Іпотека як елемент механізму кредитування сільськогосподарських підприємств

Key words: mortgage, mortgage lending, agriculture.

Постановка проблеми. Іпотека є способом забезпечення зобов'язань і складним економічним, юридичним та соціальним явищем. Оскільки нині в Україні створюється механізм іпотечного кредитування сільськогосподарських підприємств, дуже важливо врахувати і закласти в його основу всі необхідні елементи, що забезпечують ефективне використання та розвиток капіталу. За умов необхідності пожвавлення інвестиційної діяльності, на нашу думку, постає необхідність проаналізувати наявні погляди на іпотечні відносини та чітко виокремити базові поняття, пов'язані з іпотекою та іпотечним кредитом, що дасть змогу закласти міцне підґрунтя для подальшого розвитку ефективного механізму іпотечного кредитування. Іпотечне кредитування сільського господарства супроводжується ризиками, які пов'язані з мінливими сезонними погодними умовами та постійно змінним законодавством, тому стають актуальними питання іпотечного кредитування сільського господарства та необхідності формування відповідної системи функціонування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями іпотеки та іпотечного кредитування сільського господарства займалися такі вчені, як, зокрема, В.Д. Базилевич [2], В.Я. Вовк [3], Д.М. Гри- джук [4], В.М. Діденко [5], Л.П. Кашпер [6], С.І. Кручок [7], І.О. Лютий [8], Л.А. Свистун [9], В.Д. Сидор [10], О.І. Шкуратов [11].

Актуальні питання розвитку іпотечного кредитування як однієї з важливих складових фінансово-кредитної системи вивчені недостатньо. Також потребує дослідження та узагальнення понятійно-категорійний апарат іпотечного кредитування, зокрема іпотека як економічна категорія.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження іпотеки та іпотечного кредитування сільського господарства за сучасних умов функціонування.

Виклад основних результатів. Проведемо ґрунтовний аналіз понять «іпотека» та «іпотечне кредитування сільського господарства».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» «іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом» [1].

Особливої уваги заслуговує монографія «Іпотека: сучасні концепції, тенденції та суперечності розвитку» І.О. Лютого, В.І. Савич, О.М. Калівошко, де проведено ґрунтовні дослідження теоретичних та практичних проблем іпотеки, іпотечного ринку та іпотечного кредитування, де іпотекою пропонують вважати «використання нерухомого майна для забезпечення зобов'язання, а також право іпотекоутримувача на вимогу звернення стягнення на дане майно в разі виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання переважно перед іншими кредиторами цього боржника на підставі законодавства, іпотечної угоди та (або) рішення суду» [8, с. 30].

Погоджуємося з думкою О.І. Шкуратова про те, що сільськогосподарська іпотека - це система забезпечення виконання зобов'язань боржників шляхом застави земельних ділянок, які безпосередньо належать їм на правах власності, зі складу земель сільськогосподарського призначення або прав оренди таких ділянок [11, с. 12].

Л.П. Кашпер зазначає, що іпотека є новим механізмом оптимізації розподілу ресурсів та однією з найважливіших цілей здійснюваних перетворень, що зумовлюють стабілізаційні процеси, які поступово набувають сили в Україні, створюючи відповідний інвестиційний клімат для довгострокового іпотечного кредитування, в якому зацікавлені всі сектори економіки [6, с. 166].

Значення іпотеки полягає в таких основних вимогах [4, с. 7-8]:

- іпотека забезпечує наявність і збереження нерухомого майна на той час, коли боржнику необхідно буде розрахуватися з кредитором; особливістю є те, що вартість іпотечного майна збільшується пропорційно рівню інфляції;

- іпотека нерухомого майна боржника забезпечує іпотекодержателю можливість забезпечення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами;

- іпотека стимулює боржника до виконання належним чином його зобов'язань, оскільки існує реальна загроза втратити нерухоме майно.

Як правильно констатують В.Д. Базилевич, Н.П. Погорєльцева [2, с. 37], іпотека як економічна категорія - це економічні відносини, що виникають стосовно руху вартості, наданої у позику під заставу нерухомості, з метою інвестування в об'єкти нерухомості, а іпотека як економічне явище - це трансакція, яка створює передумови для появи інвестиційних мотивацій на ринку нерухомості.

Отже, проведений моніторинг літературних джерел дає підстави зробити узагальнення категорійно-понятійного визначення іпотеки, яке тлумачиться вченими по-різному, через що спробуємо сформувати основні напрями.

Представники першого напряму, а саме В.Д. Базилевич, Н.П. Погорєльцева, О.І. Шкуратов, вважають, що іпотекою є застава земельних ділянок та іншого нерухомого майна з метою отримання іпотечного кредиту.

