Страховий ринок України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Ключовими чинниками розвитку страхування сьогодні є здебільшого корпоративні «схемні» види, а також обов'язкове страхування, зокрема, ОСЦПВ, для проведення якого страховик повинен мати істотний запас фінансової стійкості. Основні зміни в оподаткуванні страховиків у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу (а саме запровадження податку на прибуток) відкладені у часі. Хоча вони здатні більше активізувати розвиток корпоративного сегменту страхування, збільшити його рентабельність, проте не стимулюють таку функцію страхування, як додатковий соціальний захист громадян.

Питома вага так званого «схемного» ринку, за експертною оцінкою, у 2015 році не зменшилася, про що опосередковано свідчать відчутні обсяги внутрішнього перестрахування фінансових та інших майнових ризиків. Згідно з останніми офіційними даними щодо показників розвитку ринку, чистий прибуток від страхової діяльності значно зріс, що відбувалося на фоні зниження обсягів виплат страхових відшкодувань, високої частки операційних витрат у зароблених преміях і збереження значної величини резервів невиплат Лібералізація правил врегулювання збитків з ОСЦПВ, декларування заходів з поступового переходу страховиків на міжнародні стандарти фінансової звітності, ініціативи регулятора щодо обов'язковості роботи страховиків у формі виключно акціонерних товариств, щодо розкриття інформації - здатні привести до позитивного ефекту. При цьому держава повинна створювати додаткові стимули для розкриття соціальної функції страхування, особливо під час впровадження пенсійної реформи, створювати сприятливі умови для розвитку добровільного страхування життя, медичного та пенсійного страхування.

Загалом, показники розвитку ринку вказують, що обсяги нового бізнесу не збільшуються. Активізувалася діяльність у сегментах ринку, роботу в яких традиційно пов'язують з використанням схем і непрозорих умов страхування. Разом з цим, як і раніше, має місце достатня закритість інформації щодо учасників ринку, при тому, що залишаються актуальними проблеми з виконання зобов'язань низки страховиків перед клієнтами. Це відбувається в умовах, коли страховиками допускаються відчутні операційні витрати, і, відповідно, будь-яке збільшення обсягу виплат відшкодувань призводитиме до погіршення фінансових результатів.

Метою роботи є аналіз організаційно-економічних аспектів функціонування страхового ринку України, визначення проблем його ефективної діяльності.

Об'єктом дослідження є страховий ринок України.

Предметом дослідження виступають економічні відносини, що виникають в процесі функціонування страхового ринку України та управління ним.



1. Сучасний стан страхового ринку України

Страхування є одним з найважливіших елементів ринкових відносин. Початок страхування належить до далекого минулого в історії людства. У світі ще не виробили більш економічного, раціонального та доступного механізму захисту інтересів суспільства, ніж страхування. Об'єктивними умовами існування страхового ринку є суспільна потреба у страхових послугах та наявність страховика, здатного її задовольнити.

Страхування є потужною фінансовою системою, яке практично не поступається банківській сфері, Україна робить тільки перші кроки на шляху до інтеграції страхового ринку України у світовий.

Проте його подальший розвиток стримується низкою актуальних проблем:

- політична нестабільність в країні;

- слабкі зовнішньоекономічні зв'язки України у сфері страхування з іншими країнами;

- нерозвиненість національної страхової інфраструктури;

- недостатній рівень і потенціал розвитку страхування за межами країни;

- низькі показники конкурентоспроможності українських страхових компаній.

Для подолання цих стримуючих факторів практикують поглинання і капіталізацію нерозвинених та малозабезпечених страхових компаній для зменшення кількості ризикових портфелів на ринку страхування. Важливим є також підвищення темпів зростання окремих видів страхування, поліпшення якості послуг, впровадження нових продуктів.

Недосконалими є також відносини між засновниками страхових компаній та страховиками. В переважній більшості засновники є і основними клієнтами компаній. В цьому також відображається низький рівень прозорості страхового ринку.

Всі ці внутрішні проблеми призводять до недовіри населення до вітчизняних страхових компаній. Як результат, існуюча недовіра спричиняє головну причину не бажання фізичних і юридичних осіб страхуватися, особливо в довгостроковому періоді.

