Інфляційне таргетування та умови його реалізації в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет ДФС України

Інфляційне таргетування та умови його реалізації в Україні

УДК 336.748.12

Ковда Наталія Іванівна - старший викладач кафедри банківської справи та фінансового моніторингу

Анотації

У статті розглядаються особливості інфляційного таргетування як важливого методу грошово-кредитної політики. Аналізуються умови, які повинна мати країна для переходу до цього режиму. Досліджується досвід використання інфляційного таргетування в розвинених країнах. Визначається наявність необхідних для переходу до інфляційного таргетування умов в Україні та ступінь їх.

Ключові слова: інфляція, інфляційне таргетування, інфляційні очікування, методи регулювання грошово-кредитної політики.

Ковда Н.И.

В статье рассматриваются особенности инфляционного таргетирования как важного метода денежно-кредитной политики. Анализируются условия, которые должна иметь страна для перехода к этому режиму. Исследуется опыт использования инфляционного таргетирования в развитых странах. Определяется наличие необходимых для перехода к инфляционному таргетированию условий в Украине и степень их.

Ключевые слова: инфляция, инфляционное таргетирование, инфляционные ожидания, методы регулирования денежно-кредитной политики.

Kovda N.I.

The article deals with the features of inflation targeting as an important method of monetary policy. The conditions that the country should have to transition to this mode is analyzed. The experience of using inflation targeting in developed countries is studied. The presence of the necessary conditions for the transition to inflation targeting in Ukraine and their degree are determined.

Key words: inflation, inflation targeting, inflation expectations, methods of regulation of monetary policy.

Вступ

Постановка проблеми. В період швидкого розвитку ринків капіталу і появи багато чисельних фінансових інновацій проблеми ефективності грошово-кредитної політики мають першочергове значення. Помилкові дії грошової влади можуть призвести до тяжких наслідків, яскравим прикладом чому є кризи 1990-х та 2008-х років не тільки в країнах, що розвиваються, але й в розвинутих країнах. Розробка адекватної політики грошово-кредитного регулювання особливу вагу набула після світової фінансової кризи 2008 року.

В Україні перегляд основ грошово-кредитної політики є актуальним у зв'язку з дестабілізацією макроекономічної ситуації, пов'язаної з стрімкою девальвацією гривні та виснаженні золотовалютних резервів Національного банку України (НБУ). З огляду на це, НБУ був змушений шукати інший якірний показник, яким і став показник інфляції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Варто зазначити, що проблемам вибору ефективних режимів грошово-кредитної політики та механізмам їх реалізації присвячено багато наукових досліджень як західних, так і вітчизняних науковців. Серед них Л.Свенсон, Я.Тінберген, Дж.Тейлор, С.Моісеєв, О.Береславська, Л.Кузнєцов, В.Козюк, О.Петрик, Т.Сліпченко.

Не дивлячись на вагомий доробок вчених варто зауважити, що у фінансовій науці недостатньо уваги приділено дослідженню умов реалізації режиму інфляційного таргетування.

Метою дослідження є дослідження особливостей інфляційного таргетування як важливого методу грошово-кредитної політики та аналіз умов, які повинна мати країна для переходу до цього режиму.

Виклад основного матеріалу

Зниження інфляції до рівня, характерного для розвинених країн, є важливою умовою переходу України до стабільного та довгострокового зростання. Не дивлячись на низькі темпи зростання інфляції в світі, в Україні її рівень залишається ще занадто високим, значно вищим, ніж у розвинених країнах.

Відносно високий рівень інфляції створює серйозні труднощі всім агентам економіки: державі - соціальну напругу у суспільстві; бізнесу - підриває його інвестиційні та кредитні можливості; населенню - знижує рівень життя.

В теперішній час нагромаджено великий досвід та різноманітний арсенал методів регулювання інфляції. Основні методи регулювання інфляції - загальні для більшості країн світу. Проте вони мають і певні особливості, які обумовлюються цілою низкою чинників, а саме: темпами і видом інфляції, макроекономічними умовами, інституціональним устроєм тощо.

