Діяльність фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його співпраця з національним банком України

вклад банківський депозит гарантування

Розглянуто діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ринку депозитних операцій, а також досліджено його взаємодію з Національним банком України з питань захисту інтересів вкладників та забезпечення стабільності банківської системи. Зокрема проаналізовано законодавче регулювання питання щодо повернення депозитів фізичних осіб, а також запровадження сплати банками-учасниками регулярного збору. Досліджено правовий статус двох державних банків України та їх участь у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. Зроблено висновки щодо проблемних питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, система гарантування вкладів, страхування вкладів, депозитні операції.

Аннотация

Руденко З.М. Деятельность Фонда гарантирования вкладов физических лиц и его сотрудничество с Национальным банком Украины

Рассмотрена деятельность Фонда гарантирования вкладов физических лиц на рынке депозитных операций, а также исследовано его взаимодействие с Национальным банком Украины по вопросам защиты интересов вкладчиков и обеспечения стабильности банковской системы. В частности проанализированы законодательное регулирование вопроса возврата депозитов физических лиц, а также введение уплаты банками- участниками регулярного сбора. Исследован правовой статус двух государственных банков Украины и их участие в Фонде гарантирования вкладов физических лиц. Сделаны выводы по проблемным вопросам деятельности Фонда гарантирования вкладов физических лиц и предложены пути их решения.

Ключевые слова: Национальный банк Украины, Фонд гарантирования вкладов физических лиц, система гарантирования вкладов, страхование вкладов, депозитные операции.

Annotation

Rudenko Z.M. Activity Fund Deposit Guarantee and his cooperation with the National Bank of Ukraine

We consider the activities of the Fund Deposit Guarantee deposit market operations and investigated its interaction with the National Bank of Ukraine on the protection of the interests of depositors and ensure the stability of the banking system. In particular, analysis of legislative regulation of the return of deposits, and the introduction of payment by banks participating regularly collecting. The legal status of the two state-owned banks in Ukraine and their participation in the Fund Deposit Guarantee. The conclusions about the problematic issues of the Fund Deposit Guarantee and proposed solutions.

Key words: National Bank of Ukraine, the Fund Deposit Guarantee, deposit insurance system, deposit operations.

Як засвідчує практика, з розвитком грошово-кредитних відносин та банківської системи будь-якої країни виникає необхідність у створенні органу, який взяв би на себе повноваження із забезпечення захисту інтересів вкладників та кредиторів банків щодо повернення розміщених ними коштів та, відповідно, підвищення довіри до банківської системи України загалом. Вивченням теоретичних засад та практичних аспектів страхування депозитів займались багато вітчизняних учених-економістів, провідними серед яких є В.В. Глущенко, І.В. Штомпель, В.А. Пашнєва, О.С. Реверчук, В.В. Коваленко та інші. Метою роботи є дослідження співпраці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України у страхуванні депозитів.

Уряди багатьох країн створюють захисну систему, яка зазвичай передбачає механізм захисту депозитів і механізм кредитора останньої інстанції та є доповненням до системи банківського нагляду і регулювання. Винятком не була й Україна, коли з ухваленням Закону України "Про банки та банківську діяльність" у 1991 р. було створено дворівневу банківську систему, а у 1998 р. Президент України підписав Указ "Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків".

Світова економічна криза 2008 р. не оминула Україну, болісно зачепивши майже всі галузі економіки, тисячі компаній і мільйони громадян. Як результат її подолання було розроблено Програму економічних реформ на 20102014 рр. комітетом з економічних реформ при Президентові України "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава". Так, одним із пунктів економічних реформ було вдосконалення системи гарантування внесків населення, зокрема шляхом:

• надання ФГВФО повноважень з виведення проблемних банків з ринку для забезпечення своєчасності виплат вкладникам ліквідованих банків;

• розвитку механізму фінансування ФГВФО за рахунок надання кредитів НБУ й Кабінету Міністрів України в особливих випадках [3].

Для реалізації поставлених завдань передбачалось цією програмою ухвалення ЗУ " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що і сталося 22 лютого 2012 р. Цьому передували й консультації ФГВФО з Міжнародною асоціацією страховиків депозитів, внаслідок яких були розроблені " Основні принципи ефективних систем страхування депозитів" у 2008 р. У червні 2009 р. ці Принципи були затверджені як спільний документ Міжнародною асоціацією страховиків депозитів і Базельського комітету з банківського нагляду. Документ створив загальноприйняті " точки відліку" для оцінювання ефективності систем страхування депозитів та ініціювання необхідних реформ. До ухвалення ЗУ " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" система гарантування вкладів фізичних осіб в Україні не повною мірою відповідала світовим принципам. Після ухвалення цього нормативно-правового акта було усунено більшість невідповідностей і в процесі реформування системи гарантування вкладів в Україні враховувався найкращий світовий досвід. Цей документ значно розширив повноваження ФГВФО - відтепер він має можливість не тільки виплачувати кошти на етапі ліквідації банку, але і виводити неплатоспроможні банки з ринку. З огляду на це, безперечними позитивними кроками ФГВФО можна назвати:

