Ціна одиниці праці як індикатор макроекономічних хвилювань для фінансових установ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ціна одиниці праці як індикатор макроекономічних хвилювань для фінансових установ

А.О. Кифак

Магістр економ кібернетики, магістр правознавства, аспірант кафедри світового господарства та міжнародних економічних відносин

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, м. Одеса

Циклічність економічних процесів завжди була випробуванням для фінансових систем та індивідуальних фінансових установ, адже ступінь готовності до вхідного шоку визначав тонку межу між можливістю агресивно розширювати портфель здешевілими інструментами та необхідністю розпочинати процедуру банкрутства. Втім, заздалегідь виявити економічні шоки наразі не так легко, про що свідчать як орієнтовані на постійний стабілізуючий вплив рекомендації Базельського комітету, так і емпіричні праці, що мали на меті аналіз кризових хвиль 2007-2008 рр. та більш пізніх рецесій. Задля вирішення відкритого питання вдосконалення та доповнення існуючого прогнозного інструментарію для банківської системи, дана стаття пропонує варіант використання вартості одиниці праці як лакмусового папірця для попередження економічних хвилювань. За методологією Європейського бюро статистики, даний показник обчислюється як зважене посферне співвідношення вартості праці до доданої вартості реально виробленого продукту. Як вбачається із проведеного емпіричного аналізу, показник вартості одиниці праці передує у своїй динаміці суттєвим макроекономічним шокам, має статистично значимі взаємозв'язки із ключовими макроіндикаторами досліджуваних країн, стійкість яких полишається навіть за підозри у нестаціонарності рівня, а також збирається із доступної на рівні банківської системи інформації.

Ключові слова: банківська система, банківський ризик, управління ризиками, макроекономічний індикатор раннього попередження, ціна одиниці праці.

Economic process cyclicality has always been a challenge for financial systems and individual financial institutions, as incoming shock readiness level is the variable responsible for the thin line between portfolio expansion through discounted asset package purchases and the need to initiate bankruptcy. Nevertheless, detecting economic shocks in advance is not an easy task nowadays, evidenced by Basel Accords constantly aiming at overall stability improvements and the international scientific community publishing fairly harsh results of 2007-2008 and later crisis shockwaves empirical analysis. In order to address the issue of upgrading the existing set of risk-management instruments, this article suggests using unit labour cost as a litmus paper for early indication of economic disturbances. Eurostat methodology defines the statistic as the weighed ratio of labour expenses to the added value of factual production. Empirical analysis suggests that the statistic precedes noticeable economic shocks in its dynamics, is statistically significant in its relations to key macroeconomic indicators of countries studied, remains robust even if assumed to be non-stationary at level - and may be pooled using data easily available at systemic level.

Keywords: banking system, bank risk, risk management, macroeconomic early warning indicator, unit labour cost.

Постанова проблеми. Циклічність економічних процесів завжди була випробуванням для фінансових систем та індивідуальних фінансових установ, адже ступінь готовності до вхідного шоку визначав тонку межу між можливістю агресивно розширювати портфель здешевілими інструментами та необхідністю розпочинати процедуру банкрутства. Втім, заздалегідь виявити економічні шоки наразі не так легко, про що свідчать як орієнтовані на постійний стабілізуючий вплив рекомендації Базельського комітету, так і емпіричні праці, що мали на меті аналіз кризових хвиль 2007-2008 рр. та більш пізніх рецесій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Внесок у вивчення проблеми банківського регулювання зробило багато українських та російських дослідників: Авер'янов В.Б., Афанасьєв В.Г., Атаманчук Г.В., Бачило І.Л., Бахрах Д.М., Белінська Я.В., Битяк Ю.П., Боринець С.Я., Васильченко З.М., Васюренко О.В., Вовчак О.Д., Вожжов А.П., Гальчинський А.С., Голосніченко І.П., Дзюблюк О.В., Журавка Ф.О., Коваль Л.В., Козлов Ю.М., Кубко Є.Б., Курашвілі Б.П., Лазарєв Б.М., Лук'янець Д.М., Лютий І.О., Міщенко В.І., Мороз А.М., Науменкова С.В., Пуховкіна М.Ф., Примостка Л.О., Петрашко Л.П., Савлук М.І., Смовженко Т.С., Стельмах В.С., Філіпенко А.С., Ющенко В.А, тощо. Суттєвий внесок до вивчення попередження економічних шоків на рівні фінансових установ було зроблено Р.А. Альфаро, М. Дрейманом, А.М.Загідулліною, Є.Ф. Фамою, О.Г.Франке, К.Р. Френчем та іншими.

Робота над помилками, проведена Альфаро та Дрейманом за результатами кризових хвиль 2007-2008 років [1], емпірично продемонструвала нездатність у межах сучасних оцінювальних методик визначити ступінь вразливості системи; на вразливості сучасного оціночного інструментарію неодноразово зверталася увага і до кризових хвиль (як, наприклад, у публікаціях Сорге 2004-го[4] або ж численних публыкацыях робочих груп Мыжнародного валютного фонду [5]). Як пізніші, так і більш ранні прогнозні праці підтверджували висновки Альфаро і Дреймана з точки зору якісного аналізу [3] та пропонували різні способи підвищення надійності застосовуваного інструментарію [2]. Базельський комітет невдовзі опублікував цілком природню реакцію на подібні висновки: якщо обсяг ураження важко передбачити, то, окрім обмеження гравців ринку у використанні потенційно проблемних інструментів та методик, слід збільшити запас стійкості через жорсткіші нормативи ліквідності та резервування.

Невирішені частини загальної проблеми. Тим не менш, питання завчасного попередження шоку на макрорівні полишається відкритим як з точки зору застосовуваного для прогнозного аналізу і відповідного попередження інструментарію, так і з точки зору визначення оптимальних застережних заходів для ліквідації наслідків у випадку кризових явищ.

Ціль даної статті - запропонувати метод попередження кризових явищ, який можна було б використовувати на рівні індивідуальних фінустанов. Актуальність даного питання полягає у можливості запровадження проциклічності на рівні індивідуальних установ а також перевірці прогнозів регулятора учасниками ринку, що зменшує ризик упередженості чи лагу з боку регулятору.

Основний матеріал дослідження. Можливість індивідуальної фінансової установи передбачити наближення економічних хвилювань дозволило б додати до пасивної контрциклічності, нещодавно запровадженої Базельським комітетом, ще й активний елемент, який вступав би в силу незадовго до очікуваної кризи: зміна валютних позицій задля зменшення коефіцієнтів валютного ураження, акумулювання тимчасової "кризової" ліквідності, тощо.

Звернемо увагу на варіант використання вартості одиниці праці як лакмусового папірця для попередження економічних хвилювань. За методологією Європейського бюро статистики, даний показник обчислюється як зважене посферне співвідношення вартості праці до доданої вартості реально виробленого продукту - інформація, доступ банків до якої можна ставити під сумнів. Тим не менш, стандартна опитувальна форма для позичальників, особливо будучи заведеною у єдиний інформаційний реєстр національної банківської системи, спроможна надати достатньо даних для побудови надійних проксі. Слід одразу зауважити три речі. По-перше, переважну можливість збирати інформацію про вартість одиниці праці мають банки, які працюють зі споживчим кредитуванням або обслуговують значну кількість зарплатних проектів, тому для репрезентативності виборок, більшої кількості даних та їх рівномірної доступності за регіонами вкрай бажаним є кооперація гравців фінансового ринку (банків, зокрема) для створення й регулярного оновлення єдиної бази даних. По-друге, у країнах з суттєвим тіньовим сектором економіки реальний рівень даних не є напряму доступним, адже офіційні зарплатні фонди лише частково відображають дійсність; проте є ряд способів якщо не повністю, то хоча б більшою частиною нівелювати створену рівнем тінізації економіки непевність у даних, які стануть питанням для розгляду у іншій статті. По-третє, некоректно буде вважати вартість одиниці праці чинником змін у макроекономічних показниках - вона може бути проксі до істиного чинника, може бути ко-корельована разом із макропоказником до одного й того ж чинника, може бути векторно коінтегрована з ним; всі ці можливості також дозволяють використовувати її в якості індикатора змін значимих для нас факторів, що і є важливим для відбору критерієм.

Спробуємо обгрунтувати використання вартості одиниці праці за допомогою економетричного аналізу на прикладі Іспанії як статистично найбільш проблемної країни з обраних (через якість наявних даних, рівень тінізації економіки, тощо), а також продемонструвати стійкість виявлених взаємозв'язків. Цьому передувала робота з ширшого аналізу характеристик показника на території ЄС, який не буде наведено в цій статті через великий обсяг інформації, проте основні результати варто згадати. Для аналізу були відібрані наступні регіони: Німеччина в якості країни зі стабільною економікою та високим рівнем соціального забезпечення, представник центрального ядра ЄС; Іспанія, як країна із застарілими проблемами з державним боргом та торговельним балансом, представник південного та переферійного кластеру ЄС; Фінляндія, як порівняно маленька країна зі стійкою економікою, представник північного кластеру ЄС; наостанок, агрегований показник з 17 країн європейського монетарного союзу (ЄМС), обраний за більший ступінь гомогенності складових порівняно з агрегованим індексом ЄС.

Як показав проведений аналіз, показник вартості одиниці праці демонстрував спадну динаміку (в залежності від типу країни, або прямий спад, або ж вповільнення зростання) за декілька кварталів до кризових явищ в національних економіках (за початок криз брався дефолт системного банку або початок масованого державного втручання з метою стабілізації системи), а також суттєві статистичні взаємозв'язки з ключовими макроекономічними показниками обраних країн.

Нижче для прикладу та перевірки на стабільність виявлених взаємозв'язків наведено побудовані для Іспанії моделі. Варто зазначити, що моделі вільні від автокореляції всіх порядків, позбавлені гетероскедастичності за будовою, перевірені на мультиколінеарність та мають досить високий рівень коефіціенту детермінації.