Подальшого вдосконалення потребує і нормативно-правова база. Низький рівень нагляду держави характеризується не завжди реальним відображенням фінансового стану страхової компанії. В такому випадку потрібно здійснити комплекс організаційних заходів, вдосконалити вітчизняне законодавство, які забезпечать розвиток страхового ринку.

Більш глобальнішими є зовнішні проблеми страхового ринку:

- високий ступінь залежності економіки України від макроекономічної кон'юнктури знижує попит на довгострокові накопичувальні програми, що змушує страхові компанії активізувати продажі коротких ризикових договорів;

- проблема надійного і гарантованого вкладення грошей;

- ситуація в банківському секторі, скорочення обсягів кредитування, високі ставки в тому числі по іпотечними та автомобільними кредитами.

Страхові компанії мають низький рівень капіталізації страховиків. Через це немає змоги забезпечити відповідальність за великі застраховані ризики, що призводить до перестрахування їхньої частини за кордоном. В цьому відображається проблема витоку грошових коштів з України.

Заключною проблемою все ще залишається підвищення рівня платоспроможності, попиту та страхової культури юридичних осіб на страхові послуги, на що впливають інвестиційний голод підприємств, недостатній обсяг обігових коштів та ін.

Досліджуючи ринок страхових послуг можна дійти висновку, що його не можна назвати таким що розвивається високими темпами. Тільки протягом останнього часу цій сфері приділяється належна увага. Підвищення рівня розвитку страхового ринку має забезпечити зростання суспільної довіри до самого механізму страхування. Для цього потрібно розробити стратегію розвитку страхового ринку включаючи такі питання:

- створення ефективного механізму нагляду та контролю за ринком;

- вдосконалення нормативно-правової бази;

- забезпечення розвитку довгострокового страхування життя, яке дає змогу перетворювати заощадження клієнтів в довгострокові інвестиції;

- підняття рівня довіри фізичних та юридичних осіб до страхових копаній;

- забезпечення інтегрування страхового ринку України до світового фінансового простору.

Ринок страхових послуг України, на жаль, за всі роки її незалежності так й не став невід'ємним елементом фінансової системи держави. Так важливий макроекономічний індикатор розвитку ринку страхування - співвідношення страхових премій до ВВП у країнах з ринковою економікою у середньому за останні роки складає 8-12 %, наприклад, у Великобританії частка страхових премій до ВВП складає більше 15 %, в Австрії - 16 %, в Японії - більше 10 %, у США більше - 8%. В Україні цей показник дуже низький та за прогнозуванням Ліги страховиків України може у найближчий час досягнути рекордного зниження до 0,7 %.

відповідальність власник транспортний страховий



2. Організаційно-економічна характеристика страхової компанії «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ»

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» засноване у 1997 році. Компанія здійснює свою діяльність по всій території України. Компанія має 22 ліцензії Держфінпослуг на здійснення страхової діяльності (9 обов'язкових та 13 добровільних видів страхування). АТ «ПРОСТО-страхування» є членом об'єднань страховиків: «Ліга страхових організацій України» (ЛСОУ), «Моторне (транспортне) страхове бюро України» (МТСБУ), «Ядерний страховий пул України», а також є учасником Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, членом Асоціації «Спортивна індустрія України» та «Асоціації платників податків України». З 2006 року Компанія є учасником Глобального Договору ООН в Україні щодо соціальної відповідальності бізнесу.

Спеціалістами АТ «ПРОСТО-страхування» розроблено більше ніж 40 продуктів та програм страхування, які призначаються переважно для фізичних осіб, напрямок роботи з якими є пріоритетним для Компанії. За 12 місяців 2016 року було укладено майже 158 тис. договорів, врегульовано більше 33 тис. справ, із яких за договорами автострахування та ОСЦПВ було здійснено 3347 виплати на суму 57,4 млн. грн. Умови страхування в Компанії відповідають світовим стандартам, сучасним тенденціям та вимогам українського страхового ринку з урахуванням особливостей вітчизняної економіки. Додатковими гарантіями стабільності Компанії є ретельно розроблені програми перестрахування у співпраці з світовими та європейськими лідерами цієї галузі. Перевагою Компанії є наявність власного цілодобового медичного та технічного асистансу, що дозволяє надавати клієнтам якісну допомогу за будь-яких умов.

