Іноземний капітал в банківському секторі України

Keywords: capital, foreign bank, assets, liabilities, commercial banks, globalization, competition, most reliable banks.

Постановка проблеми. У фінансово-кредитному середовищі іноземний капітал відіграє важливу роль, для розвитку банківської системи та економіки будь- якої країни. Зважаючи на досвід закордонних країн ресурси іноземного значення є важливим джерелом фінансування економіки держави. Кризові явища у національній економіці, які ведуть за собою зниження фінансової стабільності, можуть бути частково усуну-тими при наявності іноземного капіталу в банківській системі, адже є можливість залучення необхідних ресурси на зовнішніх фінансових ринках. Головною передумовою ефективного функціонування інозем-ного капіталу в банківській системі є сприяння роз-витку національних фінансово-кредитних інститутів. Варто відмітити, що розвиток вітчизняної економіки в процесі фінансової глобалізації та імплементації міжнародних стандартів неможливий без інтеграції українських фінансово-кредитних структур у світову економіку на умовах, що відповідають нашому вну-трішньому середовищу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Діяль-ність іноземних банків у країнах з перехідною еко-номікою досліджуються в працях зарубіжних уче-них А. Абалкіна; В.Л. Агабалян; Дж. Бонін, С. Фріс і А. Тачі; М. Керен і Г Офер; К. Мере і М. Валентини; П. Вахтель; Л. Вейлл та ін. Серед вітчизняних науков-ців, у працях яких досліджуються окремі питання впливу іноземного капіталу на банківську систему України, відзначають М.Д. Алексеєнка, О.І. Баранов- ського, О.І. Береславську, В.М. Гейця, О.В. Дзюблюка, М.І. Дибу, В.І. Міщенка, А.М. Мороза, Ю.В. Ліневича, О.О. Чуб.Водночас.

Мета статті. Метою є дослідження відповідних інсти- туційних основ формування та використання іноземного капіталу в банківському середовищі нашої країни.

Виклад основного матеріалу. У законі України «Про банки і банківську діяльність» поняття банку з іноземним капіталом (bank with foreign capital) визна-чають як банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10%. Поряд з поняттям банків з іноземним капіталом виділяють поняття «іноземний банк»; голо-вними ознаками іноземного банку є розташування центру прийняття стратегічних рішень за кордоном і контроль іноземних власників [1].

В сучасних умовах банківська діяльність є важ-ливою складовою економічного розвитку країни. В загальному обсягу банківських операцій креди-тування займає одне з пріоритетних місць, оскільки доходи від нього складають основну частку доходів банківського сектору. Загальновідомим є факт наяв-ності ризику під час кредитних операцій, проте рівень їхнього розвитку є важливим чинником становлення ринкових відносин у державі та функціонування еко-номіки в посткризовий період.

Вся банківська система країни охоплює в повному обсязі усі сфери ринкової економіки - виробництво, розподіл, обмін і споживання. В щоденній практичній діяльності ми не знайдемо підприємство, установу, організацію, яке б не було клієнтом фінансово-еконо-мічних посередників - банків.

Банківській системі притаманні ряд факторів, зокрема: динамічність її розвитку та змін, особливо на початку ХХІ століття, що зумовлено прискоренням економічних процесів у всьому світі до 2008 року та неконтрольованим швидким спадом темпів економіч-ного зростання внаслідок дії наслідків світової фінан-сово-економічної кризи.

На думку багатьох науковців, практиків, зокрема Валерія Геєця присутність іноземного капіталу в бан-ківській сфері має позитивні наслідки для фінансово- кредитного середовища. Так, якщо збільшення при-сутності іноземного банківського капіталу належним чином регулюється та контролюється, то структура банківської системи вдосконалюється, банки отриму-ють більше стимулів для виходу на міжнародні фон-дові ринки, більш динамічно розвиваються місцеві фондові ринки, підвищується ефективність трансмі-сійного механізму грошово-кредитної політики, при одночасному зниженні відсоткової ставки [4].

Прихід іноземних банків сприяє витісненню з ринку економічно слабких банків, що сприятиме посиленню довіри до вітчизняної банківської системи юридичних та фізичних осіб, а також формуванню конкуренто-спроможної та фінансово стійкої банківської системи (таблиця 1).

За результатами розрахункової таблиці 1. видно, що протягом досліджуваного кризового періоду кількість діючих банків в Україні скорочувалась, так у 2015 їх функціонувало 117, у 2016 - 96, а у 2017 році вже 82 банки. Частка діючих банків з іно-земним капіталом в Україні зважаючи на негативну динаміку кількості діючих банків зростала, зокрема: у 2015 році питома вага даної категорії становила 35%, у 2016 році - 39,6%, а у 2017 році - 46,3%; а частка банків зі 100% іноземним капіталом збільшувалась в динаміці з 14,5% у 2015 році до 21,95% у 2017 році. Таким чином за досліджуваний період частка банків з іноземним капіталом зросла на 11,3% в динаміці, а бан-ків зі 100% іноземним капіталом на 7,45%.

Конкуренція з боку банків з іноземним капіталом, яка стимулює скорочення загальних витрат, позитивно впливає на доступність кредитів для кінцевого спожи-вача, особливо враховуючи темпи збільшення витрат- ності українських банків.

До негативних наслідків присутності іноземного капіталу можна віднести [5]:

- залучення іноземного капіталу обумовлює появу серйозних проблем не лише для банківської системи, а й для української економіки та економічної безпеки держави в цілому. Різке зниження частки національ-ного банківського капіталу може призвести до ситу-ацій, коли певні сфери економіки будуть позбавлені кредитів, бо акціонери банків з іноземним капіталом завжди інвестуватимуть у ті галузі і в тих країнах, де прибуток і безпека є вищими;

- загроза «обвальної» глобалізації національної господарської системи та втрати економічного сувере-нітету;

- загроза для економічної безпеки країни через можливий неконтрольований відтік капіталу та фінан-сових ресурсів.

- відкриття філій та придбання нерезидентами частки або всього статутного капіталу вітчизняних банків з часом може призвести до серйозного відпливу ресурсів з країни та виведення за кордон отримуваних доходів;

- незацікавленість в підвищенні капіталізації і нарощування активних операцій на існуючій капіталь-ній базі;

- фінансові й економічні ризики швидкого зрос-тання частки іноземного банківського капіталу, пов'язані з можливою втратою суверенітету в сфері грошово-кредитної політики, можливим посиленням нестабільності, несподіваними коливаннями ліквід-ності банків, спекулятивними змінами попиту та про-позиції на грошово-кредитному ринку, можливим від-током фінансових ресурсів.

Як показує практика функціонування іноземного капіталу в банківській системі України, сьогодні впровадження іноземного капіталу на вітчизняний ринок не є занадто помітним.

Таблиця 1. Кількісне співвідношення банків з іноземним капіталом до загального обсягу діючих банків в динаміці у 2015-2017 роках в Україні [1], (од.)