Оцінка ризиків легалізації через здійснення кредитних операцій

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ПАТ «Банк «Київська Русь»

Оцінка ризиків легалізації через здійснення кредитних операцій

О. В. Черевко,

д. е. н., доцент, Голова спостережної ради



В статті досліджується одна із проблем фінансовому моніторингу, а саме оцінка рівня ризику легалізації під час встановлення ділових стосунків з будь-яким суб'єктом господарювання. Розглянуто алгоритм оцінки ризику легалізації та визначено основні критерії ризику та рівні ранжування ризиків відповідно до даних критеріїв.

This article examines one of the problems of financial monitoring, such as assessing the level of risk legalization when establishing a business relationship with any business entity. The algorithm estimates the risk of legalization and the main criteria for risk ranking and level of risk according to the criteria.

Ключові слова: банківські ризики, фінансовий моніторинг, легалізація доходів, кредитні операції, безпека банку.

Keywords: banking risks, financial monitoring, the legalization of income, credit operations, the bank security.

легалізація кредитний ризик



Постановка проблеми. Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, призводить до збільшення тіньового сектора економіки країни, зростання предикативних злочинів. Разом з тим банки являють собою ключову ланку процесу здійснення легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, а їх діяльність є тим фактором, без якого здійснити цей процес неможливо.Відповідно до даних Державного комітету фінансового моніторингу, на банки припадає близько 98% усіх повідомлень про підозрілі фінансові операції, що говорить про ключову їх роль у даному процесі.

Тож питання протидії легалізації доходів для українських банків є порівняно новим і, як наслідок, недостатньо дослідженим.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням ризикології в Україні приділяється багато уваги, особливо в роботах П.І. Верченко, В.В. Вітлінського, І.І. Д'яконової , І.Ю. Івченко , А.В. Ігнатова , А.В. Матвійчика, А.О. Старостіна, В.А. Кравченко, В.А. Фурсової, А.С. Шапкіна, В.А. Шапкіна та інших дослідників. Дослідження банківської безпеки та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, через банки велися такими вченими: С. Гуржій, С. Дмитров, О. Васюренко, М. Єрмошенко, В. Гамза, В. Коваленко, А. Мещеряков І. Ткачук, О. Барановський, М. Азаров, А. Степаненко, А. Бекряшев, В. Ярочкін, О. Романченко, В. Рисін та ін. Проблеми та перспективи розвитку системи фінансового моніторингу в Україні знайшли відображення в роботах П.П.Андрушко, О.О.Балануци,Б.С.Болоського, В.А.Журавля, О.О.Куришко, В.О.Мандибури.

Мета статті. Головними аспектами даного дослідження стали розгляд правових регуляторів кредитних операцій та оцінки їх ефективності. А також розробка методологічної оцінки ризику легалізації та практичної реалізації інструментів його оцінки для попередження та протидії використання кредитних операцій в схемах відмивання доходів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Одне з головних завдань відповідального працівника з фінансового моніторингу - це оцінка рівня ризику легалізації під час встановлення ділових стосунків з будь-яким суб'єктом господарювання.

Тому розглянемо рекомендаційну методику оцінки рівня ризику легалізації клієнта через здійснення кредитних операцій. Теоретичною основою якої послужив Наказ ДСФМУ № 126 «Про затвердження критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму».

Дана методики базується на визначенні критеріїв ризику таких, як:

1) критерії ризику за типом клієнта;

2) критерії ризику за географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передавання (отримання) активів;

3) критерії ризику за видом товарів та послуг.

Уперше рівень ризику повинен визначатися та фіксуватися працівниками кредитного відділу під час встановлення ділових відносин з клієнтом під час розгляду можливості укладання кредитної угоди.

Критерії ризику повинні присвоюватися клієнту:

- кредитними менеджерами банку під час встановлення ділових відносин з клієнтом;

- працівниками бек-офісу банку під час уточнення інформації щодо ідентифікації клієнта;

- працівниками фінансового моніторингу банку під час проведення щоквартальної оцінки ризику використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом/фінансування тероризму.