Фінансовий портал «Мінфін» відзначив один з найнижчих рівнів відмов у виплаті по ОСЦПВ - лише 1% від загальної кількості заяв, в той час як у інших компаній цей показник сягає величезних значень.

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-VI від 01.07.2004 року забороняється експлуатація транспортних засобів на території України без наявності поліса ОСЦПВ, його дотримання контролюється працівниками поліції.

За відсутності поліса ОСЦПВ в Україні передбачено штраф у розмірі 425-850 гривень.

Встановлено ліміти зобов'язань страхової компанії:

- за шкоду, заподіяну майну потерпілого - 100 000 грн. (з 19.02.2016р.) на одного (кожного) потерпілого. У разі коли загальний розмір майнової шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика (500 000 грн.), відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

- за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілого - 200 000 грн. (з 19.02.2016р.) на одного (кожного) потерпілого.

У випадку, якщо в момент дорожньо-транспортної пригоди водій завдав шкоду третім особам, АТ «ПРОСТО-страхування»:

- компенсує за водія, в межах ліміту зобов'язань, шкоду, яку було завдано третім особам;

- організує та оплатить експертну оцінку завданої шкоди;

- розгляне документи, які було надано страхувальником та державними органами та які дозволять оскаржити рішення суду щодо встановлення особи, яка є винною у скоєнні ДТП;

- візьме на себе вашу роботу з вирішення всіх питань та вимог потерпілих (у разі настання події ви витратите мінімум свого часу на врегулювання ситуації).

Пряме врегулювання:

АТ «ПРОСТО-страхування» було серед найбільших прибічників нововведення та активно приймала участь у роботі над проектом прямого врегулювання збитків, яке полягає в тому, що водій, який потрапив в ДТП через вину іншого водія, може отримати відшкодування не від страхової компанії винуватця, а тієї, де він сам застрахований по ОСЦПВ. Страхова компанія потерпілого водія виплачує грошові кошти та вже без його участі врегульовує всі питання з компанією водія, що спричинив ДТП. Така система значно зменшує термін виплати потерпілому, підвищує якість обслуговування та дозволяє перекласти всі процеси по відшкодуванню збитків з водія на страхову компанію.

Передбачені Законом пільги:

Оплата 50 відсотків розміру базового платежу для таких осіб:

- учасники війни, які визначені Законом;

- інваліди II групи;

- особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до I та II категорії;

- пенсіонери - громадяни України.

Щоб придбати поліс ОСЦПВ вам необхідно надати наступні документи:

-ІНН і паспорт;

- технічний паспорт транспортного засобу;

- копію паспорта або посвідчення водія;

- посвідчення, яке підтверджує пільгову категорію.

2.1 Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів -- один із найпоширеніших і найпопулярніших видів страхування відповідальності в усьому світі. Таке страхування виникло ще в кінці 20-х років XIX ст. у Данії. Воно забезпечує виплату потерпілому грошового відшкодування в розмірі суми, яка була б стягнута з власника транспортного засобу за цивільним позовом на користь третьої особи за шкоду життю та здоров'ю, а також за пошкодження або загибель належного їй майна, які виникли внаслідок аварії або іншої дорожно-транспортної пригоди (ДТП) з вини страхувальника.

Об'єктом цього виду страхування є цивільна відповідальність власників наземних транспортних засобів, яку вони несуть перед законом як власники джерела підвищеної небезпеки для оточуючих, тобто третіх осіб. При цьому до моменту настання страхового випадку, коли вона набуває цілком конкретний матеріальний зміст, ця відповідальність для власника транспортного засобу виступає в абстрактній формі.

Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обов'язковим на території всіх країн Європи. Відсутність у власника транспортного засобу страхового поліса такої відповідальності вважається серйозним правопорушенням, яке карається штрафом або навіть тюремним ув'язненням.

В Україні цей вид страхування став обов'язковим згідно із Законом України "Про страхування" (1996 р.) та Положенням "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" № 1175 від 28 вересня 1996 p., затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України. Однак через низку причин на практиці ці нормативно-правові документи не виконувалися. У зв'язку з цим 1 липня 2004 р. було прийнято Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який набрав чинності 1 січня 2005 p., а окремі пункти ст. 21 і ст. 41 цього закону -- 1 квітня 2005 р.

