Науково-методичні підходи до оцінювання інноваційного ризику банків у світлі міжнародних стандартів базельського комітету з питань банківського нагляду

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.719:330.131.7:341.24

Одеського національного економічного університету

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РИЗИКУ БАНКІВ У СВІТЛІ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ БАЗЕЛЬСЬКОГО КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ

Коваленко В. В.

Вступ та постановка проблеми. Сучасний етап розвитку вітчизняної банківської системи характеризується високим ступенем насиченості різноманітними банківськими продуктами і послугами та, як наслідок, зростаючою конкуренцією між банками. За таких обставин конкурентні переваги отримують ті банки, які спроможні розробити та запровадити новітні технології, удосконалити продуктовий ряд, розробляти альтернативні канали обслуговування клієнтів. У зв'язку із зазначеним доцільним є визначення чинників, що можуть спричинити негативний вплив на результат від упровадження інновацій, тобто чинники ризику банківських інновацій.

Рис. 1. Система впровадження інноваційного ризик-менеджменту

Національний банк України як центральний орган державного управління банківською системою здійснює регулювання і нагляд за діяльністю вітчизняних банків і визначає банківський ризик як імовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та (або) надходження банку [1]. Відповідно до Методичних вказівок з інспектування банків «Система оцінки ризиків», затверджених постановою Правління Національного банку України від 15.03.2004 р. № 104, з метою здійснення банківського нагляду Національний банк України виділив дев'ять категорій ризику, а саме: кредитний, ризик ліквідності, ризик зміни процентної ставки, ринковий ризик, валютний ризик, операційно-технологічний ризик, ризик репутації, юридичний ризик, стратегічний ризик.

З огляду на вищезазначене, в умовах об'єктивного існування ризику виникла потреба в певному механізмі, який дає змогу врахувати останній під час прийняття управлінських рішень, - ризик-менеджменті. Ризик-менеджмент - це сукупність методів, прийомів і заходів, що дають змогу певною мірою прогнозувати настання ризикових подій та вживати заходів щодо виключення негативних наслідків настання таких подій [2, с. 153].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розроблення теоретико-методологічних основ оцінювання банківських ризиків зробили провідні вітчизняні вчені В.В. Бобиль [3], В.В. Вітлінський [4], Ж.М. Довгань [5], Л.О. Примостка [6], Т.О. Тодоренко [7] та інші. Але поза їхньою увагою залишаються питання щодо ідентифікації та оцінювання ризику інновацій у банківській сфері.

Результати дослідження. Сьогодні значна кількість даних про клієнтів є у банків. Більш швидка, більш дешева обчислювальна потужність, що дає змогу банкам, наприклад, проводити оплату за допомогою соціальних мереж і платформ опііпе-сервісів, може вплинути на прийняття рішень з управління ризиками. Доступ до зовнішніх, не- структурованих даних пропонує істотний позитивний аспект не тільки для кращих рішень відносно кредитного ризику, але також і для дистанційного виявлення відхилень і передбачення експлуатаційних втрат. Концептуальні засади структури управління ризиками, процесу оцінки ступеня ризику і ключових компонентів розвитку структури управління ризиками викладені досить докладно у працях В.В. Вітлинського [4]. На рисунку 1 наведена система впровадження інноваційного ризик-менеджменту, яка дає можливість банку подолати зміни зовнішнього середовища.

На рисунку 2 представлені 12 регістрів ризику, але їх кількість може бути збільшена залежно від типу банку і специфіки його роботи. Коло регістрів ми можемо назвати колесом ефективності моніторингу, що дає змогу наочно продемонструвати можливість виникнення всіх типів і підтипів ризику, а також всієї сукупності ризиків. Будь-яка незбалансованість може вплинути на показники роботи банку.

Інтернет-технології створили умови для ризиків, які виходять від потенційних кібершахраїв. Сума знятих кібершахраями коштів з електронних платіжних карт українців у 2016 році порівняно з 2015 роком збільшилася в 4 рази - до 339,13 млн грн. [9]. У результаті несанкціонованих переказів грошей страждає насамперед бренд банку, незважаючи на те, що банк надавав клієнтам рекомендації і попередньо налаштоване програмне забезпечення.

Рис. 4. Оцінка операційного ризику банківської системи України за методами ВІА і ASA, млн грн.

Джерело: побудовано авторами вірність виникнення збитку або недоотримання прибутку банком в умовах запровадження нових або удосконалених банківських продуктів та послуг, технологій, бізнес-про- цесів, які у тій чи іншій формі забезпечують фінансову стійкість функціонування банку.

У вузькому сенсі це ймовірність від'ємного відхилення очікуваного результату окремо взятої банківської інновації від запланованого результату за рахунок неточних вихідних даних або зміни поточної кон'юнктурної ситуації.

Вітчизняні банки найбільшою мірою чутливі до технологічних, кадрових та конкурентних чинників ризику банківських інновацій, які мають прояв на всіх етапах розвитку інноваційної діяльності.

В умовах посилення конкуренції на ринку банківських послуг, збільшення вимогливості клієнтів, зниження прибутковості традиційних операцій зростає роль інноваційної діяльності українських банків і, як наслідок, визначення ступеня ризику банківських інновацій. Автором обґрунтовано, що ключовими чинниками, що впливають на ефективність інновацій для вітчизняних банків, є їх кадровий потенціал, рівень технологічного розвитку та ступінь тиску з боку конкурентів. З метою управління ризиком банківських інновацій банкам необхідно ранжу- вати ризик-чинники за ступенем їх впливу на фінансову стійкість банку. Тому доцільним є використання карти ризику банківських інновацій, яка дає змогу розподілити усі чинники за ступенем значущості на основі їх індексу ризику. Розуміння сутності ризику банківських інновацій, виявлення чинників, які спричиняють його виникнення, а також оцінювання масштабів можливих збитків дасть змогу керівництву банку побудувати процес управління цим видом ризику таким чином, щоб звести до мінімуму його негативний вплив.

Список використаних джерел

1. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків»: методичні вказівки, схвалені постановою Правління Національного банку України від 15.03.2004. № 104. URL: https://bank.gov.ua.

2. Зверяков М. Управління фінансовою стійкістю банків: Підручник / М.І. Звєряков, В.В. Коваленко, О.С. Сергеева. К.: «Центр учбової літератури», 2016. 520 с.

3. Бобиль В.В. Фінансові ризики банків: теорія та практика управління в умовах кризи: [монографія] / В.В. Бобиль. Дніпро- петр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. акад. В Лазаряна. Дніпропетровськ, 2016. 298 с.

4. Вітлінський В.В. Кредитний ризик комерційного банку / В.В. Вітлінський. К.: «Знання», 2000. 325 с.

5. Довгань Ж.М. Управління ризиками в банківських установах / Ж.М. Довгань // Світ фінансів. 2017. 2(11). С. 113-119.

6. Банківський менеджмент: інноваційні концепції та моделі : [монографія] / за заг. та наук. ред. проф. Л.О. Примостки. К.: КНЕУ, 2017. 380 с.

7. Тодоренко Т.Н. Теоретические основы классификации банковских рисков / Т.Н. Тодоренко // Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2015. №. 3. С. 172-181.

8. Система ризик-менеджменту в банках: теоретичні та методологічні аспекти: [монографія] / За ред. В.В. Коваленко. Одеса: ОНЕУ, 2017. 304 с.

9. Кибермошенники. УНИАН. URL: http://economics.unian.net.

10. Коваленко В.В. Банківський нагляд: Навчальний посібник / В.В. Коваленко. - Суми: УАБС НБУ, 2007. 262 с.

11. Базель II: проблеми та перспективи використання в національних банківських системах: монографія / за редакцією А.О. Єпіфанова, І.О. Школьник; [А.О. Єпіфанов, І.О. Школьник, П. Райхлінг та ін.]. Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2011.261 с.

Анотація

У статті розглянуто науково-методичні підходи до ідентифікації та оцінювання інноваційного ризику у діяльності вітчизняних банків, що зумовлено нестабільністю розвитку фінансового ринку та посиленням наростаючого негативного впливу системного ризику. Авторами статті запропоновано 12 регістрів банківських ризиків.

Під час дослідження сутності банківських ризиків було встановлено, що найбільш вагомим, який віддзеркалює причини виникнення інноваційного ризику, є операційний.

Ключові слова: інноваційна діяльність, інноваційний ризик, ризик-менеджмент, операційний ризик, капітал банку, бізнес-процеси, міжнародні стандарти.

В статье рассмотрены научно-методические подходы к идентификации и оценке инновационного риска в деятельности отечественных банков, что обусловлено нестабильностью развития финансового рынка и усилением нарастающего отрицательного влияния системного риска. Авторами статьи предложено 12 регистров банковских рисков.

При исследовании сущности банковских рисков было установлено, что наиболее весомым, отражающим причины возникновения инновационного риска, является операционный.

Ключевые слова: инновационная деятельность, инновационный риск, риск-менеджмент, операционный риск, капитал банка, бизнес-процессы, международные стандарты.

In this work there have been considered the scientific and methodological approaches to the identification and evaluation of innovation risk in the activities of domestic banks due to the instability of the financial market and the growing systemic risk negative impact.

The authors propose 12 registries of bank risks. In this studing it was found that the most important risk is the operational risk.

Key words: innovation activity, innovative risk, risk management, operational risk, bank capital, business processes, international standards.

Размещено на Allbest.ru