Функціональне призначення і принципи функціонування механізму гарантування банківських вкладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональне призначення і принципи функціонування механізму гарантування банківських вкладів

Дмитро Борисович Чеховський, керівник проектів з ключовими партнерами

АТ «ОТП Банк»

Анотація. Досліджено наукові підходи до трактування функцій гарантування банківських вкладів та обґрун-товано власне бачення функціонального призначення механізму такого гарантування в розрізі зовнішніх і внутрішніх функцій. Сформульовано і розкрито принципи, які покладені в основу функціонування механіз-му гарантування банківських вкладів. банківський вклад гарантування

Ключові слова: банківський вклад, механізм, гарантування банківських вкладів, зовнішні функції, внутрішні функції, принципи гарантування.

Постановка проблеми. Системи гарантування банківських вкладів населення, які функціонують практично в усіх економічно розвинених країнах, довели свою ефективність, сприяючи залученню в реальний сектор економіки довгострокового кредит-ного ресурсу - заощаджень громадян. Створення української системи гарантування вкладів населення є спеціальною програмою, яка реалізується з метою укріплення довіри громадян до банківської системи, стимулювання залучення заощаджень громадян в економіку, підтримання внутрішньої стійкості банків-ського сектору. Функціонування системи гарантуван-ня банківських вкладів повинно закріпити позитивну тенденцію зростання вкладів населення, працюючи на підвищення прибутків банків за рахунок зростання ресурсної бази і строків розміщення залучених ресур-сів. Для цього необхідним є формування дієвих прин-ципів механізму гарантування банківських вкладів, що дозволило б повною мірою реалізувати функціо-нальне призначення цього механізму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові основи гарантування банківських вкладів закладено у працях таких вітчизняних і закордонних учених, як С. Волосович, Ж. Голодова, О. Грасюк О. Засядько, Т. Мазур, О. Орлюк, А. Свечкіна, І. Серветник, О. Со-колов і багатьох інших. Віддаючи належне здобуткам дослідників, зауважимо, що увага авторів сконцен-трована переважно на дослідженні функцій і принци-пів системи гарантування банківських вкладів, тоді як функції та принципи механізму гарантування банків-ських вкладів лишаються поза увагою, що є прогали-ною в теоретичному полі. Подібне нехтування функ-ціональним аспектом зазначеного механізму не дає змоги всебічно висвітлити його роль і призначення. Адже механізм гарантування банківських вкладів не можна представляти статичним, недіючим набором елементів. Це - функціональне явище, тому дослі-дження його функціонального призначення і принци-пів є актуальним напрямом досліджень.

Мета статті - на основі аналізу поглядів учених на функції механізму гарантування банківських вкла-дів обґрунтувати сукупність принципів зазначеного механізму, які дають змогу забезпечити реалізацію гарантій щодо повернення банківських вкладів насе-лення, а звідси - повною мірою реалізувати функціо-нальне призначення механізму.

Виклад основного матеріалу. Поняття «функція» (з латинської function - здійснення, виконання, вчи-нення) означає «робота, обов'язок, коло діяльності, призначення, роль чого-небудь» [1, с. 1552]. Функція - це прояв властивостей об'єкта дослідження, що по-лягає в його дії (або протидії) на стан інших об'єктів. При цьому слід ураховувати ситуаційну обумовле-ність функції, тобто її реалізацію в певній, конкрет-ній, передбачуваній або такій, що склалася, обста-новці. Виявити функцію - означає визначити дії, які здійснює об'єкт дослідження, і виявити прямий або опосередкований результат цих дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

На наше переконання, слід вирізняти внутріш-ні і зовнішні функції об'єкта дослідження, за відно-шенням до зовнішнього середовища (сфери прояву). Зовнішні функції відображають функціональні від-носини між об'єктом дослідження і сферою його за-стосування (зовнішнім середовищем). Внутрішні функції призначені для реалізації зовнішніх функцій, залежать від організаційної будови механізму і визна-чаються принципами його дії.

Переважна більшість учених [2-6] дотримується думки, що основною функцією механізму гаранту-вання банківських вкладів є гарантійна, що полягає у виплаті застрахованим вкладникам відшкодування за їхніми вкладами в разі банкрутства банківської установи. Погоджуючись із дослідниками в наявності гарантійної функції зазначеного механізму, зауважи-мо, що таке подання функціонального призначення механізму гарантування банківських вкладів є досить звуженим.

