. По- перше, два найбільші банки були націоналізовані, і для роботи з їх поганими активами були створені спеціальні керуючі компанії (так звані «погані» банки). По-друге, оцінка реального стану справ і обсягу втрат у всіх банках була проведена на самому ранньому етапі. Це сприяло вибору правильних стратегій: необхідна допомога надавалася тільки потенційно життєздатним банкам. До того ж уведення загальної гарантії за зобов'язаннями банків і перехід на плаваючий валютний курс відновили довіру до валюти, необхідну для шведських банків, які фінансували свою діяльність переважно за рахунок іноземних позик.

Такі дії Швеції дали змогу банківській системі швидко відновитися, при цьому фіскальні витрати виявилися одними з найбільш невеликих [12].

Також дуже цікавим прикладом для України є банківська криза Туреччини 2000 р. Подорожчання долара як наслідок фіксованої до нього ліри разом із дефіцитом бюджету, спровокувало посилення недовіри як до валюти, так і до банківської системи в цілому. Уряд був змушений вжити такі заходи, як: уведення гарантії по банківським зобов'язанням; у 2001 р. прийняття програми реструктуризації банків, яка включала низку кроків, серед яких:

— реструктуризація державних банків (скорочення чисельності персоналу та відділень державних банків, ліквідування короткострокової заборгованості банків);

— реструктуризація банків, що входили в систему фонду страхування депозитів (депозитита вклади в іноземній валюті було переведено в інші банки, проведено скорочення персоналу, реструктуризація боргів великої кількості великих боржників цих банків);

— укріплення приватних банків (був проведений аудит та виділені банки, які потребували збільшення капіталу, якщо акціонери не мали змогу забезпечити потреби банку в капіталі, то їм надавався субординований кредит);

— поліпшення механізму регулювання банківської системи.

Програма, що мала в основі укладення договору між центральним банком та іншими банками з питань «поганих» активів та була названа «Підхід Стамбула», полягала в тому, що центральний банк викупав у банків «погані» активи в обмін на реструктуризацію боргів банками.

Витрати для Туреччини на подолання кризи понад 30% ВВП виявилися достатньо високими, але реалізація цієї програми та створення жорсткої системи регулювання дали можливість здійснити реформування та оздоровлення комерційних банків [2].

Висновки

Таким чином, Україна має побудувати свою програму оздоровлення банківської системи. Проаналізований досвід вирішення схожих проблем, пов'язаних із гіперінфляцією та великим дефіцитом бюджету Туреччини та Швеції, виявився досить вдалим. Національний банк України може скористатися наведеним досвідом успішних країн та провести низку заходів щодо подолання банківської кризи, серед яких пріоритетними є:

— створення прозорої системи та правової бази регулювання банківської діяльності;

— реструктуризація НБУ (скорочення персоналу та кількості відділень державних банків);

— більш фундаментальна оцінка роботи банків на перспективу життєздатності задля реальної оцінки ситуації та прийняття швидких та ефективних рішень;

-- поліпшення валютного курсу в країні, зниження спекулятивних операцій із валютою.

Бібліографічний список

1. Gerard Caprio, Jr., Daniela Klingebiel. Bank Insolvencies: Cross-country Experience/The World Bank Policy Research Working Paper - July 1996.

2. Demirguc-Kunt. Does deposit insurance increase banking system stability? An empirical investigation. // Journal of Monetary Economics. 2002.

3. Rupa Duttagupta, Paul Cashin. Anatomy of Banking Crises // International Monetary Found. 2008.

4. Reinhart, Carmen M., and Kenneth S. Rogoff. Banking Crises: An Equal Opportunity Menace.//National Bureau of Economic Research Working Paper. 2008.

5. Рудый К.В. Финансовые кризисы: теория, история, политика / К.В. Рудый. К., 2003.

6. Криза 2014-2015 років: рейтинг найбільш збиткових ТОП- банків [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// finbalance.com.ua/news/Finansova-kriza-2014-2015-rokiv- reytinh-naybilsh-zbitkovikh-TOP-bankiv.

7. Основні тенденції грошово-кредитного ринку України за лютий 2015 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/articleart_id=14716152&cat_id=2728184

8. Державна служба статистики [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

9. World Development Indicators: Gross Domestic Product 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. worldbank.org/.

10. Гривня за рік впала в півтора рази - НБУ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukr.segodnya.ua/economics/ finance/grivnya-za-god-obvalilas-v-poltora-raza-nbu-690020. html.

11. Курсы Национального банка Украины [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://index.minfin.com.ua/chart/.

12. Обзор центра макроэкономических исследований Сбербанка России от 07.04.2009 г Стратегия выхода из банковского кризиса: международный опыт [Электронный ресурс]. Режим доступа: www.sbrf.ru.

Размещено на Allbest.ru