Проблеми конкурентоспроможності банків україни в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.71

Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ “Університет банківської справи”

ПРОБЛЕМИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Погореленко Н.П., к.е.н., доцент Пелепецький В.І.

У статті узагальнено теоретичні основи банківської конкуренції та конкурентоспроможності. Проаналізовано ресурсний потенціал банків України в конкурентних умовах. Надано практичні рекомендації щодо забезпечення конкурентоспроможності українських банків в сучасних умовах.

Ключові слова: банківська система, конкуренція, конкурентоспроможність банку, індекс Херфіндаля-Гіршмана, концентрація капіталу, активи.

In the article the theoretical foundations of banking competition and competitiveness were summarized, the resource potential of Ukrainian banks in competitive conditions was analyzes. The practical recommendations for ensuring the competitiveness of Ukrainian banks in modern conditions were provided.

Keywords: banking system, competition, bank's competitiveness, Herfindahl-Hirschman index, capital concentration, assets.

В статье обобщены теоретические основы банковской конкуренции и конкурентоспособности. Проанализирован ресурсный потенциал банков Украины в конкурентных условиях. Даны практические рекомендации по обеспечению конкурентоспособности украинских банков в современных условиях.

Ключевые слова: банковская система, конкуренция, конкурентоспособность банка, индекс Херфиндаля-Гиршмана, концентрация капитала, активы.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Одним із пріоритетів економічного розвитку України є створення та підтримка конкурентоспроможної банківської системи, що неможливо без ефективних та конкурентоспроможних банківських установ, котрі є одночасно і фінансовим базисом системи й індикатором ефективності державної політики.

Конкуренція прямо впливає на рівновагу на банківському ринку, і тим самим на стабільність банківської системи та всієї грошово-кредитної сфери, досягнення яких є одним із пріоритетних напрямів сучасного етапу розвитку ринкової економіки України.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Увагу організаційно-економічним аспектам підвищення конкурентоспроможності українських банків приділено у наукових працях вітчизняних і закордонних вчених та фахівців. Зокрема, на вирішення цієї проблеми спрямовані дослідження Барановського І., Кузнєцової А. О., Смовженко Т. С., Мірошниченко О. В., Крухмаль О. В., Лютого О., Портера М. Е., Фірмана Р. В. та багатьох інших вчених, які займалися дослідженням цієї проблеми.

Цілі статті. Метою статті є узагальнення теоретичних засад формування конкурентоспроможності банків, аналіз ресурсного потенціалу банків України в конкурентних умовах, а також пошук напрямів удосконалення цього процесу на основі систематизації існуючих пропозицій щодо досліджуваного питання.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Динамічні зміни у структурі капіталу національної банківської системи та кількості банківських установ з іноземним капіталом, свідчать про те, що за останні роки структура банківської системи України зазнала суттєвих змін. Це підтверджують дані таблиці 1.

Таблиця 1

* - з 01.01.2017 року Національний банк України не надає відповідних даних Джерело: складено за даними офіційного сайту Національного банку України

Протягом аналізованого періоду кількість діючих банків зменшилася із 176 банківських установ до 88, причому з іноземним капіталом - із 53 до 38, у тому числі зі 100% іноземним капіталом - із 22 до 17.

Це стало віддзеркаленням несприятливих політико-економічних та суспільних процесів, що розпочалися в Україні наприкінці 2013 року, розгортання макрофінансової кризи, найбільші піки якої прийшлися на 2014-2015 роки, а також процесу “очищення” вітчизняного банківського сектору відповідно до політики нового вищого керівництва Національного банку України.

Доволі значна частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків пояснює присутність на ринку банківських послуг значної кількості іноземних інвесторів. Країни, яким належать 100 % акцій як мінімум одного банку, що працює на вітчизняному ринку банківських послуг, наведені в таблиці 2.

Власники акцій банків зі 100 % іноземним капіталом

Таблиця 2

Джерело: складено за даними офіційного сайту Національного банку України

З таблиці видно, що найбільшими інвесторами в банківську систему України є такі країни, як: США, Німеччина, Нідерланди, Кіпр та Росія.

