Аналіз процесів зовнішньої реструктуризації в банківському секторі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336. 7

Університету банківської справи Національного Банку України

АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ ЗОВНІШНЬОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ В БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ

О.К. Волкова

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку банківського бізнесу відбуваються процеси концентрації капіталів. Суттєвою рисою розвитку економічного ринку є зростання великих фінансових структур. З метою оптимізації роботи та збільшення долі ринку банки інвестують в нові потужності шляхом об'єднання своїх фінансових структур. За цих умов реструктуризація банків набуває важливого значення допомагаючи банкам подолати фінансову нестабільність, підвищити свій конкурентний потенціал.

Аналіз останніх досліджень. Теоретичні і методичні аспекти реструктуризації висвітлені у працях Вовчак О., Реверчука С., Смовженко Т. Проблеми реорганізації банків змальовують Міщенко В., Васильченко, Осадчий І.; шляхи здійснення угод «злиття і поглинання» відображають Рой Л., Криклій А., Степаненко Б., Скоробогач О., Рядова Н., Чурило П., Горовий Д., Леванова Л.

Основною метою статті є розкриття теоретичних аспектів та аналіз здійснення процесів зовнішньої реструктуризації банків шляхом реорганізації банків та укладання угод М&A (злиття і поглинання) в банківському секторі України.

Виклад основного матеріалу. Міжнародний досвід свідчить, що внаслідок реструктуризації банків розширюється доступ до капіталізації внесків через зростання довіри вкладників до добре капіталізованого новоствореного банку, а також підвищується стійкість останнього до подолання будь-яких фінансових ускладнень. Крім того, великі банки можуть забезпечувати економію, пов'язану з масштабом операцій [3, 7].

В економічній літературі існують різні підходи до визначення поняття реструктуризація комерційного банку. Ми пропонуємо розглядати реструктуризацію комерційного банку, як зміну структури, а також елементів, які формують бізнес-процеси банку, під впливом факторів зовнішнього оточення та внутрішнього середовища, що включають вдосконалення системи управління, фінансово-економічної політики банку, його операційної діяльності, системи маркетингу, управління персоналом [4]. При цьому зовнішні процеси реструктуризації відбуваються шляхом реорганізації та укладанням угод М&А (злиття та поглинання) і змальовані на рисунку 1.

Рис. 1. Види зовнішньої реструктуризації [ 11 с. 300; 6 с. 159-160 ]

Реорганізація банку являє собою процес перетворення в результаті якого змінюється організаційно правова форма учасників процесу [1, 319].

Наслідком укрупнення банку в результаті злиття і приєднання відбувається припинення діяльності членів консолідації з передачею майнових прав одному учаснику - банку-правонаступнику. Результатом реорганізації шляхом подрібнення банків є припинення діяльності одного банку як юридичної особи і передачу належних йому майна, коштів, прав та обов'язків у відповідних частинах до банків, які створюються внаслідок реорганізації. Перетворення передбачає зміну організаційно-правової форми товариства [8, 299-301].

Мотивація банків щодо проведення реструктуризації зумовлена, насамперед, вибором стратегії подальшого розвитку. В цьому аспекті чітко окреслюються певні тенденції: досягнення синергетичного ефекту (поєднання капіталів декількох банків перевищуватиме загальний стан і результат діяльності окремо взятих структур) з метою формування конкурентоспроможної позиції на банківському ринку; підвищення рівня та ефективності управління в консолідованих структурах, оптимізація витрат [2].

Таблиця 1. Реструктуризація в банківському секторі шляхом реорганізації 2007-2013 рр.

З 2007 року в банківському секторі України відбувалась реорганізація баків виключно в форматі укрупнення структур. Протягом аналізованого періоду було здійснено 8 процесів реорганізації банків, переважно шляхом приєднання меншого банку до більшої структури. Також відбулось злиття двох дочірніх банків ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у більш потужну установу (Таблиця 1).

Розглядаючи рейтингові позиції реорганізованих банків (за розмірами активів) можемо побачити наступне: реорганізація банків суттєвого зростання рейтингу не принесла, проте банки залишаються на стабільних позиціях, що не менш важливо в складних фінансових умовах; суттєвого рівня зростання рейтингу досягнуто ПАТ «Фідобанк» внаслідок об'єднання банків ВАТ "СЕБ Банк" та "Факторіал банку" у 2009 році, і, в подальшому об'єднання у 2013 році з «Фідокомбанком».