Подібним чином звужує функції гарантування бан-ківських вкладів О. Вовчак [7], яка виділяє як основну регулятивну функцію гарантування, що полягає у ре-гулюванні втрат фінансового капіталу шляхом пере-розподілу збитків між кредитними інститутами.

А. Свечкіна [8] розмежовує дві основні функції га-рантування банківських вкладів: фінансової підтрим-ки банків і захисту вкладників. Звідси гарантування вкладів є елементом системи забезпечення фінансової безпеки країни, оскільки зміцнює стабільність банків-ської системи і виконує соціальну функцію захисту за-ощаджень дрібних інвесторів. Однак поза увагою до-слідниці лишаються превентивні заходи, що можуть бути застосовані центральним банком і страховим га-рантійним фондом щодо недопущення ситуації, коли фінансова підтримка банків стане необхідною.

На думку Т. Мазур [9], гарантування банківських вкладів має не стільки соціальний, як економічний ха-рактер. Підтвердженням цього факту є те, що метою створення практично всіх систем гарантування (страху-вання) вкладів у світі було, перш за все, уникнення сис-темних фінансових криз, тобто забезпечення економіч-ного інтересу держави, а вже потім захист вкладників.

С. Волосович [10, c. 18] переконана, що вітчизня-на система гарантування банківських вкладів модер-нізується, виконуючи, крім функцій, притаманних страхуванню, додаткові функції, що виходять за межі перших. Серед додаткових функцій виокремлюють застосування до банків та їхніх керівників фінансо-вих санкцій, виведення неплатоспроможних банків з ринку і надання фінансової підтримки приймаючому банку. Вважаємо такий підхід не зовсім коректним, оскільки якщо автор акцентує увагу на функціях, «притаманних страхуванню», то не є доцільним виді-лення додаткових (саме в інтерпретації, поданій авто-ром), тому що вони, по суті, входять до превентивної функції страхування.

Узагальнюючи викладені підходи вчених до визна-чення функціонального призначення механізму га-рантування банківських вкладів, зазначимо, що такі підходи не розкривають повною мірою функції меха-нізму.

На наше переконання, механізм гарантування банківських вкладів виконує сукупність функцій, що представлені на рис. 1.

Рис. 1. Функції механізму забезпечення фінансової безпеки НПФ

Примітка. Складено автором

При цьому ключовими функціями гарантування банківських вкладів є: на мікрорівні - соціальна, яка передбачає захист прав вкладників, а на макрорівні - стабілізаційна, зміст якої полягає в мінімізації нега-тивного впливу банківської кризи та сприянні зміц-ненню довіри до банківської системи.

Перелічені функції відображають функціональні відносини механізму гарантування банківських вкла-дів зі сферою його застосування, тобто належать до зовнішніх функцій.

Далі перейдімо до розгляду внутрішніх функцій. За міркуваннями О. Засядько [11], до базових функ-цій гарантування банківських вкладів відносять такі: захист інтересів вкладників, формування й управлін-ня резервами, що передбачені для виплати вкладни-кам, налагодження і забезпечення організації виплат, надання інформації вкладникам, контроль за дотри-манням банками правил участі в системі страхування і взаємодію з центральним банком країни, нагляд за діяльністю банків.

О. Орлюк [12, с. 29] виокремлює такі функції га-рантування банківських вкладів: формування й управління резервами, що передбачені для виплати вкладникам; налагодження і забезпечення організа-ції виплат; визначення необхідної інформації, що має надаватися банками - членами системи, та її аналіз; контроль за дотриманням банками правил участі в системі страхування і взаємодія із центральним бан-ком країни; участь у проведенні ліквідації неспромож-них банків.

Інші вчені серед внутрішніх функцій гарантування банківських вкладів виділяють: тимчасове управлін-ня активами банку та організація виплат кредиторам на основі делегованих наглядовими органами прав; зміцнення довіри суспільства до банківської системи шляхом упровадження чіткого порядку реструктури-зації неспроможних банків, що, у свою чергу, унемож-ливлює переростання кризи в системну; накопичення заощаджень і заохочення економічного зростання; за-безпечення конкуренції між невеликими і створени-ми банками і великими та/або державними банками; встановлення меж урядового ризику щодо можливос-ті понести збитки при банкрутстві окремого банку або групи банків у нормальній ситуації; залучення банків до обов'язкової участі в реструктуризації фінансово неспроможних банків.

Варто відмітити, що наведені переліки функці-онального призначення гарантування банківських вкладів слід доповнити балансуванням грошового обігу в країні, зростанням інвестиційних ресурсів та організацією ефективних контрольних процедур.

Для формування дієвого механізму гарантування банківських вкладів важливо визначити принципи, покладені в основу його функціонування. Під термі-ном «принцип» (від лат. principium - основа, начало) розуміють те, що лежить в основі деякої сукупності фактів або знань, із забезпеченням первинного відтін-ку - перший, основний, вихідний [13, с. 214]; науко-ве або моральне начало, правило, основа, від якої не відступають [14, с. 431]; основне висхідне положення якої-небудь теорії, вчення, науки [15, с. 91]; першоос-нова, основа, правило поведінки; те, що лежить в осно-ві певної наукової теорії; основа устрою, дії певного механізму, системи [16, с. 382]; керівне положення чи ідея, установка в будь-якій діяльності [17, c. 439]. Ін-шими словами, принцип розглядається як теоретичне узагальнення найбільш загального, типового, те, що виражає закономірності існування і розвитку, ядро цілісного системного утворення [18, c. 9].

О. Соколов [19, c. 119] вважає, що основними прин-ципами гарантування банківських вкладів є: обов'яз-ковість участі банків у системі; скорочення ризиків настання несприятливих наслідків для вкладників у разі невиконання банками своїх зобов'язань; прозо-рість діяльності; накопичувальний характер форму-вання фонду обов'язкового страхування депозитів за рахунок страхових внесків банків - учасників системи страхування депозитів. Такий перелік, на нашу дум-ку, є дещо обмеженим. Так, не включаються до ньо-го, зокрема, забезпечення стабільності банківської системи, мінімізація морального ризику. Звідси не-правомірно говорити про формування дієвого меха-нізму гарантування банківських вкладів. До того ж принцип обов'язковості участі банків у системі гаран-тування банківських вкладів не застосовується в та-ких країнах, як Бельгія, Німеччина, Франція, Іспанія, Швейцарія та інших.

Аналогічно розглядають принципи гарантування банківських вкладів й інші науковці, зокрема Ж. Голо- дова, І. Серветник та ін. Так, на переконання Ж. Голо- дової [20, с. 48], гарантування банківських вкладів ба-зується на таких принципах, як: обов'язковість участі комерційних банків; прозорість діяльності системи депозитного страхування; обмеженість характеру відшкодування (депозити відшкодовуються в 100% обсязі, але не більше від установленої максимальної величини); участь держави в забезпеченні системи гарантування вкладів; накопичувальний характер формування банками страхових резервів; мініміза-ція страхових ризиків. Вважаємо, що принцип про-зорості діяльності системи депозитного страхування передбачає інформування вкладників про параметри депозитного страхування, тож останній принцип ви-окремлювати не потрібно. До того ж формулювання принципу обмеженості характеру відшкодування де-що суперечить положенню про те, що депозити від-шкодовуються у 100% обсязі.

Принципами гарантування банківських вкладів, за

І. Серветник [21, с. 6], є: відповідність цілям держав-ної політики; мінімізація морального ризику; надання ефективного мандата; відповідність відповідальності і повноважень; запровадження ефективного корпо-ративного управління; формування продуктивних відносин з іншими учасниками системи фінансової безпеки; дотримання рівності суміжних гарантій; за-провадження обов'язкової участі в системі гаранту-вання вкладів; обмеження гарантованого покриття; здійснення належного фінансування; дотримання прозорості та обов'язкового інформування; здійснен-ня раннього реагування, своєчасного втручання і врегулювання; надання повноважень щодо пересліду-вання осіб, винних у банкрутстві банку; дотримання ефективних процедур виведення банків з ринку. На наше переконання, принцип надання ефективного мандата передбачає відповідність відповідальності і повноважень та може включати в себе надання повно-важень щодо переслідування осіб, винних у банкрут-стві банку, тож ці три принципи слід поєднати в один - принцип надання ефективного мандата. Стосовно принципу дотримання ефективних процедур виве-дення банків з ринку, то тут додаткового роз'яснення потребує поняття «ефективність процедури», адже не зовсім зрозуміло, які процедури автор вважає неефек-тивними.

Т. Мазур [9] визначає перелік принципів функціо-нування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і включає у нього принципи: верховенства права, за-конності, гласності, публічності, професійної та ор-ганізаційної незалежності, соціальної спрямованості діяльності, поєднання інтересів держави, вкладників і банків, відповідності повноважень Фонду завданням, що стоять перед Фондом і системою гарантування вкладів у цілому, постійної співпраці з органами фі-нансового контролю і банківського нагляду, коорди-нації діяльності з представниками банківської спіль-ноти (учасниками і тимчасовими учасниками Фон-ду), колегіальності та єдиноначальності, пріоритету інтересів вкладників, цілеспрямованості діяльності Фонду, плановості діяльності Фонду, безперервності діяльності Фонду, системності діяльності Фонду, фі-нансової самостійності Фонду, забезпечення макси-мального збереження коштів, максимально ефектив-ного використання коштів за мінімально можливих ризиків (інвестування вільних коштів у надійні та лік-відні інструменти), ефективності та цільового спря-мування витрачання коштів, інші.

На нашу думку, не можна повністю погодитися з принципами, запропонованими Т. Мазур. Зокрема, принцип верховенства права включає в себе принцип законності, так само, як і принцип гласності не може бути реалізований без публічності, тому включає його в себе. Не зрозумілим є принцип максимального збе-реження коштів на фоні застосування принципу ці-льового витрачання коштів. А принцип фінансової са-мостійності фонду не діє в умовах фінансової кризи та дестабілізації банківської системи в цілому. Крім того, принципи, запропоновані дослідницею, більшою мі-рою стосуються діяльності Фонду гарантування, аніж безпосередньо механізму гарантування банківських вкладів.

Дуже широко виділяє принципи гарантування вкладів О. Грасюк [22]:

• інституційний характер організації депозит-ного гарантування, тобто вона має базуватися на створенні самостійного міжбанківського страхового фонду за ретроспективним мето-дом. Фонд має бути керований як товариство взаємного гарантування зобов'язань банків перед вкладниками;

• фонд гарантування депозитів має формувати-ся суворо на страховій основі, що передбачає вирівнювання ризиків окремих банків;

• участь у депозитному страхуванні всіх банків та інших фінансових закладів, які приймають депозити, обов'язкова;

• імперативність (обов'язковість) регуляційних норм діяльності систем депозитного гаранту-вання;

• мішаний характер організації систем депозит-ного гарантування, який передбачає організа-ційну та фінансову співучасть як недержавних, так і державних структур;

• обмеженість страхової відповідальності банків установленою квотою відшкодування депози-тів;

• власна участь застрахованих у покритті ризи-ків неповернення депозитів. Може бути засто-сована регресивна шкала розрахунку страхо-вого відшкодування;

• диференціація страхових тарифів у межах банків-страхувальників згідно зі ступенем їх загальної ризикогенності, яка постійно і до-кладно вивчається фондом депозитного гаран-тування;

• окремі підходи до гарантування вкладів фізич-них та юридичних осіб;

• страхове відшкодування надається на одного вкладника, а не на один вклад.

Вважаємо, що така точка зору науковця-дослідни- ка не характеризується логічністю і послідовністю.

Так, виділяючи принципи, О. Грасюк подає одно-часно і принципи фонду гарантування, і принципи самої системи страхування вкладів.

Крім того, принцип керованості Фонду як товари-ства взаємного гарантування зобов'язань банків пе-ред вкладниками дещо суперечить принципу власної участі застрахованих у покритті ризиків неповернен-ня депозитів.

На наше переконання, не можна ототожнювати принципи страхового гарантійного фонду і прин-ципи системи гарантування банківських вкладів із принципами механізму гарантування банківських вкладів.

Механізм гарантування банківських вкладів яв-ляє собою сукупність превентивних і стабілізуваль- них заходів (засобів та дій), що вживаються органами державної влади, центральним банком і страховим гарантійним фондом щодо фінансового регулювання діяльності банківських установ та фінансового забез-печення виконання їхніх зобов'язань перед вкладни-ками.

Сукупність принципів механізму гарантування банківських вкладів включає в себе принципи, пред-ставлені на рис. 2.

