Пропозиції щодо покращення правового статусу Національного банку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Л.М. Фільштейн

канд. економічних наук, доцент, Кіровоградський

національний технічний університет

Проаналізовано правовий статус Національного банку України. Показані найуразливіші сторони функціонування НБУ як регулятора комерційних банків і базової інституції зі здійснення фінансово-кредитної політики. Сформульовані конкретні пропозиції щодо покращення правового статусу НБУ.

Ключові слова: правовий статус, Національний банк України (НБУ), фінансове право, банківська система, грошова політика, валютні резерви.

SUGGESTIONS FOR IMPROVING THE LEGAL STATUS OF THE NATIONAL BANK OF UKRAINE

The legal status of the National Bank of Ukraine. Showing most vulnerable side operation Bank as a regulator of commercial banks and the basic institutions to financial and credit policy. Formulated specific proposals for improving the legal existence of the NBU.

Keywords:legal status, the National Bank of Ukraine (NBU), finance, banking, monetary policy, foreign exchange reserves.

Постановка проблеми

Банківська система відіграє важливу роль в державі і стає інструментом впливу як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. Державне регулювання банківської діяльності набуває особливого значення, що вимагає налагодження системи координації органів державної влади при реалізації регулювання банківської діяльності.

Нагальною проблемою правового статусу Національного банку України - є ступінь його незалежності. Взаємодіючи з органами державної влади, Національний банк займає особливе місце в системі державних органів, яке визначається ступінню його незалежним від органів державної влади.

У світі не існує однорідних критеріїв, за якими визначається місце центрального банку в системі органів державної влади. Воно залежить від форми організації та характеру здійснення державної влади в країні, а також від способів впливу на фінансову політику держави. Від ступеня незалежності Національного банку, в свою чергу, залежить стабільність національної валюти [1, С. 237-238].

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Правовий статус та функції Національного банку України досліджувалися як в юридичній, так і в економічній літературі. Окремі питання правового регулювання управлінських функцій Національного банку України висвітлено в працях таких вчених, таких як В. Авер'янова, Б. Адамика, Е. Алісова, М. Старинського, А. Монаєнка, О. Орлюк, Л. Савченко та деяких інших.

У наукових працях досліджено подвійний правовий статус Національного банку України як центрального банку, так й господарюючого суб'єкта, доведено превалювання публічно-правового статусу Національного банку України в контрольних відносинах за участю комерційних банків. Разом з тим, є необхідним дослідити організаційно-правові засади діяльності Національного банку України як органу державного контролю та суб'єкта фінансово-контрольних відносин в сучасних умовах розвитку фінансів.

Метою даної статті є вивчення правового статусу Національного банку України, існуючих взаємовідносин між різними органами влади при регулюванні діяльності банківського сектору; аналіз чинних законів та підзаконних актів, що встановлюють принцип регулювання банківської системи.

Виклад основного матеріалу

Важливим елементом реалізації державного регулювання банківської діяльності є Національний банк України, який відповідає за підтримання стабільності національної грошової одиниці та функціонування банківської системи в цілому.

Національний банк України - є головним банком держави, який координує діяльність кредитних інститутів і виконує функції управління грошово-кредитними і фінансовими процесами в економіці держави, реалізує економічну політику уряду України, в разі, коли вона не суперечить принципам забезпечення стабільності національної грошової одиниці [6, С. 12-151].

Важливе значення для реалізації державного регулювання банківської діяльності, на наш погляд, має характеристика правової природи діяльності Національного банку України, в першу чергу, його економічна самостійність. Чинним законодавством встановлено, що Національний банк підзвітний Президентові та Верховній Раді України в межах їхніх конституційних повноважень. Однак у системі органів виконавчої влади він має автономний статус, діє самостійно і не залежить від органів державної управління при вирішенні питань, що належать до виключної компетенції центрального банку. Не допускається втручання органів законодавчої та виконавчої влади у виконання функцій і повноважень Ради Національного банку чи Правління Національного банку України інакше, ніж у межах, визначених Законом України «Про Національний банк України» [2, С. 191].