Проте, значна кількість процесів консолідації банків відбувається шляхом укладання угод M&A. «Мergers&acquisitions» - угоди злиття та поглинання. Ці угоди в світі розглядаються як одне з джерел отримання нових активів (у тому числі і нематеріальних). Як зазначають експерти, у міжнародній практиці покупки, укладаючи угоди M&A переслідують кілька цілей, зокрема: збільшити свою частку на ринку; увійти до швидкозростаючих сегментів ринку; скоротити витрати; отримати інвестиційні можливості; вийти на нові ринки, отримати нові перспективні матеріальні та особливо нематеріальні активи, що дозволять здійснити все згадане вище. Адже вийти на нові ринки, чи отримати інвестиційні можливості часто можна лише маскуючись відомим на цьому ринку брендом або маючи певні переважні права [5].

Злиття та поглинання являє собою здобуття контролю однієї компанії над іншою, керування нею із придбанням абсолютного чи часткового права власності. М&А здебільшого здійснюються шляхом купівлі акцій, що означає купівлю фірми. При цьому процедуру поглинання відрізняє те, що компанія яка купує (поглинаюча) викуповує у акціонерів придбаної (поглинутої) кампанії все, чи більшу частину акцій. Таким чином, акціонери поглинутої кампанії втрачають свої права на долю в капіталі нової об'єднаної кампанії. Отже злиття та поглинання являють собою процедуру зміни власника або зміни структури власності капіталу кампанії [6, 160-162].

Втім за своєю суттю розрізняють багато видів угод М&А до яких відносяться безпосередньо: Узгоджене злиття (agreed merger) за якого банк А купує банк В на умовах, що рекомендовані керівництвом банку В власникам її акцій; суперечні поглинання, де банк А робить пропозицію безпосередньо власникам акцій банку В, оминаючи керівництво банку В; відторгнення. (diverstment):банк А має певну кількість відділень і продає один із своїх непотрібних підрозділів банку В, перетворюючись у підрозділ банку-правонаступника; викуп керуючими (manadjement buy-outs, MBOs), ця процедура подібна до відторгнення, за виключенням того, що філія продається його керуючим, а не іншій кампанії.

Об'єднання здійснюється через:

- купівлю активів одного банку іншим з оплатою в грошовій формі. Ініціатор угоди може вести переговори з акціонерами банку, який його цікавить на індивідуальній основі, при цьому схвалення та підтримка угоди менеджерами поглинутого банку не обов'язкові. Гроші мають бути виплачені банку, як господарюючому суб'єкту, а не його акціонерам безпосередньо;

- купівлю активів банку-продавця з оплатою цінними паперами, що випущені банком-покупцем;

- купівлю контрольного пакету акцій, стаючи при цьому холдингом для банку-продавця, який продовжує функціонувати як самостійна одиниця;

- проведення злиття банків на основі обміну акціями між ними;

- банки зливаються і в результаті утворюється новий банк, їх акціонери у певній пропорції обмінюють акції на акції новоствореного банку [8, 147-149].

На сучасному етапі розвитку бізнесу можна виділити багато різноманітних типів злиттів та поглинань. До найбільш важливих ознак класифікації цих процесів відносяться: характер інтеграції, національна приналежність об'єднуваних компаній, відношення компаній до злиттів, спосіб об'єднання потенціалу, умови злиття, механізм злиття.

Найчастіше зустрічаються наступні види злиття компаній за характером інтеграції:

- горизонтальні злиття - об'єднання компаній однієї галузі. Горизонтальні злиття відбуваються в тому випадку, коли обидві сторони діють на одному ринку.

- вертикальні злиття - об'єднання компаній різних галузей, яке спрямоване на розширення діяльності компанією-покупцем;

- родові злиття - об'єднання компаній, які є взаємопов'язані (банки, лізингові компанії, страхові компанії).

- конгломератні злиття - об'єднання компаній різних галузей. В межах конгломерату об'єднані компанії не мають ні технологічної, ні цільової спільності з основною сферою діяльності фірми інтегратора. Розрізняють три різновиди конгломератних злиттів: злиття з розширенням продуктової лінії ( product line extension mergers), тобто поєднання не конкуруючих продуктів, канали реалізації яких схожі; злиття з розширенням ринку (market extension mergers), тобто отримання додаткових каналів реалізації; чисті конгломератні злиття, які не передбачають нічого спільного.