Суть обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) полягає у захисті майнових інтересів осіб, постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах, які сталися з вини страхувальників.

Суб'єктами ОСЦПВВНТЗ є:

* Страхувальники -- власники наземних транспортних засобів, якими, відповідно до Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вважається юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення тощо).

Дія Положення поширюється на нерезидентів та резидентів -- власників транспортних засобів (автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок), котрі експлуатують їх на вулично-дорожній мережі загального користування, за винятком транспортних засобів, власники яких застрахували цивільну відповідальність у державах, із чиїми уповноваженими організаціями зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів Моторне (транспортне) страхове бюро уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

* Страховики -- юридичні особи, які отримали в Держфінпослуг України відповідну ліцензію на проведення цього виду страхування. Згідно зі ст. 13 Закону України "Про страхування", страховики, яким дозволено займатися страхуванням відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, за умовами, передбаченими міжнародними договорами України щодо вказаного виду страхування, утворюють Моторне (транспортне) страхове бюро України (М(Т)СБУ), яке є юридичною особою та утримується за рахунок коштів страховиків. Членство в цьому бюро є обов'язковою умовою отримання ліцензії зі страхування цього виду. Страховики можуть входити до складу бюро як асоційовані або як повні його члени. Кожна страхова компанія, яка входить до складу М(Т)СБУ, на підтвердження членства в М(Т)СБУ отримує відповідне свідоцтво. М(Т)СБУ виступає фінансовим гарантом при здійсненні такого виду страхування. Воно відповідає за збитки, які заподіяні вітчизняними власниками транспортних засобів за межами України, а також за збитки за тими страховими полісами, за якими не визначено страховика, й у випадках, коли водій, що скоїв ДТП, зник з місця пригоди.

* Треті особи (потерпілі) -- юридичні та фізичні особи, яким заподіяно шкоду транспортним засобом унаслідок дорожньо-транспортної пригоди і цивільно-правова відповідальність яких застрахована.

Об'єктом такого страхування є майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до чинного страхового законодавства, страховим випадком увижається подія (дорожньо-транспортна пригода). яка сталася з вини страхувальника та внаслідок якої настає його цивільно-правова відповідальність за заподіяну за участю забезпеченого транспортного засобу шкоду майну, життю та здоров'ю третіх осіб.

Законодавство передбачає укладення двох видів договорів страхування:

1. Внутрішній договір -- укладається з власником транспортного засобу, зареєстрованого в Україні чи тимчасово ввезеного на територію України для користування. Він діє виключно на території України.

2. Договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності -- укладається у випадку користування транспортними засобами за межами України. У разі виїзду за межі України страхувальник-резидент зобов'язаний укласти міжнародний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на умовах, установлених М(Т)СВУ, якщо згідно з укладеними угодами користування транспортним засобом за межами України потребує обов'язкового страхування цивільної відповідальності на умовах країн відвідання.

Уведення цього виду страхування, що забезпечує соціальний захист потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, стало однією з передумов вступу України до міжнародної системи автотранспортного (моторного) страхування "Зелена картка" (назва визначена за кольором страхового поліса). В європейських країнах ця система діє з 1 січня 1953 р.

"Зелена картка" -- система міжнародних договорів про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Основним елементом системи "Зелена картка" є національні транспортні страхові бюро. Національні бюро об'єднані у Міжнародне бюро, штаб-квартира якого знаходиться в Лондоні. Нині членами цієї міжнародної системи є 44 країни Європи, Азії (Іран, Ірак, Ізраїль, Туреччина), Африки (Туніс, Марокко) та деякі країни ЄНД.

Розрізняють такі страхові сертифікати:

-- "Зелена картка -- вся Європа";

-- "Зелена картка -- Східна Європа".