Оцінювання ризику за типом клієнта здійснюється за такими параметрами, якщо клієнт:

1) є публічним діячем або пов'язаною з ним особою;

2) є публічним діячем, що виконує або виконував визначені публічні функції в Україні або пов'язаною з ним особою;

3) є клієнтом, щодо якого існують сумніви у достовірності поданих ним документів або раніше наданих ідентифікаційних даних ;

4) надає неправдиві ідентифікаційні дані;

5) підозріла зовнішність, поведінка клієнта або його представника;

6) конфліктна (неетична поведінка) клієнта або його представника;

7) ігнорування клієнтом обов'язковості зазначення необхідних реквізитів;

8) неодноразова (несподівана) зміна реквізитів первинного документа;

9) клієнт погоджується на гірші (порівняно з тими, що діють) умови кредитного договору;

10) не надає банку відомостей, передбачених законодавством та відповідними внутрішніми документами банка;

11) має структуру, яка ускладнює процес ідентифікації справжнього власника чи вигодо одержувача;

12) є акціонерним товариством, яке здійснило випуск акцій на пред'явника;

13) є іноземним підприємством, контроль та керівництво яким здійснюється за довіреністю;

14) є підприємством, про яке з надійних джерел відомо, що воно не знаходиться за місцем державної реєстрації, не надає передбаченої законодавством звітність та вартість його чистих активів є меншою від статутного капіталу;

15) займається туристичною діяльністю;

16) діяльність якого пов'язана з інтенсивним обігом готівки (у тому числі надання послуг у сфері роздрібної торгівлі, громадського харчування, роздрібна торгівля пальним на бензоколонках і газозаправних станціях тощо);

17) діяльність якого пов'язана з реалізацією предметів мистецтва та антикваріату (у тому числі комісійна);

18) діяльність якого пов'язана з оборотом дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та ювелірних виробів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінні каміння (торгівля, скупка, ломбардні операції);

19) займається торгівлею (посередництвом у торгівлі) нерухомим майном, автомобільним транспортом;

20) є політичною партією;

21) юридична особа (банк - кореспондент), власниками якого є особа (особи) адреса проживання/реєстрації якої (яких) є країна, що віднесена Кабінетом міністрів України до переліку офшорних зон;

22) банк - кореспондент не вживає належних заходів для запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом [10].

Оцінювання ризику за географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи здійснюється стосовно клієнта або установи, країна походження та/або реєстрації яких, країна надходження чи переказу коштів яким (якими), країна розташування банку контрагента яких, країна походження, реєстрації контрагента яких є країною, про яку з надійних джерел відомо, що вона:

1) не виконує, не застосовує або неналежним чином виконує, не застосовує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

2) внесена до національних списків інших держав у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

3) віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон ;

4) підтримує міжнародну терористичну діяльність;

5) не є державою-членом Європейського союзу, державою-членом ФАТФ (для банків - нерезидентів).

Оцінювання ризику за видом товарів та послуг здійснюється за такими параметрами:

1) погашення кредиту клієнта за рахунок коштів із не зазначених клієнтом або невідомих джерел погашення;

2) нецільове використання кредитних коштів

3) цілі кредитної заявки не мають економічного сенсу;

4) невідоме походження застави

5) внесення особою у раніше узгоджену схему проведення кредитної операції безпосередньо перед початком її реалізації значних змін, що особливо стосуються напряму руху грошових коштів або іншого майна, в тому числі неодноразова зміна банківських реквізитів бенефіціара після надання першого доручення на переведення коштів або індосацію платіжних документів, надання доручення на перерахування коштів бенефіціару через два та більше рахунки інших осіб;

6) погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, якщо умови діяльності особи та інформація, якою володіє банк щодо цієї особи, не дають можливості встановити джерела походження коштів для погашення заборгованості;

7) невідповідність фінансових операцій клієнта суті та напрямам його діяльності;

8) невідповідність фінансових операцій клієнта наявній інформації про його фінансовий стан;

9) неодноразове проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» [9];