На початку 1990 років новим методом в регулюванні інфляції у ряді країн стало інфляційне таргетування. Однією з причин переходу до нового методу стала недостатня ефективність традиційних методів регулювання інфляції в умовах глобалізації світової економіки. Спочатку інфляційне таргетування запроваджувалося тільки в розвинених країнах. Проте у кінці 90-х років його почали активно використовувати країни з ринками, що розвиваються та з перехідною економікою. За оцінками фахівців, у близькій перспективі кількість країн, що застосовуватиме інфляційне таргетування, значно зростатиме [1].

Після переходу країн до інфляційного таргетування в них спостерігається суттєве зниження рівня інфляції - до 1-2% і покращення основних макроекономічних показників, а саме рівня ВВП на душу населення. інфляційний таргетування грошовий

Загальноприйнятого та чіткого визначення режиму інфляційного таргетування в економічній літературі не існує. Проте серед існуючих підходів можливо виокремити декілька обов'язкових вимог, що утворюють його основу:

- економічним агентам публічно оголошується середньострокове чисельне значення цільового рівня інфляції;

- центральний банк (ЦБ) наділяється незалежністю та відповідальністю за досягнення цільового орієнтира;

- довіра економічних агентів до політики органів монетарної влади;

- прозорість рішень і дій ЦБ;

- підхід до визначення інфляції, заснований на детальному аналізі великої кількості мікро- та макропоказників, чіткому розумінні поточного стану економіки і перспектив її розвитку;

- стабільність цін стає довгостроковою ціллю.

В цілому політику інфляційного таргетування можливо охарактеризувати як політику ЦБ, який визначає цільові рівні інфляції, публічно оголошує про них, а потім прикладає максимум зусиль для їх досягнення, використовуючи проценті ставки та інші інструменти грошово- кредитної політики (ГКП).

Передумовами запровадження інфляційного таргетування, як свідчить світовий досвід, є нормально функціонуюча економіка з достатньо низькими темпами інфляції, режим плаваючого обмінного курсу, наявність надійної фінансової системи, довіра суспільства до ГКП і до самого ЦБ, а також його незалежний статус, насамперед, в реалізації цілей і завдань монетарної політики.

Важливим параметром таргетування є наявність меж коливання цільового орієнтира інфляції. Цільові межі коливання - це діапазон, у рамках якого коливання перемінної величини цільового орієнтира є допустимими. В той же час не виключається можливість виходу інфляції за межі цього діапазону. Проте при цьому ЦБ повинен зразу виступити з поясненнями такого відхилення і пояснити заходи, за допомогою яких інфляція може бути повернена у межі цільового рівня. На думку фахівців, оптимальні межі цільового орієнтиру складають 1%, що передбачає більшу гнучкість у протидії короткостроковим коливанням [2]. Занадто великі межі цільового орієнтиру негативно сприймаються учасниками ринку як прояв недостатніх заходів у стримуванні інфляції.

Очевидні перевагами цієї політики, які полягають у наступному:

- ЦБ може сконцентрувати свою увагу на ціновій стабільності, тобто поступовому без шоковому зниженні і закріпленні на прийнятному рівні інфляції;

- монетарна влада може сконцентруватися на внутрішніх проблемах економіки, оскільки інфляційне таргетування дозволяє більш гнучко реагувати на зміни макроекономічної ситуації;

- використання даного режиму є зрозумілим для суспільства;

- підвищується відповідальність банка за свої дії;

- режим інфляційного таргетування веде до зниження інфляційних очікувань, що підвищує довіру економічних агентів до політики,яку проводить ЦБ.

Разом з тим, інфляційне таргетування має певні недоліки та створює проблеми, а саме:

- динаміка інфляції, особливо в країнах з перехідною та трансформаційною економікою, залежить від багатьох чинників, які недостатньо контролюються органами монетарної влади. Наприклад, якщо у динаміці інфляції переважають немонетарні чинники, то використання інструментів ГКП може бути недостатньо ефективним;

- надмірна зосередженість ГКП на досягненні цільового рівня інфляції може призвести до ігнорування інших макроекономічних показників. У короткостроковому періоді інфляційне таргетування призводить до повільного та нестійкого випуску товарів, а у довгостроковому періоді - до великих коливань зайнятості та ВВП;

- існує проблема вибору конкретного індексу цін ц якості цільового параметра.