Крім, того є країни, які мають істотну участь у банках України, дані про яких наведено в таблиці 3.

Таблиця 3.

Нерезиденти, які мають істотну участь в банках України

Джерело: складено за даними офіційного сайту Національного банку України

Аналіз даних свідчить, що найбільшу частку банківського ринку України займають Росія, Кіпр, Греція, Франція, США та Туреччина.

В умовах глобалізаційних змін та шоків, під впливом яких перебуває банківська система України, її головним завданням є виконання вимог регулятора щодо капіталу, оскільки саме це є одним із найголовніших завдань, які “прописані” відповідними міжнародними вимогами та яке спроможне в умовах потрясінь створити відповідну “подушку безпеки” та забезпечити необхідний рівень ліквідності всієї системи.

Проблема недостатнього рівня капіталізації супроводжує банківські установи з перших етапів розвитку вітчизняної банківської системи. У 1993 році банки банкрутували, навіть повністю не сформувавши статутний капітал. Із 1995 року Національний банк України посилив вимоги до розміру капіталу банків, а з 2000 року увів класифікацію банків, у тому числі, за рівнем капіталу, поділивши банки на чотири групи.

Період “очищення” банківської системи (2014-2015 рр.) довів значущість цього показника, оскільки саме його невиконання стало однією з причин виведення більшості банків з ринку.

Національний банк неодноразово повертався до цієї регуляції, посилюючи або послаблюючи її вимоги. 6 серпня 2014 року НБУ видав постанову № 464 “Про приведення статутного капіталу банків у відповідність до мінімально встановленого розміру” [6], якою встановив графік збільшення мінімального розміру статутного капіталу. 4 лютого 2016 року, постановою правління НБУ № 58 “Про збільшення капіталу банків” [5] було внесено зміни до попередньої постанови, які передбачали пришвидшення графіку збільшення мінімального розміру статутного капіталу. 7 квітня 2016 року НБУ затвердив постанову № 242 “Про внесення змін до деяких нормативно- правових актів Національного банку України” [2], якою встановив більш м'який і плавний графік збільшення мінімального розміру статутного капіталу. 11 січня 2017 року НБУ затвердив постанову №2 [1], якою остаточно відмінив дію постанови №58.

При цьому вже наприкінці 2017 року регулятор ввів у дію Постанову Правління НБУ “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” № 136 від 21 грудня 2017 року [3], якою знову переніс граничні терміни до капіталізації українських банків

То ж єдиновірний графік вимог щодо докапіталізації банків України викладено у Постанові Правління Національного банку України “Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні” № 368 від 28 серпня 2001 року у редакції від 25 грудня 2017 року [4]:

- 120 мільйонів гривень - до 17 червня 2016 року;

- 200 мільйонів гривень - з 11 липня 2017 року;

- 300 мільйонів гривень - з 11 липня 2020 року;

- 400 мільйонів гривень - з 11 липня 2022 року;

- 500 мільйонів гривень - з 11 липня 2024 року.

Пом'якшення графіку збільшення мінімального розміру статутного та регулятивного капіталів НБУ пояснюється відносною стабілізацією банківської системи та позитивною динамікою ключових показників банків.

Післякризовий період розвитку банківської системи України змінив підходи щодо групування банків. Враховуючи те, що 2015 рік в цьому питання характеризується як “перехідний”, починаючи з 2016 року відбулися суттєві зміни щодо цього.

З 2016 року Національний банк України відходить від “кількісного підходу” як базового при розподіли банків на групи. Згідно з рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (овернайт) платіжних систем від 31 грудня 2015 року № 657 [8], щодо нових критеріїв для окремих груп банків на 2016 рік, було передбачено наступні групи (табл. 4).

Таблиця 4

Групування банків станом на 2016 рік

Джерело: складено за даними офіційного сайту Національного банку України

Далі, згідно з рішенням Правління НБУ від 10 лютого 2017 року № 76-рш [10], було визначено нові підходи, щодо групування банків другого рівня на 2017 рік (табл. 5).

