Ісламський банкінг як альтернатива традиційним фінансовим установам в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІСЛАМСЬКИЙ БАНКІНГ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ТРАДИЦІЙНИМ ФІНАНСОВИМ УСТАНОВАМ В УКРАЇНІ

Могилевська О.Ю.

Актуальність проблеми. Аналізуючи досвід світових економічних криз, у зокрема останньої великої фінансово-економічної кризи 2008 року, стає очевидним, що сучасні грошово-кредитні системи не завжди можуть відповідати викликам сьогодення. Водночас, серед інвесторів постійно підвищується інтерес до специфічних фінансових установ, таких як банки на основі ісламських законів, що продемонстрували не тільки надзвичайну стійкість на тлі зворушень у фінансовій сфері, а ще й зуміли значно наростити активи. Ще кілька десятиліть тому нетрадиційні для західного світу ісламські банки нині є доволі поширеною альтернативою європейським та американським банкам серед користувачів фінансових послуг, що потребує детального вивчення специфіки функціонування таких установ для залучення їх досвіду в національну та міжнародну фінансову систему.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням особливостей функціонування ісламських фінансових інститутів, насамперед банків, займалися такі науковці як, Мохамад Ізайр, Анвалер Ікбар Куреші та інші теоретики ісламських фінансів. Серед вітчизняних слід згадати праці Корнєєва В.В., Шапрана В.С., Беккіна Р.І. Ними було розглянуто історію становлення подібних установ і фактори, що забезпечували їм успіх упродовж декількох десятиліть. Спираючись на ці дослідження, у статті буде розглянуто потенціал інтеграції та розвитку подібних установ в Україні.

Постановка завдання. Спираючись на продемонстровану стабільність ісламських фінансових установ упродовж багатьох років і постійне збільшення частки таких фінансових інститутів у таких традиційно неісламських країнах, таких як Великобританія, Німеччина, Швейцарія та США, постає потреба в детальному вивченні принципів їх функціонування та тенденцій розвитку. Фінансові продукти на основі ісламських законів шаріату виявились достатньо конкурентоспроможними не тільки на східних, але й західних ринках, та навіть маючи певну низку переваг серед фінансових продуктів традиційних банків. Отже, вивчення можливостей розвитку ісламського банкінгу та залучення його досвіду в національну фінансову систему може бути надзвичайно корисним доповненням і допоможе набути їй стабільності та конкурентоспроможності.

Результати дослідження. Основою культури ісламського банкінгу є Коран (Священна книга мусульман), яка, крім іншого, містить необхідні основи не тільки релігійного, але й економічного життя мусульманина. Шаріат, система ісламських законів поведінки згідно з Кораном, має досить чіткі правила та заборони щодо фінансової та економічної поведінки. Шаріат забороняє те, що називається "ріба" (тобто отримання відсотків з позиченого капіталу), однак, разом з тим, не забороняється отримання прибутку від доданої вартості, серед іншого від торгівлі. Це спричинено тим, що в розумінні мусульманського права підприємництво є ризиковою діяльністю, за яку власник має право отримувати визначену собою винагороду, але лихварство не підпадає під ісламське трактування ризикової діяльності. Отже, і розміщення депозиту з позитивною відсотковою ставкою вважається небажаним, бо, з точки зору Шаріату капітал не повинен створювати сам себе допоки людина не візьме участь у його управлінні. Через ці релігійно-культурні особливості ісламські банки були змушені розробляти фінансові продукти, які не вступають у конфлікт із законами Шаріату. На перших етапах у немусульманських країнах це призвело до створення спеціальних послуг для клієнтів, які сповідують іслам, на базі «традиційних» банків. Але досить швидко прийшло розуміння, що необхідно створювати окремі структури для обслуговування мусульман та клієнтів, зацікавлених в ісламських фінансових продуктах [1, с. 6--17].

1963 року в Єгипті був заснований ісламський ощадний банк Міт-Гамр (MGISB). Він стає першим ісламським банком у світі. Основною метою була мобілізація накопичень мусульман з метою їх інвестицій, не порушуючи принципи Шаріату, які поширювались на банківську діяльність. Експеримент виявився надзвичайно успішним, і за короткий час було зібрано значні суми грошей, що слугувало позитивним сигналом для інших країн у регіоні. Однак за 3 роки, через політичні події, що відбувались у Єгипті, банк припинив власну діяльність через причини непов'язані з ним напряму. Того ж 1963 року в Малайзії було створено "Табунг Хаджи" (Фонд для паломників), що мав на меті забезпечити фінансово мусульман для Хаджу через накопичення їх засобів на економічні проекти, що в майбутньому змогли б принести прибуток. Пізніше, у 70-х роках починаються перші спроби створення міжнародних ісламських банків.