В багатьох країнах замість індексу споживчих цін (ІСЦ) використовують інші індекси, «очищені» від впливу чинників, незалежних від коливань світових цін, адміністративного регулювання, сезонних коливань. Але в даному випадку існує небезпека, що скорегований показник буде суттєво відрізнятися від офіційного ІСЦ та дефлятора ВВП.

Модель інфляційного таргетування засновується на двох компонентах. Перша компонента описує, як економіка функціонує і як на неї впливає ГКП. Зазвичай, цінова стабільність досягається шляхом коригування процентних ставок ЦБ. Регулюються міжбанківські процентні ставки, за якими банки один одному надають кредити. Якщо інфляція перевищує намічений цільовий рівень, то банк, скоріше за все, підніме процентні ставки. Через деякий час цей захід може призвести до скорочення інфляції. І навпаки, якщо рівень інфляції є нижчим цільового значення, то банк, скоріше за все, піде на зниження процентних ставок.

Друга компонента моделі інфляційного таргетування представляє собою опис кінцевої цілі ЦБ, якій надається пріоритетне значення, тобто опис цільової функції - функції соціальних втрат. Ця функція показує, якому макроекономічному показнику ЦБ надає переваги. Якщо ця функція більша за одиницю, то для ЦБ пріоритетним є зниження рівня інфляції. Але якщо ця функція менша за одиницю, то ЦБ віддає перевагу динаміці ВВП. Процентна ставка встановлюється таким чином, щоб очікуване відхилення інфляції від цільового рівня і очікуване відхилення ВВП від свого потенційного значення були якомога найменшими. Тим самим у відповідності з цільовою функцією мінімізуються втрати суспільства.

Інфляційне таргетування буває жорстким і гнучким. В рамках жорсткого інфляційного таргетування Центральний банк зобов'язаний досягати встановлених цільових показників з інфляції за будь-якої макроекономічної кон'юнктури. Цей режим використовується для підвищення довіри економічних агентів до центрального банку. Недоліком режиму є доволі часте і значна зміна інструментів грошово-кредитної політики, що негативно відображується у короткотерміновій перспективі на темпах економічного зростання, рівні зайнятості та інших параметрах соціально-економічного розвитку.

Гнучке інфляційне таргетування допускає відхилення від цілі у короткостроковому періоді. Даний режим дозволяє пом'якшати негативний ефект від проведення антиінфляційної грошово-кредитної політики та її вплив на параметри соціально-економічного розвитку. В той же час, Центральний банк зобов'язаний публічно пояснити причини відхилення інфляції від цілі, прийняті заходи і терміни повернення інфляції у встановлені межі.

На сьогодні більше 20 країн перейшли до політики таргетування інфляції. Першою країною, що почала контролювати інфляцію з грудня 1989 р. була Нова Зеландія, а останньою - Сербія, де інфляційне таргетування було введено у 2009 р. Деякі з цих країн впроваджували жорстке інфляційне таргетування, зокрема Нова Зеландія, Чилі, Ізраїль. Проте інші країни, такі як Швеція, Чехія, Польща впроваджували гнучке інфляційне таргетування. Незалежно від цього всі зазначені країни досягли позитивного результату - темпи інфляції коливалися у межах 2-4%.

Емпіричні дослідження щодо ефективності інфляційного таргетування не є однаковими для всіх країн, але в основному підтверджують ефективність цього режиму у контексті зниження інфляції і стримування інфляційних очікувань як у промислово розвинених країнах, так і в країнах з перехідною економікою [3].

Згадуючи про досягнення позитивних результатів щодо зниження інфляції необхідно підкреслити, що при переході до режиму таргетування інфляції країна повинна мати певні умови для його реалізації. У таблиці 1 наведені умови, які були сформовані в Україні для введення режиму інфляційного таргетування.

Таблиця 1 Умови для введення інфляційного таргетування в Україні

Джерело: складено автором.

