Основні учасники біржових торгів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра товарознавства та комерційної діяльності в будівництві

Реферат

На тему: Основні учасники біржових торгів

Виконала:

ст. гр.. ТКД-41

Мовчан В.І.

Перевірила:

доц. Романенко О.В.

Київ 2018



Зміст

1. Учасники біржових торгів

2. Характер взаємин брокерів з клієнтами

3.Економічна стратегія брокера на біржі

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Вже не одне століття епіцентром ринкової економіки виступають біржі. За багато років їх успішного функціонування накопичено колосальний досвід, дуже корисний сьогодні нашій країні.

Залучення економіки України до світового ринку не буде реальним без створення сучасного строкового ринку, ринку форвардних та ф'ючерсних біржових контрактів. Щоб у системі біржової торгівлі брала участь достатня кількість продавців та покупців, необхідно відпрацювати чіткий механізм, пов'язаний із захистом інтересів усіх його учасників. Вони мають бути впевненими, що ліквідність біржових угод є максимальною, а ризик непоставок або неплатежів мінімальний.

Сьогодні навіть на Українській аграрній біржі (м. Київ) виконується лише 35-70% укладених під час торговельних сесій угод. І це на біржі, де гарантом на початку торгів виступає державний орган (Міністерство агропромислового комплексу, сьогодні Міністерство аграрної політики).

Зарубіжний досвід свідчить, що державний контроль біржової діяльності полягає у дотриманні таких принципів:

1. громадська користь;

2. гласність та відкритість біржових торгів;

3. довіра;

4. саморегулювання;

5. гарантія прав учасників біржової торгівлі.



1. Учасники біржових торгів

Учасниками біржових торгів є члени і особи біржі, що мають відповідно до Закону і Правил біржової торгівлі право брати участь у біржових торгах. біржовий торгівля брокер економічний

Склад учасників біржової торгівлі визначається залежно від виду біржі і прийнятими законодавством актами.

Присутніх у біржовому залі можна умовно поділити на наступні групи:

1) ті, що укладають угоду;

2) ті, що організовують результат операції;

3) ті, що контролюють хід ведення біржових торгів;

4) ті, що спостерігають за веденням торгу.

Склад учасників, що укладають угоди на товарній біржі, визначається Правилами біржової торгівлі і може відрізнятися залежно від того, якою є біржа - відкритою або закритою.[2 ]

На закритій біржі укладати угоди мають право:

1) члени біржі та їх представники;

2) брокери, акредитовані на біржі.

На відкритій біржі укладати угоди в біржовому залі мають право:

1) члени біржі та їх представники;

2) брокери, акредитовані на біржі;

3) постійні та разові відвідувачі, які отримали право на участь у біржових торгах.[2 ]

Разові та постійні відвідувачі обмежені у своїх правах, як учасники біржової торгівлі порівняно з членами біржі та їх представниками, а саме:

1) постійному відвідувачу надається право на участь у біржових торгах на строк не більше 3-х років;

2) постійні відвідувачі не беруть участь у формуванні статутного капіталу й управлінні біржею.

Постійні відвідувачі - це брокерські фірми, брокерські контори, незалежні брокери. Статус постійного відвідувача можна одержати, придбавши відповідний абонемент, як правило, на рік участі в біржових торгах. Біржові комітети можуть ухвалювати рішення про обмеження торгів підприємствам, що мають статус постійного відвідувача - наприклад, право на не більше ніж 100 торгів. [2 ]

Якщо постійні відвідувачі мають право на біржове посередництво, то разові відвідувачі його позбавлені, оскільки вони мають право на здійснення операцій тільки на реальний товар від свого імені і за свій рахунок. Статус разового відвідувача можна набути, придбавши разовий вхідний квиток, що дає право його представнику брати участь у торгах в день присутності на біржі.

Групу, що організує результат біржових операцій, представляють співробітники біржі, що знаходиться (працюють) у біржовому залі. До них належать:

1) маклери, які проводять біржовий торг;

2) оператори - помічники маклера, що фіксують укладення операцій у своєму колі;

3) співробітники розрахункової групи відділу організації біржових торгів, що допомагають брокерам оформити укладену операцію;

4) працівники відділу експертизи біржі, які організовують проведення експертизи товарів, що виставлені на торг, і надають необхідну консультацію учасникам торгів;

5) працівники юридичного відділу біржі, які консультують при оформленні укладення операцій і складанні біржових контрактів.

