Структурно-логічна модель розрахунку інтегрального показника антикризової стійкості системного банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338

Структурно-логічна модель розрахунку інтегрального показника антикризової стійкості системного банку

М.В. Суганяка,

Заступник Голови Правління ПАТ «ВТБ Банк», Україна

Анотація

У статті висвітлені основні проблеми формування механізму антикризового управління системним банком. Обґрунтовано методичний підхід до розрахунку інтегрального показника антикризової стійкості системного банку для прийняття управлінських рішень щодо подальшого його розвитку. банк антикризовий управління

Ключові слова:системний банк, антикризове управління, інтегральний показник антикризової стійкості, методичний підхід.

Аннотация

В статье освещенные основные проблемы формирования механизма антикризисного управления системным банком. Обоснован методический подход к расчету интегрального показателя антикризисной устойчивости системного банка для принятия управленческих решений относительно дальнейшего его развития.

Ключевые слова: системный банк, антикризисное управление, интегральный показатель антикризисной устойчивости, методический подход.

Annotation

In the article the lighted up basic problems of forming of mechanism of crisis management by a system bank. The methodical going is reasonable near the calculation of integral index of crisis stability of system bank for the acceptance of administrative decisions in relation to his further development.

Keywords:system bank, crisis management, integral index of crisis stability, methodical approach.

Постановка проблеми.Визначення ефективності механізму антикризового управління системними банками є важливим елементом оцінювання якості його організації і здійснення. Забезпечення висо-кої ефективності механізму антикризового управління є складовою частиною загальної проблеми з підвищення ефективності діяльності банків.

Системна концепція ефективності механізму антикризового управління базується на визначенні сукупності індикаторів діагностики кризових ситуацій, що в свою чергу характеризує ступінь адаптації банків до зовнішнього середовища.

Аналіз останніх публікацій.Питанням розробки методичних підходів до розрахунку агрегованих показників присвячено наукові праці таких вчених як Барановського О.І. [1], Коваленко В.В. [4], Ковч Т.Б. [5],Користіна О.Є [6,]Ластовченко І.В. [10], Лігоненко Л.О. [8], Міщенко С.В. [9], Науменкової С.В. [11], Ребрик Ю.С. [12] та інших.

Але серед представлених наукових праць не приділено уваги щодо оцінки антикризової стійкості системних банків як групи банків, які значно впливають на фінансову стійкість банківської системи в цілому.

Мета статті - розробка методичного підходу до оцінювання антикризової стійкості системних банків.

Виклад основного матеріалу.У загальному розумінні індикатор - це певний критерій за допомогою якого можна визначити стан явища, що вивчається.

Зазвичай у різних системах ефективність оцінюється за допомогою єдиного критерію - показника прибутку, що, у цьому випадку, зумовлює кон-цептуальну і методичну обмеженість підходу до проблеми ефективності механізму антикризового управління системними банками.

Як зазначає Т.Б. Ковч, оцінка ефективності потребує багатокритеріального підходу, коли використовується комплекс взаємопов'язаних критеріїв. Багатокритеріальний підхід має очевидні перева-ги перед монокритеріальним, оскільки змістовніше розкриває поняття ефек-тивності [5, с. 334]. Автор пропонує у якості критеріїв ефективності віт-чизняних комерційних банків обрати: ступінь ре-зультативності й ефективності їх діяльності, достовірності фінансової звіт-ності банків, дотримання норм чинного законодавства, що регламентує фі-нансово-господарську діяльність банківських інститутів (визначення цих па-раметрів можливо здійснювати за допомогою спеціально розробленої систе-ми тестування відповідних банківських працівників); рівень витрат (їх мі-німізацію за інших рівних умов) на здійснення моніторингової діяльності; рівень ризиків (їх мінімізацію) діяльності банківської установи; мініміза-цію частки проблемних кредитів у портфелі банку; рівень ділової актив-ності; нарощення ресурсної бази за рахунок залучених коштів від населен-ня; оптимізацію управління; фінансову стабільність банку [5, с. 334].