В залежності від національної приналежності М&А розділяють на національні злиття - об'єднання компаній в межах однієї держави і транснаціональні - злиття компаній, що знаходяться в різних країнах (transnational merger), купівля компаній в інших країнах (cross-border acquisition) [10]. реструктуризація банк фінансовий капітал

В залежності від відношення управлінського персоналу компаній до угоди злиття виділяють:

- дружні злиття - злиття, за яких керівний склад і акціонери і покупця і продавця компаній підтримують угоду;

- ворожі злиття - злиття і поглинання за яких керівний склад цільової компанії (компанії-мішені) на згоден з майбутньою угодою та здійснює певні проти захватні дії. В такому випадку, компанії-покупцю доводиться вести на ринку цінних паперів дії проти цільової кампанії з метою її поглинання [9].

В залежності від того, який потенціал у ході злиття об'єднується, можна виділити: виробничі злиття, за яких об'єднуються виробничі потужності з метою отримання синергетичного ефекту за рахунок збільшення масштабів діяльності; фінансові злиття - це злиття, за яких об'єднані структури не функціонують як єдине ціле, при цьому не очікується суттєва виробнича економія, але має місце централізація фінансової політики. Така структура об'єднання призводить до посилення позицій на ринку цінних паперів та фінансуванні інноваційних проектів.

Міжнародний досвід свідчить, що внаслідок злиття банків розширюється доступ до капіталізації внесків через зростання довіри вкладників до добре капіталізованого новоствореного банку, а також підвищується стійкість останнього до подолання будь-яких фінансових ускладнень. Крім того, великі банки можуть забезпечувати економію на масштабах операцій [3].

На відміну від реорганізації банків, угоди «злиття і поглинання» охоплюють майже чверть банківського сектора України. Протягом 2007-2013 років було укладено понад 40 таких угод, а деякі банки встигли змінити власників двічі. До 2009 року переважну більшість М&A угод складали транснаціональні угоди із значним вливанням європейського капіталу. Кризові явища, нестабільна економічна і політична ситуація в країні призвели до виходу європейських інвестицій з економічного простору держави, що, безумовно, мало своє відображення і в банківській системі (Таблиця 2).

Таблиця 2. Реструктуризація в банківському секторі шляхом укладання M&A угод 2007-2013 рр.

В останні роки, починаючи з 2010 року угоди «злиття і поглинання» проводились здебільшого за участі українських інвесторів. Ці процеси стали можливими внаслідок виходу з банківського бізнесу України іноземних капіталів, таких як: Societe Gtnerale, SEB Group, Home Credit Group, Commerzbank, Bank of Georgia, Volksbank International, Swedbanc [13]. Також спостерігається збільшення певних груп банків, які куруються одним інвестором: група «Дельта» об'єднала банки «Дельта», «Омега», «Астра», «Кредитрпромбанк»; «Фідобанк» сконцентрував капітали колишнього СЕБ банку і «Фідокомбанку»; банки «Форум» і «БМ банк», які контролює компанія «Смарт Холдинг». Загалом проведені угоди носили горизонтальний характер, тобто нові власники акцій це, переважно, банки і фінансові структури.

Аналізуючи рейтинг банків за рівнем активів, ми можемо переконатись, що угоди злиття і поглинання носять позитивний характер, адже рейтинги цих банків на початок 2014 року є стабільними чи вищими, в порівнянні з датою укладання угоди. Зниження рейтингу спостерігається у банків «Кредитпромбанк» і «Астра банк», що пов'язане з переливанням активів в інші банки групи «Дельта».

Висновки

В результаті проведеного аналізу з'ясоване наступне:

- реорганізація відбувалась в форматі об'єднання банків шляхом приєднання і мала на меті концентрацію капіталу для покращення конкурентних позицій і зміцнення бізнесу;

- через укладання угод M&A відбулась заміна капіталів іноземних банків на українські інвестиції, тим самим зміцнюючи позиції національного інвестора в банківському бізнесі;

- відбулось концентрація капіталів у банківські групи під керівництвом одного інвестора.

