Еволюція підходів до оцінки платоспроможності страхових компаній: зарубіжний досвід та вітчизняна практика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еволюція підходів до оцінки платоспроможності страхових компаній: зарубіжний досвід та вітчизняна практика

О. В. Орлова,

к. е. н., доцент, доцент кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Одеського інституту фінансів

Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (м. Одеса)

У статті проведено порівняльну оцінку підходів до оцінки платоспроможності страхових компаній відповідно до стандартів Solvency I і Solvency II. Визначено закономірності їх еволюції у напрямку формування моделі наглядового регулювання, основними цілями якої є: підтримка інтересів страхувальника і захист споживача страхових послуг; розробка нових стандартів роботи для страхового нагляду, які засновані на оцінці ризиків, а не на «кількісних» показниках. Показано, що підхід до оцінки платоспроможності страхових організацій відповідно до Solvency II має суттєві відмінності від існуючих нині вимог в Україні, які враховують лише показники премій і виплат. Впровадження нових стандартів потребує підвищення капіталізації вітчизняних страхових компаній.

The article provides a comparative assessment of the approaches to assessing the solvency of insurance companies according to the Solvency I and Solvency II standards. The regularities of their evolution in the direction of forming a model of supervisory regulation are determined, the main objectives of which are: support of the interests of the insured and consumer protection of insurance services; development of new standards for insurance supervision based on risk assessment, rather than on "quantitative" indicators. It is shown that the approach to assessing the solvency of insurance companies according to Solvency II has significant differences from the existing requirements in Ukraine, which take into account only the rates of premiums and payments. The introduction of new standards requires an increase in the capitalization of domestic insurance companies.

Ключові слова: платоспроможність, страхові компанії, підходи, еволюція, зарубіжний досвід, вітчизняна практика.

Keywords: solvency, insurance companies, approaches, evolution, foreign experience, domestic practice.

страховий компанія платоспроможність наглядовий

Постановка проблеми і її зв'язок із найважливішими науковими та практичними завданнями. У поточний час в європейських країнах та в Україні проводиться робота з підготовки до імплементації Директиви 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 р. про початок і ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Solvency II). Це фундаментальний перегляд режиму достатності капіталу в галузі страхування Європейського Союзу. Основною метою є створення загальноєвропейських вимог до капіталу та стандартів управління ризиками, які будуть застосовуватись замість вимог Solvency I.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких розпочате вирішення даної проблеми, на які спирається автор. Питання оцінки платоспроможності страхових компаній знаходяться у центрі уваги багатьох вчених. Управління капіталом страхової компанії є предметом дослідження Н. Г. Нагайчук [1], нові підходи до управління капіталом страхових компаній є об'єктом уваги Н. В. Супрун [2], сутність, структуру та функції страхового капіталу розвинуто Л. М. Чиж [3].

Виділення невирішених раніше питань загальної проблеми, яким присвячується дана стаття. Високо оцінюючи науковий доробок указаних авторів, слід визнати недостатню увагу до питань проведення пруденційного нагляду на страховому ринку на різних економічних рівнях. Важливим є узагальнення європейської практики регулювання страхового ринку та оцінка вітчизняного досвіду на предмет відповідності вимогам євроінтеграції.

Формулювання цілей статті (постановка задач). Метою статті є виявлення закономірностей еволюції підходів до оцінки платоспроможності страхових компаній у зарубіжний практиці та порівняння їх з вітчизняними вимогами.

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Сучасною системою державного фінансового регулювання «Solvency I» (так звані нові директиви 2002/13/ЄС і 2002/12/ЄС від 05.03.2002) внесено низку змін до Перших директив:

- директива 2002/12/ЄС Європейського парламенту та Ради від 05.03.2002 вносить зміни до директиви 79/267/ЄЕС від 05.05.1979 у частині, що стосується вимог до маржі платоспроможності life-компаній;

- директива 2002/13/ЄС Європейського парламенту та Ради від 05.03.2002 вносить зміни до директиви 73/239/ЄЕС від 24.07.1973 у частині, що стосується вимог до маржі платоспроможності non-life-компаній.