Групу, що спостерігає за веденням біржового торгу, складають так звані гості. До їхнього складу включаються представники преси (постійно акредитовані на біржі або разові), а також разові відвідувачі, що не отримали права на укладення операції, але мають право дати необхідну вказівку брокеру, що виконує їх доручення.[2 ]

2. Характер взаємин брокерів з клієнтами

Біржа не може повноцінно функціонувати без брокерських контор (фірм), які здійснюють біржові угоди з купівлі-продажу та інші біржові операції з біржовими активами. Ці та інші дії брокерські фірми виконують з допомогою своїх представників - брокерів.

Брокерські фірми відкривають члени біржі, або вже існуюча брокерська фірма купує на біржі брокерське місце. Брокерська фірма створюється згідно законодавства тих країн, де вона реєструється.

Брокер може діяти цілковито від імені та за рахунок клієнта, а може здійснювати операції для нього від свого імені. У першому випадку мова йде про договір доручення, у другому - про договорі комісії. Крім того, брокер зобов'язаний надавати клієнту інформаційні послуги про поточну біржову ціну на товар, що цікавить його, про наявність цього товару на біржі, а також про вимоги, що пред'являються до біржових товарів.

Доходи брокерської фірми надходять у вигляді комісійних за укладені угоди та плати за надання консультаційних послуг. Розміри цих виплат, як правило, встановлюються загальними зборами членів біржі.[3 ]

У ЗУ «Про товарну біржу» (1992р.) зазначається, що брокер - це фізична особа, обов'язки якої полягають у виконанні доручень членів біржі стосовно укладення біржових угод. Для успішної роботи на біржі брокер повинен:

? пройти процедуру акредитації на біржі, здати відповідні екзамени на предмет знання правил біржової торгівлі та ведення біржових торгів;

? досконало знати ринок даного біржового товару, постійно стежити за його кон'юнктурою;

? уміти працювати з клієнтами.

Брокер виконує такі функції:

? консультаційна робота;

? розміщення товарів у просторі та часі (дистрибуція);

? надання послуг щодо купівлі та продажу активів;

? хеджування цінових та курсових ризиків.

Брокери працюють з брокерською фірмою за контрактами.

Під час зустрічі з клієнтом брокер надає йому інформацію щодо цін на біржі, він же, як правило, радить, коли потрібно здійснювати ту чи іншу операцію. Під час торгівлі брокер підбирає конкретних продавців та покупців, тобто знаходить саме того покупця, якому цей товар є необхідним. Він надає клієнтові допомогу в управлінні фінансовими та товарними активами, даючи змогу через укладення ф'ючерсних та опціонних контрактів хеджувати цінові та курсові ризики. Крім цього, саме брокер через укладення строкових контрактів допомагає розмістити товар у просторі та часі.

Брокер покликаний допомогти своїм клієнтам. Його головною метою є розуміння цілей свого клієнта і пропонування послуг, які ці цілі задовольняють. Використовуючи брокерські послуги, клієнт біржі збільшує обсяг операцій без суттєвого зростання витрат, залучає висококваліфікованого торговельного посередника, який досконало знає ринок та його кон'юнктуру.[3 ]

За свою роботу брокери отримують комісійні. Розмір цієї винагороди залежить від тієї вигоди, яку вони приносять клієнтові.

Навідміну від договору доручення, за умовою договору комісії брокер набуває права і несе обов'язки за угодами. Природно, цей договір не потребує оформлення довіреності.У кожного з договорів, є як свої плюси, так і мінуси. Все залежить від того, що брокер і клієнт хочуть отримати в результаті.

Договір доручення з боку брокера. За його умовою після здійснення угоди брокер не несе ніякої відповідальності, т. к. виконує суто посередницькі функції. Це, безперечно, привертає його, але лише в тому разі, коли практично відсутня конкуренція між брокерськими фірмами. Коли брокер впевнений, що, завершивши відносини з одним клієнтом, він тут же знайде іншого.

В умовах розвинутої біржової сфери для брокера на перший план повинен вийти договір комісії. Адже при цьому брокерська контора є однією з сторін, однією з учасниць угоди. Наприклад, якщо продається товар з гарантійними зобов'язаннями, то гарантійне обслуговування забезпечує брокерська контора. Це шанс піднятися в очах клієнта, закріпивши його за собою на певний строк. Таке можуть собі дозволити лише сильні брокерські контори, що дорожать маркою фірми.

Крім того, договір комісії надає брокеру більше свободи. Це особливо важливо в умовах біржової гри. Але потрібно пам'ятати, що у свободи завжди є оборотна сторона. Це ризик і відповідальність за нього.

Договір комісії буде вигідний для клієнта в тому разі, якщо він зовсім не хоче фігурувати в угоді.

Якщо порівняти договір доручення і комісії з точки зору винагороди брокера, то потрібно сказати наступне. За умовою договору доручення брокер отримує винагороду одноразово великою сумою (в відсотках від суми угоди).