Зародження ісламського банкінгу 1960-ми роками не було помічено західними фінансовими гігантами, але ось уже понад півстоліття світ спостерігає процес неухильного і динамічного розвитку цієї галузі.

При темпах річного зростання в 15--20% ісламський банкінг розширив власні горизонти по всьому світу і має свої установи в понад 75 країнах.

Ісламське відродження 1940--1950-х років привернуло серйозну увагу до соціально- економічного і політичного виміру ісламу та ідеї ісламської банківської системи -- тобто системи, у якій не було б позичкових відсотків.

Одним з перших сучасних учених, чия теорія ісламської економічної моделі була викладена в книзі «Іслам і теорія відсотка» 1946 року став в Анвалем Ікбар Куреши. Він пропонував будувати відносини між ісламським банком і клієнтом за принципом партнерства. Однак він не дав чіткого визначення партнерства, запропонувавши, щоб капітал забезпечувала одна сторона, а роботу -- інша, тоді як прибуток і збитки покладалися на обидві.

1947 року шейх Махмуд Ахмад у своїй книзі «Економіка ісламу» повторив ту ж точку зору з пропозицією про заснування ісламських банків як акціонерних компаній з обмеженою відповідальністю. Він вважав, що розміщення капіталів клієнта може здійснюватися за принципом партнерства.

Пізніше -- Мохаммад Узайр (1955), Іршад (1964), Аль-Арабі (1966) -- теж бачили головним принципом ісламського банкінгу мудараба [2, с. 4].

Сучасні ісламські вчені також підкреслюють, що ісламський банк повинен брати участь у діяльності, спрямованої на виконання таких соціально-економічних завдань, як викорінення бідності, рівний розподіл матеріальних благ і доходів, створення робочих місць. На їх думку модель участі в прибутках і збитках була на їх думку якнайкраще пристосована для розв'язання цих проблем.

Отже, в основу ісламської банківської теорії від самого початку були закладені моделі участі у фінансових результатах [3, с. 56].

За даними «Bank of Bangladesh», в ісламських банках відмічаються високі темпи зростання обсягів залучених депозитів, порівняно з традиційними. Так, 2013 року обсяг депозитів в ісламських банках виріс на 25, 83%, тоді як у традиційних -- на 20, 58%. На кінець третього кварталу 2014 року обсяг депозитних коштів, інвестицій і надлишкових ліквідних коштів в ісламській банківській галузі збільшився на 3, 58%, 2, 9% і 26, 24% відповідно.

За декілька десятиліть практики ісламського банкінгу було створено низку спеціальних фінансових продуктів. Основною їх особливістю було те, що вкладники та позичальники діють у партнерстві та розділяють ризики щодо спеціального договору, мають обов'язкову прив'язку до частки прибутку, а не фіксованого відсотку на капітал. Нині існує декілька стандартизованих продуктів ісламського банкінгу, які можна коротко схарактеризувати.

Перший називається "Іджар" і передбачає купівлю об'єкта банком і здачу в оренду замовнику. Відповідальність за цю власність розподілена між банком і клієнтом, а для другого поширюється лише заставним майном, що становить найчастіше за все менше половини вартості об'єкта. Другий вид послуг називається "Модараба" і передбачає договір, укладений між ісламським банком і клієнтом, за яким ісламський банк забезпечує весь капітал, який потрібний клієнту для підприємницької діяльності, при цьому клієнт і банк згідно з договором ділять прибуток, зважаючи на інтелектуальну власність і ноу-хау клієнта. Третій продукт називається "Мушарака" і є майже ідентичним "Модараба", однак "Мушарака" передбачає, що клієнт також вкладає певну частку свого капіталу.

Четвертий продукт називається "Мурабаха" і полягає в залученні ісламського банку до купівлі основних засобів або сировини в третьої особи на користь клієнта, отримуючи в майбутньому частку прибутку, обмеженого наданим капіталом або обмовленою в договорі сумою. Важливо, що об'єктом "Мурабахи" найчастіше стають матеріальні об'єкти.