З 1 червня 1998 р. асоційовані члени М(Т)СБУ (11 страхових компаній) почали продаж української "Зеленої картки". Україна з 1 січня 2005 р. стала повноправним членом системи "Зелена картка", до цього вона перебувала у статусі перехідного члена. Нині М(Т)СБУ укладено Єдині угоди про взаємне визнання договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди з такими країнами: Австрією, Албанією, Андоррою, Бельгією, Болгарією, Боснією та Герцеговиною, Швейцарією, Кіпром, Чеською Республікою, Німеччиною, Данією, Іспанією, Естонією, Францією, Фінляндією, Великою Британією, Грецією, Угорщиною, Хорватією, Італією, Ізраїлем, Іраном, Ірландією, Ісландією, Люксембургом, Мальтою, Македонією, Норвегією, Нідерландами, Португалією, Польщею, Румунією, Швецією, Словацькою Республікою, Словенією, Туреччиною тощо). У тексті Єдиної угоди наведено випадки, за якими здійснюється відшкодування страховиком -- членом М(Т)СБУ або безпосередньо М(Т)СБУ.

За внутрішнім договором ОСЦПВВТЗ відшкодуванню страховиком підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний зв'язок між рухом транспортного засобу та заподіяною ним шкодою.

Страхова сума за договором ОСЦПВВТЗ -- це грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов страхування має здійснити страхову виплату третій особі або третім особам (у випадку, коли потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах кілька) після настання страхового випадку. Максимальний розмір встановлює законодавство. Вона ще називається обов'язковим лімітом відповідальності страховика. В Україні згідно з чинним страховим законодавством за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, обов'язковий ліміт відповідальності становить 51 000 грн на одного потерпілого; за шкоду, заподіяну майну, -- 25 500 грн на одного потерпілого. Розміри страхових платежів за таким страхуванням встановлюються страховиками самостійно шляхом добутку базового платежу та відповідних коригуючих коефіцієнтів, які затверджені Кабінетом Міністрів України і наведені у базовому законі.

Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Страховик має право зменшувати розмір страхових платежів із метою заохочення власників транспортних засобів, які постійно забезпечують безаварійну експлуатацію своїх транспортних засобів, а також підвищувати розміри страхових платежів власникам транспортних засобів, із вини яких сталися страхові випадки (на умовах, що встановлюються М(Т)СБУ.

Виплата страхового відшкодування третій особі здійснюється страховиком на підставі таких документів: заяви про виплату страхового відшкодування, складеної заявником, та страхового акта (аварійного сертифіката), складеного страховиком за формою, що встановлюється М(Т)СБУ.

Страховик виплачує визначені законодавством страхові суми кожній потерпілій (третій) особі, але загалом не більше встановленого сумарного ліміту відповідальності страховика -- 76 500 грн. У випадку, коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує сумарний ліміт, відшкодування кожній потерпілій особі пропорційно зменшується.

У разі заподіяння шкоди майну третьої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди для виплати страхового відшкодування може вимагатися висновок експертизи, яка проводиться за рахунок страховика, а додаткова експертиза -- за рахунок страхувальника.

Розмір франшизи під час відшкодування збитків, завданих майну третіх осіб, встановлюється до 2 % страхової суми.

Страховик не компенсує шкоду:

-- у разі заподіяння шкоди життю та здоров'ю власника транспортного засобу, винного у виникненні дорожньо-транспортної пригоди;

-- за пошкоджене або знищене будь-яке майно (вантаж), що містилось у транспортному засобі страхувальника, винного у дорожньо-транспортній пригоді;

-- за пошкоджений або знищений транспортний засіб його власникові, винному у виникненні дорожньо-транспортної пригоди;

-- за забруднення або пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди об'єктів навколишнього природного середовища;

-- за наслідки пожежі, яка виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди поза краєм проїзної частини та на прилеглій до неї території;

-- за пошкодження або знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів із дорогоцінних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, предметів релігійного культу, колекцій картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів;

-- якщо дорожньо-транспортна пригода виникла внаслідок навмисних дій або грубої необережності третьої особи, визнаних такими в установленому порядку;

-- якщо дорожньо-транспортна пригода виникла внаслідок масових безпорядків і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою.

Страховик та М(Т)СБУ мають право в межах, визначених законодавством України, вимагати компенсації здійснених страхових виплат від третьої особи, страхувальника або особи, що керувала транспортним засобом, у разі: навмисного заподіяння шкоди третій особі; керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин; відсутності посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; коли винуватець залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, порушивши встановлені правила; коли страховий випадок стався через невідповідність технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам чинних Правил дорожнього руху України; коли після виплати страхового відшкодування з'ясовується, що страхувальник або третя особа надали неточні відомості, які призвели до підвищення суми страхового відшкодування або безпідставної його виплати.