За умовою договору комісії винагороду проходить через розрахунковий рахунок брокерської контори, збільшує її витрати і тим самим дозволяє уникнути надрентабельності. ,

Проте можливі прямі втрати фірми, пов'язані з тим, що банк стягує певний відсоток за здійснення безготівкових операцій.

Підбиваючи проміжний підсумок, слід сказати, що нині на біржах переважають договори доручення, в деяких випадках укладаються договори комісії.[3 ]

Предметом договорів доручення і комісії найчастіше є купівля-продаж товарів або цінних паперів. На наших товарних біржах в даний час поширені два види угод з реальним товаром і з умовою. Так, у договорі доручення на здійснення угоди з умовою як би об'єднані два договори: договір доручення на продаж одного товару і на покупку іншого. При укладанні цього договору потрібно перш за все мати на увазі ті ж особливості, що і в описаному раніше типовому договорі доручення.

Крім того, клієнту відомості про товар, який необхідно купити, слід вказати можливі варіанти:

а) найменування товару;

б) його кількості;

в) строки та базис поставки;

г) порядок та форми оплати.

Кожен нз варіантів описується докладно і досить чітко.

При укладанні даного договору брокера і клієнта слід звернути увагу і на визначення розміру винагороди за вчинення угоди. Воно складається з основного винагороди і «добавки», за вчинення правочину з умовою.

Найчастіше клієнти використовують наступні види доручень при угодах з реальним товаром:

-купити товар за поточною біржовою ціною дня;

- продати товар за ціною не нижче заданої.

Клієнт повинен направити брокеру підписаний ним договір доручення або комісії (не забувши докласти до першого разову довіреність)

Для брокера дуже важливі гарантії платоспроможності клієнта. У договорі на брокерське обслуговування ними можуть служити або термінова банківська гарантія (оригінал), або банківська довідка про наявність коштів на розрахунковому рахунку клієнта. Дата довідки не повинна передувати даті доручення.[3 ]

Крім того, зустрічаються наступні види гарантій:

-внесення застави на рахунок брокера в розмірі 15% від суми угоди;

- відкриття брокеру поточного рахунку з правом розпорядження на суму не менше 30% від обсягу передбачуваної угоди;

? відкриття акредитива на рахунку брокера на всю суму угоди на строк її здійснення;

? нарешті, можна надати брокеру страховий поліс.

У практиці брокерської діяльності нашої країни найчастіше використовуються банківські гарантії.

Якщо ж клієнт доручає брокерові продати товар від свого імені (договір доручення та разова довіреність), або від імені брокера (договір комісії), то для брокера важливі гарантії повного розпорядження товаром на той термін, на який він виставлений клієнтом на продаж через біржу.

В якості таких гарантій з боку клієнта брокер може прийняти засвідчену складську розписку або транспортний документ, що підтверджує відвантаження товару на адресу біржі. Гарантією може служити також надання клієнтом брокеру простого або переказного векселя на суму штрафних санкцій, зазначену в договорі.

Більш того, брокеру потрібно мати на увазі, що він може вимагати від клієнта сплатити неустойку за прострочення або недопоставку товару. Вона не може становити менше 15% його вартості.[3 ]

3. Економічна стратегія брокера на біржі

Діяльність брокера на ТБ вимагає розробки ефективної економічної стратегії з початку її здійснення. Як свідчить аналіз діяльності наших і закордонних брокерських (ділерських контор), банкрутства багатьох з них були зв'язані з тими чи іншими прорахунками, яких можна було б уникнути при своєчасній розробці економічної стратегії. [ 5 ]

Основними економічними причинами банкрутства брокерських контор є:

1. Недостатнє обгрунтування потреби в сумі фінансових засобів на початковому етапі брокерської діяльності (визначення обсягу початкового капіталу). [ 5 ]

2. Непродуманий вибір товарної біржі для брокерської діяльності а позицій форм її спеціалізації і перспектив розвитку.

3. Необгрунтований вибір асортименту товарів для брокерської і ділерської діяльності, його випадковий характер.

4. Недостатньо обгрунтоване визначення границь своєї "ринкової ніши" на біржі в межах вибраного асортименту товарів з врахуванням конкуренції.

5. Занадто оптимістичний прогноз обсягу біржої даному асортименту товарів.

6. Недоврахування при прогнозуванні рівня біржових цін в ході проведення ділерських операцій важливіших факторів, які впливають на, динаміку пропозиції і попиту на біржі, в цілому на регіональному товарному ринку.

7. Необгрунтоване заниження в прогнозних розрахунках ефективності брокерської діяльності і окремих видів біржових операцій суми поточних витрат, неповне охоплення в процесі цих розрахунків переліку основних видів цих витрат.