На наш погляд, система індикаторів механізму антикризового управління повинна формуватися на основі науково обґрунтованих базових положеннях та вихідних принципах. Л.О. Лігоненко пропонує такі методологічні принципи формування системи показників-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства [8]:

? адекватність системи показників задачам діагностичного дослідження, тобто можливість за їх допомогою забезпечити виявлення та оцінку глибини розвитку кризи та її окремих фаз, проведення діагностики передумов для її поглиблення або послаблення;

? наявність інформаційного забезпечення для розрахунку значень показників, проведення динамічного та порівняльного аналізу;

? можливість чіткого визначення алгоритмів розрахунку показників-індикаторів кризи;

? можливість накопичення статистичної бази стосовно рівня та динаміки зміни показників, що з часом стане інформаційною передумовою розробки спеціальних критеріальних моделей діагностики кризи та загрози банкрутства;

? охоплення показниками усіх найважливіших напрямків (сфер) оцінки фінансового стану підприємств, в яких можуть знаходити відображення кризові явища, що притаманні їх діяльності, або передумови до їх появи;

? оптимальна чисельність показників по кожному напрямку дослідження, виключення зі складу системи показників, що дублюють один одного;

? можливість чіткого та однозначного визначення негативного значення (критеріальної межі) або нега-тивної динаміки, які можна використати як базу для ідентифікації кризового стану або передумов для його появи в майбутньому.

Слід зазначити, що наявне методичне забезпечення діагностики кризового стану характеризується різно-манітністю методик і моделей. В науковій літературі пропонується така класифікація методичних підходів до прогнозування кризових явищ:

1.Залежно від методики визначення оцінних показників:

? коефіцієнтний підхід, який ґрунтується на використанні певного переліку коефіцієнтів індикаторів стану об'єкту - відносних показниках, які визначаються шляхом порівняння між собою певних абсолютних показників господарсько-фінансової діяльності;

? індексний підхід, який передбачає розрахунок динамічних показників зміни стану об'єкту дослідження в часі (темп зростання,темп приросту тощо);

? агрегатний підхід, який базується на побудові балансових (агрегатних) моделей оцінки фінансового стану.

2.Залежно від методики дослідження оцінюваних показників поширені такі методичні підходи:

? динамічний аналіз (передбачає вивчення показників в динаміці);

? порівняльний аналіз(передбачає зіставлення фактичного значення показника з середньогалузевим або з середнім по групі аналогічних підприємств);

? еталонний аналіз (порівняння фактичного значення показника з еталонним значенням, який визначено як допустимий (критична межа його зміни).

3.Залежно від методики формування узагальненого висновку щодо кризи: індексний метод; бальний метод; графічний метод; матричні моделі ідентифікації стану суб'єкту економічної діяльності; статистичні моделі діагностики банкрутства [3,7].

Відповідно до запропонованого підходу Ю.С. Ребрик щодо формування індикаторів кризи ліквідності банку, необхідно здійснити наступні заходи:

? затвердити перелік індикаторів, динаміку яких необхідно відстежувати у контексті антикризового управління ліквідністю банку;

? визначити періодичність моніторингу показників-індикаторів;

? визначити критичні значення показників-індикаторів;

? побудувати інформаційну базу для розрахунку показників-індикаторів;

? визначити склад відповідальних органів, які повинні проводити моніторинг індикаторів;

? формалізувати систему звітності результатів моніторингу індикаторів [12].

На наш погляд , при визначенні сукупності індикаторів антикризового управління системними банками слід враховувати наступні положення.

По-перше, система індикаторів формується з метою оцінки фінансово-економічного стану банків, визначення рівня їх антикризової стійкості, яка в свою чергу передбачає реальну та потенційну спроможність банку забезпечити своє функціонування в зоні економічної безпеки, а у випадку появи кризових ознак швидкого виходу з кризової зони.

По-друге, методика формування системи індикаторів повинна бути достатньо простою і доступною, що базується на наявності показників-індикаторів, які є у практиці планування і обліку результатів діяльності банку, статистичній звітності, аналітичній роботі.

По-третє, система індикаторів має охоплювати усі найважливіші сфери, найбільш чутливі до впливу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування банку.

По-четверте, взаємодія чинників зовнішнього і внутрішнього середовища створює ефект синергії.

По-п'яте, формування системи індикаторів здійснюється у відповідності до основних етапів: оцінка чинників зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування банків;визначення об'єктів дослідження; побудова спеціальної методики дослідження.

Таким чином, антикризове управління системними банками повинно бути забезпечене комплексом індикаторів, що відображають різноманітні симптоми кризових явищ зурахуванням ступеня генерування небезпек.

Проаналізувавши різні підходи до формування систем індикаторів, на наш погляд, для визначення інтегрального показника антикризової стійкості, зазначені індикатори слід згрупувати за декількома напрямками.

Перша група. Показники капітальної стійкості. До них слід віднести: коефіцієнт надійності (співвідношення власного капіталу до залучених коштів ? 5%); коефіцієнт участі капіталу у формуванні активів (співвідношення власного капіталу до загальних активів ? 10 %); співвідношення статутного і балансового капіталу - 15-50 %; коефіцієнт концентрації власного капіталу (співвідношення капіталу-брутто, тобто балансового капіталу, до пасивів банку - 10-15%); співвідношення капіталу до депозитів - 15-20 %, коефіцієнт левериджу (співвідношення залучених коштів до капіталу ? 15 разів).