Прихильником другого напряму є український вчений С.І. Кручок, який обґрунтовує визначення іпотеки як фінансового інструмента, що полягає в наданні кредиту під заставу нерухомості. Так, С.І. Кручок зазначає, що «іпотека, по-перше, - це використання нерухомого майна з метою забезпечення зобов'язання; по-друге, - це право звернення стягнення на нерухоме майно на підставі законодавства, іпотечної угоди та (або) рішення суду» [7, с. 14].

Третій напрям представляють В.Д. Сидор, Л.А. Свистун, Ю.С. Довгаль, які дають таке визначення іпотеки: це правовий інститут, що використовується в усіх правових системах як важливий інструмент ефективного розподілу земельної власності та надійний засіб захисту кредиторів [9, с. 6; 10, с. 40]. Цей напрям виділяється своєрідністю та підкреслює різницю в підходах до тлумачення терміна іпотеки з економічної та правової точок зору.

Прихильники четвертого напряму, а саме О.Т Євтух, А.М. Кутиркін та І.І. Цупор, доводять, що іпотека - це застава основних фондів та оборотних засобів, а також інших цінностей підприємства чи іншого об'єкта разом з відповідною земельною ділянкою чи правом користування нею [8], а також застава нерухомого майна для отримання довгострокової позики за умови, що нерухомість може залишатись у користуванні позичальника чи третьої особи.

І.О. Лютий, В.І. Савич, О.М. Калівошко зазначають, що «в аграрному секторі, наприклад, іпотека сільськогосподарських земель запроваджується і використовується не тільки з метою залучення довгострокового інвестиційного ресурсу, але й для вирішення проблеми покриття сезонного дефіциту коштів, необхідних для здійснення поточної діяльності» [8, с. 9].

Земля є найбільш надійним об'єктом іпотеки, оскільки за її раціонального використання вона з часом не зношується, як інші об'єкти нерухомості, а її вартість, навпаки, постійно зростає. Однак парадокс полягає в тому, що іпотека землі в Україні практично відсутня [4, с. 97].

Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин щодо надання кредитів під заставу нерухомого майна, зокрема землі або виробничих, житлових будівель [3, с. 102].

В.М. Діденко, Е.О. Юрій, О.А. Підлипчак, Ж.П. Лисенко [5] пропонують організацію іпотечного кредитування, яка має здійснюватися згідно з такими основними принципами:

- принцип легітимності, тобто підтвердження законності повноваження, права діяльності фізичних чи юридичних осіб;

- принцип домовленості сторін, закріпленої відповідною угодою;

- принцип пріоритетності права іпотекодержа- теля на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки;

- принцип транспарентності майнових прав на предмет іпотеки;

- принцип гарантованості прав іпотекодержателя шляхом державної реєстрації іпотеки;

- принцип платності, тобто погашення іпотечної позики у відповідних відсотках;

- принцип стабільності умов іпотечного договору;

- принцип обов'язкового страхування повної вартості предмета іпотеки.

Поняття іпотеки охоплює не тільки економічні, але й правові, соціально-політичні та інституційні аспекти, тому розвиток іпотечних відносин неможливий без створення відповідних передумов.

Економічні передумови розвитку іпотеки такі: загальне економічне зростання; стабільність національної грошової одиниці; невисока вартість кредитного капіталу; розробка фінансових інструментів іпотеки.

Висновки. Проведений аналіз літературних джерел свідчить про відсутність єдиного підходу до визначення іпотеки, яке тлумачиться вченими по-різному, через що ми пропонуємо основні чотири напрями:

1) характеристика іпотеки як застави земельних ділянок та іншого нерухомого майна з метою отримання іпотечного кредиту;

2) визначення іпотеки як фінансового інструмента, що полягає в наданні кредиту під заставу нерухомості;

3) акцентування уваги на іпотеці як правовому інституті, що використовується в усіх правових системах як важливий інструмент ефективного розподілу земельної власності та надійний засіб захисту кредиторів;

4) узагальнення іпотеки як застави основних фондів та оборотних засобів, а також інших цінностей підприємства чи іншого об'єкта разом з відповідною земельною ділянкою чи правом користування нею.

Отже, проведений ґрунтовний аналіз літературних джерел дає підстави зробити таке узагальнення іпотеки у сільському господарстві. Ми пропонуємо розуміти її як боргове обтяження земельних ділянок сільськогосподарського призначення та іншого нерухомого майна, належних на праві власності сільськогосподарським підприємствам, які здійснюють основну господарську діяльність. Поняття іпотеки сільськогосподарських підприємств не лише стосується зазначених об'єктів нерухомого майна, але й поширюється на право їх довгострокової оренди.

Подальшого вивчення потребують окремі елементи нормативно-правового забезпечення іпотечного кредитування сільського господарства за умов сталого розвитку як повноправної складової фінансово-банківського сектору України.

Список літератури: