Висвітлення історії кредитно-банківської системи України на сторінках журналу "Хуторянин" (1896-1917 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Висвітлення історії кредитно-банківської системи України на сторінках журналу «Хуторянин» (1896-1917 рр.)

Радченко Н.М.

Проаналізовано інформаційний потенціал часопису «Хуторянин» 1896-1917 рр. у якості джерела дослідження історії розвитку кредитних установ України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. У результаті аналізу тематичного змісту публікацій, у яких міститься інформація стосовно діяльності банків, ощадно-позичкових кас та товариств вміщених на сторінках часопису, було виявлено кілька основних груп: 1) нормативно-правові акти, розпорядження місцевої адміністрації, роль земств у розвитку кредитної сфери; 2) інформаційні повідомлення; 3) документи зборів колегіальних органів; 4) аналітичні огляди діяльності кредитно-банківських установ; 5) історія становлення та розвитку кредитно-банківської системи. Висвітлення історії банків та кредитних товариств на сторінках часопису та його додатку відбувалося за рахунок публікацій із розвитку земельного кредитування, діяльності Дворянського та Селянського земельних банків, роботи земств у напрямку допомоги селянам із отримання дешевих кредитів.

Ключові слова: «Хуторянин» преса, історичне джерело, кредитно-фінансові установи, установи дрібного кредиту.

Радченко Наталия Николаевна Освещение истории кредитно-банковской системы Украины на страницах журнала «Хуторянин» (1896-1917 гг.)

Проанализированы информационный потенциал журнала «Хуторянин» 1896-1917 гг. В качестве источника исследования истории развития кредитных учреждений Украины второй половины XIX - начала ХХ в. В результате анализа тематического содержания публикаций, в которых содержится информация о деятельности банков, ссудо-сберегательных касс и обществ помещенных на страницах журнала, было обнаружено несколько основных групп: 1) нормативно-правовые акты, распоряжения местной администрации, роль земств в развитии кредитной сферы; 2) информационные сообщения; 3) документы собраний коллегиальных органов; 4) аналитические обзоры деятельности кредитно-банковских учреждений; 5) история становления и развития кредитно-банковской системы. Освещение истории банков и кредитных обществ на страницах журнала и его приложения происходило преимущественно из публикаций по развитию земельного кредитования, деятельности Дворянского и Крестьянского земельных банков, работы земств в направлении помощи крестьянам для получения дешевых кредитов.

Ключевые слова: «Хуторянин» пресса, исторический источник, кредитно-финансовые учреждения, учреждения мелкого кредита.

Radchenko Natalia Elucidation of the credit and banking system of Ukraine in the magazine «Hutoryanyn»

It was analyzed the information potential of the magazine «Hutoryanyn» 1896-1917 years, as a source of research the history of Ukraine credit institutions of the late nineteenth - early twentieth century. In analysis of the thematic content of publications which contain information concerning the activities of banks, savings and loan associations and banks placed on the pages of the magazine, revealed several major groups: 1) regulations, orders of the local administration, the role of counties in the development of the credit sector; 2) news reports; 3) the documents of meetings of collective authorities; 4) analytical reviews of credit and banking institutions; 5) the history of formation and development credit and banking system. It was determined that the elucidation of the history of banks and credit unions on the pages of the magazine and its application «The economic and agricultural activity of the Poltava county» (1901-1903 years), was held due to the publication of the land loans, activity of nobiliary and rural land banks, work of counties in getting help for the farmers with cheap loans.

Keywords: magazine «Hutoryanyn», historical source, credit and financial institutions, establishments of small loan.

Помітне місце у системі джерел із вивчення історії розвитку мережі кредитно-банківських установ України 1850-1917 рр. займає кооперативна періодична преса, яка виступає часом основним джерелом інформації з багатьох питань, що стосуються історії становлення регіональних закладів. Слід сказати, що проблематика ролі кооперативних видань у інформаційному супроводі історії кредитно-банківської галузі часто підіймається у працях сучасних українських дослідників. Огляд історіографії даної розвідки можна згрупувати за двома напрямками: по-перше, дослідження історії банків та кредитних установ Полтавщини [5], та по-друге, вивчення історії часопису «Хуторянин» [8]. Отже, метою статті є аналіз інформаційного потенціалу часопису «Хуторянин» при висвітленні діяльності кредитно-банківських установ України 1896-1917 рр.

«Хуторянин» ? регіональний журнал, із питань сільського господарства, промисловості, торгівлі та кооперації, виходив у м. Полтава з період 1896-1917 рр. Його виданням опікувалося Полтавське сільськогосподарське товариство. Метою журналу було розповсюдження серед місцевого населення прогресивних сільськогосподарських знань. Серед редакторів видання були державні, громадські діячі та науковці П. М. Малама, П. І. Гриневич, П. П. Ганько, А. П. Шимков та Д. О. Ярошевич [9, с. 958-959]. У різні роки журнал складався з таких рубрик, як-то: урядові розпорядження; хроніка (або земська хроніка); хроніка кооперативної справи (з'являється після 1910 р.); сільськогосподарські огляди; кореспонденція; запитання і відповіді; торгові новини; бібліографія та огляд сільськогосподарської й економічної літератури; метеорологічний бюлетень; прогнози на врожай і оголошення.

Взаємопов'язаність та тісна співпраця кооперативної та кредитної галузей сприяла до то, що часопис із моменту свого заснування друкував статті, присвячені банківській та кредитній справі. Найчастіше вони вміщувалися у рубриках урядових розпоряджень, різних хроніках та у рубриці «Запитання і відповіді». Проте, журнал не обмежувався публікацією статей, за словами дослідниці Є. В. Подобної, «Хуторянин» мав рекордну кількість додатків, які часто становили самостійні періодичні видання [8, с. 127]. Серед них, необхідно виокремити додаток «Экономическая и сельскохозяйственная деятельность Полтавского земства», що видавався у 1901-1903 рр., і окремі випуски якого були повністю присвячені тематиці банківської справи. Так, у 1902 р. один випуск журналу було повністю присвячено розгляду питання необхідності утворення Загального губернського банку Полтавського земства [17].

Інформацію, яка становить науковий інтерес для нашого дослідження, залежно від змісту публікацій можна умовно поділити за тематикою на п'ять груп (див. таблицю 1):

Таблиця 1

Тематика та кількість публікацій з історії кредитних установ України за даними часопису «Хуторянин» та його додатку «Экономическая и сельскохозяйственная деятельность Полтавского земства» (1886-1917 рр.)

кредитний банківський ощадний позичковий

Традиційно кожен випуск журналу починався із рубрики урядові розпорядження, у якій друкувалися нормативно-правові акти, або ж відбувалося їхнє обговорення фахівцями. Далі йшла хроніка (або земська хроніка), де читачі мали змогу ознайомитися із розпорядженнями місцевої адміністрації. Взагалі, необхідно відзначити, що випуск окремих номерів журналу було профінансовано земською управою: «Відомо, що принаймні кілька разів із земського бюджету надавалися субсидії для друку журналу, натомість примірники видання безплатно надсилалися земським гласним, чиновникам економічного бюро та ін. Переважна більшість підтримувала пропозицію про надання грошової допомоги виданню, натомість у «Хуторянині» мали друкувати журнали засідань та постанови земств» [8].

У першому випадку, наприклад, публікувалися коментарі Міністерства фінансів стосовно застосування Іменного Височайшого Указу, даного Сенату «Объ облегченіи выдачь Крестьянскимь Земельнымъ Банкомъ по содъйствію къ увеличенію площади землевладенія малоземельнихъ крестьянъ» від 3 листопада 1905 р. [12, с. 791]. Уже першого грудня часопис надрукував «Порядокъ действій уезднымъ земствамъ от Министерства финансовъ», у якому містилися роз'яснення відносно застосування положень цього законодавчого акту. У ньому йшлося про створення при земствах спеціальних комісій для співробітництва та контролю за діями Селянського поземельного банку. Міністерством рекомендувалося організовувати вищезазначені комісії із людей обізнаних з місцевими умовами або ж загалом із селянського середовища. Новостворені земські органи мали наступні повноваження:

· виносити рішення про доцільність придбання Селянським поземельним банком конкретних ділянок землі;

· розглядати порядок їхнього продажу малоземельним селянам;

· встановлювати рівень потреби селян у придбанні певної ділянки землі, а також дійсної вартості виставленої на продаж земельної ділянки.

Отже, по заяві про продаж землі, банк мав подавати запит до земської управи про доцільність її придбання і стосовно її подальшої долі, а саме питання кому найкраще із селян ділянку запропонувати для викупу. У випадку негативного відповіді земської управи банк мав призупинити угоду. Положенням вносилися зміни і до процедури встановлення вартості землі. Саме оцінювання, виконане банківськими співробітниками мало закінчуватися складанням звіту, до якого потім мали вноситися зауваження уповноваженого співробітника земської управи, а лише потому документ надсилався до управи і до голови банку. Також, земства отримали право направляти своїх представників на засідання банку [10, с. 467]. Загалом, опублікований «Порядокъ» свідчить про наміри Міністерства фінансів спрямувати роботу Селянського поземельного банку у напрямку збільшення селянського землеволодіння та на задоволення, перш за все, місцевих потреб.

Друкувалися на сторінках журналу й інші законодавчі нововведення та їхні обговорення, так у 1901 р. на шпальтах часопису відбувався обмін думками відносно питання зміни окремих положень статуту Дворянського земельного банку, або ж розглядалися проекти банківських уставів [2, с. 720].

До групи інформаційних повідомлень можна віднести матеріали про умови, порядок роботи, обсяг операцій банків. Наприклад, повідомлення умов придбання землі у Селянському поземельному банку; матеріали про прибутковість маєтностей, що виставляються на продаж тощо [6, с. 565]. При цьому, слід зауважити, що на відміну від інших тогочасних періодичних видань, «Хуторянин» не містив рекламних оголошень.

Великий відсоток контенту журналу (переважно публікації додатку «Экономическая и сельскохозяйственная деятельность Полтавского земства») представляли документи зборів колегіальних органів. Серед інших найбільший інтерес представляють доклад і проект представлені на засіданні Полтавського сільськогосподарського товариства та журнал засідань Економічної ради Полтавського губернського земства (1902 р.) [17]. Вказані публікації розкривають наміри Полтавського земства та діячів сільськогосподарських товариств створити банк.

Необхідно відзначити, що подібні спроби мали місце й раніше, у 1879 та 1881 рр., проте весь час вони зазнавали невдачі. Результатом останньої спроби було створення при земській управі так званого «Олександрівського капіталу», що отримав назву на честь імператора Олександра ІІ, який на той час загинув у результаті терористичного нападу народовольців. «Проектом «Положення про Олександрівський капітал» передбачалося право губернської земської управи купувати за рахунок Олександрівського капіталу у власників нерухоме майно у межах Полтавської губернії, заставляти його в кредитних установах, продавати його сільським громадам, товариствам і окремим домогосподарям, здавати в оренду і доручати виконання усіх цих операцій повітовим земським управам або їх уповноваженим особам» [5]. Однак, вказаний капітал не міг задовільнити потребу місцевого населення у доступному кредиті, і тому на початку ХХ ст. знову було підняте питання про створення банку. Дискусію про долю якого й було винесено на сторінки журналу.

Автор докладу (прізвище не зазначено) «Объ учрежденіи общегубернскаго банка Полтавскаго земства» ґрунтовно підійшов до даного питання, вивчивши існуючі установи дрібного кредиту губернії та їхні недоліки, та проаналізувавши у яких саме кредитних пропозиціях відчуває потребу місцеве населення. Було визначено два напрямки сільського господарства, які найбільше потребують кредитування: позики на розширення малоземельних селянських наділів та меліоративний кредит. Останній представляв собою позику, видану на здійснення поліпшень у обробці землі. Автор запропонували власний проект статуту майбутнього банку ? «Схему Устава Банка Полтавскаго Земства» [14, с. 39-46].

На наступних сторінках часопису читач мав змогу ознайомитися із думкою членів Економічної ради Полтавського губернського земства щодо заснування такої установи, переглянувши «Журнал засідань» відповідної установи [4, с. 47-68]. Треба відзначити, що далеко не всі на цьому засіданні погодилися із думкою необхідності створення нового банківського закладу: «Н. П. Малама находить учрежденіе земскаго банка излишнимь въ виду доступности всехъ видовъ кредита, составляющіхъ цъль проектируемаго банка» [4, с. 51]. І це не було поодинокою думкою. Хоча, зрештою було прийнято позивне рішення і навіть далі часопис публікував «Проектъ Устава банка» [11, с. 69-74]. Таким чином, читачі мали змогу порівняти два варіанти майбутньої установи, що мали між собою певні відмінності. Уже перші сторінки статутів вказували на розбіжності, наприклад, по різному уявляючи цілі діяльності нового банку. У першому випадку, метою було, задоволення потреб місцевого сільського населення у дешевому кредитуванні за рахунок власних заощаджень. У другому, передбачалася подвійна ціль: забезпечити можливість для населення у зручному та безпечному зберіганні коштів із можливістю збільшення капіталу, а інша, задоволення потреби у доступному кредиті з допомогою залучення громадських та приватних капіталів.