За Новими директивами страхова організація повинна виконувати вимоги до платоспроможності на будь-яку дату, а не тільки на момент складання балансу. Упорядковуються види майна, які включаються до фактичної маржі платоспроможності (Available Solvency Margin - ASM): вони поділяються на три групи: 1) найбільш надійні, які можуть бути включені до фактичної маржі платоспроможності без обмежень; 2) менш надійні, які можуть бути включені з певними обмеженнями; 3) кошти, що можуть бути включені до фактичної маржі платоспроможності тільки з дозволу органів страхового нагляду. Змінилися також вимоги до розміру MGF: для страхових life-компаній, а також для страхових компаній, що здійснюють страхування відповідальності, він повинен дорівнювати 3 млн євро; для інших страховиків - 2 млн євро. Згідно з новими вимогами розмір MGF поставлено в залежність від зміни споживчих цін, що публікується статистичною службою ЄСEurostat. Якщо індекс споживчих цін збільшиться менше, ніж на 5 %, розмір MGF не перераховуватиметься. Суттєвою зміною в розрахунку ASM є те, що до неї не можуть бути включені збитки, невиплачені дивіденди, власні акції, викуплені власне страховиком. Запроваджуються також застереження щодо розрахунку ASM, якщо акціонерний капітал сплачено не повністю, внесено зміни до розрахунку необхідного резерву (маржі) платоспроможності (Required Solvency Margin - RSM):

- при розрахунку RSM на основі показника премій порогові значення збільшено з 10 млн до 50 млн євро; у розрахунку RSM на основі показника виплат порогові значення збільшено з 7 млн до 35 млн євро, і вони перераховуватимуться залежно від зміни індексу споживчих цін, що публікується Eurostat;

- для розрахунку коефіцієнта власних коштів, спрямованих на виплату відшкодувань, використовуються звітні дані трьох останніх років, а не одного, як раніше; якщо RSM останнього звітного року зменшилася порівняно з попереднім періодом, враховується RSM попереднього року, скоригована на коефіцієнт зміни резервів збитків

Згідно з прийнятим у країнах ЄС порядком платоспроможність страхової організації оцінюють шляхом порівняння фактичного резерву платоспроможності (так званої фактичної маржі платоспроможності ASM) з його розрахунковою величиною (необхідною маржею платоспроможності RSM). ASM - це власні засоби страховика, вільні від зобов'язань; RSM - показник, який характеризує необхідний мінімальний рівень платоспроможності для цієї страхової організації. Алгоритм розрахунку RSM з ризикових видів страхування здійснюється на базі премій (з пороговим значенням 10 млн євро) та на базі збитків (з пороговим значенням 7 млн євро), за якими визначаються індекси премій та виплат. Для премій і виплат, що є меншими за порогові значення, застосовують більші множники, а для премій і виплат понад порогові значення - менші множники. На останній стадії розрахунку, шляхом порівняння індексів премій та виплат і вибору найбільшого з них, визначають RSM, обсяг якого порівнюють з ASM і роблять висновок щодо стану платоспроможності.

Під дію Solvency II підпадатимуть усі страхові та перестрахові компанії у разі, якщо:

- прибуток від щорічного загального обсягу підписаних премій підприємства перевищує 5 млн євро;

- загальний обсяг технічних резервів включно з валовим доходом від повернення сум, які підлягають відшкодуванню, відповідно до договорів про перестрахування та зобов'язань спеціальних юридичних осіб, перевищує 25 млн євро;

- загальний обсяг технічних резервів страхової організації, що входить до групи (валовий дохід від повернення сум, які підлягають відшкодуванню, відповідно до договорів про перестрахування та зобов'язань спеціальних юридичних осіб), перевищує 25 млн євро;

- діяльність страхових організацій стосується послуг зі страхування чи перестрахування, які включають страхування ризиків відповідальності, некредитоспроможності та фінансових втрат, за винятком випадків, коли останні є додатковими ризиками іншого класу;

- діяльність страхових організацій стосується послуг із перестрахування, фінансова вартість яких перевищує 0,5 млн євро від загального обсягу підписаних премій, або 2,5 млн євро від валового доходу від повернення сум технічних резервів, які підлягають відшкодуванню, відповідно до договорів про перестрахування та зобов'язань спеціальних юридичних осіб, або більше 10 % від загального обсягу підписаних премій чи більше 10 % валового доходу від повернення сум технічних резервів, які підлягають відшкодуванню, відповідно до договорів про перестрахування та зобов'язань спеціальних юридичних осіб.