Друга група. Показники ділової активності. До них слід віднести: коефіцієнт активності залучення ресурсів (частка залучених коштів у загальних пасивах - 80-85%); рівень депозитів у зобов'язаннях (характеризує зростання стабільності ресурсної бази; оптимально: 10-30%); коефіцієнт кредитної активності (показує частку активів, що розміщена в кредити, оптимально: 65-75%).

Третя група. Показники ліквідності, платоспроможності банку (використання нормативів ліквідності було виключено, так як їх недотримання автоматично викликає застосування адміністративних та фінансових заходів впливу). До них слід віднести: коефіцієнт загальної ліквідності (максимальна можливість банку в погашенні зобов'язань всіма активами, оптимально: >100%);коефіцієнт співвідношення високоліквідних і робочих активів (частка високоліквідних активів в робочих, оптимально:20-25%); коефіцієнт співвідношення високоліквідних і загальних активів (частка високоліквідних активів у загальних активах банку, оптимально: 15-20%); коефіцієнт платоспроможності ? 10 %.

Четверта група. Показники ефективності управління банком. До них слід віднести: загальний рівень рентабельності (розмір балансового прибутку на 1 грн. доходу); коефіцієнт процентного доходу (співвідношення процентного доходу до загальних активів, оптимально: 9-10 %); доходність активів (рівень доходів банку у його загальних активах); витратність активів (відношення загальних витрат до активів банку - вартість 1 одиниці активів); прибутковість активів (рівень окупності чистим прибутком середньорічних активів банку ? 1,0 %); прибутковість капіталу (рівень окупності чистим прибутком середньорічного загального капіталу ? 5 %); коефіцієнт дієздатності (рівень витрат на 1 гривню доходів банку).

Таким чином формування системи індикаторів та визначення на їх агрегації інтегрального показника антикризової стійкості системних банків визначає ефективність антикризових заходів, є важливим моментом оцінювання якості антикризового управління. Забезпечення високої ефективності антикризового управління є складовою частиною загальної проблеми з підвищення ефективності діяльності системних банків.

Використання інтегральних оцінок для здійснення діагностики фінансового стану системних банків, визначення рівня безпеки його функціонування, а також антикризової стійкості на сьогодні виступає одним із вагомих показників для подальшого моделювання їх діяльності. З точки зору репрезантивності, інтегральний показник всебічно охоплює усі фінансові сфери діяльності банків, й при цьому приведення комплексу розрахунків до інтегрального значення дозволяє врахувати вплив різних чинників, які не можуть бути зіставленні за інших форм оцінювання.

Рис. 1. Методичні основи розрахунку інтегрального показника антикризової стійкості системних банків (власна розробка)

Для забезпечення всебічного та повного оцінювання системних банків доцільно застосувати наступні групи показників (індикаторів) антикризової стійкості (показники капітальної стійкості, показники ділової активності, показники ліквідності, платоспроможності банку, показники ефективності управління банком) та визначенні в їхніх межах трирівневої системи інтегральних показників на основі фактичних та граничних значень показників (індикаторів) антикризової стійкості, що дозволяє моделювати стратегії їхнього розвитку. Методичні основи оцінювання антикризової стійкості системних банків представлено на рис. 1.

Розрахунок інтегральних показників антикризової стійкості системних банків виконується за наступною формулою:

Де - зведений інтегральний показник антикризової стійкості системних банків t-періоді;

- інтегральний показник і-ї групи індикаторів антикризової стійкості системних банків у t-періоді;

ваговий коефіцієнт і-ї групи індикаторів антикризової стійкості системних банків у t-періоді.

Інтегральний показник антикризової стійкості системного банку у розрізі підгруп базових індикаторів розраховується за формулою:

Де - нормалізоване значення j-го індикатора антикризової стійкості системного банку і-ї групи показників;

- ваговий коефіцієнт, що визначає внесок j-го індикатора в інтегральний показник і-ї групи показників.

З метою забезпечення об'єктивності оцінки, доцільно провести нормалізацію значень j-х індикаторів, що пов'язано з різноспрямованістю критичних значень та розраховується за формулою:

, (3)

Де Xnormj- нормований j-ийпоказник;

Xmaxj- максимальне значення j-го показника за обранийінтервал часу;

Xminj- мінімальне значення j-го показника за обранийінтервал часу;

Xj- значення j-го показника на обрану дату.

Таким чином, у запропонованій нами моделі використовується метод багаторівневого агрегування базових показників оцінювання антикризової стійкості системного банку, що передбачає оцінювання та інтерпретацію показників, інтегральних показників та індексів.