Такий правовий статус Національного банку забезпечує йому самостійність у проведенні єдиної державної грошово-кредитної політики, сприяє запобіганню неконтрольованій емісії грошей, обмеженню фінансування бюджетного дефіциту. Необхідно звернути увагу, що правовий статус Національного банку характеризується подвійною правовою природою: з одного боку, він є органом державної влади, уповноваженим здійснювати державне управління в сфері банківської діяльності, а з іншого боку, - банківською установою, яка здійснює банківські операції, виступає кредитором для інших банків [3, С. 54-55].

Особливість правового статусу, завдання і функції Національного банку України визначають характер його взаємовідносин з Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України. Національний банк України має автономність, його діяльність характеризується оптимальною самостійністю щодо управління грошово-кредитною системою держави.

На сьогодні існує протиріччя між Конституцією України та Законом України «Про Національний банку України». Головним чином це стосується ролі Національного банку, який конституційно зобов'язаний забезпечити стабільність національної валюти - гривні [4, С. 43], а насправді, згідно закону, є нікому не підконтрольною інституцією, яка вирішує широкий комплекс проблем та напряму впливає на національну безпеку країни.

Нині Національний банк України, будучи за законом «особливим органом державного управління», насправді ж домігся унікального правового статусу [5, С. 208]. Адже, як інакше можна розцінювати, зокрема, статтю 53 зазначеного Закону, що має назву «Гарантії невтручання», - яка гласить, що «не допускається втручання органів законодавчої та виконавчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій і повноважень Ради Національного банку чи Правління Національного банку інакше, як в межах, визначених цим Законом» [2, С. 192].

Саме через це, на нашу думку, грошово-кредитна і валютна політика НБУ є настільки закритою і непрозорою, що недоступна контролю з боку Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, контролюючих органів держави, в тому числі, Рахунковій Палаті, Держаній контрольно-ревізійній службі України.

Відповідно до зазначеного Закону (статті 7, 31, 42, 50), Національний банк України має право здійснювати:

- обслуговування коштів Державного бюджету, умови якого визначаються договором між Національним банком і Державним казначейством України;

- збереження та управління державними цінними паперами та іншими цінностями;

- операції із золотовалютними резервами і банківськими металами;

- ліцензування банківської діяльності та передбачених законом операцій;

- сертифікацію тимчасових адміністраторів і ліквідаторів банка, аудиторів;

- видачу банківських та інших ліцензій юридичним особам на здійснення окремих банківських операцій, а також інших дозволів;

- операції з купівлею-продажу майна для забезпечення своєї діяльності;

- купівлю-продаж казначейських зобов'язань, а також інших цінних паперів та боргових зобов'язань;

- операцій на відкритому ринку з цінними паперами, в тому числі, із казначейськими зобов'язаннями;

- емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними [2, С. 191-192].

Лише в Україні має місце фактичне привласнення НБУ не лише всього золотовалютного резерву держави, а й такого загальнонаціонального активу, як гривнева емісія. Національний банк України постійно займається рефінансуванням комерційних банків, маючи від торгівлі гривнею стабільні надходження.

На сьогодні вся сума гривневої емісії не відображається на балансі Національного банку України, як його фінансові зобов'язання перед державою, а гривнева маса фіксується в пасиві балансу банку в якості власних коштів.

Таким чином, Національний банк України постійно отримує прибутки, не перераховуючи їх до державного бюджет країни. Безконтрольне розміщення валютних резервів, призвело до того, що у 2009 році, за даними засобів масової інформації, щонайменше 12 млрд. дол. США валютних резервів Національного банку України були недоступними для української держави. Зазначена грошова сума була виявлена на рахунках збанкрутілого банку «Lеhmаn Вrоthеrs» [7]. Угоди щодо розміщення золотовалютного резерву України були підготовлені зарубіжними консультантами НБУ та Міністерства фінансів України, а тому права українського інвестора визначались законодавчими нормами зарубіжних країн, а валютні резерви не могли бути використані в інтересах української держави в період фінансової кризи.