Рис. 2. Принципи механізму гарантування банківських вкладів

Примітка. Складено автором

Висновки. Висвітлення механізму гарантування банківських вкладів крізь призму принципів і функ-ціональне призначення дає змогу оцінити соціально- економічну роль такого механізму: збільшення довіри населення до банківської системи і перешкоджання поширенню кризових явищ, які могли б дестабілізува-ти економіку в цілому; захист інтересів вкладників та акціонерів банків; забезпечення рівних гарантій усім клієнтам банків; мінімізації втрат банківських вкла-дів, що, у свою чергу, стимулює населення до розмі-щення збережень у банках, оскільки дозволяє запев-нити громадян у захищеності їхніх вкладів. У резуль-таті розв'язується проблема формування ресурсної бази банків і попередження банкрутств банківських установ, а захист інтересів дрібних вкладників зміц-нює соціальну стабільність, веде до недопущення роз-орення широких народних мас, сприяє залученню де-позитів і зростанню банківських активів.

Список використаної літератури

1. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В. Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : Перун, 2005. - 1728 с.

2. Андреева Е. В. Особенности российской системы страхования вкладов / Е. В. Андреева // Страховое дело. - 2006. - № 2. - С. 17-20.

3. Мних М. В. Іноземний досвід страхування депозитів та можливість його реалізації в сучасних умовах / М. В. Мних // Економіка та держава. - 2006. - № 10. - С. 11-13.

4. Адамчук Н. Г. Международная практика страхования депозитов / Н. Г. Адамчук, В. И. Зимовцев // Стра-ховое дело. - 2007. - № 5. - С. 7-13.

5. Іщенко О. Чи захищений сьогодні український вкладник? / О. Іщенко // Вісник НБУ - 2008. - № 10. - С. 44-50.

6. Федоткина О. П. Мультибанковские вклады и их роль в развитии национальной системы страхования банковских вкладов / О. П. Федоткина, А. В. Тарадаева // Вестник ОГУ - 2011. - № 8. - С. 193-196.

7. Вовчак О. Д. Страхова справа : підручник / О. Д. Вовчак. - К. : Знання, 2011. - 391 с.

8. Свечкіна А. Л. Розвиток системи страхування депозитів в Україні: досвід розвинених країн та викорис-тання його у вітчизняній практиці / А. Л. Свечкіна, Ю. Л. Мохова // Вісник Хмельницького національ-ного університету (Економічні науки). - 2010. - № 1. - Т. 2. - С. 145-149.

9. Мазур Т. В. Правовий режим фонду гарантування вкладів фізичних осіб у банках : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Т. В. Мазур. - К. : Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2008. - 220 с.

10. Волосович С. В. Страхування ризиків у системі кредитних відносин : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.08 / С. В. Волосович. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2013. - 37 с.

11. Засядько О. О. Особливості функціонування системи страхування депозитів в Україні / О. О. Засядь-ко, Р. В. Михайлюк // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2011. - Вип. 2. - С. 48-53.

12. Орлюк О. Правові аспекти функціонування системи страхування вкладів / О. Орлюк // Право України. 2004. - № 11. - С. 29-32.

13. Короткий тлумачний словник української мови / уклад. Д. Г. Гринчишин, Л. П. Гумецька, В. Л. Карпова та ін. ; відп. ред. Л. П. Гумецька. - К. : Радянська школа, 1978. - 296 с.

14. Толковый словарь живого великорусского языка / В. Даль. - М. : Гос. изд-во иностр. и нац. слов., 1980. Т. 3. - 555 с.

15. Українська радянська енциклопедія. - Вид. друге. - К. : Головна редакція УРЕ, 1983. - Т. 9. - 558 с.

16. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова - М., 1987. - 590 с.

17. Малый толковый словарь русского языка / В. В. Лопатин, Л. Е. Лопатина. - М. : Рус. яз., 1990. - 704 с.

18. Гарасимів Т. Принципи права соціального забезпечення України / Т. Герасимів. - Дрогобич : Відро-дження, 2002. - 128 с.

19. Соколов А. Страхование депозитов: мировой опыт и российская специфика / А. Соколов // Финансовый бизнес. - М., 2006. - № 4. - С. 55-61.

20. Голодова Ж. Г. Совершенствование системы страхования депозитов / Ж. Г. Голодова // Финансы. - 2009. № 5. - С. 48-51.

21. Серветник І. В. Ризик-менеджмент в системі гарантування банківських вкладів : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / І. В. Серветник. - К. : УБС НБУ, 2013. - 20 с.

22. Грасюк О. Б. Перспективи розвитку системи гарантування вкладів фізичних осіб з огляду міжнародної практики / О. Б. Грасюк // Європейські перспективи. - 2011. - № 4. - Ч. 1. - С. 169-176.

Размещено на Allbest.ru