Науково-практичні рекомендації з удосконалення класифікації форм і видів страхування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ФОРМ І ВИДІВ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

О.В. Орлова,

к. е. н., доцент, доцент кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Одеського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (м. Одеса)

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні основи і практичні аспекти удосконалення класифікації форм і видів страхування в Україні. Об'єктом дослідження є взаємопов'язані процеси глобалізації страхових ринків країн світу. Метою статті є адаптація класифікації форм і методів страхування в Україні до провідної світової практики. Узагальнено зміст страхових директив Європейського Союзу в частині класифікації видів страхування «життя» (life) та загальних (ризикових) видів страхування (non-life). Зроблено висновок, що, незважаючи на єдину класифікацію видів страхування, кожна країна ЄС має свою нормативно-правову основу страхової діяльності, систему страхового нагляду, які, мають не лише спільні риси, але і безсумнівну національну специфіку: розрізняються пропоновані страхові продукти, оподаткування, умови діяльності страховиків. Обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо удосконалення класифікації форм і видів страхування в Україні відповідно до національного законодавства із метою його адаптації до вимог ЄС.

Ключові слова: форми, види, страхування, класифікація, удосконалення, науково-практичні рекомендації.

ринок страхування глобалізація адаптація світовий

The subject of the study is theoretical, methodological and practical aspects of improving the classification of forms and types of insurance in Ukraine. The object of the study is the interconnected processes of globalization of insurance markets of the world. The purpose of the article is to adapt the classification of forms and methods of insurance in Ukraine to the leading world practice. The content of the insurance directives of the European Union in terms of the classification of types of life insurance and general non-life insurance is summarized. It is concluded that in spite of the uniform classification of insurance types, each EU country has its legal and regulatory framework for insurance activities, a system of insurance supervision, which have not only common features but also undeniable national specifics: the proposed insurance products differ, taxation, conditions of activity of insurers. The scientific and practical recommendations for improving the classification of forms and types of insurance in Ukraine in accordance with the national legislation in order to adapt it to the requirements of the EU are substantiated.

Keywords: forms, types, insurance, classification, improvement, scientific and practical recommendations.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Одним із завдань економічної інтеграції країн ЄС є формування єдиного страхового ринку, метою якого є забезпечення вільного просування страхових послуг, капіталу і страхових брокерів, що сприяє розвитку конкуренції і підвищенню ефективності роботи страховиків у єдиному економічному просторі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

Для ефективного розвитку страхового ринку України необхідно виділити його класифікаційні ознаки, які будуть оцінюватися. Узагальнивши погляди державного регулятора [1], а також учених щодо вказаних питань, серед яких Москаленко О. [2], Кашкарьова О. [3], Твердохліб О., Горшков Є. [4], доходимо висновків, що класифікацію страхового ринку пропонується поділити на дві великі групи: загальна, що базується на загальних підходах до класифікації ринків; спеціальна, що ґрунтуються на особливостях класифікації страхування за економічними та юридичними ознаками. Загальні підходи до класифікації ринків ґрунтуються на виділенні таких ознак: повноцінність, насиченість, консолідація, концентрація, стан розвитку, структуризація, технологічність, масштаб, за співвідношенням попиту та пропозиції, за доступністю послуг, за напрямом розвитку, за покупцями. Спеціальна класифікація страхового ринку передбачає виділення таких критеріїв: об'єкт страхування, характер роботи страховика та його організаційно-правова форма, обов'язковість страхування.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є адаптація класифікації форм і методів страхування в Україні до провідної світової практики.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

У 1973 р. було прийнято Директиву Ради 73/239/ЄЕС «Щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування, іншого, ніж страхування життя» [5], у 1977 р. - Директиву ЄС з контролю за платоспроможністю компаній загального страхування, а 1 січня 1978 р. було введено класифікацію видів страхування. Вона встановлює 7 класів довгострокового страхування (життя i пенсій) i 18 класів загального страхування. Поділ страхування на обов'язкове та добровільне відсутній.