Зміна моделі оцінки платоспроможності і управління ризиком в страховому секторі виходитиме за рамки традиційних методів і інструментів аналізу, оскільки новий підхід вимагає від страхових компаній зосередженості на більше сучасних методах аналізу ризику і оцінки капіталу. Директива вводить нові вимоги, що стосуються виду і якості даних, а також звітності управлінської інформації про стратегію, результати, ризики і структуру фірми. Це покладає на страховиків нові обов'язки, які у міру імплементації Директиви розширюватимуться. Потрібно відмітити, що регулювальник зможе також мати додатковий вплив на стратегічні ділові рішення, оскільки потрібно в них ураховувати затверджені органами фінансового нагляду алгоритми оцінки ризику. Зміцнення ролі регулювальника удосконалює процес нагляду за фінансовою безпекою діючих на ринку страхових компаній, що має ключове значення для безпеки клієнтів, а разом із цим, усього фінансового сектора.

Нові рішення, що містяться в директиві Solvency II, полягають в аналізі ризику страхової компанії для перспективи оптимального використання капіталу. Вони вводять моніторинг ризику, який раніше не оцінювався, що означає введення нових якісних цінностей для діючих на ринку страховиків. Таким чином, адаптація національного законодавства до стандартів Solvency II сприятиме вдосконаленню системи управління страховою компанією, підвищенню рівня довіри населення до ринку страхових послуг, розвитку конкуренції усередині ринку [4]. Що в сукупності спричинить прискорення темпів зростання і розвитку страхового ринку України.

Європейський орган зі страхування та пенсійних фондів CEIOPS (Committee of European Insurance and Occupational Pension Supervisors) створений для покращення функціонування внутрішнього ринку, включаючи, зокрема, належне та ефективне регулювання та нагляд; забезпечення стабільного, прозорого, ефективного та належного функціонування фінансових ринків;посилення міжнародної координації у сфері нагляду за діяльністю страховиків та пенсійних фондів; попередження регуляторного арбітражу та вирівнювання конкурентних умов у різних юрисдикціях; забезпечення належного регулювання і нагляду за ризиками у сфері страхування, перестрахування та недержавного пенсійного забезпечення; захист прав споживачів фінансових послуг у цій сфері.

Держави-члени вимагають від наглядових органів щорічного надання наступної інформації для CEIOPS: середні додаткові вимоги до капіталу для окремого підприємства та розподіл додаткових вимог до капіталу, встановлених наглядовими органами впродовж попереднього року, що вимірюються у відсотках від необхідного платоспроможного капіталу окремо для: усіх страхових і перестрахувальних організацій; страхових організацій, що здійснюють страхування життя; страхових організацій, які займаються страхуванням, не пов'язаним із життям; страхових організацій, що здійснюють як страхування життя, так і страхування, не пов'язане із життям; перестрахувальних організацій;

CEIOPS щорічно оприлюднює наступну інформацію: загальний для всіх держав-членів розподіл додаткових вимог до капіталу, що вимірюються у відсотках від необхідного платоспроможного капіталу, а також розподіл додаткових вимог до капіталу, що вимірюються у відсотках від необхідного платоспроможного капіталу для усіх страхових і перестрахувальних організацій для кожної держави-члена окремо. CEIOPS надає вказану інформацію Європейському Парламенту, Раді і Комісії разом з доповіддю про рівень наглядової конвергенції у сфері додаткових вимог до капіталу між наглядовими органами у різних державах-членах.

В Україні на цей час нагляд за страховою діяльністю здійснюється за кількісними параметрами. Підхід до оцінки платоспроможності страхових організацій, передбачений Директивою 2009/138/ЕС, має суттєві відмінності від існуючих нині вимог в Україні. Варто виділити вузьку спрямованість останніх при розрахунку нормативів платоспроможності у зв'язку з урахуванням лише показників премій і виплат, як єдиних, що відображають ризики страхових компаній.