10) істотне збільшення залишку на рахунку клієнта, який регулярно поповнюється готівкою через касу власне клієнтом або його довіреною особою ;

11) регулярне отримання з рахунку(ів) клієнта(ів) коштів у готівковій формі, що надходять в безготівковому вигляді від третьої(іх) особи(осіб) за умови, що отримані в готівковій формі кошти становлять 75 - 100% від суми, що надійшла в безготівковій формі;

12) безпідставне перевищення клієнтом - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановленої законодавством граничної суми зняття готівкових коштів (тобто якщо документи, надані клієнтом банку, можуть свідчити, що клієнт не має права отримувати готівкові кошти понад встановлені ліміти);

13) переказ коштів за кордон як передплата за імпорт, якщо країна банку бенефіціара та країна резидентності бенефіціара - різні;

14) істотне збільшення частки готівки, що надходить на рахунок особи, якщо звичайними для основної діяльності особи є розрахунки в безготівковій формі ;

15) наполягання особи провести операцію за правилами, відмінними від встановлених законодавством та внутрішніми документами банка щодо таких операцій за змістом або за строками її проведення;

16) представлення особою інформації, яку неможливо перевірити;

17) відсутність зв'язку між характером і родом діяльності особи з послугами, за якими особа звертається до банку;

18) регулярне здійснення особою фінансових операцій з векселями, якщо особа не є професійним учасником ринку цінних паперів;

19) очевидна невідповідність вхідних/вихідних платежів дійсному призначенню платежу;

20) регулярне одержання фінансової допомоги, у тому числі від нерезидентів, чи надання фінансової допомоги нерезидентам;

21) здійснення операцій з нерухомим майном нижче ринкової ціни.

На підставі критеріїв, які були викладені вище, здійснюється оцінка рівня ризику легалізації під час здійснення кредитної операції, що може набувати значень:

1) високий рівень ризику клієнта;

2) підвищений рівень ризику клієнта;

3) середній рівень ризику клієнта;

4) низький рівень ризику клієнта.

Розглянемо який же клієнту має бути присвоєний рівень ризику, після виявлення та аналізу всіх критеріїв ризику (таблиця 1).

Таблиця 1.

Визначення критеріїв присвоєння рівнів ризику легалізації під час здійснення кредитної операції

Критерії ризику	Рівень ризику
	Низький	Середній	Підвищений	Високий
Ризик географічний	0	1-2	3	більше 3
Ризик за типом клієнта
Ризик за видом товарів та послуг

 

Отже, низький рівень ризику клієнта не може бути присвоєний клієнту в разі наявності хоча б одного з критеріїв ризику.

Середній рівень ризику клієнта присвоюється у разі наявності одного або двох критеріїв ризику, незалежно від того, до якої (яких) групи (груп) критеріїв відноситься (відносяться) присвоєний(ні) критерій(ї).

Підвищений рівень ризику клієнта присвоюється у разі наявності трьох критеріїв ризику, незалежно від того, до якої (яких) групи (груп) критеріїв відноситься (відносяться) присвоєний(ні) критерій(ї).

Високий рівень ризику клієнта присвоюється у разі наявності трьох або більше критеріїв ризику, незалежно від того, до якої (яких) групи (груп) критеріїв відноситься (відносяться) присвоєний(ні) критерій(ї).

Встановлений щодо клієнта рівень ризику легалізації кримінальних доходів через здійснення кредитних операцій, повинен переглядається банком не рідше одного разу на три місяці.

Слід зазначити, що банк зобов'язаний встановити високий рівень ризику:

- клієнту, який включений до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо якого застосовано міжнародні санкції, що формується Державною службою фінансового моніторингу України, та клієнту, стосовно якого у Банка виникає підозра, що він пов'язаний, його операції стосуються або призначені для фінансування тероризму;

- клієнту - публічному діячеві та пов'язаній з ним особі;

- клієнту, місцем проживання (перебування, реєстрації) якого є держава, у якій не виконуються/не застосовуються або виконуються/застосовуються недостатньою мірою рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та інших міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму;

- банку - нерезиденту (окрім банків, які зареєстровані в державах - членах Європейського Союзу, державах - членах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), з яким установлюються кореспондентські відносини;