Перша група видів страхування має назву «життя» (life), друга «не - життя» (non - life). Перша група об'єднує довгострокові договори страхування, які не лише задовольняють потреби страхувальників у страховому захисті, а й здатні забезпечити їхні інвестиційні інтереси, тобто передбачають нагромадження й капіталізацію страхових внесків. Такі договори охоплюються поняттям «life assurance» -- «страхування життя» і пов'язані з індивідуальним страхуванням життя, страхуванням дітей до повноліття i вступу в шлюб, страхуванням додаткової пенсії тощо. Оскільки за договорами страхування життя, які укладаються на термін до 30 і більше років, відповідальність страховика настає або в разі смерті застрахованої особи, або в разі дожиття нею до заздалегідь обумовленої договором події. Тому за будь-яких обставин внесені кошти повернуться застрахованій особі або її правонаступникам із інвестиційним доходом. До довгострокового страхування життя (life) відносяться такі види страхування:·

1. Страхування життя і здоров'я.

2. Страхування до одруження і народження дитини.

3. Зв'язане довгострокове страхування.

4. Безперервне страхування здоров'я.

5. Тонтини.

6. Страхування виплати капіталу.

7. Страхування пенсій.

Ризики страхування життя визначаються Директивою № 2002/83/ЄС від б листопада 2002 р. «Про страхування життя» [6]. За положеннями Директиви до страхування життя належать: страхування життя, зокрема, страхування на дожиття до певного віку, страхування на випадок смерті, змішане страхування (попередніх випадків), страхування на випадок шлюбу й пологів, пенсійне страхування, страховки, що доповнюють страхування життя (а саме страхування від травм, включаючи непрацездатність, страхування на випадок смерті в результаті нещасного випадку, страхування від інвалідності через нещасний випадок або захворювання) у випадках, коли ці страховки укладені спільно зі страхуванням життя.

Друга група договорів -- це ті договори, які обслуговують потреби виключно у страховому захисті, не торкаються інвестиційних інтересів страхувальників і об'єднуються поняттям «non-life», або «general insurance» -- «не-життя», або «загальне страхування». До загальних (ризикових) видів страхування (non-life) відносяться таки види страхування:

1. Страхування від нещасного випадку.

2. Страхування на випадок хвороби.

3. Страхування автомобілів.

4. Страхування залізничного рухомого складу.

5. Страхування літаків.

6. Страхування суден.

7. Транспортне страхування вантажів.

8. Страхування від пожеж і стихійних лих.

9. Страхування майна.

10. Страхування цивільної відповідальності водіїв автотранспорту.

11. Страхування цивільної відповідальності власників авіакомпаній.

12. Страхування цивільної відповідальності судновласників.

13. Страхування загальної відповідальності.

14. Страхування кредитів.

15. Страхування від фінансових втрат, пов'язаних зі зловживаннями працюючих по найму.

16. Страхування від інших фінансових втрат.

17. Страхування судових витрат.

18. Страхування допомоги.

Створення єдиного страхового ринку здійснюється поступово в двох напрямах: забезпечення вільної діяльності страховиків у всіх країнах ЄС і гармонізація страхового законодавства. Керівником і координатором цієї діяльності виступає Європейський комітет зі страхування, у якому представлені всі національні союзи й асоціації страховиків. Першими кроками формування спільного страхового ринку ЄС стали вироблення і прийняття принципів створення цього ринку, визнаних усіма його учасниками, а саме:

свобода створення філій усередині країн - членів співтовариства для будь-якого його члена;

свобода поширення страхового продукту в рамках співтовариства для будь-якого його члена без обов'язкового відкриття філій;

чесна конкуренція на сумлінних і рівних умовах;

неможливість використання заборонених елементів конкуренції, наприклад самостійний вибір контрактного права і податкового режиму, що може сприяти створенню нерівних умов на території співтовариства;

єдина група видів страхування, забезпечує уніфікацію страхових продуктів;

єдині правила фінансових гарантій - платоспроможності і гарантійного фонду страховика, а також ліцензування, які забезпечують уніфіковані вимоги до страхової діяльності на території всіх країн - членів ЄС.