Законом України «Про страхування» [5] встановлено, що розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування, іншими, ніж страхування життя, повинен бути не менше 1 млн євро, а страховика, який займається страхуванням життя - не менше 10 млн євро за валютним обмінним курсом валюти України. Також передбачено наявність гарантійного фонду в розмірі не меншому ніж 15 % статутного фонду, або не меншому ніж 5% від чистого прибутку страхової компанії. Обсяг страхових резервів повинен бути достатнім для забезпечення зобов'язань страхової компанії.

Відповідно до вимог вітчизняного законодавства страховики зобов'язані підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).

Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) страховика визначається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань, у тому числі страхових. Страхові зобов'язання приймаються рівними обсягам страхових резервів, які страховик зобов'язаний формувати у передбаченому законодавством порядку. На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності.

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, на будь-яку дату дорівнює більшій з визначених величин, а саме:

перша - підраховується шляхом множення суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових премій зменшується на 50 відсотків страхових премій, належних перестраховикам;

друга - підраховується шляхом множення суми страхових виплат за попередні 12 місяців на 0,26 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових виплат зменшується на 50 відсотків виплат, що компенсуються перестраховиками згідно з укладеними договорами перестрахування.

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) на 0,05. Загальна величина резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) дорівнює сумі резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів), які визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування життя.

Висновки

1. Перехід на стандарти Solvency II є переходом до економічно обґрунтованої і побудованої на ризику моделі наглядового регулювання, його основними цілями є: підтримка інтересів страхувальника і захист споживача страхових послуг; розробка нових стандартів роботи для страхового нагляду, які засновані на оцінці ризиків і не націлені, як зараз, виключно на «кількісні» показники; розширення області ризику економічних нормативів і введення в страхові компанії системи ризик-менеджменту і управління ризиками; створення «єдиного правового поля» на страховому ринку Європейської економічної спільноти; забезпечення «прозорості» основних страхових ризиків; приведення страхового ринку у відповідності з новими міжнародними розробками поміжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ).

2. Під дію Solvency II підпадають усі страхові та перестрахові компанії з валовим доходом страховика більшим ніж 5 мільйонів євро або технічними резервами більшими ніж 25 мільйонів євро. Встановлення більш жорстких вимог достатності капіталу та ризик-менеджменту сприятиме зменшенню ризиків неплатоспроможності страховика, збитків споживача та дестабілізації ринка.Solvency II забезпечує можливість вдосконалення вимог до платоспроможності страховиків шляхом: впровадження системи, яка базується на обліку чинників ризику (ризик-менеджменту); використання інтегрованого підходу до формування страхових резервів і вимог до капіталу; використання внутрішніх моделей управління капіталом страховика; мінімізації впливу ризиків шляхом їх диверсифікації.

3. Порівнявши вимоги ЄС та вимоги законодавства України до страхових компаній стає зрозуміло, що при запровадженні Solvency II виникає багато проблем. По-перше, з'являються кількісні (законодавчі) проблеми, які полягають у недостатньому обсязі статутного капіталу вітчизняних страхових компаній відповідно до вимог директиви. По-друге, з'являються якісні проблеми, серед яких ментальні, проблеми кадрів та ліквідності страховика.

Перспективами подальших досліджень є адаптація стандартів Solvency II до інституціональних умов страхового ринку України.

Література

1. Нагайчук Н. Г. Управління капіталом страхової компанії / Н. Г. Нагайчук // Фінанси України. - 2008. - № 11. - С. 106-116.

2. Супрун Н. В. Нові підходи до управління капіталом страхових компаній / Н. В. Супрун // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2011. - Вип. 7(1). - С. 138-144.

3. Чиж Л. М. Сутність, структура та функції страхового капіталу [Електронний ресурс] / Л. М. Чиж // Економіка. Управління. Інновації. - 2012. - № 1. - Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2012_1_66

4. The Solvency II framework and the impact on funds [Electronic resource]. - The mode of access: http://www.sjberwin.com/ru/insights/2012/03/09/the-solvency-ii-framework-and-the-impact-on-funds

5. Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80

Размещено на Allbest.ru