Кількість публікацій щодо принципів ісламського банкінгу та їх застосування в мусульманських країнах невідворотно зростає в економічній науці, але порівняно мала частина їх відноситься до застосування тих же принципів у країнах, які мають невелике населення мусульман, або мусульманске населення локалізовано в певному регіону.

Ця тенденція поступово зникає, тому що мусульманське банківське обслуговування стає ще інтернаціональнішим, і є частиною фінансової інфраструктури навіть у тих країнах, у яких мусульмани в меншості.

Візьмемо країну з мусульманською меншістю в структурі населення, до прикладу Сінгапур. У переписі 2010 року налічувалось близько 760 000 мусульман-резидентів серед близько 5.1 мільйонів громадян. Незважаючи на таку культурну структуру населення, кількість установ ісламського банкінгу, їх капітали та популярність послуг невпинно зростає. Це виникає з двох основних причин.

Передусім, сусідні Малайзія та Індонезія вже успішно запровадили ісламський банківський бізнес у своєму фінансовому секторі послуг і змогли розв'язати деякі фундаментальні проблеми, які актуальні і для Сінгапуру. Оскільки Сінгапур є основним провайдер фінансових послуг на Південному Сході Азії, щоб конкурувати за капітали мусульман (внутрішніх резидентів, інвесторів, емігрантів), країні потрібно поступово впроваджувати банківські послуги на основі мусульманського права.

Крім того, міністр фінансів Сінгапуру в середині червня 1994 року дозволив комерційним банкам створювати продукти на основі принципів шаріату, а пізніше були впроваджені програми для розвитку цього напрямку.

Однак при запровадженні такого виду діяльності може виникати низка проблем. Наприклад, у країнах, де ісламські банки зацікавлені в наданні своїх послуг і де мусульмани в меншості, передусім необхідно відповісти на кілька питань: "Наскільки відомо місцевим жителям культура ісламського банкінгу?"; "Яким є ставлення державних органів, місцевих громад і банківського сектору в Україні до ісламського банкінгу?" і "Який досвід набули від такої діяльності сусідні та культурно близькі країни?".

Відповіді на ці питання стають суттєвим критерієм для ухвалення рішення щодо розвитку таких послуг і установ в окремо взятій країні.

Але слід зазначити, що ісламський банкінг через свої особливості також має низку недоліків. Насамперед -- конкуренція. Незважаючи на зростаючий інтерес до ісламського банкінгу, він усе ще перебуває на ранній стадії свого розвитку. Вихід на ринки сполучений з усе зростаючою конкуренцією з боку традиційних банків, які почали пропонувати продукти ісламського банкінгу (через відкриття «ісламських вікон»), трансформацією традиційних банків в ісламські та появою нових гравців на ринку [4, с. 1].

Поточне падіння цін на нафту і зниження рівня тимчасово вільної ліквідності також позначається на можливостях ісламських банків конкурувати з традиційними на західних фінансових ринках, що переростає у іншу проблему -- надлишкову ліквідність. Брак ефективної альтернативи традиційному міжбанківському валютному ринку призводить до серйозних ускладнень у сфері управління ліквідністю ісламськими фінансовими інститутами. Обмежені можливості для інвестицій, відповідно до принципів ісламу з боку банків, у свою чергу, призводять до необґрунтованого завищення вартості активів.

Ще одна проблема для ісламських банків -- управління ризиками. Робота відповідно до принципів ісламу піддає ісламські фінансові інститути додатковим ризикам порівняно із загальними для банківської індустрії. Такі ризики містять у собі ризик відповідності принципам шаріату, правові ризики і т.п. Беручи до уваги розширення інституту ісламського банкінгу, функція управління ризиками в ісламських фінансових інститутах повинна забезпечити не лише управління такими ризиками, але й стабільний розвиток індустрії. Очевидно, що ведення роботи на основі принципів ісламського банкінгу дозволило ісламським фінансовим інститутам здебільшого уникнути ризиків і проблем, що призвели західне фінансове співтовариство до кризи. Це твердження підкріплюється не лише теоретичними дослідженнями, але й світовою експансією ісламських фінансових інститутів, і поширенням продуктів ісламського банкінгу, які тривають навіть в умовах кризи [5, с. 4].