Таблиця 5

Розподіл банків на групи на 2017 рік

Джерело: складено за даними офіційного сайту Національного банку України

Згідно з рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 444 [9], критерії розподілу банків на групи на 2018 рік не змінились, проте зменшилась їх кількість в межах кожної групи: банки з державною часткою - з 6 до 5, банки іноземних банківських груп - з 25 до 23, банки з приватним капіталом - з 63 до 54.

Визначив у якості базової - проблему недостатньої капіталізації, дослідимо частку кожної групи у всій системі.

Питома вага статутного капіталу банків другого рівня у банківській системі України за період 2008-2017 рр. наведена таблицях 6, 7 та 8 (в розрізі підходів НБУ до групування банків).

Таблиця 6

Питома вага статутного капіталу банків України за 2008-2015 рр.

Джерело: розраховано авторами за даними офіційного сайту Національного банку України

Таблиця 7

Таблиця 8

Питома вага статутного капіталу банків України за 2017 р.

Наведені дані демонструють наступні тенденції.

Впродовж періоду 01.01.2008-01.10.2015 рр. найбільша частка власного капіталу належить банкам першої групи. Частка статутного капіталу у цій групі банків коливається від 51,09% до 74,79%. До того ж, частка банків цієї групи у загальній кількості банків становить 9-12%. Частки статутного капіталу банків ІІ та IV груп були майже однаковими в 2014 р., незважаючи на те, що кількість банків у IV групі є більшою ніж у 4,5 рази. Станом на 01.07.2015 р. питома вага статутного капіталу банків цих груп стрімко зменшилася - до 13,36% у ІІ групі та 6,59% у IV групі. Проте частка власного капіталу банків І групи зросла до 73,53%. Це стало наслідком активної фази “очищення” банківської системи від банків, які систематично не виконували вимоги регулятора та були визнані неплатоспроможними. А оскільки передусім це були банки II-IV груп, ми бачимо від'ємні відхилення саме в них. Тоді як у першій групі, де основна частина банків продовжила функціонувати, спостерігається зростання питомої ваги капіталу у розрізі всього банківського сектору.

Впродовж 2016 р. питома вага статутного капіталу банків з державною часткою практично на змінилася і знизилася лише на 3,34%. Банки іноземних банківських груп за перші два квартали займали майже однакову питому вагу, лише у третьому кварталі та четвертому кварталах їх частка зросла до 52,78% і 53,98 відповідно. Аналогічна ситуація спостерігалась і у банків I та II груп, але їх питома вага знизилася до 10,94% та 4,89% відповідно, що також, передусім, пояснюється виведенням неплатоспроможних або потенційно “проблемних” банків із банківського сектору за результатами діагностичних обстежень регулятора, зокрема, проведення стрес-тестування банків.

Протягом 2017 року в структурі власності банківської системи України відбулися значні зміни. Внаслідок переходу системного ПАТ КБ “Приватбанк” у стовідсоткову власність держави згідно рішення Кабінету міністрів України, на основі пропозиції НБУ та Ради фінансової стабільності від 18 грудня 2016 року питома вага статутного капіталу державних банків значно зросла. Станом на 01.04.2017 р. вона вже становила 43,95 %, а на 01.07.2017 різко підвищилася до 60,6 %. Такий стрімкий стрибок був зумовлений рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ КБ “Приватбанк” збільшити статутний капітал на 2 млрд. 583 млн. грн., за рахунок спрямування частини прибутку 2015 року та частини нерозподіленого прибутку за минулі роки. Дана ситуація призвела також до різкого скорочення питомої ваги власного капіталу банків іноземних банківських груп та банків з приватним капіталом до 34,4 % і 5,01 % відповідно.

Аналіз рівня капіталізації кожної групи банків продовжимо оцінюванням рівня концентрації власного капіталу за групами. Для цього використаємо загальновизнаний у міжнародній практиці показник Херфіндаля-Хіршмана [7], що розраховується як сума квадратів питомої ваги визначеного показника по групах банків у загальній величині показника по банківському сектору.