На нашу думку, Верховна рада України, як єдиний законодавчий орган в країні, не повинна залишатися лише споглядачем такої ситуації, адже відповідальність перед суспільством за роботу Національного банку покладено не тільки на Кабінет Міністрів України, а й на Верховну Раду. Законодавча та виконавча гілки влади зобов'язані переглянути правовий статус Національного банку України. В зв'язку з цим, ми пропонуємо наступні заходи:

1. Невідкладно внести принципово важливі зміни до Закону України «Про Національний банк України», в першу чергу, виключивши з нього чинні на теперішній час статті 53 та 54 Закону.

Стаття 53 зазначеного Закону не допускає втручання органів законодавчої (Верховної Ради України) та виконавчої влади (Кабінету Міністрів України) в діяльність Правління та Ради НБУ. Фінансово-економічна криза в Україні показала небезпеку абсолютної свободи й не підконтрольності Національного банку.

Стаття 54 зазначеного Закону забороняє НБУ не лише фінансувати, а й надавати прямі кредити на фінансування державних бюджетних витрат, а отже змушує державу брати зовнішні запозичення.

2. Посилити відповідальність Національного банку України перед Главою держави і парламентом країни, вдосконаливши редакцію пункту 1 статті 9 та пункту 5 статті 51 зазначеного Закону, якими обумовлено лише інформування Верховної Ради та Президента країни щодо основних засад грошово-кредитної політики, яку розробляє Рада НБУ та контролює їх виконання.

3. Звернути увагу на законодавчу некоректність пункту 7 статті 42 зазначеного Закону, яким дозволяється фактично тіньова торгівля (без квотування та ліцензування) банківськими металами, дорогоцінним камінням, пам'ятними монетами з дорогоцінних металів та іншими цінностями.

4. Зобов'язати Національний банк відраховувати до Державного бюджету не менше 50 відс. одержаного доходу за поточний рік.

правовий статус національний банк

Висновки

За роки незалежності створена грошово-кредитна система України, яка відповідає всім критеріям світової банківської практики. Основу правового статусу Національного банку України складають норми Конституції України, відповідно до якої банк виконує покладені на нього функції та здійснює фінансову діяльність.

Отже, правовий статус Національного банку України визначає зміст правовідносин, що реалізуються в сукупності фінансово - правових прав та обов'язків, спрямованих на виконання поставлених перед ним завдань.

Аналіз законодавства, що регулює банківську діяльність, дає підстави зробити висновок, що для вдосконалення правового стану Національного банку України і його контрольних повноважень потрібно розмежувати контрольні повноваження Ради НБУ, як органу внутрішнього банківського контролю, та Комісії НБУ з питань нагляду і регулювання діяльності банків, як органу зовнішнього банківського контролю.

Внесення відповідних змін до Закону України «Про Національний банк України» щодо правового становища Ради НБУ, сприятиме незалежній діяльності Національного банку України як контролюючого суб'єкта, дотриманню законності, відповідальності, стабільності банківської діяльності, як чинників захисту інтересів суспільства та окремих вкладників.

Список літератури

1. Фінансове право: Навчальний посібник. - К.: Атака, 2007. - 264 с.

2. Закон України «Про Національний банк України». Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002. - № 2. - 416.

3. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі. Навчальний посібник. К.: Алеута, 2004. - 478 с.

4. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

5. Фінансове право. Курс лекцій. /В.А. Предборський, Л.А. Жук, А.Г. Зюнькін та ін.

6. Кравченко В.П., Фільштейн Л.М. Банківські операції: Навчальний посібник. РВЛ, КНТУ,м. Кіровоград, 2012.-320с.

7. Офіційний сайт НБУ Електронний ресурс - Режим доступа:www.bank.gov.ua

Размещено на Allbest.ru