Якщо в судовому порядку встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася через незадовільне експлуатаційне утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або інші перешкоди у здійсненні руху, страховик виплачує третій особі страхове відшкодування та має право одержати відповідну компенсацію від юридичних та фізичних осіб, винних у створенні таких умов.

Договір ОСЦПВВНТЗ укладається на основі заяви страхувальника, в якій зазначається тип, марка й державний номерний знак та місце реєстрації транспортного засобу, строк страхування і розмір страхової суми. У разі укладання такого договору страхувальником -- юридичною особою дія договору поширюється на водія, який керує цим транспортним засобом.

Після сплати страхового платежу страхувальник одержує від страховика страховий поліс ОСЦПВВНТЗ, який засвідчує факт укладання внутрішнього договору за цим страхуванням. Крім того, страховик повинен надати страхувальнику спеціальний знак державного зразка, який затверджується уповноваженим органом за поданням М(Т)СБУ.

Страховий поліс складається за такою формою: назва та адреса страховика (страхової організації), тип, марка транспортного засобу та державний номерний знак, номери двигуна, шасі (кузова), початок та закінчення дії договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, розміри страхового платежу та страхової суми, для страхувальника -- юридичної особи -- її найменування та адреса, для страхувальника -- фізичної особи -- прізвище, ім'я та по батькові власника транспортного засобу, домашня адреса, підписи сторін.

Страховий поліс може мати додаткові розділи, що передбачають можливість добровільного страхування транспортного засобу, життя та здоров'я водія та пасажирів.

У разі в'їзду на територію України власник (водій) транспортного засобу повинен укласти внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім випадків, коли власник застрахував цивільну відповідальність у державі, із чиєю уповноваженою організацією зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів М(Т)СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Особи, що експлуатують транспортний засіб без страхового поліса, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Контроль за наявністю страхового поліса ОСЦПВВНТЗ у власника (водія) транспортного засобу під час його експлуатації здійснюється органами внутрішніх справ згідно з чинним законодавством.

Власники інших видів транспорту (авіаційного, морського, залізничного) також мають можливість застрахувати свою відповідальність.

В Україні набуває розвитку страхування:

-- відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу;

-- відповідальності експлуатації повітряного судна збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;

-- відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

-- відповідальності залізничного перевізника;

-- відповідальності власників повітряного транспорту.

Страхування відповідальності власників інших видів транспорту здійснюється на добровільних засадах.

2.2 Фінансова надійність «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ»

Статутний капітал компанії останні 3 роки не змінювався за обсягом, а власний капітал зростав за рахунок прибуткової діяльності компанії, а у 2016 році - також і за рахунок формування додаткового капіталу. Хоча у цілому спостерігається помітна здатність страховика самостійно генерувати власний капітал, проте обсяги останнього є невеликими, якщо їх порівнювати з масштабами страхової діяльності та обсягами відповідальності, що компанія залишає на власному утриманні, навіть враховуючи вискоку якість та рівень співпраці з перестраховиками-партнерами.

Станом на кінець 2016 року обсяг чистих страхових платежів (становлять менше 1/5 від валових платежів) майже дорівнював обсягу власного капіталу (89%), а за підсумками 2011 року - перевищував обсяг власного капіталу у понад 1,3 рази. Рівень покриття чистих резервів власним капіталом становить за підсумками минулого року становив лише 51,7% (44,1% станом на кінець 2011 року), тобто, для подальшого розвитку компанії існує необхідність у збільшенні її капіталу. Це важливо, з огляду на те, що у найближчому майбутньому СК «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» не планує залучення додаткових коштів ані у вигляді випуску облігацій, ані в якості банківських кредитів - розвиток компанії відбуватиметься за рахунок власного прибутку.

Протягом усього останнього року перевищення фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів) над нормативним значенням було достатнім. При цьому слід враховувати особливості роботи страховика у сегментах страхування, які передбачають суттєві обсяги відповідальності та зумовлюють необхідність нарощування обсягу власного капіталу темпами швидшими, ніж темпи зростання обсягів страхових платежів.