Показник Херфіндаля-Хіршмана характеризує рівень концентрації і набуває значень від 0 до 1 [11]:

- 0 - мінімальний рівень концентрації;

- менше 0,1 - низький рівень концентрації;

- 0,1-0,18 - середній рівень концентрації;

- більше 0,18 - високий рівень концентрації.

Використовуючи формулу Херфіндаля-Хіршмана, та дані таблиць 6-8 визначено рівень концентрації статутного капіталу банківської системи України (табл. 9,10,11).

банківський конкуренція ресурсний потенціал

Таблиця 9

Рівень концентрації статутного капіталу у банківській системі України (за період 2008-2015 рр.)

Джерело: розраховано авторами за даними офіційного сайту Національного банку України

Таблиця 10

Джерело: розраховано авторами за даними офіційного сайту Національного банку України

Таблиця 11

Рівень концентрації статутного капіталу у банківській системі України (за 2017 р. наростаючим підсумком)

Джерело: розраховано авторами за даними офіційного сайту Національного банку України

Загалом протягом 2008-2014 рр. спостерігається значне коливання рівня концентрації статутного капіталу банківської системи України. Так, на фоні фінансово- економічної кризи та зростання вимог регулятора щодо рівня статутного капіталу банків ми бачимо зростання показника з 0,3415 до 0,4232 за 2008-2011 рр. При цьому після стабілізації ситуації на ринку та на фоні більш поміркованої політики регулятора спостерігається зменшення рівня концентрації статутного капіталу з 0,4232 до 0,3941 за 2011-2014 рр.

У 2014-2015 рр. рівень концентрації статутного капіталу у банківській системі України суттєво зріс від 0,3941 до 0,5835, нагально демонструючи процеси виведення слабких банків із системи на фоні докапіталізації великих банківських установ.

Поступова стабілізація ринкової ситуації та скорочення темпів виведення банківських установ з ринку сприяли зменшенню рівня концентрації капіталу в системі протягом 2016 р. Разом з тим, вже у 2017 році на фоні націоналізації ПАТ КБ “Приватбанк” та його значної докапіталізації державою знову спостерігається підвищенням рівня концентрації статутного капіталу у банківській системі. Цьому також сприяло постійне скорочення кількості банків, в результаті чого станом на 01.10.2017 їхня кількість становила всього 88 установ.

Враховуючи той факт, що за досліджуваний період значення показника Херфіндаля-Хіршмана завжди було більшим за 0,18, можна сказати, що рівень концентрації статутного капіталу банківської системи України є досить високим, відтак на сьогоднішній день, на жаль, відбувається подальша монополізація банківського сектору, передусім, банками з державним капіталом.

Висновки

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що зростання капіталізації - не тільки головна передумова широкомасштабної участі українських банків в економічному розвитку країни. Саме рівень капіталу сьогодні - те, що не тільки свідчить серйозність намірів акціонерів банків виконувати базові вимоги Національного банку України, але й посилює їхню конкурентоспроможність та здатність протистояти збурюючим зовнішнім та внутрішнім чинникам.

Список використаних джерел

Постанова Правління Національного банку України “Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Правління Національного банку України від 04 лютого 2016 року № 58” №2 від 11.01.2017 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002500-17

Постанова Правління Національного банку України “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів

Постанова правління Національного банку України “Про збільшення капіталу банків” № 58 від 04.02.2016 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0058500-16

Постанова Правління Національного банку України “Про приведення статутного капіталу банків у відповідність до мінімально встановленого розміру” № 464 від 06.08.2014 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0464500-14

Рашкован В., Корнилюк Р. Концентрація банківської системи України: міфи та факти / В. Рашкован, Р. Корнилюк // Вісник Національного банку України. - 2015. - № 234. - С. 6-38.

Рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 31.12.2015 року № 657 (зі змінами) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=26117625

Рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 29.12.2017 року № 444 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/article/62069952?annId=62069953

Размещено на Allbest.ru