Суб’єкти інформаційних відносин на ринку цінних паперів України: поняття, ознаки та класифікація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суб'єкти інформаційних відносин на ринку цінних паперів України: поняття, ознаки та класифікація

А.С. Бевза

Досліджуються питання визначення кола суб'єктів інформаційних відносин на ринку цінних паперів України. В статті приділяється окрема увага визначенню правосуб'єктності, проаналізовано поняття суб'єкта владних повноважень. Встановлені характерні риси та ознаки суб'єктів інформаційних відносин на ринку цінних паперів, зокрема, запропонована авторська класифікація цих суб'єктів. Надається визначення суб'єкту інформаційних відносин на ринку цінних паперів. Запропоновані зміни до чинного законодавства. владний правовий ринок інформаційний

Ключові слова: суб 'єкти права, суб 'єкти інформаційних правовідносин, суб'єкти інформаційно-правових відносин на ринку цінних паперів, право- суб 'єктність.

Исследуются вопросы определения субъектов информационных отношений на рынке ценных бумаг Украины. В статье уделяется особое внимание определению правосубъектности, проанализировано понятие субъекта властных полномочий. Установлены характерные черты и признаки субъектов информационных отношений на рынке ценных бумаг, в частности, предложена авторская классификация этих субъектов. Дается определение субъекта информационных отношений на рынке ценных бумаг. Предложены изменения в действующее законодательство.

Ключевые слова: субъекты права, субъекты информационных право-отношений, субъекты информационно-правовых отношений на рынке ценных бумаг, правосубъектность.

Researching problems of identifying the subjects of information relations in the Ukrainian securities market. In this article special attention is given to legal definition, the notion of the subject ofpower. Installedfeatures and characteristics of information relations in the securities market, including the author's proposed classification of these entities. Available determine the subject of information relations in the securities market. Proposed changes to the current legislation.

Key words: legal subjects, subjects of information relations, informational subjects and legal relations in the securities market, legalpersonality.

З кожним роком, все більшої значимості набуває процес розпо-ділу інформаційних потоків, в тому числі обміну інформацією на ринку цінних паперів України. Розвиток суспільних відносин, ін-формаційних технологій та ринків фінансових послуг змушує зако-нодавця належним чином регламентувати порядок доступу, обміну, споживання, поширення, зберігання інформації. Одним з важливих завдань, що носить як науковий так і практичний характер, є визна-чення статусу та кола суб'єктів на ринку цінних паперів. Право на доступ до інформації на ринку цінних паперів, в сучасній державі має важливе значення і надає змогу спеціальним суб'єктам належ-ним чином збирати, обробляти, використовувати інформацію для за-доволення власних інформаційних потреб, одержання прибутку, здійснення інформаційної та господарської діяльності.

Слід зазначити, що сучасними вченими В.М. Бевзенко, М.Й. Вільгушинським, І.П. Голосніченко, О.Ф. Фрицьким, Ю.С. Шемшученко досліджуються ряд проблем пов'язаних з правовим статусом суб'єктів владних повноважень з точки зору адмі-ністративного та конституційного права. Натомість, такі відомі науковці в галузі інформаційного права, як О.А. Арістова, О.А. Ба-ранов, К.І. Беляков, В.М. Брижко, Г.В. Виноградова, В.Д. Гавловсь- кии, Р.А. Калюжним, Л.П. Коваленко, О.В. Кохановська, А.І. Марущак, В.Г. Пилипчук, О.М. Селезньова, М.Я. Швець, приділяють більшу увагу дослідженням статусу саме суб'єктів інформаційних правовідносин.

Визначення кола суб'єктів інформаційних відносин на ринку цінних паперів України є надзвичайно важливим для розуміння як функціонування всієї системи фінансових ринків, так і інформацій-ного права. Аналіз прав та обов'язків, пізнання особливостей пра-вового статусу суб'єктів інформаційних правовідносин на ринку цінних паперів є метою цієї публікації.

Розпочнемо розгляд питання з теоретичних підходів визна-чення, хто саме є суб'єктами правовідносин та інформаційного права в цілому. О.Ф. Скакун в якості суб'єктів правовідносин пропонує визначити такі: індивідуальні суб'єкти (фізичні особи); ко-лективні суб'єкти (юридичні особи); держава та іі' структурні оди-ниці; соціальні спільноти - народ, нація, етнічні групи, громадяни виборчого округу тощо1.