У результаті багаторівневого агрегування базових індикаторів було отримано інтегральний показник антикризової стійкості за період з 01.01.2009 по 01.04.2012рр. (табл. 1).

Таблиця 1. Значення інтегрального показника антикризової стійкості системних банків за період з 01.01.2009 по 01.04.2012рр.

Виходячи з того, що інтегральний показник антикризової стійкості як коефіцієнтна велична, може приймати значення від 0 до 1, то із отриманих значень доходимо висновку, що найбільш кризовий період для системних банків був третій квартал 2009 року (значення інтегрального показника склало 0,288).

Антикризово стійким є період першого кварталу 2012 року (значення інтегрального показника склало 0,627). На наш погляд, доцільним є виділення певних рівнів антикризової стійкості. За базу максимального значення обираємо 1(Xmax), у значенні нижньої межі - обираємо значення інтегрального показника антикризової стійкості станом на 01.07.2009р. - 0,288 (Xmin).

Розподіл банків за рівнем інтегрального показника антикризової стійкості будемо поділяти на чотири групи. У якості встановлення меж кожної групи використано розмах варіації (R = Xmax - Xmin) (табл. 2).

Таблиця 2. Градація банків за значенням інтегрального показника антикризової стійкості

Таким чином, порівняння фактичних значень інтегрального показника антикризової стійкості з граничними рівнями забезпечує вирішення стратегічних завдань таких як: встановлення реального рівня антикризової стійкості системних банків та визначення типу стратегії розвитку системних банків, яка найбільш адекватна з позиції наявного рівня антикризової стійкості.

При розрахунку інтегральних показників різні коефіцієнти вагомості як окремих індикаторів для розрахунку базових інтегральних показників підгруп (перший рівень), так і для інтегральних показників вищих рівнів, дозволяють комплексно визначити антикризову стійкість системних банків. Обрані коефіцієнти вагомості індикаторів та інтегральних показників можуть змінюватись залежно від конкретної банківської установи, що забезпечуватиме більший рівень адаптації методичних основ оцінювання антикризової стійкості під потреби окремого банку. На нашу думку, такий підхід відображає обрану парадигму оцінки антикризової стійкості, за якою і на вищих рівнях агрегації показників має бути врахований їх ваговий вплив на антикризову стійкість системних банків.

Список використаної літератури

1. Барановський О. Антикризові заходи урядів і центральних банків зарубіжних країн / О. Барановський // Вісник Національного банку України. -2009. - № 4. - С. 8-19.

2. Дані фінансової звітності банків України [Електронний ресурс]: офіційний сайт Національного банку України. - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64097.

3. Діагностика стану підприємства: теорія і практика: Монографія. /За заг. ред. проф. А.Е. Воронкової. [2е вид.,перероб. і доп.] - Х.: ВД»Інжек»,2008. - 520 с.

4. Коваленко В.В. Стратегічне управління фінансовою стійкістю банківської системи: методологія і практика: монографія / В.В. Коваленко. - Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. - 228с.

5. Ковч Т.Б. Методичні підходи до оцінювання ефективності фінансового моніторингу в комерційних банках / Т.Б. Ковч // Науковий вісник НЛТУ України. - Вип. 21.15. - 2011. - С.334-342.

6. Користін О.Є. Економічна безпека: навчальний посібник / О.Є. Користін [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15840720/ ekonomika/ekonomichna_bezpeka_-_koristin_oye.

7. Кузьмін О.Є. Система корпоративного управління; формування та оцінювання на засадах економічних індикаторів (на прикладі машинобудування).: Монографія / О.Є. Кузьмін, А.М. Дідик, О.Г. Мельник [За заг. ред. О.Є. Кузьміна]. - Львів: Тріада плюс,2008. - 369с.

8. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій: монографія / Л. О. Лігоненко - К.: Київськ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. - 580 с.

9. Міщенко С.В. Проблеми оцінки впливу стабільності функціонування грошово-кредитної сфери на економічну безпеку країни // Фінанси України. - 2010. - № 7. - С. 35-49.

10. Мунтіян В.І. Економічна безпека України / В.І. Мунтіян. - К.: КВІЦ, 1999. - 464с.

11. Науменкова С.В. Розвиток фінансового сектору України в умовах форму-вання нової фінансової архітектури: Монографія / С.В. Науменкова, С.В. Міщенко - К.: Ун-т банк. справи, Центр наук. дослідж. НБУ, 2009. - 384 с.

12. Ребрик Ю.С. Рання діагностика кризи ліквідності як інструмент антикризового управління ліквідності банку / Ю.С. Ребрик [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://khibs.edu.ua/2(9)2010/R1/11.PDF.

Размещено на Allbest.ru