Структура страхових резервів протягом аналізованого періоду залишалась відносно стабільною, а забезпеченість основної діяльності страховими резервами - задовільною. 99,3% у структурі страхових резервів припадає на резерви незароблених премій.

Відсутність у страховика фінансових запозичень, в тому числі у вигляді банківських кредитів або зобов'язань за облігаціями, а також задовільна питома вага високоліквідних активів у структурі балансу характеризують прийнятну здатність страховика вчасно та в повному обсязі розраховуватись за власними зобов'язаннями. Диверсифікація активів, якими представлено страхові резерви, протягом всього аналізованого періоду є доброю: основними складовими виступають банківські депозити та права вимоги до перестраховиків. Діяльність СК «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» є прибутковою, а показники ефективності діяльності перебувають на достатньому рівні.

Спеціалістами СК «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» розроблено план необхідних змін до законодавства на найближчий рік з питань страхування ризиків оборонно-промислового комплексу та силових структур України. Страховиком також здійснено розрахунок потенційного обсягу страхових платежів, які буде можливим отримати у разі запровадження запропонованих змін до законодавства.

За інформацією страховика, в найближчій перспективі розвиток компанії відбуватиметься виключно за рахунок власних коштів, зовнішні запозичення у вигляді банківських кредитів та коштів від розміщення цінних паперів не плануються.



2.3 Шляхи вдосконалення функціонування страхової діяльності компанії «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ»

Найвищим пріоритетом для будь-якої страхової компанії є забезпечення високого рівня фінансової стабільності, оскільки будь-який натяк на реальну або потенційну фінансову нестабільність загрожує головній ідеї її бізнесу.

Питання необхідності оцінки фінансової стійкості страхових компаній не викликає сумнівів. Інформація про надійність фінансової установи необхідна клієнтам і партнерам страховика, власникам і потенційним інвесторам, а також державі, що регулює страховий ринок.

Страхувальники зацікавленні у фінансовій стабільності і, тому, очікують, що страхова компанія підтримуватиме високий рівень платоспроможності і отримуватиме від рейтингових агентств високі кредитні рейтинги. Для цього, в свою чергу, потрібно щоб страхова компанія мала достатній обсяг капіталу. Капітал є буфером, який захищає від неочікуваних збитків та, у випадку виникнення проблем, дозволяє страховику продовжувати діяльність і одночасно вирішувати ці проблеми. Таким чином, підтримання достатніх капітальних ресурсів СК «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» може сприяти довірі з боку страхувальників, кредиторів та ринку взагалі до фінансової надійності і стабільності страховика.

Ефективність діяльності СК «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» визначається багатьма показниками, але насамперед фінансовою стійкістю та рентабельністю здійснення страхових операцій. Виходячи з досвіду роботи страхових компаній можна зробити висновок, що показник рівня рентабельності страхових операцій не повинен бути високим. Це обумовлюється, перш за все, тим, що в цьому випадку ціна на страхові послуги завищується, а попит на неї з боку страхувальників зменшується. Якщо показники рентабельності будуть низькими, то це може призвести до зниження можливості самоокупності витрат на страхування у страховиків. Ситуацію можна урегулювати або зміною обсягів відповідальності по окремих видах страхування, або приведенням тарифів у відповідність до фактичного рівня збитковості страхової суми. У реалізації зміцнення фінансової стійкості страхових операцій найбільш важливими та пріоритетними напрямами є використання можливостей регулювання ринку за допомогою правильно складеного страхового договору і умов його виконання, а також оптимізація страхового портфеля.

Дивлячись на результати, які показала СК «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» за останні три роки, можна сказати, що компанія знаходиться на правильному шляху і міняти нічого не потрібно. Треба розвивати страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів , але це справа не одного року і це буде дуже тяжко, знаючи специфіку українського страхового ринку у таких питаннях. В цілому, та політика перестрахування, яку проводить компанія, на мою думку повністю задовольняє керівництво і кардинальних змін очікувати не треба.