• тимчасова адміністрація вводиться на період, що не перевищує трьох місяців (для системоутворюючих банків - півроку);

• поняття мораторію на виплати відсутнє. Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники неплатоспроможного банку можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу, термін дії яких закінчився, а також за договорами банківського рахунку (поточні рахунки);

• виплати вкладникам здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, але не більше 200 тис. грн;

• виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам починаються не пізніше семи днів з дня прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Не зупиняючись на досягнутому, ФГВФО постійно підкреслював необхідність законодавчих змін, спрямованих на зміцнення рівня довіри вкладників до банків. Результатом цього стало ухвалення 2.10.2012 р. Верховною Радою України поправки до ЗУ " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якою мінімальний розмір граничної суми відшкодування було закріплено на рівні 200 тис. грн, без можливості її зменшення. З огляду на це, зазначений розмір гарантованої суми відшкодування перевищує початковий у 400 разів, та захищає інтереси 99,5 % вкладників. Обсяг фінансових ресурсів ФГВФО є важливим показником його стабільності. З 2000 р. по 2013 р. їхній розмір зріс більше ніж у 125 разів, і станом на 1 вересня 2013 р. досяг 6,3 млрд грн [5].

Для стимулювання банків до зменшення ризиків 29 березня 2013 р. виконавчою дирекцією ФГВФО було прийнято рішення про запровадження диференційованих зборів з учасників, залежно від ступеня ризику. Коефіцієнти диверсифікації учасників ФГВФО для розрахунку ступеня ризику встановлюються за такими показниками [6]:

• розмір середньозваженої процентної ставки за залученими вкладами фізичних осіб;

• співвідношення середньоарифметичних залишків за вкладами фізичних осіб до середньоарифметичних залишків пасивів;

Співвідношення вкладів фізичних осіб в іноземній валюті до вкладів фізичних осіб у національній валюті. Запровадження сплати банками-учасниками регулярного збирання у формі диференційованих зборів повністю відповідає передовій міжнародній практиці. Зокрема, запровадження диференційованих зборів є одним з Основних принципів ефективних систем страхування депозитів, розроблених Базельським комітетом з банківського нагляду спільно з Міжнародною асоціацією страховиків депозитів. Система диференційованих внесків застосовується у розвинених країнах світу, таких як: США, Канада, Фінляндія, Франція та Швеція. Таким чином, через систему сплати регулярного збирання у формі диференційованих зборів ФГВФО стимулює банки до ведення менш ризикованої діяльності, а це підвищує рівень довіри вкладників до банківської системи.

За час існування ФГВФО виплати коштів здійснювались вкладникам 34 банків, які було віднесено НБУ до категорії неплатоспроможних, або в яких було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації. Всього в межах гарантованого розміру відшкодування кошти отримали майже 400 тис. вкладників на загальну суму майже 7 млрд грн. Найбільший обсяг виплат здійснено ФГВФО у кризовий період 2009-2010 рр. - понад 3,3 млрд грн, зокрема безпосередньо у 2010 р. - 2,3 млрд грн. Відповідно, найбільша кількість ліквідованих банків, вкладникам яких ФГВФО здійснював відшкодування, припадала на 2010-2013 рр. Так, у 2012 р. виплати гарантованої суми відшкодувань здійснювалися ФГВФО одночасно вкладникам 22 банків [5].