Однак, у подальшому ідея нового земського банку, знайшла на засіданнях уже повітових земств мало прибічників і так і залишилися на 1902 р. невтіленою.

У «Хуторянину» спостерігається однаковий відсоток публікацій документів колегіальних зборів та аналітичних оглядів діяльності установ кредитно-банківської системи.

До аналітичних оглядів відносяться статті повноваженого по сільсько-господарській частині П. Дубровського, агронома та землевласника Е. Х. Чикаленка [7; 15; 16] та інші статті, які на жаль, надруковано без прізвища автора. Примітною є відмінність із якою висвітлюється діяльність банків у вказаних статтях, адже на відміну від інших вищевказаних досліджуваних видань, їхня робота подається із негативної сторони: «Крестьяские земли надъленные, а особенно купленные с помощью банка, обременены платежами и всевозможными сборами, что за нихъ ежегодно приходиться платить почти столько-же, сколько и за аренду земли. Въ интересахъ землевладельческаго населенія необходимо уменьшеніе процентовь, взымаемые Крестьянскимъ банкомъ, до размеровъ, взымаемыхъ Дворянскимъ банкомъ, и вообще употребить все возможные мъры къ расширенію крестьянскаго землевладенія, ? пише Е. Х. Чикаленко у своїй роботі «Къ вопросу о нуждахъ сельскохозяйственной промышленности», ? но и не такъ, какъ это дълаетъ теперь Крестьянский банкъ, помогающій главнымъ образомъ только зажиточнымъ крестьянамъ, которые после выдачи ссуды преобретаютъ у беднейшихъ членовъ товарищества землю десятками десятинъ въ одни руки» [15, с. 706]. У подальшому розмірковуючи на тему можливості покращення роботи Селянського поземельного банку автор звертає увагу на необхідності земствам активізувати роботу у цьому напрямку. Їм потрібно клопотати про дозвіл на збільшення обсягу операцій, які має право проводити Селянський банк, як-то провадити видачу позик на однакових із Дворянським земельним банком умовах; видавати позики як під землю, так і на землю; право вступати у торги з Дворянським земельним банком із можливістю залишати за собою маєтки з подальшим перепродажем у селянські руки; дозволити Дворянському земельному банку передавати маєтки, які не викупили на публічних торгах Селянському із подальшою реалізацією серед селян.

Отже, надруковані аналітичні огляди висвітлюють погляд на діяльність найбільших банківських установ імперії, Дворянського та Селянського земельних банків, з точки зору потреб сільського господарства, вказуючи на низький рівень їх діяльності у цьому напрямку. Окремі статті містили загальний розгляд мережі ощадно-позичкових товариств Полтавської губернії [13].

Окремо, слід відзначити невеликі за обсягом замітки із рубрики «Запитання та відповіді». Вони не містять інформації щодо законодавчих змін у цій галузі чи щодо діяльності конкретного кредитного закладу, але саме завдячуючи таким заміткам можна дізнатися, якими питаннями у сфері кредитної галузі переймалися звичайні громадяни. У даному випадку місцеве населення Полтавщини. Так, у одному із номерів молодий чоловік на ім'я Василакій поставив питання про вимоги до претендентів на посаду рахівника сільського ощадно-позичкового товариства та стосовно допомоги у методичному забезпеченні: «Желая поступить бухгалтеромъ, что въсти счетоводныя книги и т. п. при сельскомъ ссудо-сберегательномъ товариществомъ, 24 лътъ отъ роду окончивши низшее сельскохозяйственное училище 1-го розряда … могу ли я поступить, если меня выбереть сходъ? … прошу васъ указать, гдъ я могу достать уставъ и руководство къ веденію всехъ операцій, касающихся этого дъла?» [3, с. 568-569]. Ґрунтовна відповідь включала в себе і перелік вимог до бажаної посади і рекомендацію придбати методичний посібник Валаева О. О.

