Кредитний менеджмент в системній організації ефективної кредитної діяльності банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.717.061

Одеський національний економічний університет

КРЕДИТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В СИСТЕМНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕФЕКТИВНОЇ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

Коваленко В.В.

Постанова проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Кризи, що виникають у банківських системах різних країн в останні десятиріччя, засвідчують недосконалість сучасної практики банківського менеджменту. Відставання темпів його розвитку від зростання масштабності банківського бізнесу виступило однією із причин банкрутства банківських установ.

В умовах фінансової кризи особливо актуальними становляться завдання оперативної оцінки позичальників, які знаходяться у кредитному портфелі банку, а також об'єктивний підхід до розробки оптимальних умов угоди, обґрунтованість прийнятого рішення про надання кредиту. Вирішення цих завдань неможливе без використання системи оцінки і управління кредитним ризиком на основі організації дієвого механізму кредитного менеджменту.

Аналіз останніх досліджень. У яких започатковано вирішення проблеми. Проблемі формування систем управління та оцінки кредитного ризику присвячено наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, а саме: О. Васюренка [1], В. Вітлінського [5], С. Захорошка [2], Є. Колесникова [3], Т. Косової [4], Л. Кузнєцової [6], М. Лєпешкіної [7], О. Лисинок [8], Г. Панової [9], Н. Радковської [10], В. Севрук [11], СинкиДж.Ф. [12], Л. Слободи [13] та багатьох інших. Але залишаються дискусійними наступні теоретичні та практичні питання: трактування природи і сутності кредитного ризику як індивідуального, так і портфельного; загальні підходи до вимірювання кредитного ризику і трактуванні результатів вимірювань в умовах різних фаз економічних циклів; структура кредитного ризику та його зв'язок з результатами діяльності банку; специфіка управління кредитним ризиком банківських установ та банківської системи в цілому.

Цілі статті. Обґрунтування основних складових кредитного менеджменту для забезпечення ефективної кредитної діяльності банків.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Головне місце серед банківських ризиків займає кредитний ризик, так як банківська установа при здійснення активних операцій у більшій питомій вазі проводить кредитні операції. Кредитний ризик включає у себе значну кількість елементів, що його визначають. Так, формування підходів до управління кредитним ризиком у банках визначається певними постулатами.

По-перше. Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання [14].

По-друге. Методи оцінки кредитного ризику спираються на таке положення: величина кредитного ризику вимірюється сумою, що може бути загублена при несплаті або простроченні виплати заборгованості [15, с.61].

По-третє. Процес управління кредитним ризиком тісно пов'язаний зі стратегією фінансового інституту в області кредитування та її дотриманням співробітниками, які беруть участь у процесі управління кредитними ризиками. У цій стратегії повинні бути чітко визначені основні цілі і політика банку стосовно кредитного ризику, а також відповідні правила і процедури ведення бізнесу [16, с.411].

В четвертих. Система оцінки кредитного ризику, притаманного кредитному портфелю, включає наступні елементи: оцінка якості кредитів, що складають кредитний портфель; визначення структури портфеля на основі якості кредитів і оцінка цієї структури на основі вивчення її динаміки; визначення очікуваної доходності від кредитних операцій, яка має компенсувати прийнятий кредитний ризик банку; визначення достатньої величини резервів для покриття збитків за позиками на основі структури кредитного портфеля.

По-п'яте. Резерви під втрати за активними операціями - частина вартості негативно класифікованих активів банку, яку банк з певною мірою достовірності, на основі попереднього досвіду, може вважати втраченою і відтак відносить на витрати своєї діяльності. Резерви під втрати за активними операціями не включаються до капіталу банку. Ці резерви складаються з резервів під кредитні збитки, резервів під нараховані доходи, резервів під дебіторську заборгованість та резервів під кореспондентські рахунки [14].

По-шосте. Політика щодо резервування кредитних втрат може встановлюватися зверху або формуватися самим банком, залежно від банківської системи. Хоча є деяка користь в індивідуальному аналізі можливих втрат, особливо для великих кредитів, більш практично призначити певний рівень резервів по кожній окремій категорії активів. У багатьох країнах з нестабільними економіками органи нагляду встановили обов'язкові рівні таких резервів [17, с.152].

Кредитний ризик згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України [18] оцінюється розрахунком наступних нормативів: Н7 - норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента; - норматив великих кредитних ризиків; - норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру; Н1 0 - норматив максимального сукупного розміру кредитів. гарантій та поручительств, наданих інсайдерам.

Таблиця 1

Відповідно до даних наведених у таблиці 1, можна зробити висновок про те, що банківська система України фактично виконувала всі нормативи кредитного ризику НБУ протягом 2007-2013 років.