8. Недоврахування при плануванні поточних матеріальних витрат брокерської (ділерської) контори росту цін і тарифів на послуги сторонніх організацій в умовах зростаючої інфляції. [5 ]

9. Недостатньо ефективна система матеріального стимулювання брокерів; неповне відображення при прогнозуванні всіх видів витрат, пов'язаних з утриманням персоналу брокерської контори; ігнорування темпів інфляції при плануванні витрат на оплату праці.

10. Перевищення допустимого рівня ризику при здійсненні ділерських операцій на біржі; відсутність страхування комерційного ризику.

11. Несвоєчасне повернення одержаних кредитних засобіву формі банківського і комерційного кредиту, лізингу тощо.

12. Недооблік діючої системи оподаткування різних видів доходів (прибутку) брокерських (ділерських) контор.

Як видно з наведеного огляду причин банкрутств, практично всі вони могли бути заздалегідь передбаченими в процесі розробки економічної стратегії. Проте слід підкреслити, що розробка такої економічної стратегії вимагає, певного комерційного досвіду, мінімального рівня економічних знань про функціонування підприємств в умовах ринкової економіки, а також відповідного методичного забезпечення розрахунків. [5 ]

В цьому питанні ми розглянемо основні принципи і послідовність здійснення економічної стратегії брокера на ТБ, починаючи з перших її етапів. Все, що зв'язане з конкретними методами розрахунків окремих показників, які характеризують економічну стратегію, брокера на ТБ (у викладеній нижче послідовності здійснення окремих етапів цієї розробки) є :

1. Розрахунок потреби в початковому капіталі

2. Вибір ТБ для відкриття брокерської контори

3. Формування асортименту товарів для брокерської діяльності

4. Розрахунок можливого обсягу угод

5. Формування номенклатури додаткових послуг

6. Формування ефективності цінової політики

7. Аналіз і прогнозування біржової конюктури

8. Формування ефективних умов платежу і форм розрахунків

9. Вибір найбільш ефективних видів ділерських операцій

10. Оцінка основних видів ризику і його страхування

11. Встановлення критерію ефективності ділерської діяльності

12. Визначення цільової суми прибутку і управління її формування

13. Вибір найбільш ефективних форм і систем матеріального стимулювання персоналу

14. Управління ефективності окремих біржових угод і операцій з врахуванням системи оподаткування.[5 ]



Висновок

Під час проведення біржових торгів в операційному залі присутні учасники цих торгів, персонал біржі, група осіб, контролюючих біржові торги, а також особи, присутність яких дозволено біржовою радою.

Основними учасниками біржових торгів є:

-Брокери-члени біржі або їх представники, що укладають біржові угоди за дорученням клієнтів за комісійну винагороду.

-Дилери-члени біржі, які укладають біржові угоди від свого імені і за свій рахунок, іноді виступають як брокери, але основні доходи утворюються за рахунок різниці між продажною і купівельною ціною товару.

-Біржові спекулянти-члени біржі, які не мають зацікавленості у відповідному наявному ринку, але ведуть торгівлю ф'ючерсними контрактами в надії отримати прибуток за рахунок правильного прогнозу цін.

-Маклери-провідні біржові торги в конкретній секції.

-Помічники маклера - фіксують укладання угод у своїй секції.

-Клерки - виконують різні обов'язки в торговому залі біржі.

До участі у біржовій торгівлі в операційний зал допускаються учасники торгів, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи, як зі складу членів біржі, так і спеціально для цього найняті, які, як правило, мають досвід біржової роботи. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери та інші особи. Крім того, в операційний зал допускаються особи, зокрема, персонал біржі, головний керуючий, голова правління, державний комісар і відповідальний член біржової ради, а також особи, присутність яких дозволена біржових радою.



Список використаної літератури

1. Бердникова Т. Б. Ринок цінних паперів і біржове справа:Навчальний посібник. - М.: - 2012.

2. Біржова справа[Електронний ресурс] - Режим доступу:https://studme.com.ua/1906021510633/finansy/birzhevye_tovary.htm

3. Біржова справа: Підручник / Під ред. У. А.Галанова, А. І. Басова. - М.: Фінанси і статистика, 2013.

4. Біржовий портфель (Книжка біржовика. Книжка біржового комерсанта. Книжка брокера)/Від.ред. Ю. Б. Рубін, У. І.Солдаткін. - М.:СОМІНТЕК, 2012

5. Економіка //Суть брокерської діяльності на товарних біржах// [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://agroua.net/economics/documents/category-143/doc-295/

Размещено на Allbest.ru

...