За нинішніх, інститут ісламського банкінгу є тим альтернативним джерелом, яке здатне забезпечити потреби бізнес-співтовариства в капіталі та фінансових ресурсах. Не слід забувати той факт, що ісламські фінансові інститути, як звичайно, виділяють кошти для фінансування якого-небудь конкретного проекту і купівлі конкретного активу. Даний факт дає впевненість, що отримані кошти не будуть спрямовані на затикання так званих «поточних дір», що існують у банків і підприємств. Навпаки, вони будуть спрямовані в реальний сектор, тим самим стимулюючи розвиток економіки. В умовах поточного економічного спаду цьому потрібно надавати особливого значення як з погляду розвитку економіки в цілому, так і з погляду створення нових виробництв і забезпечення населення робочими місцями.

Тісна співпраця з ісламськими фінансовими інститутами та запозичення досвіду і механізмів їхньої роботи можуть стати одними з критичних чинників успіху навіть для економіки України як передбачувані заходи виходу із кризи.

Усе це дозволяє розглядати ісламський банкінг якщо, можливо, не повноправну альтернативу, але як цінне доповнення до української фінансової системи, що має нині низку проблем. Крім того, не варто забувати про значну мусульманську діаспору серед татар на території Криму, що можуть стати природними клієнтами для банків на основі правил Шаріату. Саме вони можуть стати найактивнішими прибічниками збільшення частки ісламських банків і їхніх відділень не тільки в Криму, але й в інших областях України.

З огляду на серйозні проблеми із залученням боргового фінансування на європейських і американських ринках, а також поки ще вільну нішу ісламського банкінгу в Україні, горизонти розвитку даного інституту є досить перспективними. Основними вигодами для нашої країни від можливого залучення на вітчизняний фінансовий ринок банку, що працює відповідно до ісламських фінансових традицій, в умовах поточної кризи і спаду обсягів виробництва можуть бути: стимулювання діяльності промислових підприємств через залучення вільних фінансових ресурсів, наявних у мусульманських країнах, для фінансування інвестиційних проектів, сприяння розвитку діяльності українських фінансових інститутів через розвиток нових видів банківських продуктів і підвищення рівня їхньої ліквідності при активній взаємодії із закордонними ісламськими інститутами.

Ісламський банкінг, зародження якого почалось у 1960-х роках на тлі ісламського відродження серед країн Ближнього Сходу, зробив значний внесок у фінансову сферу цього регіону. Півстоліття практики цього виду діяльності перетворило його із локального релігійно-культурного явища на поширену світову практику, а кількість представництв банків, що працюють за принципами Шаріату в традиційно неісламських країнах постійно зростає. Специфічна інвестиційна та фінансова політика ісламських банків та унікальність їх продуктів дозволила успішно не тільки пережити останню глобальну Сучасні питання економіки і права1-2(5, 6)'2017 світову кризу, що почалась 2008 р. з падіння ліквідності великих західних банків на Уолл- Стріт, але й навіть наростити власні активи через схильність до інвестицій у засоби виробництва та реальний сектор, що викликало нову хвилю зацікавленості серед споживачів банківських послуг та інвесторів по всьому світу. Зважаючи на вільну нішу серед подібних послуг на українському фінансовому ринку, наявність проблем у монетарній політиці та недостатню кількість інвестицій у національну економіку, інтеграція систем ісламського банкінгу може мати обмежений позитивний вплив. Крім того, великий прошарок мусульман на території Автономної республіки Крим наповнить значною кількістю клієнтів такі установи, що зробить Україну ще привабливішим ринком для ісламського банкінгу.

ісламський банкінг фінансовий кредитний

Література

1. Ahmad А. Development and problems of Islamic banks / А. Ahmad. - Jeddah: Islamic Research and Training Institute, 2007. - 290 с.

2. Діксон Р.Р. Ісламський банкінг / Р.Р. Діксон. // International journal of Bank Marketing. - 2002. - №10. - С. 5

3. Беккін Р.І. Потенціал розвитку ісламської валюти / Р.І. Беккін. - Донецьк: Фінанси і кредит, 2009. - 120 с.

4. Islamic bank status in Bangladesh [Електронний ресурс] // The Financial Express Bangladesh.-2010.- Режим доступу до ресурсу: http://thefinancialexpress.com.bd/page/economy/bangladesh/36197

5. Іракські банки в пошуках ринку // Дзеркало тижня. - 2009. - №17. - С. 14.

Размещено на Allbest.ru