Низка вчених присвятила свої дослідження вивченню суб'єктів правовідносин в інформаційній сфері. Наприклад, Д.А. Ловцов за-значає, що за суб'єктами, інформаційні правовідносини принципово не відрізняються від інших правовідносин, оскільки суб'єктами ін-формаційного правовідношення вважаються її правосуб'єктні учас-ники - носії суб'єктивних юридичних прав (уповноважені) та обов'язків (правозобов'язані), якими можуть бути2:

- індивіди: громадяни, іноземні громадяни, особи без грома-дянства, особи з подвійним громадянством;

- організації (державні: органи держави, державні установи та підприємства, держава; недержавні: громадські об'єднання гос-подарські організації, релігійні конфесії тощо);

- соціальні спільноти (народ, нація, населення, трудовий ко-лектив).

Л.П. Коваленко виділяє основні групи суб'єктів інформаційних правовідносин3: виробники, або творці, інформації, в тому числі ав-тори; власники інформації (інформаційних об'єктів); споживачі ін-формації.

Разом з тим можемо погодитися з думкою О.А. Баранова, який відносить до суб'єктів інформаційних правовідносин, що регулю-ються інформаційним правом, наступні суб'єкти, зокрема: фізичні та юридичні особи України; особи без громадянства; громадські та політичні організації України; органи державної влади та місцевого самоврядування4.

Крім того, до суб'єктів інформаційних правовідносин, за умови, якщо однією з сторін цих відносин виступають громадяни або юридичні особи України, органи державної влади та місцевого самоврядування України, на нашу думку, слід віднести також: іноземні фізичні та юридичні особи; міжнародні організації та іноземні держави.

К.І. Бєляков відносить до суб'єктів інформаційних відносин осіб, що беруть участь у створенні, перетворенні, передачі та поши-ренні, одержанні і споживанні інформаційного ресурсу. Це, насам-перед, виробники (творці), споживачі та власники інформаційного ресурсу5.

На таких юридичних позиціях знаходяться й інші науковці, зо-крема В.М. Боер, Н. Н. Ковалева, В.А. Копилов.

Слід зазначити, що інформаційні відносини на ринку цінних паперів є багатогранними, визначають різний обсяг прав та обов'язків і залежать від об'єктів таких відносин та зовнішніх умов, у яких такі відносини виникають. Так, наприклад, професійний учасник на ринку цінних паперів - акціонер, як запитувач інформації у порядку ст. 25 Закону України “Про акціонерні товариства”, перебуває у іншому правовому становищі, ніж у інформаційних відносинах з приводу його діяльності та функціонування на самому ринку цінних паперів. Таким чином, можемо говорити про необхідність визначення інформаційної правосуб'єктності як правової категорії.

А. Марущак визначає інформаційну правосуб'єктність, як здат-ність суб'єкта інформаційних правовідносин мати інформаційні права та набувати своїми діями суб'єктивні інформаційні права і обов'язки, які складають зміст інформаційних правовідносин.

Зміст інформаційної правосуб'єктності, зрозуміло, для всіх суб'єктів інформаційних відносин не є однаковим. Для кожного суб'єкта інформаційного права є своя певна правосуб'єктність з кон-кретним змістом. Для органів державної влади змістом інформацій-ної правосуб'єктності є компетенція як сукупність певних повноважень. Для громадян та юридичних осіб інформаційна пра- восуб'єктність складається з правоздатності, дієздатності, деліктоз- датності та певних суб'єктивних прав та обов'язків6.

В свою чергу, можемо визначити інформаційну правосуб'єкт-ність на ринку цінних паперів, як здатність певного суб'єкта право-відносин, які склалися в інформаційній сфері на ринку цінних паперів, мати інформаційні права та набувати своїми діями суб'єк-тивні інформаційні права і обов'язки.

Суб'єктами інформаційно-правових відносин на ринку цінних паперів є їх учасники, які володіють відповідною інформаційною правосуб'єктністю, яка включає в себе:

- інформаційну правоздатність, яка полягає у можливості мати інформаційні права и" обов'язки. Жодна особа не може бути ні об-межена, ні позбавлена інформаційної правоздатності;

- інформаційну дієздатність - визначену законодавством про цінні папери можливість суб'єкта інформаційних правовідносин здійснювати свої інформаційні права и" обов'язки. Така інформа-ційна правоздатність характеризується здатністю відповідного суб'єкта бути активним учасником інформаційних відносин, само-стійно визначати, які саме права йому реалізовувати та в яких кон-кретних інформаційних правовідносинах;

- окремим елементом інформаційної правосуб'єктності є делік- тоздатність, а саме здатність суб'єкта інформаційних правовідносин нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення.