- клієнту, громадянством, місцем проживання (перебування, реєстрації) якого є держава, внесена до національних списків інших держав у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

- клієнту, пов'язана особа якого має громадянство, місце проживання (перебування, реєстрації) в державі, що внесена до національних списків інших держав у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму

- клієнту, контрагент якого зареєстрований в державі, що внесена до національних списків інших держав, та у якій не виконуються/не застосовуються або виконуються/застосовуються недостатньою мірою рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та інших міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму;

- клієнту, який проводить операції за зовнішньоекономічним контрактом, в якому вигодоодержувачем/вантажоодержувачем є особа зареєстрована в державі, що внесена до національних списків інших держав, та у якій не виконуються/не застосовуються або виконуються/застосовуються недостатньою мірою рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та інших міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму [8].

Інформація, яка надається клієнтом на етапі встановлення ділових відносин, а також інформація, отримана банком в результаті здійснення заходів по ідентифікації клієнта на даному етапі є даними, на підставі яких здійснюється оцінка ризику клієнта.

Розглянемо алгоритм проведення оцінки ризику легалізації (рис. 1.)

Рис. 1. Алгоритм проведення оцінки ризику легалізації

З рис. 1 видно, що на початковому етапі під час встановлення ділових стосунків з позичальником, кредитний менеджер збирає всю необхідну інформацію від клієнта для того, щоб оцінити його матеріальний стан задля можливості надання кредиту та задля мінімізації виникнення, як кредитного ризику, так і ризику легалізації. На цьому етапі збирається вся необхідна інформація від клієнта, формується його юридична справа, яка потім передається засобами інформаційних технологій до розгляду працівникам бек-офісу (підрозділ кредитного моніторингу, підрозділ з управління ризиками, служба безпеки банку).

На другому етапі відбувається отримання вхідних даних з різноманітних інформаційних джерел (банківських програм, документів) про позичальників та їх операції працівниками управління фінансового моніторингу головного офісу.

На третьому етапі працівниками управління фінансового моніторингу здійснюється узагальнення таких вхідних даних для подальшого аналізу кредитних операцій банку щодо позицій можливості виявлення ризику легалізації.

На наступному етапі, внаслідок узагальнення всіх зібраних даних отримуються показники, які використовуються безпосередньо для визначення ризику використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом/фінансування тероризму.

Такими показниками є:

1) результати визначення кількісних та процентних показників щодо клієнтів по рівнях ризиків клієнтів відносно загальної кількості клієнтів банку

2) результати визначення кількісних та процентних показників щодо категорій клієнтів (фізичні особи, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, банки - кореспонденти) в залежності від рівнів ризиків клієнтів відносно загальної кількості клієнтів за кожним рівнем ризику клієнтів банку.

Критерієм для визначення ризику використання послуг банку в алгоритмі проведення оцінки ризику є користування найбільшою кількістю клієнтів з високим рівнем ризику однотипною послугою.

В алгоритмі проведення оцінки ризику в банку критерієм є 75 % і більше відсотків клієнтів з високим рівнем ризику.

На підставі проведеного узагальнення вхідних даних та з урахуванням кожного клієнта в категорії клієнтів в залежності від рівнів ризиків визначається перелік послуг, якими користується найбільша (75 % і більше) кількість клієнтів з високим рівнем ризику.

Визначення переліку послуг, якими користується найбільша (75 % і більше) кількість клієнтів з високим рівнем ризику, здійснюється шляхом співвідношення кількості клієнтів, які користуються однотипною послугою, до загальної кількості клієнтів з високим рівнем ризику.

Розглянемо шкалу визначення рівнів ризику використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом/фінансування тероризму (рис. 2).

Рис. 2. Визначення рівнів ризику використання послуг банку для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом/фінансування тероризму

Якщо за результатами аналізу ризику використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом/фінансування тероризму кількість клієнтів з високим рівнем ризику, яка користується однотипною послугою становить 75 % і більше від загальної кількості клієнтів з високим рівнем ризику, працівниками управління фінансового моніторингу банку мають визначати заходи (порядок та строки їх проведення), направлені на зниження рівня ризику до прийнятного.