Значення економічних нормативів кредитного ризику по банківської системі України за

Слід звернути увагу на те, що нормативи з восьмого по десятий знаходяться досить віддалено від меж граничних значень. Сьомий норматив є близьким до граничного значення в 25,0 %, але також дотримувався за аналізований період. Це може свідчити про те, що кредитний ризик є досить помірним, не представляє загроз банківській системі України та перебуває під контролем як Національного банку України, так і самих банків.

Якщо проаналізувати динаміку обсягів наданих кредитів, темпів зростання простроченої кредитної заборгованості та сформованих резервів під кредитні операції (рис. 1) можна зробити висновок про те, що обсяг простроченої заборгованості кожен рік зростає. Так станом на 01.08.2014 частка простроченої заборгованості у сукупному обсязі наданих кредитів склала 10,8 %, що за досліджує мий період є максимальною величиною.

Таким чином, кредитний ризик різноманітний, він пов'язаний з негативними тенденціями у бізнесі позичальника, контрагента за угодою, у ринковому середовищі, з порушенням та невиконанням боржником власних зобов'язань. Кредитний ризик може виникнути на будь якій стадії управління та прийняття управлінських рішень. Можливі ситуації, коли усі документи на отримання кредиту відповідають встановленим вимогам, фінансовий стан позичальника задовільний, ділова активність висока, але в кінцевому підсумку зобов'язання позичальником не виконуються, а підприємство стає банкрутом. Тому кредитний ризик є найбільш проблемним, так як в процесі кредитування зосереджено велика кількість банківських послуг, відповідно, обсяг ризиків за даним напрямом завжди буде високим.

Виходячи з вище зазначеного, процес управління кредитним ризиком повинен бути націлений на вивчення усіх можливих варіантів розвитку подій з урахуванням галузевої специфіки. Управління кредитним ризиком повинно бути засновано на його ідентифікації, плануванні та прогнозуванні, нормуванні і лімітуванні, регламентуванні та створенні конкретних процедур і технологій контролю, постійного моніторингу.

Кількісна та якісна оцінка кредитного ризику базується на постулатах, які викладені у Положенні про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затверджене постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 № 23 [21]. Відповідно до даного положення Класифікація кредитних операцій за категоріями якості здійснюється банком на підставі оцінки фінансового стану боржника та стану обслуговування боргу боржником, а також із урахуванням виду та умов таких операцій.

Рис. 1 Динаміка наданих кредитів, сформованих резервів та частки простроченої заборгованості за період з 2007 по 2013 рр.

Оцінка ризику за кредитними операціями може здійснюватись на індивідуальній основі та за групою фінансових активів. Класифікація кредитних операцій здійснюється за п'ятьма категоріями якості, яким відповідає певний діапазон значень показника ризику кредиту. В межах діапазону банк визначає показник ризику кредиту самостійно.

Оцінка ризику за кредитними операціями на індивідуальній основі здійснюється: за кредитами, наданими юридичним особам (крім банків); за кредитами, наданими фізичним особам, що належать до суттєвих фінансових активів; за коштами, розміщеними в інших банках; за кредитами, наданими банкам.

Особливості визначення кредитного ризику в залежності від суб'єкту кредитування представлено у таблиці 2.

Слід відмітити, що при оцінці кредитного ризику великої уваги слід відводити оцінці забезпечення, що надається під заставу.

Під час розрахунку резерву за кредитними операціями банком враховується забезпечення, якщо воно надано на строк не менший, ніж строк користування активом.

Застава є прийнятним забезпеченням за одночасного дотримання таких умов: кредитний резерв прострочений заборгованість

а) договором застави визначено право банку здійснити реалізацію застави або взяти її у власність у разі невиконання боржником зобов'язань за договором про надання кредиту/банкрутства боржника;

б) застава оцінена не вище ринкової (справедливої) вартості, яка має забезпечувати можливість продажу застави сторонньому покупцеві;

в) перегляд банком вартості предметів застави з урахуванням зміни кон'юнктури ринку та стану їх збереження здійснюється не рідше одного разу на дванадцять місяців для нерухомості, обладнання та транспортних засобів, одного разу на шість місяців -

г) наявність у банку документів, що свідчать про обтяження забезпечення на користь банку у відповідному реєстрі згідно з вимогами законодавства України.

Прийнятне забезпечення залежно від рівня ліквідності поділяється на чотири групи:

Банк під час розрахунку резерву враховує вартість забезпечення у вигляді застави майна за умови, що договором застави передбачена можливість набуття банком права власності на предмет застави, наданий заставодавцем, у разі порушення виконання боржником умов, визначених договором про надання кредиту.