Ще однією характерною рисою часопису «Хуторянин» відсутність публікацій методичних рекомендацій із сфери кредитування, які були досить популярною темою у інших кооперативних видань. Існуюча значна кількість додатків часопису із методичним спрямуванням стосувалися лише сільськогосподарської тематики.

Аналіз кількості публікацій за напрямком висвітлення діяльності окремих видів кредитних установ, вказує на те, що більшість статей стосується саме банківських установ (див. таблицю 2):

Таблиця 2

Кількість публікацій за видами кредитних установ за даними часопису «Хуторянин» та його додатку «Экономическая и сельскохозяйственная деятельность Полтавского земства» (1886-1917 рр.)

Часопис «Хуторянин» був створений для висвітлення проблематики сільського господарства регіону и кредитна тематика, хоча й є досить щільно пов'язаною із нею, усе ж не була пріоритетом редакційної колегії. За приблизними підрахунками близько 10 % номерів журналу не містили публікацій із нашої тематики.

Отже, виходячи із мети діяльності журналу «Хуторянин», поширювати серед місцевого сільського населення найбільш сучасні новини у сфері сільського господарства. Висвітлення історії банків та кредитних товариств на сторінках часопису та його додатку відбувалося за рахунок публікацій із розвитку земельного кредитування, діяльності Дворянського та Селянського земельних банків, роботи земств у напрямку допомоги селянам із отримання дешевих кредитів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Валаев А. А. Краткое пособие по счетоводству ссудо-сберегательных товариществ / А. А. Валаев. - С-П.: Типографія Т-ва «Грамотность», 1913. - 38 с.

2. В министерстве финансов обсуждался вопрос изменения устава Дворянского земельного банка // Хуторянин. ? 3.10.1902. ? С. 720.

3. Вопросы и ответы // Хуторянин. ? 2.08.1907. ?. № 31. ? С. 568-569.

4. Журнал Экономического Совета Полтавского губернского земства 1.09.1902 г. // Экономическая и сельскохозяйственная деятельность Полтавского земства. ? 1902. ? № 10. ? С. 47-68.

5. Краснікова О. Роль місцевих фінансів у кредитуванні дрібних сільськогосподарських товаровиробників Полтавщини епохи вільного підприємництва (1864-1918рр.) / О. Краснікова // Треті Череванські читання (матеріали Всеукраїнської наукової конференції 17-18 березня 2016 р. // http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/6126/1/Krasnikova.pdf.

6. Крестьянский поземельный банк. Условия приобретения земли // Хуторянин. ? 2.08.1907. ?. № 31. ? С. 565.

7. Малий словник історії України / відпов. ред. Валерій Смолій. ? Київ: Либідь, 1997. - 464 с.

8. Подобна Є. В. Особливості контенту журналу «Хуторянин» // Є. В. Подобна. - Вісник ХДАК. Випуск 46. - 2015 // http://www.ic.ac.kharkov.ua/RIO/v46/15.pdf

9. Полтавщина: Енциклопедичний довідник (за ред. А. В. Кудрицького). ? К.: УЕ, 1992. ? 1024 с.: іл.

10. Порядок действия уездным земствам от министерства финансов // Хуторянин. - 1.12.1905. - № 48. - С. 467.

11. Проект устава банка Полтавского земства // Экономическая и сельскохозяйственная деятельность Полтавского земства. ? 1902. ? № 10. ? С. 69-74.

12. ПСЗРІ. Вид. 3. - Т. (1905). - 26773. - С. 791.

13. Ссудо-сберегательные товарищества // Хуторянин. ? 1875. ? № 1-3. ? С. 192-217.

14. Схема Устава Банка Полтавскаго Земства // Экономическая и сельскохозяйственная деятельность Полтавского земства. ? 1902. ? №10. ? С. 39-46.

15. Чикаленко Е. К вопросу о нуждах сельскохозяйственной промышленности / Е. Чикаленко // Хуторянин. ? 3.10.1902. ? С. 705-778.

16. Чтобы семя принесло плод, оно должно упасть на подготовленную к посеву почву // Хуторянин. ? 23.05.1896. ? № 1. ? С. 2.

17. Экономическая и сельскохозяйственная деятельность Полтавского земства. ? 1902. ? № 9-10.

Размещено на Allbest.ru