Отже, реструктуризація та реорганізація комерційних банків розглядається як один із напрямів підтримки стабільності банківської системи та нарощування її потенціалу. Враховуючи, що становлення банківської системи України відбувається у складних макроекономічних умовах, не позбавлених ознак періодичної економічної кризи в Україні та світової фінансової кризи, особливого значення набуває створення динамічної, гнучкої банківської системи, яка б попереджала негативні зміни в економічному просторі країни . Процес реструктуризації має привести до зростання вартості банків, посилення їх конкурентоспроможності.

Вважаємо доцільною подальшу роботу в напрямку аналізу внутрішніх процесів реструктуризації з метою визначення чинників, які впливають на покращення конкурентоспроможності комерційного банку, що дозволить оптимізувати концентрацію капіталів. Вважаємо, також, що процеси зовнішньої реструктуризації в банківському секторі матимуть певне пожвавлення, адже з виходом іноземних інвесторів з нашого економічного простору Українські банки матимуть можливість на більш ефективний розвиток бізнесу.

Література

1. Банківська система [підручник] / За ред. д. е. н. , проф. С. К. Реверчука// - Львів, «Магнолія» 2006», 2013. - 400 с.

2. Башлай С.В. Злиття та приєднання в банківському секторі України / С. В. Башлай, О. В. Мірошніченко // Актуальні проблеми економіки - 2007. - №1. - С. 131 - 138.

3. Вовчак О. Д. Види і класифікація банківської конкуренції / Вовчак О. Д. , Халло В. Ф. // Фінанси України. - 2008. - № 12. - С. 89-96.

4. Волкова О. К. Зовнішні та внутрішні форми реструктуризації в комерційних банках. / О. К. Волкова // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2012. - Вип. 22. 14. - С. 245-249.

5. Горовий Д. А. Розвиток ринку M&A В Україні. / Горовий Д. А. // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2013. - Вип. 1(14). - С. 183-190.

6. Леванова Л. Н. Экономика отраслевых рынков. Учебно-методическое пособие. - Саратов: ООО Издательский центр «Наука», 2009. - с. 183.

7. Осадчий І. А. Вплив кризових явищ на форми проведення реструктуризації і реорганізації вітчизняних банків у сучасних умовах / Іван Анатолійович Осадчий// Вісник Університету банківської справи Національного банку України. - 2010. - №3(9). С. -172-175.

8. Рой Л. В. , Третьяк В. П. Анализ отраслевых рынков: Учебник. - М. : ИНФРА-М, 2008. -442 с. - (Учебники экономического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова).

9. Рядова Н. Аналіз і динаміка процесів злиття і поглинання в банківській системі / Наталія Рядова // Економічний аналіз. - 2011. №9(3). - С 255-257.

10. Скоробогач, О. Стан і тенденції розвитку процесів злиття і поглинання у банківській системі України / О. Скоробогач // Вісник Української академії банківської справи. - 2011. - № 1(30). - С. 62-66.

11. Смовженко Т. С. Антикризове управління стратегічним розвитком банку: монографія. / Смовженко Т. С. , Тридід О. М. , Вовк В. Я. // - К. : УБС НБУ, 2008. - 473с.

12. Степаненко Б. Інтернаціоналізація банківського сектору України: ціна й методи злиття та поглинань / Богдана Степаненко// Економіст. - 2010. - № 1. - С. 12-16.

13. Чурило П. Стан здійснення угод злиття і поглинання в банківській системі України / Чурило П. // Зб. наук. пр. : Пробл. підвищ. ефект. інфрастр. . - К. : НАУ. - 2010. - Вип. 27. - С. 161-174.

Анотація

Розглянуто теоретичну складову зовнішньої реструктуризації, її форми і види. Визначено мотиви, що призводять до консолідації банків, а також характер їх фінансової інтеграції. Зроблено ретроспективний аналіз реорганізації банків, зокрема об'єднання капіталів шляхом реорганізації та укладання угод «злиття і поглинання» банків України в період з 2007 по 2013 рр.

Ключові слова: реструктуризація, реорганізація, злиття, поглинання, концентрація.

The theoretical part of the external restructuring, its forms and types are considered in the article. Motives that lead to the consolidation of banks as well as the nature of financial integration are defined. Retrospective analysis of the reorganization of banks is made, in particular combining capital via reorganization and signing agreements of "M&A" of banks of Ukraine from 2007 to 2013.

Keywords: restructuring , reorganization, merger, acquisition, concentration.

Размещено на Allbest.ru