ВИСНОВКИ

Отже на сьогодні страховий ринок України знаходиться на етапі розвитку та має певні переваги та значну кількість недоліків: темпи росту страхового ринку відстають від темпів росту економіки, а його доля в ВВП країни незначна. Але український страховий ринок має великий потенціал для розвитку. На мою думку, реалізація наведених рекомендацій має зміцнити фінансовий потенціал страхового ринку України. Формування розвинутого ринку страхових послуг в Україні забезпечить сприятливі умови для ринкової трансформації та стабільний розвиток національної економіки, розвиток світової економіки та міжнародних відносин.

За результатами розгляду сутності страхового ринку, основних проблем його функціонування та перспектив розвитку в повній мірі можна стверджувати, що страховий ринок є надзвичайно складною багаторівневою системою, яку утворює низка взаємопов'язаних і взаємообумовлених підсистем: страхові продукти, тарифи, організація продажу і формування попиту, інфраструктура. Результати дослідження засвідчили, що впродовж останніх років ситуація на ринку страхових послуг України склалася не зовсім сприятлива. Масштаби та негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи призвели до уповільнення темпів росту доходів страхових компаній, зменшення попиту населення на страхові послуги. За цей період відбулася невелика динаміка в зростанні українського страхового ринку, в його страховому портфелі переважають види страхування з високим рівнем ризику, знижується рівень страхових виплат, автострахування переважає над майновим. Поряд з цим, вітчизняний страховий ринок має значний потенціал розвитку, тому важливим є створення умов та нових можливостей у його розвитку.

Досягнення стійкого розвитку страхового ринку потребує здійснення реалізації стратегії його розвитку. Одночасно головними задачами розвитку страхування залишаються підвищення конкурентоспроможності, рівня інвестиційної привабливості страхових компаній, розвиток сучасної інфраструктури страхового ринку, створення єдиних баз даних страхових компаній. Пріоритетним є розвиток класичних видів довгострокового і накопичувального особистого страхування, вдосконалення правових і організаційних основ обов'язкового страхування.

Формування розвиненого ринку страхових послуг в Україні, завдяки врахуванню тенденцій і особливостей розвитку страхових ринків економічно розвинених країн світу, забезпечить сприятливі умови для ринкової трансформації та стабільного розвитку національної економіки.

Фінансова надійність страхової компанії - це такий стан організації її грошових потоків (вхідних і вихідних), при якому страхова компанія здатна своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання відносно всіх суб'єктів ринку протягом визначеного часу за рахунок залучених і власних ресурсів, забезпечувати відновлення своїх фінансових показників за будь-якого несприятливого впливу до бажаного і оптимального рівня, адаптуватися до постійного змінюваного економічного середовища, використовувати нові обставини, властивості та відносини для цілеспрямованого і динамічного розвитку страховика на основі зростання прибутку й капіталу в даний час і в прогнозованій перспективі.

Забезпечення фінансової стійкості страховими компаніями уможливлює повноцінне виконання інститутом страхування своєї багатопланової ролі у процесі суспільного відтворення та успішне залучення страховиками інвестицій на міжнародних ринках капіталу для розширення та модернізації власного бізнесу. Забезпечення фінансової надійності страховика, як суб'єкта господарювання, полягає у забезпеченні правильного та ефективного співвідношення власного і позикового капіталу для забезпечення фінансової стійкості.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТРИ

1. Бабій Л.І. Вдосконалення інвестиційної діяльності страхових компаній // Інвестиції: практика та досвід: науково-практичний журнал. - 2011. - №20.

2. Вовчак О.Д. Страхова справа: Підручник. -- К.: Знання, 2014. -- 391 с.

3. Горбач Л.М. Страхова справа: Навч. посібник . - 4-те вид., виправлене. - К.: Кондор, 2015. - 252 с.

4. Осадець С. Напрямки модернізації страхової справи / С. Осадець // Страхова справа. - 2012 - № 2 (46). - С. 13-17.

5. Школьник І. О. Міжнародні фінансові конгломерати на страховому ринку України / Ш. О. Школьник, В. М. Кременць // Фінанси України. - 2013. - С. 110-121.

6. Зоря О. П. Страховий ринок України: стан, проблеми та перспективні напрямки розвитку / О. П. Зоря, С. П. Зоря // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Фінанси і кредит», 2013. - № 1. С. 12- 15.

Размещено на Allbest.ur

...