Класифікація видів страхування в Україні принципово відрізняється від європейської. Закон України «Про страхування» [7] виділяє 23 види добровільного страхування і 47 видів обов'язкового страхування. Тому процес формування спільного ринку Україна - ЄС в страховому секторі не може бути швидким. Пропонується поділ страхування на класи за такими групами: класи страхування інші, ніж страхування життя; класи страхування життя. Класи страхування та ризики страхування іншого, ніж страхування життя, наведено у табл. 1. Передбачається виділення двох класів страхування, іншого ніж життя, - страхування сільськогосподарської продукції та страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки.

Таблиця 1

Класи страхування та ризики страхування іншого, ніж страхування життя

Джерело: власні розробки

Класи страхування та ризики страхування життя, наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Класи страхування та ризики страхування життя

Джерело: власні розробки

Додатково умовами договору страхування за класами страхування життя I-IV може передбачатися страхування пов'язаних ризиків з класів страхування інших, ніж життя І «Страхування від нещасного випадку» та ІІ «Страхування від хвороби» та обов'язок страховика здійснити страхову виплату (виплати) та/або виплати у вигляді ануїтету в разі смерті та/або втрати працездатності внаслідок нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, чи захворювання застрахованої особи.

Страхова організація, що отримала ліцензію на страхування основного ризику, який належить до одного класу або групи класів, також може страхувати ризики, включені до іншого класу, без одержання ліцензії на здійснення страхування таких ризиків за умови, якщо ризики відповідають усім наступним умовам: вони пов'язані з основним ризиком; стосуються об'єкту, який застрахований проти основного ризику; і покриваються договором, що страхує основний ризик.

Вітчизняна теорія і практика не оперує двома класами зі страхування життя, передбаченими європейською директивою, - тонтини і страхування виплати капіталу. Тонтина (ісп. tontina - по імені винахідника, італійця Лоренцо Тонті, в XVII ст.) - форма взаємного страхування життя, або рента, коли засновуються асоціацій осіб, що підписали угоду, згідно з якою їхні вклади об'єднані в загальний фонд з метою спільної капіталізації своїх внесків і подальшого розподілу активів, сформованих таким чином, серед тих, хто дожив або серед бенефіціарів померлих. Операції виплати капіталу засновані на актуарних розрахунках, при яких, в обмін на одноразовий або періодичні платежі, узгоджені заздалегідь, приймаються зобов'язання зазначеної тривалості і суми.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Незважаючи на єдину класифікацію видів страхування, кожна країна ЄС має свою нормативно-правову основу страхової діяльності, систему страхового нагляду, які, мають не лише спільні риси, але і безсумнівну національну специфіку: розрізняються пропоновані страхові продукти, оподаткування, умови діяльності страховиків. Таким чином, Україна потребує внесення змін до національного законодавства із метою його адаптації до вимог ЄС відповідно до запропонованих класів страхування та відповідних їм ризиків.

Перспективами подальших досліджень є конкретизація рекомендацій із удосконалення страхового законодавства в частині класифікації страхування.

Література:

1. Про затвердження Характеристики та класифікаційних ознак видів добровільного страхування: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 9 липня 2010 року № 565 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE18414.html

2. Москаленко О. В. До питання класифікації принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві / О. В. Москаленко // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. "Право". - 2011. - Вип. 16. - С. 82-88.

3. Кашкарьова О. В. Історико-правовий аналіз страхування як ланки фінансової системи / О. В. Кашкарьова // Право і Безпека. - 2011. - № 5. - С. 16-20.

4. Твердохліб О. І. Класифікація закладів охорони здоров'я в завданнях медичного страхування / О. І. Твердохліб, Є. В. Горшков // Медична інформатика та інженерія. - 2011. - № 2. - С. 64-67.

5. Перша Директива Ради 73/239/ЄЕС «Щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування, іншого, ніж страхування життя» від 24 липня 1973 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_281/print1452601855193329.

6. Директива 2002/83/EC Европейского Парламента и Совета от 5 ноября 2002 г. относительно страхования жизни [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.znay.ru/law/eec/eec2002-83.shtml

7. Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80

Размещено на Allbest.ru