Використані змінні:

UL_COSTS_SPAIN - вартість одиниці праці відповідного регіону;

DEBTSEC_EUR_SPAIN - обсяг деномінованих у євро позик;

DEBTSEC_USD_SPAIN - обсяг деномінованих у доларах США позик;

LOANS_TOTAL - загальний рівень кредитів банківської системи;

GOVDEBT_SPAIN - державний борг;

NONMFIDEP_EUR_SPAIN - депозити нефінансових установ;

HICP - індекс цін споживачів;

LOANDEM_ENT_SPAIN - попит на кредити юридичним особам.

Рисунок 1. Іспанія, регресія

Перейдемо до випробовування продемонстрованих вище статистичних взаємозв'язків на міцність на прикладі Іспанії. Почнемо з моделювання зворотної залежності, використавши вартість одиниці праці у якості факторної змінної. Дані у логарифмічній формі, окрім індексу попиту на кредитний ресурс з боку підприємств (коефіцієнт с1), який за модулем не може сягати вище сотні; зважаючи на це, звернемо увагу на рівень коефіцієнту при вартості одиниці праці (с3): суттєва частина змін у динаміці залежного макропоказника на досліджуваному часовому проміжку статистично була пов'язана саме з даною змінною, що додає опосередкованих причин приділити їй увагу.

Рисунок 2. Іспанія, зворотна модель

Втім, значним недоліком переважної більшості моделей, які використовують макропоказники із охопленого кризою періоду, є нестаціонарність використовуваних в якості даних часових рядів. Неодноразово висловлювалася точка зору, що це спричинено передусім майже одночасним сильним зсувом рівня переважної більшості макропоказників під впливом економічних шоків кризових явищ, на які за будовою змушений зреагувати тест на нестаціонарність (одиничного кореня), тому адекватного способу виявити трендові змінні за умови наявності різких стрибків рівня у даних немає. Тим не менш, виходячи з правдивості тесту на нестаціонарність, який для прикладу використаних країн виявляє тільки нестаціонарність рівня, продемонструємо стійкість використовуваних моделей на прикладі Іспанії - для чого спочатку побудуємо точну копію наведеної вище зворотної моделі для цієї країни, використавши перші різниці замість даних рівня.

Рисунок 3. Іспанія, перші різниці

Бачимо очікуване падіння у рівні значимості, проте статистичний взаємозв'язок вартості одиниці праці та динаміки залежного макропоказника все ще значимий, а його рівень, враховуючи порядки даних, все ще з відривом домінуючий. Звісно, таке пряме перетворення можна дещо вдосконалити, приклад чого наведено нижче.

Рисунок 4. Іспанія, перші різниці, удосконалена модель

Як бачимо, в результаті адаптування моделі до даних перших різниць виріс коефіцієнт детермінації, а також зникла ймовірність автокорельованості відхилень навіть за рівня значимості у 1%; до того ж, збереглося кількісне домінування статистичного взаємозв'язку рівня вартості одиниці праці.

Висновки

циклічність економічний кризовий банківський

Таким чином, показник вартості одиниці праці:

- у своїй динаміці передує суттєвим економічним заворушенням на національному рівні;

- демонструє стійкий статистичний взаємозв'язок із багатьма макроекономічними індикаторами країни;

- є доступною інформацією для індивідуальних фінансових установ за допомоги стандартної процедури збору інформації про позичальників кредитними організаціями.

Зауважимо також, що, окрім вищенаведених статистичних взаємозв'язків із економічними показниками, вартість одиниці праці є прямим індикатором стійких очікувань у суспільстві, із швидкістю реакції на зміни значно повільнішою, ніж на спотових торгах, проте він є значно менш схильним до гіпертрофованої чи спекулятивної реакції, а також охоплює ширший спектр очікувань як для єдиного показника. Окремо зазначимо, що дані вартості одиниці праці на рівні проходять тести на коінтегрованість з ключовими економічними макропоказниками. Отже, варто запропонувати використання індикатора раннього попередження на базі показника вартості одиниці праці як порівняно легкодоступного інструменту для попередження хвиль економічних шоків та запровадження активного шару проциклічності на рівні фінансових установ.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. В подальшому дослідженні слід детальніше зупинитися на способах виправлення статистичних недоліків доступних у країнах що розвиваються даних, розглянути способи реалізації запропонованого показника як в загальнотеоретичному вигляді, так і з точки зору вітчизняних завдань і діючого макроекономічного середовища, перевірити отримані результати на прикладі менш стабільних країн та формалізувати вимоги для адміністрування будь-яких запропонованих нововведень.

Зауважимо, що вищезгадані напрямки досліджень все ще полишають відкритим основні проблемні питання, з яких починалася ця стаття, і остаточну відповідь на які навряд буде здобуто навіть у середньостроковій перспективі, а саме недостатня надійність інструментів і застережних заходів для попередження макроекономічних криз або ж безболісної та швидкої ліквідації їх наслідків.

Размещено на Allbest.ru