Таблиця 2

Банк під час розрахунку резерву враховує вартість застави, яка є забезпеченням за двома (або більше) кредитними операціями, у тому числі за договорами наступної застави, якщо першочергове право вимоги на предмет застави як заставодержателю належить банку, у частині, пропорційній розміру заборгованості за кожною кредитною операцією (за умови відсутності прострочення погашення боргу за ними).

Під час розрахунку резерву використовується ринкова (справедлива) вартість забезпечення у вигляді застави нерухомого майна, транспортних засобів, товарів в обороті або в переробці, майнових прав на нерухоме майно, виходячи з оцінки такого майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або сертифікованим оцінювачем майна - працівником банку, які не є пов'язаними з банком особами (афілійованими, спорідненими, асоційованими), відповідно до законодавства України.

Встановлена періодичність перевірки наявності та стану майна, а саме:

- нерухомого майна та цілісного майнового комплексу - не рідше одного разу на дванадцять місяців;

- товарів в обороті або в переробці - не рідше одного разу на три місяці;

- майнових прав на одержання грошових коштів (виручки) за укладеними договорами про продаж товарів/проведення робіт/надання послуг - не рідше одного разу на місяць;

- іншого майна/майнових прав - не рідше одного разу на шість місяців.

Нормативно-правовими актами визначені умови, за яких вартість забезпечення не враховується під час розрахунку резерву за кредитними операціями, а саме:

- кредитну операцію, забезпечення за якою належить до І групи ліквідності, віднесено до V (найнижчої) категорії якості більше трьох місяців;

- кредитну операцію, забезпечення за якою належить до ІІ - IV груп ліквідності, віднесено до V (найнижчої) категорії якості більше року;

- предметом застави є акції, що емітовані банком-кредитором;

- відсутність у банку документів, що свідчать про реєстрацію обтяження на предмет застави на користь банку;

- право банку-кредитора на звернення стягнення на предмет застави оскаржується в суді;

- щодо заставодавця (боржника/майнового поручителя) порушено справу про банкрутство або його визнано банкрутом у встановленому законодавством України порядку;

- банк не здійснює перевірки стану забезпечення або не має документів, що підтверджують наявність і поточний стан забезпечення;

- банк не виконує інших вимог щодо забезпечення.

Кредитний ризик присутній у всіх економічних відносинах банків, що виникають у процесі руху позичкової вартості, але не завжди даний ризик є визначальним. Звідси витікає, що кредитний менеджмент - це сукупність концептуальних підходів, методів, технологій, інструментів, моделей, сценаріїв та управлінських рішень, застосування яких при ефективній організації управління кредитним ризиком забезпечує якість кредитної справи, та в кінцевому підсумку - стійкість та надійність банку.

Однією із передумов ефективного кредитного менеджменту виступає система оцінки кредитоспроможності позичальника, концептуальна модель якої представлена на рис. 2.

Можливість виконання зобов'язань позичальником

Якість контрагентів, постачальників, закупівель

Структура бізнесу

Рис. 2 Концептуальна модель оцінки кредитоспроможності позичальника в системі кредитного менеджменту

Джерело: авторська розробка

Рішення у сфері оцінювання кредитоспроможності позичальника та процесу обслуговування боргу приймають кредитні менеджери, тому людський фактор у даному аспекті займає ведучу роль. При цьому мова повинна йти не тільки про професійну майстерність, компетентність, комунікабельність, клієнтоорієнтованість, а також про стрес-стійкість. Прийнято вважати, що причиною виникнення стресу виступає поведінка керівника. Однак, в банківській практиці кредитний стрес виникає зазвичай від поведінки позичальника у зв'язку з негативними тенденціями, що виникають у його бізнесі. Для зміцнення стрес-стійкості в процесі кредитування необхідним є використання інструментарію кредитного ризик-менеджменту (рис. 3).

Таким чином, від стрес-стійкості, професійної компетенції, мотивованості та кредитної етики залежить спроможність кредитного спеціаліста об'єктивно оцінити рівень кредитного ризику з метою подальшого управління ним.

Рис. 3 Інструментарій стрес-менеджменту у системі кредитування

Висновки. Таким чином, кредитний менеджмент охоплює усі стадії кредитування. При цьому, від ефективності кредитного менеджменту залежить якість управління усім процесом кредитування, а саме: розгляд кредитної заяви, санкціонування кредитних операцій, контроль за кредитним операціями, звіт про кредитні ризики та стан кредитного портфелю, спостереження за кредитними підрозділами банку, забезпечення прибутковості кредитних операцій, управління проблемними кредитами, контроль за загальними кредитними ризиками, навчання кредитних менеджерів методикам розробки та проведення кредитних операцій.