Згідно із ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", участь банків у ФГВФО є обов'язковою. Банк набуває статусу учасника ФГВФО в день отримання ним банківської ліцензії, яку надає НБУ. Це не поширюється на публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", для якого участь у ФГВФО передбачається тільки після ухвалення відповідного законодавчого акта. Згідно із ЗУ " Про банки і банківську діяльність", державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі, він створюється за рішенням Кабінету Міністрів України і його вклади гарантуються державою. Оскільки засновником публічного акціонерного товариства " Державний ощадний банк України" є держава в особі Кабінету Міністрів України і він має ліцензію НБУ № 148 від 5.10.2011 р. на право здійснення банківських операцій, то сьогодні він є єдиний серед українських банків, який має закріплену законом державну гарантію збереження вкладів громадян та їх видачі за першою вимогою [7]. Другим державним банком України є Публічне акціонерне товариство " Державний експортно-імпортний банк України", що створений відповідно до Розпорядження Президента України Від 27.04.2000 р., № 189, Постанови Кабінету Міністрів України Від 27.06.2000 р., № 1020, шляхом перетворення Державного експортно-імпортного банку в публічне акціонерне товариство. Банк є правонаступником усіх прав і обов'язків Державного експортно-імпортного банку України, утвореного згідно з Указом Президента України від 3 січня 1992 р., № 29 та зареєстрованого за № 5 НБУ 23.01.1992 р. Засновником банку є держава в особі Кабінету Міністрів України і здійснює повноваження власника щодо акцій, які їй належать у статутному капіталі банку, через органи управління банком. Також у статуті банку зазначено, що він є фінансовим агентом Кабінету Міністрів України, організовує та здійснює агентську діяльність відповідно до агентських угод. ПАТ " Укрексімбанк" є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 2.09.1999 р. і виконує всі його обов'язки та зобов'язання до сьогодні, хоча і є вже державним банком, який згідно із законодавством і так гарантує вкладникам відшкодування з державного бюджету. Попри те, чинна редакція законодавства не переглянута щодо ПАТ " Державний експортно-імпортний банк України" і його членство у ФГВФО здійснюється на загальних підставах [8].

Щодо співпраці ФГВФО та Національного банку України, то вона здійснюється на основі договору про співпрацю з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків, а також щодо забезпечення стабільності банківської системи України. Засади співробітництва цих установ передбачаються у процесі регулювання і нагляду за діяльністю банків, застосування до них заходів впливу, інспекційних перевірок банків, здійснення заходів із виведення неплатоспроможних банків з ринку, зокрема оперативні наради проводять не рідше одного разу на квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів (табл.).

Табл. 1 Співпраця НБУ та ФГВФО

Ці органи своєчасно повідомляють один одного про будь-які спостереження та висновки щодо діяльності банків. Зокрема щомісячно НБУ надає інформацію про діяльність та фінансовий стан банків, а також представник ФГВФО може бути запрошений на засідання Правління НБУ, на якому обговорюються питання щодо віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Також за пропозицією НБУ представники ФГВФО можуть брати участь в інспекційних перевірках проблемних банків [2].

Співпрацюють ці органи і в разі несплати банком протягом одного місяця сум зборів до ФГВФО. Тоді останній має право звернутися до НБУ з вимогою щодо безспірного списання сум зборів до ФГВФО та нарахованої пені з кореспондентського рахунку банку. Тоді протягом трьох днів НБУ зобов'язаний виконати цю вимогу і зарахувати кошти на рахунок ФГВФО, ця вимога може не бути виконана тільки за відсутності на кореспондентському рахунку банку зазначеної суми.

Отже, на сьогодні механізми гарантування вкладів передбачають можливість залучення ФГВФО кредитів від Кабінету Міністрів України або отримання внеску від держави безповоротної допомоги, а в разі необхідності - право на залучення кредитних ресурсів від НБУ. ФГВФО має відкриті рахунки в центральному банку України, за залишками яких він отримує доходи у вигляді процентів, а також НБУ долучився до формування коштів ФГВФО шляхом внесення 20 млн. грн у день його створення. НБУ співпрацює також із ФГВФО у його організаційній структурі, зокрема в Адміністративній раді, оскільки делегує до неї двох своїх представників.

Для створення більш сприятливого захисту вкладників потребує доопрацювання порядок повернення вкладу (депозиту), який регламентований Цивільним Кодексом України та Положенням Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами. Сьогодні він має досить суперечливий характер, оскільки, з одного боку, вклад повертатиметься у строк встановленим договором, з іншого - може продовжуватися як вклад до запитання. Таким чином, порядок повернення вкладів (депозитів), зокрема для фізичних осіб, на законодавчому рівні має бути чітко визначений. Також діяльність ФГВФО та НБУ повинна бути скоординована в питанні введення обмеження чи заборони на зняття депозитів у випадках, коли банки системно наражаються на ризик значного відтоку коштів через економічну та політичну ситуацію. Зазначене можливо реалізувати шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Національний банк України" та Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Доцільним було б встановлення на законодавчому рівні право банку повертати вклад лише у термін, зазначений у договорі (за можливістю).

Проаналізована діяльність ФГВФО та його співпраця з НБУ дає підстави стверджувати, що їх координація дій загалом спрямована у позитивну сторону і надалі дасть змогу на належному рівні захищати права і законні інтереси вкладників банків, сприятиме зміцненню довіри до банківської системи України, стимулюватиме залучення коштів до неї, а також забезпечить ефективну процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Література