Зазначимо, що за загальним правилом правоздатність, дієздат-ність та деліктоздатність юридичної особи наступають практично завжди одночасно з моменту державної реєстрації і припиняються з ліквідацією юридичної особи. Якщо розглядати правоздатність юридичної особи на ринку цінних паперів, то тут існують певні винятки, а саме, здійснення інформаційної діяльності, може потре-бувати наявності певної ліцензії (депозитарні та клірингові уста-нови, торговці цінними паперами, компанії з управління активами), чи строк початку дії правоздатності може збігатись з моментом отримання спеціального дозволу, здійснення певної реєстраційної дії (розміщення цінних паперів для емітента цінних паперів). В такому випадку, припинення інформаційної правоздатності збігається з моментом фактичного позбавлення відповідного ліцензійного права або скасуванням реєстрації випуску цінних па-перів.

Доречним буде звернення до законодавчого визначення суб'єк-тів в інформаційній сфері. Основні положення викладені у статті 4 Закону України “Про інформацію”. Законом віднесено до суб'єктів інформаційних відносин фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень. Проаналізувавши вказану норму, можливо зазначити, що законодавством надано виключний перелік суб'єктів інформаційних відносин, чим не враховано ряд важливих та актуальних, щонайменше для інформаційної сфери ринку цінних паперів, суб'єктів. На нашу думку, законодавець формально віднісся до визначення суб'єктів інформаційних відно-син, застосувавши загальні ознаки учасників права. Вважаємо, що такий перелік можливо доповнити такими суб'єктами, як інші дер-жави, їх громадяни та юридичні особи, міжнародні організації та особи без громадянства.

На підставі законодавчого визначення суб'єктів, з урахуванням специфіки інформаційних відносин, які складаються на ринку цін-них паперів, можемо визначити наступні: фізичні особи - акціонери, інвестори в цінні папери, інші заці-кавлені особи; юридичні особи - акціонери, інвестори в цінні па-пери, інституційні інвестори, емітенти всі форм власності, професійні учасники фондового ринку в тому числі комерційні банки; об'єднання громадян - об'єднання професійних учасників фондового ринку, саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку; суб'єкти владних повноважень - Кабінет міністрів України, Міністерство фінансів України, Національна комісія з цін-них паперів та фондового ринку України.

Науковці по-різному підходять до визначення такої теоретичної дефініції, як “суб'єкт владних повноважень”. Так, В.М. Бевзенко надає власне розуміння суб'єкта владних повноважень як уповно-важеного державою суб'єкта (орган, підприємство, установа, орга-нізація, посадова чи службова особа), який на основі та у відповідності із чинним законодавством здійснює управлінський чи регулятивний вплив як на суспільство у цілому, так і на його окремі елементи (групи, інститути тощо). До суб'єктів владних повнова-жень ним віднесено наступні інституції: 1) орган законодавчої влади - Верховну Раду України; 2) органи виконавчої влади; 3) органи судової влади; 4) прокуратуру України; 5) органи місцевого са-моврядування; 6) посадову чи службову особу зазначених вище органів; 7) інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, наприклад, будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону7.

М. Вільгушинський вважає, що основним критерієм віднесення до суб'єктів владних повноважень є наявність заснованої на нормах публічного права можливості суб'єктів публічної влади видавати юридичні акти та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення реалізації публічного інтересу8.

Вважаємо доцільною та погоджуємося з думкою науковців, які зазначають, що владними повноваженнями наділяється вже вужче коло суб'єктів, виходячи із наявності в суспільстві різних видів влад - політичної, економічної, інформаційної. Державно-владні ж по-вноваження мають тільки окремі інституції. Це обумовлюється при-родою державної влади, визначається як державна організація політичного управління суспільством, яка як за обсягом, так і за за-собами впливу перевищує всі інші різновиди влади в усіх соціаль-них утвореннях. Вона поширюється на всі сфери суспільного життя, здійснюється за допомогою спеціального апарату примусу або пе-реконання та володіє монопольним правом видавати загально-обов'язкові нормативно-правові акти9.

Враховуючи вищевикладені теоретичні підходи, можемо чіт-кіше визначити суб'єкти державно-владних повноважень в інфор-маційній сфері ринку цінних паперів: 1) органи законодавчої, виконавчої та судової влади; 2) Президента України, який має окремі повноваження в кожній з гілок влади; 3) державні органи, які підпорядковані органам законодавчої, виконавчої, судової влади; 4) органи місцевого самоврядування; 5) посадові та службові особи цих органів.

Окремо розглянемо повноваження органу, який здійснює дер-жавне регулювання ринку цінних паперів - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У відповідності до Указу Пре-зидента України від 23 листопада 2011 року N 1063/2011 “Про На-ціональну комісію з цінних паперів та фондового ринку”, НКЦПФР в інформаційній сфері на ринку цінних паперів здійснює певні види діяльності, зокрема:

* встановлює порядок обміну інформацією на умовах гаранто-ваної конфіденційності між учасниками депозитарної системи;

* здійснює моніторинг адміністративних даних та інформації учасників ринку цінних паперів;

* встановлює обсяги, склад, строки, вимоги, порядок та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

* визначає порядок формування (ведення), забезпечує ство-рення та функціонування Загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів, порядок доступу до інформації, яка в ний міститься;

* встановлює вимоги, обсяги та строки розкриття інформації емітентами цінних паперів.

Також, НКЦПФР для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій в інформаційній сфері має право:

* засновувати в установленому порядку засоби масової інфор-мації з метою висвітлення питань реалізації державної політики у сфері розвитку та функціонування ринку цінних паперів;

* видавати за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері технічного захисту інформації нормативно-правові акти щодо технічного захисту інформації у Національній де-позитарній системі;

* користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, систе-мами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та ін-шими технічними засобами;

* одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади інформацію, документи і матеріали, не-обхідні для виконання покладених на НКЦПФР завдань;

* здійснювати контроль за достовірністю інформації, що на-дається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, та її відповідністю встановленим стандартам;

* надавати інформацію органам державної влади.

Таким чином вбачимо, що норми вказаного нормативного акту визначають лише певний перелік видів діяльності та прав НКЦПФР, натомість, в ньому відсутні чіткі завдання та повноваження НКЦПФР в інформаційній сфері на ринку цінних паперів.

На нашу думку, недоліком є і те, що нормативний акт, конста-туючи увагу на певних специфічних правовідносинах в інформацій-ній сфері, не приділяє належної уваги загальним повноваженням, які регулюють інформаційну діяльність органу в цілому. Відсутність загальновизначених повноважень НКЦПФР в інформаційній сфері на ринку цінних паперів обмежує її діяльність, як державного ор-гану.

В зв'язку з вказаним, вважаємо за доцільне внести зміни до “Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондо-вого ринку” затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року N 1063/2011, а саме п. 1 доповнити наступним реченням: “НКЦПФР здійснює державну інформаційну політику в межах покладеної на неї повноважень”.

П.3 Положення доповнити п.п. 12 в наступній редакції: “забезпечення загального контролю та нагляду в інформаційній сфері на ринку цінних паперів України”.

Вказане дозволить, в разі відсутності спеціальних повноважень передбачених нормативним актом, застосувати загальні норм та повноваження з метою належного регулювання інформаційних право-відносин, що виникають на ринку цінних паперів.

Окремі категорії суб'єктів інформаційних правовідносин на ринку цінних паперів України визначені в Законах України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про депо-зитарну систему України”, “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про акціонерні товариства”, “Про Національний банк України”, “Про банки та банківську діяльність”, Указі Президента України “Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку”.

Враховуючи викладене, можемо визначити загальний масив осіб, які є суб'єктами інформаційних правовідносин на ринку цінних паперів: Держава Україна, Національний банк України, емітентів або осіб, що видали неемісійні цінні папери, акціонери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об'єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку.

Автор вважає, що суб'єктом інформаційних правових відносин, що склалися на ринку цінних паперів визначається той, хто наділений інформаційними правами та обов'язками, бере участь у ство-ренні, перетворенні, передачі та поширенні, одержанні і споживанні інформації, яка безпосередньо пов'язана з випуском, обігом, обслуговуванням цінних паперів, функціонуванням акціонерних това-риств, та ринку цінних паперів в цілому.

З метою надання повної характеристики суб'єктів інформаційних правовідносин на ринку цінних паперів, здійснимо їх класифікацію за окремими ознаками:

За кількістю суб'єктів інформаційних правовідносин на ринку цінних паперів визначаємо індивідуальних (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства) та колективних (органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства та установи різних форм власності, а також громадські об'єднання);

За правовим статусом: фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), юридичні особи (резиденти та нерезиденти незалежно від форм власності та організаційно-правових форм), суб'єкти наділені владними повноваженнями (Кабінет міністрів України, Міністерство фінансів України, органи місцевого самоврядування, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку);

За місцем розташування суб'єкта в системі функціонування ринку цінних паперів: зацікавлені особи (будь-які особи зацікавлені в отриманні інформації), особи зі спеціальним статусом, наділені певними правами та обов'язками (акціонери, інвестори, емітенти), професійні учасники на ринку цінних паперів (юридичні особи, які на підставі ліцензії, провадять на фондовому ринку професійну ді-яльність), суб'єкти наділені владними повноваженнями (Кабінет міністрів України, Міністерство фінансів України, органи місцевого самоврядування, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку);

Залежно від характеру дій з інформацією на ринку цінних паперів: виробники інформації, в тому числі автори, власники інформації, споживачі інформації, поширювачі, зберігачі та охоронці інформації.

Підсумовуючи вищевикладене, проаналізувавши законодавчі норми та наукові підходи, приходимо до висновку, що суб'єкти інформаційних правовідносин на ринку цінних паперів мають певний перелік характерних ознак та рис на відміну від загальних суб'єктів інформаційних правовідносин, а саме: вступають в інформаційні правовідносини, що пов'язані з випуском, обігом, обслуговування цінних паперів, функціонуванням акціонерних товариств та ринку цінних паперів в цілому;

беруть участь у створенні, перетворенні, передачі та поширенні, одержанні і споживанні інформації;

специфікою є те, що одні і ті ж самі суб'єкти можуть вступати в різні інформаційні правовідносини з різним обсягом правосуб'єкт- ності в залежності від того, які функції ними виконуються;

поруч з юридичними та фізичними особами резидентами виділяються юридичні та фізичні особи нерезиденти, міжнародні організації і іноземні держави;

специфічною ознакою є, те що фактично всі учасники ринку цінних паперів певним чином (повністю або опосередковано) вступають в інформаційні правовідносини та є суб'єктами інформацій-них правовідносин на ринку цінних паперів.

В статті надано авторське визначення суб'єктам інформаційних правовідносин на ринку цінних паперів України, визначено загальний масив осіб, що до них відносяться. Автор надає визначення ін-формаційної правосуб'єктності на ринку цінних паперів, як правової категорії. Також зауважимо, що питання інформаційної правосуб'єктності суб'єктів на ринку цінних паперів потребує додаткового законодавчого визначення.

Окрему увагу приділено визначенню повноважень, видам діяльності, встановленню прав основного органу, який здійснює державно-владні повноваження в інформаційні сфері на ринку цінних паперів - Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку. В результаті чого, надані конкретні рекомендації щодо внесення змін до нормативного акту, який регулює діяльність НКЦПФР.

Автор встановлює характерні риси, здійснює класифікацію суб'єктів інформаційних правовідносин на ринку цінних паперів та вважає, що така класифікація не є вичерпною.

Литература

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. URL: Нір://роШ^. eUib.org.ua/pages-1683.html

2. ЛовцовД.А. Информационныеправоотношения: особенностии продуктивнаяклассификация // Информационное право. 2009. N0 1. С. 3-6. URL: http://www.recoveryШes.ruЛaws.php?ds=3089

3. Коваленко Л.П. Суб'єкти інформаційних правовідносин // Ученые записки Таврического нац. унив-та им. В.И. Вернадского. Сер. «Юридические науки». Т. 25 (64). 2012. N0 2. С. 376-379. иЯЬ: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ UZTNU_law/2012_2/2012/uch_25_2_law/055kov.pdf

4. Баранов О.А. Правове забезпечення інформаціиної сфери: теорія, методологія і практика: монографія. Кий: Едельвейс, 2014. - 497 с.

5. Бєляков К.І. Інформатизація в Україні: проблеми організаційного, правового та наукового забезпечення: монографія. Київ: КВІЦ, 2008. 576 с.

6. Марущак А. Поняття суб'єктів інформаційних правовідносин // Правова інформатика. 2006. № 4(12). С. 44-48.

7. Бевзенко В.М Суб'єкти владних повноважень у адміністративному процесі України // Журнал східноєвропейського права. 2013. №. 1. С. 12-18.

8. Вільгушинський М. До питання про сутність та зміст категорії “суб'єкт владних повноважень” // Віче. 2013. No 12. С. 10-14. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/viche _2013_12_5.pdf

9. Органи державної влади України: монографія; за ред. В. Погорілка. Київ: Ін- т держави і права ім. В. Корецького, 2002. 592 с.

Размещено на Allbest.ru