Аналіз інформації, наведений у таблиці 1, показує, що в Україні не мали місце всі умови для ефективної реалізації режиму інфляційного таргетування. Це пояснюється декількома причинами. По-перше, в Україні ще не нагромаджено достатній досвід економічного розвитку при стабільно низьких темпах інфляції. При цьому досвід розвинених країн показує, що інфляційне таргетування розраховане на довгострокову перспективу і базується на довготривалому досвіді низької інфляції.

По-друге, на практиці інфляція є складним явищем, в основі якого знаходяться монетарні та немонетарні чинники. У цій ситуації заходи ГКП здійснюють вплив на економіку не відразу, а із значним відставанням - лагом. В Україні, зазвичай, потужні інфляційні чинники мають короткостроковий характер і ГКП не може у повній мірі протистояти їм. Крім того, ЦБ не може здійснювати повний контроль за всіма складовими інфляції враховуючи її немонетарний характер.

По-третє, при інфляційному таргетуванні велику роль відіграють прогнози, від достовірності яких залежить правильність прийняття рішень у сфері ГКП. В умовах України інфляційні очікування часто виникають і посилюються залежно від непрогнозованих політичних подій, тому достовірність прогнозів порушується і вони не завжди можуть розглядатися у якості основи для прийняття рішень у сфері грошово-кредитної політики. Прикладом можуть слугувати такі заходи з боку уряду, як підвищення мінімальної заробітної плати у 2016 р. та підвищення пенсій у 2017 р. Ці заходи експерти пов'язують не тільки з вимогами МВФ, а ще й наближенням виборчої кампанії в Україні. У результаті таких дій показник інфляції, встановлений НБУ як орієнтир на 2017 р. на рівні 8%+2 перевищено майже удвічі - інфляція за січень-вересень 2017 р. становила 16,4% [4].

Проте перешкоди, які існують в Україні, на шляху запровадження інфляційного таргетування, не привід для відмови від цього режиму. Більшість експертів та науковців вважає, що в умовах вітчизняної економіки і під впливом фінансово-економічної кризи, найбільш ефективним є змішаний режим таргетування інфляції. У міжнародній практиці цей режим отримав назву полегшеного інфляційного таргетування [5]. Його сутність полягає у подвійному таргетуванні - інфляції та реального ефективного курсу гривні (що сьогодні здійснює НБУ для підтримки сальдо платіжного балансу), при цьому обмінному курсу гривні, що формується на міжбанківському ринку, не приділяється великої уваги.

Висновки

Підсумовуючи зазначимо, що для України краще підходить гнучке інфляційне таргетування, про переваги якого мова йшла вище. Також виникає можливість поряд з орієнтиром з інфляції встановлювати інші контрольні показники, збільшуючи прозорість Національного банку України. Проте, на етапі перехідного періоду доцільно використовувати проміжне інфляційне таргетування, яке буде ефективним режимом до закінчення проведення структурних економічних реформ. Його особливість полягає в тому, що НБУ може оголошувати достатньо широкі межі коливання інфляції і активно діяти на валютному ринку з метою коригування ситуації з процентними ставками на міжбанківському ринку.

Список використаних джерел

1. Кондратов Д. Таргетирование инфляции: практика ЕС и перспективы России / Д.Кондратов// Экономист. - 2011. - № 3. - С. 67-77.

2. Leiderman L., Maino R., Parrado E. Inflation Targeting in Dollarized Economies // IMF Working Paper № 06/157.2006. Р. 20. URL: http: //www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2006/ wp06157. pdf

3. Svensson L. Monetary Policy and Real Stabilization // A Symposium Sponsored by the Federal Reserve Bank of Kansas City. Jackson Hole, Wyoming, 2002. August, 29-31. P. 261-312.

4. Електронний ресурс - Режим доступу: https: //bank. gov.ua/control/uk/index.

5. Береславська О.І. Цільові режими грошово-кредитної політики та перспективи запровадження інфляційного таргетування в Україні /О.І.Береславська// Т.2. Механізми грошового та фондового ринків і їх вплив на розвиток економіки України: монографія /За ред. чл.-кор. НАН України А.І.Даниленка. - К.:Фенікс,2008. - С.66-82.

Размещено на Allbest.ru