Система кредитного менеджменту містить такі елементи: суб'єкти (спеціально створені комітети і операційний персонал із чітко визначеними повноваженнями з прийняття рішень щодо кредитних операцій), об'єкти (стандартні, пролонговані, проблемні кредити, ціноутворення по кредитних операціях), ризик-орієнтована кредитна політика (стратегія і тактика), функціональні підсистеми (планування, внутрішній контроль, оперативне регулювання), які взаємодіють між собою та направлені на досягнення основних бізнес-цілей банку. Внутрішні регламенти банку мають чітко ідентифікувати кредитну політику банку, положення, процедури, методики управління кредитним ризиком.

Головним завданням кредитного менеджменту повинно бути забезпечення фінансової стійкості та надійності банку.

Список використаних джерел

1. Васюренко О.В. Сучасні концепції управління кредитним ризиком як основні складові процесу управління кредитним ризиком банку [Текст] / О. В. Васюренко, В.Ю. Подчесова //Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 1 (115). - С. 170-177.

2. Захорошко С.С. Кредитный менеджмент: пособие. В 5 ч., Ч.1 [Текст] / С.С. Захорошко, С.Е. Витун. - Гродно: ГрГу, 2011. - 47с.

3. Колесников Є.В. Фінансова складова в результативності використання інноваційного потенціалу промислового підприємства: Дис. к.е.н.: спец. 08.00.04: Економіка та управління підприємствами за видами економічної діяльності. - Харків: ХНЕУ, 2007. - 230 с.

4. Косова Т.Д. Система управління кредитними ризиками банку [Текст] / Т.Д. Косова, Е.М. Поздняков [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://trade.donduet.edu.ua/download/2013/35/Kosova.pdf.

5. Кредитний ризик комерційного банку [Текст] : навч. посіб. / [В. В. Вітлінський, О. В. Пернарівський, Я. С. Наконечний, Г. І. Великоіваненко] ; За ред. В. В. Вітлінського. - К. : Знання, КОО, 2000. - 251 с.

6. Кузнецова Л.В. Кредитний менеджмент: Навчальний підручник. - Одеса: ОРІДУ НАДУ , 2007.-332 с.

7. Лепешкина М. Н. Методологические аспекты оценки рисков [Текст] / М. Н. Лепешкина // Менеджмент в России и зарубежом. - 2001. - № 6. - С. 23-26.

8. Лисинок О.В. Організація системи кредитного ризик-менеджменту в банку [Текст] / О.В. Лисинок / Формування ринкової економіки. - 2011. - № 25. - С. 352-359.

9. Панова Г. С. Кредитная политика коммерческого банка [Текст] : монография / Г. С. Панова. - М. : ИКЦ “ДИС”, 1997. - 464 с.

10. Радковская Н.П. Организация финансового менеджмента кредитной организации (банка) [Текст] / Н.П. Радковская // Известия ИГЭА. - 2005. - №3-4 (44-45). - С. 15-19.

11. Севрук В. Т. Банковские риски [Текст] : монография / В. Т. Севрук. - М. : ДЕЛО Лтд, 1994. - 70 с.

12. СинкиДж.Ф. Управление финансами в коммерческих банках. - М.: Catallaxy, 1994. - 618 с.

13. Слобода Л. Я. Класифікація та характеристика чинників кредитних ризиків банківських установ [Текст] / Л. Я. Слобода // Регіональна економіка. - 2005. - №2. - С. 185- 193.

14. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: затверджені правлінням Національного банку України від 02.08.2004

Анотація

У публікації підлягають розгляду питання щодо особливостей формування підходів до визначення кредитного ризику. Наводяться основні положення організації ефективної системи кредитного менеджменту та її впливу на ефективність кредитної діяльності банків.

Ключові слова: кредитний ризик, кредитний менеджмент, стрес-менеджмент, оцінка кредитоспроможності, кредитна діяльність.

In a publication subject to consideration of question in relation to the features of forming of going near determination of credit risk. The substantive provisions of organization of the effective system of credit management and her influence are pointed on efficiency of credit activity of banks.

Keywords: credit risk, credit management, stress-management, estimation of solvency, credit activity.

В публикации подлежат рассмотрению вопросы относительно особенностей формирования подходов к определению кредитного риска. Наводятся основные положения организации эффективной системы кредитного менеджмента и ее влияния на эффективность кредитной деятельности банков.

Ключевые слова: кредитный риск, кредитный менеджмент, стресс-менеджмент, оценка кредитоспособности, кредитная деятельность.

Размещено на Allbest.ru