До переліку заходів для обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму можуть відноситися:

1) належне вивчення клієнтів з урахуванням встановлених, відповідно до законодавства, критеріїв ризику;

2) з'ясування додаткових відомостей про особу клієнта та його контрагентів;

3) звертання уваги на достовірність та адекватність отриманої від клієнта інформації;

4) перевірка правильності визначення критеріїв ризику легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом/фінансування тероризму;

5) якщо критерії ризику при повторній перевірці підтверджуються, то банк припиняє свої ділові стосунки з даним клієнтом;

6) в разі зміни рівня ризику, в ході перевірки правильності визначення критеріїв ризику легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом/фінансування тероризму, з'ясування необхідності уточнення ідентифікації, з урахуванням останньої дати проведення/уточнення ідентифікації такого клієнта.



Висновки

Щойно була розглянута рекомендаційна методика оцінки рівня ризику легалізації клієнта через здійснення кредитних операцій, та виявлено основні критерії ризику, та рівні ранжування ризиків відповідно до даних критеріїв. В даній методиці розглядаються основні положення стосовно того, як виявити ризик легалізації через використання кредитних операцій банку, оцінити його та зменшити.



Література

1. Вітлінський В. В. Кредитний ризик комерційного банку [Текст] / В. В. Вітлінський. - К. : Знання, 2000. - 251 с.

2. Івченко І. Ю. Економічні ризики: навч. посібн. / Івченко І. Ю. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 304 с.

3. Шапкин А. С. Теория риска и моделирование рисковых ситуаций : учебник / А. С. Шапкин, В. А. Шапкин. - М. : Дашков и Ко, 2005. - 880 с.

4. Бекряшев А. К. Теневая экономика и экономическая преступность [Электронный ресурс] / Бекряшев А. К, Белозеров И. П. - Режим доступа : http://newasp.omskreg.ru/bekryash/contents.htm.

5. Ярочкин В. И. Безопасность банковских систем / Ярочкин В. И. - М. : Ось 89, 2004. - 416 с.Барановський О. І. “Відмивання” грошей: сутність та шляхи запобігання / О. І. Барановський. - Х. : Форт, 2003. - 472 с.

6. Грабовецький Б. Є. Методи експертних оцінок: теорія, методологія, напрямки використання : монографія / Б. Є. Грабовецький. - Вінниця : ВНТУ. - 2010. - 171 с.

7. Моделювання оцінки ризиків використання банків з метою легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму : монографія / С. О. Дмитров, О. В. Меренкова, Л. Г. Левченко та ін. ; за загальною редакцією О. М. Бережного. - Суми, 2008. - 75 с.

8. Положення про здійснення банками фінансового моніторингу [Електронний ресурс] : затверджене постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 № 189 зі змінами. - Режим доступу : // http://portal.rada.gov.ua/.

9. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом [Електронний ресурс] : Закон України від 28.11.2002 № 249-IV зі змінами. - Режим доступу : // http://portal.rada.gov.ua/.

10. Про затвердження критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму [Електронний ресурс] : наказ Державної служби фінансового моніторингу України від 3 серпня 2010 року № 126. - Режим доступу : // http://portal.rada.gov.ua/.

11. Дмитров С.О., Меренкова О.В.,Левченко Л.Г., Медвідь Т.А. Моделювання оцінки ризиків використання банків з метою легалізації кри- мінальних доходів або фінансування тероризму : Під заг. ред. Бережного О.М. -- К., 2008. -- 83 с.

12. Бережний О. Ризики використання банків з метою легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму в системі банківських ризиків // Вісник Національного банку України. -- 2009. -- № 4 -- С. 3--7.

13. Дмитров С., Меренкова О., Шевченко Л. Моделювання оцінки ризиків використання послуг банків з метою легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму // Вісник Національного банку України. -- 2009. -- № 1 -- С. 54--59.

Размещено на Allbest.ru

...